KNOWLEDGE HYPERMARKET


Встановлення більшовицької влади. Повний урок
 
Строка 1: Строка 1:
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 5 клас. Повні уроки|Історія України 5 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Історія України: Встановлення більшовицької влади. Повний урок<metakeywords>гіпермаркет знань, повні уроки, повний урок, історія повний урок, історія урок скачати, Історія України 5 клас урок, Історія України скачати, Історія України безкоштовно урок, 5 клас, урок, на тему, Встановлення більшовицької влади, урок Встановлення більшовицької влади</metakeywords>'''  
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]&gt;&gt;[[Історія України|Історія України]]&gt;&gt;[[Історія України 5 клас. Повні уроки|Історія України 5 клас. Повні уроки]]&gt;&gt; Історія України: Встановлення більшовицької влади. Повний урок<metakeywords>гіпермаркет знань, повні уроки, повний урок, історія повний урок, історія урок скачати, Історія України 5 клас урок, Історія України скачати, Історія України безкоштовно урок, 5 клас, урок, на тему, Встановлення більшовицької влади, урок Встановлення більшовицької влади</metakeywords>'''  
-
===Тип уроку===
+
=== Тип уроку ===
-
Засвоєння нових знань
+
-
===Мета===
+
-
Формування в учнів системних знань про встановлення більшовицької влади на українських землях та про практику військового комунізму.
+
-
===Завдання===  
+
-
*перевірка домашнього завдання, закріплення нових знань;
+
Засвоєння нових знань  
-
*засвоєня знань про події 1917-1918 рр.;
+
=== Мета ===
-
*формування чіткого уявлення про ідеологію та практику військового комунізму;
+
Формування в учнів системних знань про встановлення [[Встановлення_більшовицької_влади|більшовицької влади]] на українських землях та про практику військового комунізму.
-
*розвиток навичок аналізу матеріалу.
+
=== Завдання ===
-
===Ключові поняття===
+
*перевірка домашнього завдання, закріплення нових знань;
-
Більшовизм, громадянська війна, націоналізація, Брестський мир, політика воєнного (військового) комунізму.  
+
 
 +
*засвоєня знань про події 1917-1918 рр.;
 +
 
 +
*формування чіткого уявлення про ідеологію та практику [[Доба_"воєнного_комунізму".Повні_уроки|військового комунізму]];
 +
 
 +
*розвиток навичок аналізу матеріалу.
 +
 
 +
=== Ключові поняття ===
 +
 
 +
[[Російська_революція_1917_р._Більшовицький_переворот.|Більшовизм]], [[Громадянська_війна_в_Іспанії_(1936—1939_рр.)|громадянська війна]], націоналізація, Брестський мир, політика воєнного (військового) комунізму.  
 +
 
 +
=== Хід уроку ===
 +
 
 +
=== Організаційний момент ===
-
===Хід уроку===
 
-
===Організаційний момент===
 
Привітання, оголошення теми та мети уроку.  
Привітання, оголошення теми та мети уроку.  
-
===Повторення минулої теми===
+
 
 +
=== Повторення минулої теми ===
 +
 
Повторення вивченого матеріалу та перевірка домашнього завдання.  
Повторення вивченого матеріалу та перевірка домашнього завдання.  
-
===Вивчення нового матеріалу===
+
=== Вивчення нового матеріалу ===
 +
 
 +
Процес створення нової держави охоплював період з жовтня 1917, часу початку Жовтневої революції, до літа 1818, коли радянська державність була закріплена [[Конституция_—_основной_закон_страны|Конституцією]]. Центральним тезою нової влади стала ідея експорту світової революції і створення соціалістичної держави. У рамках цієї ідеї було висунуте гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» Основним завданням більшовиків було питання влади, тому основна увага приділялась не соціально-економічним перетворенням, а зміцненню центральної і регіональної влади.
 +
 
 +
<br>[[Image:IstUkr5-povni-29-proletari.png|350px|українська рср]]<br>25 жовтня 1917 II з'їзд Рад прийняв Декрет про владу, декларованого переходу всієї влади до Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Арешт Тимчасового уряду, ліквідація на місцях земських і міських управ стали першими кроками по знищенню адміністрації, створеної колишньою владою. 27 жовтня 1917 було вирішено сформувати радянський уряд - Рада Народних Комісарів (С / Ж), який повинен діяти до обрання Установчих зборів. У нього ввійшли 62 більшовика, 29 лівих есерів. Замість міністерств було створено понад 20 народних комісаріатів (наркоматів). Вищим законодавчим органом став з'їзд Рад, на чолі з Леніним. У перервах між його засіданнями законодавчі функції здійснював Всеросійський Центральний Виконавчий комітет (ВЦВК), очолюваний Л. Каменевим і М. Свердловим. Для боротьби з контрреволюцією і саботажем була утворена Всеросійська надзвичайна комісія (ВЧК), очолена Ф. Дзержинським. З тією ж метою були створені революційні суди. Ці органи зіграли велику роль у встановленні радянської влади і диктатури [[Ілюстрації:_Повсякденне_життя_людей._Дозвілля._Наслідки_урбанізації._Аристократія,_буржуазія_і_пролетаріат._Родинні_стосунки|пролетаріат]]у.
 +
 
 +
<br>[[Image:IstUkr5-povni-29-lenin.jpg|350px|В.Ленін]]
 +
 
 +
''В.Ленін''
 +
 
 +
<br>У листопаді-грудні 1917 р. відбулися вибори до Установчих зборів, в ході яких есери отримали 40% голосів, більшовики - 24%, меншовики - 2%. Таким чином, більшовики не отримали більшості і, усвідомивши загрозу одноосібного правління, були змушені розігнати Установчі збори. 28 листопада був нанесений удар по кадетської партії - пройшли арешти членів Установчих зборів, що входили до ЦК партії кадетів, П. Долгорукова, Ф. Кокошкіна, В. Степанова, А. Шингарьова та ін На першому засіданні Установчих зборів, що відкрився 5 січня 1918 р . в Таврійському палаці, більшовики і підтримували їх ліві есери опинилися в меншості. Більшість делегатів відмовилося визнати РНК урядом і зажадало передачі всієї повноти влади Установчих зборів. Тому в ніч з 6 на 7 січня ВЦВК затвердив декрет про розпуск Установчих зборів. Демонстрації в його підтримку були розігнані. Таким чином, впав останній орган, обраний демократичним шляхом. Репресії, які розпочалися з партії кадетів, показали, що більшовики прагнуть до диктатури і одноосібного правління. [[Встановлення_радянської_влади._Громадянська_війна_і_національно-визвольні_рухи_народів_колишньої_Російської_Імперії.|Громадянська війна]] стала неминучістю.
 +
 
 +
<br>[[Image:IstUkr5-povni-29-voen.kommun.jpg|350px|чи допоміг ти Донбасу]]
 +
 
 +
<br>Ще 10 листопада 1917 РНК ухвалив почати поступове скорочення небоєспроможною російської армії. 16 грудня введено виборність командного складу та посадових осіб, скасовано всі чини і звання, вся повнота влади в армії була передана солдатських комітетів і Радам... 15 січня 1918 РНК ухвалив Декрет про створення Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА) на добровільній основі, а 29 січня - Робітничо-селянського Червоного Флоту.
-
Процес створення нової держави охоплював період з жовтня 1917, часу початку Жовтневої революції, до літа 1818, коли радянська державність була закріплена Конституцією. Центральним тезою нової влади стала ідея експорту світової революції і створення соціалістичної держави. У рамках цієї ідеї було висунуте гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» Основним завданням більшовиків було питання влади, тому основна увага приділялась не соціально-економічним перетворенням, а зміцненню центральної і регіональної влади.<br>[[Image:IstUkr5-povni-29-proletari.png|center|IstUkr5-povni-29-proletari.png]]<br>25 жовтня 1917 II з'їзд Рад прийняв Декрет про владу, декларованого переходу всієї влади до Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Арешт Тимчасового уряду, ліквідація на місцях земських і міських управ стали першими кроками по знищенню адміністрації, створеної колишньою владою. 27 жовтня 1917 було вирішено сформувати радянський уряд - Рада Народних Комісарів (С / Ж), який повинен діяти до обрання Установчих зборів. У нього ввійшли 62 більшовика, 29 лівих есерів. Замість міністерств було створено понад 20 народних комісаріатів (наркоматів). Вищим законодавчим органом став з'їзд Рад, на чолі з Леніним. У перервах між його засіданнями законодавчі функції здійснював Всеросійський Центральний Виконавчий комітет (ВЦВК), очолюваний Л. Каменевим і М. Свердловим. Для боротьби з контрреволюцією і саботажем була утворена Всеросійська надзвичайна комісія (ВЧК), очолена Ф. Дзержинським. З тією ж метою були створені революційні суди. Ці органи зіграли велику роль у встановленні радянської влади і диктатури пролетаріату.<br>[[Image:IstUkr5-povni-29-lenin.jpg]]
 
-
''В.Ленін'' <br>У листопаді-грудні 1917 р. відбулися вибори до Установчих зборів, в ході яких есери отримали 40% голосів, більшовики - 24%, меншовики - 2%. Таким чином, більшовики не отримали більшості і, усвідомивши загрозу одноосібного правління, були змушені розігнати Установчі збори. 28 листопада був нанесений удар по кадетської партії - пройшли арешти членів Установчих зборів, що входили до ЦК партії кадетів, П. Долгорукова, Ф. Кокошкіна, В. Степанова, А. Шингарьова та ін На першому засіданні Установчих зборів, що відкрився 5 січня 1918 р . в Таврійському палаці, більшовики і підтримували їх ліві есери опинилися в меншості. Більшість делегатів відмовилося визнати РНК урядом і зажадало передачі всієї повноти влади Установчих зборів. Тому в ніч з 6 на 7 січня ВЦВК затвердив декрет про розпуск Установчих зборів. Демонстрації в його підтримку були розігнані. Таким чином, впав останній орган, обраний демократичним шляхом. Репресії, які розпочалися з партії кадетів, показали, що більшовики прагнуть до диктатури і одноосібного правління. Громадянська війна стала неминучістю.<br>[[Image:IstUkr5-povni-29-voen.kommun.jpg|IstUkr5-povni-29-voen.kommun.jpg]]<br>Ще 10 листопада 1917 РНК ухвалив почати поступове скорочення небоєспроможною російської армії. 16 грудня введено виборність командного складу та посадових осіб, скасовано всі чини і звання, вся повнота влади в армії була передана солдатських комітетів і Радам .. 15 січня 1918 РНК ухвалив Декрет про створення Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА) на добровільній основі, а 29 січня - Робітничо-селянського Червоного Флоту.
 
[[Image:IstUkr5-povni-29-RSCHA.jpg]]  
[[Image:IstUkr5-povni-29-RSCHA.jpg]]  
-
До квітня 1918 перший етап будівництва РСЧА був частково завершений шляхом створення добровольчої армії чисельністю близько 195 тис. чоловік. У її склад окрім представників різних національностей Росії увійшли і вихідці з інших країн, що відповідало курсу більшовиків на підтримку у майбутньому світової революції. На початку березня 1918 для керівництва всіма військовими операціями створюється Вища військова рада, головою якого був Л. Троцький, У квітні 1918 р. вводиться обов'язкове військове навчання робітників і селянської бідноти. Був затверджений інститут військових комісарів.<br>  
+
 
 +
 
 +
До квітня 1918 перший етап будівництва РСЧА був частково завершений шляхом створення добровольчої армії чисельністю близько 195 тис. чоловік. У її склад окрім представників різних національностей Росії увійшли і вихідці з інших країн, що відповідало курсу більшовиків на підтримку у майбутньому світової [[Відео_до_уроку:_Російська_революція_1917_р._Більшовицький_переворот.|революції]]. На початку березня 1918 для керівництва всіма військовими операціями створюється Вища військова рада, головою якого був Л. Троцький, У квітні 1918 р. вводиться обов'язкове військове навчання робітників і селянської бідноти. Був затверджений інститут військових комісарів.<br>  
 +
 
 +
 
{{#ev:youtube|zo-0XCDdilQ}}  
{{#ev:youtube|zo-0XCDdilQ}}  
 +
 +
{{#ev:youtube|ukkFVV5X0p4}}  
{{#ev:youtube|ukkFVV5X0p4}}  
-
<br>Намагаючись легітимізувати (тобто узаконити, від лат. Lex - закон), влада більшовиків на V з'їзді Рад у Москві в липні 1918 була прийнята Конституція, в якій закріплювалися перемоги Рад як органу диктатури пролетаріату і селянства. Росія проголошувалася федеративною республікою і тепер іменувалася Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (РРФСР). Кінцевою метою ставилося створення «соціалістичного суспільства», в якому не буде ні поділу на класи, ні державної влади. Робітники отримували перевагу на виборах делегатів на з'їзд - 1 депутат від 25 тис. осіб, селяни - від 125 тис. Голосування було відкритим, виборці обирали делегатів не на з'їзді, а через волосні, повітові і губернські з'їзди. Таким чином, виборче право було непрямим, нерівним, невсеобщім. Конституція носила чітко виражений класовий характер. Після підписання Брестського миру з критикою виступили ліві есери, що були до цього єдиною партією, яка підтримувала більшовиків. Це стало приводом для встановлення однопартійної системи. Ліві есери були розгромлені, а більшовицька партія стала одноосібним правителем країни.  
+
<br>Намагаючись легітимізувати (тобто узаконити, від лат. Lex - [[Тема_22-23._Великий_дім_–_держава,_лад_у_ньому-закон.|закон]]), влада більшовиків на V з'їзді Рад у Москві в липні 1918 була прийнята Конституція, в якій закріплювалися перемоги Рад як органу диктатури пролетаріату і селянства. Росія проголошувалася федеративною республікою і тепер іменувалася Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (РРФСР). Кінцевою метою ставилося створення «соціалістичного суспільства», в якому не буде ні поділу на класи, ні державної влади. Робітники отримували перевагу на виборах делегатів на з'їзд - 1 депутат від 25 тис. осіб, селяни - від 125 тис. Голосування було відкритим, виборці обирали делегатів не на з'їзді, а через волосні, повітові і губернські з'їзди. Таким чином, виборче право було непрямим, нерівним, невсеобщім. [[Ілюстрації_до_теми_"Що_таке_конституція._Як_Конституція_врегульовує_життя_громадян_України"|Конституція]] носила чітко виражений класовий характер. Після підписання Брестського миру з критикою виступили ліві есери, що були до цього єдиною партією, яка підтримувала більшовиків. Це стало приводом для встановлення однопартійної системи. Ліві есери були розгромлені, а більшовицька партія стала одноосібним правителем країни.  
 +
 
 +
<br>'''Соціально-економічні перетворення'''<br><br>Перші ж місяці перебування більшовиків при владі і їх революційні перетворення показали неготовність нової влади до ефективної економічної політики. Найбільшу увагу відводилося «руйнівним» і «нищівним» засобам у виробленні стратегії економічних реформ.<br><br>У соціальній сфері ліквідовувалися стану, декларувалося рівноправність націй. Панівними класами оголошувалися пролетаріат (диктатура пролетаріату) і бідніше [[«Камінний_хрест»_—_трагедія_переселення_галицьких_селян_до_Канади._«Сини»_—_заповіт_синам|селянство]]. Як клас фізично знищувалися дворянство, вище офіцерство і опозиційна інтелігенція. Політичних прав позбавлялися торговці, священнослужителі, колишні службовці поліції і селяни-експлуататори (кулаки, які використовували найману працю). Інтелігенція розглядалася як прошарок між буржуазією і пролетаріатом.<br>
 +
 
 +
<br>У сільському господарстві в 1918 р. почалася реалізація Декрету про землю. Конфісковані у поміщиків землі розподілялися серед селян. Наділяючи селян землею, більшовики сподівалися, що ті з почуття класової солідарності стануть забезпечувати місто хлібом. Однак село погоджувалася надати продовольство лише в обмін на промислові товари. Невміння організувати постачання села промтоварами в обмін на сільгосппродукцію призвело до ще більшого посилення продовольчої кризи. У результаті більшовики почали політику насильницького вилучення продовольства (продовольча [[Диктатура_Цезаря|диктатура]]), проводилися розстріли приховували хліб 'селян. Широкого поширення набула кампанія з конфіскації власності буржуазії і націоналізації підприємств (перехід їх з приватної власності в державну). Сукупність дій Рад з вилучення, конфіскації та переділу власності отримала назву політики «червоногвардійської атаки на капітал», що призвела до розвалу і дезорганізації виробництва.<br>
 +
 
 +
=== Аналіз вивченого ===
-
<br>'''Соціально-економічні перетворення'''<br><br>Перші ж місяці перебування більшовиків при владі і їх революційні перетворення показали неготовність нової влади до ефективної економічної політики. Найбільшу увагу відводилося «руйнівним» і «нищівним» засобам у виробленні стратегії економічних реформ.<br><br>У соціальній сфері ліквідовувалися стану, декларувалося рівноправність націй. Панівними класами оголошувалися пролетаріат (диктатура пролетаріату) і бідніше селянство. Як клас фізично знищувалися дворянство, вище офіцерство і опозиційна інтелігенція. Політичних прав позбавлялися торговці, священнослужителі, колишні службовці поліції і селяни-експлуататори (кулаки, які використовували найману працю). Інтелігенція розглядалася як прошарок між буржуазією і пролетаріатом.<br>[[Image:IstUkr5-povni-29-voen.kommun.jpg|IstUkr5-povni-29-voen.kommun.jpg]]<br>У сільському господарстві в 1918 р. почалася реалізація Декрету про землю. Конфісковані у поміщиків землі розподілялися серед селян. Наділяючи селян землею, більшовики сподівалися, що ті з почуття класової солідарності стануть забезпечувати місто хлібом. Однак село погоджувалася надати продовольство лише в обмін на промислові товари. Невміння організувати постачання села промтоварами в обмін на сільгосппродукцію призвело до ще більшого посилення продовольчої кризи. У результаті більшовики почали політику насильницького вилучення продовольства (продовольча диктатура), проводилися розстріли приховували хліб 'селян. Широкого поширення набула кампанія з конфіскації власності буржуазії і націоналізації підприємств (перехід їх з приватної власності в державну). Сукупність дій Рад з вилучення, конфіскації та переділу власності отримала назву політики «червоногвардійської атаки на капітал», що призвела до розвалу і дезорганізації виробництва.<br>
 
-
===Аналіз вивченого===
 
'''Завдання''': проаналізувати інформацію про соціально-економічні перетворення, здійснені большовиками. Відповісти на запитання: чи були ці перетворення позитивними? Чому?<br>  
'''Завдання''': проаналізувати інформацію про соціально-економічні перетворення, здійснені большовиками. Відповісти на запитання: чи були ці перетворення позитивними? Чому?<br>  
 +
 +
{{#ev:youtube|wEvLGTwnqdk}}  
{{#ev:youtube|wEvLGTwnqdk}}  
-
<br>'''Ідеологія і практика військового комунізму'''<br><br>Економічна політика Радянської держави (проводилася до непу) отримала назву «воєнного комунізму», що характеризується в історичній літературі як сукупність надзвичайних заходів, викликаних умовами громадянської війни, і має деякі риси комуністичного розподілу матеріальних благ і послуг (зрівнювання). Крім того, «воєнний комунізм» був системою поглядів, що відбивали політичні кроки уряду щодо посилення воєнізації, дисципліни і централізації.  
+
<br>'''Ідеологія і практика військового комунізму'''<br><br>Економічна політика [[Встановлення_радянської_влади._Громадянська_війна_і_національно-визвольні_рухи_народів_колишньої_Російської_Імперії.Повні_уроки|Радянської держави]] (проводилася до непу) отримала назву «воєнного комунізму», що характеризується в історичній літературі як сукупність надзвичайних заходів, викликаних умовами громадянської війни, і має деякі риси комуністичного розподілу матеріальних благ і послуг (зрівнювання). Крім того, «воєнний комунізм» був системою поглядів, що відбивали політичні кроки уряду щодо посилення воєнізації, дисципліни і централізації.  
<br> {{#ev:youtube|L1L4NqJCNwM}}  
<br> {{#ev:youtube|L1L4NqJCNwM}}  
-
<br>Передумови виникнення ідеології і практики «військового комунізму» витікали з особливостей соціально-економічної ситуації в Росії як країни другого ешелону й із сутності партії, яка прийшла до влади в жовтні 1917. Так, наприклад, стрибкоподібне розвиток економіки неминуче збільшувало питома вага маргіналів - людей зневірених, озлоблених, яких легко підштовхнути до крайніх заходів, легко переконати в різних утопіях. Крім того, більшовицька партія була партією тоталітарної, для якої характерні жорстокий централізм, єдина ідеологія, полуармейская дисципліна. Радикальні методи, прийнятні для боротьби за владу, були перенесені керівництвом більшовиків на економіку, ідеологію і культуру. Таким чином, живучість зрівняльних і утопічних ідей про загальну рівність, досвід державного примусу, що склався в роки світової війни, тоталітарний: характер більшовицької партії, віддавала перевагу методам насильства, стали причинами виникнення ідеології і практики «військового комунізму».
+
<br>Передумови виникнення ідеології і практики «військового [[Доба_"воєнного_комунізму".|комунізм]]у» витікали з особливостей соціально-економічної ситуації в Росії як країни другого ешелону й із сутності партії, яка прийшла до влади в жовтні 1917. Так, наприклад, стрибкоподібне розвиток економіки неминуче збільшувало питома вага маргіналів - людей зневірених, озлоблених, яких легко підштовхнути до крайніх заходів, легко переконати в різних утопіях. Крім того, більшовицька партія була партією тоталітарної, для якої характерні жорстокий централізм, єдина ідеологія, полуармейская дисципліна. Радикальні методи, прийнятні для боротьби за владу, були перенесені керівництвом більшовиків на економіку, ідеологію і культуру. Таким чином, живучість зрівняльних і утопічних ідей про загальну рівність, досвід державного примусу, що склався в роки світової війни, тоталітарний: характер більшовицької партії, віддавала перевагу методам насильства, стали причинами виникнення ідеології і практики «військового комунізму».  
-
===Домашнє завдання===
+
 
 +
=== Домашнє завдання ===
1. Вивчення матеріалу за підручником та атласом.  
1. Вивчення матеріалу за підручником та атласом.  
Строка 57: Строка 91:
2. Пояснити термін "червоний терор". Яке відношення він має до теми, що вивчається?  
2. Пояснити термін "червоний терор". Яке відношення він має до теми, що вивчається?  
-
3. Прочитати текст Четвертого універсалу ЦР, проаналізувати, використовуючи запитання минулої теми (див. "Відродження Української держави в 1917-1920 рр. Повний урок")  
+
3. Прочитати текст [[Переговори_у_Брест-Литовську._Мирний_договір._ІУ_Універсал._Конспект_уроку|Четвертого універсалу ЦР]], проаналізувати, використовуючи запитання минулої теми (див. "Відродження Української держави в 1917-1920 рр. Повний урок")  
 +
 
 +
 
 +
 
 +
[[Image:12-uryad_21-univers-ist5.jpg|350px|Четвертий універсал]]
<br>  
<br>  
Строка 63: Строка 101:
'''Список використаних джерел: '''  
'''Список використаних джерел: '''  
-
1. Урок "Встановлення влади більшовиків на українських землях" учителя історії Обух Л.Д., м. Ніжин  
+
''1. Урок "Встановлення влади більшовиків на українських землях" учителя історії Обух Л.Д., м. Ніжин''
-
2. Урок "Політика воєнного комунізму: втілення та наслідки для України" учителя Кехененко Ш.М., м. Чернівці  
+
''2. Урок "Політика воєнного комунізму: втілення та наслідки для ''[[Я_і_Україна|''України'']]''" учителя Кехененко Ш.М., м. Чернівці''
-
3. Андреас Каппелер Мала історія України.- 2007 р.
+
''3. Андреас Каппелер Мала історія України.- 2007 р.''
-
4. Мельник А. І. Історія України: Навчальний посібник.– К., 2008 р.
+
''4. Мельник А. І. Історія України: Навчальний посібник.– К., 2008 р.''
<br>  
<br>  
Строка 75: Строка 113:
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''  
''Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.''  
-
----  
+
----
'''Над уроком працювали'''  
'''Над уроком працювали'''  
Строка 81: Строка 119:
Кехененко Ш.М.  
Кехененко Ш.М.  
-
Любименко В.В.
+
Любименко В.В.  
-
Обух Л.Д.
+
Обух Л.Д.  
----
----

Текущая версия на 17:04, 5 июля 2012

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 5 клас. Повні уроки>> Історія України: Встановлення більшовицької влади. Повний урок

Содержание

Тип уроку

Засвоєння нових знань

Мета

Формування в учнів системних знань про встановлення більшовицької влади на українських землях та про практику військового комунізму.

Завдання

  • перевірка домашнього завдання, закріплення нових знань;
  • засвоєня знань про події 1917-1918 рр.;
  • розвиток навичок аналізу матеріалу.

Ключові поняття

Більшовизм, громадянська війна, націоналізація, Брестський мир, політика воєнного (військового) комунізму.

Хід уроку

Організаційний момент

Привітання, оголошення теми та мети уроку.

Повторення минулої теми

Повторення вивченого матеріалу та перевірка домашнього завдання.

Вивчення нового матеріалу

Процес створення нової держави охоплював період з жовтня 1917, часу початку Жовтневої революції, до літа 1818, коли радянська державність була закріплена Конституцією. Центральним тезою нової влади стала ідея експорту світової революції і створення соціалістичної держави. У рамках цієї ідеї було висунуте гасло «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» Основним завданням більшовиків було питання влади, тому основна увага приділялась не соціально-економічним перетворенням, а зміцненню центральної і регіональної влади.


українська рср
25 жовтня 1917 II з'їзд Рад прийняв Декрет про владу, декларованого переходу всієї влади до Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Арешт Тимчасового уряду, ліквідація на місцях земських і міських управ стали першими кроками по знищенню адміністрації, створеної колишньою владою. 27 жовтня 1917 було вирішено сформувати радянський уряд - Рада Народних Комісарів (С / Ж), який повинен діяти до обрання Установчих зборів. У нього ввійшли 62 більшовика, 29 лівих есерів. Замість міністерств було створено понад 20 народних комісаріатів (наркоматів). Вищим законодавчим органом став з'їзд Рад, на чолі з Леніним. У перервах між його засіданнями законодавчі функції здійснював Всеросійський Центральний Виконавчий комітет (ВЦВК), очолюваний Л. Каменевим і М. Свердловим. Для боротьби з контрреволюцією і саботажем була утворена Всеросійська надзвичайна комісія (ВЧК), очолена Ф. Дзержинським. З тією ж метою були створені революційні суди. Ці органи зіграли велику роль у встановленні радянської влади і диктатури пролетаріату.


В.Ленін

В.Ленін


У листопаді-грудні 1917 р. відбулися вибори до Установчих зборів, в ході яких есери отримали 40% голосів, більшовики - 24%, меншовики - 2%. Таким чином, більшовики не отримали більшості і, усвідомивши загрозу одноосібного правління, були змушені розігнати Установчі збори. 28 листопада був нанесений удар по кадетської партії - пройшли арешти членів Установчих зборів, що входили до ЦК партії кадетів, П. Долгорукова, Ф. Кокошкіна, В. Степанова, А. Шингарьова та ін На першому засіданні Установчих зборів, що відкрився 5 січня 1918 р . в Таврійському палаці, більшовики і підтримували їх ліві есери опинилися в меншості. Більшість делегатів відмовилося визнати РНК урядом і зажадало передачі всієї повноти влади Установчих зборів. Тому в ніч з 6 на 7 січня ВЦВК затвердив декрет про розпуск Установчих зборів. Демонстрації в його підтримку були розігнані. Таким чином, впав останній орган, обраний демократичним шляхом. Репресії, які розпочалися з партії кадетів, показали, що більшовики прагнуть до диктатури і одноосібного правління. Громадянська війна стала неминучістю.


чи допоміг ти Донбасу


Ще 10 листопада 1917 РНК ухвалив почати поступове скорочення небоєспроможною російської армії. 16 грудня введено виборність командного складу та посадових осіб, скасовано всі чини і звання, вся повнота влади в армії була передана солдатських комітетів і Радам... 15 січня 1918 РНК ухвалив Декрет про створення Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА) на добровільній основі, а 29 січня - Робітничо-селянського Червоного Флоту.


IstUkr5-povni-29-RSCHA.jpg


До квітня 1918 перший етап будівництва РСЧА був частково завершений шляхом створення добровольчої армії чисельністю близько 195 тис. чоловік. У її склад окрім представників різних національностей Росії увійшли і вихідці з інших країн, що відповідало курсу більшовиків на підтримку у майбутньому світової революції. На початку березня 1918 для керівництва всіма військовими операціями створюється Вища військова рада, головою якого був Л. Троцький, У квітні 1918 р. вводиться обов'язкове військове навчання робітників і селянської бідноти. Був затверджений інститут військових комісарів.






Намагаючись легітимізувати (тобто узаконити, від лат. Lex - закон), влада більшовиків на V з'їзді Рад у Москві в липні 1918 була прийнята Конституція, в якій закріплювалися перемоги Рад як органу диктатури пролетаріату і селянства. Росія проголошувалася федеративною республікою і тепер іменувалася Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (РРФСР). Кінцевою метою ставилося створення «соціалістичного суспільства», в якому не буде ні поділу на класи, ні державної влади. Робітники отримували перевагу на виборах делегатів на з'їзд - 1 депутат від 25 тис. осіб, селяни - від 125 тис. Голосування було відкритим, виборці обирали делегатів не на з'їзді, а через волосні, повітові і губернські з'їзди. Таким чином, виборче право було непрямим, нерівним, невсеобщім. Конституція носила чітко виражений класовий характер. Після підписання Брестського миру з критикою виступили ліві есери, що були до цього єдиною партією, яка підтримувала більшовиків. Це стало приводом для встановлення однопартійної системи. Ліві есери були розгромлені, а більшовицька партія стала одноосібним правителем країни.


Соціально-економічні перетворення

Перші ж місяці перебування більшовиків при владі і їх революційні перетворення показали неготовність нової влади до ефективної економічної політики. Найбільшу увагу відводилося «руйнівним» і «нищівним» засобам у виробленні стратегії економічних реформ.

У соціальній сфері ліквідовувалися стану, декларувалося рівноправність націй. Панівними класами оголошувалися пролетаріат (диктатура пролетаріату) і бідніше селянство. Як клас фізично знищувалися дворянство, вище офіцерство і опозиційна інтелігенція. Політичних прав позбавлялися торговці, священнослужителі, колишні службовці поліції і селяни-експлуататори (кулаки, які використовували найману працю). Інтелігенція розглядалася як прошарок між буржуазією і пролетаріатом.


У сільському господарстві в 1918 р. почалася реалізація Декрету про землю. Конфісковані у поміщиків землі розподілялися серед селян. Наділяючи селян землею, більшовики сподівалися, що ті з почуття класової солідарності стануть забезпечувати місто хлібом. Однак село погоджувалася надати продовольство лише в обмін на промислові товари. Невміння організувати постачання села промтоварами в обмін на сільгосппродукцію призвело до ще більшого посилення продовольчої кризи. У результаті більшовики почали політику насильницького вилучення продовольства (продовольча диктатура), проводилися розстріли приховували хліб 'селян. Широкого поширення набула кампанія з конфіскації власності буржуазії і націоналізації підприємств (перехід їх з приватної власності в державну). Сукупність дій Рад з вилучення, конфіскації та переділу власності отримала назву політики «червоногвардійської атаки на капітал», що призвела до розвалу і дезорганізації виробництва.

Аналіз вивченого

Завдання: проаналізувати інформацію про соціально-економічні перетворення, здійснені большовиками. Відповісти на запитання: чи були ці перетворення позитивними? Чому?




Ідеологія і практика військового комунізму

Економічна політика Радянської держави (проводилася до непу) отримала назву «воєнного комунізму», що характеризується в історичній літературі як сукупність надзвичайних заходів, викликаних умовами громадянської війни, і має деякі риси комуністичного розподілу матеріальних благ і послуг (зрівнювання). Крім того, «воєнний комунізм» був системою поглядів, що відбивали політичні кроки уряду щодо посилення воєнізації, дисципліни і централізації.



Передумови виникнення ідеології і практики «військового комунізму» витікали з особливостей соціально-економічної ситуації в Росії як країни другого ешелону й із сутності партії, яка прийшла до влади в жовтні 1917. Так, наприклад, стрибкоподібне розвиток економіки неминуче збільшувало питома вага маргіналів - людей зневірених, озлоблених, яких легко підштовхнути до крайніх заходів, легко переконати в різних утопіях. Крім того, більшовицька партія була партією тоталітарної, для якої характерні жорстокий централізм, єдина ідеологія, полуармейская дисципліна. Радикальні методи, прийнятні для боротьби за владу, були перенесені керівництвом більшовиків на економіку, ідеологію і культуру. Таким чином, живучість зрівняльних і утопічних ідей про загальну рівність, досвід державного примусу, що склався в роки світової війни, тоталітарний: характер більшовицької партії, віддавала перевагу методам насильства, стали причинами виникнення ідеології і практики «військового комунізму».

Домашнє завдання

1. Вивчення матеріалу за підручником та атласом.

2. Пояснити термін "червоний терор". Яке відношення він має до теми, що вивчається?

3. Прочитати текст Четвертого універсалу ЦР, проаналізувати, використовуючи запитання минулої теми (див. "Відродження Української держави в 1917-1920 рр. Повний урок")


Четвертий універсал


Список використаних джерел:

1. Урок "Встановлення влади більшовиків на українських землях" учителя історії Обух Л.Д., м. Ніжин

2. Урок "Політика воєнного комунізму: втілення та наслідки для України" учителя Кехененко Ш.М., м. Чернівці

3. Андреас Каппелер Мала історія України.- 2007 р.

4. Мельник А. І. Історія України: Навчальний посібник.– К., 2008 р.


Скомпоновано та відредактовано Любименко В.В.


Над уроком працювали

Кехененко Ш.М.

Любименко В.В.

Обух Л.Д.



Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов  высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.

Предмети > Історія України > Історія України 5 клас