Конспект до уроку з предмету Етика 8 клас
Тема:Наслідки індивідуалізму, прагматизму, ідеалізму та альтруїзму
Надіслано Биковим Д.Я.,вчителем Міжнародного ліцею "Гранд" 

Т е м а у р о к у: «Перешкоди правильним діям. Наслідкм індивідуалізму, прагматизму, ідеалізму та альтруїзму»
Мета:

•  сформувати в учнів розуміння сутності індивідуалізму, прагматизму, ідеалізму та альтруїзму;

•  розвивати пізнавальні інтереси в учнів, логічне мислення, продовжувати формувати вміння працювати з різними джерелами знань, порівнювати, узагальнювати, робити висновки;

•  виховувати філософську думку учнів, щодо прийнятих рішень та дій.

Обладнання: комп’ютер, підручники, інформація зі списком літератури, адресою сайтів, слайди.
Тип уроку: комбінований.
Х і д у р о к у:
І. Привітання (3 хв) – настрій на позитив
Життя - це те, що з нами відбувається, поки ми плануємо. (Джон Ленон)
ІІІ. Нова тема (20 хв) – опорний конспект для учнів, використання демонстраційного матеріалу
П л а н у р о к у:
Поняття індивідуалізму, прагматизму, ідеалізму та альтруїзму

• Альтруїзм — моральний принцип, в основі якого бажання блага іншо-му. А. протилежний егоїзму.

• Ідеалізм — напрям у філософії, який первинним вважає ідеальне на¬чало — Бога, дух, розум тощо. Згідно з І. духовна субстанція є творцем сві¬ту. Відрізняють об'єктивний (Платон, Гегель) і суб'єктивний (Берклі, Мах) щеалізми.

• Індивідуалізм — тип світогляду, сутність якого є абсолютизація позиції окремого індивіда в його протиставленні суспільству

• Прагматизм (грец. ргаgта —справа, дія)—філософська течія, яка зво-дить суть понять, ідей, теорій до практичних операцій підкорення навколиш¬нього середовища і розглядає практичну ефективність ідей як критерій їх істинності.

Вплив зовнішніх чинників на світосприйняття
Згідно традиційних уявлень та наукових досліджень, всі живі організми (системи) у Всесвіті знаходяться у русі – циклічно розвиваючись і деградуючи. Процеси творення та руйнування відбуваються одночасно, створюючи своєрідну рівновагу. Коли вона порушується – система втрачає здатність до змін і гине. Це можна побачити на прикладі людини, народу і Всесвіту загалом.
Самою Природою було створено так, що кожне творіння проходить чотири етапи розвитку: 1) створення "внутрішньої" напруги у середовищі – в наслідок чого відбувається народження і оформлення ідеї, перехід з світу ментального у світ фізичний (народження-дитинство); 2) нова прогресивна форма спонукає до реалізації і втілення – відбувається створення "чорнового" зразку (юність); 3) вже створена система – піддається впливу зовнішніх і внутрішніх факторів, долаючи які і взаємодіючи з якими вона має довести свою житеспроможність у часі та просторі (зрілість); 4) досвід попередніх фаз дає можливість виробити досконалі методи – існування, життезабезпечення і розвитку системи. Згодом ця досконалість приводить до одноманітності, незмінності, "загнивання" і як наслідок зникнення (старість-смерть). Після цього процес розпочинається з початку.
Світоглядові уявлення, а, відповідно, і соціальний устрій людства теж можна розглядати, як своєрідну систему із вищезгаданою циклічністю. При цьому необхідно зазначити, що кожна фаза існування цієї системи має свої, тільки її притаманні базові цінності, які проявляються у своєрідному розумінні себе і оточуючого світу (Бога, Правди, Істини, Справедливості та ін.). Це можна побачити на основі звичаєвих українських переказів про Ранок, Полудень, Вечір і Ніч Сварога, індуських Юг та наукових праць В.Вернадського щодо ноосфери, К.Юнга відносно архетипів колективного безсвідомого, С.Грофа про чотири базово-перенатальних матриць психіки, та ін. Причому перехід від однієї фази до іншої завжди супроводжується великими потрясіннями і разючими змінами.
Особистість, в результаті впливу соціального середовища на неї
Етнос (або нація) - стійка сукупність людей, що володіють загальним менталітетом, що історично склалася, національною самосвідомістю і характером, стабільним особливостями культури, а також усвідомлення своєї єдності і відмінності від інших подібних утворень Особливості психіки і поведінки, пов'язані з етнічною приналежністю людей, складаються з двох складових: біологічною і соціально-культурною.
Групи однолітків утворюються найчастіше на підставі просторової близькості їх членів; збіги індивідуальних інтересів; наявність ситуації, загрозливої особистому благополуччю (зокрема в новому колективі); наявність формальної організації (клас, загін).
Характеристика складу груп однолітків включає такі ознаки, як вік (шкільний клас - одновіковий, стихійні групи - часто різновікові), стать (групи молодших підлітків одностатеві, змішані), соціальний склад (тільки школярі, тільки ПТУ, що вчаться, ті та інші плюс хтось ще).
У групах однолітків соціалізація відбувається головним чином завдяки дії таких механізмів, як стилізований і міжособовий, але чималу роль можуть грати традиційний механізм і механізм екзистенціального натиску.
Маючи певну вікову і соціально-культурну специфіку, функції, групи однолітків в процесі соціалізації універсальні.
По-перше, група залучає своїх членів до культури даного суспільства, навчаючи поведінці, відповідній етнічній, релігійній, регіональній, соціальнійприналежності членів групи.
В процесі спілкування з однолітками у дитини, а особливо у підлітка і юнака, складаються певні погляди, їм засвоюються ті або інші норми і цінності. Це відбувається унаслідок ідентифікації (ототожнення) себе з групою і некритичного сприйняття домінуючих в ній поглядів, відносин, норм.
Якщо група ставить під сумнів важливість або достовірність яких-небудь відомостей, навіть отриманих одним з її членів з компетентного джерела, то дуже часто він може погодитися з точкою зору групи. В результаті навіть відомості, джерелом яких є не в «чистому», а в тому або іншому трансформованому вигляді.
По-друге, в групі однолітків здійснюється навчання статево-рольовій поведінці. Це відбувається через пред'явлення зразків поведінки, очікуваних від хлопчиків і дівчаток, хлопців і дівчат, що личать з погляду однолітків в тому або іншому віці, а також за допомогою негативних санкцій по відношенню до не схвалюваної статево вікової поведінки.
IV. Завдання для закріплення нової теми (10 хв) – сформуйте своє бачення про індивідуальні цінності людини, які б не суперечили принципам суспільства, але чітко відрізнялись від встановлених норм
VІІ. Домашнє завдання (з урахуванням трьох рівнів)
Джерела: Алєксєєнко Т.І. Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику // Соціальна педагогіка.-2005.-№1.-С.56-60
VІІІ. Заключна частина уроку Майже кожна людина - особистість; труднощі в тому, щоб зберегти свою індивідуальність, не ставши ні банальним, ні легковажним
Підсумки
Упродовж життя людина багато разів себе стверджує або ж заперечує, досягаючи вершин самовдосконалення. Ні на мить не припиняється боротьба між досягнутим і ще непізнаним, між рівновагою, творчим піднесенням і особистісною кризою. Це закономірний процес соціалізації індивіда. І хоч би яким важким, складним був етап соціалізації, однак людина завжди має можливість зупинитися, осмислити сенс свого існування.
 Література:
1. Алєксєєнко Т.І. Соціально-педагогічна підтримка дітей групи ризику // Соціальна педагогіка.-2005.-№1.-С.56-60
2. Андрущенко В.П., Бех В.П., Лукашевич М.П. Соціальна робота. Книга І.- К.: УДЦССМ, 2001. - 344 с.