§ 19. Правопис іменників жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини.

169. 1. Прочитай і перекажи текст. Поясни, як ти розумієш відповідь дідуся.
 Пішли одного разу три жінки по воду до річки. Набрали повні відра і йдуть повагом додому. Коли вибігають попереду жінок на дорогу три хлопчи­ки — їхні сини.
Один пісню заспівав — солов'єм заливається. Другий на руки став, а потім колесом пішов по до­розі. А третій підбіг до матері, взяв у неї повні відра і поніс.
Проходять жінки повз діда сивого і питають з гордістю:
— Ну, як вам, дідусю, наші сини?
А дідусь глянув на перших двох хлопчиків, похи­тав з печаллю головою, а до третього приязно посміхнувся і сказав:
— А я тільки одного сина бачу.
За Валентиною Осєєвою
2. Випиши виділені іменники, поставивши їх у початковій формі. Яке закінчення вони мають? Які зміни відбуваються в основі одного з іменників в орудному відмінку?
3. Звір свій висновок з правилом.

Іменники жіночого роду з нульовим закінченням у початковій формі в орудному відмінку однини ма­ють закінчення -у (-ю). Перед закінченням м'які приголосні подовжуються: [с'іл':у], [т'ін':у]. На письмі подовження приголосного звука передається двома однаковими буквами, а закінчення — буквою -ю: блакиттю, молоддю.
Зверни увагу! Не буває подовження звуків ) в іменниках жіночого роду в орудному відмінку однини перед закінченням у ( ю), якщо їх основа закінчується двома приголосними звуками: якість — якістю, повість — повістю.

170. Запиши іменники любов, Об, верф у стовпчик в орудному відмінку, а через риску подай їх звуковий запис. Після яких приголосних в іменниках жіночого роду подвоєння також не відбувається? Сформулюй правило. Пригадай, чому в цих словах в орудному відмінку пишеться апостроф. Про що він свідчить?

Не подовжуються приголосні [б], [в], [ф] в орудно-3 му відмінку однини іменників жіночого роду, після яких закінчення -ю позначає звуки [йу].
На письмі після букв б, в, ф перед закінченням Ю а також у слові матір'ю ставиться апостроф.

171. 1. Прочитай текст. Яка його тема? Чи допомагає хтось із вашого класу чи школи одинокому дідусеві чи бабусі так, як Оксанка? Як ти оцінюєш ставлення дівчинки до старої одинокої людини?

Старий одинокий ветеран війни сидить біля вікна, милується прощальною красою осені, небес­ною (синь) і чекає Оксанку. Коли дідусь думає про неї, серце його наповнюється (вдячність) і (любов).
Ось уже півроку минуло з того дня, як малень­ка школярка несміливо підійшла до ньоговолочачи хворі ноги, йшов за покупками, і з (щирість) сказала:
— Я Оксанка, сусідка ваша. Хочете, я з (радість) буду вам допомагати?
І відтоді вона майже щодня заходить до нього на часинку — збігає в магазин, інколи з (ретельність) прибере в кімнаті, пробує навіть куховарити. Дівчинка стала для нього найріднішою в світі. До зустрічі з нею його серце було оповите (самотність) і (печаль). Але вражений (людяність), (щирість), (привітність) дівчинки, дідусь Андрій знову повер­нувся до життя.
Задзеленчав дзвоник. «Мабуть, Оксанка-сонечко»,— подумав ветеран і, переборюючи біль у покалічених ногах, поспішив відчинити двері дівчинці.

2. Випиши іменники, що в дужках, ставлячи їх в орудному відмінку однини. Поясни написання їх закінчень.
3. Визнач граматичну основу у першому реченні. Поясни вживання розділових знаків.

172. 1. Спиши текст, ставлячи слова, що в дужках, у потрібному відмінку. Визнач відмінок іменників.
Ліс. Він зачаровує оксамитовим килимом моху, (прозорість) і (незворушність) повітря, неповторною (краса). Струнка береза у своєму (одвічне срібло) вітально змахує (шовкова хустина), сосна спроквола погойдує (міцне гілля). А плакуча верба водограйно струменить (зелена коса). Вона немов просить з (ра­дість) і (печаль), (гостинність) і (лагідність), явле­ною в мінливому шелесткому поклоні: зайди у тінь мою, спочинь!
За Юрієм Букатевичем
2. До слів любов, пошана, успіх, втрата добери антоніми, користуючись довідкою. Запиши.
Слова для довідки: невдача, зневага, ненависть, здобуток.