Версия 21:34, 23 марта 2010

Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Детальний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи.
Мета: навчати учнів гарно осмислювати сюжетнокомпозиційну канву і зміст тексту, вдумуватися в особливості мовної будови; формувати вміння та навички планувати висловлювання, добирати відповідні мовні засоби, розвивати пам'ять учнів, їх логічне та образне мислення; збагачувати їх словниковий запас, розвивати вміння вживати слова в їх точному значенні; виховувати почуття поваги до історії рідного краю, естетичне чуття слова, любов до рідної мови, її милозвучності.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення (навчальний переказ).
Засоби навчання: методичний посібник – Глазова О.П. «Навчальні перекази з української мови: 59 класи» (К., 2000), тлумачний словник української мови, словник синонімів та антонімів, орфографічний словник.
Хід уроку
Організація класу до уроку
І Повідомлення теми та мети уроку
Діти, сьогодні ми з вами матимемо чудову нагоду повернутися у нашу минувшину, стати свідками нелегких, але водночас захоплюючих подорожей чумаків. А чи знаєте ви, чим займалися ці люди? (Прогнозована відповідь учнів: чумаки – це візники, торговці  в Україні у ХVХVІІІ ст., які перевозили на волах сіль, рибу, хліб та інші корисні продукти харчування для продажу. Якщо учні не знають – вчитель пояснює сам або ж доповнює їхні відповіді, якщо вони були неповними, неточними).
Тож чумаки вели досить цікавий та різноманітний спосіб життя, бачили дуже багато місцевостей, були безстрашними та наполегливими людьми. Тому, думаю, вам цікаво буде послухати уривок з твору відомого українського митця слова Михайла Коцюбинського про цих славетних синів України. Уважно слухайте текст, запам’ятовуйте його мовні особливості,  щоб потім ви змогли легко відтворити його у своєму докладному переказі. Така робота стане для вас пізнавальною та допоможе розвинути пам'ять, мислення.

ІІ Стисла бесіда про автора, тему історичного минулого в літературі
Чумацтво з його своєрідним побутом та звичаями, багатим фольклором здавна привертало увагу багатьох письменників. Серед них – і Михайло Коцюбинський, який народився у місті Вінниці в родині дрібного урядовця наприкінці ХІХ століття. Письменник працював вчителем, редактором журналів. Тому він цікавився минулим рідного краю. Цікаво, що за часів його життя вже не було чумаків, але письменник звернувся до них на сторінках свого хвилюючого оповідання «На крилах пісні». Виникло воно під впливом своєрідних чумацьких пісень.
Діти, пригадайте твори про минувшину, які ви вивчали в 5 класі з української літератури. Назвіть їх авторів (Прогнозована відповідь: Олександр Олесь «Княжа Україна», «Микита кожум’яка», Антін Лотоцький «Михайлосемиліток», Іван НечуйЛевицький «Запорожці», Оксана Сенатович «Малий віз»). Реалізую міжмпредметні зв’язки.
Сьогодні саме уривок про історичне минуле України з оповідання М. Коцюбинського «На крилах пісні» я пропоную вам уважно прослухати. Але на початку хочу пояснити вам значення деяких слів, з якими ви, можливо, зустрічаєтеся вперше. (Вчитель називає слова, якщо хтось із учнів знає їх тлумачення, відповідає, вчитель – доповнює, якщо ж учні не знають – учитель сам пояснює значення).
Валка – група людей, возів та ін., які стоять в одному ряду або рухаються одне за одним.
Мажа або мажара – великий чумацький віз.
Байрак – ліс у яру, в долині або яр, схили якого поросли лісом.
Муравка – зменш.пестл. до мурава. Мурава, моріг – густа молода трава.
Паша – 1) трава на пасовищі, що служить кормом для худоби. // Свіжоскошена трава, призначена для годівлі худоби. 2) те саме, що пасовище. (Звертаю увагу на багатозначність слова).

ІІІ Читання тексту вчителем
Чумаки
Палаюче сонце висить у небі, нерухоме повітря пашить жаром. Коли б хоч легенький порух вітру приніс на своїх крилах прохолоду!
Згори на землю падає сріблом жайворонкова пісня, долинає орлиний клекіт. Широкий степ відгукується на ці згуки тихим шелестінням тирси.
Тихо посувається шляхом валка, немов плазує серед степу велетенський вуж. Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі воли. Бряжчать мережані ярма, поскрипують мажі. Біля возів ідуть чумаки. Згорда поглядають вони навколо, певні у своїх силах, байдужі до всяких життєвих незгод.
Поволі пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі, наче корабель у безвітря серед моря. А хмара куряви вже купається у кривавому світлі сонця, що заходить. Пора на нічліг ставати.
Вечірньою прохолодою вітає гостей байрак. Гай усміхається до них останнім промінням вечірнього сонця. Десь весело дзюрчить струмок. Таємничо чорніють густі лози й високі комиші. Смеркає. Ніч опускається у долину з пітьмою, з вогкістю, з глибоким зоряним небом.
Порозпрягали чумаки волів, розпустили по му¬равці на пашу. Між возами запалало багаття. Розта¬шувались круг вогню чумаки, ждуть вечері.
Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину підхопила й решта. Залунала чу¬мацька пісня. (За М. Коцюбинським.) (180 сл.)

ІV Бесіда за змістом прочитаного
— Чи сподобався вас цей текст? Якщо так, то чим саме? Якщо ні, то чому? Висловіть свої враження. (Орієнтовні відповіді учнів: Так, текст захопив мене описом прекрасної природи; було цікаво дізнатися про особливості мандрівки чумаків; мене вразило, що байрак, гай, струмок, лози, ніч змальовуються як живі істоти, вони – ніби герої твору поруч із чумаками. Хотілося б трохи більше дізнатися саме про особливості життя чумаків).
― Чи все ви зрозуміли в тексті? (Якщо в учнів виникають запитання за змістом прочитаного, вчитель пропонує однокласникам поділитися своєю думкою, разом з учителем учні приходять до певних спільних висновків). Спробуйте пояснити значення таких слів: ярмо, курява, тирса, гай. (Поєдную бесіду за змістом прочитаного з елементами мовної підготовки).
Ярмо – упряж для робочої великої рогатої худоби, зроблена з дерев'яних брусків, з'єднаних у вигляді рами, яку одягають на шию тварин і замикають занозами.
Курява – дрібні тверді частинки, що нависають у повітрі або осідають на поверхні чогонебудь. // Такі часточки, що вихором крутяться в повітрі.
Тирса – трав'яниста степова рослина. (Звертаю увагу на явище омонімії, адже тирса – це також дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою. І саме таке значення слова відоме дітям краще).
Гай – невеликий  листяний ліс.
― До якого типу мовлення належить цей текст? (Прогнозована відповідь: це розповідь (уривок з оповідання). В тексті розповідається про одну із багаточисленних мандрівок чумаків. Ми дізнаємося, що стоїть спекотна погода в степу і тому валка посувається тихо. Потім наступає вечір, смеркає. Чумаки розпрягають волів, розпалюють багаття. Потім співають чумацьку пісню. Також у тесті є елементи опису природи).
― Для чого автор розповідає про чумаків? (Щоб познайомити читача з історичним минулим України, показати, якими мужніми та витривалими були наші предки – чумаки. Автор також звертає увагу на співучість нашої нації, згуртованість).
― Доберіть власний заголовок до тексту. (Можливі заголовки: Подорож. Чумацька подорож).
― Що відображає цей заголовок, тему чи основну думку? (Тему, тому що в тексті розповідається про подорож чумаків).
― А який заголовок відобразив би основну думку? (Наполегливі чумаки. Чумацьке братерство).
— Чи доводилося вам самим мандрувати? Поділіться своїми враженнями. (Учні розповідають коротко про свої подорожі, наприклад, на море або в гірську місцевість, які враження вони на них справили).
— Чому, на вашу думку, чумаки були такими згуртованими? (Тому що дружба та взаємо підтримка допомагали їм у нелегких подорожах).

V Складання плану (поділ тексту на змістові частини та їх типологічна характеристика)
Складання плану поєдную з етапом мовної підготовки
Учитель. Хочу вам нагадати, що у тексті певного типу часто зустрічаються елементи інших типів мовлення. Тому потрібно поділити текст на частини за змістом і за типами мовлення. Отже, поділіть сторінку у зошиті на дві частини. На першій записуватимемо назву кожної частини (пункту плану), на другій – до якого типу мовлення вона належить.
(Текст перечитується частинами, і учні добирають назву до кожної та визначають її тип мовлення. Отже, складається план тексту і вибудовується його типологічна структура).
― Як починається текст? (Автор описує стан природи – спеку: «Палаюче сонце висить у небі, нерухоме повітря пашить жаром...»)
1. Коли б хоч легенький вітер!            1. Опис.
— Яке перше речення за будовою? (Складне із безсполучниковим зв’язком).
— Який розділовий знак ставиться між частинами складного речення із безсполучниковим зв’язком? (Кома «,»).
Звертаю увагу на орфограму «ненаголошений [и]» (висить – висне (перевірка наголосом), «ненаголошений [е]»: легенький (легко – наголос); «написання префікса при»: приніс ([и], бо слово означає наближення). Слово «нерухоме» записати на дошці, бо учні ще не вивчали правопис не з дієприкметником.

― Про що далі йде мова? Чи змінюється тип мовлення? (Ні, тип мовлення не змінюється, адже автор змальовує загальну картину природи: «Згори на землю падає сріблом жайворонкова пісня, долинає орлиний клекіт...»)
2. Відгуки широкого степу.                2. Опис.
― Скажіть, а як називається опис природи в творі? (Пейзаж).
― В якому стилі мовлення використовується пейзаж? (Художньому стилі мовлення).
― Пригадайте, які образні засоби мови ви знаєте (Епітети, порівняння, метафори). За допомогою яких образних засобів змальовується картина природи в нашому тектсі? (Метафори: «повітря пашить жаром», «порух вітру приніс на своїх крилах прохолоду», «падає жайворонкова пісня», «степ відгукується... тихим шелестінням»; епітети: «палаюче сонце», «нерухоме повітря», «легенький порух вітру», «широкий степ», «тихим шелестінням»; порівняння: «падає сріблом жайворонкова пісня»).
― Доберіть синоніми до слів: пашіти, долинати, клекіт. (Пашіти – жахтіти, полум'яніти, пломеніти, віяти; долинати – доноситися, долітати, приноситися; клекіт – клекотання, клекотіння, клектання).
(Написати слово «згори» на дошці, бо діти ще не вчили правопис прислівників. Звертаю увагу на орфограму «подовження літери» у слові «шелестінням» (між двома голосними).

― Що відбувається на тлі змальованих картин природи? (Тихо посувається валка, чвалають воли, бряжчать ярма, поскрипують мажі. Чумаки йдуть горді, «байдужі до всяких життєвих незгод»).
3. Тихо посувається валка.            3. Розповідь
— За допомогою яких слів якої частини мови будується розповідь про подорож чумаків? (Щоб описати рух валки, автор використовує дієслова у теперішньому часі: «посувається», «чвалають», «бряжчать», «поскрипують», «ідуть»).
— Доберіть синоніми до слів «чвалати», «бряжчати». (Чвалати – брести, брьохати, чалапати, брьохатися, йти неквапливо; бряжчати – брязкати, дзвякати, брязкотіти, бриньчати).
— Чим ускладнені речення у цьому абзаці? (Порівняльним зворотом  – «Тихо посувається... валка, немов плазує серед степу велетенський вуж», однорідними членами речення – означеннями «лінивою, тихою ходою», «певні у своїх силах, байдужі»). Який розділовий знак ставимо для відокремлення порівняльного звороту та між однорідними членами речення? (Кому).
Звертаю увагу на орфограми «ненаголошений [е] в корені слова» – мережані; «написання складних прикметників разом» – круторогі, «правопис префікса с, з» – поскрипують, згорда; «подовження [т:] між двома голосними» – життєвих. Також звертаю увагу на правильне наголошування слова «байдужі» (говорю про рухливість наголосу в українській мові: «мені байдуже»  «байдужі»).

― Яка зміна відбувається у природі та русі валки? (Сонце заходить і чумаки вирішують ставати на нічліг).
4. Пора на нічліг стати.                    4. Розповідь з елементами опису.
Звертаю увагу на орфограми «префікс без» у словах «безлюдній», «безвітря»; «ненаголошений «и» в корені слова»  «кривавий».
— Які образні засоби вживає автор у цьому уривку? З якою метою? (Порівняння: «пливе валка битим шляхом у безлюдній постелі, наче корабель у безвітря серед моря», епітети: «у кривавому світлі сонця». Автор виразно відтворює дійсність за допомогою яскравих образів).

― Якою постає вечірня природа, ніч? (Байрак вітає гостей, «гай усміхається», «весело дзюрчить струмок», «таємничо чорніють густі лози й високі комиші». «Ніч опускається у долину з пітьмою, з вогкістю, з глибоким зоряним небом»).
5. Вечірня прохолода.                    5. Опис.
— Якими постають байрак, гай, струмок, лози, комиші, ніч? Чому у вас склалося таке враження? (Вони ніби виступають героями оповіді, тому що виконують певні дії).
—    Який образний засіб використовує автор для створення такого враження? (Метафори).
—    А за допомогою яких засобів автор змальовує картину природи? (Засобами змалювання картини природи постають рух, звуки та колір: «гай усміхається», «дзюрчить струмок», «таємничо чорніють лози й комиші»)
—    Доберіть антоніми до слів «прохолода», «таємничо», «смеркає». (Прохолода – спека, жарінь, пал; таємничо – відкрито, привселюдно, виразно, незамасковано; смеркає – світає, дніє, зоріє, мріє, розсвітає, світлішає).

― Що зробили чумаки? Звертаю увагу учнів на зміну часу оповіді з теперішнього на минулий. (Порозпрягали волів, розташувались навколо багаття в очікуванні вечері)
6. Чумаки навколо багаття.                6. Розповідь.
— Які однорідні члени речення зустрічаємо в цьому абзаці? (Однорідні присудки: «порозпрягали, розпустили; розташувались, ждуть»).
—    Як ви гадаєте, чому автор вживає слово «муравка», а не просто «мурава», «трава». (Зменшенопестива форма слова надає оповіді певної емоційності, адже це художній стиль, також свідчить про особливе ставлення чумаків до своїх волів, яких вони розпустили на пашу).
Звертаю увагу на орфограму «правопис префікса роз»: «порозпрягали», «розпустили», «розташувались». Також звертаю увагу учнів на важливість правильної вимови і наголосу, які іноді вказують на лексичне значення слова: паша (пасовище) – паша (почесний титул найвищих військових і цивільних урядовців в султанській Туреччині, Єгипті та деяких інших мусульманських країнах) – явище омонімії.

― Як розважали себе чумаки? (Співали чумацьку пісню).
7. Залунала пісня.                    7. Розповідь.
Звертаю увагу на орфограми «правопис префіксів з, с»: «стиха»; «правопис префікса при»: «пристав» (значення наближення); «правопис префікса «під»: «підхопила»; «буквосполучення цьк»: «чумацька».
— Ми з вами вже з’ясували, що поданий текст належить до художнього стилю. Які особливості яскраво вказують нам на це? (Автор не повідомляє точних відомостей про чумаків, а словесно змальовує їхню подорож, розповідає про конкретні події за допомогою точної дієслівної лексики, яка сприяє подієвості, розгортанню оповіді в часі (подорож чумаків тісно пов’язана із змінами, що відбуваються в природі). Автор використовує певні художні прийоми: авторські образи (оживлена природа – образ степу, хмари куряви, байраку, гаю, струмка – постають своєрідними дійовими особами), створюються за допомогою метафор (уособлень). В тесті вдало поєднується опис і розповідь, що тісно переплітаються. Це зумовлено, насамперед, художнім задумом автора).

VІ Повторне читання тексту

VІІ Самостійне виконання завдання
Перед учнями ставиться завдання – переказати текст (письмово), зберігаючи стиль мовлення, пам’ятаючи про мету художнього мовлення – створити виразну образноемоційну картину, що впливає на читача за допомогою певних мовних засобів: лексичних слів, вжитих у переносному значенні, образної лексики.

Надіслала Горська С.О., викладач української мови

конспект уроку і опорний каркас