|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Silentium.Повні уроки'''<br> | | '''[[Заглавная_страница|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки|Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки]]>> Зарубіжна література:Silentium.Повні уроки'''<br> |
| | | |
- | '''Тема: Ф. Тютчев ”Silentium'''<br> | + | '''Тема: Ф. Тютчев ”Silentium'''<br> |
- | ===Мета:=== | + | |
- | аналіз поезії<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br> | + | === Мета: === |
- | ===Тип уроку:=== | + | |
- | навчально - виховний<br> | + | аналіз поезії<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br> |
- | ===Хід уроку:=== | + | |
- | ===Повтторення вивченого:=== | + | === Тип уроку: === |
- | <br>Ім'я його з'явилося на сторінках друку, коли поетові було всього 14 років. 22 лютого 1818 року відомий поет, професор Московського університету Мерзляков прочитав в Суспільстві любителів російської словесності його віршоване наслідування Горація «Вельможа». Незабаром Суспільство пошанувало юного поета званням свого співробітника і надрукувало про це в своїх «Працях».<br>Тютчев перекладає своїх улюблених латинських поетів; його вихователь, поет-перекладач Раїч, готує Тютчева до вступу до Московського університету. У листопаді 1819 р. поет був зарахований до складу студентів. Він пише вірші, відмінні по техніці, але ще учнівські.<br>Близькі поетові особи: Раїч і двоюрідний брат А.В. Шереметов - були членами Союзу благодійності. Але вільнодумність Тютчева була вельми помірною. Неприйняття кріпацтва і деспотизму поєднується в молодого поета захистом монархічного принципу.<br>Протягом двох років він достроково закінчив університетський курс. Навесні 1822 р. Тютчев поступив в державну колегію закордонних справ. Він був зарахований понадштатним чиновником до російської дипломатичної місії в Мюнхені і виїхав за кордон. Там він пробув більше 20 років.<br>Юнацькі вірші Тютчева належать до поезії російського перед романтизму.<br>http://www.youtube.com/watch?v=9mVN2A_PA7Y<br> | + | |
- | ===Silentium=== | + | навчально - виховний<br> |
- | Мабуть, жодному твору Тютчева не було дано так багато суперечливих тлумачень, як віршу «Silentium». Буквою «Г» – «глибина» – на полях видання 1886 років помітив цей вірш Лев Толстой, маючи на увазі не лише глибину загальнолюдського вмісту, але і глибину тютчевського ліризму, що виразився в «Silentium!». Толстой помітив цей вірш в «Крузі читання» 30 вересня як епіграф до роздумів, пропонованим читачам того дня: «Чим уєдіненнєє людина, тим чутніше йому голос бога, що завжди зве його». «У важливих питаннях життя ми завжди одні, і наша справжня історія майже ніколи не може зрозуміти іншими. Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевне міркування між богом, нашою совістю і нами. Амієль», «Паськаль говорить: людина повинна вмирати один. Так само повинна і жити людина. У тому, що головне в житті, людина завжди одна, тобто не з людьми, а з богом» – це цитати Амієля і Паскаля, приведені тут же в «Колі читання».<br>Різноманіттю глибинних, потаєних сенсів тютчівського вірша немає кінця. Ось точка зору К. Д. Бальмонта: «Тютчев зрозумів необхідність того великого мовчання, з глибини якого, як із зачарованої печери, осяяної внутрішнім світлом, виходять перетворені прекрасні примари». На думку К. Бальмонта, вірш «Silentium!»: про суть творчого процесу, про акт творчості, потрактований з позицій ідеалізму. В. Іванов: «слово перестало бути рівносильним змісту внутрішнього досвіду».<br>http://www.youtube.com/watch?v=23wLHT6MEUw<br>Це цікаво: Лишь жить в себе самом умей — <br>Есть целый мир в душе твоей Ф. Тютчев<br>Услід за В'ячеславом Івановим – сучасний дослідник символізму і модернізму І. Ангере: «Тютчев передбачає, що світ, особливо невидимий, настільки багатообразний і складний, що для вираження дійсних явищ життю загальноприйнята людська мова дуже бідна і що є причиною помилковості нашої мови: “Як серцю висловити себе? Думка проречена є брехня”».<br> «Silentium!» залишився навіки в історії російської і світової лірики як одне з якнайглибших розумінь внутрішнього життя людської душі, обмовлюся, що так само, як і кожна епоха створює свого Гамлета, кожне покоління по-своєму читає і читатиме «Silentium!».<br>Silentium!<br>Молчи, скрывайся и таи<br>И чувства и мечты свои –<br>Пускай в душевной глубине<br>Встают и заходят оне<br>Безмолвно, как звезды в ночи, -<br>Любуйся ими – и молчи.<br>Как сердцу высказать себя?<br>Другому как понять тебя?<br>Поймёт ли он, чем ты живёшь?<br>Мысль изречённая есть ложь.<br>Взрывая, возмутишь ключи,<br>Питайся ими – и молчи.<br>Лишь жить в себе самом умей –<br>Есть целый мир в душе твоей<br>Таинственно-волшебных дум;<br>Их оглушит наружный шум,<br>Дневные разгонят лучи, -<br>Внимай их пенью – и молчи!.<br>«Кожен його вірш починався мислію, але мислію, яка, як вогненна крапка, спалахувала під впливом глибокого відчуття або сильного враження; внаслідок цього. походження свого думка р. Тютчева ніколи не є читачеві голою і відвернутою, але завжди зливається з образом, узятим зі світу душі або природи, проникається ним і сама його проникає неокремо і нерозривно», - писав Іван Сергійович Тургенев. У самій назві відчувається урочистість, що полягає в тому, що Тютчев назвав вірш не російським словом «Мовчання», а латинським «Silentium!».<br>Серед кращих тютчевських віршів «Silentium!» має абсолютно особливу долю. Поет не зберігав чернеток, у виданнях його віршів розділ «Інші редакції і варіанти» надзвичайно бідний; «Silentium!» – єдиний твір, що дійшов до нас в трьох редакціях. Редакції ці свідчать не про ретельні пошуки слова, а як би про неповну недбалість автора, чи то смутно, по пам'яті відтворюючого забутий текст, чи то що взагалі не потребує точного запису свого геніального творіння.<br>Чи згодні ви з висловом поета: Мысль изреченная есть ложь?<br>«Тютчев майстерно користувався перебоями ритму, підкреслюючи ними сенс вірша. На збої рядка, що починається словом “денні”, ритм, як би спіткнувшись, утворює паузу і тим підкреслює її заповітний сенс», - пише А. Горелов про ритміку тютчевського вірша. У своєму «Silentium!» поет закликає романтика вслухатися в спів «таємничо-чарівних дум» в його власній душі. Гармонія відповідності частин, гармонія сенсу і форми, фраз і рядків – такі головні засоби, за допомогою яких Тютчев створив свій великий шедевр романтичної лірики – 18 рядків про мовчання.<br>http://www.youtube.com/watch?v=xrHNDLqG2RQ<br><br> | + | |
- | ===Запитання на закріплення нової теми:=== | + | === Хід уроку: === |
- | <br>Як перекладається слово Silentium?<br>Що вас вразило в цьому вірші?<br>Який ритм притаманний віршу «Тютчева Silentium»<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Поезія Ф.І. Тютчєва., Валик Н. Р. світової літератури, сш №11, м. Кривий Ріг.<br>Урок на тему : Життєвий і творчий шлях Ф.І. Тютчєва, Вонсович А. Б, учителя світової літератури, сш №12, м Тернопіль<br> Російські поети другої полоини XIX ст М., 2005. <br> Касаткина В.Н. Поетичний світогляд Ф.Й.Тютчева: Саратовський ун-т, 2006. <br> Кожінов Ст Ф.І.Тютчев. М., 2000. <br>Пігарев К.А. Ф.І.Тютчев і його час. М., 2000. <br> Творчий урок, Н.Г. МАРЧЕНКО, кандидат філологічніх наук, Ю.М. МАСЕЛЬСЬКА, асистент Полтава<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. <br><br>---- <br>Над уроком працювали <br>Марченко Н.Г. <br>Масельська Ю.М. <br>Вонсович А. Б. <br>Валик Н. Р. <br>Пилипенко В.В. <br><br><br> <br>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br> | + | |
| + | === Повтторення вивченого: === |
| + | |
| + | [[Image:T34ts.jpeg]]<br>Ім'я його з'явилося на сторінках друку, коли поетові було всього 14 років. 22 лютого 1818 року відомий поет, професор Московського університету Мерзляков прочитав в Суспільстві любителів російської словесності його віршоване наслідування Горація «Вельможа». Незабаром Суспільство пошанувало юного поета званням свого співробітника і надрукувало про це в своїх «Працях».<br>Тютчев перекладає своїх улюблених латинських поетів; його вихователь, поет-перекладач Раїч, готує Тютчева до вступу до Московського університету. У листопаді 1819 р. поет був зарахований до складу студентів. Він пише вірші, відмінні по техніці, але ще учнівські.<br>Близькі поетові особи: Раїч і двоюрідний брат А.В. Шереметов - були членами Союзу благодійності. Але вільнодумність Тютчева була вельми помірною. Неприйняття кріпацтва і деспотизму поєднується в молодого поета захистом монархічного принципу.<br>Протягом двох років він достроково закінчив університетський курс. Навесні 1822 р. Тютчев поступив в державну колегію закордонних справ. Він був зарахований понадштатним чиновником до російської дипломатичної місії в Мюнхені і виїхав за кордон. Там він пробув більше 20 років.<br>Юнацькі вірші Тютчева належать до поезії російського перед романтизму.<br>http://www.youtube.com/watch?v=9mVN2A_PA7Y<br> |
| + | |
| + | === Silentium === |
| + | |
| + | [[Image:T42ts1.jpeg]] |
| + | |
| + | Мабуть, жодному твору Тютчева не було дано так багато суперечливих тлумачень, як віршу «Silentium». Буквою «Г» – «глибина» – на полях видання 1886 років помітив цей вірш Лев Толстой, маючи на увазі не лише глибину загальнолюдського вмісту, але і глибину тютчевського ліризму, що виразився в «Silentium!». Толстой помітив цей вірш в «Крузі читання» 30 вересня як епіграф до роздумів, пропонованим читачам того дня: «Чим уєдіненнєє людина, тим чутніше йому голос бога, що завжди зве його». «У важливих питаннях життя ми завжди одні, і наша справжня історія майже ніколи не може зрозуміти іншими. Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевне міркування між богом, нашою совістю і нами. Амієль», «Паськаль говорить: людина повинна вмирати один. Так само повинна і жити людина. У тому, що головне в житті, людина завжди одна, тобто не з людьми, а з богом» – це цитати Амієля і Паскаля, приведені тут же в «Колі читання». |
| + | |
| + | [[Image:T34ts4.jpeg]]<br>Різноманіттю глибинних, потаєних сенсів тютчівського вірша немає кінця. Ось точка зору К. Д. Бальмонта: «Тютчев зрозумів необхідність того великого мовчання, з глибини якого, як із зачарованої печери, осяяної внутрішнім світлом, виходять перетворені прекрасні примари». На думку К. Бальмонта, вірш «Silentium!»: про суть творчого процесу, про акт творчості, потрактований з позицій ідеалізму. В. Іванов: «слово перестало бути рівносильним змісту внутрішнього досвіду».<br>http://www.youtube.com/watch?v=23wLHT6MEUw<br>Це цікаво: Лишь жить в себе самом умей — <br>Есть целый мир в душе твоей Ф. Тютчев<br>Услід за В'ячеславом Івановим – сучасний дослідник символізму і модернізму І. Ангере: «Тютчев передбачає, що світ, особливо невидимий, настільки багатообразний і складний, що для вираження дійсних явищ життю загальноприйнята людська мова дуже бідна і що є причиною помилковості нашої мови: “Як серцю висловити себе? Думка проречена є брехня”». |
| + | |
| + | [[Image:T34ts3.jpeg]]<br> «Silentium!» залишився навіки в історії російської і світової лірики як одне з якнайглибших розумінь внутрішнього життя людської душі, обмовлюся, що так само, як і кожна епоха створює свого Гамлета, кожне покоління по-своєму читає і читатиме «Silentium!».<br>Silentium!<br>Молчи, скрывайся и таи<br>И чувства и мечты свои –<br>Пускай в душевной глубине<br>Встают и заходят оне<br>Безмолвно, как звезды в ночи, -<br>Любуйся ими – и молчи.<br>Как сердцу высказать себя?<br>Другому как понять тебя?<br>Поймёт ли он, чем ты живёшь?<br>Мысль изречённая есть ложь.<br>Взрывая, возмутишь ключи,<br>Питайся ими – и молчи.<br>Лишь жить в себе самом умей –<br>Есть целый мир в душе твоей<br>Таинственно-волшебных дум;<br>Их оглушит наружный шум,<br>Дневные разгонят лучи, -<br>Внимай их пенью – и молчи!.<br>«Кожен його вірш починався мислію, але мислію, яка, як вогненна крапка, спалахувала під впливом глибокого відчуття або сильного враження; внаслідок цього. походження свого думка р. Тютчева ніколи не є читачеві голою і відвернутою, але завжди зливається з образом, узятим зі світу душі або природи, проникається ним і сама його проникає неокремо і нерозривно», - писав Іван Сергійович Тургенев. У самій назві відчувається урочистість, що полягає в тому, що Тютчев назвав вірш не російським словом «Мовчання», а латинським «Silentium!». |
| + | |
| + | [[Image:T34ts4.jpeg]]<br>Серед кращих тютчевських віршів «Silentium!» має абсолютно особливу долю. Поет не зберігав чернеток, у виданнях його віршів розділ «Інші редакції і варіанти» надзвичайно бідний; «Silentium!» – єдиний твір, що дійшов до нас в трьох редакціях. Редакції ці свідчать не про ретельні пошуки слова, а як би про неповну недбалість автора, чи то смутно, по пам'яті відтворюючого забутий текст, чи то що взагалі не потребує точного запису свого геніального творіння.<br>Чи згодні ви з висловом поета: Мысль изреченная есть ложь? |
| + | |
| + | [[Image:T34ts5.jpeg]]<br>«Тютчев майстерно користувався перебоями ритму, підкреслюючи ними сенс вірша. На збої рядка, що починається словом “денні”, ритм, як би спіткнувшись, утворює паузу і тим підкреслює її заповітний сенс», - пише А. Горелов про ритміку тютчевського вірша. У своєму «Silentium!» поет закликає романтика вслухатися в спів «таємничо-чарівних дум» в його власній душі. Гармонія відповідності частин, гармонія сенсу і форми, фраз і рядків – такі головні засоби, за допомогою яких Тютчев створив свій великий шедевр романтичної лірики – 18 рядків про мовчання.<br>http://www.youtube.com/watch?v=xrHNDLqG2RQ<br><br> |
| + | |
| + | === Запитання на закріплення нової теми: === |
| + | |
| + | <br>Як перекладається слово Silentium?<br>Що вас вразило в цьому вірші?<br>Який ритм притаманний віршу «Тютчева Silentium»<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Поезія Ф.І. Тютчєва., Валик Н. Р. світової літератури, сш №11, м. Кривий Ріг.<br>Урок на тему : Життєвий і творчий шлях Ф.І. Тютчєва, Вонсович А. Б, учителя світової літератури, сш №12, м Тернопіль<br> Російські поети другої полоини XIX ст М., 2005. <br> Касаткина В.Н. Поетичний світогляд Ф.Й.Тютчева: Саратовський ун-т, 2006. <br> Кожінов Ст Ф.І.Тютчев. М., 2000. <br>Пігарев К.А. Ф.І.Тютчев і його час. М., 2000. <br> Творчий урок, Н.Г. МАРЧЕНКО, кандидат філологічніх наук, Ю.М. МАСЕЛЬСЬКА, асистент Полтава<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. <br><br>---- <br>Над уроком працювали <br>Марченко Н.Г. <br>Масельська Ю.М. <br>Вонсович А. Б. <br>Валик Н. Р. <br>Пилипенко В.В. <br><br><br> <br>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br> |
| | | |
| [[Category:Зарубіжна_література_10_клас]] | | [[Category:Зарубіжна_література_10_клас]] |
Версия 10:46, 10 июня 2011
Гіпермаркет Знань>>Зарубіжна література>>Зарубіжна література 10 клас. Повні уроки>> Зарубіжна література:Silentium.Повні уроки
Тема: Ф. Тютчев ”Silentium
Мета:
аналіз поезії - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
Тип уроку:
навчально - виховний
Хід уроку:
Повтторення вивченого:
Ім'я його з'явилося на сторінках друку, коли поетові було всього 14 років. 22 лютого 1818 року відомий поет, професор Московського університету Мерзляков прочитав в Суспільстві любителів російської словесності його віршоване наслідування Горація «Вельможа». Незабаром Суспільство пошанувало юного поета званням свого співробітника і надрукувало про це в своїх «Працях». Тютчев перекладає своїх улюблених латинських поетів; його вихователь, поет-перекладач Раїч, готує Тютчева до вступу до Московського університету. У листопаді 1819 р. поет був зарахований до складу студентів. Він пише вірші, відмінні по техніці, але ще учнівські. Близькі поетові особи: Раїч і двоюрідний брат А.В. Шереметов - були членами Союзу благодійності. Але вільнодумність Тютчева була вельми помірною. Неприйняття кріпацтва і деспотизму поєднується в молодого поета захистом монархічного принципу. Протягом двох років він достроково закінчив університетський курс. Навесні 1822 р. Тютчев поступив в державну колегію закордонних справ. Він був зарахований понадштатним чиновником до російської дипломатичної місії в Мюнхені і виїхав за кордон. Там він пробув більше 20 років. Юнацькі вірші Тютчева належать до поезії російського перед романтизму. http://www.youtube.com/watch?v=9mVN2A_PA7Y
Silentium
Мабуть, жодному твору Тютчева не було дано так багато суперечливих тлумачень, як віршу «Silentium». Буквою «Г» – «глибина» – на полях видання 1886 років помітив цей вірш Лев Толстой, маючи на увазі не лише глибину загальнолюдського вмісту, але і глибину тютчевського ліризму, що виразився в «Silentium!». Толстой помітив цей вірш в «Крузі читання» 30 вересня як епіграф до роздумів, пропонованим читачам того дня: «Чим уєдіненнєє людина, тим чутніше йому голос бога, що завжди зве його». «У важливих питаннях життя ми завжди одні, і наша справжня історія майже ніколи не може зрозуміти іншими. Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевне міркування між богом, нашою совістю і нами. Амієль», «Паськаль говорить: людина повинна вмирати один. Так само повинна і жити людина. У тому, що головне в житті, людина завжди одна, тобто не з людьми, а з богом» – це цитати Амієля і Паскаля, приведені тут же в «Колі читання».
Різноманіттю глибинних, потаєних сенсів тютчівського вірша немає кінця. Ось точка зору К. Д. Бальмонта: «Тютчев зрозумів необхідність того великого мовчання, з глибини якого, як із зачарованої печери, осяяної внутрішнім світлом, виходять перетворені прекрасні примари». На думку К. Бальмонта, вірш «Silentium!»: про суть творчого процесу, про акт творчості, потрактований з позицій ідеалізму. В. Іванов: «слово перестало бути рівносильним змісту внутрішнього досвіду». http://www.youtube.com/watch?v=23wLHT6MEUw Це цікаво: Лишь жить в себе самом умей — Есть целый мир в душе твоей Ф. Тютчев Услід за В'ячеславом Івановим – сучасний дослідник символізму і модернізму І. Ангере: «Тютчев передбачає, що світ, особливо невидимий, настільки багатообразний і складний, що для вираження дійсних явищ життю загальноприйнята людська мова дуже бідна і що є причиною помилковості нашої мови: “Як серцю висловити себе? Думка проречена є брехня”».
«Silentium!» залишився навіки в історії російської і світової лірики як одне з якнайглибших розумінь внутрішнього життя людської душі, обмовлюся, що так само, як і кожна епоха створює свого Гамлета, кожне покоління по-своєму читає і читатиме «Silentium!». Silentium! Молчи, скрывайся и таи И чувства и мечты свои – Пускай в душевной глубине Встают и заходят оне Безмолвно, как звезды в ночи, - Любуйся ими – и молчи. Как сердцу высказать себя? Другому как понять тебя? Поймёт ли он, чем ты живёшь? Мысль изречённая есть ложь. Взрывая, возмутишь ключи, Питайся ими – и молчи. Лишь жить в себе самом умей – Есть целый мир в душе твоей Таинственно-волшебных дум; Их оглушит наружный шум, Дневные разгонят лучи, - Внимай их пенью – и молчи!. «Кожен його вірш починався мислію, але мислію, яка, як вогненна крапка, спалахувала під впливом глибокого відчуття або сильного враження; внаслідок цього. походження свого думка р. Тютчева ніколи не є читачеві голою і відвернутою, але завжди зливається з образом, узятим зі світу душі або природи, проникається ним і сама його проникає неокремо і нерозривно», - писав Іван Сергійович Тургенев. У самій назві відчувається урочистість, що полягає в тому, що Тютчев назвав вірш не російським словом «Мовчання», а латинським «Silentium!».
Серед кращих тютчевських віршів «Silentium!» має абсолютно особливу долю. Поет не зберігав чернеток, у виданнях його віршів розділ «Інші редакції і варіанти» надзвичайно бідний; «Silentium!» – єдиний твір, що дійшов до нас в трьох редакціях. Редакції ці свідчать не про ретельні пошуки слова, а як би про неповну недбалість автора, чи то смутно, по пам'яті відтворюючого забутий текст, чи то що взагалі не потребує точного запису свого геніального творіння. Чи згодні ви з висловом поета: Мысль изреченная есть ложь?
«Тютчев майстерно користувався перебоями ритму, підкреслюючи ними сенс вірша. На збої рядка, що починається словом “денні”, ритм, як би спіткнувшись, утворює паузу і тим підкреслює її заповітний сенс», - пише А. Горелов про ритміку тютчевського вірша. У своєму «Silentium!» поет закликає романтика вслухатися в спів «таємничо-чарівних дум» в його власній душі. Гармонія відповідності частин, гармонія сенсу і форми, фраз і рядків – такі головні засоби, за допомогою яких Тютчев створив свій великий шедевр романтичної лірики – 18 рядків про мовчання. http://www.youtube.com/watch?v=xrHNDLqG2RQ
Запитання на закріплення нової теми:
Як перекладається слово Silentium? Що вас вразило в цьому вірші? Який ритм притаманний віршу «Тютчева Silentium» Список використаних джерел: Урок на тему : Поезія Ф.І. Тютчєва., Валик Н. Р. світової літератури, сш №11, м. Кривий Ріг. Урок на тему : Життєвий і творчий шлях Ф.І. Тютчєва, Вонсович А. Б, учителя світової літератури, сш №12, м Тернопіль Російські поети другої полоини XIX ст М., 2005. Касаткина В.Н. Поетичний світогляд Ф.Й.Тютчева: Саратовський ун-т, 2006. Кожінов Ст Ф.І.Тютчев. М., 2000. Пігарев К.А. Ф.І.Тютчев і його час. М., 2000. Творчий урок, Н.Г. МАРЧЕНКО, кандидат філологічніх наук, Ю.М. МАСЕЛЬСЬКА, асистент Полтава Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
---- Над уроком працювали Марченко Н.Г. Масельська Ю.М. Вонсович А. Б. Валик Н. Р. Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Предмети > Зарубіжна література > Зарубіжна література 10 клас
|