Личные инструменты

2168
з математики

132
учня

168
для 11 класу

443
відкореговано


Вашій увазі

24638
уроків


Франчéско Петрáрка «Книга пісень»: «Благословенні місяць, день і рік...», «Як не любов, то що ж це бути може...»

Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 8 клас>>Зарубіжна література: Франчéско Петрáрка «Книга пісень»: «Благословенні місяць, день і рік...», «Як не любов, то що ж це бути може...»



ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА
(1304-1374)

Через слово людське обличчя стає прекрасним
Франческо Петрарка


У 1302 р. Флоренція вигнала не тільки Данте, а й іншого, ще не народженого, великого італійського поета й гуманіста Франческо Петрарку. Його батько Петракко, друг і однодумець Данте, вимушений був тікати з рідного міста разом із родиною, щоб зберегти життя. Десятилітні блукання привели родину на південь Франції, у невеличке містечко поблизу Авіньйона, де в «авіньйонському полоні» у французьких королів знаходився Папа Римський і його почет.
Знаючи, якою мінливою буває доля, батько майбутнього поета хотів дати сину таку освіту, яка б допомогла йому долати життєві негаразди, тож і відправив юнака до Болонського університету навчатися на правничому факультеті, який славився на всю Європу. Але ця життєва дорога Франческо була не до снаги, він марив вільними мистецтвами та поезією і хотів вивчати не сувої тяжб безкінечних судових процесів, а книги тих часів, коли Рим був не провінцією рабів, а господарем провінцій. Протистояння батька і сина закінчилося тим, що улюблені книги Вергілія і Цицерона були кинуті в полум'я, і тільки ридання сина змусили Петракко врятувати їх із вогню.
Деякий час суха юриспруденція — вимушений компроміс із батьком — і поезія, якою наповнювалася душа юнака, існували поряд. У 1326 p., після смерті батька, Франческо покинув правничий факультет і повернувся до Авіньйона. Це рішення, що знаменувало докорінну зміну життєвого шляху, далося юнакові не просто. У літературному заповіті «Лист до нащадків» Петрарка пояснив своє рішення: «Мені було гидко заглиблюватись у вивчення того, чим користуватися безчесно я не хотів, а чесно не зміг би».
Невеличкого батьківського спадку було недостатньо, щоб займатись улюбленою літературою, подорожувати, пізнавати світ і самого себе. Треба було шукати службу, що давала б певний прибуток і не потребувала при цьому значних зусиль. На допомогу прийшли шанувальники таланту, адже слава про обдарованого юнака дуже швидко поширилася по Авіньйону. Тоді ж сталася подія, яка навічно ввійшла в історію світової літератури: 6 квітня 1327 р. у церкві Святої Клари Петрарка вперше побачив молоду жінку, яку обезсмертив у своїх віршах під ім'ям донни Лаури.
У 1330 р. кардинал Дж. Колонна запропонував Петрарці місце секретаря, але для цього треба було прийняти постриг, що поет і
зробив. Петрарка багато читав, подорожував, відшукував по всій Європі рідкісні книги, переважно античних авторів, і, зрештою, став безперечним духовним авторитетом. У 1337 р. він уперше відвідав Рим, який тоді радше нагадував смітник, аніж колишню столицю світу. Побачене настільки вразило поета, що спричинило певний духовний переворот: його думки все частіше повертаються до минулої слави Риму, до його культури. Тому він починає усвідомлювати себе італійцем, нащадком великої античної цивілізації. Поет навіть змінив своє прізвище Петракко на латинський лад — Петрарка. Чим він міг прислужитися батьківщині? Своїм розумом і талантом...
Повернувшись до Франції, Петрарка оселився у своєму маєтку Воклюз біля Авіньйона, що дало йому, з одного боку, можливість усамітнитися, триматися подалі від суєти папської резиденції, з іншого — не бути осторонь політичного життя. У Воклюзі поет багато працював: писав вірші, поеми латинською мовою, став першим ученим-філологом, який вивчав вірші стародавніх римлян, продовжував збирати свою бібліотеку і тримав руку на пульсі суспільного життя Європи. Поет, що усамітнився в маєтку, мав неабияку політичну вагу. Усю духовну силу, свій авторитет він спрямував на відродження традицій Стародавнього Риму. И Італія це зрозуміла: сенат Риму вирішив увінчати Петрарку лавровим вінком, як це робилося в античні часи, за поему «Африка», написану латиною, що прославляла перемоги римського полководця Сципіона Африканського в Північній Африці. Диплом лауреата надавав поету почесне римське громадянство і право викладати сім вільних мистецтв.
День і місце урочистості, які мали, за задумом Петрарки, не тільки символізувати відродження минулої слави Риму, а й пробудити патріотичні почуття італійців, він обрав сам — 8 квітня 1341 р. на Капітолійському пагорбі. Це було свято Воскресіння Господнього. І саме в цей день, як уважають деякі дослідники, і розпочалася нова епоха — доба Відродження.
Наступні роки в житті Петрарки були складними: він пережив глибоку внутрішню кризу, а в 1347 р. чума, що спустошила пів-Європи, забрала життя і донни Лаури... Вона стала головною героїнею його збірки «Канцоньєре» («Книга пісень»), що була для поета інтимним ліричним щоденником, бо написана не вишуканою літературною латиною, а «вольгаре» — живою італійською мовою. «Книгу пісень» поет створював протягом усього творчого життя. До першої редакції збірки (1336-1338) увійшло 25 віршів. Усього існує 9 редакцій, остання була закінчена напередодні смерті поета.
«Книга пісень» розділена на дві частини: «На життя донни Лаури» і «На смерть донни Лаури». Слово Лаура означає лавр, дерево
слави, перен. слава. За своїм звучанням воно близьке до слів І'аига — італ. вітерець, аигит — латин, золото, Vora — італ. час. Дослідники відзначають реалізацію і поєднання всіх цих значень у сонетах Пет-рарки. Збірка відкривається вступним сонетом і містить 365 віршів — за кількістю днів у році. У «Книзі пісень» представлені piзні ліричні жанри, але найбільше — 317 — сонетів. «Канцоньєре» мала неабиякий вплив на подальший розвиток літератури — у поезії Відродження виникла ціла течія, що орієнтувалася на лірику Петрарки й отримала назву петраркізму.
З 1353 р. Петрарка жив у Італії, подорожуючи від міста до міста, мріючи про об'єднання країни і припинення братовбивчих війн. Кожне з міст вважало за честь дати притулок великому поетові. Скажімо, у рішенні Великої ради Венеції, якій Петрарка заповів свою бібліотеку, одну з найкращих приватних книгозбірень того часу, ішлося, що «на людській пам'яті не було в християнському світі філософа чи поета, якого можна було б порівняти з ним», а на народному венеційському святі, де був присутній Петрарка, йому відвели найпочесніше місце по праву руку дожа, правителя Венеції.
Останні роки життя Петрарка провів у будинку доньки біля Падуї. В одному з листів до Дж. Боккаччо він написав: «Хай смерть застане мене, коли я читатиму чи писатиму». Це сталося 18 липня 1374 року.

ІЗ «КНИГИ ПІСЕНЬ»
61
Благословенні місяць, день і рік,
Пора, година, край, містина мила,
Коли краса її очей сп'янила
Мене, і став я бранцем їх повік.
Благословенні: біль, що в душу вник,
Що об'явилась ним Ерота сила,
Лук і стріла, що серце проразила,
І рана, що пройшла в його тайник.
Благословенні всі рази, коли я
Ім'я моєї пані називав,
Мої зітхання, порив, плач і мрія.
Благословенні і рядки, що склав
Я їй на честь, і мисль моя: до неї
Вона іде, до неї однієї.
Переклад Д. Павличка

132
Як не любов, то що це бути може?
А як любов, то що таке вона?
Добро? — Таж в ній скорбота нищівна.
Зло? — Але ж муки ці солодкі, Боже!
Горіти хочу? Бідкатись негоже.
Не хочу? То даремна скарг луна.
Живлюща смерте, втіхо навісна,
Хто твій тягар здолати допоможе?
Чужій чи власній волі я служу?
Неначе в просторінь морську безкраю,
В човні хисткому рушив без керма;
Про мудрість тут і думати дарма -
Чого я хочу — й сам уже не знаю:
Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу.
Переклад Г. Конура

162
Щасливі квіти й благовісні трави,
Прим'яті донною на самоті;
Пісок, що береже сліди святі
Чудових ніжок під листком купави;
Гаї прозорі, віти, наче пави,
Фіалки у любовній блідноті,
Ліси вільготні, тихі та густі,
Куди не входить сонце величаве;
О краю мій, о ріки голубі,
Ви омиваєте Лаури очі,
їх блиск перебираючи собі.
Прекрасні ви в своєму непороччі!
 А там підводні скелі серед ночі
Горять в мого закохання журбі.

267
Де погляд ніжний, де чарівний вид;
Де постать горда, де струнка постава,
 Де мова та бентежна й величава,
Що завдає негідникові встид?
Де сміх, що жалить того, хто набрид?
Де та душа, що, мов зоря яскрава,
Висока й гідна владарського права,
Небесний нам осяяла блакит?
Я вами дихаю, для вас палаю,
Я народивсь для вашого єства,
Без вас мені нема й не треба раю;
Як радість відійшла моя жива,
В словах надію я плекав безкраю,
Та вітер порозвіював слова.

312
Ні зоряних небес мандрівні хори,
Ні вітрокрилі в морі байдаки,
Ні в полі збройних лицарів полки,
Ні звіра красного глибокі нори,
Ні вісті, що приходять через море,
Ні строф любовних точені рядки,
Ні в ароматах свіжої луки
Співання дам, що тішать наші зори, —
Ніщо мого вже серця не торкне:
Свій день і сонце втратило, трудне.
І все для нього мороком укрите.
Журбою стали довгі дні мої:
Я кличу смерть, бо прагну ту зустріти,
Що був би краще не стрівав її.
Переклади Д. Павличка

1. Який вірш називається сонетом? Визначте його характерні ознаки.
2. Знайдіть у 61 і 312 сонетах анафору й поясніть її роль. Чи пов'язана вона із сонетами Данте?
3. Поясніть роль антитези в 132 сонеті.
4. Як природа й кохання пов'язані між собою в 162 сонеті?
5. Чим викликана туга ліричного героя в сонетах 267 та 312?
6. Якою постає Лаура в сонетах Петрарки? Порівняйте ставлення до неї поета зі ставленням Данте до Беатрічче.
7. Зіставте пейзажі та визначте їх роль у 162 та 312 сонетах. Чому вони викликають такі протилежні почуття в ліричного героя?
8. Доведіть, що вірші, подані в підручнику, є сонетами.
9. Чи згодні ви з твердженням, що Петрарка — перший гуманіст доби Відродження?
10. Спробуйте написати сонет, дотримуючись усіх правил.


Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту.


Програми з зарубіжної літератури, бібліотека онлайн, конспекти уроків з зарубіжної літератури, домашнє завдання

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення



Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум