KNOWLEDGE HYPERMARKET


Як досягти успіху в спілкуванні.
 
(3 промежуточные версии не показаны)
Строка 1: Строка 1:
-
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Етика|Етика]]>>[[Етика 5 клас|Етика 5 клас]]>> Етика: Як досягти успіху в спілкуванні.'''  
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Етика|Етика]]>>[[Етика 5 клас|Етика 5 клас]]>>Як досягти успіху в спілкуванні.'''  
-
<metakeywords>Етика, 5 клас, Як досягти успіху в спілкуванні</metakeywords>'''Як досягти успіху в спілкуванні.'''
+
<metakeywords>Етика, 5 клас, Як досягти успіху в спілкуванні</metakeywords>  
-
[[Image:23-1e.jpg]]
+
[[Image:23-1e.jpg|450px|Як досягти успіху в спілкуванні]]  
 +
 
 +
-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Послухай, Олесю, розповім тобі справжню комедію.<br>Дівчинка підвела очі від журналу.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як це «розповім комедію»? Ти що, був у театрі?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ні. Театр ми мали сьогодні вдома. Слухай лишень. Малий Ми-китка зробив шкоду - розмалював карлючками мені щоденника від палітурки до палітурки. Я так розсердився, що, звісно, хотів дати братові стусана. Але ж ти знаєш, як ставляться батьки до моїх методів [[Оцінювання_до_теми:_Комплекс_вправ_ранкової_гігієнічної_гімнастики,_вправи_для_виховання_правильної_постави_та_дихання.|виховання]].<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; То як же ти, бідашечко, відстоював справедливість?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як, як - словом! Кажу тому горе-художникові: «Малий, даруй, але це тобі так не минеться». І вже хотів був потрусити його, як грушу, але він прожогом кинувся до купи своїх іграшок, хапнув тільки-но подарованого автомобіля, простягнув мені й промурмотів: «Дарую, тільки мамі не кази».<br><br>'''Завдання 1:'''<br>
 +
 
 +
*''Що розсмішило Богданка? Чи потрапляли ви в ситуації, коли незнання значення слова призводило до непорозумінь?<br>''
 +
*''Чи погоджуєтеся з думкою, що в описаній ситуації слово, дарма що неправильно витлумачене, допомогло уникнути конфлікту?<br>''
 +
*''Що означає «вміти [[Вміння_спілкуватися._Мої_літні_канікули._Діалоги|спілкуватися]]»?''
 +
 
 +
<br>'''1. Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет'''<br>Одна мудра людина казала, що єдина розкіш, якої гідна людина, - це спілкування. Варто наголосити, що тут ідеться про розкіш як про життєву вигоду, задоволення. Втім розуміння слушності цієї думки приходить з досвідом. Простіше збагнути, чому спілкування є життєвою необхідністю людини. Пригадайте, приміром, до скількох людей і у яких справах вам доводиться звертатися впродовж дня. Спробуйте скласти стислий перелік таких звернень - і ви переконаєтеся, що все наше життя проходить у спілкуванні. Тож не дивно, що норми етикету, які регулюють нашу поведінку під час спілкування, стосуються не окремих випадків, а щоденного життя. Ці норми називають спілкувальними.
 +
 
 +
<br>Спілкування розгортається в конкретних обставинах, що мають назву комунікативної ситуації. Про це ви знаєте з уроків мови, тож, розглянувши подану нижче схему, пригадаєте про складові комунікативної ситуації.<br>Хто? - Кому? - Що? - Про що? - Для чого? - Де? - Коли?<br><br>'''Завдання 2:'''<br>Визначте за схемою, яким складовим комунікативної ситуації відповідають:<br>спілкувальники;<br>те, що повідомляється (текст).
 +
 
 +
<br>'''Спілкування''' - взаємини людей, що виявляються в обмінові інформацією (комунікації), у взаємодії (інтер-акції), у сприйманні людини людиною.
 +
 
 +
'''Спілкувальники''' - ті, хто спілкуються; співрозмовники, співбесідники.
 +
 
 +
<br>Зрозуміло, що спілкупяльні правила стосуються учасників комунікативної ситуації. Проте є й певні приписи, згідно з якими оформлюють повідомлення, тобто текст. Приміром, ситуація зустрічі, у якій кожен з нас перебувае кільканадцять разів на день, вимагає не лише певної поведінки, а й певних слів. Ці слова не потрібно вигадувати кожному, хто опиняється в подібних умовах. Спілкувальники використовують готові сло-іим іїі штампи, кліше (від фр. «відбиток»), або формули. Кожна [[Українська мова|мова]] має набір таких формул. Саме цей набір і називають мовним етикетом. Мовний етикет складається впродовж століть. Піп є елементом культури кожного народу. Досконале володіння ним - ознака культурної, тобто освіченої та ввічливої, людини. Що більше словесних формул ми знаємо, то простіше й приємніше нам спілкуватися.
 +
 
 +
<br>У спілкуванні ми використовуємо не тільки слова, а й жести, міміку, тобто немовні засоби. Існують правила, що регулюють і їх никористання. Отже, спілкувальний етикет охоплює і мовний етикет, і етикет немовних засобів, і спілкувальні правила.<br><br>'''Завдання 3:'''<br>
 +
 
 +
*''Спробуйте жестами без слів передати якесь прохання. Чи зрозумів вас ваш партнер?<br>''
 +
*''Зробіть те саме за допомогою слів. Що змінилося в ситуації? Тепер додайте до вашого прохання декілька доречних формул мовного [[Тема_11._Як_виникають_правила_етикету|етикет]]у. Що змінилося в ситуації? У якому випадку було простіше й приємніше виконувати прохання? Чому?<br>''
 +
*''Що таке спілкування? Чи є воно важливим для людини? Чому? Що таке мовний етикет?''
 +
 
 +
<br>'''2. Коли спілкування приносить задоволення'''<br>Як і будь-які етикетні правила, правила спілкувального етикету ґрунтуються на моралі. Це означає, що справжньою розкішшю є тільки таке спілкування, яке не принижує, не ображає, не завдає болю. ''Отже, що треба знати, аби почуватися під час спілкування комфортно?''
 +
 
 +
<br>З усіх складових спілкувального етикету найпростіше зас-иоїти правила, що регулюють поведінку мовців. Варто наголосити, що ці правила є найзагальнішими, вони меншою мірою стандартизовані, ніж словесні етикетні формули. Суть їх - у шанобливому, доброзичливому, уважному ставленні до співрозмовника. Саме тому ці правила мають рекомендаційний характер. Оскільки спілкувальників є щонайменше двоє, то й правила стосуються передусім їх.<br><br>'''Завдання 4:'''<br>Прочитайте ланцюжком наведені правила спілкувального етикету.''Поміркуйте, чи є вони важливими? Чому?&nbsp; Яке з правил для мовця здається вам найважливішим? Чому? А для слухача? Чи є з-поміж наведених такі правила, яких важко дотримуватися? Які саме?''<br><br>• Бути в спілкуванні ввічливим і доброзичливим: не виходити з себе, не зриватися на крик, не вживати образливих слів і виразів.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>• Виявляти увагу до того, хто говорить, бути витриманим і доброзичливим: не перебивати на півслові, виявляти свою зацікавленість тим, що каже мовець.<br>• Брати до уваги присутність третьої особи, яка, згідно з вимогами етикету, не повинна перебивати розмову, не повинна втручатися в неї.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>• Не наголошувати надміру на своєму Я.&nbsp; <br>• Звертатися до слухача, заохочуючи його до розмови.&nbsp; <br>• Не перетворювати діалог на [[Монологічне_мовлення|монолог]].&nbsp; <br>• Не ображати співрозмовника.&nbsp; <br>• Не говорити надто тихо, не вдаватися до надміру швидкого мовлення.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>• Слухач повинен менше говорити, а більше слухати.&nbsp; <br>• Якщо мовець звертається із запитанням, потрібно відповідати, не особливо зволікаючи, проте й без поспіху.&nbsp; <br>• Не кривитися, не використовувати брутальних жестів та реплік.&nbsp; <br>• Виявляти чемність, якщо розмову потрібно перервати.<br><br>'''Завдання 5:'''<br>Визначте, яких спілкувальних правил стосуються наведені нижче українські прислів'я та приказки. Повідомте результати своєї роботи класові.<br><br>
 +
 
 +
*Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.
 +
*Не кричи, а ліпше навчи.
 +
*Співати добре разом, а говорити окремо.
 +
*Себе не хвали, другого не гудь.
 +
*Говорить, як три дні не їв.
 +
*Засипав словами, як горохом у бочку.
 +
*Не мели, як пустий млин.
 +
*Коли хочеш що сказати, то подумай, як почати.
 +
 
 +
<br>''Що таке норми спілкувального етикету? Наведіть найважливіші з них. Чому треба їх дотримуватися?''<br><br>'''3. Чому слово не повинне розходитися з ділом'''<br>Хоч якими б ґречними ми не були в розмові, треба завжди пам'ятати, що зрештою нас оцінюють не за словами, а за нашими вчинками. Моральна норма «бути правдивим» безпосередньо стосується спілкування. Недарма кажуть: «Де багато «&nbsp;чіп, там мало правди». Народна мудрість засуджує брех-ііииість: «Як хочеш щось збрехати, то прикуси язика».<br><br>'''Завдання 6:'''<br>Прочитайте [[А._М'ястківський._Веселочка._Є._Горева._Кольоровий_віршик.|вірш]] Оксани Сенатович «Балакуни». ''Обміркуйте, чому балакунів іще називають пустомелями? Чому таких людей не поважають?''<br><br>'''Балакуни'''<br>Торочив базіка всім: <br>Я збудую диво-дім! <br>Торохтій допомагав -<br>Язиком дошки «тесав». <br>Теревенив пустомеля:<br>Скоро будуть стіни й стеля! <br>Говорун клав на словах З бляхи цинкової дах. <br>І патякало патякав: <br>Полакую я все лаком!<br>Балакуха щебетала, <br>Нахвалялась, обіцяла <br>Для гостей спекти в печі <br>Пиріжки і калачі. <br>В дім без вікон і дверей <br>Талалай скликав гостей. <br>На гостину всі прийшли, <br>Проте дому не знайшли, <br>Ні дверей, ані стіни... <br>Он які балакуни!<br><br>'''Завдання 7:'''<br>Прочитайте співомовку Степана Руданського «Вовки». Обміркуйте, що змушує людину до брехні. ''Яким людям притаманна брехливість?''<br><br>'''Вовки'''<br>«Чого, брате, так збілів? <br>Що з тобою сталось?»<br>Ах, за мною через став <br>Аж сто вовків гналось! <br>«Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло...» <br>- Та воно пак і не сто, <br>А п'ятдесят було. <br>«Та й п'ятдесят диво в нас. <br>Де б їх стільки взялось?»<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, Іванцю! нехай так, <br>Але десять гналось. <br>«Та і десять не було! <br>Знать, один усього?»<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А як один? аби вовк! <br>Страшно і одного... <br>«А може, то і не вовк?»<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що ж то ходило? Таке сиве та мале, <br>А хвостик, як шило.
 +
 
 +
<br>
 +
 
 +
*Чому моральна норма «бути правдивим» є важливою в спілкуванні? До яких наслідків призводить її порушення?
 +
*Яку роль у спілкуванні відіграють доброзичливість, щирість, увага, повага до співрозмовника? Чому?
 +
*Як стати для іншої людини цікавим і приємним співбесідником?
 +
*Як пов'язане спілкування із товаришуванням і [[З_чого_починається_дружба.|дружбою]]?
 +
 
 +
<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сформулюйте й запишіть правила ввічливого спілкування так, щоб три з них були заперечними реченнями, а три - стверджувальними.
 +
 
 +
<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитайте українську народну казку.<br>Чи погоджуєтеся з думкою, що цей твір навчає відповідального ставлення до слова? Серед прислів'їв та приказок, поданих у завданні на с. 127, виберіть ті, які втілюють ту саму думку. Чи доводилося вам бути свідками безвідповідального ставлення до слів? Оцініть себе: чи завжди ви відповідаєте за свої слова? Що, на вашу думку, потрібно, аби досягти цього?
 +
 
 +
<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Складіть [[Акселеративні_методи:_Слухання_і_розповідь_казки._Діалог._Речення._Слово._Склади._Голосні_і_приголосні_звуки._Умовне_позначення.|казку]] про те, як брехлива сорока стала найправ-дивішою пташкою в лісі.<br><br>'''Язиката Хвеська'''<br>Були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм довгим язиком розплеще...
 +
 
 +
<br>Якось виорав Петро скарб. «Як же, - думає, - відучити жінку плескати язиком, щоб гроші не пропали?»
 +
 
 +
<br>Думав, думав, бідолаха, та й надумав. Узяв він ті гроші та й заховав, а жінці нічого не каже. Другого дня поїхав Петро на базар, купив лантух бубликів та зайця застреленого. А вертаючись з базару, повернув до річки та витяг з ятерів та з верші рибу, а зайця вкинув у вершу. Рибу одніс Петро в ліс та порозкидав попід кущами, а бублики взяв та й почепив на груші, що на краю лісу стояла.
 +
 
 +
<br>Вдома каже Петро Хвесьці:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ходімо, жінко, в ліс, пошукаємо, чи не притхнулась там риба, то позбираємо!<br>Хвеська не вірить, а все ж пішла. Приходять у ліс, коли так: то під тим, то під тим кущем лежить риба.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Оце диво! - говорить Хвеська.- І родилась, і хрестилась, а такого дива не бачила!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, добре, - каже Петро, - ходім лишень до річки, чи не піймавсь, часом, заєць у ятір або у вершу!
 +
 
 +
<br>Пішли... Виходять на узлісся, аж стоїть груша, а на ній бубликів рясно - аж віти гнуться. Хвеська й кричить:<br>Чоловіче, чоловіче! Чи бачиш? Бублики на груші!<br>Струсили, ідуть до [[Води_суходолу._Річки._Ілюстрації|річки]]. Тягне чоловік вершу, аж у ній заєць.<br>Ото позабирали все та й пішли. Приходять додому, жінка й почала:<br>І що то, чоловіче, за день такий! І родилась, і хрестилась, такого не бачила: риба в лісі, заєць у верші, бублики на груші!
 +
 
 +
<br>Це ще нічого, - каже Петро, - от що диво, що я сьогодні й гроші шаишов. Але гляди, жінко, не кажи нікому, а то буде нам лихо. Та не кажи нікому й про те, що ми в лісі та в річці знаходили, бо люди як довідаються, то зараз догадаються, що я гроші знайшов.
 +
 
 +
<br>Добре,- каже Хвеська,- нікому в світі не скажу!
 +
 
 +
<br>Ото вже надвечір чути галас, гомін на селі. Петро так собі, на сміх, миі адує:<br>То наш економ покрав у пана ковбаси, то тепер його по селу іюдять та ковбасами б'ють, щоб більше не крав!<br>Хвеська як почула, то вже й повірила. Так їй кортить з кумою поговорити, але сидить вдома, терпить.
 +
 
 +
<br>Ото й терпить вона день, два, а далі таки не втерпіла і побігла до куми Меланки. Прибігла, «добридень» сказала, сіла. Сидить, хочеться сказати, та боїться. А далі:<br>Горе на світі убогому, хоч би й нам. Хотіла справити собі нові чоботи к святу, так нема за що. Ну, та, може, Бог дасть, скоро не будемо вбогі...<br>Як-то так? - питає кума Меланка, а сама вже й вуха нашорошила.
 +
 
 +
<br>Ох, кумасю, не знаю, як і казати, бо нікому не велів чоловік казати, але вам скажу.<br>Та й давай пошепки про ті гроші. Тільки Хвеська з хати, а кума Меланка за свиту та до куми Пріськи... А тут свято трапилось, кума Пріська пішла до куми Марини, а в неї вже є кума Явдоха - то так, що вже й бесіда готова. Погуляли та й про Петрові [[Гроші._Різновиди_грошей._Властивості_грошей._Презентація|гроші]] погомоніли.
 +
 
 +
<br>Ото день чи два проминуло - кличуть Петра в контору, до економа.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кажи, такий-сякий, ти знайшов гроші?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ні, - каже Петро, - не знаходив.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як не знаходив? Адже твоя жінка каже!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що ж, пане, що моя жінка каже? Моя жінка не сповна розуму, то вона чого й на світі нема - наплете!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Покликать сюди жінку! - каже економ.
 +
 
 +
<br>Ото зараз по тую Хвеську. Приводять. Питається економ:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знайшов твій чоловік гроші?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знайшов,- каже,- паночку, знайшов!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що, - питається тоді економ у Петра,- бачиш?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та що ж, - каже той, - вона чого не наплете! А ви краще спитайте її, пане, коли це було,<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А коли це було? - питається економ.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Еге! Коли! Саме тоді, як ми в лісі під кожним кущем рибу збирали, як бублейна хмара йшла, і в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Просіть, пане, - каже Петро, - нехай вона вам до пуття розкаже, коли і як те було.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Еге, коли і як! - знай торочить Хвеська. - Саме тоді, як увечері вас, милостивий пане, по селу водили...<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А чого мене водили по селу? - питається економ.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тоді саме, як вас били ковбасами, що ви в пана покрали...
 +
 
 +
<br>Як крикне ж економ:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ах ти така-сяка! Як ти мені смієш таке казати?! Візьміть її та дайте доброго хльосту, щоб казна-чого не базікала!<br>Тут Петро заступився, почав просити, що його жінка не сповна розуму.<br>Економ подумав, подумав - і справді дурна, - узяв та й пустив.<br>Прийшли додому, а Хвеська в плач:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так ти, - каже, - мене підвів!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хвесько, жінко моя люба! - каже Петро.- Не я тебе підвів, ти сама себе підвела! Не ляпай ніколи по-дурному язиком, то нічого й не буде.<br><br>''<br>Етика. [[5_клас_уроки|5 клас]]. Оксана Данилевська; Олена Пометун''
 +
 
 +
''Надіслано читачами з інтернет-сайтів''
-
-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Послухай, Олесю, розповім тобі справжню комедію.<br>Дівчинка підвела очі від журналу.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як це «розповім комедію»? Ти що, був у театрі?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ні. Театр ми мали сьогодні вдома. Слухай лишень. Малий Ми-китка зробив шкоду - розмалював карлючками мені щоденника від палітурки до палітурки. Я так розсердився, що, звісно, хотів дати братові стусана. Але ж ти знаєш, як ставляться батьки до моїх методів виховання.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; То як же ти, бідашечко, відстоював справедливість?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як, як - словом! Кажу тому горе-художникові: «Малий, даруй, але це тобі так не минеться». І вже хотів був потрусити його, як грушу, але він прожогом кинувся до купи своїх іграшок, хапнув тільки-но подарованого автомобіля, простягнув мені й промурмотів: «Дарую, тільки мамі не кази».<br><br>''Завдання 1:''<br>Що розсмішило Богданка? Чи потрапляли ви в ситуації, коли незнання значення слова призводило до непорозумінь?<br>Чи погоджуєтеся з думкою, що в описаній ситуації слово, дарма що неправильно витлумачене, допомогло уникнути конфлікту?<br>Що означає «вміти спілкуватися»?<br><br>'''1. Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет'''<br>Одна мудра людина казала, що єдина розкіш, якої гідна людина, - це спілкування. Варто наголосити, що тут ідеться про розкіш як про життєву вигоду, задоволення. Втім розуміння слушності цієї думки приходить з досвідом. Простіше збагнути, чому спілкування є життєвою необхідністю людини. Пригадайте, приміром, до скількох людей і у яких справах вам доводиться звертатися впродовж дня. Спробуйте скласти стислий перелік таких звернень - і ви переконаєтеся, що все наше життя проходить у спілкуванні. Тож не дивно, що норми етикету, які регулюють нашу поведінку під час спілкування, стосуються не окремих випадків, а щоденного життя. Ці норми називають спілкувальними.<br>Спілкування розгортається в конкретних обставинах, що мають назву комунікативної ситуації. Про це ви знаєте з уроків мови, тож, розглянувши подану нижче схему, пригадаєте про складові комунікативної ситуації.<br>Хто? - Кому? - Що? - Про що? - Для чого? - Де? - Коли?<br><br>''Завдання 2:''<br>Визначте за схемою, яким складовим комунікативної ситуації відповідають:<br>спілкувальники;<br>те, що повідомляється (текст).<br>'''Спілкування''' - взаємини людей, що виявляються в обмінові інформацією (комунікації), у взаємодії (інтер-акції), у сприйманні людини людиною.
 
-
'''Спілкувальники''' - ті, хто спілкуються; співрозмовники, співбесідники.<br>Зрозуміло, що спілкупяльні правила стосуються учасників комунікативної ситуації. Проте є й певні приписи, згідно з якими оформлюють повідомлення, тобто текст. Приміром, ситуація зустрічі, у якій кожен з нас перебувае кільканадцять разів на день, вимагає не лише певної поведінки, а й певних слів. Ці слова не потрібно вигадувати кожному, хто опиняється в подібних умовах. Спілкувальники використовують готові сло-іим іїі штампи, кліше (від фр. «відбиток»), або формули. Кожна мова має набір таких формул. Саме цей набір і називають мовним етикетом. Мовний етикет складається впродовж століть. Піп є елементом культури кожного народу. Досконале володіння ним - ознака культурної, тобто освіченої та ввічливої, людини. Що більше словесних формул ми знаємо, то простіше й приємніше нам спілкуватися.<br>У спілкуванні ми використовуємо не тільки слова, а й жести, міміку, тобто немовні засоби. Існують правила, що регулюють і їх никористання. Отже, спілкувальний етикет охоплює і мовний етикет, і етикет немовних засобів, і спілкувальні правила.<br><br>''Завдання 3:''<br>Спробуйте жестами без слів передати якесь прохання. Чи зрозумів вас ваш партнер?<br>Зробіть те саме за допомогою слів. Що змінилося в ситуації? Тепер додайте до вашого прохання декілька доречних формул мовного етикету. Що змінилося в ситуації? У якому випадку було простіше й приємніше виконувати прохання? Чому?<br>Що таке спілкування? Чи є воно важливим для людини? Чому? Що таке мовний етикет ?<br><br>'''2. Коли спілкування приносить задоволення'''<br>Як і будь-які етикетні правила, правила спілкувального етикету ґрунтуються на моралі. Це означає, що справжньою розкішшю є тільки таке спілкування, яке не принижує, не ображає, не завдає болю. Отже, що треба знати, аби почуватися під час спілкування комфортно?<br>З усіх складових спілкувального етикету найпростіше зас-иоїти правила, що регулюють поведінку мовців. Варто наголосити, що ці правила є найзагальнішими, вони меншою мірою стандартизовані, ніж словесні етикетні формули. Суть їх - у шанобливому, доброзичливому, уважному ставленні до співрозмовника. Саме тому ці правила мають рекомендаційний характер. Оскільки спілкувальників є щонайменше двоє, то й правила стосуються передусім їх.<br><br>''Завдання 4:''<br>Прочитайте ланцюжком наведені правила спілкувального етикету. Поміркуйте, чи є вони важливими? Чому?&nbsp; Яке з правил для мовця здається вам найважливішим? Чому? А для слухача? Чи є з-поміж наведених такі правила, яких важко дотримуватися? Які саме?<br><br>• Бути в спілкуванні ввічливим і доброзичливим: не виходити з себе, не зриватися на крик, не вживати образливих слів і виразів.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>• Виявляти увагу до того, хто говорить, бути витриманим і доброзичливим: не перебивати на півслові, виявляти свою зацікавленість тим, що каже мовець.<br>• Брати до уваги присутність третьої особи, яка, згідно з вимогами етикету, не повинна перебивати розмову, не повинна втручатися в неї.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>• Не наголошувати надміру на своєму Я.&nbsp; <br>• Звертатися до слухача, заохочуючи його до розмови.&nbsp; <br>• Не перетворювати діалог на монолог.&nbsp; <br>• Не ображати співрозмовника.&nbsp; <br>• Не говорити надто тихо, не вдаватися до надміру швидкого мовлення.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>• Слухач повинен менше говорити, а більше слухати.&nbsp; <br>• Якщо мовець звертається із запитанням, потрібно відповідати, не особливо зволікаючи, проте й без поспіху.&nbsp; <br>• Не кривитися, не використовувати брутальних жестів та реплік.&nbsp; <br>• Виявляти чемність, якщо розмову потрібно перервати.<br><br>''Завдання 5:''<br>Визначте, яких спілкувальних правил стосуються наведені нижче українські прислів'я та приказки. Повідомте результати своєї роботи класові.<br><br>Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.<br>Не кричи, а ліпше навчи.<br>Співати добре разом, а говорити окремо.<br>Себе не хвали, другого не гудь.<br>Говорить, як три дні не їв.<br>Засипав словами, як горохом у бочку.<br>Не мели, як пустий млин.<br>Коли хочеш що сказати, то подумай, як почати.<br><br>Що таке норми спілкувального етикету? Наведіть найважливіші з них. Чому треба їх дотримуватися?<br><br>'''3. Чому слово не повинне розходитися з ділом'''<br>Хоч якими б ґречними ми не були в розмові, треба завжди пам'ятати, що зрештою нас оцінюють не за словами, а за нашими вчинками. Моральна норма «бути правдивим» безпосередньо стосується спілкування. Недарма кажуть: «Де багато « чіп, там мало правди». Народна мудрість засуджує брех-ііииість: «Як хочеш щось збрехати, то прикуси язика».<br><br>''Завдання 6:''<br>Прочитайте вірш Оксани Сенатович «Балакуни». Обміркуйте, чому балакунів іще називають пустомелями? Чому таких людей не поважають?<br><br>БАЛАКУНИ<br>Торочив базіка всім: <br>Я збудую диво-дім! <br>Торохтій допомагав -<br>Язиком дошки «тесав». <br>Теревенив пустомеля:<br>Скоро будуть стіни й стеля! <br>Говорун клав на словах З бляхи цинкової дах. <br>І патякало патякав: <br>Полакую я все лаком!<br>Балакуха щебетала, <br>Нахвалялась, обіцяла <br>Для гостей спекти в печі <br>Пиріжки і калачі. <br>В дім без вікон і дверей <br>Талалай скликав гостей. <br>На гостину всі прийшли, <br>Проте дому не знайшли, <br>Ні дверей, ані стіни... <br>Он які балакуни!<br><br><br>''Завдання 7:''<br>Прочитайте співомовку Степана Руданського «Вовки». Обміркуйте, що змушує людину до брехні. Яким людям притаманна брехливість?<br><br>ВОВКИ<br>«Чого, брате, так збілів? <br>Що з тобою сталось?»<br>Ах, за мною через став <br>Аж сто вовків гналось! <br>«Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло...» <br>- Та воно пак і не сто, <br>А п'ятдесят було. <br>«Та й п'ятдесят диво в нас. <br>Де б їх стільки взялось?»<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, Іванцю! нехай так, <br>Але десять гналось. <br>«Та і десять не було! <br>Знать, один усього?»<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А як один? аби вовк! <br>Страшно і одного... <br>«А може, то і не вовк?»<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що ж то ходило? Таке сиве та мале, <br>А хвостик, як шило.<br>Чому моральна норма «бути правдивим» є важливою в ШЛ0»•' спілкуванні? До яких наслідків призводить її порушення?<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; Яку роль у спілкуванні відіграють доброзичливість, щирість, увага, повага до співрозмовника? Чому?<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як стати для іншої людини цікавим і приємним співбесідником?<br>•&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як пов'язане спілкування із товаришуванням і дружбою?<br>1.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сформулюйте й запишіть правила ввічливого спілкування так, щоб три з них були заперечними реченнями, а три - стверджувальними.<br>2.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитайте українську народну казку.<br>Чи погоджуєтеся з думкою, що цей твір навчає відповідального ставлення до слова? Серед прислів'їв та приказок, поданих у завданні на с. 127, виберіть ті, які втілюють ту саму думку. Чи доводилося вам бути свідками безвідповідального ставлення до слів? Оцініть себе: чи завжди ви відповідаєте за свої слова? Що, на вашу думку, потрібно, аби досягти цього?<br>3.&nbsp;&nbsp;&nbsp; Складіть казку про те, як брехлива сорока стала найправ-дивішою пташкою в лісі.<br><br>ЯЗИКАТА ХВЕСЬКА<br>Були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм довгим язиком розплеще...<br>Якось виорав Петро скарб. «Як же, - думає, - відучити жінку плескати язиком, щоб гроші не пропали?»<br>Думав, думав, бідолаха, та й надумав. Узяв він ті гроші та й заховав, а жінці нічого не каже. Другого дня поїхав Петро на базар, купив лантух бубликів та зайця застреленого. А вертаючись з базару, повернув до річки та витяг з ятерів та з верші рибу, а зайця вкинув у вершу. Рибу одніс Петро в ліс та порозкидав попід кущами, а бублики взяв та й почепив на груші, що на краю лісу стояла.<br>Вдома каже Петро Хвесьці:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ходімо, жінко, в ліс, пошукаємо, чи не притхнулась там риба, то позбираємо!<br>Хвеська не вірить, а все ж пішла. Приходять у ліс, коли так: то під тим, то під тим кущем лежить риба.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Оце диво! - говорить Хвеська.- І родилась, і хрестилась, а такого дива не бачила!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, добре, - каже Петро, - ходім лишень до річки, чи не піймавсь, часом, заєць у ятір або у вершу!<br>Пішли... Виходять на узлісся, аж стоїть груша, а на ній бубликів рясно - аж віти гнуться. Хвеська й кричить:<br>Чоловіче, чоловіче! Чи бачиш? Бублики на груші!<br>Струсили, ідуть ДО річки. Тягне чоловік вершу, аж у ній заєць.<br>Ото позабирали все та й пішли. Приходять додому, жінка й почала:<br>І що то, чоловіче, за день такий! І родилась, і хрестилась, такого не бачила: риба в лісі, заєць у верші, бублики на груші!<br>Це ще нічого, - каже Петро, - от що диво, що я сьогодні й гроші шаишов. Але гляди, жінко, не кажи нікому, а то буде нам лихо. Та не кажи нікому й про те, що ми в лісі та в річці знаходили, бо люди як довідаються, то зараз догадаються, що я гроші знайшов.<br>Добре,- каже Хвеська,- нікому в світі не скажу!<br>Ото вже надвечір чути галас, гомін на селі. Петро так собі, на сміх, миі адує:<br>То наш економ покрав у пана ковбаси, то тепер його по селу іюдять та ковбасами б'ють, щоб більше не крав!<br>Хвеська як почула, то вже й повірила. Так їй кортить з кумою поговорити, але сидить вдома, терпить.<br>Ото й терпить вона день, два, а далі таки не втерпіла і побігла до куми Меланки. Прибігла, «добридень» сказала, сіла. Сидить, хочеться сказати, та боїться. А далі:<br>Горе на світі убогому, хоч би й нам. Хотіла справити собі нові чоботи к святу, так нема за що. Ну, та, може, Бог дасть, скоро не будемо вбогі...<br>Як-то так? - питає кума Меланка, а сама вже й вуха нашорошила.<br>Ох, кумасю, не знаю, як і казати, бо нікому не велів чоловік казати, але вам скажу.<br>Та й давай пошепки про ті гроші. Тільки Хвеська з хати, а кума Меланка за свиту та до куми Пріськи... А тут свято трапилось, кума Пріська пішла до куми Марини, а в неї вже є кума Явдоха - то так, що вже й бесіда готова. Погуляли та й про Петрові гроші погомоніли.<br>Ото день чи два проминуло - кличуть Петра в контору, до економа.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Кажи, такий-сякий, ти знайшов гроші?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ні, - каже Петро, - не знаходив.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Як не знаходив? Адже твоя жінка каже!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що ж, пане, що моя жінка каже? Моя жінка не сповна розуму, то вона чого й на світі нема - наплете!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Покликать сюди жінку! - каже економ.<br>Ото зараз по тую Хвеську. Приводять. Питається економ:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знайшов твій чоловік гроші?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Знайшов,- каже,- паночку, знайшов!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що, - питається тоді економ у Петра,- бачиш?<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та що ж, - каже той, - вона чого не наплете! А ви краще спитайте її, пане, коли це було,<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А коли це було? - питається економ.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Еге! Коли! Саме тоді, як ми в лісі під кожним кущем рибу збирали, як бублейна хмара йшла, і в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Просіть, пане, - каже Петро, - нехай вона вам до пуття розкаже, коли і як те було.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Еге, коли і як! - знай торочить Хвеська. - Саме тоді, як увечері вас, милостивий пане, по селу водили...<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; А чого мене водили по селу? - питається економ.<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Тоді саме, як вас били ковбасами, що ви в пана покрали...<br>Як крикне ж економ:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ах ти така-сяка! Як ти мені смієш таке казати?! Візьміть її та дайте доброго хльосту, щоб казна-чого не базікала!<br>Тут Петро заступився, почав просити, що його жінка не сповна розуму.<br>Економ подумав, подумав - і справді дурна, - узяв та й пустив.<br>Прийшли додому, а Хвеська в плач:<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Так ти, - каже, - мене підвів!<br>-&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хвесько, жінко моя люба! - каже Петро.- Не я тебе підвів, ти сама себе підвела! Не ляпай ніколи по-дурному язиком, то нічого й не буде.<br><br><br>Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун
 
<sub>Календарно-тематичне планування [[Етика 5 клас|з етики 5 класу]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді школяру]], курси учителю[[Етика|з етики]] 5 класу</sub>  
<sub>Календарно-тематичне планування [[Етика 5 клас|з етики 5 класу]], [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|завдання та відповіді школяру]], курси учителю[[Етика|з етики]] 5 класу</sub>  
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
  '''<u>Зміст уроку</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                       
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас                       
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] презентація уроку  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання  
   
   
  '''<u>Практика</u>'''
  '''<u>Практика</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання  
   
   
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
  '''<u>Ілюстрації</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
   
   
  '''<u>Доповнення</u>'''
  '''<u>Доповнення</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                           
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів                           
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше  
   
   
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
  '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації  
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації  
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми
-
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
+
  [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
-
 
+
-
<br>
+
-
 
+
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
-
 
+
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
+
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].

Текущая версия на 14:34, 5 ноября 2012

Гіпермаркет Знань>>Етика>>Етика 5 клас>>Як досягти успіху в спілкуванні.

Як досягти успіху в спілкуванні

-    Послухай, Олесю, розповім тобі справжню комедію.
Дівчинка підвела очі від журналу.
-    Як це «розповім комедію»? Ти що, був у театрі?
-    Та ні. Театр ми мали сьогодні вдома. Слухай лишень. Малий Ми-китка зробив шкоду - розмалював карлючками мені щоденника від палітурки до палітурки. Я так розсердився, що, звісно, хотів дати братові стусана. Але ж ти знаєш, як ставляться батьки до моїх методів виховання.
-    То як же ти, бідашечко, відстоював справедливість?
-    Як, як - словом! Кажу тому горе-художникові: «Малий, даруй, але це тобі так не минеться». І вже хотів був потрусити його, як грушу, але він прожогом кинувся до купи своїх іграшок, хапнув тільки-но подарованого автомобіля, простягнув мені й промурмотів: «Дарую, тільки мамі не кази».

Завдання 1:

  • Що розсмішило Богданка? Чи потрапляли ви в ситуації, коли незнання значення слова призводило до непорозумінь?
  • Чи погоджуєтеся з думкою, що в описаній ситуації слово, дарма що неправильно витлумачене, допомогло уникнути конфлікту?
  • Що означає «вміти спілкуватися»?


1. Що таке спілкувальна поведінка та мовний етикет
Одна мудра людина казала, що єдина розкіш, якої гідна людина, - це спілкування. Варто наголосити, що тут ідеться про розкіш як про життєву вигоду, задоволення. Втім розуміння слушності цієї думки приходить з досвідом. Простіше збагнути, чому спілкування є життєвою необхідністю людини. Пригадайте, приміром, до скількох людей і у яких справах вам доводиться звертатися впродовж дня. Спробуйте скласти стислий перелік таких звернень - і ви переконаєтеся, що все наше життя проходить у спілкуванні. Тож не дивно, що норми етикету, які регулюють нашу поведінку під час спілкування, стосуються не окремих випадків, а щоденного життя. Ці норми називають спілкувальними.


Спілкування розгортається в конкретних обставинах, що мають назву комунікативної ситуації. Про це ви знаєте з уроків мови, тож, розглянувши подану нижче схему, пригадаєте про складові комунікативної ситуації.
Хто? - Кому? - Що? - Про що? - Для чого? - Де? - Коли?

Завдання 2:
Визначте за схемою, яким складовим комунікативної ситуації відповідають:
спілкувальники;
те, що повідомляється (текст).


Спілкування - взаємини людей, що виявляються в обмінові інформацією (комунікації), у взаємодії (інтер-акції), у сприйманні людини людиною.

Спілкувальники - ті, хто спілкуються; співрозмовники, співбесідники.


Зрозуміло, що спілкупяльні правила стосуються учасників комунікативної ситуації. Проте є й певні приписи, згідно з якими оформлюють повідомлення, тобто текст. Приміром, ситуація зустрічі, у якій кожен з нас перебувае кільканадцять разів на день, вимагає не лише певної поведінки, а й певних слів. Ці слова не потрібно вигадувати кожному, хто опиняється в подібних умовах. Спілкувальники використовують готові сло-іим іїі штампи, кліше (від фр. «відбиток»), або формули. Кожна мова має набір таких формул. Саме цей набір і називають мовним етикетом. Мовний етикет складається впродовж століть. Піп є елементом культури кожного народу. Досконале володіння ним - ознака культурної, тобто освіченої та ввічливої, людини. Що більше словесних формул ми знаємо, то простіше й приємніше нам спілкуватися.


У спілкуванні ми використовуємо не тільки слова, а й жести, міміку, тобто немовні засоби. Існують правила, що регулюють і їх никористання. Отже, спілкувальний етикет охоплює і мовний етикет, і етикет немовних засобів, і спілкувальні правила.

Завдання 3:

  • Спробуйте жестами без слів передати якесь прохання. Чи зрозумів вас ваш партнер?
  • Зробіть те саме за допомогою слів. Що змінилося в ситуації? Тепер додайте до вашого прохання декілька доречних формул мовного етикету. Що змінилося в ситуації? У якому випадку було простіше й приємніше виконувати прохання? Чому?
  • Що таке спілкування? Чи є воно важливим для людини? Чому? Що таке мовний етикет?


2. Коли спілкування приносить задоволення
Як і будь-які етикетні правила, правила спілкувального етикету ґрунтуються на моралі. Це означає, що справжньою розкішшю є тільки таке спілкування, яке не принижує, не ображає, не завдає болю. Отже, що треба знати, аби почуватися під час спілкування комфортно?


З усіх складових спілкувального етикету найпростіше зас-иоїти правила, що регулюють поведінку мовців. Варто наголосити, що ці правила є найзагальнішими, вони меншою мірою стандартизовані, ніж словесні етикетні формули. Суть їх - у шанобливому, доброзичливому, уважному ставленні до співрозмовника. Саме тому ці правила мають рекомендаційний характер. Оскільки спілкувальників є щонайменше двоє, то й правила стосуються передусім їх.

Завдання 4:
Прочитайте ланцюжком наведені правила спілкувального етикету.Поміркуйте, чи є вони важливими? Чому?  Яке з правил для мовця здається вам найважливішим? Чому? А для слухача? Чи є з-поміж наведених такі правила, яких важко дотримуватися? Які саме?

• Бути в спілкуванні ввічливим і доброзичливим: не виходити з себе, не зриватися на крик, не вживати образливих слів і виразів.   
• Виявляти увагу до того, хто говорить, бути витриманим і доброзичливим: не перебивати на півслові, виявляти свою зацікавленість тим, що каже мовець.
• Брати до уваги присутність третьої особи, яка, згідно з вимогами етикету, не повинна перебивати розмову, не повинна втручатися в неї.   
• Не наголошувати надміру на своєму Я. 
• Звертатися до слухача, заохочуючи його до розмови. 
• Не перетворювати діалог на монолог
• Не ображати співрозмовника. 
• Не говорити надто тихо, не вдаватися до надміру швидкого мовлення.   
• Слухач повинен менше говорити, а більше слухати. 
• Якщо мовець звертається із запитанням, потрібно відповідати, не особливо зволікаючи, проте й без поспіху. 
• Не кривитися, не використовувати брутальних жестів та реплік. 
• Виявляти чемність, якщо розмову потрібно перервати.

Завдання 5:
Визначте, яких спілкувальних правил стосуються наведені нижче українські прислів'я та приказки. Повідомте результати своєї роботи класові.

  • Не завжди говори, що знаєш, а завжди знай, що говориш.
  • Не кричи, а ліпше навчи.
  • Співати добре разом, а говорити окремо.
  • Себе не хвали, другого не гудь.
  • Говорить, як три дні не їв.
  • Засипав словами, як горохом у бочку.
  • Не мели, як пустий млин.
  • Коли хочеш що сказати, то подумай, як почати.


Що таке норми спілкувального етикету? Наведіть найважливіші з них. Чому треба їх дотримуватися?

3. Чому слово не повинне розходитися з ділом
Хоч якими б ґречними ми не були в розмові, треба завжди пам'ятати, що зрештою нас оцінюють не за словами, а за нашими вчинками. Моральна норма «бути правдивим» безпосередньо стосується спілкування. Недарма кажуть: «Де багато « чіп, там мало правди». Народна мудрість засуджує брех-ііииість: «Як хочеш щось збрехати, то прикуси язика».

Завдання 6:
Прочитайте вірш Оксани Сенатович «Балакуни». Обміркуйте, чому балакунів іще називають пустомелями? Чому таких людей не поважають?

Балакуни
Торочив базіка всім:
Я збудую диво-дім!
Торохтій допомагав -
Язиком дошки «тесав».
Теревенив пустомеля:
Скоро будуть стіни й стеля!
Говорун клав на словах З бляхи цинкової дах.
І патякало патякав:
Полакую я все лаком!
Балакуха щебетала,
Нахвалялась, обіцяла
Для гостей спекти в печі
Пиріжки і калачі.
В дім без вікон і дверей
Талалай скликав гостей.
На гостину всі прийшли,
Проте дому не знайшли,
Ні дверей, ані стіни...
Он які балакуни!

Завдання 7:
Прочитайте співомовку Степана Руданського «Вовки». Обміркуйте, що змушує людину до брехні. Яким людям притаманна брехливість?

Вовки
«Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?»
Ах, за мною через став
Аж сто вовків гналось!
«Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло...»
- Та воно пак і не сто,
А п'ятдесят було.
«Та й п'ятдесят диво в нас.
Де б їх стільки взялось?»
-    Ну, Іванцю! нехай так,
Але десять гналось.
«Та і десять не було!
Знать, один усього?»
-    А як один? аби вовк!
Страшно і одного...
«А може, то і не вовк?»
-    А що ж то ходило? Таке сиве та мале,
А хвостик, як шило.


  • Чому моральна норма «бути правдивим» є важливою в спілкуванні? До яких наслідків призводить її порушення?
  • Яку роль у спілкуванні відіграють доброзичливість, щирість, увага, повага до співрозмовника? Чому?
  • Як стати для іншої людини цікавим і приємним співбесідником?
  • Як пов'язане спілкування із товаришуванням і дружбою?


1.    Сформулюйте й запишіть правила ввічливого спілкування так, щоб три з них були заперечними реченнями, а три - стверджувальними.


2.    Прочитайте українську народну казку.
Чи погоджуєтеся з думкою, що цей твір навчає відповідального ставлення до слова? Серед прислів'їв та приказок, поданих у завданні на с. 127, виберіть ті, які втілюють ту саму думку. Чи доводилося вам бути свідками безвідповідального ставлення до слів? Оцініть себе: чи завжди ви відповідаєте за свої слова? Що, на вашу думку, потрібно, аби досягти цього?


3.    Складіть казку про те, як брехлива сорока стала найправ-дивішою пташкою в лісі.

Язиката Хвеська
Були собі чоловік і жінка, Петро і Хвеська. І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм довгим язиком розплеще...


Якось виорав Петро скарб. «Як же, - думає, - відучити жінку плескати язиком, щоб гроші не пропали?»


Думав, думав, бідолаха, та й надумав. Узяв він ті гроші та й заховав, а жінці нічого не каже. Другого дня поїхав Петро на базар, купив лантух бубликів та зайця застреленого. А вертаючись з базару, повернув до річки та витяг з ятерів та з верші рибу, а зайця вкинув у вершу. Рибу одніс Петро в ліс та порозкидав попід кущами, а бублики взяв та й почепив на груші, що на краю лісу стояла.


Вдома каже Петро Хвесьці:
-    Ходімо, жінко, в ліс, пошукаємо, чи не притхнулась там риба, то позбираємо!
Хвеська не вірить, а все ж пішла. Приходять у ліс, коли так: то під тим, то під тим кущем лежить риба.
-    Оце диво! - говорить Хвеська.- І родилась, і хрестилась, а такого дива не бачила!
-    Ну, добре, - каже Петро, - ходім лишень до річки, чи не піймавсь, часом, заєць у ятір або у вершу!


Пішли... Виходять на узлісся, аж стоїть груша, а на ній бубликів рясно - аж віти гнуться. Хвеська й кричить:
Чоловіче, чоловіче! Чи бачиш? Бублики на груші!
Струсили, ідуть до річки. Тягне чоловік вершу, аж у ній заєць.
Ото позабирали все та й пішли. Приходять додому, жінка й почала:
І що то, чоловіче, за день такий! І родилась, і хрестилась, такого не бачила: риба в лісі, заєць у верші, бублики на груші!


Це ще нічого, - каже Петро, - от що диво, що я сьогодні й гроші шаишов. Але гляди, жінко, не кажи нікому, а то буде нам лихо. Та не кажи нікому й про те, що ми в лісі та в річці знаходили, бо люди як довідаються, то зараз догадаються, що я гроші знайшов.


Добре,- каже Хвеська,- нікому в світі не скажу!


Ото вже надвечір чути галас, гомін на селі. Петро так собі, на сміх, миі адує:
То наш економ покрав у пана ковбаси, то тепер його по селу іюдять та ковбасами б'ють, щоб більше не крав!
Хвеська як почула, то вже й повірила. Так їй кортить з кумою поговорити, але сидить вдома, терпить.


Ото й терпить вона день, два, а далі таки не втерпіла і побігла до куми Меланки. Прибігла, «добридень» сказала, сіла. Сидить, хочеться сказати, та боїться. А далі:
Горе на світі убогому, хоч би й нам. Хотіла справити собі нові чоботи к святу, так нема за що. Ну, та, може, Бог дасть, скоро не будемо вбогі...
Як-то так? - питає кума Меланка, а сама вже й вуха нашорошила.


Ох, кумасю, не знаю, як і казати, бо нікому не велів чоловік казати, але вам скажу.
Та й давай пошепки про ті гроші. Тільки Хвеська з хати, а кума Меланка за свиту та до куми Пріськи... А тут свято трапилось, кума Пріська пішла до куми Марини, а в неї вже є кума Явдоха - то так, що вже й бесіда готова. Погуляли та й про Петрові гроші погомоніли.


Ото день чи два проминуло - кличуть Петра в контору, до економа.
-    Кажи, такий-сякий, ти знайшов гроші?
-    Ні, - каже Петро, - не знаходив.
-    Як не знаходив? Адже твоя жінка каже!
-    А що ж, пане, що моя жінка каже? Моя жінка не сповна розуму, то вона чого й на світі нема - наплете!
-    Покликать сюди жінку! - каже економ.


Ото зараз по тую Хвеську. Приводять. Питається економ:
-    Знайшов твій чоловік гроші?
-    Знайшов,- каже,- паночку, знайшов!
-    А що, - питається тоді економ у Петра,- бачиш?
-    Та що ж, - каже той, - вона чого не наплете! А ви краще спитайте її, пане, коли це було,
-    А коли це було? - питається економ.
-    Еге! Коли! Саме тоді, як ми в лісі під кожним кущем рибу збирали, як бублейна хмара йшла, і в лісі бубликів ми натрусили, і в вершу заєць піймався.
-    Просіть, пане, - каже Петро, - нехай вона вам до пуття розкаже, коли і як те було.
-    Еге, коли і як! - знай торочить Хвеська. - Саме тоді, як увечері вас, милостивий пане, по селу водили...
-    А чого мене водили по селу? - питається економ.
-    Тоді саме, як вас били ковбасами, що ви в пана покрали...


Як крикне ж економ:
-    Ах ти така-сяка! Як ти мені смієш таке казати?! Візьміть її та дайте доброго хльосту, щоб казна-чого не базікала!
Тут Петро заступився, почав просити, що його жінка не сповна розуму.
Економ подумав, подумав - і справді дурна, - узяв та й пустив.
Прийшли додому, а Хвеська в плач:
-    Так ти, - каже, - мене підвів!
-    Хвесько, жінко моя люба! - каже Петро.- Не я тебе підвів, ти сама себе підвела! Не ляпай ніколи по-дурному язиком, то нічого й не буде.


Етика. 5 клас. Оксана Данилевська; Олена Пометун

Надіслано читачами з інтернет-сайтів


Календарно-тематичне планування з етики 5 класу, завдання та відповіді школяру, курси учителюз етики 5 класу

Зміст уроку
1236084776 kr.jpg конспект уроку і опорний каркас                      
1236084776 kr.jpg презентація уроку 
1236084776 kr.jpg акселеративні методи та інтерактивні технології
1236084776 kr.jpg закриті вправи (тільки для використання вчителями)
1236084776 kr.jpg оцінювання 

Практика
1236084776 kr.jpg задачі та вправи,самоперевірка 
1236084776 kr.jpg практикуми, лабораторні, кейси
1236084776 kr.jpg рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
1236084776 kr.jpg домашнє завдання 

Ілюстрації
1236084776 kr.jpg ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
1236084776 kr.jpg реферати
1236084776 kr.jpg фішки для допитливих
1236084776 kr.jpg шпаргалки
1236084776 kr.jpg гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
1236084776 kr.jpg зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
1236084776 kr.jpg підручники основні і допоміжні 
1236084776 kr.jpg тематичні свята, девізи 
1236084776 kr.jpg статті 
1236084776 kr.jpg національні особливості
1236084776 kr.jpg словник термінів                          
1236084776 kr.jpg інше 

Тільки для вчителів
1236084776 kr.jpg ідеальні уроки 
1236084776 kr.jpg календарний план на рік 
1236084776 kr.jpg методичні рекомендації 
1236084776 kr.jpg програми
1236084776 kr.jpg обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.