KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 14 Органічні сполуки в побуті Поняття про побутові хімікати Мило, його склад, мийна дія
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 11 клас]]>>[[Хімія 11 клас|Хімія 11 клас]]>> Хімія: Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Мило, його склад, мийна дія. Синтетичні мийні засоби. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Органічні розчинники, їх застосування. Попередження забруднення середовища при використанні органічних речовин у побуті'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Хімія|Хімія]]>>[[Хімія 11 клас]]>>[[Хімія 11 клас|Хімія 11 клас]]>> Хімія: Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Мило, його склад, мийна дія. Синтетичні мийні засоби. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Органічні розчинники, їх застосування. Попередження забруднення середовища при використанні органічних речовин у побуті'''  
-
<br> &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вищі кислоти – це карбонові кислоти, молекули яких містять 10 і більше атомів Карбону. Серед них найважливішими є насичені кислоти – пальмітинова С<sub>15</sub>Н<sub>31</sub>СООН і стеаринова С<sub>17</sub>Н<sub>35</sub>СООН, а також ненасичена олеїнова С<sub>17</sub>Н<sub>33</sub>СООН. Ці кислоти раніше добували тільки з рослинних і тваринних жирів, тому їх ще називають ''жирними кислотами''.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пальмітинова і стеаринова кислоти – тверді речовини, а олеїнова – рідина. Сполуки практично не розчиняються у воді.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хімічні властивості вищих карбонових кислот, як і нижчих кислот, зумовлені насамперед наявністю <br>функціональної групи – СООН. Вищі карбонові кислоти дуже слабкі; вони реагують з лугами й спиртами.<br>&nbsp;&nbsp; Олеїнова кислота є ненасиченою сполукою і тому здатна вступати реакції приєднання з галогенами, галогеноводнями тощо. Реагуючи з воднем, вона перетворюється на стеаринову кислоту:<br> [[Файл:first salt.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; Крім того, олеїнова кислота може окислюватися калій перманганатом та іншими окисниками.<br>Вищі карбонові кислоти добувають гідролізом природних жирів, а також окисненням високомолекулярних <br>вуглеводнів нафти.  
+
<br> &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Вищі кислоти – це карбонові кислоти, молекули яких містять 10 і більше атомів Карбону. Серед них найважливішими є насичені кислоти – пальмітинова С<sub>15</sub>Н<sub>31</sub>СООН і стеаринова С<sub>17</sub>Н<sub>35</sub>СООН, а також ненасичена олеїнова С<sub>17</sub>Н<sub>33</sub>СООН. Ці кислоти раніше добували тільки з рослинних і тваринних жирів, тому їх ще називають ''жирними кислотами''.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пальмітинова і стеаринова кислоти – тверді речовини, а олеїнова – рідина. Сполуки практично не розчиняються у воді.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хімічні властивості вищих карбонових кислот, як і нижчих кислот, зумовлені насамперед наявністю <br>функціональної групи – СООН. Вищі карбонові кислоти дуже слабкі; вони реагують з лугами й спиртами.<br>&nbsp;&nbsp; Олеїнова кислота є ненасиченою сполукою і тому здатна вступати реакції приєднання з галогенами, галогеноводнями тощо. Реагуючи з воднем, вона перетворюється на стеаринову кислоту:<br> [[Image:First salt.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; Крім того, олеїнова кислота може окислюватися калій перманганатом та іншими окисниками.<br>Вищі карбонові кислоти добувають гідролізом природних жирів, а також окисненням високомолекулярних <br>вуглеводнів нафти.  
<br>'''Мила'''.  
<br>'''Мила'''.  
-
&nbsp;&nbsp; Широкого застосування набули солі жирних кислот – мила. Натрієві солі є твердими речовинами, а <br>калієві – рідкими. Їхні аніони містять від 10 до 20 атомів Карбону. (Якщо атомів Карбону в аніоні солі <br>менше 10, то сполука не виявляє мийної дії, а якщо більше 20, то сіль практично нерозчинна в воді.)<br>&nbsp;&nbsp; Мило виробляли вже із середніх віків. Традиційний процес миловаріння полягає в нагріванні жирів із лугом <br>до утворення однорідної тягучої рідини. При добавлянні до неї насиченого розчину кухонної солі розчинність мила зменшується, воно виділяється з розчину і спливає на поверхню. Цей процес називається ''висолюванням''. Мило збирають і заповнюють ним форми, де воно твердне.<br>&nbsp;&nbsp; Інший спосіб виготовлення мила полягає в дії лугу або соди на жирні кислоти:<br>[[Файл:salt.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; Мийна дія мила полягає у відокремленні частинок бруду, наприклад від поверхні тканини, й утворенні <br>емульсії чи суспензії. Розглянемо, як це відбувається.<br>&nbsp;&nbsp; Потрапляючи у воду, мило розчиняється і зазнає неповного гідролізу:<br>[[Файл:third salt.jpg]]<br>Аніон карбонової кислоти складається із двох частин – полярної (-СООН<sup>-</sup>) і неполярної (наприклад, С<sub>17</sub>Н<sub>35</sub>-).<br>&nbsp;&nbsp; Неполярна (гідрофобна) частина аніона контактує із жировою складовою забруднення, а полярна <br>(гідрофільна) залишається у воді, сполучаючись з її молекулами водневими зв’язками (як показано на <br>малюнку нижче). Луг сприяє відокремленню частинок жирових забруднень від шкіри або тканини та їх <br>подрібненню, а аніони кислоти – утворенню піни, в якій ці часточки утримуються.<br>[[Файл:67-66.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; Мила належать до поверхнево-активних речовин(скорочено - ПАР). Це група органічних сполук, які містять полярні(гідрофільні) групи атомів різного складу і неполярні (гідрофобні) вуглеводневі ланцюги з більш ніж десятьма атомами Карбону.<br>&nbsp;&nbsp; Усі ПАР сприяють швидкому змочуванню водою забруднених поверхонь, відокремленню від них часточок бруду і переходу їх у розчин.<br>&nbsp;&nbsp; Використання мила має певні недоліки. Луг, який утворюється під час гідролізу, роз’їдає тканини, руйнує барвники. Мило втрачає свої властивості у твердій воді, бо йони Кальцію і Магнію, що містяться в ній, утворюють з аніонами жирних кислот малорозчинні солі:<br>[[Файл:last.jpg]]<br>'''Синтетичні мийні засоби'''.<br>&nbsp;&nbsp; Нині мила все більше витісняються синтетичними мийними засобами (скорочено - СМЗ), або детергентами, які позбавлені вищезгаданих недоліків. Основу СМЗ становлять поверхнево-активні речовини; у них є також різні добавки вибілювачі (хімічні, оптичні), ароматизатори, пом’якшувачі води, антистатики, дезінфікуючі речовини тощо. СМЗ здебільшого містять кілька поверхнево-активних речовин, які за властивостями доповнюють одна одну. Вміст ПАР різних типів у цих засобах сягає в середньому 35% за масою.  
+
&nbsp;&nbsp; Широкого застосування набули солі жирних кислот – мила. Натрієві солі є твердими речовинами, а <br>калієві – рідкими. Їхні аніони містять від 10 до 20 атомів Карбону. (Якщо атомів Карбону в аніоні солі <br>менше 10, то сполука не виявляє мийної дії, а якщо більше 20, то сіль практично нерозчинна в воді.)<br>&nbsp;&nbsp; Мило виробляли вже із середніх віків. Традиційний процес миловаріння полягає в нагріванні жирів із лугом <br>до утворення однорідної тягучої рідини. При добавлянні до неї насиченого розчину кухонної солі розчинність мила зменшується, воно виділяється з розчину і спливає на поверхню. Цей процес називається ''висолюванням''. Мило збирають і заповнюють ним форми, де воно твердне.<br>&nbsp;&nbsp; Інший спосіб виготовлення мила полягає в дії лугу або соди на жирні кислоти:<br>[[Image:Salt.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; Мийна дія мила полягає у відокремленні частинок бруду, наприклад від поверхні тканини, й утворенні <br>емульсії чи суспензії. Розглянемо, як це відбувається.<br>&nbsp;&nbsp; Потрапляючи у воду, мило розчиняється і зазнає неповного гідролізу:<br>[[Image:Third salt.jpg]]<br>Аніон карбонової кислоти складається із двох частин – полярної (-СООН<sup>-</sup>) і неполярної (наприклад, С<sub>17</sub>Н<sub>35</sub>-).<br>&nbsp;&nbsp; Неполярна (гідрофобна) частина аніона контактує із жировою складовою забруднення, а полярна <br>(гідрофільна) залишається у воді, сполучаючись з її молекулами водневими зв’язками (як показано на <br>малюнку нижче). Луг сприяє відокремленню частинок жирових забруднень від шкіри або тканини та їх <br>подрібненню, а аніони кислоти – утворенню піни, в якій ці часточки утримуються.<br>[[Image:67-66.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; Мила належать до поверхнево-активних речовин(скорочено - ПАР). Це група органічних сполук, які містять полярні(гідрофільні) групи атомів різного складу і неполярні (гідрофобні) вуглеводневі ланцюги з більш ніж десятьма атомами Карбону.<br>&nbsp;&nbsp; Усі ПАР сприяють швидкому змочуванню водою забруднених поверхонь, відокремленню від них часточок бруду і переходу їх у розчин.<br>&nbsp;&nbsp; Використання мила має певні недоліки. Луг, який утворюється під час гідролізу, роз’їдає тканини, руйнує барвники. Мило втрачає свої властивості у твердій воді, бо йони Кальцію і Магнію, що містяться в ній, утворюють з аніонами жирних кислот малорозчинні солі:<br>[[Image:Last.jpg]]<br>'''Синтетичні мийні засоби'''.<br>&nbsp;&nbsp; Нині мила все більше витісняються синтетичними мийними засобами (скорочено - СМЗ), або детергентами, які позбавлені вищезгаданих недоліків. Основу СМЗ становлять поверхнево-активні речовини; у них є також різні добавки вибілювачі (хімічні, оптичні), ароматизатори, пом’якшувачі води, антистатики, дезінфікуючі речовини тощо. СМЗ здебільшого містять кілька поверхнево-активних речовин, які за властивостями доповнюють одна одну. Вміст ПАР різних типів у цих засобах сягає в середньому 35% за масою. <br>  
-
<br>  
+
 
 +
П.П. Попель, Л.С. Крикля, І.О. Савченко, "Хімія. 11 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів."
 +
 
 +
 
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''

Версия 14:30, 7 декабря 2009

Гіпермаркет Знань>>Хімія>>Хімія 11 клас>>Хімія 11 клас>> Хімія: Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Мило, його склад, мийна дія. Синтетичні мийні засоби. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Органічні розчинники, їх застосування. Попередження забруднення середовища при використанні органічних речовин у побуті


     Вищі кислоти – це карбонові кислоти, молекули яких містять 10 і більше атомів Карбону. Серед них найважливішими є насичені кислоти – пальмітинова С15Н31СООН і стеаринова С17Н35СООН, а також ненасичена олеїнова С17Н33СООН. Ці кислоти раніше добували тільки з рослинних і тваринних жирів, тому їх ще називають жирними кислотами.
    Пальмітинова і стеаринова кислоти – тверді речовини, а олеїнова – рідина. Сполуки практично не розчиняються у воді.
    Хімічні властивості вищих карбонових кислот, як і нижчих кислот, зумовлені насамперед наявністю
функціональної групи – СООН. Вищі карбонові кислоти дуже слабкі; вони реагують з лугами й спиртами.
   Олеїнова кислота є ненасиченою сполукою і тому здатна вступати реакції приєднання з галогенами, галогеноводнями тощо. Реагуючи з воднем, вона перетворюється на стеаринову кислоту:
First salt.jpg
   Крім того, олеїнова кислота може окислюватися калій перманганатом та іншими окисниками.
Вищі карбонові кислоти добувають гідролізом природних жирів, а також окисненням високомолекулярних
вуглеводнів нафти.


Мила.

   Широкого застосування набули солі жирних кислот – мила. Натрієві солі є твердими речовинами, а
калієві – рідкими. Їхні аніони містять від 10 до 20 атомів Карбону. (Якщо атомів Карбону в аніоні солі
менше 10, то сполука не виявляє мийної дії, а якщо більше 20, то сіль практично нерозчинна в воді.)
   Мило виробляли вже із середніх віків. Традиційний процес миловаріння полягає в нагріванні жирів із лугом
до утворення однорідної тягучої рідини. При добавлянні до неї насиченого розчину кухонної солі розчинність мила зменшується, воно виділяється з розчину і спливає на поверхню. Цей процес називається висолюванням. Мило збирають і заповнюють ним форми, де воно твердне.
   Інший спосіб виготовлення мила полягає в дії лугу або соди на жирні кислоти:
Salt.jpg
   Мийна дія мила полягає у відокремленні частинок бруду, наприклад від поверхні тканини, й утворенні
емульсії чи суспензії. Розглянемо, як це відбувається.
   Потрапляючи у воду, мило розчиняється і зазнає неповного гідролізу:
Third salt.jpg
Аніон карбонової кислоти складається із двох частин – полярної (-СООН-) і неполярної (наприклад, С17Н35-).
   Неполярна (гідрофобна) частина аніона контактує із жировою складовою забруднення, а полярна
(гідрофільна) залишається у воді, сполучаючись з її молекулами водневими зв’язками (як показано на
малюнку нижче). Луг сприяє відокремленню частинок жирових забруднень від шкіри або тканини та їх
подрібненню, а аніони кислоти – утворенню піни, в якій ці часточки утримуються.
67-66.jpg
   Мила належать до поверхнево-активних речовин(скорочено - ПАР). Це група органічних сполук, які містять полярні(гідрофільні) групи атомів різного складу і неполярні (гідрофобні) вуглеводневі ланцюги з більш ніж десятьма атомами Карбону.
   Усі ПАР сприяють швидкому змочуванню водою забруднених поверхонь, відокремленню від них часточок бруду і переходу їх у розчин.
   Використання мила має певні недоліки. Луг, який утворюється під час гідролізу, роз’їдає тканини, руйнує барвники. Мило втрачає свої властивості у твердій воді, бо йони Кальцію і Магнію, що містяться в ній, утворюють з аніонами жирних кислот малорозчинні солі:
Last.jpg
Синтетичні мийні засоби.
   Нині мила все більше витісняються синтетичними мийними засобами (скорочено - СМЗ), або детергентами, які позбавлені вищезгаданих недоліків. Основу СМЗ становлять поверхнево-активні речовини; у них є також різні добавки вибілювачі (хімічні, оптичні), ароматизатори, пом’якшувачі води, антистатики, дезінфікуючі речовини тощо. СМЗ здебільшого містять кілька поверхнево-активних речовин, які за властивостями доповнюють одна одну. Вміст ПАР різних типів у цих засобах сягає в середньому 35% за масою.

П.П. Попель, Л.С. Крикля, І.О. Савченко, "Хімія. 11 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів."


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.