аналіз поезії<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>
+
=== Мета: ===
-
===Тип уроку:===
+
-
навчально - виховний<br>
+
аналіз поезії<br> - розвиток аналітичного мислення учнів;<br> - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.<br>
-
===Хід уроку:===
+
-
===Повтторення вивченого:===
+
=== Тип уроку: ===
-
<br>Ім'я його з'явилося на сторінках друку, коли поетові було всього 14 років. 22 лютого 1818 року відомий поет, професор Московського університету Мерзляков прочитав в Суспільстві любителів російської словесності його віршоване наслідування Горація «Вельможа». Незабаром Суспільство пошанувало юного поета званням свого співробітника і надрукувало про це в своїх «Працях».<br>Тютчев перекладає своїх улюблених латинських поетів; його вихователь, поет-перекладач Раїч, готує Тютчева до вступу до Московського університету. У листопаді 1819 р. поет був зарахований до складу студентів. Він пише вірші, відмінні по техніці, але ще учнівські.<br>Близькі поетові особи: Раїч і двоюрідний брат А.В. Шереметов - були членами Союзу благодійності. Але вільнодумність Тютчева була вельми помірною. Неприйняття кріпацтва і деспотизму поєднується в молодого поета захистом монархічного принципу.<br>Протягом двох років він достроково закінчив університетський курс. Навесні 1822 р. Тютчев поступив в державну колегію закордонних справ. Він був зарахований понадштатним чиновником до російської дипломатичної місії в Мюнхені і виїхав за кордон. Там він пробув більше 20 років.<br>Юнацькі вірші Тютчева належать до поезії російського перед романтизму.<br>http://www.youtube.com/watch?v=9mVN2A_PA7Y<br>
+
-
===Silentium===
+
навчально - виховний<br>
-
Мабуть, жодному твору Тютчева не було дано так багато суперечливих тлумачень, як віршу «Silentium». Буквою «Г» – «глибина» – на полях видання 1886 років помітив цей вірш Лев Толстой, маючи на увазі не лише глибину загальнолюдського вмісту, але і глибину тютчевського ліризму, що виразився в «Silentium!». Толстой помітив цей вірш в «Крузі читання» 30 вересня як епіграф до роздумів, пропонованим читачам того дня: «Чим уєдіненнєє людина, тим чутніше йому голос бога, що завжди зве його». «У важливих питаннях життя ми завжди одні, і наша справжня історія майже ніколи не може зрозуміти іншими. Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевне міркування між богом, нашою совістю і нами. Амієль», «Паськаль говорить: людина повинна вмирати один. Так само повинна і жити людина. У тому, що головне в житті, людина завжди одна, тобто не з людьми, а з богом» – це цитати Амієля і Паскаля, приведені тут же в «Колі читання».<br>Різноманіттю глибинних, потаєних сенсів тютчівського вірша немає кінця. Ось точка зору К. Д. Бальмонта: «Тютчев зрозумів необхідність того великого мовчання, з глибини якого, як із зачарованої печери, осяяної внутрішнім світлом, виходять перетворені прекрасні примари». На думку К. Бальмонта, вірш «Silentium!»: про суть творчого процесу, про акт творчості, потрактований з позицій ідеалізму. В. Іванов: «слово перестало бути рівносильним змісту внутрішнього досвіду».<br>http://www.youtube.com/watch?v=23wLHT6MEUw<br>Це цікаво: Лишь жить в себе самом умей — <br>Есть целый мир в душе твоей Ф. Тютчев<br>Услід за В'ячеславом Івановим – сучасний дослідник символізму і модернізму І. Ангере: «Тютчев передбачає, що світ, особливо невидимий, настільки багатообразний і складний, що для вираження дійсних явищ життю загальноприйнята людська мова дуже бідна і що є причиною помилковості нашої мови: “Як серцю висловити себе? Думка проречена є брехня”».<br> «Silentium!» залишився навіки в історії російської і світової лірики як одне з якнайглибших розумінь внутрішнього життя людської душі, обмовлюся, що так само, як і кожна епоха створює свого Гамлета, кожне покоління по-своєму читає і читатиме «Silentium!».<br>Silentium!<br>Молчи, скрывайся и таи<br>И чувства и мечты свои –<br>Пускай в душевной глубине<br>Встают и заходят оне<br>Безмолвно, как звезды в ночи, -<br>Любуйся ими – и молчи.<br>Как сердцу высказать себя?<br>Другому как понять тебя?<br>Поймёт ли он, чем ты живёшь?<br>Мысль изречённая есть ложь.<br>Взрывая, возмутишь ключи,<br>Питайся ими – и молчи.<br>Лишь жить в себе самом умей –<br>Есть целый мир в душе твоей<br>Таинственно-волшебных дум;<br>Их оглушит наружный шум,<br>Дневные разгонят лучи, -<br>Внимай их пенью – и молчи!.<br>«Кожен його вірш починався мислію, але мислію, яка, як вогненна крапка, спалахувала під впливом глибокого відчуття або сильного враження; внаслідок цього. походження свого думка р. Тютчева ніколи не є читачеві голою і відвернутою, але завжди зливається з образом, узятим зі світу душі або природи, проникається ним і сама його проникає неокремо і нерозривно», - писав Іван Сергійович Тургенев. У самій назві відчувається урочистість, що полягає в тому, що Тютчев назвав вірш не російським словом «Мовчання», а латинським «Silentium!».<br>Серед кращих тютчевських віршів «Silentium!» має абсолютно особливу долю. Поет не зберігав чернеток, у виданнях його віршів розділ «Інші редакції і варіанти» надзвичайно бідний; «Silentium!» – єдиний твір, що дійшов до нас в трьох редакціях. Редакції ці свідчать не про ретельні пошуки слова, а як би про неповну недбалість автора, чи то смутно, по пам'яті відтворюючого забутий текст, чи то що взагалі не потребує точного запису свого геніального творіння.<br>Чи згодні ви з висловом поета: Мысль изреченная есть ложь?<br>«Тютчев майстерно користувався перебоями ритму, підкреслюючи ними сенс вірша. На збої рядка, що починається словом “денні”, ритм, як би спіткнувшись, утворює паузу і тим підкреслює її заповітний сенс», - пише А. Горелов про ритміку тютчевського вірша. У своєму «Silentium!» поет закликає романтика вслухатися в спів «таємничо-чарівних дум» в його власній душі. Гармонія відповідності частин, гармонія сенсу і форми, фраз і рядків – такі головні засоби, за допомогою яких Тютчев створив свій великий шедевр романтичної лірики – 18 рядків про мовчання.<br>http://www.youtube.com/watch?v=xrHNDLqG2RQ<br><br>
+
-
===Запитання на закріплення нової теми:===
+
=== Хід уроку: ===
-
<br>Як перекладається слово Silentium?<br>Що вас вразило в цьому вірші?<br>Який ритм притаманний віршу «Тютчева Silentium»<br>Список використаних джерел:<br>Урок на тему : Поезія Ф.І. Тютчєва., Валик Н. Р. світової літератури, сш №11, м. Кривий Ріг.<br>Урок на тему : Життєвий і творчий шлях Ф.І. Тютчєва, Вонсович А. Б, учителя світової літератури, сш №12, м Тернопіль<br> Російські поети другої полоини XIX ст М., 2005. <br> Касаткина В.Н. Поетичний світогляд Ф.Й.Тютчева: Саратовський ун-т, 2006. <br> Кожінов Ст Ф.І.Тютчев. М., 2000. <br>Пігарев К.А. Ф.І.Тютчев і його час. М., 2000. <br> Творчий урок, Н.Г. МАРЧЕНКО, кандидат філологічніх наук, Ю.М. МАСЕЛЬСЬКА, асистент Полтава<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. <br><br>---- <br>Над уроком працювали <br>Марченко Н.Г. <br>Масельська Ю.М. <br>Вонсович А. Б. <br>Валик Н. Р. <br>Пилипенко В.В. <br><br><br> <br>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
+
+
=== Повтторення вивченого: ===
+
+
[[Image:T34ts.jpeg]]<br> Ім'я його з'явилося на сторінках друку, коли поетові було всього 14 років. 22 лютого 1818 року відомий поет, професор Московського університету Мерзляков прочитав в Суспільстві любителів російської словесності його віршоване наслідування Горація «Вельможа». Незабаром [[Людина і суспільство|'''Суспільство''']] пошанувало юного поета званням свого співробітника і надрукувало про це в своїх «Працях».<br>Тютчев перекладає своїх улюблених латинських поетів; його вихователь, поет-перекладач Раїч, готує Тютчева до вступу до Московського університету. У листопаді 1819 р. поет був зарахований до складу студентів. Він пише вірші, відмінні по техніці, але ще учнівські.<br>Близькі поетові особи: Раїч і двоюрідний брат А.В. Шереметов - були членами Союзу благодійності. Але вільнодумність Тютчева була вельми помірною. Неприйняття кріпацтва і деспотизму поєднується в молодого поета захистом монархічного принципу.<br>Протягом двох років він достроково закінчив університетський курс. Навесні 1822 р. Тютчев поступив в державну колегію закордонних справ. Він був зарахований понадштатним чиновником до російської дипломатичної місії в Мюнхені і виїхав за кордон. Там він пробув більше 20 років.<br>Юнацькі вірші Тютчева належать до поезії російського перед романтизму.
+
+
{{#ev:youtube|9mVN2A_PA7Y}}
+
+
=== Silentium ===
+
+
[[Image:T42ts1.jpeg]]
+
+
<br>
+
+
Мабуть, жодному твору Тютчева не було дано так багато суперечливих тлумачень, як віршу «Silentium». Буквою «Г» – «глибина» – на полях видання 1886 років помітив цей вірш Лев Толстой, маючи на увазі не лише глибину загальнолюдського вмісту, але і глибину тютчевського ліризму, що виразився в «Silentium!». [[Лев ТОЛСТÓЙ (1828–1910). Повні уроки|'''Толстой''']] помітив цей вірш в «Крузі читання» 30 вересня як епіграф до роздумів, пропонованим читачам того дня: «Чим уєдіненнєє людина, тим чутніше йому голос бога, що завжди зве його». «У важливих питаннях життя ми завжди одні, і наша справжня історія майже ніколи не може зрозуміти іншими. Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевне міркування між богом, нашою совістю і нами. Амієль», «Паськаль говорить: людина повинна вмирати один. Так само повинна і жити людина. У тому, що головне в житті, людина завжди одна, тобто не з людьми, а з богом» – це цитати Амієля і Паскаля, приведені тут же в «Колі читання».
+
+
[[Image:T34ts2.jpeg]]<br>
+
+
Різноманіттю глибинних, потаєних сенсів тютчівського вірша немає кінця. Ось точка зору К. Д. Бальмонта: «Тютчев зрозумів необхідність того великого мовчання, з глибини якого, як із зачарованої печери, осяяної внутрішнім світлом, виходять перетворені прекрасні примари». На думку К. Бальмонта, вірш «Silentium!»: про суть творчого процесу, про акт творчості, потрактований з позицій ідеалізму. В. Іванов: «слово перестало бути рівносильним змісту внутрішнього досвіду».{{#ev:youtube|23wLHT6MEUw}} Це цікаво: Лишь жить в себе самом умей — <br>Есть целый мир в душе твоей Ф. Тютчев<br>Услід за В'ячеславом Івановим – сучасний дослідник символізму і модернізму І. Ангере: «Тютчев передбачає, що світ, особливо невидимий, настільки багатообразний і складний, що для вираження дійсних явищ життю загальноприйнята людська мова дуже бідна і що є причиною помилковості нашої мови: “Як серцю висловити себе? Думка проречена є брехня”».
+
+
[[Image:T34ts3.jpeg]]<br> «Silentium!» залишився навіки в [[Історія всесвітня|'''історії''']] російської і світової лірики як одне з якнайглибших розумінь внутрішнього життя людської душі, обмовлюся, що так само, як і кожна епоха створює свого Гамлета, кожне покоління по-своєму читає і читатиме «Silentium!».<br>Silentium!<br>Молчи, скрывайся и таи<br>И чувства и мечты свои –<br>Пускай в душевной глубине<br>Встают и заходят оне<br>Безмолвно, как звезды в ночи, -<br>Любуйся ими – и молчи.<br>Как сердцу высказать себя?<br>Другому как понять тебя?<br>Поймёт ли он, чем ты живёшь?<br>Мысль изречённая есть ложь.<br>Взрывая, возмутишь ключи,<br>Питайся ими – и молчи.<br>Лишь жить в себе самом умей –<br>Есть целый мир в душе твоей<br>Таинственно-волшебных дум;<br>Их оглушит наружный шум,<br>Дневные разгонят лучи, -<br>Внимай их пенью – и молчи!.<br>«Кожен його вірш починався мислію, але мислію, яка, як вогненна крапка, спалахувала під впливом глибокого відчуття або сильного враження; внаслідок цього. походження свого думка р. Тютчева ніколи не є читачеві голою і відвернутою, але завжди зливається з образом, узятим зі світу душі або природи, проникається ним і сама його проникає неокремо і нерозривно», - писав Іван Сергійович Тургенев. У самій назві відчувається урочистість, що полягає в тому, що Тютчев назвав вірш не російським словом «Мовчання», а латинським «Silentium!».
+
+
[[Image:T34ts4.jpeg]]<br>
+
+
Серед кращих тютчевських віршів «Silentium!» має абсолютно особливу долю. Поет не зберігав чернеток, у виданнях його віршів розділ «Інші редакції і варіанти» надзвичайно бідний; «Silentium!» – єдиний твір, що дійшов до нас в трьох редакціях. Редакції ці свідчать не про ретельні пошуки слова, а як би про неповну недбалість автора, чи то смутно, по пам'яті відтворюючого забутий [[Текст.Повні уроки|'''текст''']], чи то що взагалі не потребує точного запису свого геніального творіння.<br>Чи згодні ви з висловом поета: Мысль изреченная есть ложь?
+
+
[[Image:T34ts5.jpeg]]<br>«Тютчев майстерно користувався перебоями ритму, підкреслюючи ними сенс вірша. На збої рядка, що починається словом “денні”, ритм, як би спіткнувшись, утворює паузу і тим підкреслює її заповітний сенс», - пише А. Горелов про ритміку тютчевського вірша. У своєму «Silentium!» поет закликає романтика вслухатися в спів «таємничо-чарівних дум» в його власній душі. Гармонія відповідності частин, гармонія сенсу і форми, фраз і рядків – такі головні засоби, за допомогою яких Тютчев створив свій великий шедевр романтичної лірики – 18 рядків про мовчання.
+
+
{{#ev:youtube|xrHNDLqG2RQ}}<br>
+
+
Запитання для закріплення нової теми:<br>Як перекладається слово Silentium?<br>Що вас вразило в цьому вірші?<br>Який ритм притаманний віршу «Тютчева Silentium»
+
+
<br>'''''Список використаних джерел:'''''<i><br></i>''1. Урок на тему : Поезія Ф.І. Тютчєва., Валик Н. Р. світової літератури, сш №11, м. Кривий Ріг.<br>2. Урок на тему : Життєвий і творчий шлях Ф.І. Тютчєва, Вонсович А. Б, учителя світової літератури, сш №12, м Тернопіль<br>3. Російські поети другої полоини XIX ст М., 2005. <br>4. Касаткина В.Н. Поетичний світогляд Ф.Й.Тютчева: Саратовський ун-т, 2006. <br>5. Кожінов Ст Ф.І.Тютчев. М., 2000.''
+
+
''6. Пігарев К.А. Ф.І.Тютчев і його час. М., 2000. <br>7. Творчий урок, Н.Г. МАРЧЕНКО, кандидат філологічніх наук, Ю.М. МАСЕЛЬСЬКА, асистент Полтава''<br>Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В. <br><br>---- <br>'''Над уроком працювали '''<br>Марченко Н.Г. <br>Масельська Ю.М. <br>Вонсович А. Б. <br>Валик Н. Р. <br>Пилипенко В.В. <br><br><br> <br>Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.<br>
аналіз поезії - розвиток аналітичного мислення учнів; - виховання інтересу до творчості письменника, пошани до культурної спадщини.
Тип уроку:
навчально - виховний
Хід уроку:
Повтторення вивченого:
Ім'я його з'явилося на сторінках друку, коли поетові було всього 14 років. 22 лютого 1818 року відомий поет, професор Московського університету Мерзляков прочитав в Суспільстві любителів російської словесності його віршоване наслідування Горація «Вельможа». Незабаром Суспільство пошанувало юного поета званням свого співробітника і надрукувало про це в своїх «Працях». Тютчев перекладає своїх улюблених латинських поетів; його вихователь, поет-перекладач Раїч, готує Тютчева до вступу до Московського університету. У листопаді 1819 р. поет був зарахований до складу студентів. Він пише вірші, відмінні по техніці, але ще учнівські. Близькі поетові особи: Раїч і двоюрідний брат А.В. Шереметов - були членами Союзу благодійності. Але вільнодумність Тютчева була вельми помірною. Неприйняття кріпацтва і деспотизму поєднується в молодого поета захистом монархічного принципу. Протягом двох років він достроково закінчив університетський курс. Навесні 1822 р. Тютчев поступив в державну колегію закордонних справ. Він був зарахований понадштатним чиновником до російської дипломатичної місії в Мюнхені і виїхав за кордон. Там він пробув більше 20 років. Юнацькі вірші Тютчева належать до поезії російського перед романтизму.
Silentium
Мабуть, жодному твору Тютчева не було дано так багато суперечливих тлумачень, як віршу «Silentium». Буквою «Г» – «глибина» – на полях видання 1886 років помітив цей вірш Лев Толстой, маючи на увазі не лише глибину загальнолюдського вмісту, але і глибину тютчевського ліризму, що виразився в «Silentium!». Толстой помітив цей вірш в «Крузі читання» 30 вересня як епіграф до роздумів, пропонованим читачам того дня: «Чим уєдіненнєє людина, тим чутніше йому голос бога, що завжди зве його». «У важливих питаннях життя ми завжди одні, і наша справжня історія майже ніколи не може зрозуміти іншими. Краща частина цієї драми є монолог, або, швидше, задушевне міркування між богом, нашою совістю і нами. Амієль», «Паськаль говорить: людина повинна вмирати один. Так само повинна і жити людина. У тому, що головне в житті, людина завжди одна, тобто не з людьми, а з богом» – це цитати Амієля і Паскаля, приведені тут же в «Колі читання».
Різноманіттю глибинних, потаєних сенсів тютчівського вірша немає кінця. Ось точка зору К. Д. Бальмонта: «Тютчев зрозумів необхідність того великого мовчання, з глибини якого, як із зачарованої печери, осяяної внутрішнім світлом, виходять перетворені прекрасні примари». На думку К. Бальмонта, вірш «Silentium!»: про суть творчого процесу, про акт творчості, потрактований з позицій ідеалізму. В. Іванов: «слово перестало бути рівносильним змісту внутрішнього досвіду».
Це цікаво: Лишь жить в себе самом умей — Есть целый мир в душе твоей Ф. Тютчев Услід за В'ячеславом Івановим – сучасний дослідник символізму і модернізму І. Ангере: «Тютчев передбачає, що світ, особливо невидимий, настільки багатообразний і складний, що для вираження дійсних явищ життю загальноприйнята людська мова дуже бідна і що є причиною помилковості нашої мови: “Як серцю висловити себе? Думка проречена є брехня”».
«Silentium!» залишився навіки в історії російської і світової лірики як одне з якнайглибших розумінь внутрішнього життя людської душі, обмовлюся, що так само, як і кожна епоха створює свого Гамлета, кожне покоління по-своєму читає і читатиме «Silentium!». Silentium! Молчи, скрывайся и таи И чувства и мечты свои – Пускай в душевной глубине Встают и заходят оне Безмолвно, как звезды в ночи, - Любуйся ими – и молчи. Как сердцу высказать себя? Другому как понять тебя? Поймёт ли он, чем ты живёшь? Мысль изречённая есть ложь. Взрывая, возмутишь ключи, Питайся ими – и молчи. Лишь жить в себе самом умей – Есть целый мир в душе твоей Таинственно-волшебных дум; Их оглушит наружный шум, Дневные разгонят лучи, - Внимай их пенью – и молчи!. «Кожен його вірш починався мислію, але мислію, яка, як вогненна крапка, спалахувала під впливом глибокого відчуття або сильного враження; внаслідок цього. походження свого думка р. Тютчева ніколи не є читачеві голою і відвернутою, але завжди зливається з образом, узятим зі світу душі або природи, проникається ним і сама його проникає неокремо і нерозривно», - писав Іван Сергійович Тургенев. У самій назві відчувається урочистість, що полягає в тому, що Тютчев назвав вірш не російським словом «Мовчання», а латинським «Silentium!».
Серед кращих тютчевських віршів «Silentium!» має абсолютно особливу долю. Поет не зберігав чернеток, у виданнях його віршів розділ «Інші редакції і варіанти» надзвичайно бідний; «Silentium!» – єдиний твір, що дійшов до нас в трьох редакціях. Редакції ці свідчать не про ретельні пошуки слова, а як би про неповну недбалість автора, чи то смутно, по пам'яті відтворюючого забутий текст, чи то що взагалі не потребує точного запису свого геніального творіння. Чи згодні ви з висловом поета: Мысль изреченная есть ложь?
«Тютчев майстерно користувався перебоями ритму, підкреслюючи ними сенс вірша. На збої рядка, що починається словом “денні”, ритм, як би спіткнувшись, утворює паузу і тим підкреслює її заповітний сенс», - пише А. Горелов про ритміку тютчевського вірша. У своєму «Silentium!» поет закликає романтика вслухатися в спів «таємничо-чарівних дум» в його власній душі. Гармонія відповідності частин, гармонія сенсу і форми, фраз і рядків – такі головні засоби, за допомогою яких Тютчев створив свій великий шедевр романтичної лірики – 18 рядків про мовчання.
Запитання для закріплення нової теми: Як перекладається слово Silentium? Що вас вразило в цьому вірші? Який ритм притаманний віршу «Тютчева Silentium»
Список використаних джерел: 1. Урок на тему : Поезія Ф.І. Тютчєва., Валик Н. Р. світової літератури, сш №11, м. Кривий Ріг. 2. Урок на тему : Життєвий і творчий шлях Ф.І. Тютчєва, Вонсович А. Б, учителя світової літератури, сш №12, м Тернопіль 3. Російські поети другої полоини XIX ст М., 2005. 4. Касаткина В.Н. Поетичний світогляд Ф.Й.Тютчева: Саратовський ун-т, 2006. 5. Кожінов Ст Ф.І.Тютчев. М., 2000.
6. Пігарев К.А. Ф.І.Тютчев і його час. М., 2000. 7. Творчий урок, Н.Г. МАРЧЕНКО, кандидат філологічніх наук, Ю.М. МАСЕЛЬСЬКА, асистент Полтава Відредаговано і надіслано Пилипенко В.В.
---- Над уроком працювали Марченко Н.Г. Масельська Ю.М. Вонсович А. Б. Валик Н. Р. Пилипенко В.В.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, но и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
