|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 8 клас|Зарубіжна література 8 клас]]>>Зарубіжна література: Есхíл “Прометей закутий”. Розповідь Прометея про його благодіяння людям''' <metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на Тему, Есхíл, Прометей закутий, Розповідь Прометея, про його благодіяння людям </metakeywords> <br> Тут буде текст | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 8 клас|Зарубіжна література 8 клас]]>>Зарубіжна література: Есхíл “Прометей закутий”. Розповідь Прометея про його благодіяння людям''' <metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на Тему, Есхíл, Прометей закутий, Розповідь Прометея, про його благодіяння людям </metakeywords> <br> |
| + | |
| + | |
| + | '''ЕСХІЛ<br>(бл. 525-456 pp. до н. е.)''' |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | Протягом тисячоліть свого існування людство прагнуло дізнатися: що найкращого зроблено ним у цьому світі, чим можна пишатися. Одним із найвищих проявів людського духу вважається давньогрецька трагедія. Театр в Елладі був надзвичайно важливим засобом виховання найширших мас народу, тому ним опікувалися правителі Греції, а драматурги надзвичайно шанувалися. Коли Евріпіду під час вистави глядачі почали радити викинути з п'єси один з епізодів, він вийшов на орхестру й сказав: «Ви сюди прийшли не для того, щоб навчати мене, а для того, щоб я навчав вас».<br>«Батьком» давньогрецької трагедії вважається Есхіл, хоча задовго до нього почали ставити такі вистави під час свят на честь бога Ціотса: спочатку один раз, а потім і тричі на рік. Однак творів попередників Есхіла ми не знаємо, до нас дійшли лише імена митців, які греки старанно карбували на мармурових дошках театру. |
| + | |
| + | Та й про самого Есхіла міфів і легенд збереглося набагато більше, ніж достеменних фактів. Відомо, що він народився в родині аристократа-філософа й отримав відповідне його соціальному стану виховання — воїна та поета. Коли Стародавня Греція, особливо Аттика (землі поблизу Афін), переживали бурхливі події, спричинені греко-перськими війнами, Есхіл, як і його брат і, зрештою, усі ровесники, брав участь майже в усіх визначних їх битвах. В епітафії, яку мали вибити на могилі трагіка і яку він, за переказами, склав особисто, найбільшою заслугою свого життя Есхіл вважав саме участь у цих доленосних для його Батьківщини битвах: Тут, у врожайній землі хлібами багатої Гелли — Мертвий Есхіл із Афін, Евфоріона син. Довговолосі мідійці в боях його силу пізнали, А марафонські гаї — свідки відваги його. Наче й не було в його житті хвилювань, пов'язаних зі змаганнями драматургів під час Діонісійських свят! Кажуть, що й Афіни Есхіл покинув і подався на Сицилію через образу на співгромадян, які віддали перше місце в змаганні трагіків його молодому колезі — Софоклу. До речі, Есхіла оголошували переможцем цих відомих змагань, яким немає аналогів в історії людства, аж дванадцять разів!..<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | '''ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ''' |
| + | |
| + | Дикі Кавказькі гори, біля підніжжя яких вирує море. Зевсові слуги, Сила та Влада, ведуть Прометея. З ними йде похмурий Гефест. За жорстоким наказом Зевса саме він повинен прикувати свого друга Прометея до скелі. Сила знущається над титаном, гостре залізо боляче ранить його, але він мовчить j приховує свої страждання. Тяжкий стогін виривається в Прометея лише тоді коли кати вже пішли. З Океану прибули сюди на колісниці його доньки — океаніди. Вони чули удари молота Гефеста й стогін Прометея і співчувають покараному. Але прокльони, які титан накликає на Зевса й олімпійців, лякають океанід. Прометей розповідає їм, як допоміг Зевсові перемогти в титаномахії та посісти трон на Олімпі. Зевс розподілив владу між олімпійцями, а титани, які йому допомагали, залишились обділеними. Особливо дратувало Зевса те, що Прометей почав захищати неосвічених темних людей. |
| + | |
| + | Тут на колісниці до скелі примчав сам Океан і почав умовляти Прометея скоритися Зевсові. Однак той залишився невблаганним і продовжував розповідати океанідам про свої благодіяння людям, за що його покарав Зевс. Але Прометей знає, що «Кронід (Зевс) не завжди пануватиме», бо його можуть скинути з Олімпу. Знає титан і велику таємницю, як Зевс може цього уникнути, але не хоче відкрити її жорстокому тиранові. |
| + | |
| + | Раптом почувся стогін нещасної закривавленої Іо, і перетвореної на корову й невпинно гнаної величезним ґедзем, посланим Герою. Вона на мить зупинилася біля Прометея і спитала його, коли скінчаться її муки. Той сказав, що Зевс поверне їй людську подобу в Єгипті, вона народить сина, який стане родоначальником славного роду героїв, з якого вийде і той, хто звільнить самого Прометея (тобто Геракл. — Ю. К., Л. К.). Тут Іо знову вкусив ґедзь, і вона помчала світ за очі. Обурений її стражданнями, Прометей крикнув Зевсові, що той позбудеться трону, і лише титан знає, як цьому запобігти. |
| + | |
| + | Перед Прометеєм постав Зевсів посланець Гермес, аби вивідати таємницю: хто скине Зевса і як цього уникнути? Він погрожує титану, але той залишається непохитним. Тоді Гермес сказав, що Зевс скине скелю разом із Прометеєм у похмуру безодню, де титан страждатиме багато століть, доки Зевс знову не підніме його на землю. Щодня прилітатиме Зевсів орел і клюватиме непокірному титанові печінку. Однак і цих страшних погроз титан не злякався. І скеля з прикутим до неї Прометеєм зі страшним гуркотом провалилась у вічний морок.<br><br>'''Епісодій 1''' |
| + | |
| + | '''ЕПОД''' |
| + | |
| + | Прометей. <br>Не думайте, що то з сваволі й гордощів <br>Мовчу я, - в грудях серце розривається, <br>Коли погляну на оцю ганьбу свою!<br>Хто, як не я, новітнім божествам оцим<br>Розподілив почесної судьби дари? <br>Мовчу вже, ви-бо знаєте й самі про це, — <br>Ось про недолю смертних ви послухайте: <br>То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав, <br>Я наділив їх мудрою розважністю. <br>Не для докору людям це розказую, — <br>Лише щоб силу показать дарів моїх. <br>Вони раніше й дивлячись не бачили <br>І слухавши не чули, в соннім маренні <br>Ціле життя без просвітку блукаючи. <br>Не знали ні теслярства, ні підсонячних <br>Домів із цегли, а в землі селилися, <br>Мов комашня моторна, десь у темряві <br>Печер глибоких, сонцем не осяяних. <br>І певної ще не було прикмети в них <br>Для зим холодних, і весни квітучої, <br>І золотого літа плодоносного. <br>Весь труд їх був без тями. Таємничий схід <br>І захід зір небесних пояснив я їм. <br>З усіх наук найвидатнішу винайшов <br>Науку чисел, ще й письмен сполучення <br>І творчу дав їм пам'ять — цю праматір муз. <br>І в ярма перший уярмив тварини я, <br>Щоб у важкій роботі, приневолені, <br>Людей своїми заступили спинами. <br>Я віжколюбних коней в колісниці впріг — <br>Забагатілих розкошів оздоблення. <br>Хто, як не я, для мореплавців вигадав <br>Між хвиль летючі льнянокрилі повози. <br>Для смертних всі знаряддя ці я винайшов, <br>Собі ж, бездольний, не знайду я способу, <br>Як із біди своєї увільнитися. <br><br>Хор. <br>Вже й розум губиш у ганебних муках ти!<br>Немов поганий лікар недосвідчений, <br>Що сам захворів, блудиш і сумуєш ти, <br>Собі самому ліків не знаходячи. <br><br>Прометей. <br>Та вислухайте далі і здивуєтесь, <br>Які я мудрі винайшов умілості Й мистецтва, — <br>з них найважливіші ось які: <br>Хто занедужав, ні пиття цілющого <br>З трави-гойниці, ні мастей не знаючи, <br>Без допомоги загибав лікарської, — <br>Я їх навчив вигойні ліки змішувать,<br>Щоб цим перемагати всякі хворості. <br>Для них я різні віщування способи <br>Установив, і перший сни я визначив, <br>Що справджуються; роз'яснив я значення <br>Прикмет дорожніх, і таємних висловів, <br>І льоту хижих, кривопазуристих птиць — <br>Яка на добре чи на зле провісниця; <br>Усі пташині з'ясував я звичаї — <br>І як живе з них кожна й чим годується, <br>Яка в них ворожнеча і любов яка. <br>Я показав, якими мають нутрощі <br>У жертви бути, щоб богам подобатись, <br>Якими — жовчі і печінок кольори. <br>Товстенні стегна попаливши й тельбухи <br>Тварин жертовних, викрив перед смертними <br>Я потаємну вмілість передбачення <br>В огнистих знаках, ще ніким не бачених. <br>Це все — від мене. Хто посміє мовити, <br>Що глибоко попід землею сховані <br>Скарби — залізо, мідь, срібло і золото — <br>Він на вигоду людям, а не я, знайшов? <br>Ніхто, крім тих, хто безсоромно хвастає. <br>А коротко сказати, то довідайтесь: <br>Від Прометея — всі в людей умілості. <br><br>Хор. <br>Про смертних не турбуйся понад міру ти.<br>І не занедбуй у нещасті сам себе, — <br>Ми певні, що, звільнившись із кайданів цих, <br>Ти перед Зевсом міццю не поступишся. <br><br>Прометей. <br>Всевладна Доля вирок не такий дала, — <br>Ще безліч муки й катувань ще тисячі <br>Я перетерплю, поки з пут цих визволюсь: <br>Безсила вмілість перед Неминучістю. <br><br>Хор. <br>А хто стерничий тої Неминучості?<br><br>Прометей. <br>Три Мойри і всепам'ятні Еріннії. <br><br>Хор. <br>Невже сам Зевс їм силою поступиться?<br><br>Прометей. <br>Йому своєї долі не уникнути. <br><br>Хор. <br>Хіба Кронід не завжди царюватиме?<br><br>Прометей. <br>Про це вам не дізнатись — не випитуйте. <br><br>Хор. <br>Велику, видно, криєш таємницю ти.<br><br>Прометей. <br>Зверніть на інше мову, — розголошувать <br>Про це не час, це мушу якнайглибше я <br>Ховати, — таємниці як дотримаю, <br>То з мук ганебних і кайданів визволюсь. |
| + | |
| + | ''Переклад Бориса Тена''<br> |
| + | |
| + | <br> |
| + | |
| + | <br>1. Пригадайте, що ви знаєте про Прометея. <br>2. Звідки брали теми й сюжети давньогрецькі драматурги? <br>3. Які дари дав Прометей людям, чого їх навчив?<br>4. Порівняйте давньогрецький і сучасний театри. Що їх об'єднує, а в чому принципова різниця між ними? Обґрунтуйте свою точку зору. <br>5. Як ви розумієте вислів «безсила вмілість перед Неминучістю»? Чому слово «Неминучість» написано тут з великої літери? <br>6. Зіставте образи Прометея з міфу (6 клас) і трагедії Есхіла. Як ви вважаєте, чи митець привніс щось нове в образ титана? <br>7. Чим образ Прометея приваблює людство протягом тисячоліть?<br><br><br>''<u>'''Літературне відлуння'''</u><br>Ліна Костенко ''<br>Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель. <br>Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.<br>В країні древньої Колхіди, де п'ється радісне вино.<br>А я ж вважала, що це — міфи. А я ж вважала, це — давно!<br>В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл. <br>її показують туристам, туристи дивляться в бінокль.<br>Тут берегів амфітеатри, і море міниться од барв. <br>О Прометею! Варто?! — Варто! —<br> так він сказав мені з-за хмар.<br> |
| + | |
| + | ---- |
| + | |
| + | Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту. |
| | | |
| <br> <sub>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]] онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники]] та книги по всім предметам, уроки з літератури </sub> | | <br> <sub>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]] онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|підручники]] та книги по всім предметам, уроки з літератури </sub> |
Текущая версия на 08:16, 26 октября 2009
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 8 клас>>Зарубіжна література: Есхíл “Прометей закутий”. Розповідь Прометея про його благодіяння людям
ЕСХІЛ (бл. 525-456 pp. до н. е.)
Протягом тисячоліть свого існування людство прагнуло дізнатися: що найкращого зроблено ним у цьому світі, чим можна пишатися. Одним із найвищих проявів людського духу вважається давньогрецька трагедія. Театр в Елладі був надзвичайно важливим засобом виховання найширших мас народу, тому ним опікувалися правителі Греції, а драматурги надзвичайно шанувалися. Коли Евріпіду під час вистави глядачі почали радити викинути з п'єси один з епізодів, він вийшов на орхестру й сказав: «Ви сюди прийшли не для того, щоб навчати мене, а для того, щоб я навчав вас». «Батьком» давньогрецької трагедії вважається Есхіл, хоча задовго до нього почали ставити такі вистави під час свят на честь бога Ціотса: спочатку один раз, а потім і тричі на рік. Однак творів попередників Есхіла ми не знаємо, до нас дійшли лише імена митців, які греки старанно карбували на мармурових дошках театру.
Та й про самого Есхіла міфів і легенд збереглося набагато більше, ніж достеменних фактів. Відомо, що він народився в родині аристократа-філософа й отримав відповідне його соціальному стану виховання — воїна та поета. Коли Стародавня Греція, особливо Аттика (землі поблизу Афін), переживали бурхливі події, спричинені греко-перськими війнами, Есхіл, як і його брат і, зрештою, усі ровесники, брав участь майже в усіх визначних їх битвах. В епітафії, яку мали вибити на могилі трагіка і яку він, за переказами, склав особисто, найбільшою заслугою свого життя Есхіл вважав саме участь у цих доленосних для його Батьківщини битвах: Тут, у врожайній землі хлібами багатої Гелли — Мертвий Есхіл із Афін, Евфоріона син. Довговолосі мідійці в боях його силу пізнали, А марафонські гаї — свідки відваги його. Наче й не було в його житті хвилювань, пов'язаних зі змаганнями драматургів під час Діонісійських свят! Кажуть, що й Афіни Есхіл покинув і подався на Сицилію через образу на співгромадян, які віддали перше місце в змаганні трагіків його молодому колезі — Софоклу. До речі, Есхіла оголошували переможцем цих відомих змагань, яким немає аналогів в історії людства, аж дванадцять разів!..
ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ
Дикі Кавказькі гори, біля підніжжя яких вирує море. Зевсові слуги, Сила та Влада, ведуть Прометея. З ними йде похмурий Гефест. За жорстоким наказом Зевса саме він повинен прикувати свого друга Прометея до скелі. Сила знущається над титаном, гостре залізо боляче ранить його, але він мовчить j приховує свої страждання. Тяжкий стогін виривається в Прометея лише тоді коли кати вже пішли. З Океану прибули сюди на колісниці його доньки — океаніди. Вони чули удари молота Гефеста й стогін Прометея і співчувають покараному. Але прокльони, які титан накликає на Зевса й олімпійців, лякають океанід. Прометей розповідає їм, як допоміг Зевсові перемогти в титаномахії та посісти трон на Олімпі. Зевс розподілив владу між олімпійцями, а титани, які йому допомагали, залишились обділеними. Особливо дратувало Зевса те, що Прометей почав захищати неосвічених темних людей.
Тут на колісниці до скелі примчав сам Океан і почав умовляти Прометея скоритися Зевсові. Однак той залишився невблаганним і продовжував розповідати океанідам про свої благодіяння людям, за що його покарав Зевс. Але Прометей знає, що «Кронід (Зевс) не завжди пануватиме», бо його можуть скинути з Олімпу. Знає титан і велику таємницю, як Зевс може цього уникнути, але не хоче відкрити її жорстокому тиранові.
Раптом почувся стогін нещасної закривавленої Іо, і перетвореної на корову й невпинно гнаної величезним ґедзем, посланим Герою. Вона на мить зупинилася біля Прометея і спитала його, коли скінчаться її муки. Той сказав, що Зевс поверне їй людську подобу в Єгипті, вона народить сина, який стане родоначальником славного роду героїв, з якого вийде і той, хто звільнить самого Прометея (тобто Геракл. — Ю. К., Л. К.). Тут Іо знову вкусив ґедзь, і вона помчала світ за очі. Обурений її стражданнями, Прометей крикнув Зевсові, що той позбудеться трону, і лише титан знає, як цьому запобігти.
Перед Прометеєм постав Зевсів посланець Гермес, аби вивідати таємницю: хто скине Зевса і як цього уникнути? Він погрожує титану, але той залишається непохитним. Тоді Гермес сказав, що Зевс скине скелю разом із Прометеєм у похмуру безодню, де титан страждатиме багато століть, доки Зевс знову не підніме його на землю. Щодня прилітатиме Зевсів орел і клюватиме непокірному титанові печінку. Однак і цих страшних погроз титан не злякався. І скеля з прикутим до неї Прометеєм зі страшним гуркотом провалилась у вічний морок.
Епісодій 1
ЕПОД
Прометей. Не думайте, що то з сваволі й гордощів Мовчу я, - в грудях серце розривається, Коли погляну на оцю ганьбу свою! Хто, як не я, новітнім божествам оцим Розподілив почесної судьби дари? Мовчу вже, ви-бо знаєте й самі про це, — Ось про недолю смертних ви послухайте: То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав, Я наділив їх мудрою розважністю. Не для докору людям це розказую, — Лише щоб силу показать дарів моїх. Вони раніше й дивлячись не бачили І слухавши не чули, в соннім маренні Ціле життя без просвітку блукаючи. Не знали ні теслярства, ні підсонячних Домів із цегли, а в землі селилися, Мов комашня моторна, десь у темряві Печер глибоких, сонцем не осяяних. І певної ще не було прикмети в них Для зим холодних, і весни квітучої, І золотого літа плодоносного. Весь труд їх був без тями. Таємничий схід І захід зір небесних пояснив я їм. З усіх наук найвидатнішу винайшов Науку чисел, ще й письмен сполучення І творчу дав їм пам'ять — цю праматір муз. І в ярма перший уярмив тварини я, Щоб у важкій роботі, приневолені, Людей своїми заступили спинами. Я віжколюбних коней в колісниці впріг — Забагатілих розкошів оздоблення. Хто, як не я, для мореплавців вигадав Між хвиль летючі льнянокрилі повози. Для смертних всі знаряддя ці я винайшов, Собі ж, бездольний, не знайду я способу, Як із біди своєї увільнитися.
Хор. Вже й розум губиш у ганебних муках ти! Немов поганий лікар недосвідчений, Що сам захворів, блудиш і сумуєш ти, Собі самому ліків не знаходячи.
Прометей. Та вислухайте далі і здивуєтесь, Які я мудрі винайшов умілості Й мистецтва, — з них найважливіші ось які: Хто занедужав, ні пиття цілющого З трави-гойниці, ні мастей не знаючи, Без допомоги загибав лікарської, — Я їх навчив вигойні ліки змішувать, Щоб цим перемагати всякі хворості. Для них я різні віщування способи Установив, і перший сни я визначив, Що справджуються; роз'яснив я значення Прикмет дорожніх, і таємних висловів, І льоту хижих, кривопазуристих птиць — Яка на добре чи на зле провісниця; Усі пташині з'ясував я звичаї — І як живе з них кожна й чим годується, Яка в них ворожнеча і любов яка. Я показав, якими мають нутрощі У жертви бути, щоб богам подобатись, Якими — жовчі і печінок кольори. Товстенні стегна попаливши й тельбухи Тварин жертовних, викрив перед смертними Я потаємну вмілість передбачення В огнистих знаках, ще ніким не бачених. Це все — від мене. Хто посміє мовити, Що глибоко попід землею сховані Скарби — залізо, мідь, срібло і золото — Він на вигоду людям, а не я, знайшов? Ніхто, крім тих, хто безсоромно хвастає. А коротко сказати, то довідайтесь: Від Прометея — всі в людей умілості.
Хор. Про смертних не турбуйся понад міру ти. І не занедбуй у нещасті сам себе, — Ми певні, що, звільнившись із кайданів цих, Ти перед Зевсом міццю не поступишся.
Прометей. Всевладна Доля вирок не такий дала, — Ще безліч муки й катувань ще тисячі Я перетерплю, поки з пут цих визволюсь: Безсила вмілість перед Неминучістю.
Хор. А хто стерничий тої Неминучості?
Прометей. Три Мойри і всепам'ятні Еріннії.
Хор. Невже сам Зевс їм силою поступиться?
Прометей. Йому своєї долі не уникнути.
Хор. Хіба Кронід не завжди царюватиме?
Прометей. Про це вам не дізнатись — не випитуйте.
Хор. Велику, видно, криєш таємницю ти.
Прометей. Зверніть на інше мову, — розголошувать Про це не час, це мушу якнайглибше я Ховати, — таємниці як дотримаю, То з мук ганебних і кайданів визволюсь.
Переклад Бориса Тена
1. Пригадайте, що ви знаєте про Прометея. 2. Звідки брали теми й сюжети давньогрецькі драматурги? 3. Які дари дав Прометей людям, чого їх навчив? 4. Порівняйте давньогрецький і сучасний театри. Що їх об'єднує, а в чому принципова різниця між ними? Обґрунтуйте свою точку зору. 5. Як ви розумієте вислів «безсила вмілість перед Неминучістю»? Чому слово «Неминучість» написано тут з великої літери? 6. Зіставте образи Прометея з міфу (6 клас) і трагедії Есхіла. Як ви вважаєте, чи митець привніс щось нове в образ титана? 7. Чим образ Прометея приваблює людство протягом тисячоліть?
Літературне відлуння Ліна Костенко Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель. Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей. В країні древньої Колхіди, де п'ється радісне вино. А я ж вважала, що це — міфи. А я ж вважала, це — давно! В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл. її показують туристам, туристи дивляться в бінокль. Тут берегів амфітеатри, і море міниться од барв. О Прометею! Варто?! — Варто! — так він сказав мені з-за хмар.
Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас Вислано читачами інтернет-сайту.
Зарубіжна література онлайн, підручники та книги по всім предметам, уроки з літератури
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум
|