'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості<br>'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний<br>'''Хід уроку:'''<br>Байка- коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.<br>Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети. До форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.<br>Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.<br>Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки. Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу.<br>Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст. <br>Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі. У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.<br>Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. – 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. <br>У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.<br>Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на долю людей.<br>З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).<br>Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695). Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.<br>У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття. Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».<br>Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми.
+
'''Тема:''' Байка як жанр літератури та її особливості<br>'''Мета:''' познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка.<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>'''Тип уроку: '''навчально - виховний<br>'''Хід уроку:''' <br>Байка- коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні.<br>Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети.
+
+
{{#ev:youtube|I1Jm3QVkWX4}}
+
+
До форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири.<br>Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були [[Тема_9._У_царстві_тварин.|'''тварини''']]. <br>
+
+
[[Image:T20b1.jpeg]]<br>Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки.
+
+
{{#ev:youtube|qzsSbc1o_xs}}
+
+
Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську [[Зарубіжна_література_6_клас._Повні_уроки|'''літературу''']].<br>Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст.
+
+
[[Image:T20e.jpeg]]<br>Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі. У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі.<br>Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. – 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. <br>У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.
+
+
[[Image:T20b2.jpeg]]<br>Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на долю людей.<br>З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570).<br>Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695).
+
+
[[Image:T20l.jpeg]]
+
+
Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.
+
+
[[Image:T20k1.jpeg]]<br>У [[Російська_мова_5_клас|'''російській''']] літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття.
+
+
{{#ev:youtube|aloZGBJA4D8}}
+
+
Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня». <br>
+
+
[[Image:T20k.jpeg]]<br>Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми.
*'''Запитання на закріплення нової теми:'''
*'''Запитання на закріплення нової теми:'''
-
Хто найчастіше є дійовими особами байки?<br>Кого вважають найпершим байкарем?<br>Як називаєть індійська збірка байок?<br>Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.?
+
Хто найчастіше є дійовими особами байки?<br>Кого вважають найпершим байкарем?<br>Як називаєть індійська збірка байок?<br>Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.?
*'''Домашнє завдання:'''
*'''Домашнє завдання:'''
-
Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»<br>Вивчіть напам’ять Байку на вибір.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему: "Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы" Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.<br>Виндт Л. Басня как литературный жанр. Поэтика. Л., 2008 <br>Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. Харьков, 2008<br>Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. М., 2009<br>Классическая басня. М., 2007 <br>Античная басня. М., 2005<br>Хуторской А.В. Современная дидактика. СПБ, 2009. с. 533<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>
+
Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка»<br>Вивчіть напам’ять Байку на вибір.<br>'''Список використаної літератури:'''<br>Урок на тему: "Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы" Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл.<br>Виндт Л. Басня как литературный жанр.- Поэтика. Л., 2008 .<br>Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. - Харьков, 2008.<br>Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. - М., 2009.<br>Классическая басня. - М., 2007 .<br>Античная басня. - М., 2005.<br>Хуторской А.В. Современная дидактика. - СПБ, 2009. - С. 533.<br><br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.<br>
+
+
----
+
+
'''<u>Над уроком працювали</u>'''
+
+
Решетняк Н. В.
+
+
Пилипенко В.В.
+
+
----
+
+
+
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
-
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].<br> Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].<br>
Тема: Байка як жанр літератури та її особливості Мета: познайомити учнів з особливостями літературного жанру - Байка. - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний Хід уроку: Байка- коротка прозаїчна або віршована розповідь, в якій діють символічні персонажі, що втілюють різних людських типів і ілюструючі принципи моралі або практичної доцільності. Моральний урок який міститься в самому оповіданні, або може бути прямо сформульований в особливому, окремому від нього міркуванні. Дійовими особами найчастіше є тварини, але інколи людські постаті, боги або неживі предмети.
До форми байки близька притча (парабола), проте, на відміну від байки, притча існує усередині великого тексту, а не самостійно. Жанр бестіарія теж має риси, які наближують його до байки. Короткі байки інколи називають апологами. З часів античності і до наших днів байка виступає зразком життєвої мудрості, засобом вчення і формою сатири. Перші байки були відомі ще в глибокій старовині. Вважається, що першими старогрецькими байкарями були Гесиод (кін. 9–8 ст. до н.е) і Стесихор (6 ст до н.е.) Стародавній світ знав безліч байок, недаремно вже в древній Греції проводилася класифікація різних творів цього жанру. Судячи з усього, їх вигадували в різних місцях Середземномор'я. Найбільш поширені варіанти – байки сибаритські (що походили з міста Сибаріса), в яких діяли люди, і езопові байки, героями яких були тварини.
Байки Езопа були написані прозою, дотепно, ясно і просто. Твори фрігійського раба або деякі які йому приписували вносили до збірки під назвою Езопові байки.
Їх переписували, вивчали в школах, розучували напам'ять. Байки Езопа стали одним з найпопулярніших творів на античному світі. Їх сюжети зробили вплив на сирійську, вірменську, арабську, єврейську, індійську літературу. Саме з ім'ям грецького байкаря пов'язано поняття «Езопова мова», яке почало широко застосовуватися в Росії з кінця 18 ст.
Езопівська мова використовувалася авторами, що бажали приховати свої ідеї від цензури, але при цьому донести їх до читачів в досить доступній і зрозумілій формі. У 2 ст н.е. старогрецький поет Бабрій вперше переклав байки Езопа віршами. З того часу байки існують в основному в поетичній формі. Велике значення для розвитку жанру байки мала творчість давньоримського поета Федра (15 до н.е. – 70 н.е.). Федр був рабом, а потім вільновідпущеником імператора Августа і жив в епоху розквіту латинської літератури. Йому належать 5 книг Езопівських байок, написаних ямбічним розміром. У своїх ранніх книгах Федр в основному слідував традиційним сюжетам Езопа, але потім почав створювати самостійніші твори, використовувати незвичний для тодішніх байкарів матеріал.
Великий вплив на світову літературу зробили також східні байки, перш за все створений в 3–4 ст. н.е. в Індії збірка на санскриті Панчатантра. Традиція називає автором цієї книги мудреця Вішнушармана, що написав її для вчення царських синів. Тварини, що діють в Панчатантрі, втілюють різні людські якості. Передбачається, що на таких доступних прикладах, Вішнушарман повинен був знайомити принців з життям різних шарів суспільства і з різними ситуаціями, припадаючих на долю людей. З 16 ст. байки вигадувалися і публікувалися на всіх західноєвропейських мовах. У Франції вийшли в світ збірки Шахраюючи Коррозе (1542). Гийома Одана (1547) і ін. У Германії – Ганса Сакса, Еразма Альберта і Бурхарта Вальдіса. У Італії на латинській мові писав байки Габріеле Фаерно, Дж.М.Вердіцотті –італійською (1570). Безумовно, найзнаменитішим із західноєвропейських байкарів є Жан де Лафонтен (1621–1695).
Цей французький поет велику частину свого життя провів в Парижі, користуючись благами, що надавалися йому знатними вельможами. У свій час Лафонтен був близьким другом реформаторів французької літератури – драматургів Мольєра і Расина і поета і теоретика Буало, що, поза сумнівом, вплинуло на його літературні погляди.
У російській літературі було створено багато байок. Всіх байкарів 18–19 вв. затьмарив І.А.Крилов (1768–1844). Байки Крилова написані яскравою і влучною народною мовою, полонять своєю образністю і несподіванкою. Не дивлячись на те, що Крилов переводив Езопа і Лафонтена, велика частина його творів абсолютно оригінальна. Образи криловський байок виявилися настільки популярні, що багато з них давно вже перетворилися на прозивні поняття.
Деякі з його байок були написані по тому або іншому приводу пов'язані з конкретною політичною або суспільною подією, проте давно вже вийшли за рамки творів «на злобу дня».
Починаючи з середини – другої половини 19 ст. жанр байки зустрічається все рідше, як в Росії, так і в Західної Європи. Повчально-іронічні оповідання, алегоричні образи, мораль, що завершує розповідь, – всі ці межі басенного жанру починають здаватися застарілими. Сатиричні і дидактичні твори вдягаються в абсолютно інші форми.
Запитання на закріплення нової теми:
Хто найчастіше є дійовими особами байки? Кого вважають найпершим байкарем? Як називаєть індійська збірка байок? Хто є найвідомішем байкарем Російської літератури 18- 19 ст.?
Домашнє завдання:
Підготуйте розповідь на тему: «Становлення літературного жанру- Байка» Вивчіть напам’ять Байку на вибір. Список використаної літератури: Урок на тему: "Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы" Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл. Виндт Л. Басня как литературный жанр.- Поэтика. Л., 2008 . Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. - Харьков, 2008. Гаспаров М.Л. Античная литературная басня. - М., 2009. Классическая басня. - М., 2007 . Античная басня. - М., 2005. Хуторской А.В. Современная дидактика. - СПБ, 2009. - С. 533.
Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
Над уроком працювали
Решетняк Н. В.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
