Просмотр — Гипермаркет знаний

KNOWLEDGE HYPERMARKET
М. Познанська. Грім. М. Вінграновський. Грім.В Чухліб. Деснячки
У вас нет разрешения на действие «исправление этой страницы» по следующей причине:
Запрошенное действие могут выполнять только участники из группы giper.
Вы можете просмотреть и скопировать исходный текст этой страницы:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Українська література|Українська література]]&gt;&gt;[[Украинская литература 4 класс|Українська література 4 клас]]&gt;&gt;Українська література: М. Познанська. Грім. М. Вінграновський. Грім.В Чухліб. Деснячки''' <metakeywords>Українська література, клас, урок, на Тему, М. Познанська, Грім, М. Вінграновський, Грім, Чухліб, Деснячки</metakeywords> 

&nbsp;&nbsp;&nbsp; Рідна природа оспівана у багатьох творах українських письменників. Пригадай, які твори, присвячені цій темі, ти читав раніше. Хто їх автори? У віршах та оповіданнях&nbsp;&nbsp; цього&nbsp;&nbsp; розділу&nbsp; зображено&nbsp;&nbsp; картини&nbsp;&nbsp; різних куточків нашої землі.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Читаючи, звертай увагу, які образні вислови вживають автори, щоб описати барви і голоси природи.<br>&nbsp; &nbsp; Пригадай, про які пори року ти вже читав у «Рід- них краєвидах» Дмитра Чередниченка. Прочитай новий твір. 

<br><u>''РІДНІ КРАЄВИДИ''</u><br>Ледве дихнуло весняним теплом — набубнявіли на деревах бруньки, ось-ось виткнуться листочки. Усе в природі прокидається, оживає, мовби земля прибирається в коштовні шати. <br>А ген, у ліску, заголубіли проліски, зайнялися фіолетом гострі шоломи рясту. Понад озерцями, понад розливами в левадах жевріють перші квіточки. Ти стоїш перед цим раннім дивом, і складаються тобі рядки:<br>Квітень приплив у човні, 

перейшов усім шлях уповні, 

голубий його човен 

ранніми квітами повен. 

Ледве пташок він зачує, 

найкращі квітки за пісні подарує.<br>О-о, ті пташки, мабуть, ніколи такі веселі не бувають, як зараз. Радіють, що повернулися з далекої дороги, радіють, що добре їх зустріли на рідній землі.&nbsp; Пересвистуються шпаки, витинає круті колінця дрізд, заливається співом зяблик. А онде — журавель обізвався раз, удруге, втретє, але наче різними голосами. Ти дивишся в небо, а попід хмарами двоє — журавель і журавочка. Мовби танок якийсь водять у небі і курличуть. Але не так сумливо, як восени, а заклично, бентежно, переможно: повернулися!.. Веселики любі!<br>Майнеш за село, і тебе зачаровує небесний переливчастий дзвіночок — висить угорі на невидимій ниточці. Зривається, падає, та його підхоплює хтось — і&nbsp; він дзвенить знов.&nbsp; Жайвір.&nbsp; Такий малесенький, а такий голосний...<br>Пройшов трохи — озимина зеленіє, а там, удалині, мов острівець, три тополі височать у полі, вибирають собі весняну барву. А людей скільки усюди — і малих, і дорослих! Слухають жайворових пісень. Та й робота у полі на порі стала.<br>Ти знаєш, що більше так не повториться. Цвістимуть квіти, співатимуть пташки, заходитиме сонце, але вже по-іншому, хай там краще чи гірше, але ж не так...<br>Отож пильнуй, як іде весна, придивляйся до її чарів, прислухайся до її голосу й ходи. Примічай, чим напуває вона землю і як голубить сонячним промінням, легеньким вітерцем.<br>''Дмитро Чередниченко&nbsp;'' 

Виткнуться, пересвйстуються, переливчастий.<br>Підбіл&nbsp; —&nbsp; багаторічна трав'яниста рослина;&nbsp; мати-й-мачуха.<br>Які&nbsp; картини&nbsp; весняної природи&nbsp; описав&nbsp; автор?&nbsp; Де&nbsp; він побував? Кого побачив?<br>З яким почуттям поет розповідає про пташок? Знайди слова, якими передано їхній спів. Які порівняння вразили твою уяву?<br>Зверни увагу на виділені вислови. Поясни їх значення.<br>Поміркуйте&nbsp; разом! Перечитайте два останні абзаци.<br>До чого заохочує читачів автор? 

<br>''Прислів'я''<br>Грак угорі — весна надворі.<br>Березень сухий, а мокрий май — буде й каша, й коровай. 

<br><u>''КВІТЕНЬ''</u><br>День у квітні довше сонцем квітне. 

Сніг розтав на вигрітій землі. 

Малюки на ручаї блакитні 

паперові носять кораблі.<br>Хоч немає ні дощів, ні зливи, 

квітень-місяць — справжній водолій. 

Він вихлюпує річок розливи, 

підмива пісок береговий.<br>Підпливають верби кучеряві, 

і синіють луки заливні. 

Та на змоклій лісовій галяві 

засиніли проліски дрібні.<br>І безлиста розцвіла ліщина, 

загляда сережками в потік. 

Заквітчатись поспіша вільшина... 

Ліс— неначе весняний квітник.<br>''Валентина Ткаченко'' 

<br>Як ти розумієш вислови: День у квітні довше сонцем квітне; Підпливають верби кучерявії<br>Чому квітень-місяць&nbsp; —&nbsp; справжній водолій? Як про це сказано у вірші?<br>До іменників ручаї, верби, проліски, ліщина добери з вірша прикметники. З якою метою їх ужито?<br>Вивчи вірш напам'ять.<br>&nbsp;&lt;u&lt;/u&gt;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Природа звучить безліччю голосів. І лише чутливе вухо здатне їх розрізнити. Звуки природи можуть багато розказати нам, викликати різні почуття: здивування, захоплення, радість... А буває, що шум, гуркіт, свист природних явищ лякає людей.<br>Прочитай, як по-різному у творах описано звуки вітру, грому, дощу, голоси дерев, птахів. 

<br><u>''МЕЛОДІЇ ПРИРОДИ''</u><br>У світлому храмі природи музика вічно живе. Скликає вона в хороводи, вивчати співанки зове. В природі мелодії грає звучний великий оркестр, який ні на мить не змовкає в просторах землі та небес... Мій друже, ходімо із дому слухати в плині струмка мелодію трохи знайому, яка вона чиста, дзвінка! В природі мелодії, друже, творять пташки та вітри... їх серцем сприйми, не байдуже, і музику власну створи!<br>Степан Жупанин<br>Який оркестр «грає» в природі? Що звучить в його мелодіях? Прочитай виділене речення. Як ти його розумієш?<br>&nbsp;<br>В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В'ЮТЬСЯ 

В небі жайворонки в'ються, 

заливаються, сміються, 

грають, дзвонять цілий день,<br>і щебечуть, і співають, 

і з весною світ вітають 

дзвоном радісних пісень. 

Ось вони на землю впали, 

щось шепнули їй, сказали 

і розтали знов у млі...<br>щоб глянути на диво,<br>виглядають полохливо<br>перші проліски з землі.<br>''<u>Олександр Олесь</u>'' 

<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Прочитай вірш мовчки. Зверни увагу, як багато дієслів вжив автор, щоб передати грайливий настрій жайворонків, їх веселий спів. Назви їх.<br>Які образи створюють виділені вислови?<br>Вивчи вірш напам'ять. 

<br><u>''ГРІМ''</u><br>Зелен-гай і синя річка 

стали темними, як нічка, 

стихла вся земля.<br>Вітер трави не колише, 

задрімали, сплять у тиші 

луки і поля.<br>Раптом в небі, 

там, де хмари, 

хтось немов з гармати вдарив: 

то озвався грім!<br>Дощові упали бризки. 

Від дощу шумлять берізки 

листячком своїм.<br>І, злякавшись громовиці, 

стрепенувся на травиці 

коник-стрибунець.<br>Грав на скрипочку він зранку, 

щиру пісеньку-веснянку 

обірвав гравець.<br>''Марія Познанська'' 

<br>Прочитай, як описано природу в очікуванні дощу.&nbsp; 3 чим у вірші порівнюється грім?<br>З якою інтонацією треба читати виділені рядки? 

<br><u>''ГРІМ''</u><br>Була гроза, і грім гримів, 

він так любив гриміти, 

що аж тремтів, що аж горів 

на трави і на квіти.<br>Грім жив у хмарі, і згори 

він бачив, хто що хоче:<br>умив озерам очі.<br>налив грозою грім яри,<br>А потім хмару опустив<br>на сад наш, на щасливий,<br>і натрусив зі сливи слив,<br>щоб легше було сливі.&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>Та тут до грому навздогін<br>заговорила груша:&nbsp;&nbsp;&nbsp; <br>«Трусніть і грушу, дядьку грім,<br>бо важко мені дуже...»<br>І дядько грім сказав собі: 

«Потрушу я і грушу, 

бо небеса вже голубі&nbsp; 

я покидати мушу».<br><u>''Микола Вінграновськии''</u> 

<br>Яким ти уявляєш грім, описаний у вірші? Які рядки доводять, що він сильний і добрий? Як ти розумієш виділені слова?<br>&nbsp;<br>ВЕСНЯНИЙ ВІТЕР<br>Вітер зробив собі кобзу, 

кобзу велику дуже: 

стільки в ній струн великих, 

скільки дерев у лісі, 

стільки в ній струн маленьких, 

скільки в степу травинок.<br>Вітрові грім сміявся:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну та й музика з тебе!<br>Он яку кобзу маєш,<br>тільки не чуть, як граєш!<br>Вітер шумів тихенько:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я не для тебе, громе,<br>ту свою кобзу маю,<br>ту свою пісню граю. 

Граю я птицям раннім, 

граю вітрилам білим, 

граю я тихо-тихо, 

я ж бо — весняний вітер.<br>Євгенія Горева<br>&nbsp;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чому у вітру така велика кобза? Якою ти її уявляєш? Які почуття викликає у тебе вітер? Як треба читати його слова? А слова грому? Добираючи інтонацію читання, зверни увагу на виділені вислови. 

<br><u>''АКРОВІРШ''</u><br>Розкривають очі квіти: 

«Ой, що діється на світі!» 

Сонце встало, припікає, 

а з трави краса зникає.<br><u>''Василь Довжин''</u> 

<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; У багатьох віршах, піснях, казках йдеться про 811 нашого улюбленця — соловейка, який радує всіх чарівним співом. Пригадай, які твори про цю пташку ти вже читав. 

<br>''<u>ХОДИТЬ ТАКА ЧУТКА...</u>''<br>Здавна ходить між птахів чутка, що соловейко, коли йому співати, набирає у горлечко кілька краплинок води. А тому, мовляв, і спів у нього такий гарний.<br>Може, й набирає, тільки на власні очі ніхто того не бачив... А вже коли соловейко співає, то так заходиться піснею, що у нього тремтять і хвостик, і воло-борідочка, міняться чорним блиском великі оченята. Всі навколо аж дух затинають: чуєте, чуєте, чуєте?<br>Рибалки кажуть, що риба вночі стоїть під самим берегом — либонь, вона теж соловейка слухає.<br>Тоді, коли в городах починає струшувати пелюстки червоний мак, поволі згасають і солов'їні пісні. Саме о цю пору чується в кубельці тоненьке ціпкання пташенят, і вже не до співу соловейкам: треба раз у раз, день у день дбати про якусь поживу для діток. Малята ростуть дуже швидко: ще до першої сіножаті вони покидають гнізда. Швидко навчаються і комашок ловити, і ворогів стерегтися, і від негоди критись. А от щоб гарно співати,&nbsp; цього враз не навчишся,&nbsp; треба<br>цілий рік татка слухати.<br>''Юрій Старостенко''<br>&nbsp;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Що нового ти дізнався про соловейка? Знайди опис його 4 співу. Як треба читати ці рядки?<br><u>''Попрацюйте&nbsp; разом!''</u>Поставте один одному запитання за прочитаним.<br>Навчись читати скоромовки. Читай спочат- ку мовчки, потім — вголос не поспішаючи, чітко вимовляючи слова, а далі — все швидше й швидше. 

<br><u>''ХИМЕРНИЙ МУХОМОР''</u><br>Мухомор — не без химер: 

замість моху взяв мохер. 

Мухоморчику-хлопчині 

сплів мохерову шапчину. 

Хором, миром мухомори 

про химерника говорять.<br><u>''Леся Мовчун''</u> 

<br><u>''КРОЛИКИ НА РОЛИКАХ''</u><br>Три кролики на роликах. 

Не кролики — королики! 

Чи ж зможе і корова 

купить кролячі ролики 

і стать, як кролик, ролером?<br><u>''Леся Мовчун''</u> 

<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp; Прочитай оповідання з книги Василя Чухліба&nbsp; «Олень на тому березі», в якій письменник з любов'ю пише про твоїх ровесників, що живуть на берегах синьоокої Десни. Зверни увагу, як цікаво, з теплотою розповідає він про стосунки дітей, їх ставлення до рідного краю. 

<br><u>ДЕСНЯЧКИ</u><br>Зараз Тимка і самого сміх розбирає, як згадає про свою зустріч з Десною. А тоді йому було не до сміху.<br>Тільки прокинувся після першої ночі в новій оселі, а від розчиненого вікна:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну й сплюх же ти! Я вже чекати стомився, поки прокинешся. — На підвіконні сидить веснянкуватий хлопчина з рудим, аж вогнистим, чубчиком, усміхається до Тимка усіма веснянками.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та не тушуйся*! Я — Валерка, сусід твій. Знаю, що ви до бабусі Катрі приїхали й будете жити в неї. То гайда на Десну!<br>А Десна, як виявилося, поруч. Злетіли з косогору, промчали через городи, відмахуючись від шорсткого соняшникового листя, і зупинилися на кручі.<br>Тимкові аж подих перехопило. Оце так річка! Протилежний берег далеко-далеко, ледь біліє піщаними висипами. Вдалині все гаї та ліси. Вода тиха, як дзеркало, а над нею чайки шугають.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А то що за хатки? — спитав у Валерки, який встиг уже роздягнутися і переступав з ноги на ногу, мов кінь.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Де,&nbsp; на косогорі?&nbsp; —&nbsp; перепитав Валерка. — То ж село наше, Соколівка.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ні, на річці он гойдаються. Білі, червоні...<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А-ха-ха!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; О-хо-хо!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ги-ги-ги!<br>Тимко тільки тепер помітив, що у нього за спиною збилися гуртком хлоп'ята, що прибігли до Десни купатися.<br>Одні реготали стоячи, інші — качаючись по траві. Та ще й приказували, підщипували:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ой, держіть мене, бо впаду!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ти хоч таке слово чув коли — ба-кен?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; У їхньому селі, мабуть, і річки немає. Він —<br>сухопутний моряк!..<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А якщо і є, то, либонь, там жабі по коліна.<br>Тимко насурмонився.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, досить! — обірвав ті вигуки Валерка, що спершу теж було розсміявся.— Моряки мені знайшлися! Ану, хто до того бакена допливе!<br>Сміливців виявилося небагато. І хлоп'ята притихли. Вони розпитували Тимка, звідкіля він приїхав, і він розповідав їм про степове село, де справді немає річки, лише ставок, та й той у велику спеку майже висихає. Але поля там — кінця-краю не видно.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А в нас лани невеличкі. А ліс — такий, що й заблудитися можна.&nbsp; Партизанський. І Десна ось.<br>Сподобалася тобі?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ще б пак!<br>Тепер без Десни Тимко жити не може. Так само, як і Валерка, і Дениско, й Варочка, й інші соколівські дітлахи. Від ранку до вечора вони на річці. Бабуся Катря іноді й докоряє:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хіба можна стільки купатися? Не діти, а водола<br>зи якісь!<br>Та вони ж не тільки купаються й загорають. Ловлять рибу, а її не так просто упіймати, бо рибалок зараз розвелося більше, ніж риби, як каже Валерка. По берегах он дачників скільки — намет на наметі. І кругом спінінги розставлені — не пройдеш. Сільські ж хлоп'ята спінінги не дуже полюбляють — більше вудочками рибалять, взабрід. Тимко вже знає, в якому місці краще поплавчанкою вудити, а в якому — донкою. А ще на яку наживку та чи інша риба ласіша — на черв'яка, на тісто, на горох. А Валерка — той іноді умудряється і на голий гачок рибину зловити.<br>У Валерчиного тата — великий човен.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Без діла нічого посудину ганяти, а якщо для<br>діла — беріть,— каже дядько Павло.<br>«Альбатрос» — голубою фарбою вймальовано на борту човна. Так називався корабель, на якому плавав Валерчин тато. Постійна команда на «Альбатросі»: Валерка — капітан, він же стерновий, Тимко і Дениско — механіки-гребці, Варочка — матрос-сигнальник.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Повний вперед! — подає команду Валерка, виру<br>ливши човна з тихої затоки на Десну.<br>І їхній корабель пливе — ні, не в далекі незнані &lt;раї, а на той бік Десни, де квітучі луки, густі верболо-ш, столітні задумливі верби. Там команда рве щавель їдя борщу чи збирає ожину, від якої у гаю аж синьо. А то завантажать човен травою — для кролів, для телят,— і хто гляне з берега, дивується: пливе по Десні копиця.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Дивіться ж тільки мені: не пустуйте на воді,—<br>застерігає&nbsp; хлоп'ят бакенщик дядько&nbsp; Назар.—&nbsp; Бо ж Десна і широка, й глибока, колись вона тихша була, а тепер стільки барж за день проходить і «Ракета» — уранці й увечері.<br>Дядька Назара хлоп'ята слухаються, бо він на річці хазяїн. І річку наскрізь бачить: де мілина, де корч під водою. Розставляє на Десні бакени, засвічує на них вогники, і вказують вони путь великим теплоходам, маленьким катерам, повільним, неповоротким баржам і стрімким «Ракетам».<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Чимало світа я побачив, хлопці,— розговориться іноді бакенщик.— І річок усяких чимало переплив, убрід перейшов. Та кращої від нашої Десни ніде не ба<br>чив. І всі її люблять, красунею називають. Та ні, не всі.<br>Бо є й такі, що забруднюють річку, верби над нею ру бають, рибу винищують. А ви, хлопці, будьте на Десні господарями, допомагайте їй.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А ми й допомагаємо,— хвалиться Валерка.—<br>Джерельце он прочистили, яке в Десну біжить.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А ще Вадько-дачник кручу розкопував, печеру йому забаглося рити. Так ми заступець у нього відібрали,— додає Тимко.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ну, заступи&nbsp; , може, й не треба було відбирати. Пояснили б, що берег не слід руйнувати, від того річка міліє.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та ми Вадькові про це казали. А він тільки посміявся. А тепер ходить по берегу і груддя у воду кидає. Дивний якийсь. Неначе діла собі не знайде.<br>Валерка з Тимком та їхні друзі знаходять собі діло. А вже як купаються вони, то веселка коромислом стає над водою. Бо аж до неба злітають бризки, а захоплені вигуки хлоп'ят чути і в селі. Коли ж рибалять хлопці, то ніхто не заговори, не хлюпни. Такий рибальський закон. Бо риба усе чує.<br>Того дня рибалили вони навпроти Довгої коси. Поплавки пірнали раз по раз; Тимко, Валерка й Дениско вправно підсікали то сріблясту густеру, то червоноперого окуня. Варочці тільки встигай розкладати рибу по лозяних кошульках.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Шубовсь! Бульх! — раптом сколихнулася вода біля самих поплавків, бризнула фонтанами.<br>Тимко від несподіванки завмер. Що воню таке? Риба не риба?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Ага, старий знайомий! — вигукнув Валерка.—<br>Ти що, спросоння? Чого рибу полохаєш?<br>На&nbsp; березі&nbsp; стояв&nbsp; Вадько-дачник,&nbsp;&nbsp; опецькуватий, у червоних плавках, і кривлявся:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А що це, ваша річка?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Наша! — сказала Варочка.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; І риба ваша?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Наша! — сказала Варочка.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; І, може, й купатися тут усім, окрім вас, заборонено?<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Усім, окрім нас! — сказала Варочка.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Та що ти з ним ще й розмовляєш! — зневажливо кинув Дениско.— Ходімо звідси, бо вже кльову не буде! — І почав змотувати вудочку.<br>А Вадько — набундючений і весь червоний, як його плавки,— спустився до річки і плюхнувсь у воду.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Бач, роздратувати нас хоче! — гнівався Тимко.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Хизується! — махнув рукою Валерка.— Ей ти, там бистрина*, гляди!<br>Вадько чахкав по воді, як паровоз.<br>Хлоп'ята зайшли за прибережні лози, Варочка все ще обурювалась з Вадькової поведінки, і тут почулося розпачливе:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Рятуйте!<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Розігрує нас,— мовив Тимко.<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; А якщо ні? — на те Валерка й кинувся до річки.<br>А за ним Тимко і Дениско.<br>Вони з усіх сил тягнули Вадька до берега, він був важкий, як грудка. Та враз їм полегшало, незрозуміло від чого. Ага, то це ж дядько Назар, це його голос гримкотить:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; За борт хапайтеся, за борт!<br>На березі хлоп'ята знеможено попадали на пісок. Схвильована Варочка присіла біля них, мовчала. У мо-торці сидів Вадько, тремтів і схлипував. Дядько Назар походжав по берегу туди-сюди, пихкав люлькою:<br>—&nbsp;&nbsp;&nbsp; Добре, що тільки переляком обійшлося,— казав<br>він.— Чую: нібито Вароччин голос — на допомогу кличе.<br>То я хутенько сюди. А ви спритні хлопці! — підійшов до трьох друзів,&nbsp; що&nbsp; вже&nbsp; підвелися,&nbsp;&nbsp; побадьорішали&nbsp; й усміхалися до Варочки.— Справжні деснячки!<br><u>''Василь Чухліб''</u> 

<br>Не&nbsp;&nbsp; тушуйся — не соромся.<br>Насурмонився — насупився.<br>Бистрина — місце, де найшвидше тече вода в річці. 

<br>Назви&nbsp; дійових&nbsp; осіб оповідання.&nbsp; Де і&nbsp; коли&nbsp; відбувались події?<br>Знайди абзац, у якому описано Десну. Якою ти уявляєш річку?<br>Чим захоплюються герої оповідання? Доведи,&nbsp; що вони<br>по-справжньому люблять свій край.<br><u>''Попрацюйте&nbsp;&nbsp; разом!''</u>Знайдіть розмову хлопчиків з Вадьком. Прочитайте її в особах.<br>Як ви вважаєте, чому Вадько поводив себе таким чином?<br>Які якості характеру трьох друзів виявились у рятуванні<br>Вадька? Як по-іншому можна назвати це оповідання?<br>Спробуйте вдома придумати його продовження.<br>Хто&nbsp; читає&nbsp; швидше? У скількох абзацах є слова дядько Назар? 

<br><u>Загадка</u><br>Водою їхали пани, на них срібні жупани, хоч жупани — лата на латі, панам раді в кожній хаті. 

<br><u>ЧУДОВИЙ ДНІПРО</u><br>Чудовий Дніпро у тиху погоду, коли вільно і плавно мчить крізь ліси й гори повні води свої. Ані ворухнеться, ані загуркотить. Дивишся і не знаєш, іде чи не йде його велична широчінь, і здається, неначе увесь вилитий він із скла і неначе блакитний дзеркальний шлях, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в'ється по зеленому світу. Любо тоді й жаркому сонцю глянути з височини і опустити промені у холод скляних вод, і прибережним лісам яскраво відбитися у водах.<br>Зеленокудрі! Вони припали разом з польовими квітами до вод і, схилившися, дивляться у них — і не надивляться, і не намилуються світлим образом своїм, і посміхаються до нього, і вітають його, киваючи гіллям. Всередину ж Дніпра вони не сміють глянути: ніхто, крім сонця й блакитного неба, не дивиться туди. Мало який птах долетить до середини Дніпра. Розкішний! Нема рівної йому ріки на світі.<br><u>''Микола Гоголь . Переклад Максима Рильського''</u> 

<br>Спробуй уявити Дніпро таким, яким його побачив письменник.<br>Поміркуй над значенням виділеного речення. Що підкреслюють вжиті у ньому порівняння?<br>Підготуйся до виразного читання тексту. З якою інтонацією слід читати виділене речення?<br>У реченні, що починається словами Вони припали разом..., зверни увагу на повторення слів з не. З якою інтонацією їх<br>слід читати?<br>Вивчи напам'ять перший абзац.<br>&nbsp;&lt;u&lt;/u&gt; 

<u>''СПАСИБІ ЛЮДЯМ, ЩО ЗРОСТИЛИ ЛІС''</u><br>Спасибі людям, що зростили ліс: за всі дуби, ялини в пишнім гіллі і за красу отих зелених кіс, в яких стоять гнучкі берізки білі.<br>«а коли б не ліс, не знали б ми про те, що є фіалка й пролісок на світі... Як у маю конвалія цвіте — найкраща, найніжніша поміж квітів. Від суховіїв сохнула б земля, була б вона подібна до пустелі. А ліс накличе хмару на поля — дощі проллються весняні, веселі. Поглянь на поле — красень урожай! А ліс — немов стіна понад рікою. В зелене клечання* убравсь наш край, радіє серце від краси й спокою. Спасибі ж людям, що зростили ліс: за всі дуби, ялини в пишнім гіллі і за красу отих зелених кіс, в яких стоять гнучкі берізки білі.<br><u>''Марія Познанська''</u> 

Клечання — тут: зелена рослинність, зелень. 

<br>Кому і за що дякує поетеса?<br>Як ти вважаєш, чому вірш починається і закінчується<br>однією й тією самою строфою?<br>Які слова добирає поетеса, говорячи про ліс, дощі, берізки?<br>З яким почуттям ти прочитаєш цей твір?<br>- Як ви зрозуміли назву розділу? Твори яких жанрів ви прочитали?<br>Знайдіть продовження рядків: Підпливають верби кучеряві...; В небі жайворонки в'юргься... Хто автори віршів?<br>Які з прочитаних творів подібні за змістом?<br>Хто написав картину «Місячна ніч на Дніпрі»? Чим вона вражає уяву глядачів?<br>У яких з прочитаних творів ви відкрили для себе щось особливе? А в яких прочитали про те, що нагадує вам рідний край?<br>Які образні вислови, порівняння ви запам'ятали?<br>Які з прочитаних творів ви хотіли б прочитати ще раз?<br>Поставте один одному запитання за прочитаним.<br>&nbsp;<br> 

<br> 

''Савченко О.Я. Читанка 4 клас<br>'' 

''Вислано читачами з інтернет-сайту''<br> 

<br> 

<br> 

 '''<u>Зміст уроку</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас                      
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання 
 
 '''<u>Практика</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання 
 
 '''<u>Ілюстрації</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
 
 '''<u>Доповнення</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів                          
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше 
 
 '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації 
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
 [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]

<br> 

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. 

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Возврат к странице М. Познанська. Грім. М. Вінграновський. Грім.В Чухліб. Деснячки.
Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%9C._%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0._%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BC._%D0%9C._%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9._%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BC.%D0%92_%D0%A7%D1%83%D1%85%D0%BB%D1%96%D0%B1._%D0%94%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BA%D0%B8»
При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.
Разработка - Гипермаркет знаний 2008-
Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: