KNOWLEDGE HYPERMARKET


Тема 7. Богатирська доба Київської Русі
 
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Я і Україна|Я і Україна]]&gt;&gt;[[Мій Київ 5 клас|Я і Україна 5 клас]]&gt;&gt;Я і Україна: Богатирська доба Київської Русі''' <metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Богатирська доба Київської Русі</metakeywords>  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Я і Україна|Я і Україна]]&gt;&gt;[[Мій Київ 5 клас|Я і Україна 5 клас]]&gt;&gt;Я і Україна: Богатирська доба Київської Русі''' <metakeywords>Я і Україна, клас, урок, на тему, 5 клас, Богатирська доба Київської Русі</metakeywords>  
-
БОГАТИРСЬКА ДОБА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
+
'''Богатирська доба Київської Русі.'''<br>
-
І тоді невідомий автор твору "Слово о полку Ігоревім" закликав усіх [[Київська_держава_за_перших_князів._Повний_урок|князів]], забувши про чвари, об єднатися перед спільною небезпекою навколо Києва і київського Святослава Всеволодовича:<br>''"Був же він грозою для ворога,<br>Приборкав його полками сильними<br>Ще й мечами булатними".''
+
І тоді невідомий автор твору "Слово о полку Ігоревім" закликав усіх [[Київська держава за перших князів. Повний урок|князів]], забувши про чвари, об єднатися перед спільною небезпекою навколо Києва і київського Святослава Всеволодовича:
-
<br>КНЯЗІВСЬКІ УСОБИЦІ.  
+
<br>''"Був же він грозою для ворога,<br>Приборкав його полками сильними<br>Ще й мечами булатними".''
 +
 
 +
<br>'''Князівські усобиці.'''<br>
Закінчуючи земне життя, Ярослав Мудрий передав Київ найстаршому з синів Ізяславу, а молодшим - інші землі. Князь нащадкам наказував: "... коли будете в ненависті жити, в сварках і міжусобицях, то й самі загинете, і землю батьків і дідів погубите, яку здобули трудом великим. Але слухайте брат брата, живіть мирно". Швидко забулися Ярославові повчання. Багато з'явилося на Русі князів. І кожний з них хотів більше шани, кращих земель. З неабиякою жорстокістю боролися Ярославичі за київський престол. Брат ішов на брата, племінник - на дядька. Князі-суперники кидали один одного у в'язниці, осліплювали або отруювали. Були й такі, що посилали гінців у половецькі степи кликати на допомогу кочівників. Князівськими чва-<br>рами скористались вороги. Без перешкод почали вони напад на руські землі. Половецькі орди перетворились на велику небезпеку для Києва і всієї Русі. 1185 р. степовикам вдалося розбити князя Ігоря Святославича і зібране ним військо інших руських князів. "І застогнав, браття, Київ з горя, а Чернігів від напастей, туга розлилася по руській землі", - свідчить давній літопис.  
Закінчуючи земне життя, Ярослав Мудрий передав Київ найстаршому з синів Ізяславу, а молодшим - інші землі. Князь нащадкам наказував: "... коли будете в ненависті жити, в сварках і міжусобицях, то й самі загинете, і землю батьків і дідів погубите, яку здобули трудом великим. Але слухайте брат брата, живіть мирно". Швидко забулися Ярославові повчання. Багато з'явилося на Русі князів. І кожний з них хотів більше шани, кращих земель. З неабиякою жорстокістю боролися Ярославичі за київський престол. Брат ішов на брата, племінник - на дядька. Князі-суперники кидали один одного у в'язниці, осліплювали або отруювали. Були й такі, що посилали гінців у половецькі степи кликати на допомогу кочівників. Князівськими чва-<br>рами скористались вороги. Без перешкод почали вони напад на руські землі. Половецькі орди перетворились на велику небезпеку для Києва і всієї Русі. 1185 р. степовикам вдалося розбити князя Ігоря Святославича і зібране ним військо інших руських князів. "І застогнав, браття, Київ з горя, а Чернігів від напастей, туга розлилася по руській землі", - свідчить давній літопис.  
-
<br>КИЇВСЬКІ БОГАТИРІ.  
+
<br>'''Київські богатирі.'''<br>
В усі часи київська земля славилася сильними і мужніми людьми. У важкі для Русі часи вони завжди піднімалися на захист рідного краю. Народ склав про них пісні, легенди, перекази.  
В усі часи київська земля славилася сильними і мужніми людьми. У важкі для Русі часи вони завжди піднімалися на захист рідного краю. Народ склав про них пісні, легенди, перекази.  
Строка 15: Строка 17:
Давня легенда розповідає, що з'явився якось біля Києва великий Змій. Одних людей поїдав, інших у полон брав. І не було у Київського князя сили, щоб подолати ту напасть. А тут Змій захотів, щоб віддали йому князівську дочку. Зажурився князь, заплакав. Але довелося віддавати в зміїв полон князівну. А в цей час був на Русі богатир Добриня Нікітич. Поспішили до нього посланці з Києва. Довго-довго просили богатиря, але він не йшов. Нарешті послали до нього діточок малих. Благали вони Добриню, аж поки той не згодився. Приїхав богатир до Києва. Вибрав собі коня буланого, меч важкий і поїхав на бій зі Змієм. Як тільки виїхав з воріт Києва, налетів на нього Змій. Величезний такий, 12 голів, з усіх вогонь і дим іде. На київські пагорби вийшли кияни і почали молити бога за перемогу. Довго бився Добриня із змієм, аж поки не відрубав йому всі голови, а тіло на шматки розірвав і спалив. Визволив богатир князівну і багато киян, заслужив собі славу і вічну пам'ять.  
Давня легенда розповідає, що з'явився якось біля Києва великий Змій. Одних людей поїдав, інших у полон брав. І не було у Київського князя сили, щоб подолати ту напасть. А тут Змій захотів, щоб віддали йому князівську дочку. Зажурився князь, заплакав. Але довелося віддавати в зміїв полон князівну. А в цей час був на Русі богатир Добриня Нікітич. Поспішили до нього посланці з Києва. Довго-довго просили богатиря, але він не йшов. Нарешті послали до нього діточок малих. Благали вони Добриню, аж поки той не згодився. Приїхав богатир до Києва. Вибрав собі коня буланого, меч важкий і поїхав на бій зі Змієм. Як тільки виїхав з воріт Києва, налетів на нього Змій. Величезний такий, 12 голів, з усіх вогонь і дим іде. На київські пагорби вийшли кияни і почали молити бога за перемогу. Довго бився Добриня із змієм, аж поки не відрубав йому всі голови, а тіло на шматки розірвав і спалив. Визволив богатир князівну і багато киян, заслужив собі славу і вічну пам'ять.  
-
<br>ВОЛОДИМИР МОНОМАХ - '''князь київський'''.
+
<br>'''Володимир Мономах - князь київський.'''  
-
1113 р. київське віче запросило на княжий престол відомого полководця та державотворця України-Русі, онука Ярослава Мудрого - Володимира Мономаха. З приходом нового князя Київ знову починає розквітати: зводяться нові кам'яні палаци, церкви, з'являються видатні творіння літератури та мистецтва, шириться освіта. За часів Мономаха було збудовано перший дерев'яний міст через [[М._Гоголь._Чудовий_Дніпро.._Познанська._Спасибі_людям,_що_зростили_ліс|Дніпро]]. Сам князь прославився як талановитий письменник. Найважливіший його твір "Повчання дітям" залишив помітний слід у літературі. "Повчання" радило бути миролюбивим та гостинним. "Понад усе, -сказано в творі, - шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: чи посол, чи знатний, чи простий - всіх пригощайте їжею і питвом, а якщо можете - дарунками". Князь учив піклуватися про хворих, шанувати померлих, поважати старших. Гучну славу здобув київський князь у боротьбі з кочівниками-половцями. Походи руських дружин наводили жах на ворогів. 100 половецьких ханів полонив київський князь. Невипадково один з літописів оповідає про Мономаха таке: "Ним половці лякали дітей у колисці". За онука великого Ярослава військове мистецтво Київської Русі досягло найвищого піднесення. Існує легенда, що коли Мономах з військом наблизився до кордонів Візантії, імператор надіслав йому особисто регалії імператорської влади і передав права Риму і Царгороду на володіння світом. За своєю величчю тогочасний Київ нагадував часи Ярослава Мудрого. Було встановлено тісні зв'язки з Англією, Швецією, Норвегією, Данією, Німеччиною, Угорщиною. Коли Мономах помер, то всі люди, за переказом літописця, плакали за ним, "як діти за отцем або за матір'ю". Після смерті князя Володимира почались для Києва важкі часи. Мир і спокій знову порушили княжі усобиці. 1169 р. князь Андрій Боголюбський захопив Київ і віддав його на пограбування своїм військам. При цьому грабіжники звернули особливу увагу на церковні скарби. Літописець сповіщає нам: "І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон і книг, і риз, і дзвони познімали всі (ці) смоляни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, і всі святині було забрано". Слабшав Київ від князівських чвар, а в цей час до його кордонів просувались нові вороги - татари.  
+
1113 р. київське віче запросило на княжий престол відомого полководця та державотворця України-Русі, онука Ярослава Мудрого - Володимира Мономаха. З приходом нового князя Київ знову починає розквітати: зводяться нові кам'яні палаци, церкви, з'являються видатні творіння літератури та мистецтва, шириться освіта. За часів Мономаха було збудовано перший дерев'яний міст через [[М. Гоголь. Чудовий Дніпро. М. Познанська. Спасибі людям, що зростили ліс|Дніпро]]. Сам князь прославився як талановитий письменник. Найважливіший його твір "Повчання дітям" залишив помітний слід у літературі. "Повчання" радило бути миролюбивим та гостинним. "Понад усе, -сказано в творі, - шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: чи посол, чи знатний, чи простий - всіх пригощайте їжею і питвом, а якщо можете - дарунками". Князь учив піклуватися про хворих, шанувати померлих, поважати старших. Гучну славу здобув київський князь у боротьбі з кочівниками-половцями. Походи руських дружин наводили жах на ворогів. 100 половецьких ханів полонив київський князь. Невипадково один з літописів оповідає про Мономаха таке: "Ним половці лякали дітей у колисці". За онука великого Ярослава військове мистецтво Київської Русі досягло найвищого піднесення. Існує легенда, що коли Мономах з військом наблизився до кордонів Візантії, імператор надіслав йому особисто регалії імператорської влади і передав права Риму і Царгороду на володіння світом. За своєю величчю тогочасний Київ нагадував часи Ярослава Мудрого. Було встановлено тісні зв'язки з Англією, Швецією, Норвегією, Данією, Німеччиною, Угорщиною. Коли Мономах помер, то всі люди, за переказом літописця, плакали за ним, "як діти за отцем або за матір'ю". Після смерті князя Володимира почались для Києва важкі часи. Мир і спокій знову порушили княжі усобиці. 1169 р. князь Андрій Боголюбський захопив Київ і віддав його на пограбування своїм військам. При цьому грабіжники звернули особливу увагу на церковні скарби. Літописець сповіщає нам: "І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон і книг, і риз, і дзвони познімали всі (ці) смоляни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, і всі святині було забрано". Слабшав Київ від князівських чвар, а в цей час до його кордонів просувались нові вороги - татари.  
<br>  
<br>  
-
1.&nbsp;Чому на Русі почались князівські усобиці?<br>2.&nbsp;Як вони впливали на силу і могутність руської землі?<br>3.&nbsp;Розкажи про київських богатирів. Чому народ любив і поважав їх?<br>4.&nbsp;Що тобі відомо про київського князя Володимира Мономаха?<br>5.&nbsp;Давні легенди багато розповідають про страшного Змія. Подумай, хто міг ховатися в образі Змія?<br>  
+
''1.&nbsp;Чому на Русі почались князівські усобиці?<br>2.&nbsp;Як вони впливали на силу і могутність руської землі?<br>3.&nbsp;Розкажи про київських богатирів. Чому народ любив і поважав їх?<br>4.&nbsp;Що тобі відомо про київського князя Володимира Мономаха?<br>5.&nbsp;Давні легенди багато розповідають про страшного Змія. Подумай, хто міг ховатися в образі Змія?<br>''
-
<br> ''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, [[5_клас_уроки|5 клас]]''  
+
<br> ''Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, [[5 клас уроки|5 клас]]''  
''Вислано читачами з інтернет-сайту''  
''Вислано читачами з інтернет-сайту''  

Текущая версия на 17:13, 30 сентября 2012

Гіпермаркет Знань>>Я і Україна>>Я і Україна 5 клас>>Я і Україна: Богатирська доба Київської Русі

Богатирська доба Київської Русі.

І тоді невідомий автор твору "Слово о полку Ігоревім" закликав усіх князів, забувши про чвари, об єднатися перед спільною небезпекою навколо Києва і київського Святослава Всеволодовича:


"Був же він грозою для ворога,
Приборкав його полками сильними
Ще й мечами булатними".


Князівські усобиці.

Закінчуючи земне життя, Ярослав Мудрий передав Київ найстаршому з синів Ізяславу, а молодшим - інші землі. Князь нащадкам наказував: "... коли будете в ненависті жити, в сварках і міжусобицях, то й самі загинете, і землю батьків і дідів погубите, яку здобули трудом великим. Але слухайте брат брата, живіть мирно". Швидко забулися Ярославові повчання. Багато з'явилося на Русі князів. І кожний з них хотів більше шани, кращих земель. З неабиякою жорстокістю боролися Ярославичі за київський престол. Брат ішов на брата, племінник - на дядька. Князі-суперники кидали один одного у в'язниці, осліплювали або отруювали. Були й такі, що посилали гінців у половецькі степи кликати на допомогу кочівників. Князівськими чва-
рами скористались вороги. Без перешкод почали вони напад на руські землі. Половецькі орди перетворились на велику небезпеку для Києва і всієї Русі. 1185 р. степовикам вдалося розбити князя Ігоря Святославича і зібране ним військо інших руських князів. "І застогнав, браття, Київ з горя, а Чернігів від напастей, туга розлилася по руській землі", - свідчить давній літопис.


Київські богатирі.

В усі часи київська земля славилася сильними і мужніми людьми. У важкі для Русі часи вони завжди піднімалися на захист рідного краю. Народ склав про них пісні, легенди, перекази.

Давня легенда розповідає, що з'явився якось біля Києва великий Змій. Одних людей поїдав, інших у полон брав. І не було у Київського князя сили, щоб подолати ту напасть. А тут Змій захотів, щоб віддали йому князівську дочку. Зажурився князь, заплакав. Але довелося віддавати в зміїв полон князівну. А в цей час був на Русі богатир Добриня Нікітич. Поспішили до нього посланці з Києва. Довго-довго просили богатиря, але він не йшов. Нарешті послали до нього діточок малих. Благали вони Добриню, аж поки той не згодився. Приїхав богатир до Києва. Вибрав собі коня буланого, меч важкий і поїхав на бій зі Змієм. Як тільки виїхав з воріт Києва, налетів на нього Змій. Величезний такий, 12 голів, з усіх вогонь і дим іде. На київські пагорби вийшли кияни і почали молити бога за перемогу. Довго бився Добриня із змієм, аж поки не відрубав йому всі голови, а тіло на шматки розірвав і спалив. Визволив богатир князівну і багато киян, заслужив собі славу і вічну пам'ять.


Володимир Мономах - князь київський.

1113 р. київське віче запросило на княжий престол відомого полководця та державотворця України-Русі, онука Ярослава Мудрого - Володимира Мономаха. З приходом нового князя Київ знову починає розквітати: зводяться нові кам'яні палаци, церкви, з'являються видатні творіння літератури та мистецтва, шириться освіта. За часів Мономаха було збудовано перший дерев'яний міст через Дніпро. Сам князь прославився як талановитий письменник. Найважливіший його твір "Повчання дітям" залишив помітний слід у літературі. "Повчання" радило бути миролюбивим та гостинним. "Понад усе, -сказано в творі, - шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: чи посол, чи знатний, чи простий - всіх пригощайте їжею і питвом, а якщо можете - дарунками". Князь учив піклуватися про хворих, шанувати померлих, поважати старших. Гучну славу здобув київський князь у боротьбі з кочівниками-половцями. Походи руських дружин наводили жах на ворогів. 100 половецьких ханів полонив київський князь. Невипадково один з літописів оповідає про Мономаха таке: "Ним половці лякали дітей у колисці". За онука великого Ярослава військове мистецтво Київської Русі досягло найвищого піднесення. Існує легенда, що коли Мономах з військом наблизився до кордонів Візантії, імператор надіслав йому особисто регалії імператорської влади і передав права Риму і Царгороду на володіння світом. За своєю величчю тогочасний Київ нагадував часи Ярослава Мудрого. Було встановлено тісні зв'язки з Англією, Швецією, Норвегією, Данією, Німеччиною, Угорщиною. Коли Мономах помер, то всі люди, за переказом літописця, плакали за ним, "як діти за отцем або за матір'ю". Після смерті князя Володимира почались для Києва важкі часи. Мир і спокій знову порушили княжі усобиці. 1169 р. князь Андрій Боголюбський захопив Київ і віддав його на пограбування своїм військам. При цьому грабіжники звернули особливу увагу на церковні скарби. Літописець сповіщає нам: "І взяли вони майна безліч, і церкви оголили від ікон і книг, і риз, і дзвони познімали всі (ці) смоляни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, і всі святині було забрано". Слабшав Київ від князівських чвар, а в цей час до його кордонів просувались нові вороги - татари.


1. Чому на Русі почались князівські усобиці?
2. Як вони впливали на силу і могутність руської землі?
3. Розкажи про київських богатирів. Чому народ любив і поважав їх?
4. Що тобі відомо про київського князя Володимира Мономаха?
5. Давні легенди багато розповідають про страшного Змія. Подумай, хто міг ховатися в образі Змія?


Бєлкіна Е.В., Бойко В.М., Васильєв О.О., Глазунова Л.М., Іванюк О.Л., Левітас Ф.Л., Паламарчук Л.Б., Тараненко М.Г., Труханов М.Г., Трухан О.Ф., Чанцев Н.І., Мій Київ: Історія.Культура.Георгафія, 5 клас

Вислано читачами з інтернет-сайту


Календарно-тематичне планування уроків, безкоштовні підручники, курс я і Україна, все для учителя у підготовці до уроків, готові домашні завдання

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.