Коментовані диктанти

I. Зі святом Сорока Святих пов'язано чимало повір'їв, оповідок. Наведемо одну з них, що її записав на Поділлі краєзнавець М.Рябий.
Один бідний чоловік на свято Сорока Святих виїхав на ниву сіяти горох. Коли скінчив роботу, навідався до нього багатий сусіда.
Що це ви робите, куме, ниньки ж свято! Горопаха почухав потилицю й відказав: Та я ж не знав, нехай Бог прощає... Під осінь йому вродив горох у сорок кіп.
Побачив те багатий і наступного року, запрягши воли, виїхав на Сорок Святих у поле. Дорогою його зустрів інший сусіда й питається:
- Куди це ви зібралися? Сьогодні ж свято велике.
- Ет, - відповів багач. - Торік мій кум посіяв у цей день, то сорок кіп вродило, - і поїхав у поле.
Як настав час збирати врожай, то жахнувся багач - всьо­го-на-всього сорок дрібненьких снопиків накосив... (За В.Ску-ратівським).
II. О 22 годині 13 жовтня 1943 року розпочався загальний штурмовий наступ усіх військ на Запоріжжя. О 22 годині танковий і механізований корпуси завдали удару по ворогові з північної і з південної околиць; нічна танкова атака була така нестримна й потужна, шо ворог з жахом кинувся навтіки.
Через дві години від початку атаки на межі 13 і 14 жовтня наші танки ввірвалися в місто й зайняли Південне селище.
Танк лейтенанта М.Яценка був попереду. Екіпаж бойо­вої машини підбив чотири ворожих танки, знищив кілька вогневих точок, понад сотню гітлерівських вояків.
...Вороги підбили машину, вона загорілася, проте й важ­ко поранені танкісти билися до останнього подиху.
О 23 годині ЗО хвилин 14 жовтня столиця салютувала доблесним воїнам - визволителям Запоріжжя (3 календ.).
III. Чайка
Навесні у Військовій Скарбниці кипіла робота. Козаки рубали високі верби й липи, стругали дошки, будували чов­ни. Готовий човен був близько 20 метрів завдовжки, чотири метри завширшки й стільки ж заввишки. Це була знаменита запорозька чайка.
Чайка не мала корми. її заміняли два стерна - по одно­му з кожного кінця, що забезпечували судну швидкість під час повороту. До бортів човна кріпили кочети на 10-16 весел, і, нарешті, прив'язували ликом із липи або черешні снопи очерету.
Озброювали чайку чотирма-шістьма дрібнокаліберними гарматами-фальконетами. Вміщала вона від 50 до 70 чоловік. Кожному з них належало мати 2 рушниці, шаблю, 5-7 фун­тів пороху, свинець. Перед походом чайку навантажували яд­рами, порохом, сухарями, бочками з пшоном, борошном, во­дою (За В.Голобуцьким).
Словничок:
лико - кора молодої липи, черешні; фунт - давня міра ваги, що дорівнює 49,5 г.