KNOWLEDGE HYPERMARKET


Українська мова — державна мова України. Український алфавіт. Повні уроки
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська мова|Українська мова]]&gt;&gt;[[Українська мова 3 клас|Українська мова 3 клас]]&gt;&gt; Українська мова: Українська мова — державна мова України. Український алфавіт. Повні уроки''' <metakeywords>Українська мова, державна мова України, Український алфавіт, повні уроки, 3 клас, урок на тему</metakeywords>  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська мова|Українська мова]]&gt;&gt;[[Українська мова 3 клас. Повні уроки|Українська мова 3 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Українська мова: Українська мова — державна мова України. Український алфавіт. Повні уроки''' <metakeywords>Українська мова, державна мова України, Український алфавіт, повні уроки, 3 клас, урок на тему</metakeywords>  
-
&nbsp;&nbsp; Єдиний скарб у тебе – рідна мова. <br>&nbsp;&nbsp; Заклятий для сусіднього хижацтва. <br>&nbsp;&nbsp; Вона твого життя міцна основа, <br>&nbsp;&nbsp; Певніша над усі скарби й багатства. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (П. Куліш)<br>[[Image:Герб України.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому і називається це надбання рідна мова. '''''Мова''''' – це не тільки засіб спілкування, передачі повідомлень, узгодження дій, спосіб нагромадження та поширення набутого досвіду. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Рідна мова - духовне багатство, в якому живе народ. Через мову ми пізнаємо світ. Мова - це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання нема думання, осмислення реальності. Мова - явище суспільне. Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Народ, держава, мова - це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок: не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло свою мову. <br>&nbsp;&nbsp; Найбільший скарб народу – це його мова. Державна мова України - українська мова. Для українців, що проживають за межаминашої Батьківщини (в Росії, США, Канаді, Анстралії, Польщі, Білорусії та інших країнах), вона також є рідною мовою. '''''Мова''''' – найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передачі думок, почуттів, волевиявлення. У цій ролі людська мова має універсальній характер і нею просто передавати все те, що виражається наприклад мімікою, жестами. Слово рідної мови - могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. В думи та почуччя ми проникаємо за допомогою слова. Це схованка мудрості і невмирущості народу. Національна мова з'являється не відразу, не раптово. її становлення триває сотні, а то й тисячі років. Численні покоління формують мову, розвивають її, збагачують, удосконалюють, наповнюють власним життєвим досвідом. Мова – засіб пізнання світу. Киньте у душу дитини, крім слова, його красу, і ви створите те середовище, у якому проростає свідомість.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з поперед – німи поколіннями, їх духовними надбаннями. Мова – це серце нації, а нація – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Українська мова невіддільна від українського народу, від його історичного розвитку, від самої держави, від рідної землі. Про українську мову і українське слово можна говорити безкінечно. Століттями гнана і переслідувана все ж існувала вона в піснях і думках, казках і переказах, гострилася і виточувалася в переказах і прислів’ях.
+
&nbsp;&nbsp; Єдиний скарб у тебе – рідна мова. <br>&nbsp;&nbsp; Заклятий для сусіднього хижацтва. <br>&nbsp;&nbsp; Вона твого життя міцна основа, <br>&nbsp;&nbsp; Певніша над усі скарби й багатства. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (П. Куліш)<br>[[Image:Герб України.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому і називається це надбання рідна мова. '''''Мова''''' – це не тільки засіб спілкування, передачі повідомлень, узгодження дій, спосіб нагромадження та поширення набутого досвіду. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Рідна мова - духовне багатство, в якому живе народ. Через мову ми пізнаємо світ. Мова - це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання нема думання, осмислення реальності. Мова - явище суспільне. Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Народ, держава, мова - це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок: не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло свою мову. <br>&nbsp;&nbsp; Найбільший скарб народу – це його мова. Державна мова України - українська мова. Для українців, що проживають за межаминашої Батьківщини (в Росії, США, Канаді, Анстралії, Польщі, Білорусії та інших країнах), вона також є рідною мовою. '''''Мова''''' – найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передачі думок, почуттів, волевиявлення. У цій ролі людська мова має універсальній характер і нею просто передавати все те, що виражається наприклад мімікою, жестами. Слово рідної мови - могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. В думи та почуччя ми проникаємо за допомогою слова. Це схованка мудрості і невмирущості народу. Національна мова з'являється не відразу, не раптово. її становлення триває сотні, а то й тисячі років. Численні покоління формують мову, розвивають її, збагачують, удосконалюють, наповнюють власним життєвим досвідом. Мова – засіб пізнання світу. Киньте у душу дитини, крім слова, його красу, і ви створите те середовище, у якому проростає свідомість.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з поперед – німи поколіннями, їх духовними надбаннями. Мова – це серце нації, а нація – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Українська мова невіддільна від українського народу, від його історичного розвитку, від самої держави, від рідної землі. Про українську мову і українське слово можна говорити безкінечно. Століттями гнана і переслідувана все ж існувала вона в піснях і думках, казках і переказах, гострилася і виточувалася в переказах і прислів’ях.  
&nbsp; [[Image:Kaluna.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли йдеться про виникнення української мови як мови нашої нації, у свідомості багатьох сучасних шукачів прадавніх коренів української мови у глибинах тисячоліть до н. е. вона часто асоціюється із сучасною літературною мовою, тобто тією, яка щодня звучить по радіо й телебаченню, яку вивчають у школах, якою друкують книжки й газети і т. п. Проте національна мова — це не тільки спільна для всієї нації літературна мова, опрацьована майстрами художнього слова, але й мова народна. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Український народ творив свою мову упродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки і почуття, вічність праці і мрії. Колективна пам’ять народу-творця береже слово, а в ньому – немовби якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію звуків і називає щось зрозуміле всім.<br>&nbsp;&nbsp; Для існування мови необхідний алфавіт. '''''Алфавіт''''' (азбука, абетка) — сукупність усіх букв, уживаних у писемності якої-небудь мови й розміщених у певному порядку.<br>&nbsp;&nbsp; Український алфавіт сформувався на основі старослов'янського кириличного письма. За свою більш ніж тисячолітню історію він зазнав чималих змін. Сучасний склад букв остаточно закріпився на початку XX ст. У сучасному українському алфавіті 33 букви. Вони розташовані в такому порядку і мають такі назви:<br>[[Image:Ua alfavit.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; 21 літера позначає приголосні звуки — ''б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ''. Літера ''й'' перед ''о'' позначає приголосний (його), а в інших позиціях — нескладовий голосний (йду, гай). Літера ''г'' позначає дзвінкий гортанний фрикативний приголосний (голова), а ''ґ'' — задньоязиковий проривний приголосний (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера ''щ'' позначає сполучення звуків (щука).<br>&nbsp;&nbsp; 10 літер позначають голосні звуки — ''а, е, и, і, о, у, є, ю, я, ї'' , з яких ''а, е, и, і, о'', у передають кожна по одному звуку, а літери ''є, ю, я'' позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два. Літера ''ї'' завжди позначає два звуки — їжа, з'їзд.  
&nbsp; [[Image:Kaluna.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коли йдеться про виникнення української мови як мови нашої нації, у свідомості багатьох сучасних шукачів прадавніх коренів української мови у глибинах тисячоліть до н. е. вона часто асоціюється із сучасною літературною мовою, тобто тією, яка щодня звучить по радіо й телебаченню, яку вивчають у школах, якою друкують книжки й газети і т. п. Проте національна мова — це не тільки спільна для всієї нації літературна мова, опрацьована майстрами художнього слова, але й мова народна. <br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Український народ творив свою мову упродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки і почуття, вічність праці і мрії. Колективна пам’ять народу-творця береже слово, а в ньому – немовби якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію звуків і називає щось зрозуміле всім.<br>&nbsp;&nbsp; Для існування мови необхідний алфавіт. '''''Алфавіт''''' (азбука, абетка) — сукупність усіх букв, уживаних у писемності якої-небудь мови й розміщених у певному порядку.<br>&nbsp;&nbsp; Український алфавіт сформувався на основі старослов'янського кириличного письма. За свою більш ніж тисячолітню історію він зазнав чималих змін. Сучасний склад букв остаточно закріпився на початку XX ст. У сучасному українському алфавіті 33 букви. Вони розташовані в такому порядку і мають такі назви:<br>[[Image:Ua alfavit.jpg]]<br>&nbsp;&nbsp; 21 літера позначає приголосні звуки — ''б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ''. Літера ''й'' перед ''о'' позначає приголосний (його), а в інших позиціях — нескладовий голосний (йду, гай). Літера ''г'' позначає дзвінкий гортанний фрикативний приголосний (голова), а ''ґ'' — задньоязиковий проривний приголосний (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера ''щ'' позначає сполучення звуків (щука).<br>&nbsp;&nbsp; 10 літер позначають голосні звуки — ''а, е, и, і, о, у, є, ю, я, ї'' , з яких ''а, е, и, і, о'', у передають кожна по одному звуку, а літери ''є, ю, я'' позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два. Літера ''ї'' завжди позначає два звуки — їжа, з'їзд.  
Строка 9: Строка 9:
<br>  
<br>  
-
Використана література: Мово рідна, слово рідне!.. Вірші, поеми, статті. Редактор І. Бойко.; Сухомлинський В. Сто порад учителеві. – К., 1988. – 304с. Рідна мова (підручник) Білецька М.А.,Вашуленко М.С.Видавництво:Освіта. — 2004 р. Українська мова: енциклопедія. Автор: Коллектив.&nbsp; Видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П. Бажана.  
+
Використана література:  
 +
 
 +
Мово рідна, слово рідне!.. Вірші, поеми, статті. Редактор І. Бойко.  
 +
 
 +
Сухомлинський В. Сто порад учителеві. – К., 1988. – 304с.
 +
 
 +
Рідна мова (підручник) Білецька М.А.,Вашуленко М.С.Видавництво:Освіта. — 2004 р.  
 +
 
 +
Українська мова: енциклопедія. Автор: Коллектив.&nbsp; Видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П. Бажана.
 +
 
 +
Мій конспект. Українська мова. 3 клас. І семестр. Автор: Бобровська С. В. Видавництво: «Основа»
 +
 
 +
 
 +
 
 +
''&nbsp;Відредаговано ті надіслано Ента Д. В.''<br>
 +
 
-
<br>
 
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  

Версия 15:26, 17 ноября 2010

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 3 клас. Повні уроки>> Українська мова: Українська мова — державна мова України. Український алфавіт. Повні уроки

   Єдиний скарб у тебе – рідна мова.
   Заклятий для сусіднього хижацтва.
   Вона твого життя міцна основа,
   Певніша над усі скарби й багатства.
                                           (П. Куліш)
Герб України.jpg
   До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Тому і називається це надбання рідна мова. Мова – це не тільки засіб спілкування, передачі повідомлень, узгодження дій, спосіб нагромадження та поширення набутого досвіду. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думи і сподівання. Рідна мова - духовне багатство, в якому живе народ. Через мову ми пізнаємо світ. Мова - це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання нема думання, осмислення реальності. Мова - явище суспільне. Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Народ, держава, мова - це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок: не лише загибель суспільства призводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло свою мову.
   Найбільший скарб народу – це його мова. Державна мова України - українська мова. Для українців, що проживають за межаминашої Батьківщини (в Росії, США, Канаді, Анстралії, Польщі, Білорусії та інших країнах), вона також є рідною мовою. Мова – найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передачі думок, почуттів, волевиявлення. У цій ролі людська мова має універсальній характер і нею просто передавати все те, що виражається наприклад мімікою, жестами. Слово рідної мови - могутній засіб передачі від покоління до покоління історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. В думи та почуччя ми проникаємо за допомогою слова. Це схованка мудрості і невмирущості народу. Національна мова з'являється не відразу, не раптово. її становлення триває сотні, а то й тисячі років. Численні покоління формують мову, розвивають її, збагачують, удосконалюють, наповнюють власним життєвим досвідом. Мова – засіб пізнання світу. Киньте у душу дитини, крім слова, його красу, і ви створите те середовище, у якому проростає свідомість.
    Рідною мовою належить уважати мову своєї нації, мову предків, яка пов'язує людину з її народом, з поперед – німи поколіннями, їх духовними надбаннями. Мова – це серце нації, а нація – це особистість, вона має обличчя, свій характер, темперамент, свою культуру, мораль, честь і гідність, свої святощі, своє минуле, теперішнє і майбутнє. Українська мова невіддільна від українського народу, від його історичного розвитку, від самої держави, від рідної землі. Про українську мову і українське слово можна говорити безкінечно. Століттями гнана і переслідувана все ж існувала вона в піснях і думках, казках і переказах, гострилася і виточувалася в переказах і прислів’ях.

  Kaluna.jpg
    Коли йдеться про виникнення української мови як мови нашої нації, у свідомості багатьох сучасних шукачів прадавніх коренів української мови у глибинах тисячоліть до н. е. вона часто асоціюється із сучасною літературною мовою, тобто тією, яка щодня звучить по радіо й телебаченню, яку вивчають у школах, якою друкують книжки й газети і т. п. Проте національна мова — це не тільки спільна для всієї нації літературна мова, опрацьована майстрами художнього слова, але й мова народна.
    Український народ творив свою мову упродовж віків, заносячи до мовної скарбниці добірний нектар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки і почуття, вічність праці і мрії. Колективна пам’ять народу-творця береже слово, а в ньому – немовби якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію звуків і називає щось зрозуміле всім.
   Для існування мови необхідний алфавіт. Алфавіт (азбука, абетка) — сукупність усіх букв, уживаних у писемності якої-небудь мови й розміщених у певному порядку.
   Український алфавіт сформувався на основі старослов'янського кириличного письма. За свою більш ніж тисячолітню історію він зазнав чималих змін. Сучасний склад букв остаточно закріпився на початку XX ст. У сучасному українському алфавіті 33 букви. Вони розташовані в такому порядку і мають такі назви:
Ua alfavit.jpg
   21 літера позначає приголосні звуки — б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ. Літера й перед о позначає приголосний (його), а в інших позиціях — нескладовий голосний (йду, гай). Літера г позначає дзвінкий гортанний фрикативний приголосний (голова), а ґ — задньоязиковий проривний приголосний (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щ позначає сполучення звуків (щука).
   10 літер позначають голосні звуки — а, е, и, і, о, у, є, ю, я, ї , з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м'яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два. Літера ї завжди позначає два звуки — їжа, з'їзд.



   Літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м'якості приголосного звука (кінь, льон).
   Розташування букв в алфавіті традиційне, ніякої закономірності в ньому немає. Тому його треба запам'ятати механічно.


Використана література:

Мово рідна, слово рідне!.. Вірші, поеми, статті. Редактор І. Бойко.

Сухомлинський В. Сто порад учителеві. – К., 1988. – 304с.

Рідна мова (підручник) Білецька М.А.,Вашуленко М.С.Видавництво:Освіта. — 2004 р.

Українська мова: енциклопедія. Автор: Коллектив.  Видавництво "Українська енциклопедія" імені М.П. Бажана.

Мій конспект. Українська мова. 3 клас. І семестр. Автор: Бобровська С. В. Видавництво: «Основа»


 Відредаговано ті надіслано Ента Д. В.


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.


Категорія: