'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика: Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері. Повні уроки.''' <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас,Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері.</metakeywords>
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика: Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері. Повні уроки.''' <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас,Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері.</metakeywords>
'''Тип уроку'''
'''Тип уроку'''
Строка 8:
Строка 8:
*Дослідити явище музичної культури –сучасну музику та регтайм як жанр музики;
*Дослідити явище музичної культури –сучасну музику та регтайм як жанр музики;
-
*Дослідити напрямоки [[Акселеративні_методи:_Художні_техніки_і_матеріали._Спеціальні_терміни._Види_і_жанри_образотворчого_мистецтва|мистецтва]], як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;<br>
+
*Дослідити напрямоки [[Акселеративні методи: Художні техніки і матеріали. Спеціальні терміни. Види і жанри образотворчого мистецтва|мистецтва]], як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;<br>
'''Задачі уроку'''
'''Задачі уроку'''
Строка 36:
Строка 36:
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.<br>
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.<br>
-
'''Регтайм'''
-
Регтайм - ще один специфічний жанр афро-американського музикування, що склався до кінця XIX століття. Слово це означає "рваний" або "розірваний час", конкретно термін "rag" означає звуки, що з'являються між долями такту.Фактично, це означає яскраво виражене синкопування в мелодійної лінії на базі рівного акомпанементу в четвертих або восьмих долях такту. У вузькому сенсі слова регтайм означає американський аналог європейської фортепіанної музики кінця минулого століття. У цей час у Європі бурхливо розцвітала романтична фортепіанна школа, включала до свого репертуару музику від Шуберта, Шопена і Ліста до маршів і польок. Все це звучало і в Сполучених Штатах, але в типовому афро-американському ламанні з використанням потужного, часом складного ритму і з більшою динамікою, інтенсивністю.
+
+
Регтайм - ще один специфічний жанр афро-американського музикування, що склався до кінця XIX століття. Слово це означає "рваний" або "розірваний час", конкретно термін "rag" означає звуки, що з'являються між долями такту.Фактично, це означає яскраво виражене синкопування в мелодійної лінії на базі рівного акомпанементу в четвертих або восьмих долях такту. У вузькому сенсі [[«Якого_кольору_слова»_Є._Гуцало|слова]] регтайм означає американський аналог європейської фортепіанної музики кінця минулого століття. У цей час у Європі бурхливо розцвітала романтична фортепіанна школа, включала до свого репертуару музику від Шуберта, Шопена і Ліста до маршів і польок. Все це звучало і в Сполучених Штатах, але в типовому афро-американському ламанні з використанням потужного, часом складного ритму і з більшою динамікою, інтенсивністю.
Джерелом регтайма стала творчість спочатку провінційних негрів - піаністів. Для їх імпровізаційної манери було характерним використання ритмічних зрушень, "неправильних" акцентів, опора на "блюзові" ноти. З переміщенням до столичних умови регтайм втрачає свою імпровізаційну сутність і стає жанром композиторської музики.Тепер його створювали освічені композитори, які знають європейську фортепіанну техніку, гармонію, а самі регтайм видавалися в нотах. Однією з головних причин поширення регтайм стала надзвичайна популярність в США минулого століття фортепіано, яке повинно було бути в кожному "пристойному" будинку. Більш того, частим атрибутом стає і механічне піаніно - інструмент, дуже зручний для відтворення регтайм через технічно закладеного стаккатного якості звучання. Картонні валики, виготовлені для цих інструментів у 10-і роки нашого століття, були виявлені в 50-х роках, і звучання старих "Піано роллс" було зафіксовано на магнітофонній плівці.
Джерелом регтайма стала творчість спочатку провінційних негрів - піаністів. Для їх імпровізаційної манери було характерним використання ритмічних зрушень, "неправильних" акцентів, опора на "блюзові" ноти. З переміщенням до столичних умови регтайм втрачає свою імпровізаційну сутність і стає жанром композиторської музики.Тепер його створювали освічені композитори, які знають європейську фортепіанну техніку, гармонію, а самі регтайм видавалися в нотах. Однією з головних причин поширення регтайм стала надзвичайна популярність в США минулого століття фортепіано, яке повинно було бути в кожному "пристойному" будинку. Більш того, частим атрибутом стає і механічне піаніно - інструмент, дуже зручний для відтворення регтайм через технічно закладеного стаккатного якості звучання. Картонні валики, виготовлені для цих інструментів у 10-і роки нашого століття, були виявлені в 50-х роках, і звучання старих "Піано роллс" було зафіксовано на магнітофонній плівці.
Строка 46:
Строка 46:
Особливу популярність отримали регтайми в кінці минулого століття в Сент-Луїсі, Канзас-Сіті, в містечку Седалія (шт. Міссурі), в Техасі. Саме в цьому штаті народився найвідоміший виконавець і композитор цього жанру Скотт Джоплін (Scott Joplin).
Особливу популярність отримали регтайми в кінці минулого століття в Сент-Луїсі, Канзас-Сіті, в містечку Седалія (шт. Міссурі), в Техасі. Саме в цьому штаті народився найвідоміший виконавець і композитор цього жанру Скотт Джоплін (Scott Joplin).
-
[[Image:Scott Joplin.jpeg|480px]]
+
[[Image:Scott Joplin.jpeg|240px]]
Scott Joplin
Scott Joplin
Строка 52:
Строка 52:
У Седаліі він прожив більшу частину життя і нерідко виступав у клубі під назвою "Maple Leaf". Від нього і походить назва відомого регтайм "Maple Leaf Rag", написаного в 1897 році. Крім Скотта Джопліна можна назвати ще чимало інших авторів і виконавців популярних регтайм, в тому числі Джеймса Скотта (James Scott), Джозефа Лемба (Josef Lamb). У самому кінці XIX і на початку XX століть мода на регтайм була неймовірна, в той же час з'являються композиції, які з успіхом виконувалися не тільки на фортепіано, але і ранніми джазових бендів, типові приклади "Tiger Rag", "12 Street Rag".
У Седаліі він прожив більшу частину життя і нерідко виступав у клубі під назвою "Maple Leaf". Від нього і походить назва відомого регтайм "Maple Leaf Rag", написаного в 1897 році. Крім Скотта Джопліна можна назвати ще чимало інших авторів і виконавців популярних регтайм, в тому числі Джеймса Скотта (James Scott), Джозефа Лемба (Josef Lamb). У самому кінці XIX і на початку XX століть мода на регтайм була неймовірна, в той же час з'являються композиції, які з успіхом виконувалися не тільки на фортепіано, але і ранніми джазових бендів, типові приклади "Tiger Rag", "12 Street Rag".
-
[[Image:Josef Lamb.jpeg|480px]]
+
[[Image:Josef Lamb.jpeg|240px]]
Josef Lamb
Josef Lamb
Строка 58:
Строка 58:
{{#ev:youtube|Lem8CtNv1hs&feature=related}}
{{#ev:youtube|Lem8CtNv1hs&feature=related}}
-
Одночасно з використанням регтайм маршируючими оркестрами піаністи раннього джазу отримали свободу імпровізаційного підходу в цьому[[Класифікація_літературних_жанрів|жанрі.]]
+
Одночасно з використанням регтайм маршируючими оркестрами піаністи раннього джазу отримали свободу імпровізаційного підходу в цьому [[Класифікація літературних жанрів|жанрі.]]
-
[[Image:Jelly Roll]]
+
[[Image:Jelly Roll]]
Джеллі Ролл Мортон ("Jelly Roll" Morton)
Джеллі Ролл Мортон ("Jelly Roll" Morton)
Строка 68:
Строка 68:
Jelly Roll" Morton був цілком вільний від точних композиторських вказівок. Наступний період злету інтересу до регтайм припадає на 20 - 30-і роки нашого століття. У цей час їх взяли на озброєння піаністи Гарлемської школи, одним із засновників якої став Джеймс Пі Джонсон (James P. Johnson). Його учнями, майстрами стилю страйд-піано, були Фетс Уоллер (Fats Waller), Каунт Бейсі (Count Basie) і багато інших.
Jelly Roll" Morton був цілком вільний від точних композиторських вказівок. Наступний період злету інтересу до регтайм припадає на 20 - 30-і роки нашого століття. У цей час їх взяли на озброєння піаністи Гарлемської школи, одним із засновників якої став Джеймс Пі Джонсон (James P. Johnson). Його учнями, майстрами стилю страйд-піано, були Фетс Уоллер (Fats Waller), Каунт Бейсі (Count Basie) і багато інших.
-
[[Image:Count Basie.jpeg|480px]]
+
[[Image:Count Basie.jpeg|240px]]
Count Basie
Count Basie
Строка 80:
Строка 80:
Ритмічні вправи в сучасній манері
Ритмічні вправи в сучасній манері
-
[[Image:Clip-singing.jpeg|480px]]
+
[[Image:Clip-singing.jpeg|240px]]
-
[[Ілюстрація_до_теми_«Алгоритми_і_виконавці»|Ритм]], у узагальненому розумінні, це наше сприйняття в часі будь-яких динамічних процесів. Час та ритм (поняття нероздільні) фактично стають гранями одного «потоку», «течії»: rhythmos походить від грецького «текти». Якщо розглядати ритм буття нашої планети, неважко помітити та відчути його хоча б на прикладі зміни кліматичних сезонів. У ХХ столітті відбулися певні культурні зміни: поява джазу з його ритмо-інтонаційною структурою, технічний прогрес, значна зміна психологічного темпоритму суспільства та багато інших чинників природно відобразилися на новому відчутті ритму як у житті загалом, так і в музичному мистецтві зокрема. Музика передбачає драматургію, постійний конфлікт, без якого неможливий творчий процес і все те, що має назву «мистецтво» – мистецтво мислити (варіювати), мистецтво творити (створювати), мистецтво виконувати (грати). Саме тому музика вважається найемоційнішим видом мистецтва. Адже це відповідає всім життєвим процесам та законам нашої планети. Наприклад, один з таких «конфліктів» існує в динаміці природи – світло та темрява, і лише за наявності цих двох складових можливо розрізнити якісь образи.
+
[[Ілюстрація до теми «Алгоритми і виконавці»|Ритм]], у узагальненому розумінні, це наше сприйняття в часі будь-яких динамічних процесів. Час та ритм (поняття нероздільні) фактично стають гранями одного «потоку», «течії»: rhythmos походить від грецького «текти». Якщо розглядати ритм буття нашої планети, неважко помітити та відчути його хоча б на прикладі зміни кліматичних сезонів. У ХХ столітті відбулися певні культурні зміни: поява джазу з його ритмо-інтонаційною структурою, технічний прогрес, значна зміна психологічного темпоритму суспільства та багато інших чинників природно відобразилися на новому відчутті ритму як у житті загалом, так і в музичному мистецтві зокрема. Музика передбачає драматургію, постійний конфлікт, без якого неможливий творчий процес і все те, що має назву «мистецтво» – мистецтво мислити (варіювати), мистецтво творити (створювати), мистецтво виконувати (грати). Саме тому музика вважається найемоційнішим видом мистецтва. Адже це відповідає всім життєвим процесам та законам нашої планети. Наприклад, один з таких «конфліктів» існує в динаміці природи – світло та темрява, і лише за наявності цих двох складових можливо розрізнити якісь образи.
Свої витоки «ритміка» бере ще з античних часів, де поруч з гармонікою існувало вчення про ритм як один з основних розділів теорії музики. Сюди ж самостійним розділом вводилася й «метрика». Що ж стосується сьогодення, то в системі музичної освіти «ритміка» є не самостійною дисципліною, а лише одним з параграфів підручника з елементарної теорії музики. І це одна зі сторін, на жаль, спрощеного уявлення щодо ритміки у вітчизняній музичній педагогіці. Друга сторона такого звуженого застосування цієї дисципліни – це переважно методи музично-ритмічного виховання, а саме коли фізичні вправи використовуються як засіб активізації музичного сприйняття та емоційної чутливості на музику. Наведемо цікавий факт з хореографічного мистецтва. У 2002 році відомий французький хореограф Моріс Бежар із більш ніж сотні молодих українських балерин, які претендували на місце в його балетній трупі, вибрав Катерину Салкіну, випускницю Київського хореографічного училища.
Свої витоки «ритміка» бере ще з античних часів, де поруч з гармонікою існувало вчення про ритм як один з основних розділів теорії музики. Сюди ж самостійним розділом вводилася й «метрика». Що ж стосується сьогодення, то в системі музичної освіти «ритміка» є не самостійною дисципліною, а лише одним з параграфів підручника з елементарної теорії музики. І це одна зі сторін, на жаль, спрощеного уявлення щодо ритміки у вітчизняній музичній педагогіці. Друга сторона такого звуженого застосування цієї дисципліни – це переважно методи музично-ритмічного виховання, а саме коли фізичні вправи використовуються як засіб активізації музичного сприйняття та емоційної чутливості на музику. Наведемо цікавий факт з хореографічного мистецтва. У 2002 році відомий французький хореограф Моріс Бежар із більш ніж сотні молодих українських балерин, які претендували на місце в його балетній трупі, вибрав Катерину Салкіну, випускницю Київського хореографічного училища.
Строка 88:
Строка 88:
Через рік, приїхавши до Києва, в одному зі своїх інтерв’ю на телебаченні К. Салкіна підкреслила такий факт, що була вкрай здивована тим, як уся трупа М. Бежара, без винятку, займається ритмікою не через банальне прослуховування й вивчення на слух ритмічних малюнків, а проводячи повноцінні заняття з професійним педагогом-барабанщиком, граючи барабанними паличками на тренажерах. Тому нічого дивного немає, що балетна трупа М. Бежара, за оцінкою критиків, на сьогоднішній день вважається кращою трупою Європи у світі сучасного балету. Підтвердженням уважного ставлення до ритміки в процесі формування молодих музикантів є використання стародавньої індійської системи «конокол» (konokol, konnokol) – мистецтва виспівування ритмічних складів, так би мовити, «вокальної перкусії».
Через рік, приїхавши до Києва, в одному зі своїх інтерв’ю на телебаченні К. Салкіна підкреслила такий факт, що була вкрай здивована тим, як уся трупа М. Бежара, без винятку, займається ритмікою не через банальне прослуховування й вивчення на слух ритмічних малюнків, а проводячи повноцінні заняття з професійним педагогом-барабанщиком, граючи барабанними паличками на тренажерах. Тому нічого дивного немає, що балетна трупа М. Бежара, за оцінкою критиків, на сьогоднішній день вважається кращою трупою Європи у світі сучасного балету. Підтвердженням уважного ставлення до ритміки в процесі формування молодих музикантів є використання стародавньої індійської системи «конокол» (konokol, konnokol) – мистецтва виспівування ритмічних складів, так би мовити, «вокальної перкусії».
-
Ця система вправ, що базується на ритмічних паттернах (малюнках), досить ретельно викладається у вищому музичному навчальному закладі Америки коледжі Берклі, де всі інструменталісти й вокалісти займаються не менше двох років у провідних майстрів з коноколу. Наведемо ще один приклад значення ритмічної культури в музичній освіті Західної Європи. Відомий педагог з естрадного вокалу Кетрін Садолін у своєму дослідженні «Повна вокальна техніка», аналізуючи стан справ у сучасному музичному [[Засоби_виразності_декоративного_мистецтва_-_символи,_знаки_в_орнаментах._Символіка_«Дерева_життя»_в_декоративно-прикладному_мистецтві|мистецтві]], розподіляє вокалістів на дві основні групи – класичних вокалістів та ритмічних співаків (rhythmic singers). Для порівняння, в академічній музиці нотний запис ритмічної послідовності вокальної партії є «еталоном» та «дзеркальним відображенням» аудіозапису. Зовсім інша ситуація при виконанні джазової п’єси, де нотна партія є лише приблизним рисунком композиції, що лунає. Це явище знайоме кожному джазовому музиканту – як інструменталісту, так і співаку. Манера джазового виконання відтворюється через індивідуальну ритмічну інтерпретацію. Характерною особливістю джазового співу є те, що соліст не відокремлюється від акомпанементу, а у своїх імпровізаціях імітує соло будь-якого духового інструмента оркестру. Цей прийом називають інструментальним вокалом, а саму вокальну імпровізацію – скет (scat). На жаль, у вітчизняних музичних навчальних закладах розвитку ритмічної культури приділяється мало уваги. Навчальні програми з естрадного вокалу побудовані на методиці академічного співу, без урахування значних відмінностей у звуковидобуванні, атаці звуку та кількості вокальних прийомів, які за ритмікою радикально відрізняються своєю багатогранністю стильових напрямків у сучасній музиці. Без належної фахової підготовки відтворити їх не є можливим.
+
Ця система вправ, що базується на ритмічних паттернах (малюнках), досить ретельно викладається у вищому музичному навчальному закладі Америки коледжі Берклі, де всі інструменталісти й вокалісти займаються не менше двох років у провідних майстрів з коноколу. Наведемо ще один приклад значення ритмічної культури в музичній освіті Західної Європи. Відомий педагог з естрадного вокалу Кетрін Садолін у своєму дослідженні «Повна вокальна техніка», аналізуючи стан справ у сучасному музичному [[Засоби виразності декоративного мистецтва - символи, знаки в орнаментах. Символіка «Дерева життя» в декоративно-прикладному мистецтві|мистецтві]], розподіляє вокалістів на дві основні групи – класичних вокалістів та ритмічних співаків (rhythmic singers). Для порівняння, в академічній музиці нотний запис ритмічної послідовності вокальної партії є «еталоном» та «дзеркальним відображенням» аудіозапису. Зовсім інша ситуація при виконанні джазової п’єси, де нотна партія є лише приблизним рисунком композиції, що лунає. Це явище знайоме кожному джазовому музиканту – як інструменталісту, так і співаку. Манера джазового виконання відтворюється через індивідуальну ритмічну інтерпретацію. Характерною особливістю джазового співу є те, що соліст не відокремлюється від акомпанементу, а у своїх імпровізаціях імітує соло будь-якого духового інструмента оркестру. Цей прийом називають інструментальним вокалом, а саму вокальну імпровізацію – скет (scat). На жаль, у вітчизняних музичних навчальних закладах розвитку ритмічної культури приділяється мало уваги. Навчальні програми з естрадного вокалу побудовані на методиці академічного співу, без урахування значних відмінностей у звуковидобуванні, атаці звуку та кількості вокальних прийомів, які за ритмікою радикально відрізняються своєю багатогранністю стильових напрямків у сучасній музиці. Без належної фахової підготовки відтворити їх не є можливим.
Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
Хід уроку
Вступне слово вчителя.
Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео та прослузовування музичних творів.
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
Учень повинен знати
Окремі художні явища у соціокультурному просторі;
Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
Учень повинен вміти
Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
Регтайм - ще один специфічний жанр афро-американського музикування, що склався до кінця XIX століття. Слово це означає "рваний" або "розірваний час", конкретно термін "rag" означає звуки, що з'являються між долями такту.Фактично, це означає яскраво виражене синкопування в мелодійної лінії на базі рівного акомпанементу в четвертих або восьмих долях такту. У вузькому сенсі слова регтайм означає американський аналог європейської фортепіанної музики кінця минулого століття. У цей час у Європі бурхливо розцвітала романтична фортепіанна школа, включала до свого репертуару музику від Шуберта, Шопена і Ліста до маршів і польок. Все це звучало і в Сполучених Штатах, але в типовому афро-американському ламанні з використанням потужного, часом складного ритму і з більшою динамікою, інтенсивністю.
Джерелом регтайма стала творчість спочатку провінційних негрів - піаністів. Для їх імпровізаційної манери було характерним використання ритмічних зрушень, "неправильних" акцентів, опора на "блюзові" ноти. З переміщенням до столичних умови регтайм втрачає свою імпровізаційну сутність і стає жанром композиторської музики.Тепер його створювали освічені композитори, які знають європейську фортепіанну техніку, гармонію, а самі регтайм видавалися в нотах. Однією з головних причин поширення регтайм стала надзвичайна популярність в США минулого століття фортепіано, яке повинно було бути в кожному "пристойному" будинку. Більш того, частим атрибутом стає і механічне піаніно - інструмент, дуже зручний для відтворення регтайм через технічно закладеного стаккатного якості звучання. Картонні валики, виготовлені для цих інструментів у 10-і роки нашого століття, були виявлені в 50-х роках, і звучання старих "Піано роллс" було зафіксовано на магнітофонній плівці.
Видатні композитори Скотт Джоплін
Особливу популярність отримали регтайми в кінці минулого століття в Сент-Луїсі, Канзас-Сіті, в містечку Седалія (шт. Міссурі), в Техасі. Саме в цьому штаті народився найвідоміший виконавець і композитор цього жанру Скотт Джоплін (Scott Joplin).
Scott Joplin
У Седаліі він прожив більшу частину життя і нерідко виступав у клубі під назвою "Maple Leaf". Від нього і походить назва відомого регтайм "Maple Leaf Rag", написаного в 1897 році. Крім Скотта Джопліна можна назвати ще чимало інших авторів і виконавців популярних регтайм, в тому числі Джеймса Скотта (James Scott), Джозефа Лемба (Josef Lamb). У самому кінці XIX і на початку XX століть мода на регтайм була неймовірна, в той же час з'являються композиції, які з успіхом виконувалися не тільки на фортепіано, але і ранніми джазових бендів, типові приклади "Tiger Rag", "12 Street Rag".
Josef Lamb
Одночасно з використанням регтайм маршируючими оркестрами піаністи раннього джазу отримали свободу імпровізаційного підходу в цьому жанрі.
Jelly Roll" Morton був цілком вільний від точних композиторських вказівок. Наступний період злету інтересу до регтайм припадає на 20 - 30-і роки нашого століття. У цей час їх взяли на озброєння піаністи Гарлемської школи, одним із засновників якої став Джеймс Пі Джонсон (James P. Johnson). Його учнями, майстрами стилю страйд-піано, були Фетс Уоллер (Fats Waller), Каунт Бейсі (Count Basie) і багато інших.
Count Basie
Як концертний жанр, регтайм відроджувався кілька разів і в післявоєнний час. Він виконувався, як піаністами - віртуозами, так і великими оркестрами. Сильний вплив європейської професійної музики робить регтайм приналежністю, так званої, "прохолодною стороні" джазу, на відміну від хот-джазу, що тяжіє до афро-американським музичним коріння.
Ритмічні вправи в сучасній манері
Ритм, у узагальненому розумінні, це наше сприйняття в часі будь-яких динамічних процесів. Час та ритм (поняття нероздільні) фактично стають гранями одного «потоку», «течії»: rhythmos походить від грецького «текти». Якщо розглядати ритм буття нашої планети, неважко помітити та відчути його хоча б на прикладі зміни кліматичних сезонів. У ХХ столітті відбулися певні культурні зміни: поява джазу з його ритмо-інтонаційною структурою, технічний прогрес, значна зміна психологічного темпоритму суспільства та багато інших чинників природно відобразилися на новому відчутті ритму як у житті загалом, так і в музичному мистецтві зокрема. Музика передбачає драматургію, постійний конфлікт, без якого неможливий творчий процес і все те, що має назву «мистецтво» – мистецтво мислити (варіювати), мистецтво творити (створювати), мистецтво виконувати (грати). Саме тому музика вважається найемоційнішим видом мистецтва. Адже це відповідає всім життєвим процесам та законам нашої планети. Наприклад, один з таких «конфліктів» існує в динаміці природи – світло та темрява, і лише за наявності цих двох складових можливо розрізнити якісь образи.
Свої витоки «ритміка» бере ще з античних часів, де поруч з гармонікою існувало вчення про ритм як один з основних розділів теорії музики. Сюди ж самостійним розділом вводилася й «метрика». Що ж стосується сьогодення, то в системі музичної освіти «ритміка» є не самостійною дисципліною, а лише одним з параграфів підручника з елементарної теорії музики. І це одна зі сторін, на жаль, спрощеного уявлення щодо ритміки у вітчизняній музичній педагогіці. Друга сторона такого звуженого застосування цієї дисципліни – це переважно методи музично-ритмічного виховання, а саме коли фізичні вправи використовуються як засіб активізації музичного сприйняття та емоційної чутливості на музику. Наведемо цікавий факт з хореографічного мистецтва. У 2002 році відомий французький хореограф Моріс Бежар із більш ніж сотні молодих українських балерин, які претендували на місце в його балетній трупі, вибрав Катерину Салкіну, випускницю Київського хореографічного училища.
Через рік, приїхавши до Києва, в одному зі своїх інтерв’ю на телебаченні К. Салкіна підкреслила такий факт, що була вкрай здивована тим, як уся трупа М. Бежара, без винятку, займається ритмікою не через банальне прослуховування й вивчення на слух ритмічних малюнків, а проводячи повноцінні заняття з професійним педагогом-барабанщиком, граючи барабанними паличками на тренажерах. Тому нічого дивного немає, що балетна трупа М. Бежара, за оцінкою критиків, на сьогоднішній день вважається кращою трупою Європи у світі сучасного балету. Підтвердженням уважного ставлення до ритміки в процесі формування молодих музикантів є використання стародавньої індійської системи «конокол» (konokol, konnokol) – мистецтва виспівування ритмічних складів, так би мовити, «вокальної перкусії».
Ця система вправ, що базується на ритмічних паттернах (малюнках), досить ретельно викладається у вищому музичному навчальному закладі Америки коледжі Берклі, де всі інструменталісти й вокалісти займаються не менше двох років у провідних майстрів з коноколу. Наведемо ще один приклад значення ритмічної культури в музичній освіті Західної Європи. Відомий педагог з естрадного вокалу Кетрін Садолін у своєму дослідженні «Повна вокальна техніка», аналізуючи стан справ у сучасному музичному мистецтві, розподіляє вокалістів на дві основні групи – класичних вокалістів та ритмічних співаків (rhythmic singers). Для порівняння, в академічній музиці нотний запис ритмічної послідовності вокальної партії є «еталоном» та «дзеркальним відображенням» аудіозапису. Зовсім інша ситуація при виконанні джазової п’єси, де нотна партія є лише приблизним рисунком композиції, що лунає. Це явище знайоме кожному джазовому музиканту – як інструменталісту, так і співаку. Манера джазового виконання відтворюється через індивідуальну ритмічну інтерпретацію. Характерною особливістю джазового співу є те, що соліст не відокремлюється від акомпанементу, а у своїх імпровізаціях імітує соло будь-якого духового інструмента оркестру. Цей прийом називають інструментальним вокалом, а саму вокальну імпровізацію – скет (scat). На жаль, у вітчизняних музичних навчальних закладах розвитку ритмічної культури приділяється мало уваги. Навчальні програми з естрадного вокалу побудовані на методиці академічного співу, без урахування значних відмінностей у звуковидобуванні, атаці звуку та кількості вокальних прийомів, які за ритмікою радикально відрізняються своєю багатогранністю стильових напрямків у сучасній музиці. Без належної фахової підготовки відтворити їх не є можливим.
Список використаної літератури
Урок на тему "Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері." учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область
Урок на тему "Регтайм. С.Джоплін. Ритмічні вправи в сучасній манері." учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.
Бриль И. Практический: курс джазовой импровизации на фортепиано – М.: Кифара, 2004. – 260 с.
Карягина А. Джаз для начинающих – СПб.: Лань, 2008
Романова Л. Школа эстрадного вокала Лань, 2007. – 40 с
Sadolin K. Complete Vocal Technique / Sadolin. – Denmark, 2000. – 233 p.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.