Версия 14:22, 17 марта 2010

Гіпермаркет Знань>>Правознавство>>Правознавство 9 клас>> Правознавство: Хто такі спадкодавець і спадкоємець. Що таке заповіт. Як скласти заповіт. Як успадкувати майно   Спадщина
1. Спадкодавець і спадкоємці.
Життя людини, на жаль, не вічне. Коли людина помирає, вона залишає після себе не лише пам'ять, а й майно, яке їй належало, певні невиконані зобов'язання.
Особу, яка померла та залишила після смерті певні права та обов'язки, називають спадкодавцем. Ті ж особи, до яких переходять ці права та обов'язки, є спадкоємцями.
Права та обов'язки, які залишаються після смерті людини,становлять спадщину. Зверніть увагу, що успадковують не лише права, майно, а й обов'язки, зобов'язання, які мав померлий. Той, хто приймає спадщину, успадковує також і борги, зобов'язання
померлого. Наприклад, якщо той, хто залишив спадщину, при житті взяв у борг гроші та не встиг їх повернути, спадкоємець зобов'язаний за рахунок спадщини повернути цей борг.
Спадкодавцем може бути лише фізична особа, а спадкоємцем як фізична, так і юридична особа.
Особа може успадкувати майно двома шляхами — за заповітом і за законом. У разі смерті людини в першу чергу з'ясовують чи залишила вона заповіт. Якщо є заповіт, який оформлено відповідно до закону, спадщина розподіляється відповідно до нього. Якщо ж заповіту немає або він недійсний, спадкування здійснюватиметься за законом.
2. Заповіт і порядок його оформлення.
Заповіт — особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Залишити заповіт може лише особа, яка має повну цивільну дієздатність.
Пригадайте, у якому віці та за яких обставин особа набуває повної цивільної дієздатності.
Зміст заповіту — особиста справа людини. Вона може визначити, хто стане його спадкоємцями, кого позбавлено права на успадкування, зробити інші розпорядження. Заповіт обов'язково складається в письмовій формі, у ньому має бути зазначено місце та час його складання. Спадкодавець особисто підписує заповіт. Заповіт повинен бути засвідчений нотаріусом. Завірити заповіт може також головний або черговий лікар госпіталю, санаторію, лікарні, командир військової частини, начальник геологічної чи іншої експедиції, що працює за межами населених пунктів, капітан судна, яке знаходиться в плаванні. Заповіт може бути змінений заповідачем
у будь-який час, у разі наявності кількох заповітів і наявності розбіжностей між ними діє той, який складений пізніше.
Однак нині більшість людей у нашій країні не складає заповітів, і тому закон визначає порядок успадкування за його відсутності. І її тільний кодекс визначає спадкоємців за законом, які отримують і илдщину в цьому випадку. Цивільний кодекс України визначає п'ять черг спадкування.
Право на спадкування мають спадкоємці найвищої черги, тобто, якщо є хоча б один спадкоємець першої черги, то спадкоємці другої черги не мають прав на спадщину. Якщо ж спадкоємців першої черги немає, то спадщину отримають спадкоємці другої черги і так далі. При спадкуванні за законом усі спадкоємці однієї черги мають права на рівну частку спадщини.
Закон захищає права спадкоємців, які при житті матеріально залежали від померлого, утримувалися ним. Уявімо таку ситуацію. Помираючи, громадянин заповідає все своє майно релігійній громаді. І його дії заслуговують на повагу, але в нього залишилася дружина з неповнолітньою дитиною десяти років. Хіба ж не повинні вони отримати зі спадщини певні засоби для існування? Мораль свідчить: повинні. А що встановлює закон? Звернімося до Цивільного кодексу.
Ознайомтеся з витягом із Цивільного кодексу України, визначте, як має бути вирішена ця ситуація.
Цивільний кодекс України
Стаття 1241. Право на обов'язкову частку у спадщині
1. Неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки,яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшенний судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість за¬повідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
Отже, закон у цьому випадку закріплює норму моралі — установлює так звану обов'язкову частку спадщини.
3. Як стати спадкоємцем.
Ми вже знаємо, що спадкоємцем можна стати або за законом, або за заповітом. Однак у будь-якому випадку особа, яка хоче отримати спадщину і має на це право, повинна прийняти спадщину протягом 6 місяців із дня ЇЇ відкриття. Особи, які проживали разом зі спадкодавцем, а також спадкоємці-діти вважаються такими, котрі автоматично прийняли спадщину. Іншим спадкоємцям протягом установленого строку треба звернутися з відповідною заявою до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини (там, де жив спадкодавець).
У той же час кожен спадкоємець має право відмовитися від прийняття спадщини, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Відмовляючись від спадщини, спадкоємець може визначити особу, на користь якої він відмовляється.
Розгляньте запропоновані ситуації та визначте, як має бути розподілено спадщину в кожній із них. Використовуйте витяги із Цивільного кодексу України.
1.    Після смерті громадянина Н. у нього залишилося майна на 100 тис. грн. Про своє бажання отримати це майно заявили 15- річна дочка, 80-річний батько, а також сестра і брат померлого (відповідно 32 та 65 років).
2.    Коли померла одинока жінка, заповіту щодо її квартири та майна на суму 160 тис. грн не було виявлено. Вона не мала родичів. Постало питання про подальшу долю майна жінки.
3. Громадянка Т. залишила заповіт, у якому розпорядилася все належне їй майно (на суму 240 тис. грн) передати благодійному фонду допомоги дітям, хворим на ВІЛ—СНІД. У померлої залишився: чоловік (45 років, працює на заводі) та його батько (68 років), син (21 рік, токар) і дочка (12 років, школярка).
4. Після смерті громадянина Л. у нього залишилися батько, дружина та дочка. Крім того, у громадянина були ще два брати та сестра. Батько, дружина та сестра відмовилися від спадщини.
Цивільний кодекс України
Стаття 1277. Відумерлість спадщини
1.    У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
2.    Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
3.    Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Стаття 1278. Поділ спадщини між спадкоємцями
1. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Стаття 1279. Переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі
1. Спадкоємці, які протягом не менш одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.
Коли людина помирає, її права та обов'язки становлять спадщину. Спадкування відбувається за заповітом, а в разі його відсутності — за законом. Кожна людина може залишити заповіт, який складається письмово та повинен бути засвідчений нотаріусом. За законом, право на спадщину мають родичі померлого. І цивільний кодекс установлює п'ять черг спадкування.
Спадкоємці зобов'язані вирішити питання щодо прийняття спадщини протягом 6 місяців із дня відкриття спадщини.
Закон охороняє права непрацездатних спадкоємців, зокрема дітей, установивши право на обов'язкову частку спадщини.
Запам'ятайте: спадщина, спадкоємець, заповіт, обов'язкова частка спадщини.


Правознавство. 9 клас. О.Д.Наровлянський

_{Календарно-тематичне планування з правознавства 9 класу, завдання та відповідішколяру, курси учителю з правознавства 9 класу}

<br>

 <u>Зміст уроку</u>
  конспект уроку і опорний каркас                     
  презентація уроку
  акселеративні методи та інтерактивні технології
  закриті вправи (тільки для використання вчителями)
  оцінювання
 
 <u>Практика</u>
  задачі та вправи,самоперевірка
  практикуми, лабораторні, кейси
  рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
  домашнє завдання
 
 <u>Ілюстрації</u>
  ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
  реферати
  фішки для допитливих
  шпаргалки
  гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 <u>Доповнення</u>
  зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
  підручники основні і допоміжні
  тематичні свята, девізи
  статті
  національні особливості
  словник термінів                         
  інше
 
 <u>Тільки для вчителів</u>
  ідеальні уроки
  календарний план на рік
  методичні рекомендації
  програми
  обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку,

напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь -

Образовательный форум.