Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Українське питання. Хлопомани і народовці

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 9 клас>> Історія України: Україна в геополітичних стратегіях Росії, Німеччини, Австро-Угорщини. Українське питання. Хлопомани і народовці


ЗІТКНЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ, ПОЛЬСЬКОЇ, НІМЕЦЬКОЇ І АВСТРІЙСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ІДЕЙ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ, УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ, ЙОГО ГОЛОВНІ ЗАСАДИ І ПРИНЦИПИ. УКРАЇНА В ГЕОПОЛІТИЧНИХ СТРАТЕГІЯХ РОСІЇ, НІМЕЧЧИНИ, АВСТРО-УГОРЩИНИ. ХЛОПОМАНИ І НАРОДОВЦІ


УКРАЇНА В ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПЛАНАХ НІМЕЧЧИНИ, РОСІЇ, АВСТРО-УГОРЩИНИ
Наведіть приклади взаємного сприяння чи перешкоджання в розвитку народів і держав.

Проблеми співіснування України із сусідніми державами

У 40-х роках XIX ст. Німеччина розпочала своє активне економічне, культурне й політичне просування на Південний Схід. Чим швидше розвивалася її промисловість, тим більше країн потрапляло в зону дії німецької геополітичної експансії: Балкани, Туреччина, Єгипет, Месопотамія, Персія й навіть Індія. У цьому зв'язку правлячі кола Німеччини добре розуміли величезне значення Чорноморського басейну і Передньої Азії для своїх економічних інтересів.

Треба зазначити, що німецька експансія в XIX ст. принципово відрізнялася від імперської політики царського самодержавства. Царська Росія йшла шляхом захоплення сусідніх територій, намагалася знищити чи якнайбільше обмежити державність і етнокультурну самобутність прикордонних народів. Німеччина ж намагалася створити якнайширший союз держав, у якому б вона відігравала роль економічного й політичного лідера.

Царська Росія, створюючи свою імперію, розглядала Україну як власну територію, відокремлену від неї внаслідок монголо-татарського нашестя й територіальної експансії Литви і Польщі. Незважаючи на приводи, якими виправдовувалася імперська політика проти України, із XVIII ст. її територія використовувалася Росією як плацдарм для поширення свого впливу на Захід і Південь. Після поділів Польщі та створення Королівства Польського з російським намісником на чолі, Україна розглядалася насамперед як стратегічний трамплін для просування Росії на Балкани та в Середземномор'я.

Австрійська імперія протягом першої половини XIX ст. не проявляла особливої зацікавленості до східноукраїнського напрямку своєї геополітичної стратегії. Інтереси Габсбургів стосувалися західного й південного напрямків: намагання відігравати провідну роль в об'єднанні німецьких земель, підпорядкування Апеннінського та Балканського півостровів. Після поразок у війні з Пруссією, визволення та об'єднання Італії, східний напрямок набував для Австро-Угорщини все більшого значення. Це зумовлювалося також і зіткненням австрійських і І російських інтересів на Балканах. Тому австрійські політики все частіше сталий зосереджувати увагу на Україні. У 80-х роках у них навіть виникали плани створення «Київського королівства» під владою Габсбургів. Тоді б Україна з російського плацдарму перетворилася на щит для її володінь і сфер впливу. Такі геополітичні плани Австро-Угорщини повністю відповідали й інтересам Німеччини.

Зіткнення російської, польської, німецької та австрійської національних ідей на українських землях

Національною є та ідея, навколо якої згуртовується весь народ. Це первинна ] умова існування нації, поза якою будь-яка суспільна діяльність утрачає сенс. Створення і плекання національної ідеї перетворює народ на міцний життєдайний організм. Національна ідея спонукає народ до мобілізації своїх внутрішніх сил, пробуджує волю, скеровує його дії. Вона визначає ті питання, які забезпечують народові самостійне існування і розвиток.

У XIX ст. боротьба за національні інтереси характеризувалася проявами егоїзму. Тому національна ідея нерідко виступала духовним забезпеченням імперських зазіхань. Так, наприклад, у багатонаціональній Австро-Угорській імперії за основу національної ідеї було взято державну єдність усіх народів, уключаючи й український, навколо державоутворюючої австрійської нації. Російська національна ідея на теренах України полягала в подоланні наслідків чужинських і насамперед польських впливів, яких зазнали українці через багатовікове відокремлення від Росії. І тепер завдання щодо зміцнення російського народу полягало в його примноженні шляхом перетворення українців на «справжніх росіян».

У рамках німецької національної ідеї Україна розглядалася як земля, що мала давні й міцні зв'язки з німецьким світом. Це виражалося жвавою торгівлею з німецькими містами, використанням українських шляхів для налагодження торговельних зв'язків із Півднем і Сходом. Міцними також були й культурні зв'язки. У німецьких університетах навчалася і формувалася українська інтелігенція. Від часу ліквідації Української козацької держави ці зв'язки були перервані Московією. Однак із розвитком німецької індустрії політичні бар'єри мали бути подолані новими економічними зв'язками. Тому Україна розглядалася як регіон, який визнавав би провідну роль німецької економіки й культури, а за сприятливих умов він мав перетворитися на союзну країну.

Польська й українська національні ідеї були багато в чому спорідненими. Обидві вони були ідеями незалежності й самостійності української та польської держав. Вони також містили прагнення відновити свою територіальну єдність, захистити господарські інтереси, зберегти національну самобутність. Найнагальнішим проявом національної ідеї обох народів стало прагнення досягнути рівноцінності та рівноправності серед інших народів Російської імперії.

Разом із тим ці дві ідеї мали й непримиренну позицію. Польська національна ідея передбачала відновлення польської державності в кордонах 1772 р. «історичної Польщі» і не визнавала за українцями права на свою державність і соціальне визволення.


НАСЛІДКИ ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ТА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
1. Що ускладнювало розв'язання українського питання в другій подовині ХІХ ст.?
2. Якими були причини виникнення негативних наслідків через перебування України в складі чужих держав?

Зміст українського питання в другій половині XIX ст.

Протягом другої половини XIX ст. зміст українського питання не змінився. Нерозв'язані питання життя українського народу лише нагромаджувалися. В умовах формування української нації головним сенсом українського питання стало створення імперіями перешкод на шляху процесу консолідації української нації.

КОНСОЛІДАЦІЯ (від латин, consolidalio - зміцнення, об'єднання) - зміцнення, згуртування, об'єднання в нерозривне ціле.

Розвиток європейських націй ґрунтувався на одночасному розвитку культури, економіки і мови у власній державі. Проте цього гармонійного поєднання в Україні протягом XIX ст. не спостерігалося.

Імперські уряди Росії та Австро-Угорщини спрямовували українство до втрати самобутніх рис, вироблених нашим народом у попередні віки, і всіма силами перешкоджали зародженню нових проявів згуртування та національного самоусвідомлення. У цілому метою їхньої політики була денаціоналізація українського народу.

Насамперед це знаходило відображення в імперській освітній політиці щодо українців. Наприкінці XIX ст. три чверті населення України були неписьменними.

Історичний факт. За рівнем освіти на зламі XIX й XX ст. Україна в Європі займала одне з останніх місць, випереджаючи Румунію й Сербію.

Неосвіченість не давала можливості духовним провідникам виховувати в народу патріотизм, почуття самоповаги. Вона обмежувала інтереси людей вузькими рамками сім'ї та громади, турботами примітивного виробництва.

Проте й освічені селяни, і робітники дуже важко об'єднувалися в українську націю навколо українських провідних верств через відсутність вільного українського книгодрукування.

Цей найефективніший засіб передачі ідей від провідників нації до народу перебував у руках імперських властей. Вони ж не те що пильно контролювали, а в переважній більшості випадків зовсім забороняли видання українських книжок, газет, часописів і брошур тощо.

Ще пильніше власті стежили й перешкоджали розвиватися тим верствам, які могли стати провідниками народу в справі консолідації української нації. Особливо пильно імперські власті слідкували за «станом умів» інтелігенції. Для тих, хто намагався берегти й захищати свою національну самобутність, власті чинили найрізноманітніші перешкоди, формували навколо них задушливу атмосферу підозр, зневаги й цькування.

Інтелігенти, які за умов незалежної держави стають носіями і провідниками національної культури, в Україні мусили приховувати своє українське єство, пристосовуватися і ставати носіями чужої культури, щоб отримати гідне своїх знань становище та роботу в умовах панування імперської адміністрації.

ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Максимально просто іі болісно це становище описала в автобіографії Олена Пчілка. З гіркотою згадуючи своє дитинство, вона підкреслювала, що в родинному спілкуванні батьки і діти завжди розмовляли українською, але при чужих переходили на російську мову.

«Що більше ми підростали, то більше вимагала того Московщина, Хоч ніхто нам не казав „цурайся свого, кидай рідну мову", але цс само собою розумілось. „У гостях", „при гостях" треба було говорити по-московському», — згадувала письменниця.

Шлях до повнокровного розвитку української нації перетинала й нещадна колонізаторська експлуатація ресурсів, виробничих потужностей, фінансів і, зрештою, усього українського народу.

Розвиток української нації стримувало іі те, що серед провідних верств українців було обмаль. Торгівля перебувала в руках чужинців: росіян, євреїв, вірменів, греків. До того ж вони торгували не за цивілізованими нормами, а як скупники і перекупники. У сфері виробництва також панував іноземний капітал. Тому більша частка прибутків витрачалася не на розвиток економіки України, а потрапляла за кордон.

ДУМКА ВЧЕНОГО
Михайло Грушевський на початку XX ст. описував експлуатацію України російським самодержавством: «Уряд, експлуатуючи до останньої можливості платіжні сили українського населення, повертає Україні всього лише половину коштів, які забирає з неї, але іі те, що повертає, призначає не на розвиток продуктивних сил, не па потреби культурного розвитку населення, а на зміцнення ворожого народному життю режиму».

Розквіту нації надзвичайно сприяє і розвиток транспорту. Він зближує регіони, допомагає людям відчути свою єдність, незважаючи на відстані. Проте транспорт н Україні розвивався не для зміцнення зв'язків в економіці та суспільстві, І насамперед заради успішного вивезення сировини, напівфабрикатів з України, заради швидкого переміщення військ імперій.

Що ж стосується загального рівня розвитку транспорту, то він катастрофічно відставав від потреб української економіки, а тим більше від рівня європейських націй. Навіть найдешевший морський транспорт не задовольняв елементарних потреб.

Історичний факт. Перевезення продукції від одного чорноморського порту до іншого в Україні коштувало приблизно стільки ж, скільки перевезення подібного вантажу до Англії англійським флотом.

Розвиток нації потребував опори на міста. Проте серед міських жителів українці становили менше третини. У великих містах їхній відсоток був ще меншим. І чим більшим ставало місто, тим меншою була там частка українців. Так, у Києві в 1874 р. українську мову вважали рідною 60 % населення, а в 1897-му — лише 22 %. Неукраїнською здебільшого була й інтелігенція в Україні — головний генератор національної ідеї.

Та верства, яка завдяки своїм знанням і вмінням забезпечувала рух українського суспільства шляхом модернізації, у більшості своїй не була українською.

Історичний факт. За переписом 1897 р. лише 16 % юристів, 25 % учителів, майже 10 % письменників і художників в Україні були українцями. Загалом з усіх представників населення, зайнятих розумовою працею, українці становили лише третину.

Українці-інтелігенти працювали переважно в невеликих містах і селах учителями, лікарями, агрономами, статистиками, фельдшерами. У великих містах вони здебільшого перебували на другому плані міського життя.

Гальмом консолідації нації був і адміністративно-територіальний поділ, який значну частину українства штучно відривав від основної частини українців, що проживали в 9 українських губерніях. Тим більше перешкоджали консолідації нації імперські кордони, які максимально ускладнювали економічні й культурні зв'язки між західно- та східноукраїнськими землями. Проявом українського питання залишалася й відсутність єдиної української церкви.

Для імперських властей українське питання поставало в одній площині: чим вищого розвитку досягатимуть культура і громадсько-політичні погляди українців, тим міцнішатиме їхнє прагнення до відокремлення. Тому імперії робили все можливе для їх гальмування та сприяли процесам втрати всіма суспільними верствами, і насамперед освіченими, українського самоусвідомлення.

Громадівці, хлопомани й народовці

Однак ні малоросійство, ні москвофільство не могли задовольнити молоде покоління українців. У Східній Україні на захист зневажуваного українського народу, доведеного до матеріальної та духовної злиденності, стали громадівці та хлопомани (інша загальна назва «українофіли»).

Імперські власті після поразки в Кримській війні 1853-1856 pp. та посилення руху проти кріпацтва зрозуміли, що вони ведуть Російську імперію до загибелі. Шукаючи шляхів виходу з кризової ситуації, урядовці звернулися до ліберального поміщицтва, послабили контроль за демократичною інтелігенцією. Це дало можливість колишнім членам Кирило-Мефодіївського братства розпочати в Петербурзі діяльність, спрямовану на захист українських Інтересів. Вони об'єднувалися в громади — гурти однодумців. Звідси іі походять назви «громадівський рух», «громадівці».

Активну участь у створенні громад узяла група хлопоманів. Це були молоді люди, які походили переважно з шляхетських польських або українських (полонізованих родин. Вони вважали, що шляхта має поєднатися з тим народом, на землі якого живе. Насамперед вони закликали ополячених українців повернутися до нації своїх батьків. Подібними до громадівців у Західнії) Україні були народовці. Лідерами наддніпрянських і наддністрянських націонал-демократів (народовців) були В. Антонович і О. Барвінський.

Перевірте свої знання
1. Визначте місце українських територій у геополітичних планах Росії, Німеччини, Австро-Угорщини.
2. Порівняйте засоби, якими втілювали в життя свої геополітичні плани Німеччина та Росія.
3. Якій меті мали слугувати плани створення «Київського королівства»?
4. Доведіть, що російська та австрійська національні ідеї виступали прикриттям імперських зазіхань.
5. У чому проявилася спільність, а з іншого боку, непримиренність української та польської національних ідей?
6. Дайте визначення національної ідеї. Чим вона важлива для народу?
7. Визначте сутність зіткнення російської, польської, німецької, австрійської національних ідей на українських землях.   
8. Назвіть причини денаціоналізації українського народу.
9. Чому заборонялося видання українських книжок, газет і часописів?
10. Охарактеризуйте складові українського національного питання в другій половині XIX ст.
11. Чому в родинному спілкуванні батьки і діти розмовляли українською мовою, а «на людях» говорили «по-московському?»
12. Чому серед міських жителів українці становили меншість?
13. Як Австрійська та Російська імперії стримували економічний розпиток України?
14. Чому для розвитку нації надзвичайно вагомим є зростання чисельності її інтелігенції?
15. Що стало причиною виникнення хлопоманства й народовства?
16. Що дало можливість утвердитися «громадівському рухові»?


О. К. Струкевич, Історія України, 9 клас
Вислано читачами з інтернет-сайтів  


Скачати підручники та книги онлайн, планування з історії України, курси та завдання з історії України для 9 класу


Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення


Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.