'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії культури XIX століття : урок-лекція.<br>
'''Тип уроку:''' урок вивчення основ теорії та історії культури XIX століття : урок-лекція.<br>
-
Культура XIX століття є культурою буржуазних стосунків, що склалися. До кінця XVIII ст капіталізм як система повністю сформувався. Він охопив всі галузі матеріального виробництва, що спричинило відповідні перетворення в невиробничій сфері (політиці, науці, філософії, мистецтві, освіті, побуті, суспільній свідомості). <br>Духовна культура XIX століття розвивалася і функціонувала під впливом двох найважливіших чинників: успіхів в області філософії і природознавства. Провідною домінантою культури XIX століття була наука. Різні ціннісні орієнтації грунтувалися на двох вихідних позиціях: встановленні і затвердженні цінностей буржуазного способу життя, з одного боку, і критичному неприйнятті буржуазного суспільства, з іншою. Звідси -- поява настільки несхожих явищ в культурі XIX століття: романтизму, критичного реалізму,символізму, натуралізму, позитивізму і так далі.<br>Суспільна думка <br>Важливим зрушенням в культурі Західної Європи стало твердження в ідеології, мистецтві, філософії принципу реалізму. Міфологічне і релігійне світосприймання заміщається визнанням дійсності, яка вимагає обліку обставин і подолання ілюзій. Затверджувалося утилітарне мислення, тісно прив'язане до потреб реального життя. У соціальному житті сформувалася автономія церкви і державно-політичної влади, встановилися стійкі буржуазні стосунки в кожному соціальному прошарку.<br>Впродовж XIX -- XX вв. у буржуазному суспільстві відбувається вироблення спеціалізованих ціннісних орієнтації і впровадження в суспільну свідомість високого престижу підприємництва. У ідеологічних установках затверджується імідж процвітаючої людини, що втілює дух заповзятливості, рішучості, прагнення до ризику, сполученого з точним розрахунком, а з'єднання духу підприємництва з національним духом виявляється важливим засобом згуртованості суспільства. Затвердження національного означало згладжування внутрішніх відмінностей, бар'єрів, кордонів. На державному рівні здійснюються різні програми, направлені на пом'якшення наслідків соціального розшарування, на забезпечення виживання і збереження статусу малозабезпечених верств населення.<br>Художня культура Західної Європи <br>Для культури XIX ст характерні, боротьба різних напрямів, початок кризисних явищ. Представителем одиного з таких напрямків удожнього мистецтва є К. Моне:
+
Культура XIX століття є культурою буржуазних стосунків, що склалися. До кінця XVIII ст капіталізм як система повністю сформувався. Він охопив всі галузі матеріального виробництва, що спричинило відповідні перетворення в невиробничій сфері (політиці, науці, філософії, мистецтві, освіті, побуті, суспільній свідомості). <br>
+
+
+
+
[[Image:T1r.jpeg]]<br>
+
+
Духовна культура XIX століття розвивалася і функціонувала під впливом двох найважливіших чинників: успіхів в області філософії і [[Природознавство 5 клас. Повні уроки|'''природознавства''']]. Провідною домінантою культури XIX століття була наука. Різні ціннісні орієнтації грунтувалися на двох вихідних позиціях: встановленні і затвердженні цінностей буржуазного способу життя, з одного боку, і критичному неприйнятті буржуазного суспільства, з іншою. Звідси -- поява настільки несхожих явищ в культурі XIX століття: романтизму, критичного реалізму,символізму, натуралізму, позитивізму і так далі.
+
+
[[Image:T1i.jpeg]]<br>
+
+
+
'''Суспільна думка '''<br>Важливим зрушенням в культурі Західної Європи стало твердження в ідеології, мистецтві, філософії принципу реалізму. Міфологічне і релігійне світосприймання заміщається визнанням дійсності, яка вимагає обліку обставин і подолання ілюзій. Затверджувалося утилітарне мислення, тісно прив'язане до потреб реального життя. У соціальному житті сформувалася автономія церкви і державно-політичної влади, встановилися стійкі буржуазні стосунки в кожному соціальному прошарку.<br>Впродовж XIX -- XX вв. у буржуазному суспільстві відбувається вироблення спеціалізованих ціннісних орієнтації і впровадження в суспільну свідомість високого престижу підприємництва. У ідеологічних установках затверджується імідж процвітаючої людини, що втілює дух заповзятливості, рішучості, прагнення до ризику, сполученого з точним розрахунком, а з'єднання духу підприємництва з національним духом виявляється важливим засобом згуртованості [[Людина_і_суспільство|'''суспільства''']]. Затвердження національного означало згладжування внутрішніх відмінностей, бар'єрів, кордонів. На державному рівні здійснюються різні програми, направлені на пом'якшення наслідків соціального розшарування, на забезпечення виживання і збереження статусу малозабезпечених верств населення.<br>
+
+
'''Художня культура Західної Європи '''<br>Для культури XIX ст характерні, боротьба різних напрямів, початок кризисних явищ. Представителем одиного з таких напрямків удожнього мистецтва є К. Моне:
{{#ev:youtube|LYV-wwUR0MY}}
{{#ev:youtube|LYV-wwUR0MY}}
-
Принципово міняється характер взаємодії людини з навколишньою дійсністю: з'являється споглядальне світовідчування, прагнення до плотського контакту зі світом, причому в різних течіях це здійснюється по-різному. У натуралізмі -- через фіксацію швидкоплинного, через індивідуальне враження. У імпресіонізмі -- через передачу динамічно наповненоого життя.<br> У символізмі – завдякивідродженню зовнішнього світу,а в модернізмі -- завдяки створенню образів духу.<br>Найважливішим досягненням культури XIX ст. є поява мистецтва фотографії і дизайну. Розвиток фотографії привів до того, що передивляється художніх принципів графіки, живопис, скульптури, з'єднало художність і документальність, що не досяжне в інших видах мистецтва. Основу дизайну поклала Міжнародна промислова виставка в Лондоні в 1850 р. Її оформлення знаменувало зближення мистецтва і техніки і поклало початок новому вигляду творчості.<br>XIX століття стало століттям «перманентної революції», що відбувалася у всіх сферах життя суспільства. Технічна цивілізація змінює в Європі традиційну. Сучасні дослідники називають такий процес модернізацією, включаючи в нього індустріалізацію, науково-технічний прогрес, урбанізацію, демократизацію політичних структур, секуляризацію, зростання освіти і зміну соціального статусу жінки.<br>Індустріалізація і урбанізація змінили соціальну структуру європейських країн: суспільство усе більш чітко ділилося на два класи - що володіла засобами виробництва буржуазії і позбавлених цих засобів пролетарів, що продають свою робочу силу. Економічний і соціальний стан робочого класу був надзвичайно важким: тривалий робочий день 14-16 годин, низький рівень життя, колосальне безробіття, широке використання дешевшої дитячої і жіночої праці. У цих умови природними економічні і політичні виступи робітників, що вимагали соціальних реформ.<br>Романтизм в літературі - складне багатогранне явище, що охоплює зовні несхожі витвори мистецтва. Для романтизму характерна невідома для того в літературі міра проникнення в глибини людської душі.
+
Принципово міняється характер взаємодії людини з навколишньою дійсністю: з'являється споглядальне світовідчування, прагнення до плотського контакту зі світом, причому в різних течіях це здійснюється по-різному. У натуралізмі -- через фіксацію швидкоплинного, через індивідуальне враження. У імпресіонізмі -- через передачу динамічно наповненоого життя.<br> У символізмі – завдякивідродженню зовнішнього світу,а в модернізмі -- завдяки створенню образів духу.
-
{{#ev:youtube|zh1wfdGoCsY }}
-
Романтики часто протиставляли дійсності мрію. Зневажаючи весь буржуазний устрій життя, вони вважали його предметом нудним, вульгарним, негідним зображення і шукали великі відчуття і пристрасті.<br>Романтизм очолював в європейській літературі багато десятиліть. Саме у цей період розцвіла лірика. Поет став романтичним героєм, що протиставляє себе смутним будням, що живуть іншим життям: життям своїх поетичних емоцій і переживань. Романтики відкрили різноманіття поетичних форм, багатство інновацій; відмовившись від правил класицизму, вони змогли передати справжні людські відчуття.<br>Джордж Байрон (1788-1842) був яскравим типом художника - романтика, давши назву цілому художньому напряму - байронізму. Саме життя Байрона стало легендою. Народившись в аристократичній сім'ї, він зв'язує свої устремління, як з літературою, так і з політикою. Найвідомішим героєм Байрона став Чайльд Гарольд, герой поеми « Паломництво Чайльда Гарольда» (1812г.). Саме цей твір зробив Байрона знаменитим. Образ Чайльда Гарольда - це образ англійського аристократа що відправився в подорож по далеких країнах. Поема стала еталоном романтичного життя.<br>У поемі Байрона присутній цілий ряд деталей його біографії, що дало підставу для отожествленія автора і його героя. Спочатку Байрон протестував, а потім і сам став вести оповідання від першої особи.<br>Другом Байрона був Перси Біши Шеллі (1792-1822), що походив так само з аристократичної сім'ї. Шеллі покинув батьківщину, провів багато років в Італії. З великим співчуттям відносився до ідей Французької революції. Творча спадщина Шеллі, не дивлячись на його коротке життя, була досить всілякою. Його перу належать вірші, поеми, оди. Особливу популярність здобула лірична драма « Звільнений Прометей». Шеллі романтизував і саму поезію як вигляд творчості, вважаючи, що вона є не просто уявою але створює образи вічності.<br>Шотландський письменник Вальтер Скотт(1771-1832) відкрив новий жанр в літературі - історичний роман. На минуле письменник дивився очима романтика, бачить в нім ту яскравість подій і переживань, якої не діставало в буденній течії життю. Для своїх романів В. Скотт вибирав історично переломні моменти, коли вирішувалися долі цілих народів.<br> <br>
+
+
[[Image:T1s.jpeg|left|T1s.jpeg]]<br> Найважливішим досягненням культури XIX ст. є поява мистецтва фотографії і дизайну. Розвиток фотографії привів до того, що передивляється художніх принципів графіки, живопис, скульптури, з'єднало художність і документальність, що не досяжне в інших видах мистецтва. Основу дизайну поклала Міжнародна промислова виставка в Лондоні в 1850 р. Її оформлення знаменувало зближення мистецтва і техніки і поклало початок новому вигляду творчості.<br>XIX століття стало століттям «перманентної революції», що відбувалася у всіх сферах життя суспільства. Технічна цивілізація змінює в Європі традиційну. Сучасні дослідники називають такий процес модернізацією, включаючи в нього індустріалізацію, науково-технічний прогрес, урбанізацію, демократизацію політичних структур, секуляризацію, зростання освіти і зміну соціального статусу жінки.<br>Індустріалізація і урбанізація змінили соціальну структуру європейських країн: суспільство усе більш чітко ділилося на два класи - що володіла засобами виробництва буржуазії і позбавлених цих засобів пролетарів, що продають свою робочу силу. Економічний і соціальний стан робочого класу був надзвичайно важким: тривалий робочий день 14-16 годин, низький рівень життя, колосальне безробіття, широке використання дешевшої дитячої і жіночої праці.
+
+
+
+
[[Image:T1n.jpeg]]
+
+
+
+
У цих умови природними економічні і політичні виступи робітників, що вимагали соціальних реформ.<br>Романтизм в літературі - складне багатогранне явище, що охоплює зовні несхожі витвори мистецтва. Для романтизму характерна невідома для того в літературі міра проникнення в глибини людської душі.
+
+
{{#ev:youtube|zh1wfdGoCsY }}
+
+
Романтики часто протиставляли дійсності мрію. Зневажаючи весь буржуазний устрій життя, вони вважали його предметом нудним, вульгарним, негідним зображення і шукали великі відчуття і пристрасті.<br>Романтизм очолював в європейській [[Зарубіжна_література_10_клас._Повні_уроки|'''літературі''']] багато десятиліть. Саме у цей період розцвіла лірика. Поет став романтичним героєм, що протиставляє себе смутним будням, що живуть іншим життям: життям своїх поетичних емоцій і переживань. Романтики відкрили різноманіття поетичних форм, багатство інновацій; відмовившись від правил класицизму, вони змогли передати справжні людські відчуття.<br><br>
+
+
[[Image:T11b.jpeg|left|T11b.jpeg]]<br>
+
+
Джордж Байрон (1788-1842) був яскравим типом художника - романтика, давши назву цілому художньому напряму - байронізму. Саме життя Байрона стало легендою. Народившись в аристократичній [[Яке_значення_має_для_людини_сім’я.|'''сім'ї''']], він зв'язує свої устремління, як з літературою, так і з політикою. Найвідомішим героєм Байрона став Чайльд Гарольд, герой поеми « Паломництво Чайльда Гарольда» (1812г.). Саме цей твір зробив Байрона знаменитим. Образ Чайльда Гарольда - це образ англійського аристократа що відправився в подорож по далеких країнах. Поема стала еталоном романтичного життя.<br>У поемі Байрона присутній цілий ряд деталей його біографії, що дало підставу для отожествленія автора і його героя. Спочатку Байрон протестував, а потім і сам став вести оповідання від першої особи.<br>Другом Байрона був Перси Біши Шеллі (1792-1822), що походив так само з аристократичної сім'ї. Шеллі покинув батьківщину, провів багато років в Італії. З великим співчуттям відносився до ідей Французької революції. Творча спадщина Шеллі, не дивлячись на його коротке життя, була досить всілякою. Його перу належать вірші, поеми, оди. Особливу популярність здобула лірична драма « Звільнений Прометей». Шеллі романтизував і саму поезію як вигляд творчості, вважаючи, що вона є не просто уявою але створює образи вічності.<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
[[Image:T1skott.jpeg|left|T1skott.jpeg]]<br>
+
+
Шотландський письменник [[Вальтер_Скотт_як_засновник_жанру_історичного_роману.Повні_уроки|'''Вальтер Скотт''']](1771-1832) відкрив новий жанр в літературі - історичний роман. На минуле письменник дивився очима романтика, бачить в нім ту яскравість подій і переживань, якої не діставало в буденній течії життю. Для своїх романів В. Скотт вибирав історично переломні моменти, коли вирішувалися долі цілих народів.
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br>
+
+
<br> <br>
{{#ev:youtube|iTT55DQAQkI}}
{{#ev:youtube|iTT55DQAQkI}}
-
Найвідомішими його творами стали: "Пуритани", "Айвенго", "Квентін Дорвард".<br>Англійський письменник Чарльз Діккенс (1812-1870) представляє реалістичний напрям в літературі. У його романах показано життя Англії XIX ст. з її конфліктами і протиріччями. Особливості творчості Діккенса багато в чому визначалися рисами особистої біографії письменника.<br>Ще один майстер реалістичного роману Уильям Мейкпис Теккерей (1811-1863). Найзначнішим твором письменника став роман "Ярмарок марнославства". У нім представлено англійське суспільство, яке письменник уподібнює ярмарку, : усі його персонажі одержимі лише жаданням наживи, усе продається і усе купується. На відміну від Діккенса, що часто удавався до ідеалізації, Теккерей уїдливий і саркастичний.<br>Ернст Теодор Амадей Гофман (1776-1822) - видатний діяч німецької культури епохи романтизму. Дарування його було багатостороннє: він був і композитором, і диригентом, і театральним критиком, і письменником. Здобувши юридичну освіту, він майже усе життя пропрацював в канцеляріях, але увесь вільний час присвячував мистецтву. Видатним творынням Гофнана э його казки, які чудово відтворено в оперному жанрі:
+
Найвідомішими його творами стали: "Пуритани", "Айвенго", "Квентін Дорвард".<br>Англійський письменник Чарльз Діккенс (1812-1870) представляє реалістичний напрям в літературі. У його романах показано життя Англії XIX ст. з її конфліктами і протиріччями. Особливості творчості
+
+
[[Image:T1cd.jpeg]]
+
+
Діккенса багато в чому визначалися рисами особистої біографії письменника.<br>Ще один майстер реалістичного роману Уильям Мейкпис Теккерей (1811-1863). Найзначнішим твором письменника став роман "Ярмарок марнославства". У нім представлено англійське суспільство, яке письменник уподібнює ярмарку, : усі його персонажі одержимі лише жаданням наживи, усе продається і усе купується. На відміну від Діккенса, що часто удавався до ідеалізації, Теккерей уїдливий і саркастичний.<br>Ернст Теодор Амадей Гофман (1776-1822) - видатний діяч німецької культури епохи романтизму. Дарування його було багатостороннє: він був і композитором, і диригентом, і театральним критиком, і письменником. Здобувши юридичну освіту, він майже усе життя пропрацював в канцеляріях, але увесь вільний час присвячував мистецтву. Видатним творінням Гофнана є його казки, які чудово відтворено в оперному жанрі:
+
+
{{#ev:youtube|Du2FaAysKjI&feature}} <br>
+
+
Багатогранною була і творчість Генріха Гейне (1797-1856). Подібно до Гофману він здобув юридичну освіту і рано захопився мистецтвом, почавши публікувати вірші, а потім випустивши "Книгу пісень". Поезія Гейне стала вищим вираженням німецького романтизму. Він говорив про свої почуття без патетики, просто і природно, часом навіть іронічно. У поетичній творчості Гейне тісно сплетені літературна майстерність і задушевність, що йде від традицій народної німецької поезії. Вірші поета ставали навіть народними піснями. Як і в німецькій [[Родинно-побутові_пісні|'''пісні''']], вірші Гейне є ліричним монологом, в якому перекликаються почуття і явища природи.<br>
+
+
'''Архітектура'''<br> Стилі декоративно-прикладного мистецтва в XIX столітті мінялися з тією ж швидкістю, з якою мінялися уряди і політичні переконання. Франція залишалася як і раніше центром художніх змін. "Революційний стиль" відмовився від розкоші, властивої старому політичному устрою, "старому порядку".
+
+
+
+
[[Image:T1a.jpeg]]
+
+
+
+
Ампір, як декоративний стиль, також орієнтувався на античний світ: копіювалися меблі і посуд, знайдені при розкопках, античні предмети колекціонувалися. Франція залишалася як і раніше центром художніх змін. " законодавцем смаків і після падіння імперії Наполеона. Декоративне мистецтво в XIX столітті поступово перетворюється на галузь промисловості : художник замислював лише образ майбутньої речі, виготовляв же її ремісник.<br>
+
+
'''''Список використаних джерел: '''<br>''
+
+
#''Урок на тему : Світова лутературна культура., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №14, м Донецьк.''
+
#''Урок на тему : Головні риси мистецтва 19ст., В. Моренець. учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116''
+
#''Урок на тему : ХІХст. розвиток культури та мистецтва., Колісніченко О. Ф. учителя історії, сш №15, м. Канів.''
+
#''Мєднікова Галина Сергіївна Українська і зарубіжна культура ХХ століття.- К.: Знання, 2002.- 214с.''
#''Греченко В. А. Чорний І. В. Кушнерук В. А. Режко В. А.Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера 2000. - 431 с.''<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
+
+
<br> ---
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''<br>
+
+
Колісник Т. Ф.
+
+
Колісніченко О. Ф.
-
{{#ev:youtube|Du2FaAysKjI&feature}} <br>Багатогранною була і творчість Генріха Гейне (1797-1856). Подібно до Гофману він здобув юридичну освіту і рано захопився мистецтвом, почавши публікувати вірші, а потім випустивши "Книгу пісень". Поезія Гейне стала вищим вираженням німецького романтизму. Він говорив про свої почуття без патетики, просто і природно, часом навіть іронічно. У поетичній творчості Гейне тісно сплетені літературна майстерність і задушевність, що йде від традицій народної німецької поезії. Вірші поета ставали навіть народними піснями. Як і в німецькій пісні, вірші Гейне є ліричним монологом, в якому перекликаються почуття і явища природи.<br>Архітектура<br>Стилі декоративно-прикладного мистецтва в XIX столітті мінялися з тією ж швидкістю, з якою мінялися уряди і політичні переконання. Франція залишалася як і раніше центром художніх змін. "Революційний стиль" відмовився від розкоші, властивої старому політичному устрою, "старому порядку". Ампір, як декоративний стиль, також орієнтувався на античний світ: копіювалися меблі і посуд, знайдені при розкопках, античні предмети колекціонувалися. Франція залишалася як і раніше центром художніх змін. " законодавцем смаків і після падіння імперії Наполеона. Декоративне мистецтво в XIX столітті поступово перетворюється на галузь промисловості : художник замислював лише образ майбутньої речі, виготовляв же її ремісник.<br>Список використаних джерел: <br>
+
Пилипенко В.В.
-
Урок на тему : Світова лутературна культура., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №14, м Донецьк.<br>Урок на тему : Головні риси мистецтва 19ст., В. Моренець учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116
+
Перейда Н. Т.
-
Урок на тему : ХІХст. розвиток культури та мистецтва., Колісніченко О. Ф. учителя історії, сш №15, м. Канів.
+
<br>
-
Мєднікова Галина Сергіївна Українська і зарубіжна культура ХХ століття.- К.: Знання, 2002.- 214с.<br>Горелов А.А. Культурология: Учеб. пособие. - М.: Юрайт-М 2001. - 399 c.<br>Греченко В. А. Чорний І. В. Кушнерук В. А. Режко В. А.Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера 2000. - 431 с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
+
----
-
<br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
<br>
-
<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
Мета: Ознайомити учнів із специфікою розвитку мистецтва XIX століття , мотивація навчальної діяльності, виховувати інтерес до творчості XIX століття та допитливість учнів.
Тип уроку: урок вивчення основ теорії та історії культури XIX століття : урок-лекція.
Культура XIX століття є культурою буржуазних стосунків, що склалися. До кінця XVIII ст капіталізм як система повністю сформувався. Він охопив всі галузі матеріального виробництва, що спричинило відповідні перетворення в невиробничій сфері (політиці, науці, філософії, мистецтві, освіті, побуті, суспільній свідомості).
Духовна культура XIX століття розвивалася і функціонувала під впливом двох найважливіших чинників: успіхів в області філософії і природознавства. Провідною домінантою культури XIX століття була наука. Різні ціннісні орієнтації грунтувалися на двох вихідних позиціях: встановленні і затвердженні цінностей буржуазного способу життя, з одного боку, і критичному неприйнятті буржуазного суспільства, з іншою. Звідси -- поява настільки несхожих явищ в культурі XIX століття: романтизму, критичного реалізму,символізму, натуралізму, позитивізму і так далі.
Суспільна думка Важливим зрушенням в культурі Західної Європи стало твердження в ідеології, мистецтві, філософії принципу реалізму. Міфологічне і релігійне світосприймання заміщається визнанням дійсності, яка вимагає обліку обставин і подолання ілюзій. Затверджувалося утилітарне мислення, тісно прив'язане до потреб реального життя. У соціальному житті сформувалася автономія церкви і державно-політичної влади, встановилися стійкі буржуазні стосунки в кожному соціальному прошарку. Впродовж XIX -- XX вв. у буржуазному суспільстві відбувається вироблення спеціалізованих ціннісних орієнтації і впровадження в суспільну свідомість високого престижу підприємництва. У ідеологічних установках затверджується імідж процвітаючої людини, що втілює дух заповзятливості, рішучості, прагнення до ризику, сполученого з точним розрахунком, а з'єднання духу підприємництва з національним духом виявляється важливим засобом згуртованості суспільства. Затвердження національного означало згладжування внутрішніх відмінностей, бар'єрів, кордонів. На державному рівні здійснюються різні програми, направлені на пом'якшення наслідків соціального розшарування, на забезпечення виживання і збереження статусу малозабезпечених верств населення.
Художня культура Західної Європи Для культури XIX ст характерні, боротьба різних напрямів, початок кризисних явищ. Представителем одиного з таких напрямків удожнього мистецтва є К. Моне:
Принципово міняється характер взаємодії людини з навколишньою дійсністю: з'являється споглядальне світовідчування, прагнення до плотського контакту зі світом, причому в різних течіях це здійснюється по-різному. У натуралізмі -- через фіксацію швидкоплинного, через індивідуальне враження. У імпресіонізмі -- через передачу динамічно наповненоого життя. У символізмі – завдякивідродженню зовнішнього світу,а в модернізмі -- завдяки створенню образів духу.
Найважливішим досягненням культури XIX ст. є поява мистецтва фотографії і дизайну. Розвиток фотографії привів до того, що передивляється художніх принципів графіки, живопис, скульптури, з'єднало художність і документальність, що не досяжне в інших видах мистецтва. Основу дизайну поклала Міжнародна промислова виставка в Лондоні в 1850 р. Її оформлення знаменувало зближення мистецтва і техніки і поклало початок новому вигляду творчості. XIX століття стало століттям «перманентної революції», що відбувалася у всіх сферах життя суспільства. Технічна цивілізація змінює в Європі традиційну. Сучасні дослідники називають такий процес модернізацією, включаючи в нього індустріалізацію, науково-технічний прогрес, урбанізацію, демократизацію політичних структур, секуляризацію, зростання освіти і зміну соціального статусу жінки. Індустріалізація і урбанізація змінили соціальну структуру європейських країн: суспільство усе більш чітко ділилося на два класи - що володіла засобами виробництва буржуазії і позбавлених цих засобів пролетарів, що продають свою робочу силу. Економічний і соціальний стан робочого класу був надзвичайно важким: тривалий робочий день 14-16 годин, низький рівень життя, колосальне безробіття, широке використання дешевшої дитячої і жіночої праці.
У цих умови природними економічні і політичні виступи робітників, що вимагали соціальних реформ. Романтизм в літературі - складне багатогранне явище, що охоплює зовні несхожі витвори мистецтва. Для романтизму характерна невідома для того в літературі міра проникнення в глибини людської душі.
Романтики часто протиставляли дійсності мрію. Зневажаючи весь буржуазний устрій життя, вони вважали його предметом нудним, вульгарним, негідним зображення і шукали великі відчуття і пристрасті. Романтизм очолював в європейській літературі багато десятиліть. Саме у цей період розцвіла лірика. Поет став романтичним героєм, що протиставляє себе смутним будням, що живуть іншим життям: життям своїх поетичних емоцій і переживань. Романтики відкрили різноманіття поетичних форм, багатство інновацій; відмовившись від правил класицизму, вони змогли передати справжні людські відчуття.
Джордж Байрон (1788-1842) був яскравим типом художника - романтика, давши назву цілому художньому напряму - байронізму. Саме життя Байрона стало легендою. Народившись в аристократичній сім'ї, він зв'язує свої устремління, як з літературою, так і з політикою. Найвідомішим героєм Байрона став Чайльд Гарольд, герой поеми « Паломництво Чайльда Гарольда» (1812г.). Саме цей твір зробив Байрона знаменитим. Образ Чайльда Гарольда - це образ англійського аристократа що відправився в подорож по далеких країнах. Поема стала еталоном романтичного життя. У поемі Байрона присутній цілий ряд деталей його біографії, що дало підставу для отожествленія автора і його героя. Спочатку Байрон протестував, а потім і сам став вести оповідання від першої особи. Другом Байрона був Перси Біши Шеллі (1792-1822), що походив так само з аристократичної сім'ї. Шеллі покинув батьківщину, провів багато років в Італії. З великим співчуттям відносився до ідей Французької революції. Творча спадщина Шеллі, не дивлячись на його коротке життя, була досить всілякою. Його перу належать вірші, поеми, оди. Особливу популярність здобула лірична драма « Звільнений Прометей». Шеллі романтизував і саму поезію як вигляд творчості, вважаючи, що вона є не просто уявою але створює образи вічності.
Шотландський письменник Вальтер Скотт(1771-1832) відкрив новий жанр в літературі - історичний роман. На минуле письменник дивився очима романтика, бачить в нім ту яскравість подій і переживань, якої не діставало в буденній течії життю. Для своїх романів В. Скотт вибирав історично переломні моменти, коли вирішувалися долі цілих народів.
Найвідомішими його творами стали: "Пуритани", "Айвенго", "Квентін Дорвард". Англійський письменник Чарльз Діккенс (1812-1870) представляє реалістичний напрям в літературі. У його романах показано життя Англії XIX ст. з її конфліктами і протиріччями. Особливості творчості
Діккенса багато в чому визначалися рисами особистої біографії письменника. Ще один майстер реалістичного роману Уильям Мейкпис Теккерей (1811-1863). Найзначнішим твором письменника став роман "Ярмарок марнославства". У нім представлено англійське суспільство, яке письменник уподібнює ярмарку, : усі його персонажі одержимі лише жаданням наживи, усе продається і усе купується. На відміну від Діккенса, що часто удавався до ідеалізації, Теккерей уїдливий і саркастичний. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776-1822) - видатний діяч німецької культури епохи романтизму. Дарування його було багатостороннє: він був і композитором, і диригентом, і театральним критиком, і письменником. Здобувши юридичну освіту, він майже усе життя пропрацював в канцеляріях, але увесь вільний час присвячував мистецтву. Видатним творінням Гофнана є його казки, які чудово відтворено в оперному жанрі:
Багатогранною була і творчість Генріха Гейне (1797-1856). Подібно до Гофману він здобув юридичну освіту і рано захопився мистецтвом, почавши публікувати вірші, а потім випустивши "Книгу пісень". Поезія Гейне стала вищим вираженням німецького романтизму. Він говорив про свої почуття без патетики, просто і природно, часом навіть іронічно. У поетичній творчості Гейне тісно сплетені літературна майстерність і задушевність, що йде від традицій народної німецької поезії. Вірші поета ставали навіть народними піснями. Як і в німецькій пісні, вірші Гейне є ліричним монологом, в якому перекликаються почуття і явища природи.
Архітектура Стилі декоративно-прикладного мистецтва в XIX столітті мінялися з тією ж швидкістю, з якою мінялися уряди і політичні переконання. Франція залишалася як і раніше центром художніх змін. "Революційний стиль" відмовився від розкоші, властивої старому політичному устрою, "старому порядку".
Ампір, як декоративний стиль, також орієнтувався на античний світ: копіювалися меблі і посуд, знайдені при розкопках, античні предмети колекціонувалися. Франція залишалася як і раніше центром художніх змін. " законодавцем смаків і після падіння імперії Наполеона. Декоративне мистецтво в XIX столітті поступово перетворюється на галузь промисловості : художник замислював лише образ майбутньої речі, виготовляв же її ремісник.
Список використаних джерел:
Урок на тему : Світова лутературна культура., Колісник Т. Ф. учителя російської мови та літератури, сш №14, м Донецьк.
Урок на тему : Головні риси мистецтва 19ст., В. Моренець. учителя зарубіжної літератури, м. Харків, сш №116
Урок на тему : ХІХст. розвиток культури та мистецтва., Колісніченко О. Ф. учителя історії, сш №15, м. Канів.
Мєднікова Галина Сергіївна Українська і зарубіжна культура ХХ століття.- К.: Знання, 2002.- 214с.
Горелов А.А. Культурология: Учеб. пособие. - М.: Юрайт-М 2001. - 399 c.
Греченко В. А. Чорний І. В. Кушнерук В. А. Режко В. А.Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера 2000. - 431 с. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
---
Над уроком працювали
Колісник Т. Ф.
Колісніченко О. Ф.
Пилипенко В.В.
Перейда Н. Т.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
