'''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Урок позакласного читання М. Гоголь «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Повні уроки.'''
+
'''[[Заглавная страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 7 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література: Урок позакласного читання М. Гоголь «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Повні уроки.'''
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Урок позакласного, читання, М. Гоголь, «Вечори на хуторі, поблизу Диканьки».</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Урок позакласного читання М. Гоголь «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».</u><br>
<br> <metakeywords>Світова література, 7 клас, Урок позакласного, читання, М. Гоголь, «Вечори на хуторі, поблизу Диканьки».</metakeywords>'''ТЕМА:''' <u>Урок позакласного читання М. Гоголь «Вечори на хуторі поблизу Диканьки».</u><br>
Строка 29:
Строка 29:
=== Внесок Гоголя в світову літературу ===
=== Внесок Гоголя в світову літературу ===
-
Творчість Миколи Васильовича Гоголя — одне з самих вершинних явищ російської художньої культури минулого. Протягом двох десятиліть своєї подвижницької літературної діяльності Гоголь створив такі шедеври, які сприймаються як зразкові в російській і світовій літературі. Гоголь починав творчу дорогу, усвідомлюючи свій високий борг перед вітчизною, перед народом. У 18 років він писав: «Ще з самих років майже нерозуміння, я полум'янів непогасними ревнощами зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б найменшу користь». Він дуже скоро знайшов свою дорогу цивільного служіння батьківщині - дорога письменника, чиє сумне і веселе, трагічне і урочисте слово виявилося необхідним Росії. <br> Олександр Сергійович Пушкін відразу високо оцінив першу збірку письменника «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»: «Вони здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена... Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі, що я досі не надоумився…». Що ж так захопило Пушкіна в повістях Гоголя?
+
Творчість Миколи Васильовича Гоголя — одне з самих вершинних явищ російської художньої культури минулого. Протягом двох десятиліть своєї подвижницької літературної діяльності Гоголь створив такі шедеври, які сприймаються як зразкові в російській і світовій літературі. Гоголь починав творчу дорогу, усвідомлюючи свій високий борг перед вітчизною, перед народом. У 18 років він писав: «Ще з самих років майже нерозуміння, я полум'янів непогасними ревнощами зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б найменшу користь». Він дуже скоро знайшов свою дорогу цивільного служіння батьківщині - дорога письменника, чиє сумне і веселе, трагічне і урочисте слово виявилося необхідним Росії.
+
+
[[Image:Z39-9.jpg|199x249px]]<br> Олександр Сергійович Пушкін відразу високо оцінив першу збірку письменника «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»: «Вони здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена... Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі, що я досі не надоумився…». Що ж так захопило Пушкіна в повістях Гоголя?
+
+
[[Image:Z39-8.jpg|221x294px]]
<br>
<br>
Строка 35:
Строка 39:
=== Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» ===
=== Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» ===
-
Збірка ця вийшла в двох томах (1831 р., 1832 р.) і стала важливим явищем в російській літературі. Пушкін відразу ж підтримав Гоголя, виділивши в його першій збірці «жвавість опису», свіжі картини малоруської природи, веселість «простодушну і разом лукаву». У «Вечорах...» яскраво виявилася глибока любов Гоголя до України, рідного народу з його широкою завзятістю, оптимізмом, ненавистю до пригноблювачів. <br> Композиція «Вечорів...» не зовсім звичайна. Її можна порівняти з пушкінськими «Повістями Бєлкіна». Як і в Пушкіна, всю збірку об'єднує розповідач — але не дворянин, а простий пасічник Рудий Панько, який вже в передмові підкреслює демократичну настроєність всього оповідання. Звідси і народність стилю, що передала демократичний погляд на дійсність, народні оцінки. В той же час у ряді повістей явно відчувається лукава усмішка автора, відтворюючого чужу свідомість, - просту і незатійливу.
+
Збірка ця вийшла в двох томах (1831 р., 1832 р.) і стала важливим явищем в російській літературі. Пушкін відразу ж підтримав Гоголя, виділивши в його першій збірці «жвавість опису», свіжі картини малоруської природи, веселість «простодушну і разом лукаву». У «Вечорах...» яскраво виявилася глибока любов Гоголя до України, рідного народу з його широкою завзятістю, оптимізмом, ненавистю до пригноблювачів. {{#ev:youtube|P0l2GbtUkzs&feature}} <br> Композиція «Вечорів...» не зовсім звичайна. Її можна порівняти з пушкінськими «Повістями Бєлкіна». Як і в Пушкіна, всю збірку об'єднує розповідач — але не дворянин, а простий пасічник Рудий Панько, який вже в передмові підкреслює демократичну настроєність всього оповідання. Звідси і народність стилю, що передала демократичний погляд на дійсність, народні оцінки. В той же час у ряді повістей явно відчувається лукава усмішка автора, відтворюючого чужу свідомість, - просту і незатійливу.
+
+
[[Image:Z39-2.jpg|355x265px]]
<br>
<br>
Строка 41:
Строка 47:
=== Перший том «Вечорів…» ===
=== Перший том «Вечорів…» ===
-
У першій збірці відбита романтична мрія письменника про красу, про просте, природнє і вільне життя людини, ніким і нічим не пригноблена. Образи сільських красунь і молодецьких парубків, що втілюють кращі риси народної вдачі, були відтворені Гоголем з любов'ю і пройняті внутрішнім ліризмом. У ряді розповідей, що увійшли до циклу «Вечорів...», письменник малює ідеальний в його представленні світ, де незмінно перемагають добро і молодість, де для щастя немає жодних серйозних перешкод, де кохання вільне, де навіть нечиста сила дуже добродушна. Наприклад, в «Ночі перед Різдвом» згадується про плямочку, що з'явилася на небі, схожу спочатку чи то на німця, чи то на губернського чиновника-стряпчого. А насправді був не німець і не стряпчий (їх поява дійсно була б досить дивною і не з'ясованою на хуторі поблизу Диканьки), а просто чорт, що тут же пустився доглядати відьму. І як би будь-яка нечиста сила не прагнула шкодити людям - нічого у неї не виходить, тому що герої Гоголя, що глибоко відчувають красу природи, красиві, щедрі, сміливі, люблячі широкий простір, пісні і жарти, - такі герої нічого не бояться: ні сільського голову, ні диявола («Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч...», «Зникла грамота»). <br> В цих повістях стиль та оповідна манера пов'язані з українськими народними піснями, прислів'ями, жартами, з комедіями батька письменника В. І. Гоголя, з традиціями «Енеїди» І. П. Котляревського з її волелюбством, гумором, сатиричними зарисовками. Гоголь використовує весь цей добре знайомий йому життєвий і літературний матеріал не просто для створення «етнографічного колориту», як це бувало в деяких його сучасників. Він не переказує який-небудь певний фольклорний сюжет, а відтворює поетичну картину життя України. Молодий письменник вводив читачів в новий для них світ, знайомив з привабливою українською природою, її історією і сучасним побутом. Народність тут виявлялася не в описі «сарафана», як писав згодом Гоголь, а в глибині розуміння і зображення «духу народу».
+
[[Image:Z39-6.jpg|187x294px]]
+
+
У першій збірці відбита романтична мрія письменника про красу, про просте, природнє і вільне життя людини, ніким і нічим не пригноблена. Образи сільських красунь і молодецьких парубків, що втілюють кращі риси народної вдачі, були відтворені Гоголем з любов'ю і пройняті внутрішнім ліризмом. У ряді розповідей, що увійшли до циклу «Вечорів...», письменник малює ідеальний в його представленні світ, де незмінно перемагають добро і молодість, де для щастя немає жодних серйозних перешкод, де кохання вільне, де навіть нечиста сила дуже добродушна. Наприклад, в «Ночі перед Різдвом» згадується про плямочку, що з'явилася на небі, схожу спочатку чи то на німця, чи то на губернського чиновника-стряпчого. А насправді був не німець і не стряпчий (їх поява дійсно була б досить дивною і не з'ясованою на хуторі поблизу Диканьки), а просто чорт, що тут же пустився доглядати відьму. І як би будь-яка нечиста сила не прагнула шкодити людям - нічого у неї не виходить, тому що герої Гоголя, що глибоко відчувають красу природи, красиві, щедрі, сміливі, люблячі широкий простір, пісні і жарти, - такі герої нічого не бояться: ні сільського голову, ні диявола («Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч...», «Зникла грамота»). {{#ev:youtube|ec0gL5IAWSk&feature}} <br> В цих повістях стиль та оповідна манера пов'язані з українськими народними піснями, прислів'ями, жартами, з комедіями батька письменника В. І. Гоголя, з традиціями «Енеїди» І. П. Котляревського з її волелюбством, гумором, сатиричними зарисовками. Гоголь використовує весь цей добре знайомий йому життєвий і літературний матеріал не просто для створення «етнографічного колориту», як це бувало в деяких його сучасників. Він не переказує який-небудь певний фольклорний сюжет, а відтворює поетичну картину життя України. Молодий письменник вводив читачів в новий для них світ, знайомив з привабливою українською природою, її історією і сучасним побутом. Народність тут виявлялася не в описі «сарафана», як писав згодом Гоголь, а в глибині розуміння і зображення «духу народу».
<br>
<br>
Строка 47:
Строка 55:
=== Контраст світла і темряви в збірці «Вечори…» ===
=== Контраст світла і темряви в збірці «Вечори…» ===
-
Проте в цій найсвітлішій, найвеселішій книзі Гоголя відчуваються вже контрасти світла і темряви. У «Вечері напередодні Івана Купала» і особливо в «Страшній помсті», що передувала «Тарасу Бульбі», йдеться про похмурі сили, що втручаються в людське життя, про найжахливіший злочин — зраду рідного народу. <br> Особливе місце в циклі «Вечорів...» займає повість «Іван Федорович Шпонька і його тіточка», пов'язана з іншими повістями за принципом контрасту. Зникає натхненна поезія, романтична стихія пісень, танців, веселості, фантастики. У житті поміщиків, власників хутора Витребеньки і села Хортище, лише нудьга і сірість буденного існування. Зовнішня незавершеність повісті — своєрідний художній прийом, використаний щоб підкреслити безглуздя і беззмістовність життя Шпоньки, розповідь про яке можна закінчити де завгодно. Реалістична манера листа, що виявилася в цій повісті, сатирична її спрямованість знайдуть продовження і розвиток в подальшій творчості Гоголя.
+
[[Image:Z39-3.jpg|200x279px]]
+
+
Проте в цій найсвітлішій, найвеселішій книзі Гоголя відчуваються вже контрасти світла і темряви. У «Вечері напередодні Івана Купала» і особливо в «Страшній помсті», що передувала «Тарасу Бульбі», йдеться про похмурі сили, що втручаються в людське життя, про найжахливіший злочин — зраду рідного народу.
+
+
[[Image:Z39-1.jpg|204x296px]] [[Image:Z39-4.jpg|217x297px]]<br> Особливе місце в циклі «Вечорів...» займає повість «Іван Федорович Шпонька і його тіточка», пов'язана з іншими повістями за принципом контрасту. Зникає натхненна поезія, романтична стихія пісень, танців, веселості, фантастики. У житті поміщиків, власників хутора Витребеньки і села Хортище, лише нудьга і сірість буденного існування. Зовнішня незавершеність повісті — своєрідний художній прийом, використаний щоб підкреслити безглуздя і беззмістовність життя Шпоньки, розповідь про яке можна закінчити де завгодно. Реалістична манера листа, що виявилася в цій повісті, сатирична її спрямованість знайдуть продовження і розвиток в подальшій творчості Гоголя.
<br>
<br>
Строка 53:
Строка 65:
=== Стильові тенденції у «Вечорах…» ===
=== Стильові тенденції у «Вечорах…» ===
-
Оповідання в «Вечорах...» будується на основі двох стильових тенденцій. З одного боку, це традиції розповіді, відтворення манери оповідача (Рудого Панька і його друзів), де широко використовуються елементи просторіччя, народний говір. Але чується в «Вечорах...» і голос автора, для якого характерна книжкова лексика із стійкими літературними зворотами. Саме авторський голос повідомляє веселим розповідям відтінок смутку, печалі. Це особливо помітно в «Сорочинській ярмаркі». Пройнята сміхом і ярмарковими, карнавальними радощами повість закінчується сумними роздумами автора про скороминущість щастя на землі. Таким чином, в «Вечорах...» представлені різні змістовні мотиви, стильові тенденції, що створюють складну естетичну єдність, злитність романтичних і реалістичних початків, що є характерним і для подальшого творчого розвитку письменника.
+
[[Image:Z39-5.jpg|296x223px]]
+
+
Оповідання в «Вечорах...» будується на основі двох стильових тенденцій. З одного боку, це традиції розповіді, відтворення манери оповідача (Рудого Панька і його друзів), де широко використовуються елементи просторіччя, народний говір. Але чується в «Вечорах...» і голос автора, для якого характерна книжкова лексика із стійкими літературними зворотами. Саме авторський голос повідомляє веселим розповідям відтінок смутку, печалі. Це особливо помітно в «Сорочинській ярмаркі». Пройнята сміхом і ярмарковими, карнавальними радощами повість закінчується сумними роздумами автора про скороминущість щастя на землі. Таким чином, в «Вечорах...» представлені різні змістовні мотиви, стильові тенденції, що створюють складну естетичну єдність, злитність романтичних і реалістичних початків, що є характерним і для подальшого творчого розвитку письменника. {{#ev:youtube|R1WyXYVBlWI&feature}}
----
----
Строка 82:
Строка 96:
Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
+
<br>
<br>
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
+
----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
Санін В.І.
+
+
Прокопік П.В.
+
+
Запорожець Н.В.
+
+
<br>
+
+
----
+
+
+
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
Ознайомлення зі збіркою Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
Вивчення кількох творів зі збірки «Вечори…»
Задачі уроку
Ознайомитись з роботами Гоголя, які увійшли в збірку «Вечори…»
Прочитати кілька творів зі збірки «Вечори…»
План уроку
Творчість Гоголя
Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
Внесок Гоголя в світову літературу
Творчість Миколи Васильовича Гоголя — одне з самих вершинних явищ російської художньої культури минулого. Протягом двох десятиліть своєї подвижницької літературної діяльності Гоголь створив такі шедеври, які сприймаються як зразкові в російській і світовій літературі. Гоголь починав творчу дорогу, усвідомлюючи свій високий борг перед вітчизною, перед народом. У 18 років він писав: «Ще з самих років майже нерозуміння, я полум'янів непогасними ревнощами зробити життя своє потрібним для блага держави, я кипів бажанням принести хоча б найменшу користь». Він дуже скоро знайшов свою дорогу цивільного служіння батьківщині - дорога письменника, чиє сумне і веселе, трагічне і урочисте слово виявилося необхідним Росії.
Олександр Сергійович Пушкін відразу високо оцінив першу збірку письменника «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»: «Вони здивували мене. Ось справжня веселість, щира, невимушена... Все це так незвичайно в нашій нинішній літературі, що я досі не надоумився…». Що ж так захопило Пушкіна в повістях Гоголя?
Збірка «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»
Збірка ця вийшла в двох томах (1831 р., 1832 р.) і стала важливим явищем в російській літературі. Пушкін відразу ж підтримав Гоголя, виділивши в його першій збірці «жвавість опису», свіжі картини малоруської природи, веселість «простодушну і разом лукаву». У «Вечорах...» яскраво виявилася глибока любов Гоголя до України, рідного народу з його широкою завзятістю, оптимізмом, ненавистю до пригноблювачів.
Композиція «Вечорів...» не зовсім звичайна. Її можна порівняти з пушкінськими «Повістями Бєлкіна». Як і в Пушкіна, всю збірку об'єднує розповідач — але не дворянин, а простий пасічник Рудий Панько, який вже в передмові підкреслює демократичну настроєність всього оповідання. Звідси і народність стилю, що передала демократичний погляд на дійсність, народні оцінки. В той же час у ряді повістей явно відчувається лукава усмішка автора, відтворюючого чужу свідомість, - просту і незатійливу.
Перший том «Вечорів…»
У першій збірці відбита романтична мрія письменника про красу, про просте, природнє і вільне життя людини, ніким і нічим не пригноблена. Образи сільських красунь і молодецьких парубків, що втілюють кращі риси народної вдачі, були відтворені Гоголем з любов'ю і пройняті внутрішнім ліризмом. У ряді розповідей, що увійшли до циклу «Вечорів...», письменник малює ідеальний в його представленні світ, де незмінно перемагають добро і молодість, де для щастя немає жодних серйозних перешкод, де кохання вільне, де навіть нечиста сила дуже добродушна. Наприклад, в «Ночі перед Різдвом» згадується про плямочку, що з'явилася на небі, схожу спочатку чи то на німця, чи то на губернського чиновника-стряпчого. А насправді був не німець і не стряпчий (їх поява дійсно була б досить дивною і не з'ясованою на хуторі поблизу Диканьки), а просто чорт, що тут же пустився доглядати відьму. І як би будь-яка нечиста сила не прагнула шкодити людям - нічого у неї не виходить, тому що герої Гоголя, що глибоко відчувають красу природи, красиві, щедрі, сміливі, люблячі широкий простір, пісні і жарти, - такі герої нічого не бояться: ні сільського голову, ні диявола («Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч...», «Зникла грамота»).
В цих повістях стиль та оповідна манера пов'язані з українськими народними піснями, прислів'ями, жартами, з комедіями батька письменника В. І. Гоголя, з традиціями «Енеїди» І. П. Котляревського з її волелюбством, гумором, сатиричними зарисовками. Гоголь використовує весь цей добре знайомий йому життєвий і літературний матеріал не просто для створення «етнографічного колориту», як це бувало в деяких його сучасників. Він не переказує який-небудь певний фольклорний сюжет, а відтворює поетичну картину життя України. Молодий письменник вводив читачів в новий для них світ, знайомив з привабливою українською природою, її історією і сучасним побутом. Народність тут виявлялася не в описі «сарафана», як писав згодом Гоголь, а в глибині розуміння і зображення «духу народу».
Контраст світла і темряви в збірці «Вечори…»
Проте в цій найсвітлішій, найвеселішій книзі Гоголя відчуваються вже контрасти світла і темряви. У «Вечері напередодні Івана Купала» і особливо в «Страшній помсті», що передувала «Тарасу Бульбі», йдеться про похмурі сили, що втручаються в людське життя, про найжахливіший злочин — зраду рідного народу.
Особливе місце в циклі «Вечорів...» займає повість «Іван Федорович Шпонька і його тіточка», пов'язана з іншими повістями за принципом контрасту. Зникає натхненна поезія, романтична стихія пісень, танців, веселості, фантастики. У житті поміщиків, власників хутора Витребеньки і села Хортище, лише нудьга і сірість буденного існування. Зовнішня незавершеність повісті — своєрідний художній прийом, використаний щоб підкреслити безглуздя і беззмістовність життя Шпоньки, розповідь про яке можна закінчити де завгодно. Реалістична манера листа, що виявилася в цій повісті, сатирична її спрямованість знайдуть продовження і розвиток в подальшій творчості Гоголя.
Стильові тенденції у «Вечорах…»
Оповідання в «Вечорах...» будується на основі двох стильових тенденцій. З одного боку, це традиції розповіді, відтворення манери оповідача (Рудого Панька і його друзів), де широко використовуються елементи просторіччя, народний говір. Але чується в «Вечорах...» і голос автора, для якого характерна книжкова лексика із стійкими літературними зворотами. Саме авторський голос повідомляє веселим розповідям відтінок смутку, печалі. Це особливо помітно в «Сорочинській ярмаркі». Пройнята сміхом і ярмарковими, карнавальними радощами повість закінчується сумними роздумами автора про скороминущість щастя на землі. Таким чином, в «Вечорах...» представлені різні змістовні мотиви, стильові тенденції, що створюють складну естетичну єдність, злитність романтичних і реалістичних початків, що є характерним і для подальшого творчого розвитку письменника.
Запитання
Як оцінив Пушкін збірку Гоголя «Вечори на хуторі поблизу Диканьки»?
Зі скількох томів складається збірка «Вечори…»?
В які роки виходить збірка?
Чим відрізняються перший та другий томи?
Чим характеризується перша збірка?
Які твори Гоголя входять до «Вечорів...»?
З чим знайомить нас Гоголь в своїх творах збірки?
На основі яких стильових тенденцій будується збірка «Вечори…»?
Список використаних джерел
Урок на тему: Творчість Миколи Васильовича Гоголя, Санін В.І., учитель української та зарубіжної літератури, сш №2, м.Канів
Урок на тему: Оповідання збірки «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», Прокопік П.В., учитель зарубіжної літератури, сш №3, м.Канів.
М.В. Гоголь “Вибранні повісті”, Челябінськ, Південно-Уральське кн. видавн., 2007
www.author-gogol.ru
Відредаговано і надіслано Запорожець Н.В.
Над уроком працювали
Санін В.І.
Прокопік П.В.
Запорожець Н.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.