KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 2. Воєнні дії у 1941-1942 рр.

ВОЄННІ ДІЇ в 1941—1942 рр.

1. План "Барбаросса"
Увечері 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву про воєнні дії проти СРСР. що дістала порядковий номер 21 та умовне найменування "Барбаросса". Затвердження плану "Барбаросса" відбулося після відмови СРСР вступити до Троїстого пакту а листопаді 1940 р. Сталін уважав, що потрапить у залежність від планів керівників Німеччини та Японії, для яких міжнародні зобов'язання не мали особливого значення. Документ було виготовлено лише у дев'яти примірниках, з яких три вручили головнокомандувачам суходільних військ, ВПС і ВМФ, а шість сховано у сейфах командування вермахту. Директива № 21 містила лише загальний задум і вихідні вказівки про ведення війни проти СРСР.

Мовою документів
Із директиви № 21

"Німецькі збройні сили повинні бути готоиі до того, щоб іще до закінчення, війни проти Англії блискавичною воєнною операцією перемогти радянську Росію (варіант "Барбаросса")...

Загальна мета
Військові маси російської армії, що перебувають у західній частині Росії, мають бути знищені у сміливих операціях Із глибоким просуванням танкових частин. Треба перешкодити відступу боєздатних частин у простори російської території.


Потім швидким переслідуванням має бути досягнута лінія, з якої авіація вже не зможе здійснювати напади на німецькі області. Кінцева мета операції — відгородитися від азіатської Росії по загальній лінії Архангельськ — Волга. Таким чином, у разі потреби, остання промислова область на Уралі, що залишається а Росії, може бути паралізована авіацією.


У перебігу цих операцій Балтійський флот росіян швидко втратить свої опорні пункти і таким чином стане небоєздатним..."

Німецькі війська, що готувалися до наступу, складали групи армій "Північ", "Центр" і "Південь", перед кожною з яких стояли особливі завдання. Група армій "Північ" (командувач генерал-фельдмаршал В. Лесб) наступала зі Східної Пруссії в напрямку на Даугавпілс, Псков, Ленінград із метою знищити радянські війська у Прибалтиці, захопити порти на Балтійському морі. Група армій "Центр" (командувач генерал-фельдмаршал Ф. Бок) повинна була завдати удару по флангах радянських військ у районі Білостока, з'єднатися в районі Мінська і продовжити наступ на Москву. Група армій "Південь" (командувач генерал-фельдмаршал Г. Рундштедт) мала знищити сили Червоної армії в Західній Україні та на захід від Дніпра й продовжити наступ на Харків, Донбас і Крим.

2. Напад Німеччини на СРСР
22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. її війська перетнули державний кордон від Льодовитого океану до Чорного моря й розпочали наступ у глиб території СРСР. Союзниками Німеччини виступили Фінляндія, Угорщина, Румунія та Італія.


Гітлерівське командування дістало можливість зосередити проти СРСР більшу частину своїх сил, озброєння, військової техніки (до 5,5 млн солдатів і офіцерів Німеччини, країн-сателітів) — 190 дивізій розгорнулися на всій довжині фронту. їх. повинні були підтримувати чотири з п'яти німецьких повітряних флотів.


Радянські війська, зосереджені в західних прикордонних округах, складалися зі 170 дивізій і налічували близько 2,7 млн бійців і командирів. Радянські дивізії не були повністю укомплектовані людьми, озброєнням, військовою технікою. Тому на основних напрямках ворог спромігся забезпечити собі значну перевагу.


Вранці 22 червня 1941 р. гітлерівська авіація розпочала бомбардування радянських військових аеродромів і важливих стратегічних міст. Раптовість нападу дозволила ворогові у перший день війни знищити 66 радянських аеродромів і 1201 літак.


Перші удари нацистів взяли на себе радянські прикордонники. Незважаючи на чисельну перевагу ворожих сил, вони показували приклади героїзму та мужності. Навіки в історію війни увійшли подвиги прикордонників застави лейтенанта ЛопатІна, бійців 90-го Володимиро-Волинського загону прикордонників, воїнів фортеці м. Бреста. На деяких напрямках радянські війська навіть перехопили стратегічну ініціативу і перейшли у наступ, зокрема вибили ворога з Перемишля й утримували місто протягом 5 днів. Але, попри героїчний опір Червоної армії, тільки протягом першого дня ворог просунувся на 30—50 км у глиб радянської території.
 
55.jpg


3. Створення антигітлерівської коаліції
Напад Німеччини на СРСР започаткував формування антигітлерівської коаліції — союзу держав із такими діаметрально протилежними інтересами, який ніколи не міг бути створеним за інших обставин. Одначе в умовах війни проти нацистської Німеччини уряди Великої Британії, СРСР, а перегодом США мусили дбати про захист життя своїх громадян, збереження незалежності своїх держав Спільними зусиллями зробити це було легше. Тому в день нападу Німеччини на СРСР прем'єр-міністр Великої Британії В Черчилль та президент США Ф Де-лано Рузвельт заявили про солідарність із ними. Радянський уряд запропонував Великій Британії укласти угоду про спільні дії.

16 липня 1941 р. у Москві було підписано угоду між урядами СРСР і Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини, в якій зафіксовано взаємні зобов'язання про надання допомоги і підтримки у війні, а також про відмову від укладення сепаратного миру з противником. Цією угодою й почалося створення а йти гітлерівської коаліції.
2 серпня відбувся обмін нотами між СРСР і США про подовження на рік радянсько-амернканської торгової угоди і про економічне сприяння з боку США Радянському Союзові у війні проти нацистської Німеччини. Постачання Радянському Союзові зброї, воєнних матеріалів та стратегічної сировини здійснювалося відповідно до закону про ленд-ліз, прийнятому конгресом США у березні 1941 р. Цей закон надавав право американському урядові передавати різноманітні товари і послуги країнам-союзникам у період другої світової війни в позику, оренду чи кредит. Поставки за ленд-лізом перевищили 50% американського експорту періоду війни.


Важливим етапом у розвитку тристоронніх радянсько-брита нсько-америкамських відносин стала конференція представників трьох держав у Москві 29 вересня — І жовтня На ній ішлося про конкретні форми співробітництва в період війни.


Зміцненню союзу народів у боротьбі проти агресорів сприяла Декларація Об'єднаних Націй, підписана 3 січня 1942 р. у Вашингтоні представниками чотирьох великих держав (СРСР, США, Великої Британії та Китаю) і 22 інших держав.

Мовою документів
Із Декларації двадцяти шести держав про боротьбу з агресорами 1 січня 1942 р.

"Уряди, що підписали цю Декларацій... заявляють: 1) Кожний Уряд зобов'язаться використати всі свої ресурси, воєнні чн економічні, проти тих членів Троїстого пакту і тих, що приєдналися до нього, з якими цей Уряд перебуває у стані війни.


.2) Кожний Уряд зобов'язується співробітничати з іншими Урядами, які підписали цю Декларацію, і не укладати сепаратного перемир'я або миру з ворогами.


До наведеної вище Декларації можуть приєднатися інші нації", які надають або можуть надавати матеріальну допомогу і сприяти боротьбі за перемогу над гітлеризмом".


Надалі до декларації приєдналося ще чимало країн. У декларації проголошувалося, що повна перемога над агресорами необхідна для захисту життя, свободи і незалежності народів. Важливими дипломатичними документами, що покріпили антигітлерівську коаліцію, були радяисько-британський договір "Про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та "її спільників у Європі та про співробітництво після війни" від 26 травня 1942 р., а також радянсько-америкзнська угода "Про принципи, застосовувані до взаємної допомоги у веденні війни проти агресії" від 11 червня 1943 р.


У цілому антигітлерівська коаліція зміцнювалася не тільки офіційними угодами, а й глибокою та взаємною симпатією народів країн, що боролися проти гітлеризму.

4. Перебіг подій на радянсько-німецькому фронті

Смоленська битва. У литші-вересні 1941 р. на радянсько-німецькому фронті розгорнулися бої величезного масштабу. На західному напрямі німецька група армій "Центр" 10 липня розпочала наступ на Смоленськ. їй протистояли головні сили Західного фронту (командувач С. Тимошенко), які не встигли організувати тривку оборону і значно поступалися агресорові в силах і засобах; потужні танкові угруповання німців форсували Дніпро і 16 липня захопили Смоленськ. Але контрудари Червоної армії під Оршею, Вітебськом, Великими Луками і Смоленськом змусили нацистів уперше в перебігу другої світової війни перейти до оборони, групу армій "Центр" було зупинено на підходах до Москви. Під час Смоленської битви з'єднанням, що найбільше відзначилися, вперше в Червоній армії було присвоєно найменування гвардійських.

Оборона Києва. 7 липня розпочалася героїчна оборона столиці України Києва, що тривала 72 дні.


Захищали місто частини Південно-ЗахІдного фронту під командуванням генерал-полковника М. Кирпоноса. Незважаючи на героїчний опір захисників, німецькі війська захопили Київ.

55-1.jpg


10 вересня танкові з'єднання Гудеріана вже були в Чернігові. 15 вересня німецькі танкові частини з'єдналися в районі Лохвиці на Полтавщині. За запізнілим наказом Ставки радянські війська намагалися вийти зоточення. Під час бойових дій загинув М. Кирпо нос із частиною свого штабу, інші потрапили в полон.


Оборона Одеси.
Під Одесою, де спільно з німецькими військами вели наступ 18 румунських дивізій, окупантів було зупинено. Це велике місто, важливий промисловий центр і порт захищала окрема Приморська армія, підтримувана Чорноморським флотом. Оборона Одеси тривала з 5 серпня по 16 жовтня 1941 р. ! Оборона Севастополя. У другій половині жовтня 1941 р. гітлерівці прорвалися до Криму, але їхня спроба відразу оволодіти Севастополем успіху не мала. Оборона Севастополя тривала 250 днів — Із 30 жовтня 194І р. по 1 липня 1942 р., скувавши значні сили противника. Обороною Севастополя командував генерал І. Петров.


Бої за Ленінград. Спроба 'німців відразу захопити місто зазнала краху. Ворога було зупинено в середині липня 1941 р. Фінська армія з півночі вийшла на старий кордон між Фінляидіею та СРСР і фактично припинила бойові дії. Наступ на Ленінград стримували радянські війська, які вели бої у Прибалтиці та захищали півострів Ганко. Лише наприкінці серпня — на початку вересня нацисти відновили наступ на місто. 8 вересня ворог захопив Шліссельбург, блокувавши Ленінград із суходолу. Розпочалася блокада Ленінграда, яка тривала 900 днів. Протягом 611 днів місто постійно бомбардували та обстрілювали з важкої артилерії. У жовтні 1941 р. німці спромоглися захопити Тихвін, що значно ускладнило ситуацію навколо Ленінграда і в самому місті. У грудні 1941 р. радянські війська вибили ворога з Тихвіна, що забезпечило зв'язок між містом і країною через Ладозьке озеро. Цією "дорогою життя" з міста було евакуйовано і врятовано від голодної смерті 550 тис. осіб.


Підсумки початкового етапу. За перші п'ять місяців війни Німеччина та Ті союзники окупували Прибалтику, Білорусь, Молдову, майже всю Україну, в тому числі частину Донбасу і Криму, а також західні області Росії. Територія, захоплена ворогом, становила понад 55 млн кв. км. До війни на ній проживало 74,5 млн душ. До кінця літа 1941 р. в німецький полон, за даними начальника генерального штабу вермахту Ф. Гальдера, потрапило близько 4 мли солдатів і офіцерів Червоної армії. Там опинилися цілі з'єднання. Навіть штаб Південно-Західного фронту був знищений ворогом.


Головною причиною тих величезних втрат, яких зазнав Радянський Союз у перший рік війни, були грубі помилки н прора-хунки політичного та військового командування, особливо И. Сталіна.


Однак, незважаючи на тимчасові поразки СРСР, гітлерівський задум "блискавичної війки" провалився.

Прикордонні бої, оборона Києва, Одеси, Севастополя, битви за Ленінград, Смоленськ зірвалк плани, розроблені німецькими генералами. На жодному з трьох головних стратегічних напрямків гітлерівська армада не зуміла досягти поставлених цілей.


Московська битва. Наступ ворожих військ на Москву розпочався ЗО вересня 1941 ,р. Так почалась операція '"Тайфун". Танковими ударами ворог прорвав оборону радянських військ і підійшов до Вязьми, захопив м. Орел і оточив радянські частини в районі Вязьми. 5 жовтня Державний комітет оборони ухвалив рішення про захист Москви. 19 жовтня,у Москві було запроваджено стан облоги. Командувачем оборони Москви було призначено Г. Жукова.

55-2.jpg


15 листопада 1941 р. розпочався новий наступ німців на Москву, Після кровопролитних боїв вони наблизилися на відстань 25-30 км до міста. Німецькі офіцери, дивлячись у біноклі, бачили Кремль і готували парадну форму до параду на Красній площі. Одначе 5-6 грудня 1941 р'. радянські війська перейшли в контрнаступ, унаслідок якого було визволено Калінін, Калугу, Клин. В грудня Гітлер видав директиву про перехід до оборони. 13 грудня московське радіо повідомило про поразку ворога. Контрнаступ радянських військ тривав до квітня 1942 р. Загалом німецькі частини було відкинуто на 100-250 км від Москви; повністю визволено Московську, Тульську області, частково — Ка-лінінську,,Смоленську, Орловську, Курську.


Перемога Червоної армії під Москвою мала велике стратегічне значення.

5. Напад Японії на Перл-Гарбор і початок бойових дій на Тихому океані

Японія, підписавши Троїстий пакт, дістала від Німеччини та Італії санкцію на перетворення на "зону процвітання Японії"" всієї Євразії на схід від 70° довготи.


Задум японського командування полягав у тому, щоби раптовим ударом розгромити Тихоокеанський флот США, здобути панування на морі та в повітрі, а після цього висадити десанти на Філіппінах, у Бірмі, Малайзії, Індонезії. 7 грудня 1941 р. Японія підступно атакувала 350 літаками американську військово-морську базу Перл-Гарбор. Того дня американці втратили 19 військових кораблів. 272 літаки і понад 3 тис. вояків. 8 грудня США і Велика Британія оголосили війну Японії.


11 грудня Німеччина й Італія заявили про свій намір воювати зі Сполученими Штатами. Отже, на кінець 1941 р. всі великі держави були втягнуті у другу світову війну.
У той час японські війська здійснили широкий наступ у Пів-денно-Східній Азії. До травня 1942 р. було загарбано Малайю, Бірму, острівні Індонезію та Філіппіни. Японія оволоділа також англійськими військово-морськимн базами — Сінгапуром і Гонконгом, окупувала численні острови в Тихому океані (належали Великій Британії та США), вдерлась у Східну Індію. Таким чином, було загарбано величезну територію площею 3,8 млн км3з населенням 150 млн душ.


Чим можна пояснити такі значні успіхи Японії?


• Японія значно краще була підготовлена до війни, її стратеги "передбачали дедалі більшу роль авіації в морських битвах, японський флот мав повну перевагу в авіаносцях.


• Суходільні війська Японії добре взаємодіяли з флотом та авіацією, були краще підготовлені до дій у тропіках, вирізнялися більшою маневреністю, витривалістю й рухомістю.


• США не мали значної суходільної армії, армія і флот Британії були пов'язані воєнними діями в Європі та Африці.


• Японія вела свої наступальні дії під гаслами "Азія для азійців", "Визволення від білого імперіалізму" і досягла не тільки розуміння азійських народів, а й часто — співпраці з урядами ряду країн Азії.


Але невдовзі ситуація змінилася. США і Велика Британія поквапом перекидали свої сили з Атлантики до Тихого океану, до того ж вони мали значно більший економічний потенціал, ніж Японія. Хижацька експлуатація завойованих територій неминуче викликала відсіч місцевого населення. Війна в Азії та на Тихому океані набула тривалого характеру.

6. Війна в Північній Африці
Воєнні дії розгорталися не лише в Європі й на Далекому Сході, а й на півночі Африки. У 1940—1941 рр. італійські фашисти мали намір створити імперію в Африці та обернути Середземне море на "внутрішнє море" Італії. У серпні вони захопили Британське Сомалі, частину території Кенії та Судану, в середині вересня вдерлися з Лівії до Єгипту, намагаючись підійти до Суеца. Проте незабаром їх було зупинено, а в грудні розбито англійськими військами. У січні—травні 1941 р. англійські війська визволили від італійців Британське Сомалі, Кенію, Судак, Ефіопію та інші країни.


На початку 1941 р. до Північної Африки на допомогу італійським військам прибув німецький танковий корпус на чолі з генералом Е. Роммелем. Розгорілися запеклі бої. Внаслідок операції "Крусейдер" британські війська визволили від агресорів майже всю Кіренаїку. але невдовзі втратили її. Ініціативою заволоділи держави Троїстого союзу. У червні 1942 р. німецько-італійське командування здійснило наступальну операцію під кодовим найменуванням "Тезей", метою якої було оволодіння Тобруком і вихід на єгипетський кордон. Після кровопролитних боїв 19 червня 1942 р. Тобрук було оточено, і вже наступного дня німецькі танкові частини за підтримки авіації розпочали його штурм. 21 червня гарнізон капітулював, до полону потрапило 33 тис. англійських солдатів та офіцерів. Подолавши за час наступу майже 600 км, німецько-італійсь-кі війська здобули великі трофеї та завдали значних втрат британській армії, шо сягнули 80 тис. вояків.


Англійці закріпилися на заздалегідь підготовлених оборонних рубежах біля Ель-Аламейна У зв'язку з успішним просуванням німецько-італійських війок Гітлер і Муссоліні відмовилися від наміченої операції "Геркулес", яка мала на меті: загарбання Мальти, і вирішили продовжити^наступ, "щоби відторгнути Єгипет від Англії".


Лише у жовтні-листопаді 1942 р. після, висадження в Північній Африці відбувся корінний перелам на користь союзників:, англійці здобули перемогу під Ель-Аламейном, англо-америкак-ські війська висадилися в Алжирі й Марокко, а потім розпочали наступ на Туніс. 12 травня 1943 р. після тривалих боїв італо-німецькі війська капітулювали. Вся Північна Африка опинилася під контролем Великої Британії та США.

55-3.jpg


Перевірте себе

1. Які цілі ставились у плані "Барбаросса"?
2. Визначте співвідношення сил СРСР і Німеччини на початку воєнних дій.
3. Яка подія сталася 12 липня 1941 р. у Москві та яке її значення?
4. Назвіть основні битви на радянсько-німецькому фронті протягом 1941—1942 рр.
5. За яких умов було втягнуто у війну Сполучені Штати Америки?
6. Яку мету переслідувала операція "Тезей"?
7. Які події стались у жовтні—листопаді 1942 р. в Північній Африці?

Виконайте завдання

1. На стрічці часу зазначте основні події другого етапу війни в Європі.
2. На карті покажіть перебіг воєнних дій на різних континентах.
3. Заповніть таблицю "Воєнні дії в 1941 — 1942 рр. поза межами Європи"
 
4. Зробіть хронологічний ланцюжок створення антигітлерівської коаліції.

Питання для обговорення у групі

1. Існує думка, ідо Сталін готувався до агресії проти, сусідніх держав, а Гітлер просто випередив його. Хто є найактивнішим провідником цієї ідеї? Як ви ставитеся до неї?
2. Чому Черчилль, попри своє негативне ставлення до комуністичних ідей, відразу після нападу Німеччини на СРСР оголосив про всіляку підтримку останнього і навіть про союз із ним?
3. Чому, на вашу думку, Японія напала саме на США, а не на СРСР?

Робота з джерелами

Із мемуарів дочки Сталіна Світлани
"Він не міг припустити і передбачити, що пакт 1939 р., якого він уіажаа своїм дитям і результатом ного великих хитрощі', буде зірвано ворогом, хитрішим від нього самого. Це й була основна причина його депресії на початку війни. Це було його величезною політичною помилкою".


Запитання до документа
Які ще помилки та прорахункн були допущені Сталіним та його оточенням на початковому етапі війни?
Запам'ятайте дати:
• 22 червня 1941 р. — напад Німеччини та її сателітів на СРСР.
• 7 грудня 1941 р. — вступ у війку США.
• 1 січня 1942 р. — створення антигітлерівської коаліції.


• акселеративні методи на уроці                        • національні особливості
• виділити головне в уроці - опорний каркас            • нічого собі уроки               
• відеокліпи                                           • нова система освіти
• вправи на пошук інформації                           • підручники основні допоміжні
• гумор, притчі, приколи, приказки, цитати             • презентація уроку
• додаткові доповнення                                 • реферати    
• домашнє завдання                                     • речовки та вікторизми       
• задачі та вправи (рішення та відповіді)              • риторичні питання від учнів
• закриті вправи (тільки для використання вчителями)   • рівень складності звичайний І
• знайди інформацію сам                                • рівень складності високий ІІ
• ідеальні уроки                                       • рівень складності олімпійський III
• ілюстрації, графіки, таблиці                         • самоперевірка
• інтерактивні технології                              • система оцінювання
• календарний план на рік                              • скласти пазл з різних частин інформації
• кейси та практикуми                                  • словник термінів
• комікси                                              • статті
• коментарі та обговорення                             • тематичні свята                         
• конспект уроку                                       • тести
• методичні рекомендації                               • шпаргалка     
• навчальні програми                                   • що ще не відомо, не відкрито вченими