Версия 08:55, 26 сентября 2011

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Письмо. Читання. 1 клас. Повні уроки>> Українська мова: Звук г.Повні уроки

Тема:

Звук г. Закріплення звукового значення букви г, умінь читати з нею склади, слова і речення.

Мета:

познайомити учнів з буквою г і зі звуками, які вона позначає; продовжити навчання плавному поскладовому  читання; поліпшити мову, увагу і пам'ять учнів; прищеплювати учням інтерес до читання дитячої літератури.

Тип уроку:

навчально-виховний.

Дітки ви часто з батьками ходили до лісу, і що ви там збирали?
Так, правильно – гриби.
Ось послухайте цікаві віршики про гриби:
Обліпили всі пеньочки
Мами - тата сини й дочки:
Наче нитки всі тоненькі,
Вишукані й чепурненькі.

Ці грибочки невеличкі,
Із близнючок в них сестрички.
По лісах мандрують пішки,
Носять рижі босоніжки.
Слизьку шапку одягнув,
І під деревом заснув...
З задоволенням збирають
І на зиму закривають.

Отже, головними на нашому уроці стануть сьогодні звуки [г] і [г ']. Слухаємо їх ще раз, потім вимовляємо їх з закритими вухами.
 Діти виконують завдання.
 - Вони дзвонять, як дзвіночки. Робимо висновок, що вони дзвінкі. Чи є у них глухі подружки?
Так, це звуки [к] і [к '].
А зараз ми підготуємось до фізкультхвилинки.

Фізкультхвилинка:

Раз – підняти руки вгору,

Два нагнутися додолу.

Не згинайте діти ноги

Як торкаєтесь підлоги

Три, чотири – прямо встати

Будем знову починати.

Отже, дітки, сьогодні у нас в гостях звуки [г] і [г '].

Загадки

Я зараз загадаю загадки, а ви відгадаєте, але майте на увазі, що у відгадки обов'язково повинен бути звук [г] або [г '].
Дітки, до нас завітала в гості тітонька Сова, зараз вона вам розповість про букву Г російського алфавіту. А ми з вами потім порівняємо букву Г в українському та російському алфавіті.
http://www.youtube.com/watch?v=7ZmtepZ1krY
Гріша наш грав у футбол,
 Він забив у ворота ...

 Д. Гол!

 У. Назвіть перший звук.

 Д. Перший звук [г] - твердий.

 У.  На жаркому сонечку підсох
  рветься із стручків ...
 Д. Горох.
У. Під дубочком народився,
Парасолькою накрився,
Може, з лісу б пострибав,
Якби другу ногу мав.
Д. Грибок
Я думаю, діти, що ви всі вже знаєте, якою буквою позначаються звуки [г] і [г ']. А якщо хтось ще не запам'ятав, то після сьогоднішнього уроку, коли ця буква побуває в гостях і у нас, і у томик з ТЕМІК, ніхто її не забуде. Так що ж це за буква?

 Д. Це буква г.
Вивчимо віршик:
Г
Гусак гогоче: "Го-Го-Го",
Ой, друзi, я боюсь його!
А вiн смiється:"Ге,ге,ге!
Не бiйся: вчу я букву "Г "!

А зараз веселий мультфільм:
http://www.youtube.com/watch?v=2Rz0eeKAGe0
Дітки з якої букви починається назва головних героїв мультфільму?

Ґ
Ґава – три корони вкрала,
Та й у чобіт заховала.
На сторінці їх знайдіть,
Там, де буква "Ґ" стоїть.
Вправа на увагу:
Слухаємо віршик і плескаємо в долоні коли почуємо букву Г:
http://www.youtube.com/watch?v=FcEOeaEUCyM&feature=related

Слухання казки:

Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: «Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:

— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!

Дід спершу не хотів, а баба все просить та просить. Послухався він, поїхав, вирубав деревинку, зробив колисочку. Положила баба ту деревинку в колисочку — колише й пісню співає:

— Люлі-люлі, Телесику, Наварила кулешику,— І з ніжками, і з ручками Буду тебе годувати!

Колихала-колихала, аж поки полягали вони увечері спати. Встають уранці — аж з тієї деревинки та став синок маленький. Вони так зраділи, що й не сказати! Та й назвали того синка Телесиком.

Росте той синок та й росте,— і такий став гарний, що баба з дідом не навтішаються з нього.

От як підріс він, то й каже:

— Зробіть мені тату, золотий човник і срібне веселечко: буду рибку ловити та вас годувати!

От дід зробив золотий човник і срібне веселечко, спустив на річку,— він і поїхав, їздить Телесик по річці, ловить рибку та годує діда й бабу, наловить та віддасть — і знову поїде. А мати йому їсти носить. Та й каже:

— Гляди ж, сину, як я кликатиму, то пливи до бережка, а як хто чужий, то пливи далі.

От мати наварила йому снідати, принесла до берега та й кличе:

— Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

Телесик почув:

— Ближче, ближче, човнику, до бережка,— це ж моя матінка снідати принесла!

Пливе. Пристав до бережка, наївся, напився, відіпхнув золотий човник срібним весельцем і поплив далі рибку ловити.

А змія й підслухала» як мати кликала Телесика, прийшла до берега та й давай гукати товстим голосом:

— Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

А він чує:

— То ж не моєї матінки голос! Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі!

Махнув весельцем — човник і поплив. А змія стояла-стояла та й пішла від берега геть.

От мати Телесикова наварила йому обідати, понесла до бережка та й кличе:

— Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

Він почув:

— Ближче, ближче, човнику, до бережка! Це ж моя матінка мені обідати принесла.

Приплив до берега, наївся, напився, віддав матері рибку, що наловив, відіпхнув човника і поплив знову.

А змія приходить до берега та знов товстим голосом:

— Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

А він почув, що не материн голос, та й махнув весельцем:

— Пливи, пливи, човнику, далі! Пливи, пливи, човнику, далі!

Човник і поплив далі.

Змія бачить, що нічого не вдіє, та й пішла до коваля:

— Ковалю, ковалю! Скуй мені такий тоненький голосок, як у Телесикової матері!

Коваль і скував. Вона пішла до бережка й стала кликати:

— Телесику, Телесику! Приплинь, приплинь до бережка! Дам я тобі їсти й пити!

А він думав, що то мати:

— Ближче, ближче, човнику, до бережка,— то ж мені матінка їсти принесла!

Та й приплив до бережка. А змія його мерщій ухопила з човна та й понесла до своєї хати.

Приносить до хати:

— Зміючко Оленко, відчини!
Оленка й відчинила; змія ввійшла в хату.

— Зміючко Оленко, натопи піч так, щоб аж каміння розпадалося, та спечи мені Телесика, а я піду гостей покличу, та будемо гуляти.

Та й полетіла кликати гостей.

От Оленка натопила піч так, що аж каміння розпадається, а тоді й каже:

— Сідай, Телесику, на лопату! А він каже:

— Коли ж я не вмію,— як його сідати?

— Та вже сідай! — каже Оленка. Він і поклав на лопату руку.

— Так? — каже.

— Та ні-бо: сідай зовсім. Він і поклав голову:

— Отак, може?

— Та ні-бо, ні! Сідай увесь!

— А як же? Хіба так! — та й поклав ногу.

— Та ні-бо,— каже Оленка,— ні, не так!

— Ну так покажи ж,— каже Телесик,— бо я не знаю як.

Вона й почала показувати, та тільки сіла, а він за лопату та й укинув її в піч і заслінкою піч затулив; а сам замкнув хату, зліз на превисоченного явора та й сидить.

От змія прилітає з гостями.

— Зміючко Оленко, відчини. Не чуть.

— Зміючко Оленко, відчини! Не озивається.

— От вража Оленка — десь повіялась!

От сама змія відчинила хату, повходили гості, посідали за стіл.

Відслонила змія заслінку, вийняла печеню, та й їдять,— думали, що то Телесик.

Попоїли добре, повиходили на двір та й качаються на траві:

— Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись!

А Телесик із явора:

— Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!

Вони слухають: «Де це?» Та знов:

— Покочуся, повалюся, Телесикового м'ясця наївшись!

А він знову:

— Покотіться, поваліться, Оленчиного м'ясця наївшись!

Вони знову: «Що воно таке?»

Давай шукати, давай дивитися, та й угледіли Телесика на яворі. Кинулись до явора та й почали його гризти. Гризли-гризли, аж зуби поламали,— а не перегризуть. Кинулись до коваля:

— Ковалю-ковалю, скуй нам такі зуби, щоб того явора перегризти!



Коваль і скував. Вони як почали знову... От-от уже перегризуть. Коли летить табун гусей.

Телесик їх і просить:

— Гуси, гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята Та понесіть до батенька, А в батенька — їсти й пити, Ще й хороше походити!

А гуси й кажуть:

— Нехай тебе середні візьмуть! А змії гризуть-гризуть... Аж летить знову табун гусей. Телесик і просить:

— Гуси, гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята Та понесіть до батенька, А в батенька — їсти й пити, Ще й хороше походити!

Так і ці йому кажуть:

— Нехай тебе задні візьмуть!

А явір аж тріщить. Відпочинуть змії — та й знову гризуть, відпочинуть — та й знов... Аж летить іще табун гусей. Телесик так їх просить:

— Гуси, гуси, гусенята! Візьміть мене на крилята Та" понесіть до батенька, А в батенька — їсти й пити, Ще й хороше походити!

І ці кажуть:

— Нехай тебе заднє візьме!

Та й полетіли.

Сидить сердешний Телесик,— от-от явір упаде, от-от доведеться пропасти! Коли це летить собі одним одне гусеня: відбилось — насилу летить. Телесик до нього:

— Гуся, гуся, гусенятко! Візьми мене на крилятко Та понеси до батенька, А в батенька — їсти й пити, Ще й хороше походити!

От воно:

— Сідай! — каже, та й ухопило його на крила. Та втомилось, сердешне, так низько несе. А змія за ним — чи не вхопить його — женеться. Та таки не наздогнала. От гусеня принесло та й посадовило Телесика на причілку знадвору, а само ходить по двору, пасеться.

Сидить Телесик на причілку та й слухає, що в хаті робиться. А баба напекла пиріжків, виймає з печі й каже:

— Це тобі, діду, пиріжок, а це мені пиріжок! А Телесик знадвору:

— А мені?
А вона знову виймає пиріжки та й каже:

— Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені! А Телесик знов:

— А мені? Вони й почули.

— Що це? Чи ти чуєш, діду, щось наче гукає?

— Та то,— каже дід,— мабуть, так учувається.

То знов баба:

— Оце тобі, дідусю, пиріжок, а це мені!

— А мені? — з причілка каже Телесик.

— От же таки озивається! — говорить баба та зирк у вікно,— аж на причілку Телесик. Вони тоді з хати, та вхопили його, та внесли в хату, та такі раді!

А гусятко ходить по двору, мати й побачила:

— Он гусятко ходить. Піду впіймаю та заріжу. А Телесик каже:

— Ні, мамо, не ріжте, а нагодуйте його! Коли б не воно, то я б у вас і не був.

От вони нагодували його, і напоїли, і під крильце насипали пшона. Так воно й полетіло.

От вам казочка, а мені бубликів в'язочка.
Дітки які тварини допомогли Івасику Телесику?
Опишіть їх.
Дітки, а які слова з буквою Г ви запам’ятали?
Урок з української мови для учнів початкової школи.Святченко Ольга Миколаївна,учитель початкових класів.Костянтинівська спеціалізована школа Смілянського району Черкаської обл.
Читаночка. Післябукварик (посібник)Вашуленко М.С.,Захарійчук М.Д.,Науменко В.О.Видавництво: Мальва-ОСО  — 2009 р.
"Українська енциклопедія" імені М. П. Бажана.
Буквар (підручник) Прищепа К.С.,Колесниченко В.І.Видавництво: Форум, Генеза. — 2009 р.
Мова для першокласника Василенко М.С.Видавництво:Освіта. — 2009 р.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
---
Над уроком працювали
Мисик О. М.
Святченко О. М.
Пилипенко В. В.
Жолник Р.М.