Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література >> Зарубіжна література: Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.

План-конспект уроку з курсу «Зарубіжна література 9 клас» з теми «Опозиція Фауст – Мефістофель, діалектичне розв’язання проблеми добра і зла».

Тема. Опозиція Фауст – Мефістофель, діалектичне розв’язання  проблеми добра і зла

 Мета уроку: визначити сенс опозиції Фауст-Мефістофель, розглянути основи філософської концепції Гете про закон єдності і боротьби протилежностей, можливість діалектичного розв’язання проблеми добра і зла;розвивати навички аналізу тексту, уміння висловлювати особисте ставлення до проблем та аргументувати свою думку прикладами і цитатами з тексту; формувати активну життєву позицію.

Обладнання: ілюстрації Е.Делакруа та А.Ліцена-Майєра, що зображують Фауста і Мефістофеля.

Тип уроеку: комбінований.

    Епіграф:                           Мислити і діяти, діяти і мислити – ось  
                                             результат усієї мудрості, визнаної і 
                                             використовуваної давно, але не завжди                
                                             усвідомлюваної.
                                                                                             Й.В.Гете  

І. Актуалізація знань

Цитатна реконструкція

Вставте пропущені слова, підкресліть їх. Визначте, кому з героїв належать ці вислови.
1. І я … : «Була спочатку Дія».
                                    
2. А все, що ви звете гріхом,
   Чи згубою, чи просто злом,-
   … моя стихія рідна

3. … мені у шати ті вбиратись,
Турбот життя й на них лежить печать.
Я застарий, щоб тільки гратись,
Замолодий, щою не бажать.
                                   
4.  Ти зрозумій, не в насолодах діло,
      В стражданнях радощі відчути я готов,
    … в розпачі, в ненависті любов.

5. Навіщо стільки мови?
Бери абиякий листок,
А підписатися – вточи краплину ….

Складіть слово з перших літер вставлених слів. Як ви думаєте, чому саме це слово є ключовим  сьогодні на уроці?

ПЕРЕВІР СЕБЕ: 1. пишу, (Фауст;, 2. ото, (Мефістофель);3.  шкода, (Фауст); 4. утіху, (Фауст); 5.  крові, (Мефістофель)  -  пошук  

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1.    Складання цитатної характеристики

Зверніться до «Прологу на небі» і випишіть цитати, що характеризують Мефістофеля і Фауста. Проаналізуйте їх, визначте  сутність кожного героя.

 
ПЕРЕВІР СЕБЕ

 
2.Бесіда

-    Як відбулося знайомство Фауста і Мефістофеля? Чи розуміє доктор з ким має справу? Чи боїться свого гостя?
-    Чому Мефістофель не відразу укладає угоду з Фаустом?
-    Що запропонував він ученому? Про що вони домовилися?
-    Як ви думаєте, чому Фауст  погодився на умови Мефістофеля? Що чекає він від спокусника?
-    Як скріплюється ця угода?
-    Як характеризують себе у цій сцені обидва герої? Знайдіть і зачитайте цитати.

        Мефістофель                                      Фауст
«Я заперечення усього!»                 «Хто ж я такий, що досягти
«А все, що ви звете гріхом,             Я мрії людської не можу,
Ото моя стихія рідна».                     Якою душу я тривожу?»
«Я ж частинка тої тьми,                    « В моїй душі, добром натхненній,
що світло привела…»                      Зринає видиво ясне…»
«Я тої сили часть, що робить           «Зненависнів мені тягар буття-
лиш добро, бажаючи лиш злого».    Я кличу смерть, ненавиджу     
                                                              життя».

3. Проблемне завдання

-    Чи є між Фаустом і Мефістофелем щось спільне?
-    Що дає Мефістофель Фаусту?

Всі явища складаються з протилежностей. День і ніч, тепло і холод, життя і смерть, добро і зло, інь і янь… Все перебуває у зв’язку, доповнюється одне одним. Немає протилежностей без єдності, і немає єдності без протилежностей. Без цього зіткнення, цієї боротьби неможливий рух уперед. Все, що існує, наче дві сторони однієї медалі.

Сам Гете сприймав образи Фауста і Мефістофеля у нерозривній єдності. Він вважав, що не тільки сумніви та пошуки Фауста, а й іронія Мефістофеля є сутністю його власного існування. Ця єдність і постійна боротьба протилежних начал у людині і є шляхом її духовного розвитку. Мефістофель творить добро тому, що він не дає людині заспокоїтись, зупинитися, духовно заснути, бо з точки зору просвітників – це найтяжчий гріх. Мефістофель все заперечує, а тому він потрібен людині, бо заперечення – це початок нового шляху, нового пошуку, нової відповіді. Це потрібно людині, що шукає істину.


4. Робота з підручником

Завдання: Опрацюйте статтю в підручнику про другу частину «Фауста». Складіть план другої частини.

Наприклад:      частина ІІ (подорож у просторі і часі)

1.    Фауст потрапляє до цісарського середньовічного двору, стає міністром. У нього є багатство, влада, але це його не задовольняє.

2. Фауст у античному світі міфів і краси. Одружується з Геленою Прекрасною, яка народжує йому сина – духа поезії Евфоріона, але хлопчик гине. Ця спроба Фауста жити у світі ідеальної краси закінчується невдачею.

3. Цісар розорився і в країні розпочиняється війна. Мефістофель і Фауст допомагають цісареві здобути перемогу чаклуванням.

4. В останній 5дії Фаусту сто років. На землі, яку отримав він у нагороду від цісаря, Фауст хоче збудувати світлі і радісні міста. Щоб осушити землю для будівництва, Фауст наказує спалити хатину старих Філемона і Бавкіди, які мешкають на болотах.

  5. Робота з текстом

Виразне читання та аналіз монологу Фауста 

-    Над чим замислюється Фауст?
-    В чому він пересвідчився під час своїх шукань? Чи зрозумів сенс людського життя?
-    Чи є у нього шанс спокутувати провину перед знівеченими людськими долями?
-    До якого висновку приходить Фауст? Коли він забажав спинити мить?
-    Чи отримав Мефістофель перемогу, коли Фауст проголосив:

Я міг би в захваті гукнути:
Спинись, хвилино, гарна ти!

Останній монолог Фауста є духовним заповітом Гете, в якому звучить віра у розум людини, в можливість перемоги над силами зла. Герой розуміє, що людину виправдовують висока мета, невтомна праця, активність душі і боротьба за життя, за волю. Саме тому Фауст дістає повне прощення.

ІІІ. Підсумок уроку.

Завдання.

 І.Гарін сказав: “Фауст – це символічний образ людства… Фауст безкінечний, і тому вічний… Фауст – це вічне продовження розповіді про вічних шукачів, стражденних героїв, котрим на шляху до мети треба пройти безліч випробувань”. Чи згодні ви з цією думкою?

- Як ви розумієте слова епіграфа: “Мислити і діяти, діяти і мислити – ось результат усієї мудрості, визнаної і використовуваної давно, але не завжди усвідомлюваної”. (Й.В.Гете)
- Як ви думаєте, чи актуальний цей твір сьогодні? Чи важливі проблеми, які звучать у трагедії “Фауст” в наші дні?

Домашнє завдання.

Відповісти на питання в підручнику, підготувати інформаційні пакети  з біографії Шиллера для роботи у групах.

Надіслано учителем зарубіжної літератури гімназії "Троєщина" Юсипович І.В.

_{Планування уроків з зарубіжної літератури онлайн, завдання та відповіді по класам, домашнє завдання з зарубіжної літератури 9 класу скачати}