[[Image:T52s2.jpeg]]<br>Батьки відмовили йому в матеріальній допомозі, зрозуміло, для того, щоб зірвати поїздку. Останню частину дороги Стівенсону треба було скакати на коні, але змучений неймовірним перевантаженням, він просто випав з сідла і пролежав без свідомості близько двох днів. Його, лежачого без відчуттів під деревом, знайшов мисливець всього в трьох милях від містечка, де знаходилася Фені. Лише велика мужність духу врятувала його — він буквально змусив себе встати на ноги.<br>Такий був Стівенсон в житті, таким він був і в своїх книгах. На сторінках він створював яскравий, барвистий світ боротьби, діяльності, незалежності. Тіней, хвороби він досить бачив — його вабило сонце.<br>І ось одного дня... Це сталося літом 1881 року. Розважаючи одного хлопчика, що приїхав додому на канікули, Стівенсон намалював карту острова і розфарбував її фарбами. Карта вийшла просто чудова! На ній були позначені Горб Підзорної труби, острів Скелета, намальовані затоки і бухти. Стівенсон взагалі дуже любив карти, "за їх змістовність і за те, що їх не нудно читати". І поглянувши на намальований острів він раптом побачив: блакитне небо, корабель під білими вітрилами, темно-зелені ліси і скарби!
[[Image:T52s2.jpeg]]<br>Батьки відмовили йому в матеріальній допомозі, зрозуміло, для того, щоб зірвати поїздку. Останню частину дороги Стівенсону треба було скакати на коні, але змучений неймовірним перевантаженням, він просто випав з сідла і пролежав без свідомості близько двох днів. Його, лежачого без відчуттів під деревом, знайшов мисливець всього в трьох милях від містечка, де знаходилася Фені. Лише велика мужність духу врятувала його — він буквально змусив себе встати на ноги.<br>Такий був Стівенсон в житті, таким він був і в своїх книгах. На сторінках він створював яскравий, барвистий світ боротьби, діяльності, незалежності. Тіней, хвороби він досить бачив — його вабило сонце.<br>І ось одного дня... Це сталося літом 1881 року. Розважаючи одного хлопчика, що приїхав додому на канікули, Стівенсон намалював карту острова і розфарбував її фарбами. Карта вийшла просто чудова! На ній були позначені Горб Підзорної труби, острів Скелета, намальовані затоки і бухти. Стівенсон взагалі дуже любив карти, "за їх змістовність і за те, що їх не нудно читати". І поглянувши на намальований острів він раптом побачив: блакитне небо, корабель під білими вітрилами, темно-зелені ліси і скарби!
-
[[Image:T52ka.jpeg]]<br>"Це має бути книга для хлопчиків", — оголосив письменник своїм домашнім. Після цього старий містер Томас Стівенсон, батько письменника, витратив цілий день, складаючи опис предметів, що зберігалися в скрині у Біллі Бонса. І в цьому описі Роберт Люіс нічого не змінив.
+
[[Image:T52ka.jpeg]]<br>"Це має бути книга для хлопчиків", — оголосив письменник своїм домашнім. Після цього старий містер Томас Стівенсон, батько письменника, витратив цілий день, складаючи опис предметів, що зберігалися в скрині у Біллі Бонса. І в цьому описі Роберт Люіс нічого не змінив.
-
{{#ev:youtube|MHzhecM19tc}}
+
{{#ev:youtube|MHzhecM19tc}}
-
Старий морський інженер підказав і бочку з яблуками. Ту саму бочку, яка потім дуже згодилася, — адже саме сидячи в ній Джим Гокинс дізнався про підступні плани піратів.<br>За своє недовге життя Стівенсон написав багато книг — "Острів скарбів" лише найвідоміша з них. До самої смерті він не припиняв роботи, писав, а коли не міг писати — диктував рядки нових творів. <br>
+
Старий морський інженер підказав і бочку з яблуками. Ту саму бочку, яка потім дуже згодилася, — адже саме сидячи в ній Джим Гокинс дізнався про підступні плани піратів.<br>За своє недовге життя Стівенсон написав багато книг — "Острів скарбів" лише найвідоміша з них. До самої смерті він не припиняв роботи, писав, а коли не міг писати — диктував рядки нових творів. <br>
[[Image:T52s3.jpeg]]
[[Image:T52s3.jpeg]]
-
За декілька років до смерті він разом з сім'єю оселився на острові Уполу, архіпелагу Самоа в Тихому океані, тут пройшли його останні роки. Але і на острові Уполу він не був стороннім, як не умів бути стороннім і раніше.
+
За декілька років до смерті він разом з сім'єю оселився на острові Уполу, архіпелагу Самоа в Тихому океані, тут пройшли його останні роки. Але і на острові Уполу він не був стороннім, як не умів бути стороннім і раніше.
-
{{#ev:youtube|VWn911W-nxE}}
+
{{#ev:youtube|VWn911W-nxE}}
-
Бачивши утиски, яким піддавалися туземці з боку європейської адміністрації, Стівенсон пише в журнали звинувачувальні листи — деякі чиновники, що найбільш зловживали владою, були зняті.
+
Бачивши утиски, яким піддавалися туземці з боку європейської адміністрації, Стівенсон пише в журнали звинувачувальні листи — деякі чиновники, що найбільш зловживали владою, були зняті.
-
{{#ev:youtube|KDIkmD57_I4}} <br>Він допомагав місцевим жителям, чим лише міг, і вони платили йому любов'ю. Коли Роберт Льюїс Стівенсон помер — це сталося в 1894 році (йому були в цей час 44 роки), туземціі пронесли труну з тілом Тузітали ("Розповідача" — таке вони йому дали, прізвище) на саму вершину гори Ваеоа. за труною йшли остров'яни — від малого до старого. І будинок, де він жив, вони зберігають і понині. [[Image:T52s4.jpeg]] <br>Стівенсон не бився з піратами, не шукав скарбу, але він все життя боровся, з ворогами куди підступнішими і сильнішими — з навколишньою відсталістю, з релігійним святенництвом, з власною невиліковною хворобою, і можна сказати — переміг.
+
{{#ev:youtube|KDIkmD57_I4}} <br>Він допомагав місцевим жителям, чим лише міг, і вони платили йому любов'ю. Коли Роберт Льюїс Стівенсон помер — це сталося в 1894 році (йому були в цей час 44 роки), туземціі пронесли труну з тілом Тузітали ("Розповідача" — таке вони йому дали, прізвище) на саму вершину гори Ваеоа. за труною йшли остров'яни — від малого до старого. І будинок, де він жив, вони зберігають і понині.
+
+
[[Image:T52s4.jpeg]] <br>Стівенсон не бився з піратами, не шукав скарбу, але він все життя боровся, з ворогами куди підступнішими і сильнішими — з навколишньою відсталістю, з релігійним святенництвом, з власною невиліковною хворобою, і можна сказати — переміг.
Тема: Роберт Льюїс Стівенсон (1850—1894). “Острів скарбів”. Робота з текстом. Мета: познайомити учнів з творчістю Роберта Льюїса Стівенсона - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Роберт Льюїс Стівенсон (Stevenson, Robert Louis) (1850–1894), англійський письменник шотландського походження.
Народився 13 листопада 1850 в Единбурзі. Виховували його в строгому релігійному дусі. Недивно, що в три роки маленький Лу забирався на стілець, як на кафедру в церкві, і грав в священика — проповідував. Правда, в 23 роки Роберт Льюїс признався, що зовсім не вірить в бога. Ранні роки письменника були досить безрадісні — добру половину часу він проводив, лежачи в ліжку. "Дитинство моє, — згадував він, - складна суміш переживань: жар, марення, безсоння, обтяжливі дні і томливо довгі ночі. Мені більш знайома була "Країна ліжка", чим "зеленого саду". Батько його, Томас Стівенсон, морський інженер, любив історії про подорожі, далекі країни і піратів. Можливо, професійні заняття — будівництво маяків — налаштовували його на такий лад. Сидячи в ліжка хворого сина, батько розповідав про відважних морських розбійників, відчайдушні плавання, зариті клади. Але як же було слухати про все це кволому, худому як тріска, вічно застудженому дитяті, що задихається! Адже він з дитинства відчував себе інвалідом . для якого всі подорожі замовлені назавжди. Пізніше Стівенсон поступив на інженерний факультет Единбурзького університету, але недоучившись, кидає його. Батьки — у відчаї за майбуття сина. Після довгих переговорів вони випрошують у нього обіцянку закінчити хоч би юридичний факультет — хоч адже якусь професію потрібно мати! Юриспруденція подобалася Стівенсону ще менше, але факультет він закінчив, і в 1875 році отримав право займатися юридичною практикою. Цим правом він жодного разу за все життя не скористався.
Ким він хоче стати? Відповідь була ясна йому давно — письменником. Але не лише — ще об'їхати весь світ, все побачити своїми очима. Одна з таких поїздок — подорож до Америки на емігрантському кораблі, а потім протягом двох тижнів через весь американський континент до Каліфорнії, також на емігрантському поїзді (позбавленому не лише спальних вагонів, але і взагалі яких би то не було зручностей) — трохи коштувала йому життя. Стівенсон відправився до Каліфорнії за нареченою — Фені Осборн.
Батьки відмовили йому в матеріальній допомозі, зрозуміло, для того, щоб зірвати поїздку. Останню частину дороги Стівенсону треба було скакати на коні, але змучений неймовірним перевантаженням, він просто випав з сідла і пролежав без свідомості близько двох днів. Його, лежачого без відчуттів під деревом, знайшов мисливець всього в трьох милях від містечка, де знаходилася Фені. Лише велика мужність духу врятувала його — він буквально змусив себе встати на ноги. Такий був Стівенсон в житті, таким він був і в своїх книгах. На сторінках він створював яскравий, барвистий світ боротьби, діяльності, незалежності. Тіней, хвороби він досить бачив — його вабило сонце. І ось одного дня... Це сталося літом 1881 року. Розважаючи одного хлопчика, що приїхав додому на канікули, Стівенсон намалював карту острова і розфарбував її фарбами. Карта вийшла просто чудова! На ній були позначені Горб Підзорної труби, острів Скелета, намальовані затоки і бухти. Стівенсон взагалі дуже любив карти, "за їх змістовність і за те, що їх не нудно читати". І поглянувши на намальований острів він раптом побачив: блакитне небо, корабель під білими вітрилами, темно-зелені ліси і скарби!
"Це має бути книга для хлопчиків", — оголосив письменник своїм домашнім. Після цього старий містер Томас Стівенсон, батько письменника, витратив цілий день, складаючи опис предметів, що зберігалися в скрині у Біллі Бонса. І в цьому описі Роберт Люіс нічого не змінив.
Старий морський інженер підказав і бочку з яблуками. Ту саму бочку, яка потім дуже згодилася, — адже саме сидячи в ній Джим Гокинс дізнався про підступні плани піратів. За своє недовге життя Стівенсон написав багато книг — "Острів скарбів" лише найвідоміша з них. До самої смерті він не припиняв роботи, писав, а коли не міг писати — диктував рядки нових творів.
За декілька років до смерті він разом з сім'єю оселився на острові Уполу, архіпелагу Самоа в Тихому океані, тут пройшли його останні роки. Але і на острові Уполу він не був стороннім, як не умів бути стороннім і раніше.
Бачивши утиски, яким піддавалися туземці з боку європейської адміністрації, Стівенсон пише в журнали звинувачувальні листи — деякі чиновники, що найбільш зловживали владою, були зняті.
Він допомагав місцевим жителям, чим лише міг, і вони платили йому любов'ю. Коли Роберт Льюїс Стівенсон помер — це сталося в 1894 році (йому були в цей час 44 роки), туземціі пронесли труну з тілом Тузітали ("Розповідача" — таке вони йому дали, прізвище) на саму вершину гори Ваеоа. за труною йшли остров'яни — від малого до старого. І будинок, де він жив, вони зберігають і понині.
Стівенсон не бився з піратами, не шукав скарбу, але він все життя боровся, з ворогами куди підступнішими і сильнішими — з навколишньою відсталістю, з релігійним святенництвом, з власною невиліковною хворобою, і можна сказати — переміг.
Запитання на закріплення нової теми:
Якою професією оволодів Стівенсон окрім письменництва? Яку книгу Стівенсона вважають найвідомішою?
Домашнє завдання:
Прочитайте Острів скарбів Стівенсона і напишіть коротку характеристику головних персонажів. Список використаної літератури: Урок на тему:Критичне мислення на уроках зарубіжної літератури. Бондаренко Маргарита Григорівна, вчитель зарубіжної літератури, вчитель вищої категорії, вчитель - методист, заступник директора з виховної роботи Миколаївського економічного ліцею №1 Урок на тему : Творчість Роберта Льюїса Стівенсона, Удовиченко Н. М., викладача світової літератури Сш. № 114 ,м. Харків. Стивенсон, Роберт Луис. Собрание сочинений в пяти томах..- М.: Биб-ка "Огонек", Изд-во "Правда", 2007.- 560с. Зарубежная литература: Х1Х век. Романтизм. Критический реализм. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с. Яковлев Александр Николаевич Реализм - земля перестройки.- М.: Изд-во полит. лит-ры, 1990.- 544с.
Зарубежная литература: Х1Х век. Романтизм. Критический реализм. Хрестоматия.- М.: Просвещение, 2009.- 639с. Болгаров Михаил Владимирович Русская и зарубежная литература в кроссвордах и заданиях .6 класс.- Харьков: Изд. группа "Основа", 2009.- 96с. Зарубежная повесть.- М.: Прогресс, 2008.- 944с. Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам. Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
