|
|
| (7 промежуточных версий не показаны.) |
| Строка 1: |
Строка 1: |
| | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Економіка|Економіка]]>>[[Економіка 3 клас|Економіка 3 клас]]>>Економіка: Гроші. Різновиди грошей. Властивості грошей.'''<metakeywords>Економіка, клас, урок, на Тему, 3 клас, Гроші, Різновиди грошей, Властивості грошей</metakeywords> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Економіка|Економіка]]>>[[Економіка 3 клас|Економіка 3 клас]]>>Економіка: Гроші. Різновиди грошей. Властивості грошей.'''<metakeywords>Економіка, клас, урок, на Тему, 3 клас, Гроші, Різновиди грошей, Властивості грошей</metakeywords> |
| | | | |
| - | ГРОШІ. РІЗНОВИДИ ГРОШЕЙ. ВЛАСТИВОСТІ ГРОШЕ <br><br>Пригадай! Які недоліки були у товарних грошей? Яка виникла потреба у людей? Що обрали люди? Відповісти тобі допоможе ребус Ква.
| + | <br> |
| | | | |
| - | <br>Отже, це ______________________ [[Файл:ekonomika3_2.jpg]]<br><br>ФАКТИ ПРО МЕТАЛЕВІ ГРОШІ.<br><u</u>
| + | 1. Подивись на малюнок.<br> |
| | | | |
| - | <u>''Давній Рим:''</u><br> | + | <br>''Як можна назнати цi предмети?'' |
| | | | |
| - | Перші монети: „ас" у вигляді прямокутного бруска, відлитого з міді; денарій (який складається з десяти) Іденарій = 10 асів.<br><br><u>''Давня Греція:''</u><br>
| + | Відповісти на це запитання допоможе ребус їжачка. |
| | | | |
| - | У місті Ольвії (щасливому) гроші — у формі дельфінів. Вони відливались з міді у кам'яних формах і мали вигляд зливків — дельфінчиків.<br><br><u>''Острів Егін:''</u><br>
| + | <br> Гроші - __________________________ |
| | | | |
| - | Монетки із срібла - „черепашки" - статери.<br><br><u>''Давній Китай:''</u><br>
| + | ''Якi це були [[Вправи_до_теми:_Що_таке_гроші?_Поява_грошей._Товарні_гроші.|грошi]]?________________'' |
| | | | |
| - | Грошові знаки відливали з бронзи у формі рибок, лопаток, ножичків, дзвоників, тварин. Деякі з них мали отвори. Гроші нанизували на нитку і носили зв'язаними по декілька штук. Пізніше єдина законна монета - „лян" - кругла з квадратним отвором посередині.<br><br><u>''Давній Вавілон:''</u><br>
| + | ''Чому саме цi товари стали грошима?'' |
| | | | |
| - | Грошові зливки у формі шкіри бика.<br><br><u>''Німеччина, місто Галл:''</u><br>
| + | Назви: якi ти знаєш товарнi грошi. |
| | | | |
| - | Крупна срібна монета „рейхсгульдинер", яку потім чеканили у чеському місті Йоахимсталь і дали назву на честь міста. Пізніше назву спростили до талера. У багатьох країнах почали чеканити схожі за розміром, вагою таназвою монети. У Нідерландах, дальдер, Італії - талеро, Іспанії - далеро, у Польщі - талар, у Скандинавських країнах - ригсдалер, у Північній Америці - долар. В Росіі талерам дали назву єфимки (від назви містаЙоахимсталь).<br><br><u>''Англія:''</u><br>
| + | <br><u>'''Факти про товарні гроші'''</u><br> |
| | | | |
| - | З V ст. н.е. - фунт стерлінгів («повноважний фунт» ). випускався із срібла і золота, а потім у вигляді банкнот. 1ф.ст.= 100 пенсам.<br><br><u>''Росія:''</u><br>
| + | '''Ефiопiя, острiв Борнео, Тiбет:''' |
| | | | |
| - | 500 р. тому Іван III - великий князь московський нагороджував воїнів дарованими монетами, які перероблювали із угорських дукатів. Кожний із нагороджених намагався носити їх на видному місці, частіше на шапці або рукаві одягу.<br>
| + | Кам’яна сiль у формi цеглин. Задекiлька цеглин можна було купити раба. Кофейнi зерна. |
| | | | |
| - | При цареві Петрові І чеканились мідні монети - дєнга (півкопійки), полушка (половина від півкопійки) і півполушка (1/8 від півкопійки); срібні - полтина (50 к.), півполтина (25 к.), гривеник (10 к.) і десять денег (5 к.), мідна копійка та срібний рубль.<br>У 1897 році у Росії введено в обіг золоті монети, рубль став самою твердою валютою.<br><br>Які недоліки мають металеві гроші? <br>Що вигадали люди?<br><br>ФАКТИ ПРО ПАПЕРОВІ ГРОШІ.<br>
| + | '''<br>Давня Мексика:''' |
| | | | |
| - | Возити багато грошей у мандрівках - було важко і небезпечно. Люди, відправляючись у дорогу, віддавали свої монети для збереження ювеліру і брали з нього розписку, зовсім непотрібну грабіжникам. В розписці говорилось, що у банку зберігається золото або срібло на вказану суму. Добираючись до місця призначення, розписку обмінювали у партнера ювеліра. Розписки стали дуже популярними. Вони почали випускатися банками і отримали назву банкнота (від англійського слова «банкоут» - банківський білет або знак).<br>
| + | Цiлi плоди какао-бобiв (шоколаднi грошi) у iндiйцiв. Якщо необхiдна була здача, знiмали з боба шкiру i вiдраховували необхiдну кiлькiсть “копiйок” рожевим насiнням. |
| | | | |
| - | IX ст. - Китай. Почали використовуватись паперові гроші. їх друкували на мідних дошках: вирізували на металі текст, змащували його тушшю і зверху накладали папір. Гроші можна було в будь-який момент обміняти на золото або срібло.<br><br>''Самі по собі паперові гроші особливої цінності не мають, окрім вартості паперу, на якому вони надруковані. Справжніми грошима все ж - таки вважається золото. А паперові гроші - тільки його замісники.''<br><br>У 1769 році у Росії імператриця Катерина II підписала маніфест про введення у Росії паперових грошей - асигнацій , які можна було розміняти на „ходячу" монету. А ходила у ті часи виключно мідна монета, і 1000 рублів у цій „валюті" важила 62, 5 пуда (пуд - 16 кг). Щоб перевезти таку суму необхідно було дві брички. Було випущено асигнації чотирьох номіналів: 25, 50, 75, 100 рублів. Зверху було написано: „ Любовь к отечеству" („Любов до вітчизни"), знизу „Действует к пользе оного" („Діє на користь оної").<br>
| + | 100 какао-бобiв = шматок тканини iз бавовни “куачтлі”. |
| | | | |
| - | Перед революцією 1917р. випускали керенки - 20, 40 рублів. В той час гроші знецінились і керенки не розрізували окремими купюрами, а видавали у день заробітної плати цілими простирадлами. Тоді існувало більше 2 тисяч різноманітних і неймовірних грошових знаків.<br><br><br>''О.Варецька, Робочий зошит з економіки, 3 клас<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів''<br>
| + | <br>'''Давнiй Рим, Грецiя:''' |
| | + | |
| | + | Худоба (рос. скот). Вiд слова “пекус” (худоба) у латинськiй мовi утворилося слово “пекунiя” (грошi). |
| | + | |
| | + | <br>'''Меланезія:''' |
| | + | |
| | + | Поросячi хвостики — “поросячi грошi”. |
| | + | |
| | + | <br>'''Острiв Борнео:''' |
| | + | |
| | + | Бронзовi гармати “лiли”, бронзовi тарiлки гонг. |
| | + | |
| | + | Їстiвне ластiв’яче гнiздо. |
| | + | |
| | + | <br>'''Давня Грецiя:''' |
| | + | |
| | + | Залiзнi прутики. У жменю вмiщувалось 6 прутикiв. Жменя — у давньогрецькiй мовi — “''драхма''”. Сучаснi грецькi грошi мають назву драхми. |
| | | | |
| | <br> | | <br> |
| - | <sub>Підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн, необхідні [[Економіка 3 клас|матеріали уроків]] економіки 3 клас, готові доашні завдання, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|реферати]] економіки, перелік тем по предметам</sub> | + | |
| | + | ''Назви, на підставi чого з великої кiлькостi предметiв видiлились цi ''[[Тема_9.Поняття_„товари”.|''товар'']]''нi грошi i тi, про якi ти дiзнався торiк?'' |
| | + | |
| | + | <br>2. Допоможи Мурчику запустити повiтряного змiя. Пригадай властивостi грошей i запиши їх у трикутники. <br> <br>''О.Варецька, Робочий зошит з економіки, [[3_клас_уроки|3 клас]]<br>Вислано читачами з інтернет-сайтів''<br><br><sub>Підготовка до уроків і все це безкоштовно скачати чи готуватись онлайн, необхідні [[Економіка 3 клас|матеріали уроків]] економіки 3 клас, готові доашні завдання, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|реферати]] економіки, перелік тем по предметам</sub> |
| | + | |
| | '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%88%D1%96._%D0%A0%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%B9._%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%B9 презентація уроку ] |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | | |
| | '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | | |
| | '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | | |
| | '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | | |
| | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
| | + | |
| | | | |
| | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | | |
| | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
1. Подивись на малюнок.
Відповісти на це запитання допоможе ребус їжачка.
Назви: якi ти знаєш товарнi грошi.
Кам’яна сiль у формi цеглин. Задекiлька цеглин можна було купити раба. Кофейнi зерна.
Цiлi плоди какао-бобiв (шоколаднi грошi) у iндiйцiв. Якщо необхiдна була здача, знiмали з боба шкiру i вiдраховували необхiдну кiлькiсть “копiйок” рожевим насiнням.
100 какао-бобiв = шматок тканини iз бавовни “куачтлі”.
Худоба (рос. скот). Вiд слова “пекус” (худоба) у латинськiй мовi утворилося слово “пекунiя” (грошi).
Поросячi хвостики — “поросячi грошi”.
Бронзовi гармати “лiли”, бронзовi тарiлки гонг.
Їстiвне ластiв’яче гнiздо.
Залiзнi прутики. У жменю вмiщувалось 6 прутикiв. Жменя — у давньогрецькiй мовi — “драхма”. Сучаснi грецькi грошi мають назву драхми.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
