KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 1. Календарно-обрядові пісні
(Удалено содержимое страницы)
 
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Українська література|Українська література]]>>[[Українська література 6 клас|Українська література 6 клас]]>> Українська література: Календарно-обрядові пісні'''
 
-
<metakeywords>Українська література, клас, урок, на тему, 6 клас, Календарно-обрядові пісні</metakeywords><br>
 
-
 
-
Одними з найдавніших серед народних пісень є ''календарно-обрядові.'' Вони виникли ще в первісному суспільстві. Наші предки не вміли пояснити різних явищ природи, а тому вважали, що дощ, грім, вітер, сонце є живими істотами-богами, від яких нібито залежали життя й добробут людей. Своїм богам вони давали імена. Сварог — бог неба і небесного вогню — навчив людей користуватися плугом. У Сварога було багато дітей. Один з них, бог грому і блискавок Перун, посилав на землю дощ, коли залишав за собою незачиненими небесні двері. Богом зими був Коляда, сонця і весни — Ярило, жнив, добра і достатку — Дажбог.<br>Щоб задобрити своїх богів, люди виконували різні дії — обряди, які супроводжувалися піснями, танцями, іграми.<br>Пісні, які виконують під час обрядів, називаються обрядовими.<br>Більшість обрядів та обрядових пісень пов'язана з календарем. Кожної пори року виконувалися певні обряди та відповідні їм пісні. Тому й розрізняють пісні ''літнього циклу'' — русальні, купальські, жниварські; пісні ''зимового циклу'' — колядки й щедрівки; ''веснянки.''<br>Цикл зимових свят розпочинається ще в грудні. Задовго до Різдва діти чекають на Святого Миколая. Він приходить із солодощами, подарунками (хоча до особливо неслухняних — із різочкою), а діти розповідають йому про свої успіхи, співають пісні. Ось одна з них.<br>
 
-
 
-
ОЙ ХТО, ХТО МИКОЛАЯ ЛЮБИТЬ<br>Ой хто, хто Миколая любить,&nbsp;<br>Ой хто, хто Миколаю служить, —&nbsp;<br>Тому, святий Миколай, На всякий час помагай,&nbsp;<br>Миколаю!<br>Ой хто, хто спішить в твої двори,&nbsp;<br>Того ти на землі й на морі&nbsp;<br>Все хорониш від напасти,&nbsp;<br>Не дозволиш в гріхи впасти,&nbsp;<br>Миколаю!&nbsp;<br>Твій покрів нам оборона,&nbsp;<br>Від усіх бід охорона.&nbsp;<br>Не дай марно нам пропасти,&nbsp;<br>Ворогам у руки впасти,&nbsp;<br>Миколаю!<br>
 
-
 
-
''Обрядові пісні — ''це пісні, які виконують під час обрядів. Обряди супроводжувались піснями, танцями, театралізованими дійствами.
 
-
 
-
<br>'''ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ'''<br><u></u>
 
-
 
-
'''Колядки та щедрівки<br>'''
 
-
 
-
На Різдвяні свята виконували обряди колядування, а під Новий рік, у «щедрий вечір», — щедрування. Гурти молоді обходили домівки, іноді навіть із «козою» (один із щедрувальників у вивернутому кожусі, з дерев'яною головою кози), величали піснями господарів, бажаючи їм усіляких щедрот і достатку, а за це в жартівливій формі просили винагороду.<br>
 
-
 
-
''Колядки ''— народні календарно-обрядові величальні пісні, що їх виконували на Різдвяні свята.<br>''Щедрівки'' — старовинні обрядові величальні пісні, які співалися під Новий рік у «щедрий вечір».<br>
 
-
 
-
<br>
 
-
 
-
НОВА РАДІСТЬ СТАЛА<br>Нова радість стала, яка не бувала:<br>Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.<br>Де Христос родився, з Діви воплотився,&nbsp;<br>Як чоловік пеленами убого повився.<br>Ангели співають, славу й честь звіщають,&nbsp;<br>На небесі і на землі мир проповідають.<br>Давид виграває, в гуслі ударяє,<br>Чудно, дивно і предивно Бога вихваляє.<br>І ми теж співаймо, Христа прославляймо,&nbsp;<br>Із Марії рожденного, смиренно благаймо:<br>— Просим тебе, Царю, небесний Владарю,&nbsp;<br>Даруй літа щасливії сего дому господарю.<br>Даруй господарю, даруй господині,&nbsp;<br>Даруй літа щасливії нашій славній Україні.<br><br>
 
-
 
-
'''''Зауваж:'''''<i>Колядуючи або щедруючи,не обминай нікого: співай для господаря,господині,їхніх дітей.</i><br>
 
-
 
-
<br>ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ!<br> Добрий вечір тобі, пане господарю,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Застеляйте столи та все килимами,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Та кладіть калачі з ярої пшениці,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Бо прийдуть до тебе три празники в гості,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>Ой перший же празник — то Різдво Христове,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А другий же празник — Василя Святого,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А третій же празник — Святе Водохреща,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А що перший празник зішле тобі віку,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А що другий празник зішле тобі щастя,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br>А що третій празник зішле всім нам долю,&nbsp;<br>Радуйся!<br>Ой радуйся, земле, Син Божий народився.<br><br>
 
-
 
-
'''''Зауваж:'''''<i>З давніх-давен у святвечір в Україні словом і ділом, словесним твором і магічним рухом люди створюють образ багатства, щастя, миру, спокою у своєму домі. Усі члени родини урочисту хвилину святвечора повинні зустріти вдома. У народі кажуть так: «Боже борони десь заночувати в цю ніч — цілий рік будеш блукати по світу».</i><br>
 
-
 
-
'''<u>?</u>'''&nbsp;&nbsp;Як у колядках звеличують людину, які побажання висловлюють господарю та його родині?<br><br>
 
-
 
-
ЗАСІВНА<br>Сію, сію, посіваю,<br>З Новим роком вас вітаю!<br>Щоб родило на землі,<br>Щоб був хліб на столі.<br>Щоб водилися пернаті<br>І без чубка, і чубаті.<br>Щоб не знали ви біди,<br>Нехай прийдуть гаразди.<br>Щоб капуста головчата,<br>А петрушка корінчата,<br>Часник — як бик,<br>Цибуля — як зозуля,<br>Пшениця — як рукавиця.<br>Щоб була з дітей утіха,<br>А грошей — півтора міха.<br>Щоб ви міряли гроші мискою,<br>А дітей — колискою.<br>Щоб у кожній кутині<br>Було по дитині.<br>Хай дасть нивка по сто кіп,<br>По сто тисяч один сніп.<br>Віншую<sup>1</sup> вас Новим роком,<br>Новим роком, довгим віком,<br>Щоб ви дочекали відтепер за рік<br>До ста літ!<br> <sup></sup><br>
 
-
 
-
<sup>1 </sup>Віншувати (з польськ.) — вітати, поздоровляти.<br><br>
 
-
 
-
<sub></sub>''Щедрували в новорічну ніч переважно діти та молодь. Вони ходили по хатах із «засівалками», посипаючи навколо себе зерном і виголошуючи коротенькі віршики-побажання.''<br>
 
-
 
-
'''''Чи знаєш ти, що...'''''<i>Під час зимових свят відбувалося чимало ігрищ. З колядками і щед¬рівками тісно пов'язані ігри-дійства «Вертеп», «Звізда», «Меланка», «Плуг», «Коза».</i><br><br>
 
-
 
-
'''''Аналізуємо зміст і особливості художнього твору'''''
 
-
 
-
#Які пісні називаються календарно-обрядовими? Що спричинило появу цих пісень?
 
-
#Які пісні належать до календарно-обрядових? Якого значення народ надає обрядовим діям, пов'язаним з колядкою?
 
-
#Чому колядки та щедрівки є величальними піснями? Що спільного і відмінного в колядках і щедрівках?
 
-
 
-
'''''Виконуємо домашнє завдання'''''
 
-
 
-
#Підготуйся до виразного читання колядок і щедрівок. Ті, що сподо¬балися найбільше (3-4), вивчи напам'ять.
 
-
#Добери поетичні тексти колядок, щоб «іти з колядою від хати до хати своїм браттям українцям поколядувати». Збери під час цьогорічних святкувань цікаві різдвяні вітання.
 
-
 
-
----
 
-
 
-
'''ПІСНІ ВЕСНЯНОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ'''<br>
 
-
 
-
'''Веснянки'''<br>
 
-
 
-
''Веснянки'' — давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт.
 
-
 
-
Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. У них — заклик весни з її дарами, буянням природи й співом птахів. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил — холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом'яне опудало зими, носили зображення сонця, водили хороводи.<br>Пісні, що співалися під час весняних обрядів, називали веснянками.<br>Це закличні пісні: вони мали «закликати» весну й добрий урожай. Найвідоміші українські веснянки — це пісні-ігри «А ми просо сіяли, сіяли!»,,«Зелений шум», «Подоляночка» та інші. Танцювальні рухи, якими супроводжувалися веснянки, нагадували оранку, сівбу руками, поління, косіння. Слова пісні пояснювали ці рухи: «А ми просо сіяли, сіяли!».<br>Однією з найпоширеніших дитячих веснянок була пісня «Ой весна, весна — днем красна».
 
-
 
-
ОЙ ВЕСНА,<br>ВЕСНА - ДНЕМ КРАСНА<br>— Ой весна, весна — днем красна,&nbsp;<br>Що ж ти, весно, принесла?<br>— Принесла я вам літечко,&nbsp;<br>Ще й рожевую квіточку,&nbsp;<br>Хай вродиться житечко,&nbsp;<br>Ще й озимая пшениця,<br>І усякая пашниця.<br>— Ой весна, весна, ти красна,<br>Що ти, весно красна, нам принесла?<br>— Принесла я вам літечко,&nbsp;<br>Ще й запашнепьке зіллячко,&nbsp;<br>Ще й зеленую травицю,<br>І холодную водицю.&nbsp;<br>Принесла я вам ягнятко,&nbsp;<br>Ще й маленькеє телятко.<br><br>'''<u>?</u>'''&nbsp;&nbsp;Як ти розумієш вислів «весна — днем красна»?<br>'''<u>?</u>'''&nbsp;&nbsp;Що ж приносить весна людям?<br><br>
 
-
 
-
ОЙ КУВАЛА ЗОЗУЛЕНЬКА<br>Ой кувала зозуленька,&nbsp;<br>Сівши на лелії,&nbsp;<br>Співай, співай, товаришко,&nbsp;<br>Минає неділя.&nbsp;<br>Ой кувала зозуленька,&nbsp;<br>Сівши на барвінок,&nbsp;<br>Співай, співай, товаришко,&nbsp;<br>Минув понеділок.&nbsp;<br>Ой кувала зозуленька&nbsp;<br>Та й кувала сорок,&nbsp;<br>Співай, співай, товаришко,&nbsp;<br>Минає вівторок.&nbsp;<br>Ой кувала зозуленька,&nbsp;<br>Сіла на віконце,&nbsp;<br>Співай, співай, товаришко,&nbsp;<br>Бо заходить сонце.&nbsp;<br>Співай, співай, товаришко,&nbsp;<br>Бо вже не будемо,&nbsp;<br>Та не знаєм, товаришко,&nbsp;<br>Чи на рік діждемо.
 
-
 
-
<br>'''<u>?</u>'''&nbsp;&nbsp;'''<u></u>'''Які слова постійно повторюються? Як ти гадаєш, з якою метою?<br><br>
 
-
 
-
''Чимало молодих людей присвячують свій вільний час — канікули, відпустки — пошукам пісенних скарбів. Це учасники фольклорних експедицій. Вони записують старовинні пісні від людей, які їх ще пам'ятають. Потім ці записи впорядковують і друкують пісенники, книжки.<br>''
 
-
 
-
''На Великодні свята в багатьох селах України можна побачити таку картину. Хороводи дівчат у народному вбранні живим барвистим вінком обвивають церковцю... Хлопці будують «вежу», передражнюються з дівчатами... Перегукуються дзвони. Храм неначе оживає. Адже в мелодію, застиглу в камені, вплітаються мелодії веснянок, а в них — відгомін віків, вічне поєднання божественного й земного.''<br>
 
-
 
-
<br>
 
-
 
-
КРИВИЙ ТАНЕЦЬ<br>Ми кривого танцю не виведем кінця,&nbsp;<br>Треба його вести, як віночок плести.<br>Приспів:<br>То на гору, то в долину,&nbsp;<br>То в будяки, то в кропиву.<br>Верба на вербу впала, парубків побила.&nbsp;<br>Парубки сиділи і коня лупили.<br>В Тарнарудськім млині всі пропали свині.&nbsp;<br>Хлопці шкіри натягали, усі зуби поламали.<br>Наші хлопці, наші з'їли горнець кваші<sup>1</sup>.<br>Ще й розчини повні нецьки<sup>2</sup>, шварготали<sup>3</sup> по-німецьки.<br><sup></sup><br>
 
-
 
-
<sup>1</sup> Кваша — страва, подібна до густого киселю.<br><sup>2</sup> Нецьки (діал.) — ночви.<br><sup>3 </sup>Шварготати говорити швидко й нерозбірливо.<br>
 
-
 
-
Цю веснянку записала О. Стасишин у 1989 році в селі Турівці, що на Поділлі, від М. Крупи. У веснянці широко використано народну говірку.
 
-
 
-
 
-
 
-
'''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>Наші предки вважали, що весну приносять на своїх крилах птахи. Тому зустрічали птахів з обрядовим печивом у вигляді пташок, яке діти розносили по селу. Закликаючи весну, пекли й круглі калачі — символ сонця.<br>Відомі не тільки народні веснянки, а й авторські. Так, Іван Франко створив відомий цикл «Веснянки», у яких в образі весни зобразив могутні сили народу, що пробуджувалися до боротьби за краще життя. Леся Українка також написала поезію «Веснянка», у якій вітала прихід весни.</i>
 
-
<br>
 
-
 
-
'''''Аналізуємо зміст і особливості художнього твору'''''
 
-
 
-
#Які народні твори називаються веснянками? Наведи приклади відомих тобі веснянок.<br>
 
-
#Чому основна ознака веснянок — закличність?<br>
 
-
#Які ти знаєш весняні пісні-ігри?<br>
 
-
#Розкажи, які дарунки принесла весна людям. Доповнюй свою відповідь словами з пісні.<br>
 
-
#Які настрої передано у веснянках? Чим вони викликані?<br>
 
-
#Знайди пестливі слова, епітети, повтори, за допомогою яких висловлено радісні почуття.<br>
 
-
#Текст пісні «Ой весна, весна — днем красна» містить багато епітетів. Деякі з них часто вживаються з певним іменником, становлячи разом з ним сталий вислів: зеленая травиця, холодная водиця. Це — постійні епітети. Які ще епітети у веснянці є постійними?<br>
 
-
#Пісня «Ой весна, весна — днем красна» побудована у формі діалогу між людьми та весною. Прочитайте її колективно: запитання — кілька учнів (хором), відповіді — одна учениця (Весна).
 
-
 
-
'''''Відтворюємо прочитане'''''
 
-
 
-
#Знайди в пісні «Ой весна, весна — днем красна» речення, близькі до поданих прислів'їв.<br>
 
-
 
-
Весна тепло принесла.<br>Як весна починається, всяке зело розвивається. <br>Весна йде — літо веде. <br>Весна — днем красна.
 
-
 
-
'''''Виконуємо домашнє завдання'''''
 
-
 
-
#Виразно й вдумливо прочитай веснянки. Вивчи одну з них напам'ять. Зверни увагу: веснянки починаються своєрідними закличними рядками:
 
-
 
-
Благослови, мати, <br>Весну закликати! <br>Весну закликати! <br>Зиму проводжати!
 
-
 
-
----
 
-
 
-
'''ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ'''
 
-
 
-
До обрядових пісень літнього циклу належать ''русальні'', ''купальські'' та ''жниварські'' пісні.
 
-
 
-
Дуже давніми за походженням є ''русальні пісні''. Вони виконувалися під час «русального тижня» (кінець травня — початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути на міфічних русалок (мавок), аби вони не шкодили посівам, умилостивити їх, щоб не ловили і не залоскочували дівчат та хлопців. Русалки, за народними віруваннями, могли не тільки шкодити людям, а й оберігати їх від хвороб, а поле — від стихії:
 
-
 
-
Проводили русалочки, проводили,&nbsp;<br>Щоб вони до нас не ходили&nbsp;<br>Та нашого житечка не ломили,&nbsp;<br>Та наших дівочок не ловили...<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; Русальна пісня «Проводили русалочки...»<br><br>Поширеними в Україні були й ''купальські пісні.'' У ніч перед святом Купала (7 липня) хлопці й дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали вінки на воду (ворожили про одруження), топили в річці чи спалювали на вогнищі опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік. Купало, Купайло, Купала, Марена, Морена, Моряна — різні назви персонажа слов'янської міфології, бога чи богині весни й води. Купальський вогонь не гасили, а залишали дотлівати, співаючи:
 
-
 
-
Лежи, лежи, Купалочку,&nbsp;<br>В червоному багаттячку.<br>
 
-
 
-
<br>
 
-
 
-
Зі святом Купала пов'язано чимало легенд про цвіт папороті. Існує повір'я, що папороть цвіте один раз на рік — у ніч на Купала, а той, хто зірве цвіт папороті, обов'язково буде щасливим.<br>
 
-
 
-
<br> ''Жниварські пісні ''— обрядові величальні пісні, які співали під час жнив. А день їх закінчення перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Проходило воно радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали на ниві кущ жита, який називали «бородою», підв'язували його, нагинали колоски до землі на схід сонця, прикрашали його, а також окрайчик хліба та сіль польовими квітами. Женці висловлювали побажання доброго врожаю в наступному році, дякували ниві за врожай. «Бороду» залишали до початку оранки.
 
-
 
-
Бувай здорова, ниво.&nbsp;<br>Бувай здорова, ниво.&nbsp;<br>Сто кіп жита вродило.&nbsp;<br>Вийди, господарю, вийди,&nbsp;<br>Не маєш од нас кривди.
 
-
 
-
<br>'''Русальні пісні'''
 
-
 
-
''Русальні пісні'' — відомі в усіх слов'янських народів обрядові пісні, дуже давні за походженням, що виконувалися на «русальному тижні».<br>
 
-
 
-
У РЖІ НА МЕЖІ<br>У ржі на межі, на кривій березі<br>Там сиділа русалка.<br>Просила русалка у дівочок сорочки:<br>Ви, дівочки-подружки, <br>Да дайте мені мні сорочки, <br>Хоча худенькую, да аби біленькую, <br>Хоч не біленькую, да тоненькую!<br>
 
-
 
-
ОЙ БІЖИТЬ,<br> БІЖИТЬ МАЛА ДІВЧИНА<br>Ой біжить, біжить мала дівчина,&nbsp;<br>А за пою да русалочка:<br>— Послухай мене, красная панно,&nbsp;<br>Загадаю лиш три загадочки.<br>Як угадаєш - до батька пущу,&nbsp;<br>Не угадаєш — з собою візьму.<br>— Ой що росте та без кореня,&nbsp;<br>Ой що біжить та без повода,&nbsp;<br>Ой що цвіте та без цвіточок?&nbsp;<br>Панночка загадок не вгадала&nbsp;<br>Русалка панночку залоскотала.<br><br>ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ<br>Проведу я русалочки до бору,&nbsp;<br>Сама вернуся додому!&nbsp;<br>Проводили русалочки, проводили,&nbsp;<br>Щоб до нас вже русалочки не ходили,&nbsp;<br>Да нашого житечка не ламали,&nbsp;<br>Да наших дівочок не лоскотали,&nbsp;<br>Бо наше житечко в колосочку,&nbsp;<br>А наші дівочки у віночку.<br>
 
-
 
-
<br> ''Серед жіноцтва України тривалий час зберігався звичай: у «русалчин тиждень» розвішувати на деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки.&nbsp;''
 
-
 
-
''За народним віруванням, у «русалчин тиждень» не можна було купатися в річці, щоб русалки не залоскотали.''
 
-
 
-
''У Зелений тиждень, у четвер, ніхто не повинен працювати, щоб не розгнівати русалок, аби вони не попсували домашнього господарства.''
 
-
 
-
<br> '''Купальські пісні'''
 
-
 
-
''Купальські пісні'' — поширені у східних слов'ян обрядові пісні літнього циклу, що виконувалися в ніч на Купала з 6 на 7 липня.<br>
 
-
 
-
КУПАЙЛО, КУПАЙЛО<br>— Купайло, Купайло,&nbsp;<br>Де ти зимувало?<br>— Зимувало в лісі,&nbsp;<br>Ночувало в стрісі;&nbsp;<br>Зимувало в пір'ячку,&nbsp;<br>Літувало в зіллячку.<br>
 
-
 
-
<br>
 
-
 
-
ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК&nbsp;<br>Заплету віночок.&nbsp;<br>Заплету шовковий,&nbsp;<br>На щастя, на долю,&nbsp;<br>На чорні брови.<br>Ой пущу віночок&nbsp;<br>На биструю воду.&nbsp;<br>На щастя, на долю,&nbsp;<br>На милого вроду.<br>Ой поплинь, віночку,&nbsp;<br>Прудко за водою,&nbsp;<br>На щастя, на долю&nbsp;<br>Милому зо мною.<br>
 
-
 
-
<br>
 
-
 
-
ОЙ ВІНКУ МІЙ, ВІНКУ<br>Ой вінку мій, вінку, хрещатий<sup>1</sup> барвінку!&nbsp;<br>А я тебе плела вчора до вечора.&nbsp;<br>Виси, мій віночку, на злотім кілочку,&nbsp;<br>На злотім кілочку, шовковім шнурочку.&nbsp;<br>А матінка взяла, миленькому дала.&nbsp;<br>Якби-м<sup>2</sup> була знала, ще б краще 'го<sup>3</sup> вбрала,&nbsp;<br>Злотом взолотила, м'ятою обвила.<br><sup></sup>
 
-
 
-
<sup>1</sup> Хрещатий — схожий на хрест.<br>Тут: мається на увазі листя барвінку.<br><sup>2 </sup>Якбй-м — якби я.<br><sup>3 </sup>'го — його.
 
-
 
-
<br>'''Жниварські пісні'''
 
-
 
-
''Жниварські пісні'' — обрядові величальні пісні, що прославляли добрий урожай, щедру ниву, хліборобську працю, висловлювали радість із приводу закінчення жнив.<br>МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО<br>Маяло житечко, маяло<sup>1</sup>,<br>Як у полі стояло,<br>А тепер не буде маяти,<br>А буде в стодолі<sup>2</sup> лежати.<br>До межі, женчики<sup>3</sup>, до межі,<br>Бо мої пиріжечки у діжі.<br>До краю, женчики, до краю,<br>То я вам пиріжечка покраю.<br>Котився віночок по полю,<br>Просився у женчиків додому:<br>— Возьміте мене, женчики, з собою<br>Та занесіть мене до господаря в стодолу,<br>Бо я вже в чистім полі набувся,<br>Буйного вітречку начувся,<br>Од ясного сонечка нагрівся,<br>А дрібного дощику напився;<br>Нехай же я у стодолі одпочину,<br>Поки вивезуть знову на ниву.
 
-
 
-
<br><sup>1 </sup>Маяти — коливатися від вітру.<br><sup>2 </sup>Стодола — будівля для зберігання снопів, сіна тощо.<br><sup>3 </sup>Женчик — жнець.
 
-
 
-
''Віддавна жнива проводились толокою, коли кілька сімей об'єднувалися для спільної роботи в полі. Закінчувалася толока обідом у господаря, на ниві якого працювали женці. У піснях йому дякували за шанобливе ставлення до робітників, уславлювали його дбайливість.&nbsp;''
 
-
 
-
<br>ТАМ У ПОЛІ КРИНИЧЕНЬКА<br>Там у полі криниченька,&nbsp;<br>Навколо пшениченька.&nbsp;<br>Там женчики жали,&nbsp;<br>Золоті серпи мали,&nbsp;<br>Срібнії юрочки<sup>4</sup>,&nbsp;<br>Що в'язали снопочки.&nbsp;<br>Добрії були женці —&nbsp;<br>Дівчата й молодиці.&nbsp;<br>Дівчата — косаті,&nbsp;<br>А хлопці — вусаті,&nbsp;<br>Молодиці — білолиці.<br><sup></sup>
 
-
 
-
<sup></sup>
 
-
 
-
<sup>4 </sup>Юрок, Юрочка (зменш.-пестл.) — невеличка загострена паличка, за допомогою якої в'яжуть снопи.<br>
 
-
 
-
<br>
 
-
 
-
А СОНЕЧКО КОТИТЬСЯ, КОТИТЬСЯ<br>А сонечко котиться, котиться,&nbsp;<br>Нам додому хочеться, хочеться.&nbsp;<br>Хазяїне наш, нам додому час!&nbsp;<br>Вже сонечко під липкою, липкою,&nbsp;<br>Труси, пане, калиткою, калиткою<sup>5</sup>.&nbsp;<br>Хазяїне наш, нам додому час!&nbsp;<br>Вже сонечко на ріллі, на ріллі,&nbsp;<br>Нас кусають комарі, комарі.<br>Хазяїне наш, нам додому час!&nbsp;<br>Вже сонечко за кущем, за кущем,&nbsp;<br>Завтра в поле вийдем ще, вийдем ще,&nbsp;<br>Хазяїне наш, нам додому час!&nbsp;<br>Давно час і пора, і пора,&nbsp;<br>Зійшов місяць і зоря, і зоря.&nbsp;<br>Хазяїне наш, нам додому час!<br><sup></sup>
 
-
 
-
<sup></sup>
 
-
 
-
<sup>5 </sup>Калитка — торбина для грошей, гаманець.<br><br>
 
-
 
-
'''''Чи знаєш ти, що...'''''<i><br>З пшеничних або житніх колосків дівчата сплітали вінок — символ щедрого врожаю й успішного завершення жнив. Закосичений маками, волошками, калиною вінок прикрашав найкращу жницю — «княгиню», яка в парі з хлопцем, що ніс останній сніп, в оточенні дівчат — «дружок», ішла на чолі громади до двору хазяїна. По дорозі співали пісень, у яких вшановували обжинковий вінок. Перед двором хазяїна вінок клали на хлібину, щоб «заходив хліб за хліб», тобто, щоб не було безхліб'я. «Княгиня» передавала його до рук хазяїна, а громада просила за нього викуп — «рублика на таночок». Після викупу хазяїн запрошував женців на гостину, а вінок вішав у хаті на стіні й зберігав до осені, щоб вилущеним з нього зерном розпочати сівбу озимини.<br>Перший сніп — дідух — зберігали до нового врожаю. На Святий вечір дідуха вносили до хати, сплітали колосся заново, надаючи снопові красивої форми, заквітчували його паперовими квітами і ставили на покуті.<br>За нашим народним звичаєм, збираючи врожай не тільки з поля, а й городу чи саду, годиться щось залишити в землі чи на дереві. Наприклад, на кожному дереві — по яблуку чи груші, а вишні зазвичай залишають аж на вершку — «на розплід». Існує повір'я, що коли забрати геть усе до краю, то наступного року не вродить. Часом кажуть, що це роблять для птахів, бо Бог, мовляв, родить не тільки нам, а й на їхню, пташину, долю. Це — правда.</i>
 
-
 
-
 
-
'''''Аналізуємо зміст і особливості художнього твору'''''<br>
 
-
 
-
#Які пісні належать до обрядових пісень літнього циклу?
 
-
#Коли і з якою метою виконувалися русальні пісні?
 
-
 
-
'''''Творчо мислимо'''''
 
-
 
-
#Що ти знаєш про свято Купала? Якими дійствами воно супроводжується?
 
-
#Що прославляється у жниварських піснях?
 
-
#Що таке «борода»? Навіщо наші предки робили «бороду»?
 
-
#Знайди постійні епітети в піснях літнього циклу і поясни їхню роль.
 
-
 
-
'''''Виконуємо домашнє завдання'''''
 
-
 
-
#Виразно та вдумливо прочитай календарно-обрядові пісні літнього циклу. Вивчи напам'ять одну з них.
 
-
#Розкажи про давні жниварські обряди.<br><br>
 
-
 
-
----
 
-
 
-
Українська література. 6 клас. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П.&nbsp;<br>Вислано читачами інтернет-сайту.<br><br><sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками та книгами на скачку безкоштовно, уроки [[Українська література|української літератури]], програма з української літератури 6 класу, твори з літератури</sub><br>
 
-
 
-
'''<u>Зміст уроку</u>'''
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                     
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання
 
-
 
-
'''<u>Практика</u>'''
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання
 
-
 
-
'''<u>Ілюстрації</u>'''
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
-
 
-
'''<u>Доповнення</u>'''
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                         
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше
 
-
 
-
'''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
 
-
[[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
 
-
 
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br>Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
 

Текущая версия на 14:08, 5 ноября 2009