Текущая версия на 07:45, 8 августа 2009

 Загальне поняття про числівник. Види числівників

Числівник – це самостійна частина мови, яка називає кількість або порядок предметів при лічбі (скільки? котрий?).

За характером називання і граматичними ознаками числівники поділяють на кількісні і порядкові.

Кількісні числівники називають кількість предметів і виділяються питанням скільки?

За специфікою називання кількості предметів кількісні числівники поділяються на такі групи:

• 1) власне-кількісні – називають кількість окремих предметів: п’ять, сімдесят вісім, сто, двісті один;

• 2) дробові – називають кількість частин предмета: півтора, дві третіх, вісім десятих;

• 3) збірні – називають кількість сукупних предметів: обидва, семеро, тридцятеро;

• 4)неозначено-кількісні – називають приблизну кількість предметів: кілька, кількадесят, багато, чимало.

Існує така форма запису дробових числівників: сім цілих п’ять десятих, у якій слово цілих є прикметником, а не числівником (7,5 – у словесному запису “цілих” це “математична кома”).

Збірні числівники, як правило, утворюються від власне-кількісних перших трьох десятків (1-30) суфіксом -ер-, крім обоє, обидва (обидві), троє.

Кількісні числівники змінюються за відмінками і не мають ознак числа і роду (за винятком один/одна/одне(о)/одні; два/дві; півтора/півтори).

У реченні кількісні числівники виконують синтаксичні функції, як правило, разом з іменниками. Напр.: П’ять книг коштують тридцять гривень . (П’ять книг – складений підмет; тридцять гривень – складений додаток).

Якщо ж числівники означають абстрактно-математичну кількість, вони не пов’язуються з іменниками і виконують синтаксичні функції самостійно. Напр.: Сім плюс два буде дев’ять . Корінь квадратний з двадцяти п’ятьох буде п'ять .

Порядкові числівники називають порядок предметів при лічбі і виділяються питанням котрий?

Порядкові числівники утворюються на базі власне-кількісних суфіксальним способом і способом словоскладання: п’ять→п’ят-Ø-ий; сорок→сорок-ов-ий; двісті→двохсот- Ø-ий; тисяча→тисяч-н-ий; двадцять три→ двадцять трет- Ø-ій; тисяча чотириста вісім→ тисяча +чотириста+ восьм-Ø-ий.

За граматичними ознаками і формою порядкові числівники подібні до прикметників:

• а) вони змінюються за родами, числами і відмінками залежно від іменників (сьом-ий день, сьом-а година, сьом-е число, сьом-і дні);

• б) виконують ті самі синтаксичні функції, що й прикметник – означення та іменної частини присудка: Вам виходити на четвертій зупинці (означення). Він був першим на дистанції (іменна частина присудка).

За кількістю коренів і формою (за будовою) всі числівники поділяються на прості, складні і складені.

• 1) Прості числівники мають один корінь і виражаються одним словом: нуль, шість, сорок, мільйон, сотий, дев’ятий;

• 2) Складні числівники мають два і більше коренів і виражаються одним словом: одинадцять (один/десять), п’ятсот, сімдесятий, стодвадцятисемитисячний;

• 3) Складені числівники мають два і більше коренів і виражаються окремими словами: тридцять п’ять, мільйон триста тисяч, дві тисячі другий, три восьмих.

Запам'ятайте, що нуль, тисяча, мільйон, мільярд – це числівники, а половина, раз, частина, сотня – іменники.