Версия 17:22, 7 августа 2009

 Коментовані диктанти

1. Зі святом Сорока Святих пов'язано чимало повір'їв, оповідок. Наведемо одну з них, що її записав на Поділлі краєзнавець М.Рябий.

Один бідний чоловік на свято Сорока Святих виїхав на ниву сіяти горох. Коли скінчив роботу, навідався до нього багатий сусіда.

— Що це ви робите, куме, ниньки ж свято! Горопаха почухав потилицю й відказав: Та я ж не знав, нехай Бог прощає... Під осінь йому вродив горох у сорок кіп.
Побачив те багатий і наступного року, запрягши воли, виїхав на Сорок Святих у поле. Дорогою його зустрів інший сусіда й питається:
— Куди це ви зібралися? Сьогодні ж свято велике.
— Ет, - відповів багач.  — Торік мій кум посіяв у цей день, то сорок кіп вродило,  — і поїхав у поле.
Як настав час збирати врожай, то жахнувся багач — всьо­го-на-всього сорок дрібненьких снопиків накосив... (За В.Скуратівським).

2. 

О 22 годині 13 жовтня 1943 року розпочався загальний штурмовий наступ усіх військ на Запоріжжя. О 22 годині танковий і механізований корпуси завдали удару по ворогові з північної і з південної околиць; нічна танкова атака була така нестримна й потужна, шо ворог з жахом кинувся навтіки. Через дві години від початку атаки на межі 13 і 14 жовтня наші танки ввірвалися в місто й зайняли Південне селище.

Танк лейтенанта М.Яценка був попереду. Екіпаж бойо­вої машини підбив чотири ворожих танки, знищив кілька вогневих точок, понад сотню гітлерівських вояків... Вороги підбили машину, вона загорілася, проте й важ­ко поранені танкісти билися до останнього подиху.
О 23 годині ЗО хвилин 14 жовтня столиця салютувала доблесним воїнам - визволителям Запоріжжя (3 календ.).

3.

Чайка
Навесні у Військовій Скарбниці кипіла робота. Козаки рубали високі верби й липи, стругали дошки, будували чов­ни. Готовий човен був близько 20 метрів завдовжки, чотири метри завширшки й стільки ж заввишки. Це була знаменита запорозька чайка. Чайка не мала корми. її заміняли два стерна - по одно­му з кожного кінця, що забезпечували судну швидкість під час повороту. До бортів човна кріпили кочети на 10-16 весел, і, нарешті, прив'язували ликом із липи або черешні снопи очерету. Озброювали чайку чотирма-шістьма дрібнокаліберними гарматами-фальконетами. Вміщала вона від 50 до 70 чоловік. Кожному з них належало мати 2 рушниці, шаблю, 5-7 фун­тів пороху, свинець. Перед походом чайку навантажували яд­рами, порохом, сухарями, бочками з пшоном, борошном, во­дою (За В.Голобуцьким).
Словничок: лико — кора молодої липи, черешні; фунт — давня міра ваги, що дорівнює 49,5 г.