KNOWLEDGE HYPERMARKET


Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта.
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&gt;&gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&gt;&gt;Всесвітня історія: Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування Афінської держави.''' <metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Міфи про давню історію Аттики, Об’єднання Аттики, Закони Драконта, Реформи Солона, Тиранія в Афінах, Повалення тиранії, завершення формування Афінської держави</metakeywords>  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]&gt;&gt;[[Всесвітня історія 6 клас|Всесвітня історія 6 клас]]&gt;&gt;Всесвітня історія: Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування Афінської держави.''' <metakeywords>Всесвітня історія, клас, урок, на тему, Міфи про давню історію Аттики, Об’єднання Аттики, Закони Драконта, Реформи Солона, Тиранія в Афінах, Повалення тиранії, завершення формування Афінської держави</metakeywords>  
-
''§ 29. Утворення Афінської держави''<br>Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.<br>[[Image:Nov40.jpg|460px|поняття]]<br>  
+
'''<u>§ 29. Утворення Афінської держави</u>'''<br>Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.<br>[[Image:Nov40.jpg|460px|поняття]]<br>  
-
''1. Міфи про давню історію Аттики''<br>Узагалі про міфи вам відомо вже чимало. Ще в початкових класах ви слухали їх як захопливі казки. А згодом, на уроках української та зарубіжної літератур, ви дізналися про них детальніше.  
+
'''<u>1. Міфи про давню історію Аттики</u>'''<br>Узагалі про міфи вам відомо вже чимало. Ще в початкових класах ви слухали їх як захопливі казки. А згодом, на уроках української та зарубіжної літератур, ви дізналися про них детальніше.  
-
<br>Створені людською фантазією, міфи Стародавньої Греції мандрували століттями, зберігаючись у піснях, які виконували аеди. Окремі міфи рапсоди об'єднували в цикли. Згодом у фольклорі накопичилося декілька циклів, у яких ішлося про створення світу, походження та пригоди богів і [[Аудіо_до_уроку:_Літературні_герої.|героїв]].  
+
<br>Створені людською фантазією, міфи Стародавньої Греції мандрували століттями, зберігаючись у піснях, які виконували аеди. Окремі міфи рапсоди об'єднували в цикли. Згодом у фольклорі накопичилося декілька циклів, у яких ішлося про створення світу, походження та пригоди богів і [[Аудіо до уроку: Літературні герої.|героїв]].  
<br>Ці історії мали пізнавальний характер -- містили життєві поради. Зміст міфів надихав на художню творчість, ставав темою мистецьких творів. Численні вазові розписи, скульптури, п'єси були створені за мотивами грецьких міфів. Навіть поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» — це перевтілення міфів про Троянську війну в єдиний художній твір, літературну форму усної творчості грецького народу.<br>&nbsp;<br>Головним героєм Аттики був Тесей, син Ефри, доньки царя міста Трезени, та Егея, володаря Афін. Сам Тесей вважав своїм батьком бога морів Посей-дона. Мати розповіла Тесеєві про царя Егея, який чекав на сина в Афінах. Юнак вирушив до батька. Подолавши численні пригоди, Тесей прибув в Афіни і наслідував від батька владу і багатство.  
<br>Ці історії мали пізнавальний характер -- містили життєві поради. Зміст міфів надихав на художню творчість, ставав темою мистецьких творів. Численні вазові розписи, скульптури, п'єси були створені за мотивами грецьких міфів. Навіть поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» — це перевтілення міфів про Троянську війну в єдиний художній твір, літературну форму усної творчості грецького народу.<br>&nbsp;<br>Головним героєм Аттики був Тесей, син Ефри, доньки царя міста Трезени, та Егея, володаря Афін. Сам Тесей вважав своїм батьком бога морів Посей-дона. Мати розповіла Тесеєві про царя Егея, який чекав на сина в Афінах. Юнак вирушив до батька. Подолавши численні пригоди, Тесей прибув в Афіни і наслідував від батька владу і багатство.  
Строка 11: Строка 11:
<br>Серед його славетних подвигів згадують перемогу над розбійником Скіроном, ловлю марафонського бика, убивство кроміонської свині, перемогу над Керкібном і Прокрустом. Але найславетнішим подвигом стала перемога над Мінотавром (фантастична істота з головою бика) на острові Крит. На честь Тесеєвого батька море, що омиває Балкани зі сходу, названо Егейським.<br>  
<br>Серед його славетних подвигів згадують перемогу над розбійником Скіроном, ловлю марафонського бика, убивство кроміонської свині, перемогу над Керкібном і Прокрустом. Але найславетнішим подвигом стала перемога над Мінотавром (фантастична істота з головою бика) на острові Крит. На честь Тесеєвого батька море, що омиває Балкани зі сходу, названо Егейським.<br>  
-
Тесей об'єднав усі племена Аттики, утворив сильну й незалежну Афінську державу, його шанували в&nbsp; [[Утвердження_демократії_в_Афінах_за_Перікла._Основні_принципи_афінської_демократії._Пелопоннеська_війна._Повні_уроки|Афінах]] як національного героя.  
+
Тесей об'єднав усі племена Аттики, утворив сильну й незалежну Афінську державу, його шанували в&nbsp; [[Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Основні принципи афінської демократії. Пелопоннеська війна. Повні уроки|Афінах]] як національного героя.  
-
''<br>2. Об'єднання Аттики''<br>Аттика, територія Афінської держави, — найбільша країна Середньої Греції. Спекотний клімат, кам'янисті, малородючі ґрунти — ось характерні ознаки природних умов цієї землі. Населення тут вирощувало виноград та оливкові дерева, видобувало срібло, глину, на яку така щедра земля Аттики. Це сприяло появі та розвиткові ремесел, зокрема гончарства.  
+
''<br>'''''<u>2. Об'єднання Аттики</u>'''<br>Аттика, територія Афінської держави, — найбільша країна Середньої Греції. Спекотний клімат, кам'янисті, малородючі ґрунти — ось характерні ознаки природних умов цієї землі. Населення тут вирощувало виноград та оливкові дерева, видобувало срібло, глину, на яку така щедра земля Аттики. Це сприяло появі та розвиткові ремесел, зокрема гончарства.  
<br>Ще з появи ахейців в Аттиці утворилася держава у формі полісу з центром в Афінах. За укріпленими мурами були розташовані квартали помешкань трудового люду — демосу. Цей район називався Керамік і був справжнім лабіринтом вузьких, кривих вулиць, затиснених високими огорожами будинків громадян. Афінські евпатриди мали просторі й зручні житла, хоча все місто було сплановано безладно, що спричиняло тісняву й скупченість населення.  
<br>Ще з появи ахейців в Аттиці утворилася держава у формі полісу з центром в Афінах. За укріпленими мурами були розташовані квартали помешкань трудового люду — демосу. Цей район називався Керамік і був справжнім лабіринтом вузьких, кривих вулиць, затиснених високими огорожами будинків громадян. Афінські евпатриди мали просторі й зручні житла, хоча все місто було сплановано безладно, що спричиняло тісняву й скупченість населення.  
-
<br>Житлові квартали зусібіч оточили скелястий пагорб, на якому височів Акрополь — укріплена фортеця, де зосередилися головні [[Відеоматеріал_на_тему_«Храми_Древньої_Греції»|храми]], скарбниця міста. У часи родоплемінних відносин там мешкав басилей — вождь. Унизу, поблизу Акрополя, розкинулася, вирувала життям агора.  
+
<br>Житлові квартали зусібіч оточили скелястий пагорб, на якому височів Акрополь — укріплена фортеця, де зосередилися головні [[Відеоматеріал на тему «Храми Древньої Греції»|храми]], скарбниця міста. У часи родоплемінних відносин там мешкав басилей — вождь. Унизу, поблизу Акрополя, розкинулася, вирувала життям агора.  
<br>Розмаїтий афінський демос поділявся на селян, ремісників, матросів, дрібних торгівців. Окрім громадян держави, у місті мешкало багато метеків — переселенців з інших міст, позбавлених громадянських прав. Вони не володіли землею, будинками, не брали участі в народних зборах. За таких умов їм залишалася можливість бути хіба що міняйлами. Збагатившись на міняльних операціях, вони ставали лихварями, що давали позику за відсотки (від 11% до 50% на рік).  
<br>Розмаїтий афінський демос поділявся на селян, ремісників, матросів, дрібних торгівців. Окрім громадян держави, у місті мешкало багато метеків — переселенців з інших міст, позбавлених громадянських прав. Вони не володіли землею, будинками, не брали участі в народних зборах. За таких умов їм залишалася можливість бути хіба що міняйлами. Збагатившись на міняльних операціях, вони ставали лихварями, що давали позику за відсотки (від 11% до 50% на рік).  
Строка 23: Строка 23:
<br>Під час вторгнення дорійців Аттика відстояла свою незалежність, але населення, переважно аристократи, зазнало великих втрат. Це посилило вплив демосу на державні справи й привело до формування засад демократичного управління. Основні державні питання вирішувалися на народних зборах — еклесіях, але потроху аристократія прибрала владу до своїх рук. Основним політичним органом аристократи був ареопаг, який складався з представників родової знаті. Щорічно афінський народ обирав архонтів, які стояли на чолі держави. Родова аристократія загарбала кращу землю. Селяни бідніли, потрапляли в борги. Боржників перетворювали на рабів.  
<br>Під час вторгнення дорійців Аттика відстояла свою незалежність, але населення, переважно аристократи, зазнало великих втрат. Це посилило вплив демосу на державні справи й привело до формування засад демократичного управління. Основні державні питання вирішувалися на народних зборах — еклесіях, але потроху аристократія прибрала владу до своїх рук. Основним політичним органом аристократи був ареопаг, який складався з представників родової знаті. Щорічно афінський народ обирав архонтів, які стояли на чолі держави. Родова аристократія загарбала кращу землю. Селяни бідніли, потрапляли в борги. Боржників перетворювали на рабів.  
-
<br>Незадоволення засиллям евпатридів загрожувало спалахом обурення демосу та кровопролиттям. Необхідно було ухвалити [[Виникнення_спартанської_держави._Закони_Лiкурга._Соціальний_та_державний_устрій_Спарти._Посилення_Спарти_у_другій_половині_VІ_ст._до_н.е.|закони]], які б задовольнили водночас демос та евпатридів.<br>&nbsp;<br>''3. Реформи Солона''<br>У 594 р. до н. е. першим архонтом обрали Солона, знатну людину, до якого демос ставився з довірою за його чесність і порядність. Солон здійснив кілька реформ, які ґрунтовно змінили весь суспільний устрій Афінської держави.  
+
<br>Незадоволення засиллям евпатридів загрожувало спалахом обурення демосу та кровопролиттям. Необхідно було ухвалити [[Виникнення спартанської держави. Закони Лiкурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VІ ст. до н.е.|закони]], які б задовольнили водночас демос та евпатридів.<br>&nbsp;<br>'''<u>3. Реформи Солона</u>'''<br>У 594 р. до н. е. першим архонтом обрали Солона, знатну людину, до якого демос ставився з довірою за його чесність і порядність. Солон здійснив кілька реформ, які ґрунтовно змінили весь суспільний устрій Афінської держави.  
<br>Першим своїм законом він скасував боргове рабство. Селянам повернули землю, яку відібрали за борги. Відтепер афінським громадянам не загрожувало рабство за борги, а всіх рабів-боржників було викуплено на волю за державний кошт.  
<br>Першим своїм законом він скасував боргове рабство. Селянам повернули землю, яку відібрали за борги. Відтепер афінським громадянам не загрожувало рабство за борги, а всіх рабів-боржників було викуплено на волю за державний кошт.  
Строка 35: Строка 35:
<br>Третя група, чисельніша, мала назву зевгіти. Це була головна маса афінського селянства. Не надто багаті, але й не бідні, вони на прибутки із земельного наділу мали купувати собі озброєння й служити у важкій піхоті гоплітами (важкоозброєними піхотинцями).  
<br>Третя група, чисельніша, мала назву зевгіти. Це була головна маса афінського селянства. Не надто багаті, але й не бідні, вони на прибутки із земельного наділу мали купувати собі озброєння й служити у важкій піхоті гоплітами (важкоозброєними піхотинцями).  
-
<br>Четверта група — найбідніші з [[Життя_столиці._Побут_римських_громадян,_їхні_звичаї_та_традиції.|громадян]] — фети, не обиралися на державні посади, але могли голосувати за рішення народних зборів. У війську вони становили легку піхоту або служили матросами на бойових кораблях.<br>&nbsp;<br>Солоном було запроваджено Раду чотирьохсот — буле та суд присяжних — геліея, який розбирав судові справи між громадянами.  
+
<br>Четверта група — найбідніші з [[Життя столиці. Побут римських громадян, їхні звичаї та традиції.|громадян]] — фети, не обиралися на державні посади, але могли голосувати за рішення народних зборів. У війську вони становили легку піхоту або служили матросами на бойових кораблях.<br>&nbsp;<br>Солоном було запроваджено Раду чотирьохсот — буле та суд присяжних — геліея, який розбирав судові справи між громадянами.  
<br>Закони Солона закріпили приватну власність за громадянами, надавши право заповідати майно за власним бажанням. Вони також пожвавили розвиток ремесел, бо батьків зобов'язували навчати дітей ремеслу.<br><br>Перетворення, які здійснив Солон в афінському суспільстві, підірвали основи влади родової знаті. Вони створили умови для розвитку господарства середніх верств селян. Тепер селянам дозволялося продавати вино й олію власного виробництва за кордон. Водночас евпатрідам заборонялося вивозити на продаж із держави своє зерно. Вони мусили продавати його в Афінах за невисокою ціною.  
<br>Закони Солона закріпили приватну власність за громадянами, надавши право заповідати майно за власним бажанням. Вони також пожвавили розвиток ремесел, бо батьків зобов'язували навчати дітей ремеслу.<br><br>Перетворення, які здійснив Солон в афінському суспільстві, підірвали основи влади родової знаті. Вони створили умови для розвитку господарства середніх верств селян. Тепер селянам дозволялося продавати вино й олію власного виробництва за кордон. Водночас евпатрідам заборонялося вивозити на продаж із держави своє зерно. Вони мусили продавати його в Афінах за невисокою ціною.  
Строка 41: Строка 41:
<br>Закони Солона сприяли розвиткові рабовласницьких відносин в Афінах. Відтепер рабами ставали виключно іноземці.  
<br>Закони Солона сприяли розвиткові рабовласницьких відносин в Афінах. Відтепер рабами ставали виключно іноземці.  
-
<br>''4. Тиранія Пісистрата''<br>Закони Солона сприяли економічному розвиткові Афінської держави. Але родова знать прагнула повернути собі втрачену владу. Небезпека повернення ев-патридів до влади зумовлювала необхідність суворішої форми [[Основи_управління_проектами._Тип,_масштаб,_тривалість,_вид_проекту._Інноваційні_проекти|управління]] для захисту інтересів демосу.<br>&nbsp;<br>У 560 р. до н. є. владу захопив Пісистрат, який захищав селян, хоча сам належав до знаті. З власною вартою він захопив Акрополь і став тираном. Аристократія двічі усувала його від влади й виганяла з міста, але він повертався. Зовнішня політика Пісистрата була спрямована на зміцнення торговельних зв'язків із країнами, де Афіни купували хліб.  
+
<br>'''<u>4. Тиранія Пісистрата</u>'''<br>Закони Солона сприяли економічному розвиткові Афінської держави. Але родова знать прагнула повернути собі втрачену владу. Небезпека повернення ев-патридів до влади зумовлювала необхідність суворішої форми [[Основи управління проектами. Тип, масштаб, тривалість, вид проекту. Інноваційні проекти|управління]] для захисту інтересів демосу.<br>&nbsp;<br>У 560 р. до н. є. владу захопив Пісистрат, який захищав селян, хоча сам належав до знаті. З власною вартою він захопив Акрополь і став тираном. Аристократія двічі усувала його від влади й виганяла з міста, але він повертався. Зовнішня політика Пісистрата була спрямована на зміцнення торговельних зв'язків із країнами, де Афіни купували хліб.  
<br>Пісистрат надавав позики незаможним для зміцнення господарства. Для власних і державних потреб установив податок — 1/10 від прибутків.  
<br>Пісистрат надавав позики незаможним для зміцнення господарства. Для власних і державних потреб установив податок — 1/10 від прибутків.  
-
<br>В Афінах будували чимало громадських споруд, пожвавився економічний і культурний розвиток держави.<br>Щоб догодити селянам, Пісистрат узаконив свято на честь Діоніса (Діонісії). Згодом святкові обряди під час Діонісій породили новий вид мистецтва — театр.<br>&nbsp;<br>''5. Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення формування Афінської держави''<br>По смерті Пісистрата (527 р. до н. е.) в Афінах правили його сини Гіпій і Гіпарх. їхні свавілля й жорстокість викликали обурення та прагнення помсти. Під час замаху в 510 р. до н. е. Гіпарха вбили, а Гіпій урятувався, сховавшись аж у Персії. Замість нього в 509 р. до н. е. першим архонтом було обрано Клісфена.<br>  
+
<br>В Афінах будували чимало громадських споруд, пожвавився економічний і культурний розвиток держави.<br>Щоб догодити селянам, Пісистрат узаконив свято на честь Діоніса (Діонісії). Згодом святкові обряди під час Діонісій породили новий вид мистецтва — театр.<br>&nbsp;<br>'''<u>5. Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення формування Афінської держави</u>'''<br>По смерті Пісистрата (527 р. до н. е.) в Афінах правили його сини Гіпій і Гіпарх. їхні свавілля й жорстокість викликали обурення та прагнення помсти. Під час замаху в 510 р. до н. е. Гіпарха вбили, а Гіпій урятувався, сховавшись аж у Персії. Замість нього в 509 р. до н. е. першим архонтом було обрано Клісфена.<br>  
Реформи Клісфена були продовженням перетворень Солона. Але він у своїх реформах пішов ще далі, наважившись на адміністративний переділ держави. Раніше в Аттиці існувало чотири родових філи. Клісфен запровадив десять територіальних філ, до кожної з яких входили громадяни з різних родів.<br>  
Реформи Клісфена були продовженням перетворень Солона. Але він у своїх реформах пішов ще далі, наважившись на адміністративний переділ держави. Раніше в Аттиці існувало чотири родових філи. Клісфен запровадив десять територіальних філ, до кожної з яких входили громадяни з різних родів.<br>  
Строка 51: Строка 51:
Ця реформа остаточно підірвала силу аристократів, які тепер не мали впливу на родичів при голосуванні. Народ став без страху висловлювати власну думку.  
Ця реформа остаточно підірвала силу аристократів, які тепер не мали впливу на родичів при голосуванні. Народ став без страху висловлювати власну думку.  
-
Клісфен запровадив Раду п'ятисот, до якої обирали по 50 представників від кожної з 10 філ. Щоб краще управляти військовими справами, було створено колегію з 10 стратегів, які керували афінськими [[Контрнаступ_об'єднаних_українських_армій_та_їх_поразка._Перший_зимовий_похід.|армією]] та флотом. Щоб запобігти поверненню тиранії, було запроваджено звичай остракізму (від давньогрец. ostrakon — черепок, жереб). Афіняни щороку писали на глиняних черепках ім'я найнебезпечнішої для держави людини. Той, хто отримував найбільшу кількість голосів, мав на 10 років залишити державу. Остракізм став могутнім засобом політичної боротьби, він сприяв вилученню з політичного життя на певний час небажаних політиків.  
+
Клісфен запровадив Раду п'ятисот, до якої обирали по 50 представників від кожної з 10 філ. Щоб краще управляти військовими справами, було створено колегію з 10 стратегів, які керували афінськими [[Контрнаступ об'єднаних українських армій та їх поразка. Перший зимовий похід.|армією]] та флотом. Щоб запобігти поверненню тиранії, було запроваджено звичай остракізму (від давньогрец. ostrakon — черепок, жереб). Афіняни щороку писали на глиняних черепках ім'я найнебезпечнішої для держави людини. Той, хто отримував найбільшу кількість голосів, мав на 10 років залишити державу. Остракізм став могутнім засобом політичної боротьби, він сприяв вилученню з політичного життя на певний час небажаних політиків.  
<br>Реформи Клісфена привели до остаточного знищення родового ладу в Афінах і прискорили формування рабовласницької держави у формі демократії.  
<br>Реформи Клісфена привели до остаточного знищення родового ладу в Афінах і прискорили формування рабовласницької держави у формі демократії.  
Строка 57: Строка 57:
<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пригадайте, що таке міфи. Чи були вони лише легендами, фантастичними казками? Відповідь обґрунтуйте прикладами.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як природні умови Аттики вплинули на господарче життя Афін?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Покажіть на карті Аттику, Афіни.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть сутність демократичного управління.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Назвіть причини та зміст реформ Солона.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що зробив Пісистрат для Афінської держави? Який зв'язок між Пісистратом і театральними виставами?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Перерахуйте реформи Клісфена.<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим вигідний остракізм демосу?<br>9.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Установіть відповідність між подіями та датами.<br><br>Об'єднання Аттики&nbsp;&nbsp;&nbsp; 594 р. до н. е.<br>Реформи Солона&nbsp;&nbsp;&nbsp; VI сг. до н. е.<br>Тиранія Пісистрата&nbsp;&nbsp;&nbsp; 509 р. до н. е.<br>Реформи Клісфена&nbsp;&nbsp;&nbsp; 560 р. до н. е. — 527 р. до н. е.<br>  
<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Пригадайте, що таке міфи. Чи були вони лише легендами, фантастичними казками? Відповідь обґрунтуйте прикладами.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як природні умови Аттики вплинули на господарче життя Афін?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Покажіть на карті Аттику, Афіни.<br>4.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Поясніть сутність демократичного управління.<br>5.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Назвіть причини та зміст реформ Солона.<br>6.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що зробив Пісистрат для Афінської держави? Який зв'язок між Пісистратом і театральними виставами?<br>7.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Перерахуйте реформи Клісфена.<br>8.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чим вигідний остракізм демосу?<br>9.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Установіть відповідність між подіями та датами.<br><br>Об'єднання Аттики&nbsp;&nbsp;&nbsp; 594 р. до н. е.<br>Реформи Солона&nbsp;&nbsp;&nbsp; VI сг. до н. е.<br>Тиранія Пісистрата&nbsp;&nbsp;&nbsp; 509 р. до н. е.<br>Реформи Клісфена&nbsp;&nbsp;&nbsp; 560 р. до н. е. — 527 р. до н. е.<br>  
-
10. Підготуйте і проведіть для товаришів екскурсію стародавніми Афінами.<br><br>С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. [[6_клас_уроки|6 клас]]"<br>Вислано читачами з інтернет-сайту  
+
10. Підготуйте і проведіть для товаришів екскурсію стародавніми Афінами.<br><br>''С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. ''[[6 клас уроки|''6 клас'']]''"''<br>Вислано читачами з інтернет-сайту  
<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і посібниками, [[Історія всесвітня|плани-конспекти уроків]] історії, [[Всесвітня історія 6 клас|креативні завдання]] учням</sub>  
<sub>[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Онлайн бібліотека]] з підручниками і посібниками, [[Історія всесвітня|плани-конспекти уроків]] історії, [[Всесвітня історія 6 клас|креативні завдання]] учням</sub>  

Версия 10:50, 29 августа 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 6 клас>>Всесвітня історія: Міфи про давню історію Аттики. Об’єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування Афінської держави.

§ 29. Утворення Афінської держави
Установіть відповідність між поняттями та поясненнями.
поняття

1. Міфи про давню історію Аттики
Узагалі про міфи вам відомо вже чимало. Ще в початкових класах ви слухали їх як захопливі казки. А згодом, на уроках української та зарубіжної літератур, ви дізналися про них детальніше.


Створені людською фантазією, міфи Стародавньої Греції мандрували століттями, зберігаючись у піснях, які виконували аеди. Окремі міфи рапсоди об'єднували в цикли. Згодом у фольклорі накопичилося декілька циклів, у яких ішлося про створення світу, походження та пригоди богів і героїв.


Ці історії мали пізнавальний характер -- містили життєві поради. Зміст міфів надихав на художню творчість, ставав темою мистецьких творів. Численні вазові розписи, скульптури, п'єси були створені за мотивами грецьких міфів. Навіть поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» — це перевтілення міфів про Троянську війну в єдиний художній твір, літературну форму усної творчості грецького народу.
 
Головним героєм Аттики був Тесей, син Ефри, доньки царя міста Трезени, та Егея, володаря Афін. Сам Тесей вважав своїм батьком бога морів Посей-дона. Мати розповіла Тесеєві про царя Егея, який чекав на сина в Афінах. Юнак вирушив до батька. Подолавши численні пригоди, Тесей прибув в Афіни і наслідував від батька владу і багатство.


Серед його славетних подвигів згадують перемогу над розбійником Скіроном, ловлю марафонського бика, убивство кроміонської свині, перемогу над Керкібном і Прокрустом. Але найславетнішим подвигом стала перемога над Мінотавром (фантастична істота з головою бика) на острові Крит. На честь Тесеєвого батька море, що омиває Балкани зі сходу, названо Егейським.

Тесей об'єднав усі племена Аттики, утворив сильну й незалежну Афінську державу, його шанували в  Афінах як національного героя.


2. Об'єднання Аттики
Аттика, територія Афінської держави, — найбільша країна Середньої Греції. Спекотний клімат, кам'янисті, малородючі ґрунти — ось характерні ознаки природних умов цієї землі. Населення тут вирощувало виноград та оливкові дерева, видобувало срібло, глину, на яку така щедра земля Аттики. Це сприяло появі та розвиткові ремесел, зокрема гончарства.


Ще з появи ахейців в Аттиці утворилася держава у формі полісу з центром в Афінах. За укріпленими мурами були розташовані квартали помешкань трудового люду — демосу. Цей район називався Керамік і був справжнім лабіринтом вузьких, кривих вулиць, затиснених високими огорожами будинків громадян. Афінські евпатриди мали просторі й зручні житла, хоча все місто було сплановано безладно, що спричиняло тісняву й скупченість населення.


Житлові квартали зусібіч оточили скелястий пагорб, на якому височів Акрополь — укріплена фортеця, де зосередилися головні храми, скарбниця міста. У часи родоплемінних відносин там мешкав басилей — вождь. Унизу, поблизу Акрополя, розкинулася, вирувала життям агора.


Розмаїтий афінський демос поділявся на селян, ремісників, матросів, дрібних торгівців. Окрім громадян держави, у місті мешкало багато метеків — переселенців з інших міст, позбавлених громадянських прав. Вони не володіли землею, будинками, не брали участі в народних зборах. За таких умов їм залишалася можливість бути хіба що міняйлами. Збагатившись на міняльних операціях, вони ставали лихварями, що давали позику за відсотки (від 11% до 50% на рік).


Під час вторгнення дорійців Аттика відстояла свою незалежність, але населення, переважно аристократи, зазнало великих втрат. Це посилило вплив демосу на державні справи й привело до формування засад демократичного управління. Основні державні питання вирішувалися на народних зборах — еклесіях, але потроху аристократія прибрала владу до своїх рук. Основним політичним органом аристократи був ареопаг, який складався з представників родової знаті. Щорічно афінський народ обирав архонтів, які стояли на чолі держави. Родова аристократія загарбала кращу землю. Селяни бідніли, потрапляли в борги. Боржників перетворювали на рабів.


Незадоволення засиллям евпатридів загрожувало спалахом обурення демосу та кровопролиттям. Необхідно було ухвалити закони, які б задовольнили водночас демос та евпатридів.
 
3. Реформи Солона
У 594 р. до н. е. першим архонтом обрали Солона, знатну людину, до якого демос ставився з довірою за його чесність і порядність. Солон здійснив кілька реформ, які ґрунтовно змінили весь суспільний устрій Афінської держави.


Першим своїм законом він скасував боргове рабство. Селянам повернули землю, яку відібрали за борги. Відтепер афінським громадянам не загрожувало рабство за борги, а всіх рабів-боржників було викуплено на волю за державний кошт.


Усе громадянське населення за кількістю майна було поділено на чотири групи.


До першої належали найбагатші з афінян, яких називали п'ятсотмірниками. Вони мали право обиратися на вищі державні посади. Під час війни п'ятсотмірники ставали полководцями.


Другу групу становили ті, хто на свої кошти міг придбати коня. їх називали вершниками.


Третя група, чисельніша, мала назву зевгіти. Це була головна маса афінського селянства. Не надто багаті, але й не бідні, вони на прибутки із земельного наділу мали купувати собі озброєння й служити у важкій піхоті гоплітами (важкоозброєними піхотинцями).


Четверта група — найбідніші з громадян — фети, не обиралися на державні посади, але могли голосувати за рішення народних зборів. У війську вони становили легку піхоту або служили матросами на бойових кораблях.
 
Солоном було запроваджено Раду чотирьохсот — буле та суд присяжних — геліея, який розбирав судові справи між громадянами.


Закони Солона закріпили приватну власність за громадянами, надавши право заповідати майно за власним бажанням. Вони також пожвавили розвиток ремесел, бо батьків зобов'язували навчати дітей ремеслу.

Перетворення, які здійснив Солон в афінському суспільстві, підірвали основи влади родової знаті. Вони створили умови для розвитку господарства середніх верств селян. Тепер селянам дозволялося продавати вино й олію власного виробництва за кордон. Водночас евпатрідам заборонялося вивозити на продаж із держави своє зерно. Вони мусили продавати його в Афінах за невисокою ціною.


Закони Солона сприяли розвиткові рабовласницьких відносин в Афінах. Відтепер рабами ставали виключно іноземці.


4. Тиранія Пісистрата
Закони Солона сприяли економічному розвиткові Афінської держави. Але родова знать прагнула повернути собі втрачену владу. Небезпека повернення ев-патридів до влади зумовлювала необхідність суворішої форми управління для захисту інтересів демосу.
 
У 560 р. до н. є. владу захопив Пісистрат, який захищав селян, хоча сам належав до знаті. З власною вартою він захопив Акрополь і став тираном. Аристократія двічі усувала його від влади й виганяла з міста, але він повертався. Зовнішня політика Пісистрата була спрямована на зміцнення торговельних зв'язків із країнами, де Афіни купували хліб.


Пісистрат надавав позики незаможним для зміцнення господарства. Для власних і державних потреб установив податок — 1/10 від прибутків.


В Афінах будували чимало громадських споруд, пожвавився економічний і культурний розвиток держави.
Щоб догодити селянам, Пісистрат узаконив свято на честь Діоніса (Діонісії). Згодом святкові обряди під час Діонісій породили новий вид мистецтва — театр.
 
5. Повалення тиранії, реформи Клісфена та завершення формування Афінської держави
По смерті Пісистрата (527 р. до н. е.) в Афінах правили його сини Гіпій і Гіпарх. їхні свавілля й жорстокість викликали обурення та прагнення помсти. Під час замаху в 510 р. до н. е. Гіпарха вбили, а Гіпій урятувався, сховавшись аж у Персії. Замість нього в 509 р. до н. е. першим архонтом було обрано Клісфена.

Реформи Клісфена були продовженням перетворень Солона. Але він у своїх реформах пішов ще далі, наважившись на адміністративний переділ держави. Раніше в Аттиці існувало чотири родових філи. Клісфен запровадив десять територіальних філ, до кожної з яких входили громадяни з різних родів.

Ця реформа остаточно підірвала силу аристократів, які тепер не мали впливу на родичів при голосуванні. Народ став без страху висловлювати власну думку.

Клісфен запровадив Раду п'ятисот, до якої обирали по 50 представників від кожної з 10 філ. Щоб краще управляти військовими справами, було створено колегію з 10 стратегів, які керували афінськими армією та флотом. Щоб запобігти поверненню тиранії, було запроваджено звичай остракізму (від давньогрец. ostrakon — черепок, жереб). Афіняни щороку писали на глиняних черепках ім'я найнебезпечнішої для держави людини. Той, хто отримував найбільшу кількість голосів, мав на 10 років залишити державу. Остракізм став могутнім засобом політичної боротьби, він сприяв вилученню з політичного життя на певний час небажаних політиків.


Реформи Клісфена привели до остаточного знищення родового ладу в Афінах і прискорили формування рабовласницької держави у формі демократії.


1.    Пригадайте, що таке міфи. Чи були вони лише легендами, фантастичними казками? Відповідь обґрунтуйте прикладами.
2.    Як природні умови Аттики вплинули на господарче життя Афін?
3.    Покажіть на карті Аттику, Афіни.
4.    Поясніть сутність демократичного управління.
5.    Назвіть причини та зміст реформ Солона.
6.    Що зробив Пісистрат для Афінської держави? Який зв'язок між Пісистратом і театральними виставами?
7.    Перерахуйте реформи Клісфена.
8.    Чим вигідний остракізм демосу?
9.    Установіть відповідність між подіями та датами.

Об'єднання Аттики    594 р. до н. е.
Реформи Солона    VI сг. до н. е.
Тиранія Пісистрата    509 р. до н. е.
Реформи Клісфена    560 р. до н. е. — 527 р. до н. е.

10. Підготуйте і проведіть для товаришів екскурсію стародавніми Афінами.

С.О Голованов, С.В. Костирко "Історія стародавнього світу. 6 клас"
Вислано читачами з інтернет-сайту

Онлайн бібліотека з підручниками і посібниками, плани-конспекти уроків історії, креативні завдання учням

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.