Версия 19:19, 9 января 2011

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас. Повні уроки>> Історія України: Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Повний урок

Тема: Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави.
Тип уроку: засвоєння та перевірки знань
Мета: опанування нової теми, повторення та закріплення вивченого на попередніх уроках матеріалу.

Завдання:

- розвинути навички критичного ставлення до різних джерел історичної інформації;

- повторити та закріпити вивчений матеріал;

- розвинути навички аргументування своєї точки зору;

- навчитися робити аналіз відеоматеріалів;

- засвоїти знання з нової теми.

Хід уроку:

І. Привітання вчителя та оголошення теми.

ІІ. Мотивація до вивчення нової теми.

ІІІ. Повторення вивченої теми, перевірка домашнього завдання, перевірка знань, що пов′язані з новою темою.

Повторення вивченого матеріалу

1. Які були основні джерела культури Київської Русі?
2. У чому полягають особливості літописання на Русі?
3. Які ви можете назвати видатні архітектурні пам'ятники Київської Русі?

IV. Вивчення нової теми.

Мистецтво Галицько-Волинської землі XII-XIII ст. не можна розділити межею монгольського завоювання на дві половини. Якщо в мистецтві інших давньоруських князівств, як і в розвитку їх культури в цілому, монголи кладуть різку межу, за якою починається смуга занепаду, то в Галицько-Волинському князівстві обставини складалися інакше.

Більш висока військова підготовка галицьких збройних сил, міцні оборонні стіни міських центрів ускладнили швидкість татарського завоювання, а подальша міжнародна політика Данила Галицького пом'якшила тяготи татарського ярма і забезпечила майже нормальний перебіг суспільного життя, а разом з нею і розвиток мистецтва. Тут, як і в Новгороді, який уникнув безпосереднього розгрому землі монгольськими завойовниками, 1238-1240 рр.. не перервали культурного розвитку.

Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинської Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури – мистецтвом Київської Русі. Судити про галицько-волинське мистецтво ми можемо лише по пам'ятниках архітектури, які до того ж погано вивчені і представлені майже виключно руїнами храмів.

У київському зодчестві XI-XII ст. було започатковано розв'язання ряду нових завдань - міського собору столиці, палацового княжого храму та ансамблю княжої або взагалі феодальної резиденції в цілому; вони були дані в соборі Києво-Печерського монастиря, у церкві Спаса на Берестові – заміському палаці Мономаха, а потім багато разів повторені з різними варіантами як у будівництві самого Києва, так і інших міст XII ст.; Галич та Володимир-Волинський були в їх числі.

Церква Спаса на Берестові

Дуже важливо відзначити риси своєрідності, що відрізняють архітектуру Волині та Галичини. Пам'ятники Володимира-Волинського - Мстиславів Успенський собор (1157-1160 рр) і руїни храму, що знаходяться в урочищі «Стара катедра», відноситься, очевидно, до того ж часу, представляють виняткову близькість до києво-чернігівських пам'ятників.

Успенський Собор - Мстиславів храм

Волинь у мистецтві, як і в літературі, була прямою спадкоємицею Київської землі і досить ревно слідувала її традицій.

Мистецтво Галича йшло дещо іншим шляхом і більш критично сприймало мистецьку спадщину і канонічні зразки. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме міжнародне становище Галича, полегшенні, зв'язок із Західною Європою і прямий вплив західної художньої культури. Велика кількість природного будівельного каменю дозволило замінити їм звичайну цеглу і збагатило можливості декоративної обробки будівель - різьбленням, грою різних тонів облицювального каменю та ін

Ще в середині XII ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу. Розповідь літопису про обставини смерті князя Володимира Галицького малює нам цю споруду у вигляді сукупності ряду будівель: житлової частини палацу, «сіней» та палацового храму, об'єднаних між собою системою переходів; в основі цієї композиції лежить отримала тут значний розвиток схема багатого дерев'яного житла - « хором », встановлена ще в умовах побуту князівсько-дружинних верхів Київської Русі. Відкриті розкопками фундаменти білокам'яної палацової церкви Спаса дають типовий приклад будівель цього роду. Галицький палац виявляє багато спільних рис з композицією Боголюбовского замку XII ст.

Боголюбовський замок.

Побудована на рубежі XII-XIII ст. церква Пантелеймона в Галичі з її порталами і різьбленням романського характеру показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина.

Особливо пишний розвиток воно отримує з 40-х років XIII ст. Цей факт не можна не пов'язати також і з зазначеним вище обставиною, що Галицько-Волинська земля була тим куточком Руської землі, де і в перші роки монгольського панування тривало культурний розвиток, де суспільне життя не обірвалося. Сюди, безсумнівно, спрямовувалися всі уникли полону і загибелі культурні сили. Літопис, розповідаючи про будівництво князем Данилом міста Холма, малює барвисту картину заселення нового княжого міста, на поклик князя «парафіян Німці і Русь іноязичнікі і ляхи ідяху день і в день і уноти і майстер всяціі бежеху ис Татар, седелніці і лучниці і тулніці і кузні залозу і міді і сребро, і бе життя, і наполніша двори навколо граду, поле і села ».

Саме у зв'язку з цим оповіданням про численність сходилися в Галицьку землю майстрів різноманітних професій і повідомляє Галицько-Волинський літопис про прекрасних спорудах, створених у 40-50-х роках князем Данилом у Холмі, що викликали непідробний захват і здивування сучасників.

Літописання

Літописання в Галичині почалося, мабуть, ще в XI ст., судячи з окремих розповідей, що ввійшли, безсумнівно, з Галицького літопису в Повість временних літ і в Київський літопис (опис засліплення князя теребовльського Василька і наступних подій 1098-1100 рр.., викладених під 1097 р.). Зберігся саме в руських списках, заснована на джерелах, які увійшли і в руський побут, Галицько-Волинський літопис XIII ст. підтримував у північно-східній Русі традиції тієї дружинної поезії, вищим досягненням якої наприкінці XII ст. було Слово о полку Ігоревім.

Невідомий історії автор "Слова о полку Ігоревім". Сучасна інтерпретація.

Іконопис
Місцевий іконопис розвивався в Галицько-Волинській землі під впливом київського. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона Богородиці Одигітрії кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька (нині у Національному художньому музеї України в Києві). Особливо цінувалися візантійські ікони. Найдавніша збережена з них - константинопольська за походженням ікона Богородиці кінця XI ст. - перебувала в Холмі з давніх часів до XX ст. Дивом врятований від загибелі в роки війни і в післявоєнні роки, цей шедевр релігійно-художньої культури тепер знаходиться у Волинському Музеї іконопису в Луцьку.

Холмська чудотворна ікона

Національний художній музей України
V. Перевірка знань

Продовжте речення
1. Своїми витоками мистецтво Галицько-Волинської Русі пов'язано із загальною для всіх давньоруських князівств скарбницею художньої культури – мистецтвом ...
2. Своєрідності галицького зодчества сприяло саме ... ... Галича.
3. Ще в середині ... ст. в Галичі був створений складний архітектурний ансамбль княжого палацу.
4. Побудована на рубежі XII-XIII ст. церква ... в Галичі показує, як в галицькому зодчестві переоформляється київська спадщина.
5. Літописання в Галичині почалося, мабуть, ще в ... ст.
6. Галицько-Волинський літопис ... ст. підтримував у північно-східній Русі традиції дружинної поезії.
7. З робіт художників високопрофесійного рівня збереглася ікона ... ... кінця XIII-XIV ст. з Покровської церкви Луцька.

VI. Перегляд відео з метою поглиблення та закріплення знань.
Успенський собор

Виготовлення книги власноруч

Що являє собою давнє мистецтво іконопису

Книги в мініатюрі: сучасність

VII. Домашнє завдання:

1. Повторити матеріал за підручником.

2. Скласти кросворд за вивченою темою.

VIII. Позакласна діяльність:
1. Відвідування Національного художнього музею України в Києві.
2. Відвідування Волинського Музею іконопису в Луцьку

Використані джерела:

1. Урок на тему "Культура Галицько-Волинської держави" учителя Димашко Р.Р., м. Тернопіль

2. Урок на тему "Культура в Галицько-Волинській державі" учителя Томашова М.С., м.Одеса

3. Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов Історія України. Навчальний посібник.- К., 2008

4. Енциклопедія історії України / В. А. Смолій.- К.: В-во "Наукова думка", 2007

5. grinchuk.lviv.ua

Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.