[[Image:T30s.jpeg]]<br>«Снігуронька» написана Островським за мотивами усної народної творчості. Драматург дає п'єсі пыдзаголовок «Весняна казка» і пояснює: «Дія відбувається в «країні берендеїв в доісторичні часи». У п'єсі, як в казці ряду з людьми діють Весна-красна, Дід-Мороз, Лісовик, сама героїня — Снігуронька, дочка Морозу і Весни.<br>І в же Країна берендеїв — не зовсім казкове місце. {{#ev:youtube|r-th6hyzT48}} Все, що відбувається в «весняній казці» Островського, - це рання пора життя російського народу, пам'ять про яку він зберігає у відданнях і піснях, що уціліли від сивої старизни. Саме ім'я «Берендей» Островський не вигадав: під старовинним містом Переяславль-Залеським донині тягнеться Берендєєво болото, на місці якого, за переказами, ніби то було Берендєєво царство. До цих пір в 100 км. від Сергієва Посаду існує село Берендєєво.
+
[[Image:T30s.jpeg]]<br>«Снігуронька» написана Островським за мотивами усної народної творчості. Драматург дає п'єсі пыдзаголовок «Весняна казка» і пояснює: «Дія відбувається в «країні берендеїв в доісторичні часи». У п'єсі, як в [[У_світі_казки_чарівної.Повні_уроки|'''казці''']] ряду з людьми діють Весна-красна, Дід-Мороз, Лісовик, сама героїня — Снігуронька, дочка Морозу і Весни.<br>І в же Країна берендеїв — не зовсім казкове місце. {{#ev:youtube|r-th6hyzT48}} Все, що відбувається в «весняній казці» Островського, - це рання пора життя російського народу, пам'ять про яку він зберігає у відданнях і піснях, що уціліли від сивої старизни. Саме ім'я «Берендей» Островський не вигадав: під старовинним містом Переяславль-Залеським донині тягнеться Берендєєво болото, на місці якого, за переказами, ніби то було Берендєєво царство. До цих пір в 100 км. від Сергієва Посаду існує село Берендєєво.
-
[[Image:T30s1.jpeg]]<br>В Даля в його «Тлумачному словнику живої мови» великороса читаємо: «... у 50 верстах від села Берендєєва ріжуть з дерева відомі іграшки, людей, тварин; їх в торгівлі звуть берендейками». <br>Ім'я казкового царя Берендея добре знайомо російському людові, хоча в історії не було такої людини. Фантазією драматурга створений «мудрий батько» свого народу. Берендей — справжній казковий цар, та зате в рисах його народу — берендеїв — Островський показав красу і силу російського національного характеру.
+
[[Image:T30s1.jpeg]]<br>В Даля в його «Тлумачному словнику живої мови» великороса читаємо: «... у 50 верстах від села Берендєєва ріжуть з дерева відомі іграшки, людей, тварин; їх в торгівлі звуть берендейками». <br>Ім'я казкового царя Берендея добре знайомо російському людові, хоча в історії не було такої [[Людина_як_частина_природи._Повні_уроки|'''людини''']]. Фантазією драматурга створений «мудрий батько» свого народу. Берендей — справжній казковий цар, та зате в рисах його народу — берендеїв — Островський показав красу і силу російського національного характеру.
[[Image:T30s2.jpeg]]<br>Милуючись народними іграми купальської ночі, цар Берендей справедливо судить: Народ великодушний у всьому великий — поєднувати справу з неробством він не буде: працювати так працювати, танцювати і співати так вдосталь — до упаду. У танцях і піснях відчувається життєва сила, творча бадьорість народу, його здатність настільки ж беззавітно віддаватися праці, як тепер він віддається веселості. Але Островський заставляє царя Берендея слухати і інші пісні народу.
[[Image:T30s2.jpeg]]<br>Милуючись народними іграми купальської ночі, цар Берендей справедливо судить: Народ великодушний у всьому великий — поєднувати справу з неробством він не буде: працювати так працювати, танцювати і співати так вдосталь — до упаду. У танцях і піснях відчувається життєва сила, творча бадьорість народу, його здатність настільки ж беззавітно віддаватися праці, як тепер він віддається веселості. Але Островський заставляє царя Берендея слухати і інші пісні народу.
Строка 15:
Строка 15:
{{#ev:youtube|ygIo0gGRKMA}}
{{#ev:youtube|ygIo0gGRKMA}}
-
Ті, що віщі старі-гуслярять співають суворо і грізно. Що мені дзвенить по зорі з далеку? Чую і труби і іржання коней. Глухо дороги під копитами стогнуть. Тонуть в сизих туманах сталеві шоломи, Дзвінко брязкають кільчасті броні, пташині стада по степах будить грізна і сувора пісня про військовий захист рідної землі в далеких походах з метою оборони її кордонів від нашестя «кочівників». Слухаючи пісню тих, що гуслярять, не можна не пригадати «слово полк Ігоря», звідки Островський багато запозичив створюючи цю пісню. <br>
+
Ті, що віщі старі-гуслярять співають суворо і грізно. Що мені дзвенить по зорі з далеку? Чую і труби і іржання коней. Глухо дороги під копитами стогнуть. Тонуть в сизих туманах сталеві шоломи, Дзвінко брязкають кільчасті броні, пташині стада по степах будить грізна і сувора пісня про військовий захист рідної [[Земля_-_планета_Сонячної_системи._Повні_уроки|'''землі''']] в далеких походах з метою оборони її кордонів від нашестя «кочівників». Слухаючи пісню тих, що гуслярять, не можна не пригадати «слово полк Ігоря», звідки Островський багато запозичив створюючи цю пісню. <br>
[[Image:T30s3.jpeg]]<br>Його берендеї — російський народ, мирний в праці, веселий в розвагах, але суворий і грізний під час оборони батьківщини від ворогів. <br>Тема любові до Русі зігріває всю «Снігуроньку», це оповідання поета про ранній період життя нашого народу, коли він ще шанував сонце — Ярило. У казці Островського звучить справжня Русь, її віддання, оповіді, герої і сам дух народу.
[[Image:T30s3.jpeg]]<br>Його берендеї — російський народ, мирний в праці, веселий в розвагах, але суворий і грізний під час оборони батьківщини від ворогів. <br>Тема любові до Русі зігріває всю «Снігуроньку», це оповідання поета про ранній період життя нашого народу, коли він ще шанував сонце — Ярило. У казці Островського звучить справжня Русь, її віддання, оповіді, герої і сам дух народу.
Строка 29:
Строка 29:
----
----
-
{{#ev:youtube|y_2BWaJdLUE}} <br>Цікавий образ Леля. Це один із кращих образів російської драматургії: трепетний і ніжний, ясний і веселий, такий, що живе у згоді з самим собою і природою. Снігуронька в передачі Островського — сама доброта і ніжність, але її відчуття доки дрімають, душа не сприймає навколишній світ.<br>І лише відкривши своє серце людям, вона відчуває щастя, згорає у цьому вогні захоплення. Але що зі мною: блаженство або смерть? Який захват! Яка відчуттів знемога! О, Мати-Весна... дякую за радість, За солодкий дар любові! Яка млість та, що тече в мені! О Лель, в вухах твої чарівливі пісні, в очах вогонь... і в серці... і в крові У всій вогонь. Люблю і таю, таю від солодких відчуттів любові.
+
{{#ev:youtube|y_2BWaJdLUE}} <br>Цікавий образ Леля. Це один із кращих образів російської драматургії: трепетний і ніжний, ясний і веселий, такий, що живе у згоді з самим собою і природою. Снігуронька в передачі Островського — сама доброта і ніжність, але її відчуття доки дрімають, душа не сприймає навколишній світ.<br>І лише відкривши своє серце людям, вона відчуває щастя, згорає у цьому вогні захоплення. Але що зі мною: блаженство або смерть? Який захват! Яка відчуттів знемога! О, Мати-[[Тема_29._Весна_в_природі._Перевіряємо_народні_прикмети._Рослини_навесні.|'''Весна''']]... дякую за радість, За солодкий дар любові! Яка млість та, що тече в мені! О Лель, в вухах твої чарівливі пісні, в очах вогонь... і в серці... і в крові У всій вогонь. Люблю і таю, таю від солодких відчуттів любові.
[[Image:T30s4.jpeg]]<br>Островський зумів передати саму музику народних розповідей, естетику народного розуміння любові. Снігуронька знає, що любов її погубить, але жити бездушною не хоче і не бажає бути причиною загибелі Мізгиря. У «Снігуроньці» Островський — великий поет, майстер російського вірша, передав саму суть народного наспіву, він же використовував і справжні фольклорні пісні, наприклад, «А ми просо сіяли...». Ця красива казка стала яскравим втіленням таланту російського народу і його співця — А. Н. Островського.
[[Image:T30s4.jpeg]]<br>Островський зумів передати саму музику народних розповідей, естетику народного розуміння любові. Снігуронька знає, що любов її погубить, але жити бездушною не хоче і не бажає бути причиною загибелі Мізгиря. У «Снігуроньці» Островський — великий поет, майстер російського вірша, передав саму суть народного наспіву, він же використовував і справжні фольклорні пісні, наприклад, «А ми просо сіяли...». Ця красива казка стала яскравим втіленням таланту російського народу і його співця — А. Н. Островського.
Тема: Слов’янські звичаї та обряди в п’єсі-казці О.Островського “Снігуронька” Мета: Знайомство уныв з слов’янськими звичаями в п’єсі-казці О.Островського “Снігуронька” . - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини. Тип уроку: навчально - виховний
«Снігуронька» написана Островським за мотивами усної народної творчості. Драматург дає п'єсі пыдзаголовок «Весняна казка» і пояснює: «Дія відбувається в «країні берендеїв в доісторичні часи». У п'єсі, як в казці ряду з людьми діють Весна-красна, Дід-Мороз, Лісовик, сама героїня — Снігуронька, дочка Морозу і Весни. І в же Країна берендеїв — не зовсім казкове місце.
Все, що відбувається в «весняній казці» Островського, - це рання пора життя російського народу, пам'ять про яку він зберігає у відданнях і піснях, що уціліли від сивої старизни. Саме ім'я «Берендей» Островський не вигадав: під старовинним містом Переяславль-Залеським донині тягнеться Берендєєво болото, на місці якого, за переказами, ніби то було Берендєєво царство. До цих пір в 100 км. від Сергієва Посаду існує село Берендєєво.
В Даля в його «Тлумачному словнику живої мови» великороса читаємо: «... у 50 верстах від села Берендєєва ріжуть з дерева відомі іграшки, людей, тварин; їх в торгівлі звуть берендейками». Ім'я казкового царя Берендея добре знайомо російському людові, хоча в історії не було такої людини. Фантазією драматурга створений «мудрий батько» свого народу. Берендей — справжній казковий цар, та зате в рисах його народу — берендеїв — Островський показав красу і силу російського національного характеру.
Милуючись народними іграми купальської ночі, цар Берендей справедливо судить: Народ великодушний у всьому великий — поєднувати справу з неробством він не буде: працювати так працювати, танцювати і співати так вдосталь — до упаду. У танцях і піснях відчувається життєва сила, творча бадьорість народу, його здатність настільки ж беззавітно віддаватися праці, як тепер він віддається веселості. Але Островський заставляє царя Берендея слухати і інші пісні народу.
Ті, що віщі старі-гуслярять співають суворо і грізно. Що мені дзвенить по зорі з далеку? Чую і труби і іржання коней. Глухо дороги під копитами стогнуть. Тонуть в сизих туманах сталеві шоломи, Дзвінко брязкають кільчасті броні, пташині стада по степах будить грізна і сувора пісня про військовий захист рідної землі в далеких походах з метою оборони її кордонів від нашестя «кочівників». Слухаючи пісню тих, що гуслярять, не можна не пригадати «слово полк Ігоря», звідки Островський багато запозичив створюючи цю пісню.
Його берендеї — російський народ, мирний в праці, веселий в розвагах, але суворий і грізний під час оборони батьківщини від ворогів. Тема любові до Русі зігріває всю «Снігуроньку», це оповідання поета про ранній період життя нашого народу, коли він ще шанував сонце — Ярило. У казці Островського звучить справжня Русь, її віддання, оповіді, герої і сам дух народу.
А зараз розподіліть і виразно прочитайте текст:
Весна Ах, бедная Снегурочка, дикарка, Поди ко мне, тебя я приголублю. (Ласкает Снегурочку.) Красавица, не хочешь ли на волю? С людьми пожить? Снегурочка Хочу, хочу, пустите! Мороз А что манит тебя покинуть терем Родительский, и что у берендеев Завидного нашла? Снегурочка Людские песни. Бывало, я, прижавшись за кустами Колючими, гляжу не нагляжуся На девичьи забавы. Одинокой Взгрустнется мне, и плачу. Ах, отец, С подружками по алую малину, По черную смородину ходить, Аукаться; а зорькою вечерней Круги водить под песни, — вот что мило Снегурочке. Без песен жизнь не в радость. Пусти, отец! Когда, зимой холодной, Вернешься ты в свою лесную глушь, В сумеречки тебя утешу, песню Под наигрыш метели запою Веселую. У Леля перейму И выучусь скорехонько. Мороз А Леля Узнала ты откуда? Снегурочка Из кусточка Ракитова; пасет в лесу коровок Да песенки поет. Мороз Почем же знаешь, Что это Лель? Снегурочка К нему девицы ходят Красавицы, и по головке гладят, В глаза глядят, ласкают и целуют. И Лелюшком и Лелем называют, Пригоженьким и миленьким.
Цікавий образ Леля. Це один із кращих образів російської драматургії: трепетний і ніжний, ясний і веселий, такий, що живе у згоді з самим собою і природою. Снігуронька в передачі Островського — сама доброта і ніжність, але її відчуття доки дрімають, душа не сприймає навколишній світ. І лише відкривши своє серце людям, вона відчуває щастя, згорає у цьому вогні захоплення. Але що зі мною: блаженство або смерть? Який захват! Яка відчуттів знемога! О, Мати-Весна... дякую за радість, За солодкий дар любові! Яка млість та, що тече в мені! О Лель, в вухах твої чарівливі пісні, в очах вогонь... і в серці... і в крові У всій вогонь. Люблю і таю, таю від солодких відчуттів любові.
Островський зумів передати саму музику народних розповідей, естетику народного розуміння любові. Снігуронька знає, що любов її погубить, але жити бездушною не хоче і не бажає бути причиною загибелі Мізгиря. У «Снігуроньці» Островський — великий поет, майстер російського вірша, передав саму суть народного наспіву, він же використовував і справжні фольклорні пісні, наприклад, «А ми просо сіяли...». Ця красива казка стала яскравим втіленням таланту російського народу і його співця — А. Н. Островського.
Запитання на закріплення нової теми:
Який сюжет казки «Снігуронька» Які фольклорні обряди використовуються в п’єсі-казці Снігуронька?
Домашнє завдання:
Дайте визначення терміну – обряд. Які ви знаєте зимові обряди, коротко розкажіть про них. Знайдіть описання народних обрядів в казці. Список використаної літератури: Урок на тему : Урок на тему: "Воспитание чувства любви у школьников на примере произведений классиков русской литературы" Решетняк Н. В., учитель російської мови та літератури, Новоазовська школа №1 Донецької обл. Дурылин С. А.Н.Островский: Очерк жизни и творчества.- М.-Л.: Искусство, 20099.- 188с. Батюшков Ф.Д. Генезис «Снегурочки» Островского//Журнал Министерства народного просвещения. 2008, май; Кашин Н.П. «Снегурочка». Весенняя сказка. Опыт изучения//Пушкин, Островский. Западники, славянофилы. М., 2009. C6.IV. Кедайтене, Екатерина Ивановна Учебный русско-дари словарь: Для изучающих русский язык:2100 слов/ Е.И.Кедайтене, Б.Я.Островский, В.И.Митрохина.- М.: Русский язык, 2005.- 432 с.
----
Над уроком працювали
Решетняк Н. В.
Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
