Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
Софóкл «Антігона». Пісня хору «Дивних багато в світі див». Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література 8 клас|Зарубіжна література 8 клас]]&gt;&gt;Зарубіжна література: Софóкл «Антігона». Пісня хору «Дивних багато в світі див». Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії''' <metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на Тему, Софокл, Антігона, Пісня хору, Дивних багато в світі див, Театр у Давній Греції, Виникнення трагедії, трагедії та комедії </metakeywords> <br> <br> 

<br> 

<u>'''ІЗ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІРИКИ<br>'''</u>'''<br>СОФОКЛ<br>(497 або 495-406 pp. до н. е.)''' <br> <br>Дитинство та юність Софокла, який народився в заможній родині торговця зброєю в Колоні — передмісті Афін, минали в ті часи, коли грецьке суспільство перебувало під враженням від блискучої перемоги у війнах із Персією. Коли юнакові було 16 років, він у хорі ефебів співав гімни на честь перемоги греків при Са-ламіні, можливо, серед його слухачів був і Есхіл, який бився саме там. Як Софокл став драматургом, ми не знаємо, відомо тільки, що 27-річним він переміг Есхіла, а його остання трагедія вже після смерті була поставлена внуком. 

Окрім драматургії, Софокл займався ще й політикою. Щоправда, існує думка, що більшість почесних посад Софокла були йому подаровані не за здібності політика, а за талант драматурга. Напевно, частка правди в цьому є: коли Самос повстав проти влади Афін, їхні мешканці були в такому захопленні від «Антігони», що доручили митцеві керівництво армією. А коли 85-річний Софокл узяв участь у невдалому заколоті, від кари його врятували лише 24 лаврові вінки, якими він був нагороджений як переможець славетних змагань трагіків на Діонісіях. 

Урятувала його трагедія й від неслави. Сталося це так: син Со-фокла звернувся до суду з позовом на батька. Він стверджував, що той збожеволів, і вимагав права розпоряджатися майном родини. Софокл не виправдовувався, він лише прочитав свою трагедію, яку за життя так і не побачив на орхестрі. Вирок суду був на його користь. 

Помирав драматург у складний для Афін час: під мурами міста стояла ворожа армія. Здавалося, на порятунок сподіватися марно. Та раптом військо зняло облогу й відступило. Радіти б афінянам, але й горе прийшло до них — Софокл помер. Як переказують, у ту ніч, коли помер великий драматург, воєначальнику ворожого війська наснився бог Діоніс, який сповістив про смерть Софокла й наказав зняти облогу, щоб брязкіт зброї не заважав афінянам попрощатися з великим митцем. А хто насмілиться не послухатися бога?..<br> 

<br>'''АНТІГОНА''' 

Перемігши аргосців, фіванці з почестями поховали Етеокла й убитих земляків, а Полініка, який привів іноземне військо під Фіви, Креонт ховати заборонив. Едіпова донька Антігона опинилася перед страшним вибором. З одного боку, вона мала поховати рідного брата, з іншого — порушення наказу Креонта загрожувало смертною карою. Однак вона все-таки оплакує тіло Полініка. Довідавшись про це, Креонт розгнівався і зажадав від Антігони зізнання в злочині. Проте вона й не думала заперечувати свою провину. Антігона порушила веління Креонта, але виконала закон і волю богів. Ісмена, сестра Антігони, просить Креонта помилувати наречену його сина. Але Креонт невблаганний. Він відповідає, що не дозволить своєму синові одружитися зі злочинницею. Фіванці співчували Антігоні, бо усвідомлювали, що вона здійснила подвиг, але мовчали зі страху перед Креонтом. Креонтів син Гемон, довідавшись про загрозу життю своєї нареченої, просить батька помилувати Антігону. Проте Креонт гнівається і велить воїнам привести Антігону й убити її на очах у Гемона. Дарма фіванці застерігали Креонта, що гнів, із яким пішов від нього Гемон, принесе лихо. Антігону ведуть на жахливу страту, адже Креонт звелів поховати її живцем у гробниці. До нього приходить сліпий віщун Тіресій. Боги розгнівані: Креонт образив їх, поховавши Антігону живою в гробниці, збезчестивши труп Полініка, порушив їхні закони. Гнів богів упаде на того, хто найдорожчий Креонтові. Віщування Тіресія злякало Креонта. Поховавши Полініка, він із почтом іде до гробниці, щоб вивести звідти Антігону. Та вже запізно, вона мертва. Креонт застає в гробниці Гемона, який на очах у батька простромлює собі груди мечем. У розпачі Креонт із тілом сина на руках іде до свого палацу. Тут на нього чекає нове горе: він довідується про смерть дружини, яка не змогла перенести загибелі сина. Гордий, властолюбний дух Креонта зламано. У розпачі він кличе смерть, аби припинилися його страждання.<br><br>''Стасим перший<br>Строфа 1''<br>Дивних багато в світі див, <br>Найдивніше із них — людина, <br>Вітер льодом січе, вона ж <br>Дальшу в морі верстає путь — <br>Хай сива хвиля бушує, <br>А човен пливе вдаль, <br>Уславлену в богинях Землю, <br>Вічно й невтомно родючу, виснажує, <br>Плугом щороку в ній борозни орючи <br>Із конем своїм, людина. 

''Антистрофа 1''<br>Птиць безтурботні зграї й риб, <br>Що живуть у морських глибинах, <br>Звірів диких з гущин лісних <br>В пастку й сплетену вправно сіть <br>Розумна ловить людина <br>Й собі скоряє їх. <br>В полях і в горах звірів ловить, <br>Хитрим знаряддям їх перемагаючи, <br>І запрягає коня довгогривого, <br>І бика в ярмо заводить. 

''Строфа 2''<br>І мислей, як вітер швидких,<br>І мови навчивсь чоловік,<br>Звичаїв громадських пильнує здавна;<br>Від лютих стуж, буйних злив<br>Знайшов міцний захист він,<br>Благодольний.<br>Бездольним не буде той, <br>хто сам Майбутню путь ясно зрить, — <br>Нездоланна смерть одна,<br>А біль хвороб, тягар знегод — не страшні нам. 

''Антистрофа 2''<br>Є витвори мудрі в людей — <br>Ясніші від світлих надій, <br>Та часто біди від них більш, як блага; <br>Хто в шані мав клятви міць, <br>Батьків закон, гнів богів, <br>Той — преславний. <br>Безславним хай буде, хто посмів <br>На кривдну путь серцем стать — <br>Щастя не знайти йому, <br>Й ні в домі гість, ні друг мені він не буде. 

''Переклад Бориса Тена''<br> 

<br>1. Майже всі давньогрецькі трагедії створювалися на міфологічні, а не на оригінальні авторські сюжети. Чому?<br>2. Спираючись на текст трагедії, доведіть, що головним завданням еллінського театру було виховання громадян. <br>3. Порівняйте розповідь Прометея про його благодіяння людям з трагедії «Прометей закутий» і пісню хору «Дивних багато в світі див...» з трагедії Софокла «Антігона». Чи однаковим постає людство в цих творах? <br>4. Чому стасим «Дивних багато в світі див...» називають гімном людині? <br>5. Протягом століть неодноразово були спроби відродити традиції давньогрецького театру, у тому числі й в Україні. Як ви вважаєте, чи можливо це зробити? <br>6. Знайдіть спільні мотиви в І псалмі (Біблія), 95 сурі (Коран) і антистрофі 2 («Антігона»).<br>7. Підготуйте наукову розвідку про причини, через які українські театральні режисери (зокрема Лесь Курбас і Гнат Юра) зверталися до творчості давньогрецьких трагіків. <br>8. Спробуйте інсценізувати уривки з давньогрецьких трагедій за канонами еллінського театру.<br><br><br><u>'''Літературне відлуння'''</u><br>''Анна Ахматова''<br>СМЕРТЬ СОФОКЛА<br>''Тоді збагнув цар, що помер Софокл.''<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Легенда 

Вночі на дім Софокла з хмар орел злетів, <br>І покотився хор цикад і сумно, й урочисто. <br>Та вже тоді в безсмертя геній брів, <br>Минувши ворогів, що брали рідне місто.<br>Так ось коли царю наснився сон страшний: <br>Сам Діоніс йому велів облогу зняти, <br>Щоб не зашкодив гам пронесенню труни <br>І шану щоб віддать зуміли афіняни. 

''Переклад А. Гризуна''<br> 

<br> 

<br> 

'''ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР'''<br> 

''З усього надбання еллінів трагедія найпіднесеніша і найсміливіша.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; А. Боннар, французький дослідник''<br> 

Театральні вистави в Елладі були пов'язані зі святами на честь «умираючого й воскресаючого» бога родючості та виноградарства Діоніса — Діонісіями. Ці свята складалися з двох протилежних за настроєм частин: похмурої і радісної. «Смерть/зникнення» бога пов'язували з настанням безплідної зими, а його «воскресіння/повернення» — із приходом родючої весни. Відповідно й театральні дійства складалися з двох етапів: спочатку глибока жалоба за померлим богом (похмура тональність трагедії), а потім нестримні радощі з приводу його воскресіння (веселощі комедії).<br> 

Слово '''''трагедія'''''(від грец. tragos — цап, ode — пісня) буквально означає «цап'яча пісня». Існує кілька версій його походження. Припускають, що спочатку слово «трагедія» означало пісні хору на Діонісіях. Він складався з почту Діоніса — сатирів, людей, одягнених у шкури цапів, з прив'язаними цап'ячими копитами та бородами. Через таку «цап'ячу» зовнішність їх іноді називали просто цапами, а їхні пісні — «трагедіями» («піснями цапів»). Дехто вважає, що під час Діонісій цапа приносили в жертву, співаючи ритуальних пісень, які й називалися трагедіями (пісня, яку співають біля жертовного цапа). Згодом назва поширилася на драматичний твір, де зображено гострі конфлікти, які найчастіше закінчуються загибеллю героїв. Пізніше гострота (трагічність) цих конфліктів зумовила виникнення сучасного значення слова «трагедія» — велике нещастя, важлива подія з великими втратами.<br> 

Друга частина Діонісій, навпаки, була нестримно веселою: бог родючості мав пересвідчитися, що люди нетерпляче чекали на його повернення, аби винагородити їх багатим урожаєм. Тому той, хто щойно лив гіркі сльози, раптом починав виявляти безмежну радість: танцювати, жартувати, співати пісень, але вже інших, жартівливо-веселих. Цей буйний натовп називався «комосом», а його пісні — «комодіями» (букв, «піснями веселого натовпу»), звідси згодом '''''комедія''''' — драматичний твір із веселим, смішним або сатиричним сюжетом. А вже потім слово «комедія» набуло значення «кумедний випадок, що-небудь смішне».<br> 

Найвідомішими в Елладі були Великі Діонісії, які святкувалися ранньою весною. Вистави йшли протягом чотирьох днів, по 8-9 годин щодня. Перші три дні змагались автори трагедій, ца четвертий день — автори комедій. Постановки відбувалися просто неба, найчастіше там, де утворювався природний амфітеатр. В Афінах театр Діоніса знаходився на південно-східному схилі Акрополя й умі~ щував одночасно 17 тисяч осіб, які сиділи на спеціальних глядацьких місцях — театрбнос (звідси — театр). Через велетенські розміри театру, що нагадував стадіон, актори були змушені збільшувати свою статуру: носили довжелезний одяг, височенні головні убори, робили дуже високі зачіски, узували котурни — черевики на високих (до 20 см) підошвах, одягали великі маски з пристосуваннями (на кшталт мегафонів) для посилення звучання голосу. У таких «обладунках» було важко рухатися, про міміку, зміну виразу обличчя взагалі не йшлося. Тож особливого значення набували голос, жести й інтонація акторів.<br> 

Долі дійових осіб у трагедіях іноді набували несподіваного повороту, який називався перипетією. Так, перипетією було несподіване звільнення Зевсом Прометея, який тисячі років страждав прикутий до скелі. А перипетія, що призводила до кризового стану дії чи долі персонажа, називалася катастрофою. Так, катастрофою є той момент трагедії Софокла, коли виявилося, що Антігона вже мертва. Згодом цей прийом використав і В. Шекспір у трагедії «Гамлет» — це викриття короля Клавдія за допомогою гри мандрівних акторів, яка отримала назву «мишоловка».<br> 

Вистава розпочиналася виходом хору на майданчик — орхестру (звідси — оркестр). Вступна частина трагедії називалася прологом (переднім словом). Далі спів хору чергувався з рухами, монологами й діалогами акторів, що називались епісодіями (звідси — епізод). Виголосивши свою чергову промову, актор ішов із майданчика, і хор, залишившися сам, виконував стасим {стояча пісня). Зазвичай у трагедії хор виступав з трьома стасимами, які симетрично поділялися на строфи й антистрофи. В афінському театрі Діоніса в центрі орхестри стояв бюст Діоніса. Пісня хору під час руху навколо нього з правого боку орхестри до лівого називалася строфою (грец. strophe — коловорот, кружіння); а під час зворотного руху — антистрофою. Між виходами на орхестру актори переодягалися чи міняли маски в спеціальному приміщенні — скене (звідси — сцена). Скене згодом почали використовувати і як театральну декорацію — на ній малювали, наприклад, колони храму або дерева — те, що відповідало змісту трагедії. Тож сучасний театр завдячує еллінам не лише термінами, а й технікою та реквізитом.<br> 

Трагедія досягла розквіту в Афінах у V ст. до н. е., тоді вона вважалася найвищим серед літературних жанрів. На цей період припадає творчість трьох великих трагіків: Есхіла, Софокла, Евріпіда, а також комедіографа Арістофана. Уже сам перелік цих славних імен є свідченням того, що вони творили в золоту добу — період найвищого розквіту еллінської літератури.<br><br> 

----

Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту. 

<br> <sub>Онлайн [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|бібліотека]] з підручниками і книгами, [[Зарубіжна література 8 клас|зарубіжна література]] 8 клас, реферати та твори з літератури</sub> 

 '''<u>Зміст уроку</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання 
 
 '''<u>Практика</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання 
 
 '''<u>Ілюстрації</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 '''<u>Доповнення</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше 
 
 '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

<br> 

<br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]
Возврат к странице Софóкл «Антігона». Пісня хору «Дивних багато в світі див». Театр у Давній Греції. Виникнення трагедії та комедії.
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%84%C3%B3%D0%BA%D0%BB_%C2%AB%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%B0%C2%BB._%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%8F_%D1%85%D0%BE%D1%80%D1%83_%C2%AB%D0%94%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE_%D0%B2_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96_%D0%B4%D0%B8%D0%B2%C2%BB._%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80_%D1%83_%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%97._%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%97»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: