Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Погіршення економічної ситуації в Україні у д.п. 80-х років

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 11 клас>> Історія України: Погіршення економічної ситуації в Україні у д.п. 80-х років


ПОГІРШЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 80-х РОКІВ
Згадайте:
1. Яким був стан української економіки на початку 80-х років? Що таке «застій»?


2. У чому полягали основні проблеми української економіки початку 80-х років? 3. Наскільки Українська РСР могла самостійно визначати стратегію свого економічного розвитку?



Політика    На середину 80-х, до кінця не усвідомлюючи «прискорення» драматизму ситуації, партійно-державне керівництво в економічній сфері обирає стратегію «прискорення». її суть полягала в тому, щоб на існуючій матеріально-технічній базі, при незмінних соціально-економічних відносинах прискорити темпи економічного розвитку і таким шляхом вийти з кризи.
Прагненням прискорити розвиток народного господарства була позначена економічна політика українського керівництва. Але чіткий план її втілення так і не був вироблений. Новаторські починання не доводилися до кінця, а окремі правильні й сміливі рішення потопали в трясовині старих підходів до розв'язання проблем, не приносячи очікуваних результатів.
Так, у червні 1985 р. було проведено Всесоюзну нараду з питань науково-технічного прогресу. Невдовзі пленум ЦК КП України ухвалив постанову про заходи щодо прискорення науково-технічного прогресу в республіці. А у серпні 1985 р. газета «Правда» опублікувала спільну постанову ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР про широке впровадження нових методів господарювання і посилення їхнього впливу на прискорення науково-технічного прогресу. «Нові методи» нічого принципово нового не містили і цілком вписувались у рамки старої командної системи.
Наприкінці травня 1986 р. «Правда» поінформувала читачів стосовно постанови ЦК КПРС про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими прибутками. Нею було започатковано широку й галасливу кампанію, у яку включилися правоохоронні органи, партійні організації, інші громадські об'єднання. Проте в поле їхнього зору рідко потрапляли крадії чи хабарники, високопоставлені рвачі і «комбінатори». Найчастіше переслідували тих, хто вирощував на присадибній ділянці і продавав свіжу городину, власноруч виготовлені предмети господарського вжитку, одяг і взуття, надавав різні послуги. Таким чином, переслідували тих, кого за наявності здорового глузду слід було всіляко підтримувати.

 
Але горбачовське «прискорення» не могло дати відчутного результату без глибоких якісних зрушень у системі виробничих відносин, розкріпачення особистої ініціативи виробника, перебудови економіки на ринкових засадах.
Єдиним помітним заходом у цьому напрямі став Закон СРСР «Про індивідуальну трудову діяльність», прийнятий у листопаді 1986 р. З 1987 р. почався бурхливий розвиток кооперативів у сфері послуг, громадського харчування, торгівлі. Однак найголовнішої сфери - виробничої - індивідуальна трудова діяльність і кооперативи торкнулися мало.
Не вдалося добитися й інтенсивнішого впровадження у виробництво найновіших досягнень вітчизняних і зарубіжних учених, покращити якість, технічний рівень промислової продукції. У цих умовах, починаючи з 1987 р., було впроваджено державне приймання готової продукції. Держприймання виявило серйозні вади в якості виробів, що їх випускала промисловість, однак радикально впливати на її підвищення не змогло, бо стосувалось лише останнього етапу виробничого процесу.
Нічого не було зроблено і для структурної перебудови промисловості України, подолання її численних деформацій і перекосів. У результаті старі негаразди почали проявлятися все гостріше.
Так, унаслідок дискримінаційної інвестиційної політики центру в другій половині 80-х років зношеність основних фондів підприємств України досягла 60%. Морально застарівав верстатний парк — справжній фундамент індустрії. Курс XXVII з'їзду КПРС на прискорений розвиток машинобудівного комплексу у дванадцятій п'ятирічці провалився. Кризові явища в промисловості наростали.
Багаторічна тенденція до переважаючого розвитку виробництва засобів виробництва, тобто групи «А», що так і не була зупинена, призвела до того, що лише 20% потужностей промисловості випускало товари народного споживання.
Становище ускладнювало ще й те, що близько 80% загального обсягу промислового виробництва не мало на території республіки завершеного технологічного циклу. Як і раніше, в Україні вироблялися головним чином напівфабрикати, а готова продукція — за її межами. Це був наслідок цілеспрямованої Політики центру на формування «єдиного народногосподарського комплексу», за яким приховувалось прагнення унеможливити вихід республіки зі складу СРСР.



Таким чином, у 1986-1987 рр. ніяких істотних заходів щодо Реформування економіки та забезпечення її дієвого прискореная зроблено не було. У результаті з середини 80-х років посилилось відставання від запланованих темпів. У 1986 р., за завищеними цифрами Держкомстату, приріст національного при-бУтку по СРСР становив 2,3%, а у 1987 р. — лише 1,6%. В Україні становище було дещо кращим, і спад ще не охопив головні галузі її економіки. Працелюбність, дисциплінованість і висока кваліфікація робітників, інженерно-технічних працівників і колгоспників дали можливість на деякий час нейтралізувати негативні тенденції в народному господарстві СРСР, які були дедалі загрозливішими. Однак за умов централізованого роз-поділу, важелі якого тримали союзні відомства, народ не бачив позитивних результатів своєї праці. Становище з промисловими і продовольчими товарами у республіці погіршувалося. До того ж за умов тісних економічних зв'язків, які контролював і спрямовував центр і які задовольняли насамперед його інтереси, обвальний спад виробництва в Україні був неминучий.
Необхідність поглиблення економічних перетворень ставала все очевиднішою.



У 1987-1989 рр. в економічній політиці стали з'являтись нові тенденції. Одним з найголовніших завдань «перебудови» її ініціатори оголосили встановлення контролю народу над господарським життям, «передачу економічної влади трудящим» шляхом радикальної економічної реформи. Експлуатуючи одержавлене народне господарство, бюрократично-централізаторські союзні міністерства і відомства зберігали свою могутність і мали неподільний вплив на всі сфери суспільного життя. Саме тут, в економіці, опір перебудові був особливо сильним, а її здобутки - найменшими.
Вперше за час перебудови питання про радикальну економічну реформу було поставлене на липневому (1987) пленумі ЦК КПРС. Передбачалося розробити правові й економічні основи для забезпечення співіснування державного і незалежного від держави секторів господарства, для чого сприяти перетворенню частини державних підприємств на орендні, кооперативні, акціонерні, приватні, змішані, а також з участю іноземного капіталу. Централізоване управління слід було замінити економічним механізмом ринкового типу.
Втім, це була лише стратегічна мета. Втілення її в реальне життя могло знищити вплив державної бюрократії на економіку. У цьому випадку центральні відомства могли втратити свій всеохоплюючий контроль над народним господарством-Тому саме на цьому напряму реформ управлінський апарат чинив особливо витончений і сильний опір. Не маючи змоги відкинути реформу «з порога», консервативні сили в центральному апараті і на місцях опрацьовували компромісні варіанти, які б звільнили ініціативу підприємств і заспокоїли народ, але водночас зберегли їхні командні позиції.
 
Саме така непослідовність і половинчастість була закладена у моделях госпрозрахунку, що запроваджувались. При цьому у промисловості жодних позитивних змін не відбулося. Навпаки, половинчасті та непродумані реформи вносили дезорганізацію в командно-централізовану і по-своєму логічну систему управління економікою.
Послаблення контролю центру створювало умови для пошуків вигідніших партнерів, дозволило відмовитись від неприбуткової трудомісткої роботи і перейти до випуску товарів, реалізація яких давала великі прибутки. За умов панування штучно встановлених цін, що не відображали реальних затрат, ця відносна свобода економічної діяльності підприємств почала відігравати руйнівну роль, вела до посилення розбалансованості народного господарства, дальшого розпаду економічних зв'язків.
Кооперативний сектор, у якому на початок 1990 р. в Україні було зайнято майже 700 тис. чол., виробляв продукції й надавав послуг на суму близько 5 млрд крб., але був не спроможний істотно поліпшити становище в економіці. Понад третину його продукції й послуг надавалося не населенню, а державним підприємствам. Майже 60% кооперативів створювалися в мережі громадського харчування, замість підприємств державної торгівлі, які згортали свою роботу. Отже конкуренції між державними і кооперативними підприємствами не було. До того ж дві третини кооперативів виробляли продукцію із сировини, закупленої на державних підприємствах чи у роздрібній торгівлі. За таких умов кооперативи мали можливість шляхом підвищення цін отримувати високі прибутки. Партійно-державна номенклатура вдало використовувала це для поширення серед населення антикооперативних настроїв і водночас вкладала у кооперативи кошти з метою отримання власних прибутків. Це слугувало додатковим чинником розпаду існуючої системи.



Схоже розвивалися процеси і в аграрному секторі економіки. У 1986 р. була ухвалена спільна постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі країни». Ніяких помітних зрушень у сільському господарстві ця постанова не забезпечила. Все звелося до створення додаткової Управлінської структури — Держагропрому — своєрідної бюрократичної «надбудови» над колгоспами, радгоспами і переробними підприємствами.
Гострота продовольчого питання була додатковим чинником росту соціальної напруженості в суспільстві і змушувала керівництво шукати виходу з кризи. В 1989 р. було прийняте Рішення щодо розвитку на селі альтернативних форм господарювання - селянських (фермерських) господарств, поширення Різних форм оренди, утворення кооперативних колективів. Та реальних результатів це не дало. Колгоспно-радгоспне керівництво чинило опір впровадженню нових форм господарювання на селі. Блокуючись із консервативними елементами в партійних верхах, воно відкинуло пропозицію визнати приватну власність на землю.




 Невдачі у реалізації реформ, подальше погіршення ключових показників розвитку економіки, доповнене прагненням союзних структур зберегти свою владу над республікою, негативно позначились на фінансовому становищі та стали однією з основних причин інфляції і масового знецінення грошей, що боляче вдарило по достатку мільйонів українців.
Внаслідок перших господарських перетворень підприємства і колгоспи дістали певну свободу у вирішенні одного з найважливіших питань - формування фонду заробітної плати, яка швидко зростала. Однак результатом підвищення зарплати стало поступове знецінення грошей, не забезпечених товаром-Навіть те, чого було завжди вдосталь, ставало дефіцитом- У містах виникли черги за макаронними виробами, крупами, милом, цукром. Наприкінці 1988 р. розрив між грошовою і товар-масою в Україні збільшився до 10 млрд крб. і мав тенденцію до невпинного зростання.
Це викликало розбалансованість споживчого ринку. Поряд із цим, активно зростало вивезення товарів за межі республіки, процвітав «чорний ринок».
Центр відреагував на ці процеси надзвичайно своєрідно: 1 жовтня 1989 р. ЦК КПРС ухвалив рішення підвищити платню працівникам партійного апарату на 50-100%.
За умов гласності про це рішення швидко стало відомо широкому загалу, що призвело до подальшого падіння авторитету партії.
 


Поглиблення кризи в економіці проявилося у наростанні темпів інфляції, збільшенні дефіциту державного бюджету. Карбованець 1989-1990 рр. перестав виконувати свої функції. В 1989-1990 рр. надзвичайного поширення набувають натуральні, або, як їх стали називати, бартерні обміни. Підприємства бажали одержати за свою продукцію реальні цінності, а не радянські карбованці, які інакше як «дерев'яними» вже й не називали. За цих умов продукцію направляли насамперед туди, звідки поступали матеріали чи сировина, а не туди, де вона була вкрай необхідна для продовження чи завершення технологічного процесу. Спочатку області, а потім уже й регіони та республіки стали вимагати від підприємств, які знаходилися на їхній території, виконувати перш за все замовлення для свого району, а вже потім для інших замовників. Внаслідок цього одне за одним почали зупиїїятися підприємства союзного підпорядкування. В економічному фундаменті радянської імперії з'явилися численні тріщини.
Центр робив усе, аби загальмувати цей процес. У вересні 1990 р. М. Горбачов видав президентський указ, який зобов'язував зберегти заплановані на четвертий квартал 1990 р. і на весь 1991 р. господарські зв'язки. До «неслухняних» передбачалося застосовувати надзвичайно серйозні санкції — штрафи, втручання прокуратури. Але цей указ не виконувався, і 14 грудня 1990 р. Президент змушений був підписати новий указ, у якому говорилося про необхідність виконання попереднього.



Усе це в комплексі призвело до логічного результату: в 1990 р. вперше за повоєнні роки національний дохід України зменшився на 1,5%. В цілому по СРСР зниження становило 4,0%, в Російській Федерації — аж 5,5%. Економічні можливості радянської системи були повністю вичерпані. План, який був основою розвитку радянської економіки, втратив значення мобілізуючого та загальнообов'язкового для виконання документа. Союзні Міністерства й відомства, не знаходячи рецептів виходу з кризи, Що насувалась, на цей період самоусунулись від управління економікою. За іщх умов вирішення всіх економічних проблем лягло на керівництво республіки, яке була до цього не готове Крах командної економіки призвів до падіння життєвого рівня населення України та став каталізатором його суспільної активності. Останнє все більше вбачало вихід із ситуації у розширенні прав України, її самостійності в економічній сфері.




ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1.    Якою була мета політики «прискорення» у сфері промисловості? Чому вона не дала очікуваних результатів?
2.    Чому роки одинадцятої п'ятирічки (1986-1990) характеризувалися спадом темпів розвитку промисловості?
3.    Які негативні тенденції економічного життя посилилися в другій половині 80-х років?


4.    Що таке «держприймання» і чому воно не дало очікуваних результатів?
5.    В якому напрямі велося поглиблення економічної реформи? Що було зроблено для цього? Чому ці дії не дали в 1987-1989 рр.
бажаного результату?
6.    Охарактеризуйте становище в сільському господарстві України в другій половині 80-х років.
7.    Чому після численних спроб підвищити темпи розвитку економіки в 1990 р. спостерігалося скорочення обсягів матеріального виробництва?




ДОКУМЕНТИ.
1. З постанови ЦК КПРС «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами»
Травень 1986 р.
...Имеется немало фактов, когда люди получают нетрудовые доходы, занимаясьхищениями, спекуляцией, взяточничеством, другими видами деятельности, некоторые из них ислользуют в целях наживы принадлежащие государству машины и механизмы, транспортные средства, жилую площадь, топливо, сырье и материалы. На предприятиях и вучрежденияхторговли, бытового, коммунального, медицинского обслуживания, в учебных заведеннях допускаются факты вымогательства дополнительной платы за оказание услуг, присвоение выручки, обмана граждан, протекционизма. Стремление к стяжательству, легкое отношение к жизни не встречают осуждения в отдельньїх советских семьях. Такие несовместимые с социалистическим образом жизни уродливые явлення идут вразрез с интересами трудящихся, вызывают справедпивое возмущение советских граждан. ...Поставить дело так, чтобы взяточники, казнокрады, мздоимцы, несуны и другие любители легкой наживы за счет общества были окружены всеобщим презрением, знали о неотвратимости наказания за свои деяния. Шире использовать систему деклараций .
Другие види контроля за законностью доходов граждан. Укрепить паспортний режим в городах и населеннях пунктах. ...Усилить партийньїй контроль за деятельностью администраций предприятий, учреждений и организаций в зтом направлений.
Правда. — 1986.  — 28 мая.
2. Передова стаття газети «Правда» про «держприймання»
...Введение госприемки вызвало повьішение трудоемкости изделий, удлинило цикл их изготовления, поставило новые требования к организаций производства и труда, уровню руководства. Но ведь другого ожидать было нельзя. Тут не предаваться надо воспоминаниям о былой вольготной жизни, не уповать на грядущие послаблення, а засучив рукава наводить у себя порядок. Каждому предприятию для зтого нужно реализовать конкретные, продуманные научно-технические мероприятия. Ведь опыт Минского автозавода, Сумского производственного обьединения, Днепропетровского комбайнового завода да и многих других предприятий и обьединений убедительно подтверждает: введение госприемки умелые руководители и передовые трудовые коллективьі оборачивают только на пользу производству, находя и устраняя с ее помощью разные огрехи и недоработки. Конечно, высокая культура труда и производства не приобретается с ходу. Но альтернативи нет, надо зтой культуре учиться, обретать ее. Так диктует время.
Правда. — 1987.  —15 сентября.




ЗАПИТАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ   
Документ № 1.
Використовуючи зміст постанови ЦК КПРС «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами» і матеріали підручника, підготуйте повідомлення на тему «Боротьба з нетрудовими прибутками і плани прискорення соціально-економічного розвитку країни: розрахунки і прорахунки». Документ № 2.
а)    Що передбачало «держприймання»?
б)    Чому «держприймання» «вьізвало повьішение трудоемкости изделий, удлинило цикл их изготовления»?
в)    Чому ринкова економіка західних країн обходилась без «держ приймання»?
г)    Які обставини примусили відмовитися від «держприймання»?




Історія України. 11 клас. Турченко Ф.Г, Панченко П.П., Тимченко С.М.
Вислано читтачами інтеренет-сайту



Календарно-тематичне планування з історії України 11 класу, завдання школяру, курси учителю з історії України 11 класу




Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення



Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.


Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.