Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 7 клас>>Зарубіжна література: Олександр Пушкін (1799 – 1837). «Пісня про віщого Олега». Поетизація давньоруської минувшини в баладі Пушкіна «Пісня про віщого Олега»

Олександр Сергійович Пушкін

[1799-1837 ]
 

Усьому світові відоме ім'я російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Його творчість вражає своєю різноманітністю. У п'ятому класі ви познайомилися з його казками, поемою «Руслан і Людмила». Ви пам'ятаєте, що няня Орина Родіонівна розповідала малому Пушкіну казки і різні народні сказання, і коли він виріс, то створив свої віршовані казки.

Олександр Сергійович Пушкін народився у дворянській сім'ї, в якій зберігали пам'ять про далеких предків. Його бабуся — Марія Олексіївна Ганнібал — багато розповідала онукові різних цікавих історій, особливо про діда його матері Ганнібала (про нього — в незавершеному творі Пушкіна «Арап Петра Великого»).

У 1811 році Олександра віддали на навчання у Ліцей, відкритий у Царському Селі під Петербургом. Саме тут розвинувся поетичний талант Пушкіна. За своє коротке життя він написав багато творів, серед яких значне місце займають вірші і повісті на історичну тематику. Зацікавленістю минулим пояснюється його постійний інтерес до стародавніх сказань і легенд. Доля поета склалася так, що він кілька разів побував в Україні — у Києві, Катеринославі (Дніпропетровськ), Одесі.
 
У Києві, під враженням легенди про князя Олега, поет відвідав його могилу на горі Щекавиці. У Пушкіна виникає задум написати твір про історію загадкової смерті київського князя Олега. Одним із джерел написання балади «Пісня про віщого Олега» стала легенда про князя у «Повісті минулих літ», записана Нестором-літописцем. Легенду про князя Олега Пушкін знав ще з юнацьких років, вивчив також історичні документи про Київську Русь, про її зміцнення за часів правління Олега. Народ прозвав князя «віщим», тобто мудрим, таким, що бачить наперед розвиток подій і визначає шляхи до перемог над ворогами.

Отже, в основу своєї балади «Пісня про віщого Олега» Олександр Пушкін поклав давню легенду, такий літописний переказ:
І жив Олег, князюючи в Києві, мир маючи з усіма країнами. І прийшла осінь, і згадав Олег свого коня, якого поставив годувати і не велів сідати на нього, бо він спитав колись волхвів і ворожбитів: «Від чого мені вмерти?» І сказав йому один ворожбит: «Княже! Від коня твого, якого ти любиш і на якому ти їздиш, від нього ти вмреш».

Запали ці слова Олегові в душу, і сказав він: «Ніколи не сяду на нього і ніколи не побачу його . І звелів гарно годувати коня. Так він прожив декілька років, не бачивши його, аж поки не пішов на греків, а коли повернувся в Київ і минуло чотири літа, на п'яте згадав він коня, від якого волхви пророчили йому померти. І покликавши старшого конюха, спитав Олег: «Де ж мій кінь, якого я поставив годувати і доглядати?» Конюх сказав: «Помер». Олег же дорікнув тому ворожбитові і промовив: «Неправду кажуть волхви. Всі їхні слова — брехня, кінь мій номер, а я живий». І звелів Олег осідлати собі коня: «Хочу побачити кістки його».
І приїхав на те місце, де лежали його голі кості і череп голий, зліз з коня, посміявся і сказав: «Чи не від цього черепа смерть мені прийняти?» І наступив ногою на череп, і виповзла змія з черепа і вжалила його в ногу. Від того розхворівся Олег і помер.


ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА
 
Збирається віщий Олег-войовник
З хазарами  знов воювати:

За напад — мечам і пожарам прирік
Він ниви хазарські і хати.

Із військом своїм, в царгородській броні,

Князь їде полями на вірнім коні.

Із темного лісу старий чарівник
Виходить назустріч поволі,

Перунові  тільки покірний старик,
Провісник він людської долі.

В мольбах, в ворожбі все життя він провів.

І князь біля нього коня зупинив.

«Повідай, улюбленцю наших богів,
Чи скоро я землю покину?
Чи скоро, ira радістт. моїх ворогів,

Мене покладуть в домовину?
Не бійся, будь чесний в своїй ворожбі —
Баского2 коня подарую тобі».

«Волхви3 не бояться міцних владарів,

Волхвам — за пророче їх слово —
Не треба багатих князівських дарів, —

Правдива і вільна їх мова.
Хоч роки майбутні таяться в імлі...
Та бачу я долю твою на чолі.

Послухай, що скаже тобі ворожбит:
Ти славний своїми боями,

І твій ворогами не здоланий щит
Царграда оздоблює брами ;

І хвилі, і землю скорив ти в бото,

І недруги заздрять на долю твою.
 
І моря бурхливого зрадницький вал

Твої не пошкодив вітрила,
Тебе не поранив лукавий кинджал,

Ворожа стріла не вразила...
Не відаєш ран ти у грізній броні,
Бо є охоронець у тебе в борні4.

М.Васнецов Пророцтво

Твій кінь бойових не лякається діл,

Він, пановій волі покірний,
То смирний стоїть попід хмарами стріл,
То скаче, товариш твій вірний.

Його не лякає жорстока борня;

Але від свого ти загинеш коня».

Олег усміхнувся; одначе чоло
Прорізала дума журлива.

Він, спершись рукою на бранне сідло,
Злізає з коня мовчазливо.

І вірного друга князівська рука

Голубить і пестить, прощальна й легка.

«З тобою, мій друже, мій вірний слуга,
Пройшов я походи великі;

В стремено твоє вже не ступить нога.
Нам час розлучитись навіки.

Прощай, утішайся у лузі щодня!

Ви, отроки-друзі5, візьміть-но коня,

У луг одведіть, де трава запашна,
Попоною спину вкривайте,

Добірного другові дайте зерна,
Водою з джерел напувайте».

І отроки миттю з конем одійшли,

І князю нового коня підвели.

Гуляє з дружиною князь-войовник

На славній слов'янській могилі.
З ним — гості і друзі, — як ранішній сніг,

Сьогодні їх кучері білі...
Дружинники згадують юність свою,
Коли з ворогами рубались в бою.

«Та де ж мій товариш, де кінь мій баский?
Промовив Олег своїм слугам. —

Скажіть, чи здоровий, чи досі легкий
Розкішним він бігає лугом?»

І чує слова: на крутому горбі

Давно відпочинок знайшов він собі.

І голову буйну Олег похилив
І думає: «Що ж чарування?

Коли б не послухав брехливих я слів,
Відкинув дурне віщування,

Носив мене б кінь до останнього дня!»

І хоче він бачить останки коня.

Ось їде могутній Олег до ріки,
З ним гості його посивілі,

І бачить: коня благородні кістки
Лежать на Дніпровому схилі;

їх миє негода, їх порох вкрива,

Над ними шумує шовкова трава.

І тихо ступивши на череп німий,
Князь мовив: «Спи, друг одинокий!
Тебе пережив твій хазяїн старий,

І от як скінчу свої роки, —
Не ти на траву упадеш запашну
І кров'ю мою там омиєш труну!»

І мовив Олег тоді друзям своїм:
«Чи кістка страшна мені тлінна?»
Із жовтого черепа тихо між тим

Гадюка повзла домовинна;
Круг ніг його чорним кільцем обвилась,
І крикнув раптово ужалений князь.

Схиляються гості над тілом в журбі,
У келихах піняться вина;

Князь Ігор і Ольга  сидять на горбі;
Хмільна бенкетує дружина.

Дружинники згадують юність свою, К

оли з ворогами рубались в бою.
Переклад Юрія Карського

В. Васнецов. Прощання з конем

ЛЕКСИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО ТЕКСТУ
1    Віщий — вживається, як синонім до слова «провидець», тобто той, хто може передбачати майбутнє.
2    Баский — дуже швидкий, енергійний, жвавий.
3    Волхви — чаклуни, віщуни, жерці Перуна та інших язичницьких богів.
4    Борня — битва.
5 Отрок — у давній Русі князівський чи боярський слуга, що входив до складу молодшої дружини; молодий дружинник.

ПЕСНЬ О ВЕЩЕМ ОЛЕГЕ
(Уривок)
«А где мой товарищ? — промолвил Олег, —
Скажите, где конь мой ретивый?

Здоров ли? всё так же ль легок его бег?
Всё тот же ль он бурный, игривый?»

И внемлет ответу: на холме крутом

Давно уж почил непробудным он сном.

Могучий Олег головою поник
И думает: «Что же гаданье?

Кудесник, ты лживый, безумный старик!
Презреть бы твое предсказанье!

Мой конь и доныне носил бы меня».

И хочет увидеть он кости коня.
Вот едет могучий Олег со двора,
С ним Игорь и старые гости,

И видят — на холме, у брега Днепра,
Лежат благородные кости;

Их моют дожди, засыпает их пыль,

И ветер волнует над ними ковыль.
Князь тихо на череп коня наступил
И молвил: «Спи,друг одинокой!

Твой старый хозяин тебя пережил:
На тризне, уже недалёкой,

Не ты под секирой ковыль обагришь

И жаркою кровью мой прах напоишь!
Так вот где таилась погибель моя!
Мне смертию кость угрожала!»

Из мёртвой главы гробовая змия,
Шипя, между тем выползала;

Как чёрная лента, вкруг ног обвилась,

И вскрикнул внезапно ужаленный князь.
Ковши круговые, заленясь, шипят

На тризне плачевной Олега;
Князь Игорь и Ольга на холме сидят;

Дружина пирует у брега;
Бойцы поминают минувшие дни
И битвы, где вместе рубились они.


АНАЛІЗУЄМО Й ОБГОВОРЮЄМО ПРОЧИТАНЕ
1.    Поясніть зв'язок між давньою легендою та поетичною баладою Олександра Пушкіна про князя Олега. Які слова в тексті вам малозрозумілі? Знайдіть їх тлумачення.
2.    Охарактеризуйте образи князя Олега та волхва з твору Пушкіна. Наведіть цитати.
3.    Визначте художні засоби, якими Пушкін змальовує коня. Поясніть їх роль у розкритті головної ідеї.
4.    Поясніть смислове навантаження епіграфа до статті про Олександра Пушкіна.
5.    Які риси характеру Олега з балади Олександра Пушкіна вас приваблюють? Поясніть чому.
6.    Поясніть значення повтору:
«Дружинники згадують юність свою,

Коли з ворогами рубались в бою».
7.    Використовуючи ілюстрацію, поясніть цитату з твору:
«Не відаєш ран ти у грізній броні,

Бо є охоронець у тебе в борні».
8.    На скільки частин можна поділити текст балади? Який темп та яку інтонацію ви використаєте для читання кожної з них?
9.    Як, на вашу думку, слід прочитати останню строфу балади? Де варто робити паузи при читанні?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
10.    Порівняйте уривок з оригінального тексту «Пісні про віщого Олега» з відповідним уривком українського перекладу.
11.    Вивчіть обраний уривок з балади напам'ять і підготуйтесь до його виразного читання.
12.    Поміркуйте над народним прислів'ям «Долю конем не об'їдеш» і підготуйте усне повідомлення на тему: «Чи варто вірити в те, що доля кожної людини наперед визначена? »


Н.І. Дорофеєва, С.П. Касьянова

"Зарубіжна література 7 клас"

Вислано читачами інтернет-сайту

_{Завдання та відповіді із зарубіжної літератури по класам, планування уроків з зарубіжної літератури 7 класу, домашнє завдання та робота}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.