Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Правопис простих і складних прислівників

 Правопис простих і складних прислівників


Правопис простих прислівників досить складний. Головне у правописі прислівників – як вони пишуться: одним словом, через дефіс або кількома словами, виконуючи при цьому роль єдиного члена речення – обставини.

Написання прислівника регулюється такими факторами:


  • а) від якої частини мови утворений прислівник,
  • б) від його способу словотвору,
  • в) якої будови прислівник: простий, складний чи складений.



 Правопис простих прислівників, утворених від прикметників (прикметник – прислівник).



Від прикметників прислівники творяться трьома способами:


  • 1. суфіксальним;
  • 2. префіксально-суфіксальним;
  • 3. злиттям прийменника з короткою формою прикметника.


1. суфіксальним, за допомошою суфіксів о, е: радісн-ий – радісн+о, добр-ий –добр+е
якщо прислівник утворений від вищого/найвищого ступенів порівняння якісних прикметників, він зберігає у собі суфікси/префікси ступенювання: вищ-ий – вищ-е, найвищ-ий – найвищ-е; голосніш-ий – голосніш+е ; найголосніш- ий – найголосніш – е
взагалі, прислівники зберігають особливості написання прикметникових основ: туманн-ий – туманн +о, незлічен-ий – незлічен+о.

2. префіксально-суфіксальним способом за допомогою по-ому (по-и).

Ці прислівники пишуться через дефіс: рідн-ий – по-рідн-ому, українськ-ий – по- українському/по-українськи вовч-ий – по-вовчому/по-вовчи наш – по –нашому свій – по-своєму. 

Прислівники, утворені:


  • від прикметників із суфіксом -ськ-, а також


  • від прикметників, похідних від назв тварин, мають варіантні форми: по-ому / по-и: по- французькому/ по-французьки, по-собачому – по-собачи. Прислівники утворюються також і від присвійних займенників тим самим формантом: по-ому(єму): мій – по-моєму, ваш –по-вашому.


 3. злиттям прийменника з короткою формою прикметника; вони пишуться разом: з-далеку- здалеку, с-тиха – стиха, за молоду- замолоду.

Це давні форми відмінювання прикметників, які у сучасній українській мові збереглися тільки у прислівниках.

 Правопис простих прислівниках, утворених від іменників ( іменник – прислівник).

Особливість прислівників відіменникових полягає в тому, що всі вони утворилися на базі прийменникових словоформ іменників, злиттям прийменника з формою іменника: з гори – бігти згори; після завтра – прийду післязавтра; по волі – йти поволі.

Фактично прийменник перетворився на префікс у прислівнику, і такі слова пишуться разом: ввечері, скраю, попідтинню, спідлоба, позавчора, навздогін, безвісти, зроду, напам'ять і под.

Такі прислівники слід відрізняти від сполучень прийменників з іменниками, які, звичайно, пишуться окремо.

Пор.:

Іменники 
Прислівники

подарувати книгу на пам'ять (на добру пам’ять) 
вивчити вірш напам’ять (як?) 

гратися у купі піску (у великій купі) 
іти укупі (тобто разом) (як?) 

прийти назустріч з поетом (на цікаву зустріч) 
машина мчить назустріч (куди?)



Часто між прийменником та іменником можна вставити означення.

Іноді відрізнити прислівник від іменника допомагає наголос. Пор.: 

навіки- на віки, надворі – на дворі, набік – на бік, насміх – на сміх, заочі – за очі.

Частина прислівників (прислівникові сполучення), утворених від прийменникових словоформ іменників, пишеться окремо, незважаючи на те, що вони, як правило, вживаються у ролі обставин. Їх слід запам’ятати, або, при потребі, звертатися до "Українського правопису", §30. Це прислівникові сполучники типу: 


  • як? без кінця
  • де? під боком
  • куди? в гості
  • звідки? з-за кордону
  • чому? на зло
  • якою мірою? над силу
  • коли? до обіду


 
Щодо прислівникових сполучень слід бути уважним: вони вживаються й як іменники, й як прислівники, але при цьому мають - різні значення. Пор.: 

Візьміть на (ваш) вибір ,(тобто на ваш смак) 
Продавати (як?) на вибір (на вибір – це спосіб продажу) 

Прислівники на-гора і по-латині пишуться через дефіс.

Запам‛ятайте: в кінці прислівників пишемо и: 


  •  після твердих приголосних: догори, восени, навкруги, верхи, рачки; 


  •  в кінці прислівників з префіксом по-: по-англійськи, по-чеськи, по-ведмежачи;


  • пишемо і  після м‛яких та пом‛якшених приголосних: вгорі, донині, наприкінці, вночі.


 


Правопис простих прислівників, утворених від числівників (числівник → прислівник).



Прислівники, утворені від прийменникових словоформ числівників злиттям прийменника з числівником, пишуться разом: в+перше → вперше, у+трьох → утрьох, за+одно → заодно, в+двоє → вдвоє.

Слід відрізняти прислівники (пишуться разом) від подібних прийменникових числівників, які пишуться окремо. Пор.:

Числівники 
Прислівники

У двох квартирах світилося. 
Пішли удвох (як?)

На четверо учнів - один комп‛ютер. 
Поділити яблуко начетверо (як?)


Прислівники, що починаються на по-, пишуться: 


  • разом: подвічі, потричі; 


  • через дефіс: по-перше, по-п‛яте; 


  • окремо: по двоє, по троє.


Правопис простих прислівників, утворених від прислівників (прислівник → прислівник).


  • а) Відприслівникові прислівники, які утворюються префіксальним способом пишуться разом: назавжди, забагато, відколи, повсюди;
  • б) Прислівники, утворені словотвірними частками аби-, де-, сь, ні-, ані-, чи-, що-, як-, чим, пишуться разом: абикуди, десь, дедалі, ніколи, анітрохи, чимало, щодалі, якраз, чимдуж.
  • в) Прислівники, утворені частками хтозна-, казна-, будь-, небудь-, -то, пишуться через дефіс: хтозна-куди, казна-коли, будь-як, куди-небудь, десь-то.


Через два дефіси пишуться прислівники з часткою не посередині слова: як-не-як, коли-не-коли, де-не-де, хоч-не-хоч, а також прислівник будь-що-будь.
1. Складні прислівники, утворені способом основоскладання пишуться разом:
в різні боки — врізнобіч 
обома руками — обіруч 
в один час — водночас
на самий перед — насамперед.

Винятки: тим часом, все одно, все рівно пишуться окремо.

2. Складні прислівники, утворені повторенням тих самих незмінюваних слів, або слів-синонімів чи слів-антонімів пишуться через дефіс : ген-ген, зроду-віку, більш-менш, ледве-ледве, тишком-нишком, видимо-невидимо.

Винятки: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен пишуться окремо (прийменник) і через дефіс (синоніми, антоніми).

3. Складні прислівники, утворені повторенням різних форм змінюваних слів, пишуться окремо: з боку на бік, плече до плеча.

Винятки: пліч-о-пліч, віч-на-віч, всього-на-всього – пишуться через два дефіси .

Написання "не" з прислівниками.


  • 1) З більшою кількістю прислівників "не" пишеться окремо не тут, не треба, не можна, не жаль, не по-людськи, не по-моєму, не сьогодні, не вперше.
  • 2) "не" пишеться разом, якщо прислівник без частки "не" не вживається: невдовзі (немає вдовзі) не невпинно (немає впинно), аналогічно нещадно, неквапом, несамовито, нехотя і под.
  • 3) В інших випадках "не" пишеться разом або окремо залежно від змісту речення:

а) якщо до прислівника з "не" є синонім, пишеться разом – : недоброзичливо (вороже), недобре (погано), нелегко (важко);
б) якщо в змісті речення є протиставлення - окремо: – іти було не легко (а важко); нам було не страшно (ми не боялися).