Артюр Рембо (1854–1891). Повні уроки

KNOWLEDGE HYPERMARKET

 		Версия 11:15, 13 декабря 2010 (просмотреть исходный код)
User23  (Обсуждение | вклад)
 (Новая страница: «'''Гіпермаркет Знань>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література...»)
← Предыдущая правка
		Версия 11:18, 13 декабря 2010 (просмотреть исходный код)
User23  (Обсуждение | вклад) 
Следующая правка →
		
Строка 1:
Строка 1:
- '''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Зарубіжна література: '''Артюр Рембо (1854–1891). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки,Тема:Артюр Рембо (1854–1891).Повні уроки </metakeywords>'''<br> '''   + '''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Зарубіжна література: '''Артюр Рембо (1854–1891). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки,Тема:Артюр Рембо (1854–1891).Повні уроки </metakeywords>'''<br> '''  
  
- Тема:&nbsp; Артюр РЕМБÓ (1854–1891). Своєрідність творчого розвитку поета .”Моя циганерія”<br>“Відчуття”,&nbsp; “Голосівки” — яскравий зразок символістського пошуку „відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту<br>Мета: познайомити&nbsp; учнів з життєвим і творчим шляхом.<br>&nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;<br>&nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>Тип уроку: навчально - виховний<br>Хід уроку:<br>'''Предчувствие'''<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Глухими тропами, среди густой травы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Уйду бродить я голубыми вечерами;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коснется ветер непокрытой головы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И свежесть чувствовать я буду под ногами.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мне бесконечная любовь наполнит грудь.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но буду я молчать и все слова забуду.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я, как цыган, уйду - все дальше, дальше в путь!<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И словно с женщиной, с Природой счастлив буду.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Март 1870<br><br>У історії французької поезії Рембо займає виняткове місце. Він&nbsp; творив в єпоху, коли завдання зруйнувати старий світ в ім'я&nbsp; здійснений нового суспільства ставало насущним. У своїй сфері, в поезії,&nbsp; Рембо самозабутньо вдався до руйнування. Але якщо уподібнити зв'язок поезії двох&nbsp; століть, століття XIX і століття XX, нестійкій високій&nbsp; арці, то саме&nbsp; руйнівник Рембо, саме його поезія, виявиться тим серединним, тим замковим&nbsp; каменем, який з'єднав дві половини зведення і без якого вся арка звалилася&nbsp; б: ось він, Рембо, - руйнівник, що утримує на собі зв'язок часів&nbsp; поезії...<br>Рембо - в своєму житті - ніс в собі таке протиріччя між&nbsp; безмірним поетичним імпульсом і готовим прорватися у будь-який момент&nbsp; байдужістю до долі і цінності поезії, яким Моцарта помилково наділила&nbsp; запалена лиходійська уява пушкінського Сальєрі, що обурювався, що&nbsp; "безсмертний геній" несправедливо "осяває голову божевільного, дозвільного гуляки&nbsp; ". В протилежність геніальному музиканту, що жив рівно на сто&nbsp; років раніше, Рембо ніби прагнув довести і ніби доводив, що він&nbsp; "негідний сам себе".<br>Народився Артюр Рембо в глухому провінційному містечку Шарльовіль,&nbsp; розташованому в департаменті Арденн, поблизу бельгійського кордону. З дитинства&nbsp; майбутній поет попав в класично буржуазний мікросвіт, що карикатурно&nbsp; моделював суспільство Другої імперії.<br>Все в будинку було підпорядковано престижу і&nbsp; зміцненню і так порядного достатку сім'ї. Ощадливість і статичність були&nbsp; першими чеснотами в очах матері, і вона насаджувала їх з суворою&nbsp; завзятістю і прямолінійністю. Поведінка дітей була строго регламентована:&nbsp; коли мати ходила з ними в церкву, на прогулянку або на ринок, то вони повинні&nbsp; були йти попарно, попереду сестри Віталі і Ізабель, за ними брати Фредерік&nbsp; і Артюр; незалежно від погоди належало брати з собою парасольки; ходу замикала пані Рембо. Ці зразкові прогулянки були сміховиськом навіть в&nbsp; очах шарльовільських міщан.<br>Щонайменші витівки дітей спричиняли за собою щось на зразок домашнього арешту з сидінням на хлібі і воді. Навіть у сімнадцять років&nbsp; Артюр не міг сподіватися отримати від матері декілька су на дрібні витрати.&nbsp; Створена в будинку гнітюча атмосфера зробила особливо глибокий вплив на&nbsp; поета-підлітка, зробивши його похмурим, замкнутим і нестерпно дратівливим. + Тема:&nbsp; Артюр РЕМБÓ (1854–1891). Своєрідність творчого розвитку поета .”Моя циганерія”<br>“Відчуття”,&nbsp; “Голосівки” — яскравий зразок символістського пошуку „відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту<br>Мета: познайомити&nbsp; учнів з життєвим і творчим шляхом.<br>&nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;<br>&nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>Тип уроку: навчально - виховний<br>Хід уроку:
  +  
  + [[Image:T48ar.jpeg]]<br>'''Предчувствие'''<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Глухими тропами, среди густой травы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Уйду бродить я голубыми вечерами;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коснется ветер непокрытой головы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И свежесть чувствовать я буду под ногами.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мне бесконечная любовь наполнит грудь.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но буду я молчать и все слова забуду.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я, как цыган, уйду - все дальше, дальше в путь!<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И словно с женщиной, с Природой счастлив буду.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Март 1870<br><br>У історії французької поезії Рембо займає виняткове місце. Він&nbsp; творив в єпоху, коли завдання зруйнувати старий світ в ім'я&nbsp; здійснений нового суспільства ставало насущним. У своїй сфері, в поезії,&nbsp; Рембо самозабутньо вдався до руйнування. Але якщо уподібнити зв'язок поезії двох&nbsp; століть, століття XIX і століття XX, нестійкій високій&nbsp; арці, то саме&nbsp; руйнівник Рембо, саме його поезія, виявиться тим серединним, тим замковим&nbsp; каменем, який з'єднав дві половини зведення і без якого вся арка звалилася&nbsp; б: ось він, Рембо, - руйнівник, що утримує на собі зв'язок часів&nbsp; поезії...
  +  
  + [[Image:T48ar1.jpeg]]<br>Рембо - в своєму житті - ніс в собі таке протиріччя між&nbsp; безмірним поетичним імпульсом і готовим прорватися у будь-який момент&nbsp; байдужістю до долі і цінності поезії, яким Моцарта помилково наділила&nbsp; запалена лиходійська уява пушкінського Сальєрі, що обурювався, що&nbsp; "безсмертний геній" несправедливо "осяває голову божевільного, дозвільного гуляки&nbsp; ". В протилежність геніальному музиканту, що жив рівно на сто&nbsp; років раніше, Рембо ніби прагнув довести і ніби доводив, що він&nbsp; "негідний сам себе".<br>Народився Артюр Рембо в глухому провінційному містечку Шарльовіль,&nbsp; розташованому в департаменті Арденн, поблизу бельгійського кордону. З дитинства&nbsp; майбутній поет попав в класично буржуазний мікросвіт, що карикатурно&nbsp; моделював суспільство Другої імперії.<br>Все в будинку було підпорядковано престижу і&nbsp; зміцненню і так порядного достатку сім'ї. Ощадливість і статичність були&nbsp; першими чеснотами в очах матері, і вона насаджувала їх з суворою&nbsp; завзятістю і прямолінійністю. Поведінка дітей була строго регламентована:&nbsp; коли мати ходила з ними в церкву, на прогулянку або на ринок, то вони повинні&nbsp; були йти попарно, попереду сестри Віталі і Ізабель, за ними брати Фредерік&nbsp; і Артюр; незалежно від погоди належало брати з собою парасольки; ходу замикала пані Рембо. Ці зразкові прогулянки були сміховиськом навіть в&nbsp; очах шарльовільських міщан.<br>Щонайменші витівки дітей спричиняли за собою щось на зразок домашнього арешту з сидінням на хлібі і воді. Навіть у сімнадцять років&nbsp; Артюр не міг сподіватися отримати від матері декілька су на дрібні витрати.&nbsp; Створена в будинку гнітюча атмосфера зробила особливо глибокий вплив на&nbsp; поета-підлітка, зробивши його похмурим, замкнутим і нестерпно дратівливим.  
  +  
  + [[Image:T48ar2.jpeg]]
  
 *'''Прочитайте виразно вірш і опишіть ваші враження від прочитаного:'''  *'''Прочитайте виразно вірш і опишіть ваші враження від прочитаного:'''
  
- Возмездие Тартюфу<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Страсть разжигая, разжигая в сердце под<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутаной черною, довольный, бледно-серый,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; До ужаса сладкоречивый, он бредет,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Из рта беззубого пуская слюни веры.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но вот однажды возникает некто Злой,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И, за ухо его схватив, - "Помилуй Боже!" -<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Срывает яростно недрогнувшей рукой<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутану черную с его вспотевшей кожи.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Возмездие! Он весь дрожит от резких слов,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И четки длинные отпущенных грехов<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Гремят в его душе. Тартюф смертельно бледен.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Он исповедуется, он почти безвреден...<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не слышит тот, другой: взял брыжи и ушел.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; - Ба! С головы до пят святой Тартюф наш гол!<br><br>Артюр Рембо - геніальний поет, символіст, людина абсолютно незвичайною і по-своєму трагічною долі. За 37 років він створив всього декілька юнацьких років. Не випадково В. Гюго назвав його «дитя Шекспіра». Невелика за об'ємом поетична спадщина Рембо, настільки несподівана, яскрава, надала потужного впливу на розвиток французької поезії XX ст. <br>Ранні вірші він створював під впливом романтизму, у дусі свого кумира Гюго. У 16-річному віці Рембо зробив свою «втечу» до Парижу, де став свідком Паризької комуни. Героїка революційної боротьби не залишила байдужим романтично налаштованого юнака (вірші «Військовий гімн Парижу», «Руки Жанн-марі» та ін.).<br>Після 1871р., коли поет досяг 17-річного віку, в його творчості почався новий етап. Його колишні вірші, сильні, яскраві, але все таки традиційні за формою, змінилися абсолютно новими, несподіваними, Він сформулював в листі до Поля Валері (1871) абсолютно оригінальну теорію «ясновидіння»: «Перше, що повинна осягнути&nbsp; людина, яка бажає стати поетом, це свій внутрішній світ. Він досліджує свій внутрішній світ, уважно вивчаючи його у всіх деталях. Опанувавши це знання, він повинен всіляко розширювати його межі... Я говорю, що треба бути ясновидцем, стати ясновидцем. Поет стає ясновидцем в результаті довгого і обдуманого розладу всіх своїх відчуттів. Він прагне випробувати на собі всі отрути і складає собі з них квінтесенцію. Це непередавана мука, перенести яку можна лише при високій напрузі всієї віри і з нелюдським зусиллям, мука, що робить його страждальником із страждальників, злочинцем із злочинців, відкидає з тих, що відкидають, але в той же час мудрецем з мудреців».<br>Теорія «ясновидіння» отримала подальший розвиток в книзі нарисів і роздумів Рембо «Осяяння» (1872-- 1873). Це один з найголовніших документів французького символізму.&nbsp; Рембо вважав себе художником, прихильним до тієї політичної методології, яка одушевляє вірші А.Ламартіна, В. Гюго і Ш. Бодлера. Але при цьому він робив новий крок. Він вважав, що поет досягає ясновидіння безсонням, прибігаючи, якщо треба, до алкоголю і наркотиків. Він прагнув виразити невимовне, проникнути в те, що називав «алхімією слова». <br>Реалізацією теорії «ясновидіння» стали два знамениті твори Рембо: «П'яний корабель» і «Голосні».&nbsp; Його творчий зліт тривав дуже недовго, приблизно два роки. Він встиг написати дивовижний цикл «Останні вірші» («Добрі думки вранці», «Вічність», «Квітень&nbsp; тому причина» і ін.), а також невеликий написаний прозою фрагмент названий «Період&nbsp; в пеклі». Це спогади і роздуми про дитинство, поезію, життя.<br>Потім настала важка криза. Долі Рембо немає аналогів в світовій поезії. Не досягнувши 20-ліття, геніальний поет перестав творити. Трагічну роль в його долі зіграла зустріч з Верленом, їх важкі стосунки. Надалі Рембо міняв професії: то на короткий час повертався в Шарльовіль, то з’являвся на Кіпрі, в Північній Африці, працював в комерційних фірмах, торгував зброєю.<br>Біографи насилу і не до кінця можуть прослідити життя Рембо. Тоді як у Франції його популярність зростала, він майже не пам'ятав, що колись писав вірші. На весні 1891 р. він важко захворів, повернувся на батьківщину, де його доглядала сестра Ізабель, єдина близька йому людина. Рембо ампутували ногу. У листопаді 1891 р. поет помер в Марселі.<br> + Возмездие Тартюфу<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Страсть разжигая, разжигая в сердце под<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутаной черною, довольный, бледно-серый,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; До ужаса сладкоречивый, он бредет,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Из рта беззубого пуская слюни веры.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но вот однажды возникает некто Злой,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И, за ухо его схватив, - "Помилуй Боже!" -<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Срывает яростно недрогнувшей рукой<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутану черную с его вспотевшей кожи.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Возмездие! Он весь дрожит от резких слов,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И четки длинные отпущенных грехов<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Гремят в его душе. Тартюф смертельно бледен.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Он исповедуется, он почти безвреден...<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не слышит тот, другой: взял брыжи и ушел.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; - Ба! С головы до пят святой Тартюф наш гол!<br><br>Артюр Рембо - геніальний поет, символіст, людина абсолютно незвичайною і по-своєму трагічною долі. За 37 років він створив всього декілька юнацьких років. Не випадково В. Гюго назвав його «дитя Шекспіра». Невелика за об'ємом поетична спадщина Рембо, настільки несподівана, яскрава, надала потужного впливу на розвиток французької поезії XX ст. <br>Ранні вірші він створював під впливом романтизму, у дусі свого кумира Гюго. У 16-річному віці Рембо зробив свою «втечу» до Парижу, де став свідком Паризької комуни. Героїка революційної боротьби не залишила байдужим романтично налаштованого юнака (вірші «Військовий гімн Парижу», «Руки Жанн-марі» та ін.).
  +  
  + [[Image:T48ar4.jpeg]]<br>Після 1871р., коли поет досяг 17-річного віку, в його творчості почався новий етап. Його колишні вірші, сильні, яскраві, але все таки традиційні за формою, змінилися абсолютно новими, несподіваними, Він сформулював в листі до Поля Валері (1871) абсолютно оригінальну теорію «ясновидіння»: «Перше, що повинна осягнути&nbsp; людина, яка бажає стати поетом, це свій внутрішній світ. Він досліджує свій внутрішній світ, уважно вивчаючи його у всіх деталях. Опанувавши це знання, він повинен всіляко розширювати його межі... Я говорю, що треба бути ясновидцем, стати ясновидцем. Поет стає ясновидцем в результаті довгого і обдуманого розладу всіх своїх відчуттів. Він прагне випробувати на собі всі отрути і складає собі з них квінтесенцію. Це непередавана мука, перенести яку можна лише при високій напрузі всієї віри і з нелюдським зусиллям, мука, що робить його страждальником із страждальників, злочинцем із злочинців, відкидає з тих, що відкидають, але в той же час мудрецем з мудреців».
  +  
  + [[Image:T48ar5.jpeg]]<br>Теорія «ясновидіння» отримала подальший розвиток в книзі нарисів і роздумів Рембо «Осяяння» (1872-- 1873). Це один з найголовніших документів французького символізму.&nbsp; Рембо вважав себе художником, прихильним до тієї політичної методології, яка одушевляє вірші А.Ламартіна, В. Гюго і Ш. Бодлера. Але при цьому він робив новий крок. Він вважав, що поет досягає ясновидіння безсонням, прибігаючи, якщо треба, до алкоголю і наркотиків. Він прагнув виразити невимовне, проникнути в те, що називав «алхімією слова». <br>Реалізацією теорії «ясновидіння» стали два знамениті твори Рембо: «П'яний корабель» і «Голосні».&nbsp; Його творчий зліт тривав дуже недовго, приблизно два роки. Він встиг написати дивовижний цикл «Останні вірші» («Добрі думки вранці», «Вічність», «Квітень&nbsp; тому причина» і ін.), а також невеликий написаний прозою фрагмент названий «Період&nbsp; в пеклі». Це спогади і роздуми про дитинство, поезію, життя.<br>Потім настала важка криза. Долі Рембо немає аналогів в світовій поезії. Не досягнувши 20-ліття, геніальний поет перестав творити. Трагічну роль в його долі зіграла зустріч з Верленом, їх важкі стосунки. Надалі Рембо міняв професії: то на короткий час повертався в Шарльовіль, то з’являвся на Кіпрі, в Північній Африці, працював в комерційних фірмах, торгував зброєю.
  +  
  + [[Image:T486.jpeg]]<br>Біографи насилу і не до кінця можуть прослідити життя Рембо. Тоді як у Франції його популярність зростала, він майже не пам'ятав, що колись писав вірші. На весні 1891 р. він важко захворів, повернувся на батьківщину, де його доглядала сестра Ізабель, єдина близька йому людина. Рембо ампутували ногу. У листопаді 1891 р. поет помер в Марселі.<br>  
  
 *'''Завдання на закріплення нової теми:'''  *'''Завдання на закріплення нової теми:'''
  
- Охарактеризуйте філософські тенденції і ідеї, що зробили вплив на формування літературних течій символізму Франції. <br>Загальна характеристика творчості А. Рембо + Охарактеризуйте філософські тенденції і ідеї, що зробили вплив на формування літературних течій символізму Франції. <br>Загальна характеристика творчості А. Рембо  
  
 *'''Домашнє завдання:'''  *'''Домашнє завдання:'''
  
- Охарактеризуйте художню теорію «ясновидіння». Розгляньте цю теорію на конкретних творах.<br><br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Символізм у творчості А. Рембо, Назаренко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 ,м. Житомир. <br>Урок на тему : Творчість А. Рембо, Микитюк О. В., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.<br>Артюр Рембо. Стихи. Последние стихотворения. Озарения. Одно лето в аду «Литературные памятники». - М., «Наука», 2008<br>Васильева Е.К., Пернатьев Ю.С., 100 знаменитых писателей. - Х., «Фолио», 2008. - 510с.<br>История зарубежной литературы конца ХIX - начала ХХ века: практикум: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений/Б.А. Гилленсон. - М.: Издательский центр «Академия»,2008. - 224с.<br>История зарубежной литературы: Западноевропейский и американский реализм (1830 - 1860-е гг.): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/Г.Н. Храповицкая, Ю.П. Солодуб. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 384с.<br>Зарубежная литература: Х1Х век. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с.<br>Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях - Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br>&nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2005.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>   + Охарактеризуйте художню теорію «ясновидіння». Розгляньте цю теорію на конкретних творах.<br><br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему&nbsp;: Символізм у творчості А. Рембо, Назаренко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 ,м. Житомир. <br>Урок на тему&nbsp;: Творчість А. Рембо, Микитюк О. В., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.<br>Артюр Рембо. Стихи. Последние стихотворения. Озарения. Одно лето в аду «Литературные памятники». - М., «Наука», 2008<br>Васильева Е.К., Пернатьев Ю.С., 100 знаменитых писателей. - Х., «Фолио», 2008. - 510с.<br>История зарубежной литературы конца ХIX - начала ХХ века: практикум: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений/Б.А. Гилленсон. - М.: Издательский центр «Академия»,2008. - 224с.<br>История зарубежной литературы: Западноевропейский и американский реализм (1830 - 1860-е гг.): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/Г.Н. Храповицкая, Ю.П. Солодуб. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 384с.<br>Зарубежная литература: Х1Х век. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с.<br>Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях - Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br>&nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2005.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>  
  
 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].    Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].  
Версия 11:18, 13 декабря 2010
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література: Артюр Рембо (1854–1891). Повні уроки
  
Тема:  Артюр РЕМБÓ (1854–1891). Своєрідність творчого розвитку поета .”Моя циганерія”
“Відчуття”,  “Голосівки” — яскравий зразок символістського пошуку „відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту
Мета: познайомити  учнів з життєвим і творчим шляхом.
 - розвиток аналітичного мислення учнів;
  - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
Тип уроку: навчально - виховний
Хід уроку:

Предчувствие

                    Глухими тропами, среди густой травы,
                    Уйду бродить я голубыми вечерами;
                    Коснется ветер непокрытой головы,
                    И свежесть чувствовать я буду под ногами.

                    Мне бесконечная любовь наполнит грудь.
                    Но буду я молчать и все слова забуду.
                    Я, как цыган, уйду - все дальше, дальше в путь!
                    И словно с женщиной, с Природой счастлив буду.

                                                     Март 1870

У історії французької поезії Рембо займає виняткове місце. Він  творив в єпоху, коли завдання зруйнувати старий світ в ім'я  здійснений нового суспільства ставало насущним. У своїй сфері, в поезії,  Рембо самозабутньо вдався до руйнування. Але якщо уподібнити зв'язок поезії двох  століть, століття XIX і століття XX, нестійкій високій  арці, то саме  руйнівник Рембо, саме його поезія, виявиться тим серединним, тим замковим  каменем, який з'єднав дві половини зведення і без якого вся арка звалилася  б: ось він, Рембо, - руйнівник, що утримує на собі зв'язок часів  поезії...

Рембо - в своєму житті - ніс в собі таке протиріччя між  безмірним поетичним імпульсом і готовим прорватися у будь-який момент  байдужістю до долі і цінності поезії, яким Моцарта помилково наділила  запалена лиходійська уява пушкінського Сальєрі, що обурювався, що  "безсмертний геній" несправедливо "осяває голову божевільного, дозвільного гуляки  ". В протилежність геніальному музиканту, що жив рівно на сто  років раніше, Рембо ніби прагнув довести і ніби доводив, що він  "негідний сам себе".
Народився Артюр Рембо в глухому провінційному містечку Шарльовіль,  розташованому в департаменті Арденн, поблизу бельгійського кордону. З дитинства  майбутній поет попав в класично буржуазний мікросвіт, що карикатурно  моделював суспільство Другої імперії.
Все в будинку було підпорядковано престижу і  зміцненню і так порядного достатку сім'ї. Ощадливість і статичність були  першими чеснотами в очах матері, і вона насаджувала їх з суворою  завзятістю і прямолінійністю. Поведінка дітей була строго регламентована:  коли мати ходила з ними в церкву, на прогулянку або на ринок, то вони повинні  були йти попарно, попереду сестри Віталі і Ізабель, за ними брати Фредерік  і Артюр; незалежно від погоди належало брати з собою парасольки; ходу замикала пані Рембо. Ці зразкові прогулянки були сміховиськом навіть в  очах шарльовільських міщан.
Щонайменші витівки дітей спричиняли за собою щось на зразок домашнього арешту з сидінням на хлібі і воді. Навіть у сімнадцять років  Артюр не міг сподіватися отримати від матері декілька су на дрібні витрати.  Створена в будинку гнітюча атмосфера зробила особливо глибокий вплив на  поета-підлітка, зробивши його похмурим, замкнутим і нестерпно дратівливим. 


Прочитайте виразно вірш і опишіть ваші враження від прочитаного:

Возмездие Тартюфу

                  Страсть разжигая, разжигая в сердце под
                  Сутаной черною, довольный, бледно-серый,
                  До ужаса сладкоречивый, он бредет,
                  Из рта беззубого пуская слюни веры.

                  Но вот однажды возникает некто Злой,
                  И, за ухо его схватив, - "Помилуй Боже!" -
                  Срывает яростно недрогнувшей рукой
                  Сутану черную с его вспотевшей кожи.

                  Возмездие! Он весь дрожит от резких слов,
                  И четки длинные отпущенных грехов
                  Гремят в его душе. Тартюф смертельно бледен.

                  Он исповедуется, он почти безвреден...
                  Не слышит тот, другой: взял брыжи и ушел.
                  - Ба! С головы до пят святой Тартюф наш гол!

Артюр Рембо - геніальний поет, символіст, людина абсолютно незвичайною і по-своєму трагічною долі. За 37 років він створив всього декілька юнацьких років. Не випадково В. Гюго назвав його «дитя Шекспіра». Невелика за об'ємом поетична спадщина Рембо, настільки несподівана, яскрава, надала потужного впливу на розвиток французької поезії XX ст. 
Ранні вірші він створював під впливом романтизму, у дусі свого кумира Гюго. У 16-річному віці Рембо зробив свою «втечу» до Парижу, де став свідком Паризької комуни. Героїка революційної боротьби не залишила байдужим романтично налаштованого юнака (вірші «Військовий гімн Парижу», «Руки Жанн-марі» та ін.).

Після 1871р., коли поет досяг 17-річного віку, в його творчості почався новий етап. Його колишні вірші, сильні, яскраві, але все таки традиційні за формою, змінилися абсолютно новими, несподіваними, Він сформулював в листі до Поля Валері (1871) абсолютно оригінальну теорію «ясновидіння»: «Перше, що повинна осягнути  людина, яка бажає стати поетом, це свій внутрішній світ. Він досліджує свій внутрішній світ, уважно вивчаючи його у всіх деталях. Опанувавши це знання, він повинен всіляко розширювати його межі... Я говорю, що треба бути ясновидцем, стати ясновидцем. Поет стає ясновидцем в результаті довгого і обдуманого розладу всіх своїх відчуттів. Він прагне випробувати на собі всі отрути і складає собі з них квінтесенцію. Це непередавана мука, перенести яку можна лише при високій напрузі всієї віри і з нелюдським зусиллям, мука, що робить його страждальником із страждальників, злочинцем із злочинців, відкидає з тих, що відкидають, але в той же час мудрецем з мудреців».

Теорія «ясновидіння» отримала подальший розвиток в книзі нарисів і роздумів Рембо «Осяяння» (1872-- 1873). Це один з найголовніших документів французького символізму.  Рембо вважав себе художником, прихильним до тієї політичної методології, яка одушевляє вірші А.Ламартіна, В. Гюго і Ш. Бодлера. Але при цьому він робив новий крок. Він вважав, що поет досягає ясновидіння безсонням, прибігаючи, якщо треба, до алкоголю і наркотиків. Він прагнув виразити невимовне, проникнути в те, що називав «алхімією слова». 
Реалізацією теорії «ясновидіння» стали два знамениті твори Рембо: «П'яний корабель» і «Голосні».  Його творчий зліт тривав дуже недовго, приблизно два роки. Він встиг написати дивовижний цикл «Останні вірші» («Добрі думки вранці», «Вічність», «Квітень  тому причина» і ін.), а також невеликий написаний прозою фрагмент названий «Період  в пеклі». Це спогади і роздуми про дитинство, поезію, життя.
Потім настала важка криза. Долі Рембо немає аналогів в світовій поезії. Не досягнувши 20-ліття, геніальний поет перестав творити. Трагічну роль в його долі зіграла зустріч з Верленом, їх важкі стосунки. Надалі Рембо міняв професії: то на короткий час повертався в Шарльовіль, то з’являвся на Кіпрі, в Північній Африці, працював в комерційних фірмах, торгував зброєю.

Біографи насилу і не до кінця можуть прослідити життя Рембо. Тоді як у Франції його популярність зростала, він майже не пам'ятав, що колись писав вірші. На весні 1891 р. він важко захворів, повернувся на батьківщину, де його доглядала сестра Ізабель, єдина близька йому людина. Рембо ампутували ногу. У листопаді 1891 р. поет помер в Марселі.
 

Завдання на закріплення нової теми:

Охарактеризуйте філософські тенденції і ідеї, що зробили вплив на формування літературних течій символізму Франції. 
Загальна характеристика творчості А. Рембо 

Домашнє завдання:

Охарактеризуйте художню теорію «ясновидіння». Розгляньте цю теорію на конкретних творах.

Список використаної літератури:
Урок на тему : Символізм у творчості А. Рембо, Назаренко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 ,м. Житомир. 
Урок на тему : Творчість А. Рембо, Микитюк О. В., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.
Артюр Рембо. Стихи. Последние стихотворения. Озарения. Одно лето в аду «Литературные памятники». - М., «Наука», 2008
Васильева Е.К., Пернатьев Ю.С., 100 знаменитых писателей. - Х., «Фолио», 2008. - 510с.
История зарубежной литературы конца ХIX - начала ХХ века: практикум: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений/Б.А. Гилленсон. - М.: Издательский центр «Академия»,2008. - 224с.
История зарубежной литературы: Западноевропейский и американский реализм (1830 - 1860-е гг.): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/Г.Н. Храповицкая, Ю.П. Солодуб. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 384с.
Зарубежная литература: Х1Х век. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с.
Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях - Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.
 Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2005.- 944с.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.

 
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. 
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.

Источник — «http://edufuture.biz/index.php?title=%D0%90%D1%80%D1%82%D1%8E%D1%80_%D0%A0%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D0%BE_(1854%E2%80%931891)._%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8»
Предмети > Зарубіжна література > Зарубіжна література 10 клас
@@ Строка 1: / Строка 1: @@
-'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Зарубіжна література: '''Артюр Рембо (1854–1891). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки,Тема:Артюр Рембо (1854–1891).Повні уроки </metakeywords>'''<br> '''
+'''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]&gt;&gt;[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Зарубіжна література: '''Артюр Рембо (1854–1891). Повні уроки<metakeywords>Зарубіжна література 10 клас, Повні уроки,Тема:Артюр Рембо (1854–1891).Повні уроки </metakeywords>'''<br> '''
-Тема:&nbsp; Артюр РЕМБÓ (1854–1891). Своєрідність творчого розвитку поета .”Моя циганерія”<br>“Відчуття”,&nbsp; “Голосівки” — яскравий зразок символістського пошуку „відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту<br>Мета: познайомити&nbsp; учнів з життєвим і творчим шляхом.<br>&nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;<br>&nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>Тип уроку: навчально - виховний<br>Хід уроку:<br>'''Предчувствие'''<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Глухими тропами, среди густой травы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Уйду бродить я голубыми вечерами;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коснется ветер непокрытой головы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И свежесть чувствовать я буду под ногами.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мне бесконечная любовь наполнит грудь.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но буду я молчать и все слова забуду.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я, как цыган, уйду - все дальше, дальше в путь!<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И словно с женщиной, с Природой счастлив буду.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Март 1870<br><br>У історії французької поезії Рембо займає виняткове місце. Він&nbsp; творив в єпоху, коли завдання зруйнувати старий світ в ім'я&nbsp; здійснений нового суспільства ставало насущним. У своїй сфері, в поезії,&nbsp; Рембо самозабутньо вдався до руйнування. Але якщо уподібнити зв'язок поезії двох&nbsp; століть, століття XIX і століття XX, нестійкій високій&nbsp; арці, то саме&nbsp; руйнівник Рембо, саме його поезія, виявиться тим серединним, тим замковим&nbsp; каменем, який з'єднав дві половини зведення і без якого вся арка звалилася&nbsp; б: ось він, Рембо, - руйнівник, що утримує на собі зв'язок часів&nbsp; поезії...<br>Рембо - в своєму житті - ніс в собі таке протиріччя між&nbsp; безмірним поетичним імпульсом і готовим прорватися у будь-який момент&nbsp; байдужістю до долі і цінності поезії, яким Моцарта помилково наділила&nbsp; запалена лиходійська уява пушкінського Сальєрі, що обурювався, що&nbsp; "безсмертний геній" несправедливо "осяває голову божевільного, дозвільного гуляки&nbsp; ". В протилежність геніальному музиканту, що жив рівно на сто&nbsp; років раніше, Рембо ніби прагнув довести і ніби доводив, що він&nbsp; "негідний сам себе".<br>Народився Артюр Рембо в глухому провінційному містечку Шарльовіль,&nbsp; розташованому в департаменті Арденн, поблизу бельгійського кордону. З дитинства&nbsp; майбутній поет попав в класично буржуазний мікросвіт, що карикатурно&nbsp; моделював суспільство Другої імперії.<br>Все в будинку було підпорядковано престижу і&nbsp; зміцненню і так порядного достатку сім'ї. Ощадливість і статичність були&nbsp; першими чеснотами в очах матері, і вона насаджувала їх з суворою&nbsp; завзятістю і прямолінійністю. Поведінка дітей була строго регламентована:&nbsp; коли мати ходила з ними в церкву, на прогулянку або на ринок, то вони повинні&nbsp; були йти попарно, попереду сестри Віталі і Ізабель, за ними брати Фредерік&nbsp; і Артюр; незалежно від погоди належало брати з собою парасольки; ходу замикала пані Рембо. Ці зразкові прогулянки були сміховиськом навіть в&nbsp; очах шарльовільських міщан.<br>Щонайменші витівки дітей спричиняли за собою щось на зразок домашнього арешту з сидінням на хлібі і воді. Навіть у сімнадцять років&nbsp; Артюр не міг сподіватися отримати від матері декілька су на дрібні витрати.&nbsp; Створена в будинку гнітюча атмосфера зробила особливо глибокий вплив на&nbsp; поета-підлітка, зробивши його похмурим, замкнутим і нестерпно дратівливим.
+Тема:&nbsp; Артюр РЕМБÓ (1854–1891). Своєрідність творчого розвитку поета .”Моя циганерія”<br>“Відчуття”,&nbsp; “Голосівки” — яскравий зразок символістського пошуку „відповідностей” між різними началами життя. Багатство асоціацій при створенні панорами Всесвіту<br>Мета: познайомити&nbsp; учнів з життєвим і творчим шляхом.<br>&nbsp;- розвиток аналітичного мислення учнів;<br>&nbsp; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>Тип уроку: навчально - виховний<br>Хід уроку:
+[[Image:T48ar.jpeg]]<br>'''Предчувствие'''<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Глухими тропами, среди густой травы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Уйду бродить я голубыми вечерами;<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Коснется ветер непокрытой головы,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И свежесть чувствовать я буду под ногами.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Мне бесконечная любовь наполнит грудь.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но буду я молчать и все слова забуду.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Я, как цыган, уйду - все дальше, дальше в путь!<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И словно с женщиной, с Природой счастлив буду.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Март 1870<br><br>У історії французької поезії Рембо займає виняткове місце. Він&nbsp; творив в єпоху, коли завдання зруйнувати старий світ в ім'я&nbsp; здійснений нового суспільства ставало насущним. У своїй сфері, в поезії,&nbsp; Рембо самозабутньо вдався до руйнування. Але якщо уподібнити зв'язок поезії двох&nbsp; століть, століття XIX і століття XX, нестійкій високій&nbsp; арці, то саме&nbsp; руйнівник Рембо, саме його поезія, виявиться тим серединним, тим замковим&nbsp; каменем, який з'єднав дві половини зведення і без якого вся арка звалилася&nbsp; б: ось він, Рембо, - руйнівник, що утримує на собі зв'язок часів&nbsp; поезії...
+[[Image:T48ar1.jpeg]]<br>Рембо - в своєму житті - ніс в собі таке протиріччя між&nbsp; безмірним поетичним імпульсом і готовим прорватися у будь-який момент&nbsp; байдужістю до долі і цінності поезії, яким Моцарта помилково наділила&nbsp; запалена лиходійська уява пушкінського Сальєрі, що обурювався, що&nbsp; "безсмертний геній" несправедливо "осяває голову божевільного, дозвільного гуляки&nbsp; ". В протилежність геніальному музиканту, що жив рівно на сто&nbsp; років раніше, Рембо ніби прагнув довести і ніби доводив, що він&nbsp; "негідний сам себе".<br>Народився Артюр Рембо в глухому провінційному містечку Шарльовіль,&nbsp; розташованому в департаменті Арденн, поблизу бельгійського кордону. З дитинства&nbsp; майбутній поет попав в класично буржуазний мікросвіт, що карикатурно&nbsp; моделював суспільство Другої імперії.<br>Все в будинку було підпорядковано престижу і&nbsp; зміцненню і так порядного достатку сім'ї. Ощадливість і статичність були&nbsp; першими чеснотами в очах матері, і вона насаджувала їх з суворою&nbsp; завзятістю і прямолінійністю. Поведінка дітей була строго регламентована:&nbsp; коли мати ходила з ними в церкву, на прогулянку або на ринок, то вони повинні&nbsp; були йти попарно, попереду сестри Віталі і Ізабель, за ними брати Фредерік&nbsp; і Артюр; незалежно від погоди належало брати з собою парасольки; ходу замикала пані Рембо. Ці зразкові прогулянки були сміховиськом навіть в&nbsp; очах шарльовільських міщан.<br>Щонайменші витівки дітей спричиняли за собою щось на зразок домашнього арешту з сидінням на хлібі і воді. Навіть у сімнадцять років&nbsp; Артюр не міг сподіватися отримати від матері декілька су на дрібні витрати.&nbsp; Створена в будинку гнітюча атмосфера зробила особливо глибокий вплив на&nbsp; поета-підлітка, зробивши його похмурим, замкнутим і нестерпно дратівливим.
+[[Image:T48ar2.jpeg]]
 *'''Прочитайте виразно вірш і опишіть ваші враження від прочитаного:'''
-Возмездие Тартюфу<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Страсть разжигая, разжигая в сердце под<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутаной черною, довольный, бледно-серый,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; До ужаса сладкоречивый, он бредет,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Из рта беззубого пуская слюни веры.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но вот однажды возникает некто Злой,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И, за ухо его схватив, - "Помилуй Боже!" -<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Срывает яростно недрогнувшей рукой<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутану черную с его вспотевшей кожи.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Возмездие! Он весь дрожит от резких слов,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И четки длинные отпущенных грехов<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Гремят в его душе. Тартюф смертельно бледен.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Он исповедуется, он почти безвреден...<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не слышит тот, другой: взял брыжи и ушел.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; - Ба! С головы до пят святой Тартюф наш гол!<br><br>Артюр Рембо - геніальний поет, символіст, людина абсолютно незвичайною і по-своєму трагічною долі. За 37 років він створив всього декілька юнацьких років. Не випадково В. Гюго назвав його «дитя Шекспіра». Невелика за об'ємом поетична спадщина Рембо, настільки несподівана, яскрава, надала потужного впливу на розвиток французької поезії XX ст. <br>Ранні вірші він створював під впливом романтизму, у дусі свого кумира Гюго. У 16-річному віці Рембо зробив свою «втечу» до Парижу, де став свідком Паризької комуни. Героїка революційної боротьби не залишила байдужим романтично налаштованого юнака (вірші «Військовий гімн Парижу», «Руки Жанн-марі» та ін.).<br>Після 1871р., коли поет досяг 17-річного віку, в його творчості почався новий етап. Його колишні вірші, сильні, яскраві, але все таки традиційні за формою, змінилися абсолютно новими, несподіваними, Він сформулював в листі до Поля Валері (1871) абсолютно оригінальну теорію «ясновидіння»: «Перше, що повинна осягнути&nbsp; людина, яка бажає стати поетом, це свій внутрішній світ. Він досліджує свій внутрішній світ, уважно вивчаючи його у всіх деталях. Опанувавши це знання, він повинен всіляко розширювати його межі... Я говорю, що треба бути ясновидцем, стати ясновидцем. Поет стає ясновидцем в результаті довгого і обдуманого розладу всіх своїх відчуттів. Він прагне випробувати на собі всі отрути і складає собі з них квінтесенцію. Це непередавана мука, перенести яку можна лише при високій напрузі всієї віри і з нелюдським зусиллям, мука, що робить його страждальником із страждальників, злочинцем із злочинців, відкидає з тих, що відкидають, але в той же час мудрецем з мудреців».<br>Теорія «ясновидіння» отримала подальший розвиток в книзі нарисів і роздумів Рембо «Осяяння» (1872-- 1873). Це один з найголовніших документів французького символізму.&nbsp; Рембо вважав себе художником, прихильним до тієї політичної методології, яка одушевляє вірші А.Ламартіна, В. Гюго і Ш. Бодлера. Але при цьому він робив новий крок. Він вважав, що поет досягає ясновидіння безсонням, прибігаючи, якщо треба, до алкоголю і наркотиків. Він прагнув виразити невимовне, проникнути в те, що називав «алхімією слова». <br>Реалізацією теорії «ясновидіння» стали два знамениті твори Рембо: «П'яний корабель» і «Голосні».&nbsp; Його творчий зліт тривав дуже недовго, приблизно два роки. Він встиг написати дивовижний цикл «Останні вірші» («Добрі думки вранці», «Вічність», «Квітень&nbsp; тому причина» і ін.), а також невеликий написаний прозою фрагмент названий «Період&nbsp; в пеклі». Це спогади і роздуми про дитинство, поезію, життя.<br>Потім настала важка криза. Долі Рембо немає аналогів в світовій поезії. Не досягнувши 20-ліття, геніальний поет перестав творити. Трагічну роль в його долі зіграла зустріч з Верленом, їх важкі стосунки. Надалі Рембо міняв професії: то на короткий час повертався в Шарльовіль, то з’являвся на Кіпрі, в Північній Африці, працював в комерційних фірмах, торгував зброєю.<br>Біографи насилу і не до кінця можуть прослідити життя Рембо. Тоді як у Франції його популярність зростала, він майже не пам'ятав, що колись писав вірші. На весні 1891 р. він важко захворів, повернувся на батьківщину, де його доглядала сестра Ізабель, єдина близька йому людина. Рембо ампутували ногу. У листопаді 1891 р. поет помер в Марселі.<br>
+Возмездие Тартюфу<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Страсть разжигая, разжигая в сердце под<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутаной черною, довольный, бледно-серый,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; До ужаса сладкоречивый, он бредет,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Из рта беззубого пуская слюни веры.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Но вот однажды возникает некто Злой,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И, за ухо его схватив, - "Помилуй Боже!" -<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Срывает яростно недрогнувшей рукой<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Сутану черную с его вспотевшей кожи.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Возмездие! Он весь дрожит от резких слов,<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; И четки длинные отпущенных грехов<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Гремят в его душе. Тартюф смертельно бледен.<br><br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Он исповедуется, он почти безвреден...<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Не слышит тот, другой: взял брыжи и ушел.<br>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; - Ба! С головы до пят святой Тартюф наш гол!<br><br>Артюр Рембо - геніальний поет, символіст, людина абсолютно незвичайною і по-своєму трагічною долі. За 37 років він створив всього декілька юнацьких років. Не випадково В. Гюго назвав його «дитя Шекспіра». Невелика за об'ємом поетична спадщина Рембо, настільки несподівана, яскрава, надала потужного впливу на розвиток французької поезії XX ст. <br>Ранні вірші він створював під впливом романтизму, у дусі свого кумира Гюго. У 16-річному віці Рембо зробив свою «втечу» до Парижу, де став свідком Паризької комуни. Героїка революційної боротьби не залишила байдужим романтично налаштованого юнака (вірші «Військовий гімн Парижу», «Руки Жанн-марі» та ін.).
+[[Image:T48ar4.jpeg]]<br>Після 1871р., коли поет досяг 17-річного віку, в його творчості почався новий етап. Його колишні вірші, сильні, яскраві, але все таки традиційні за формою, змінилися абсолютно новими, несподіваними, Він сформулював в листі до Поля Валері (1871) абсолютно оригінальну теорію «ясновидіння»: «Перше, що повинна осягнути&nbsp; людина, яка бажає стати поетом, це свій внутрішній світ. Він досліджує свій внутрішній світ, уважно вивчаючи його у всіх деталях. Опанувавши це знання, він повинен всіляко розширювати його межі... Я говорю, що треба бути ясновидцем, стати ясновидцем. Поет стає ясновидцем в результаті довгого і обдуманого розладу всіх своїх відчуттів. Він прагне випробувати на собі всі отрути і складає собі з них квінтесенцію. Це непередавана мука, перенести яку можна лише при високій напрузі всієї віри і з нелюдським зусиллям, мука, що робить його страждальником із страждальників, злочинцем із злочинців, відкидає з тих, що відкидають, але в той же час мудрецем з мудреців».
+[[Image:T48ar5.jpeg]]<br>Теорія «ясновидіння» отримала подальший розвиток в книзі нарисів і роздумів Рембо «Осяяння» (1872-- 1873). Це один з найголовніших документів французького символізму.&nbsp; Рембо вважав себе художником, прихильним до тієї політичної методології, яка одушевляє вірші А.Ламартіна, В. Гюго і Ш. Бодлера. Але при цьому він робив новий крок. Він вважав, що поет досягає ясновидіння безсонням, прибігаючи, якщо треба, до алкоголю і наркотиків. Він прагнув виразити невимовне, проникнути в те, що називав «алхімією слова». <br>Реалізацією теорії «ясновидіння» стали два знамениті твори Рембо: «П'яний корабель» і «Голосні».&nbsp; Його творчий зліт тривав дуже недовго, приблизно два роки. Він встиг написати дивовижний цикл «Останні вірші» («Добрі думки вранці», «Вічність», «Квітень&nbsp; тому причина» і ін.), а також невеликий написаний прозою фрагмент названий «Період&nbsp; в пеклі». Це спогади і роздуми про дитинство, поезію, життя.<br>Потім настала важка криза. Долі Рембо немає аналогів в світовій поезії. Не досягнувши 20-ліття, геніальний поет перестав творити. Трагічну роль в його долі зіграла зустріч з Верленом, їх важкі стосунки. Надалі Рембо міняв професії: то на короткий час повертався в Шарльовіль, то з’являвся на Кіпрі, в Північній Африці, працював в комерційних фірмах, торгував зброєю.
+[[Image:T486.jpeg]]<br>Біографи насилу і не до кінця можуть прослідити життя Рембо. Тоді як у Франції його популярність зростала, він майже не пам'ятав, що колись писав вірші. На весні 1891 р. він важко захворів, повернувся на батьківщину, де його доглядала сестра Ізабель, єдина близька йому людина. Рембо ампутували ногу. У листопаді 1891 р. поет помер в Марселі.<br>
 *'''Завдання на закріплення нової теми:'''
 Охарактеризуйте філософські тенденції і ідеї, що зробили вплив на формування літературних течій символізму Франції. <br>Загальна характеристика творчості А. Рембо
 *'''Домашнє завдання:'''
-Охарактеризуйте художню теорію «ясновидіння». Розгляньте цю теорію на конкретних творах.<br><br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему : Символізм у творчості А. Рембо, Назаренко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 ,м. Житомир. <br>Урок на тему : Творчість А. Рембо, Микитюк О. В., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.<br>Артюр Рембо. Стихи. Последние стихотворения. Озарения. Одно лето в аду «Литературные памятники». - М., «Наука», 2008<br>Васильева Е.К., Пернатьев Ю.С., 100 знаменитых писателей. - Х., «Фолио», 2008. - 510с.<br>История зарубежной литературы конца ХIX - начала ХХ века: практикум: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений/Б.А. Гилленсон. - М.: Издательский центр «Академия»,2008. - 224с.<br>История зарубежной литературы: Западноевропейский и американский реализм (1830 - 1860-е гг.): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/Г.Н. Храповицкая, Ю.П. Солодуб. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 384с.<br>Зарубежная литература: Х1Х век. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с.<br>Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях - Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br>&nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2005.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>
+Охарактеризуйте художню теорію «ясновидіння». Розгляньте цю теорію на конкретних творах.<br><br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему&nbsp;: Символізм у творчості А. Рембо, Назаренко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 7 ,м. Житомир. <br>Урок на тему&nbsp;: Творчість А. Рембо, Микитюк О. В., викладача світової літератури Сш. №2 ,м. Калуш.<br>Артюр Рембо. Стихи. Последние стихотворения. Озарения. Одно лето в аду «Литературные памятники». - М., «Наука», 2008<br>Васильева Е.К., Пернатьев Ю.С., 100 знаменитых писателей. - Х., «Фолио», 2008. - 510с.<br>История зарубежной литературы конца ХIX - начала ХХ века: практикум: учеб. пособие для студ. филол. фак. высш. учеб. заведений/Б.А. Гилленсон. - М.: Издательский центр «Академия»,2008. - 224с.<br>История зарубежной литературы: Западноевропейский и американский реализм (1830 - 1860-е гг.): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений/Г.Н. Храповицкая, Ю.П. Солодуб. - М.: Издательский центр «Академия», 2008. - 384с.<br>Зарубежная литература: Х1Х век. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с.<br>Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях - Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с.<br>&nbsp;Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2005.- 944с.<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br><br>
 Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].

При использовании материалов ресурса
ссылка на edufuture.biz обязательна (для интернет ресурсов - гиперссылка).
edufuture.biz 2008-© Все права защищены.
Сайт edufuture.biz является порталом, в котором не предусмотрены темы политики, наркомании, алкоголизма, курения и других "взрослых" тем.

Разработка - Гипермаркет знаний 2008-

Ждем Ваши замечания и предложения на email:
По вопросам рекламы и спонсорства пишите на email: