Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Тема 24. Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії

Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 9 клас>> Всесвітня історія: Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище у країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії.


1. Скасування кріпосного права.

На середину XIX ст. у Росії загострилася криза віджилих феодально-кріпосницьких відносин. Подальший розвиток країни на базі існуючої системи примусової праці ставав неможливим. Кризу самодержавно-кріпосного ладу наочно засвідчила поразка Росії у Кримській війні. Військово-технологічна відсталість російської армії, що виявилась у ході оборони Севастополя, відбивала загальне відставання імперії від передових країн Європи.

Нагальні потреби модернізації країни диктували необхідність докорінних перетворень у всіх сферах суспільного життя. Посилилось невдоволення всіма верствами населення владою, різко активізувався селянський рух. Самодержавство змушене було розпочати перетворення на засадах ринкових відносин.


Історичний портрет

Олександр ІІ (1818-1881) - російський імператор з 1855 р. Старший син Миколи І. Здійснив селянську реформу 1861 р. і низку інших ліберальних реформ. За Олександра II завершилося приєднання до Росії Північного Кав-казу(1864), Казахстану (1865), більшої частини Середньої Азії (1865-1881). Убитий народовольцями.


В умовах занепаду кріпосницької системи і зростання виступів селян новий імператор Олександр II, розуміючи необхідність перетворень, у промові перед московськими дворянами заявив: «Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж очікувати того часу, коли воно само собою почне скасовуватися знизу». Розпочалася докорінна перебудова суспільного життя, «доба великих реформ».

19 лютого 1861 р. було підписано Маніфест про ліквідацію кріпацтва. Селяни стали особисто вільними, здобули право розпоряджатися своїм майном, займатися торгівлею, підприємництвом і переходити в інші стани. Положення про звільнення зобов'язувало поміщиків надати селянам землю, а селян - прийняти цю землю. Причому колишні кріпаки наділялись землею не за ринковою ціною, а мали сплатити за неї вартість суми капіталізованого щорічного оброку. Держава позичала селянам на викуп землі 80 % її вартості, яку згодом селяни виплачували з відсотками. Внаслідок цього у наступні 44 роки селяни віддали державі майже 1,5 млрд рублів замість позичених 500 млн.

Кращі й родючіші землі поміщики намагалися залишити в себе і тому домоглися встановлення максимального розміру наділу, які селяни могли в них викупити. І як результат, поміщики залишили в себе майже п'яту частину землі, якою раніше в їх маєтках користувалися кріпаки. Слідом за центральними губерніями кріпосне право було скасоване в Україні, Білорусії, на Північному Кавказі і Закавказзі. Всього на волю було відпущено 22 млн селян.

Реформа 1861 р. стала важливим рубежем в історії Росії, звільнивши шлях для швидкого розвитку капіталізму та створивши ринок робочої сили. Разом з тим, реформа мала половинчастий характер. Здобувши свободу, селяни залишились безправним, неповноцінним станом. У країні збереглося селянське малоземелля (у середньому колишні кріпаки отримали по 3,3 десятини землі на душу при необхідних 6-7 десятин), що стало причиною нового загострення протиріч між селянами і поміщиками.


2. Реформи Олександра II та їх наслідки.

Після скасування кріпосного права знадобилося проведення й інших перетворень. Земська реформа 1864 р. вводила в губерніях і повітах нові установи - земства як органи місцевого самоврядування. Вони не розв'язували державних питань, їх діяльність обмежувалася господарськими і просвітницькими функціями. Членами земських управ переважно ставали дворяни. їх діяльність знаодилась під контролем царських чиновників і поліції, а губернатор мав право призупинити виконання будь-яких їхніх рішень.

У 1864 р. розпочалася судова реформа. Було проголошено незалежність суду від влади: призначений урядом суддя міг бути звільнений з посади лише за судовою постановою. Вводилася рівна відповідальність усіх стаів перед законом, проголошувалася гласність суду, тобто на судових засіданнях могли бути присутні публіка і представники преси. Створювався суд присяжних та вводилося змагання прокурорів і адвокатів. Судова реформа була однією з найпослідовніших, вона сприяла формуванню правової держави та уявлень про права людини в суспільстві.

За зразком земських установ у 1870 р. було реорганізовано міське самоврядування. Реформа скасовувала принцип становості міської думи і вводила обрання до неї на основі майнового цензу. Для управління містом дума обирала управу і міського голову. У віданні виборних органів перебували питання благоустрою міста, освіти і охорони здоров'я.

Поразка Росії в Кримській війні наочно показала, що докорінної реорганізації потребує і армія. Напружена міжнародна обстановка, посилення мілітаризму і зростання армій у сусідніх країнах спонукали Олександра II у 1862—1864 рр. здійснити реформу у військовій сфері. Значний вклад у її проведення вніс військовий міністр країни Д. Мілютін. У Росії було введено загальновійськову повинність для чоловіків з 21 року, причому скорочувалися терміни служби для осіб із середньою та вищою освітою. Реформа дала можливість значно збільшити чисельність армії, поліпшити підготовку солдатів і командного складу. Армія поступово почала оснащуватися новими видами зброї і військової техніки.

Досить радикальною для свого часу була проведена у Росії освітня реформа. Згідно з уведеним у 1863 р. новим університетським статутом, керівництво і професура вищих навчальних закладів стали обиратися радами університетів. Іншим нововведенням став запроваджений у 1864 р. принцип всестановості школи, створення системи державних, земських і церковнопарафіяльних навчальних закладів. Середню освіту було зосееджено в семирічних гімназіях, де головна увага приділялася вивченню гуманітарних наук, і реальних училищах, орієнтованих на природничі і точні дисципліни. Випускники гімназій мали право без екзаменів встуати до університету, а реальних училищ - у технічні вузи. У той же час виникли і вищі жіночі курси.


Поміркуйте! 
У чому полягає історичне значення реформ 60-70-х років XIX ст.?


3. Росія в пореформений період. Особливості економічного розвитку.

Незважаючи на обмеженість, реформи 60-70-х років XIX ст. мали значний вплив на подальше просування Росії по капіталістичному шляху, відіграли важливу роль у перетворенні феодальної монархії на буржуазну. Реформи стали кроком для переходу від дворянської держави до правової. Вони продемонстрували суспільству, що позитивні зрушення можуть бути досягнуті не революціями, а перетвореннями зверху, мирним шляхом. У Росії почався процес поступового оновлення, проте він був перерваний після вбивства царя Олександра II членами терористичної організації «Народна воля».


Поміркуйте!
Як ви ставитеся до дій терористів у минулому і зараз?
Чи існують аргументи, які можуть виправдати смерть людини?


Із вступом на престол його сина і наступника, Олександра ІIІ, ліберальним перетворенням було покладено край. У Росії почалися контрреформи, що продовжувалися до 1892 р. Новий імператор вбачав свою опору лише в дворянах-поміщиках. Його уряд відхилив проект конституції, розробленої ще за життя Олександра ІІ, а оприлюднений у 1881 р. імператорський Маніфест проголосив непорушність самодержавства. У 90-х роках XIX ст. виборчих прав у містах було позбавлено городян, що не мали власності, а діяльність міських дум поставили під контроль губернаторів. Посилюється залежність судочинства від урядових органів і відновлюється всевладдя цензури.

В освіті реакційна політика царизму виявилась у фактичному знищенні університетської автономії і обмеженні доступу до навчання в гімназіях дітей нижчих станів. Зокрема, право на освіту втратили діти слуг, кухарок, візників тощо.

Друга половина XIX ст. стала періодом бурхливого економічного розвитку Російської імперії, який супроводжувався суттєвими змінами і в структурі суспільства. Господарський розвиток країни мав низку особливостей, зумовлених історичними традиціями Росії, її етнічно-національним складом і характером проведених реформ.

Як і раніше, виробничі сили розміщувалися вкрай нерівномірно. Великого значення поступово набували нові промислові райони - Україна, Закавказзя і Прибалтика. Залишки кріпосництва зумовили поступове відставання Уралу, а величезні райони Сибіру і Середньої Азії залишалися неосвоєними.

Поряд із швидким зростанням великої промисловості, високим ступенем концентрації виробництва і робітників на великих підприємствах в економічному житті значну роль продовжували відігравати селянські промисли і ручні напівкустарні майстерні. Величезні сировинні поклади і дешева робоча сила сприяли приходу іноземного капіталу в російську економіку. Протягом 60-70-х років XIX ст. іноземні інвестиції в промисловість країни збільшилися в десять разів.

Росія залишалася аграрною країною. Переважна більшість землі знаходилась у власності дворян. Частина поміщиків пристосувала свої господарства до нових ринкових умов, використовувала найману робочу силу і сільськогосподарські машини, збільшувала кількість товарного хліба. Але більшість з них не змогла перевести господарства на капіталістичний лад і поступово розорялась. На кінець XIX ст. 40 % поміщицьких маєтків було закладено в банках. По країні врожайність поступово зростала, проте в Європі сільське господарство Росії було одним з найвідсталіших. З десяти гектарів землі годувалося 40 чоловік, у той час як в інших країнах - до 500.


Історія винаходів   
Періодичний закон хімічних елементів
Періодичний закон був відкритий 1 березня 1869 р. російським вченим Дмитром Менделєєвим у ході роботи над виданням першої частини навчального курсу «Основи хімії». Під час розробки нового порядку елементів Менделєєв виявив новий принцип розстановки елементів, заснований на розмірах їх атомних мас. Ця теорія дозволила скласти знамениту періодичну таблицю. Незважаючи на важливість роботи, визнання іншими ученими затяглося на два роки. 19 березня 1869 р. таблиця була презентована Російському хімічному товариству, але на засіданні Менделєєв не виступав, його замінив молодий хімік М. Меншуткін. На початку 1871 р. група вчених під керівництвом Менделєєва сформувала періодичний закон, чим і завершила багаторічну працю.

Значні перетворення в пореформені роки відбулись у промисловості. У 90-х роках в основних галузях виробництва завершився промисловий переворот. Почала здійснюватися індустріалізація. За темпами зростання промисловості Росія займала перше місце у світі, а за обсягом промислового виробництва - п'яте. Значну роль у промисловому піднесенні відігравало залізничне будівництво. Протяжність залізничних колій в країні зросла до 50 тис. км. Проте, незважаючи на швидкі темпи розвитку, промисловий переворот та індустріалізація в Росії так і не були повністю завершені. Країна продовжувала значно відставати від США, Німеччини, Англії і навіть Франції.


Поміркуйте!
Чому, незважаючи на швидкі темпи розвитку промисловості, Росія продовжувала відставати від провідних країн світу?


4. Формування нової соціальної структури. Опозиційний рух.

Розвиток капіталізму, прискорений буржуазними реформами 60-70-х років XIX ст., значно вплинув на соціальну структуру російського суспільства. Збільшилась чисельність робітничого класу, який на початок XX ст. становив понад 5 млн чол., зростала кількість підприємств. Різними видами підприємнитва - промисловим виробництвом, торгівлею, транспортними послугами, фінансами - у Росії займалось 1,5 млн чол.

Основою формування нової російської буржуазії були купці, розбагатілі сеяни і частина дворян. Хоча економічний вплив підприємців дедалі зростав, їх суспільний вплив і політична вага були несуттєві. Підтримка інтересів буржуазії з боку держави робили її консервативною і відданою самодержавству.
На початку буржуазних реформ 60-70-х років XIX ст. представники різноманітних політичних течій у російському суспільстві були однаково зацікавлені у проведенні соціально-економічних перетворень. Але обмеженість аграрної реформи і брутальний грабунок селян зумовили нове піднесення опозиційного абсолютизму руху та його розмежування на ліберальний і революційний напрямки.

Революційний напрямок представляло дві течії - народництво і марксизм. Народники орієнтувалися на перехід Росії до соціалізму через сільську громаду, обминаючи капіталістичний шлях розвитку. Проте ні «ходіння в народ» з метою агітації селян на революційні виступи, ні терористичі акти не привели до народної революції і знищення самодержавного ладу.

У 80-х роках XIX ст. у Росії з'являються перші марксистські групи і гуртки. У Женеві в еміграції діяла група «Визволення праці» на чолі з Г. Плехановим, яка була утворена колишніми народниками. У 1895 р. розрізнені соціал-демократичні гуртки Петербурга були об'єднані лідером радикальних російських соціалістів В. Ульяновим (Леніним) у Союз боротьби за звільнення робітничого класу, а в 1898 р. відбувся установчий з'їзд Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). Проте в цей час ні програма, ні статут партії не були прийняті.


Перевірте себе!

1.  Визначте причини скасування кріпосного права в Росії.
2. Проаналізуйте зміст Маніфесту 19 лютого 1861 р. та механізм його реалізації.
3. Охарактеризуйте інші буржуазні реформи 60-70-х років у Росії.
4. Зробіть в зошитах таблицю «Пореформена Росія».

Галузь Здобутки Проблеми
Промисловість ________ _________
Сільське господарство ________ _________

5. Які нові соціальні верстви сформувалися в пореформеній Росії?
6. Висловіть свою думку стосовно опозиційного руху в Росії наприкінці XIX ст. Який з його напрямків міг бути більш перспективним і потрібим народним масам?


Дати і події

19 лютого 1861 р. - Маніфест про скасування кріпосного права.
1862-1864 рр. - військова реформа.
1863 р. - освітня реформа.
1864 р. - земська та судова реформи.
1881 р. - убивство Олександра II.



С.О. Осмоловський, Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту


Онлайн бібліотека з книгами і підручниками на скачку безкоштовно, основи всесвітньої історії, школяру підготіватися до уроку, домашнє завдання та робота


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - форум.