Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Загальна характеристика водоростей. Повні уроки

Гіпермаркет Знань>>Біологія>>Біологія 7 клас. Повні уроки >> Біологія: Загальна характеристика водоростей. Повні уроки

Содержание

Тема

  • Загальна характеристика водоростей. Повні уроки

Мета

  • розповісти про різноманітність будови водоростей.

Завдання

1 Надати загальну характеристику водоростям.

2 Розказати про основні форми талломів водоростей.

3 Розповісти про специфіку розмноження водоростей.

Хід уроку

1 Загальна характеристика водоростей.

2 Основні форми талломів водоростей.

3 Специфіка розмноження водоростей.


Загальна характеристика водоростей

Водорості - група організмів різного походження, об'єднаних наступними ознаками: наявність хлорофілу й фотоавтотрофного харчування; у багатоклітинних - відсутність чіткої дифференціації тіла (називаного сланню, або талломом) на органи; відсутність яскраво вираженої провідної системи; проживання у водному середовищі, або у вологих умовах (у ґрунті, сирих місцях і т.п. ). На мал. 1 ви можете побачити різноманіття водоростей, які добре відомі акваріумістам.

Окраса акваріумів


Мал. 1 Окраса акваріумів.

Деякі водорості здатні до гетеротрофії (харчуванню готовою органікою), як осмотрофної (поверхнею клітки), напр. джгутиконосці, так і шляхом заковтування через клітинний рот (евгленовые (дивіться відео 1), динофітові).


Відео 1.Евглена зелена.

Основні форми талломів водоростей

Розміри водоростей коливаються від часток мікрона (кокколітофориди й деякі діатомеї) до 40 м (макроцистис). Таллом буває як одноклітинним, так і багатоклітинним. Серед багатоклітинних водоростей поряд з великими є мікроскопічні (наприклад, спорофіт ламінарієвих). Серед одноклітинних є колоніальні форми, коли окремі клітини тісно зв'язані між собою (з'єднані через плазмодесми або занурені в загальний слиз). На мал. 2 зображені основні різновиди таллому водоростей.

Водорості - такі різні


Мал. 2 Водорості - такі різні.

До водоростей відносять різне число (залежно від класифікації) відділів еукаріот, багато з яких не зв'язані загальним походженням. Також до водоростей часто відносять синьозелені водорості або ціанобактерії, що є прокаріотами. Традиційно водорості зараховуються до рослин.

Клітини водоростей - цілком типові для еукариот. Дуже схожі на клітини и наземних рослин (мохів, плаунів,папоротей, голонасінних і квіткових). Основні відмінності - на біохімічному рівні (різні фотосинтезуючі пігменти, що й маскують, запасають речовини, основи клітинної стінки і т.д.) і в цитокінезі (процесі ділення клітинии).

Фотосинтезуючі (і що маскують  їх) пігменти перебувають в особливих пластидах - хлоропластах. Хлоропласт має дві (червоні, зелені, харові водорості), три (евглены, динофлагелляти) або чотири (охрофітові водорості) мембрани. Також він має власний сильно скорочений генетичний апарат, що дозволяє припустити його симбіогенез (походження від захопленої прокаріоти). Внутрішня мембрана випинається усередину, утворюючи складки -тилакоїди, зібрані в стопки - ламелли: монотилакоїдні  в червоних і синьозелених,  дво- і більше в зелених і харових, трьохтилакоїдні в інших. На тилакоїдах, власне, і розташовані пігменти. Хлоропласти у водоростей мають різну форму (дрібні дископодібні, спіралевидні, чашоподібні, зірчасті і т.д. ).

У багатьох у хлоропластах є щільні утвори - пиреноїди.

Продукти фотосинтезу, у цей момент зайві, зберігаються у формі різних запасних речовин: крохмалю, глікогену, інших полісахаридів, ліпідів. Запасання ліпідів більше властиво морським формам (особливо планктонним діатомовим, які за рахунок масла тримаються на плаву зі своїм важким панциром), а запасання полісахаридів (включаючи крохмаль і глікоген) більше властиво прісноводним.

Клітини водоростей (за винятком амебоидного типу) покриті клітинною стінкою й/або клітинною оболонкою. Стінка перебуває зовні мембрани клітинии, звичайно містить структурний компонент (наприклад, целюлозу) і аморфний матрикс (наприклад, пектинові або агарові речовини); також у ній можуть бути додаткові шари (наприклад,спорополленіновий шар у хлорелли). Клітинна оболонка являє собою або зовнішній кремній органичний панцир (у діатомових і деяких інших охрофітових), або ущільнений верхній шар цитоплазми (плазмалему), у якім можуть бути додаткові структури, наприклад, пухирці, порожні або із целюлозними пластинками (своєрідний панцир, тека, у динофлагеллятів). Якщо клітинна оболонка пластична, клітина може бути здатна до так званого метаболичного руху - ковзанню за рахунок невеликої зміни форми тіла.

У водоростей виділяють кілька основних типів організації таллома:

1 Амебоїдний (ризоподіальний)

Одноклітинні організми, позбавлені твердої клітинної оболонки й внаслідок цього, не здатні зберігати постійну форму тіла. Завдяки відсутності клітинної стінки й наявності особливих внутрішньоклітинних структур клітина здатна до плазуючого руху за допомогою псевдоподій або ризоподій. Для деяких видів характерний утвір багатоядерного плазмодія шляхом злиття декількох амебоїдних клітин. Амебоїдне будову можуть удруге здобувати деякі монадні форми шляхом відкидання або втягування джгутиків.


2 Монадний (мал. 3)

Одноклітинні водорості, що мають постійну форму тіла, джгутики, часто стигму, а прісноводні - скорочувальну вакуоль. Клітини активно рухаються у вегетативному стані. Часто зустрічається об'єднання декількох монадних клітин у колонію, оточену загальним слизом, у деяких випадках навіть з'єднаних між собою за допомогою плазмодесм. У високоорганізованих форм із багатоклітинним талломом часто є  стадії розсілення  - зооспори й гамети, що мають монадную структуру.

Різноманіття джгутиків


Мал. 3 Різноманіття джгутиків.

3 Коккоїдний

Одноклітинні, позбавлені яких-небудь органоїдів пересування, що й зберігають постійну форму тіла у вегетативному стані клітини. Найчастіше є стовщена клітинна стінка або панцир, можуть бути різні вирости, пори та ін. для полегшення ширяння в товщі води. Багатьом водоростям з даною структурою властивий утвір колоній. Деякі діатомеї й десмідієві здатні до активного пересування шляхом виділення слизу.


4 Пальмеллоїдний (капсульний)

Постійний, досить великий, як правило, прикріплений до субстрату, утвір з декількох коккоїдних клітин, занурених у загальну слизувату масу. Клітини безпосередньо між собою не поєднуються - відсутні плазмодесми. Тимчасову стадію життєвого циклу з аналогічною морфологією називають пальмеллевидним станом. У такий стан можуть переходити багато монадних й коккоїдних водоростей при настанні несприятливих умов.


5 Нитчатий (мал. 4)

Нитчасті водорості


Мал. 4 Нитчасті водорості.

Клітки з'єднані в нитку, просту або розгалужену. Нитки можуть вільно плавати в товщі води, прикріплюватися до субстрату, або поєднуватися в колонію. Вегетативно нитчаті водорості розмножуються звичайно розпадом нитки на окремі фрагменти. Ріст ниток може йти чотирма шляхами: дифузійним - діляться всі клітини нитки, інтеркалярним - зона росту розташована в середині нитки, апікальним - розподілом кінцевих клітин, і базальним - розподілом клітин уоснові таллома. Клітини в нитці не мають джгутиків і можуть бути зв'язані між собою плазмодесмами.


6 Різнонитчатий (гетеротрихальний)

Є дві системи ниток: сланкі по субстрату горизонтальні,  і що відходять від них вертикальні. Горизонтальні нитки тісно замикаються, або можуть зливатися в псевдопаренхіматозну пластинку й виконують, в основному, опорну функцію й функцію вегетативного розмноження, вертикальні нитки - переважно асиміляторну функцію. Іноді може спостерігатися редукція, або надмірний розвиток тих або інших ниток, що приводить до вторинної втрати або порушення характерних рис гетеротрихальної  будови (при редукції вертикальних ниток, наприклад, таллом може являти собою просту одношарову пластинку, повністю прикріплену до субстрату.


7 Пластинчастий

Багатоклітинні талломы у формі пластинок з одного, двох або декількох шарів клітин. Виникають при поздовжньому розподілі клітин, щоскладають нитку. Число шарів залежить від характеру утвору перегородок при розподілі клітин. Іноді шари можуть розходитися, і таллом тоді здобуває трубчасту форму (порожній у середині), стінки при цьому стають одношаровими.


8 Сифональний (неклітинний, сифоновий)

Відсутні клітинні перегородки, у результаті чого таллом, часто великий і зовні диференційований, формально являє собою одну клітину з великою кількістю ядер.


9 Сифонокладальний

Таллом представлений багатодерними  клітинами, з'єднаними в нитчаті або іншої форми багатоклітинні талломы(Siphonocladales).


10 Харофітний ( членисто-мутовчатий)

Властива тільки харовим водоростям. Таллом великий, багатоклітинний, складається з головного  пагону з гілочками, що й відходять від нього, іноді розгалуженими, членистими бічними пагонами. Бічні пагони відходять від головного в області вузлів, частина пагонів між вузлами складається, як правило, з однієї великої клітини й називається міжвузллям (мал. 5)

Харові водорості


Мал. 5 Харові водорості.

11 Сарциноїдний

Колонії, що представляють собою групи (пачки або ниткоподібні утворення), які виникають у результаті розподілу однієї вихідної клітини й включеннях, що розтягують оболонку цієї клітини.


12 Псевдопаренхіматозний 

Представлений сланями, які утворювалися в результаті зрощення розгалужених ниток, нерідко супроводжуваний морфофункціональною диференціацією, що має вигляд  неправильних тканин.


У частини синьо-зелених, зелених і червоних водоростей у слань відкладаються сполуки кальцію, і вона стає твердою. Побачити такі водорості ви можете на відео 2.


Відео 2. Діатомові водорості.

Водорості позбавлені коріння і поглинають потрібні їм речовини з води всією поверхнею. Великі донні водорості мають органи  прикріплення - підошву (сплощене розширення в основі) або ризоїди (розгалужені вирости).У деяких водоростей пагони стеляться по дну й дають нові слані.

Специфіка розмноження водоростей

Розмноження водоростей - вегетативне, безстатеве й статеве. Багато одноклітинних водоростей розмножуються шляхом розподілу однієї материнської клітини. Розподіл починається з ядра, а потім розділяються всі частини клітини: хроматофор, вічко, вакуолі, цитоплазма та ін. Великі водорості розмножуються вегетативно - частинами слані або за допомогою спеціальних бруньок (сфацеляриеві). Деякі багатоклітинні водорості не мають статевого розмноження, убільшості ж утворюються спори й гамети або у звичайних клітинах (зелені водорості, частина червоних), або в особливих утворах - спорангіях і гаметангіях (бурі водорості); спори й гамети бувають нерухливими (червоні, кон’югати) або рухливими - із джгутиками. У водоростей спостерігаються всі форми статевого процесу: ізогамія, гетерогамія, оогамія й кон'югація (злиття протопластів двох вегетативних клітин). Зигота,  що утворюється в результаті статевого процесу ділиться відразу або після періоду спокою. Одночасно в ній може відбуватися мейоз. У примітивних водоростей та сама особина дає гамети або спори  залежно від зовнішніх умов. В інших водоростей функції безстатевого й статевого  розмноження виконують різні особини (спорофіти й гаметофити); вони можуть виростати одночасно в однакових умовах (фурцелярія); одночасно, але в різних місцеперебуваннях (бангіеві); у тих самих місцеперебуваннях, але в різні сезони. У ряда водоростей відбувається суворе чергування гаметофіту й спорофіту, яке прийнято називати "чергуванням поколінь". При цьому у вищих водоростей зигота або проростає на гаметофіті, на ньому ж виростає й спорофіт (ламінарієві), а гаметофіт відмирає, або спора, не відділяючись від спорофіта, проростає в гаметофіт, який розвивається на спорофіті (фукусові - відео 3).


Відео 3. Фукус.


Контролюючий блок

1 Які живі організми відносяться до водоростей?

2 Чи є у водоростей тканини?

3 Які види розмноження можуть бути у водоростей?


Список літератури

1. Урок на тему: "Многообразие водорослей" автор Яковлева Л. А.

2. М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас

3. Тимонин А.К. Ботаника. Том 4. Систематика высших растений. Книга 2     Учебник для студ. высш. учеб. заведений. Издательский центр "Академия". 2009. -- 352 с.

4. Ботаника.   Андреева И.И., Родман Л.С.    2 - е изд., перераб. и доп. - М.: КолосС, 2002. - 488 с.

5. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия    л. ред. Горкин А. П. - М.: Росмэн-Пресс, 2006. - 560 с. (Серия: Современная иллюстрированная энциклопедия.)




Відредаговано та надіслано Кравчук Я. 




Над уроком працювали
Яковлева Л. А.
Кравчук Я.Л.
Шерстюк О.В.




Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Біологія > Біологія 7 клас