|
|
(5 промежуточных версий не показаны.) | Строка 1: |
Строка 1: |
- | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 8 клас|Всесвітня історія 8 клас]]>>Всесвітня історія: О. Кромвель. Переворот 1668 р. Початок промислового перевороту.'''<metakeywords>Історія всесвітня, 8 клас, урок, на тему, О. Кромвель, Переворот 1668 р, Початок промислового перевороту</metakeywords> | + | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 8 клас|Всесвітня історія 8 клас]]>>О. Кромвель. Переворот 1668 р. Початок промислового перевороту.'''<metakeywords>Історія всесвітня, 8 клас, урок, на тему, О. Кромвель, Переворот 1668 р, Початок промислового перевороту</metakeywords> |
| + | |
| + | <br> |
| | | |
| Лідером індепендентів стає Олівер Кромвель (1599-1658).<br><br>Кромвель народився в сім'ї небагатого землевласника й отримав суворе пуританське виховання. Він закінчив міську школу, вивчав право в Лондоні і там одружився з дочкою багатого купця. Повернувшись додому, Кромвель став зразковим господарем, поважною й відомою людиною. Його обрали спочатку до Короткого, а згодом - і до Довгого парламенту. | | Лідером індепендентів стає Олівер Кромвель (1599-1658).<br><br>Кромвель народився в сім'ї небагатого землевласника й отримав суворе пуританське виховання. Він закінчив міську школу, вивчав право в Лондоні і там одружився з дочкою багатого купця. Повернувшись додому, Кромвель став зразковим господарем, поважною й відомою людиною. Його обрали спочатку до Короткого, а згодом - і до Довгого парламенту. |
| | | |
- | <br>З початком громадянської війни Кромвель вступив до парламентського війська. Із своїх земляків він набрав загін кавалеристів. Але перша ж поразка показала, що цих незграбних людей, учорашніх селян, важко назвати справжніми солдатами. Кромвель розумів: для перемоги над королем потрібне зовсім інше військо — згуртоване й дієздатне. Він сформував загони з відважних і чесних пуритан, сам навчав їх військової справи, Кромвель особисто турбувався, щоб усі солдати були добре вдягнені, взуті та ситі; встановив залізну дисципліну. Він пішов на нечуваний для того часу крок — призначав на офіцерські посади ну дворян, а хоробрих і здібних простолюдинів. | + | <br>З початком громадянської [[Виникнення двох вогнищ війни|війни]] Кромвель вступив до парламентського війська. Із своїх земляків він набрав загін кавалеристів. Але перша ж поразка показала, що цих незграбних людей, учорашніх селян, важко назвати справжніми солдатами. Кромвель розумів: для перемоги над королем потрібне зовсім інше військо — згуртоване й дієздатне. Він сформував загони з відважних і чесних пуритан, сам навчав їх військової справи, Кромвель особисто турбувався, щоб усі солдати були добре вдягнені, взуті та ситі; встановив залізну дисципліну. Він пішов на нечуваний для того часу крок — призначав на офіцерські посади ну дворян, а хоробрих і здібних простолюдинів. |
| | | |
| <br>Найжахливіше враження на королівське військо справляло те, що перед початком битви солдати Кромвеля голосно співали релігійних псалмів. Грізний хор з двох тисяч чоловічих голосів приводив противника у трепет. За простий, але надійний металевий обладунок солдатів Кромвеля прозвали «залізнобокими».<br><br>Кромвель створив армію нового зразка — боєздатну, організовану, натхненну ідеалами свободи й справедливості. Це було перше в історії Англії регулярне військо. Воно почало перемагати кавалерів. 14 червня 1645 р. солдати Кромвеля знищили основні сили королівського війська в битві біля Нейзбі. Перевдягнений слугою Карл утік на північ і там здався в полон шотландцям. До рук парламенту потрапило королівське листування — документи, де Карл заявляв про свою готовність прийняти іноземну допомогу. їх обнародування викликало в Лондоні вибух обурення: сам король виявився зрадником свого народу! | | <br>Найжахливіше враження на королівське військо справляло те, що перед початком битви солдати Кромвеля голосно співали релігійних псалмів. Грізний хор з двох тисяч чоловічих голосів приводив противника у трепет. За простий, але надійний металевий обладунок солдатів Кромвеля прозвали «залізнобокими».<br><br>Кромвель створив армію нового зразка — боєздатну, організовану, натхненну ідеалами свободи й справедливості. Це було перше в історії Англії регулярне військо. Воно почало перемагати кавалерів. 14 червня 1645 р. солдати Кромвеля знищили основні сили королівського війська в битві біля Нейзбі. Перевдягнений слугою Карл утік на північ і там здався в полон шотландцям. До рук парламенту потрапило королівське листування — документи, де Карл заявляв про свою готовність прийняти іноземну допомогу. їх обнародування викликало в Лондоні вибух обурення: сам король виявився зрадником свого народу! |
Строка 9: |
Строка 11: |
| <br>За велику суму шотландці видали Карла англійському парламенту. Військові дії тимчасово припинились. Перша громадянська війна закінчилась. Однак спокій не настав: конче загострилася політична боротьба між пресвітеріанами та індепендентами. В її перебігу виникла партія левелерів (урівнювачів). | | <br>За велику суму шотландці видали Карла англійському парламенту. Військові дії тимчасово припинились. Перша громадянська війна закінчилась. Однак спокій не настав: конче загострилася політична боротьба між пресвітеріанами та індепендентами. В її перебігу виникла партія левелерів (урівнювачів). |
| | | |
- | <br>''Республіка і протекторат Кромвеля''. Вождем левелерів став Джон Лілберн (1614-1657) - автор низки памфлетів (викривальних творів), у яких ішлося про надання всім людям рівних прав. Левелери вимагали скасування монархії і палати лордів, передачі верховної влади палаті общин і введення її відповідальності перед народом. Вони виступали також за широке виборче право, недоторканність приватної власності та вільне розпоряджання нею. Під тиском левелерів у 1647 р. почався третій — демократичний — етап революції. | + | <br>'''Республіка і протекторат Кромвеля''' <br> |
| + | |
| + | |
| + | |
| + | Вождем левелерів став Джон Лілберн (1614-1657) - автор низки памфлетів (викривальних творів), у яких ішлося про надання всім людям рівних прав. Левелери вимагали скасування монархії і палати лордів, передачі верховної влади палаті общин і введення її відповідальності перед народом. Вони виступали також за широке виборче право, недоторканність приватної власності та вільне розпоряджання нею. Під тиском левелерів у 1647 р. почався третій — демократичний — етап революції. |
| | | |
- | <br>Спроби парламенту домовитися з королем, а також рішення про розпуск армії викликали протести по всііі країні. Це змусило Кромвеля піти на розрив з пресвітеріанською більшістю парламенту і об'єднатися я військом. За його наказом загін кавалеристів захопив у полон короля, але Карлу вдалося втекти й укласти таємний союз із шотландцями. Невдовзі вони вторглися до Англії. Водночас країною прокотилася хвиля заколотів на підтримку короля. Навесні 1648 р. Кромвель із «залізнобокими» взявся до їх придушення. Почалася друга громадянська війна. Тривала вона недовго: прибічники короля вже не мали великого війська, тому повстали лише окремі загони. Наприкінці літа Кромвель остаточно розгромив і їх, і шотландців, а в грудні захопив Лондон. | + | <br>Спроби парламенту домовитися з королем, а також рішення про розпуск армії викликали протести по всііі країні. Це змусило Кромвеля піти на розрив з пресвітеріанською більшістю парламенту і об'єднатися я військом. За його наказом загін кавалеристів захопив у полон короля, але Карлу вдалося втекти й укласти таємний союз із шотландцями. Невдовзі вони вторглися до Англії. Водночас країною прокотилася хвиля заколотів на підтримку короля. Навесні 1648 р. Кромвель із «залізнобокими» взявся до їх придушення. Почалася друга громадянська війна. Тривала вона недовго: прибічники [[Тема 27. Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір Короля сонце. Ж.Б. Кольбер. Війни Людовіка XIV. Французький класицизм.|короля]] вже не мали великого війська, тому повстали лише окремі загони. Наприкінці літа Кромвель остаточно розгромив і їх, і шотландців, а в грудні захопив Лондон. |
| | | |
| <br>Парламент знову почав переговори з королем. Виникла реальна загроза повернення Карла на трон. Кромвель діяв швидко й рішуче. Під його тиском з парламенту вигнали пресвітеріан, а потім провели суд над королем. Карла І звинуватили в державній зраді, розв'язуванні громадянської війни і кровопролитті. Уперше в історії суд виніс смертний вирок правлячому монарху. Його стратили при величезному скупченні людей на площі перед королівським палацом. | | <br>Парламент знову почав переговори з королем. Виникла реальна загроза повернення Карла на трон. Кромвель діяв швидко й рішуче. Під його тиском з парламенту вигнали пресвітеріан, а потім провели суд над королем. Карла І звинуватили в державній зраді, розв'язуванні громадянської війни і кровопролитті. Уперше в історії суд виніс смертний вирок правлячому монарху. Його стратили при величезному скупченні людей на площі перед королівським палацом. |
Строка 19: |
Строка 25: |
| <br>Для зміцнення республіки Кромвель вирішив розправитися з тими, хто в громадянській війні підтримував Карла І. З нещадною жорстокістю він завоював Ірландію. За декілька місяців «залізнобокі» розорили й спустошили квітучу країну. Кращі землі переможених ірландців перейшли до англійців. Пограбування Ірландії перетворило революційне військо на загарбників, охоплених ненаситною жагою наживи. Далі Кромвель обрушив удар на Шотландію, яка оголосила сина Карла І королем Карлом II. Англійці повністю знищили шотландську армію, король втік на континент. | | <br>Для зміцнення республіки Кромвель вирішив розправитися з тими, хто в громадянській війні підтримував Карла І. З нещадною жорстокістю він завоював Ірландію. За декілька місяців «залізнобокі» розорили й спустошили квітучу країну. Кращі землі переможених ірландців перейшли до англійців. Пограбування Ірландії перетворило революційне військо на загарбників, охоплених ненаситною жагою наживи. Далі Кромвель обрушив удар на Шотландію, яка оголосила сина Карла І королем Карлом II. Англійці повністю знищили шотландську армію, король втік на континент. |
| | | |
- | <br>Кромвель тріумфатором повернувся до Лондона і силою розігнав парламент. 16 грудня 1653 р. він отримав довічну посаду лорда-протектора (захисника) Англії, Шотландії та Ірландії. До нього перейшли командування збройними силами і ведення зовнішньої політики. Без згоди протектора не дозволялося змінювати закони і вводити нові податки. По суті Кромвель встановив військову диктатуру. Третій етап революції завершився. На зміну республіці прийшов протекторат Кромвеля. | + | <br>Кромвель тріумфатором повернувся до Лондона і силою розігнав парламент. 16 грудня 1653 р. він отримав довічну посаду лорда-протектора (захисника) Англії, Шотландії та Ірландії. До нього перейшли командування збройними силами і ведення зовнішньої [[Таблиця антиінфляційної політики|політики]]. Без згоди протектора не дозволялося змінювати закони і вводити нові податки. По суті Кромвель встановив військову диктатуру. Третій етап революції завершився. На зміну республіці прийшов протекторат Кромвеля. |
| | | |
| <br>Майже десять років Кромвель управляв Англією, спираючись на армію. Він розділив територію країни на 11 округів і поставив на чолі кожного повновладних генералів. Під їхнім наглядом знаходилось навіть приватне життя населення. Англія перетворилася на похмуру мовчазну країну, де панувала атмосфера підозри, наклепів і доносів. Кромвель повністю захопив владу у свої руки і фактично правив Англією як некоронований монарх. | | <br>Майже десять років Кромвель управляв Англією, спираючись на армію. Він розділив територію країни на 11 округів і поставив на чолі кожного повновладних генералів. Під їхнім наглядом знаходилось навіть приватне життя населення. Англія перетворилася на похмуру мовчазну країну, де панувала атмосфера підозри, наклепів і доносів. Кромвель повністю захопив владу у свої руки і фактично правив Англією як некоронований монарх. |
Строка 25: |
Строка 31: |
| <br>Лорд-протектор проводив успішну зовнішню й колоніальну політику. Він уклав вигідний мир з Голландією, підписав торговий договір зі Швецією, захопив острів Ямайку. Але розв'язати складні внутрішні проблеми Кромвель не зміг. Утримання армії і флоту поглинало величезні кошти. Торгівля і ремесла знаходились у плачевному стані. Безробіття і зубожіння народу досягли небувалих розмірів. Режим протекторату ставав непопулярним, в Англії наростало народне невдоволення. | | <br>Лорд-протектор проводив успішну зовнішню й колоніальну політику. Він уклав вигідний мир з Голландією, підписав торговий договір зі Швецією, захопив острів Ямайку. Але розв'язати складні внутрішні проблеми Кромвель не зміг. Утримання армії і флоту поглинало величезні кошти. Торгівля і ремесла знаходились у плачевному стані. Безробіття і зубожіння народу досягли небувалих розмірів. Режим протекторату ставав непопулярним, в Англії наростало народне невдоволення. |
| | | |
- | <br>''Реставрація монархії.'' У 1658 р. Кромвель помер. Влада перейшла до його сина Річарда - людини слабкої і нерішучої. Він не справлявся з управлінням країною і був позбавлений влади. Терміново скликаний парламент прийняв рішення про поновлення монархії і призвав на трон сина страченого монарха - Карла II Стюарта (1660-1685). Новий король залишив Францію, де перебував в еміграції, і урочисто в'їхав до Лондона. Так відбулася реставрація - поновлення на престолі династії Стюартів. | + | <br>'''Реставрація монархії''' <br> |
| | | |
- | <br>Карл II пообіцяв не карати учасників революції, не відбирати захоплені в ході громадянських війн землі, забезпечити свободу віросповідання. Ледве отримавши корону, він порушив своє слово. Почалися розправи з діячами революції, переслідування пресвітеріанських священиків, повернення землі колишнім власникам. Однак правити країною по-старому було вже неможливо: у парламенті засідали представники буржуазії і нового дворянства, які контролювали дії короля. До того ж всередині парламенту склалися дві політичні партії — торі і віги. Торі підтримували королівську владу, відстоювали непорушність королівських прав і непохитність існуючого порядку. Віги захищали парламент, виступали за зміни в економіці, державному і церковному устрої. Торі виражали інтереси аристократії і крупних землевласників, а віги - нового дворянства, купецтва та фінансистів. Між ними постійно точилася гостра політична боротьба. | + | |
| + | |
| + | У 1658 р. Кромвель помер. Влада перейшла до його сина Річарда - людини слабкої і нерішучої. Він не справлявся з управлінням країною і був позбавлений влади. Терміново скликаний парламент прийняв рішення про поновлення монархії і призвав на трон сина страченого монарха - Карла II Стюарта (1660-1685). Новий король залишив Францію, де перебував в еміграції, і урочисто в'їхав до Лондона. Так відбулася реставрація - поновлення на престолі династії Стюартів. |
| + | |
| + | <br>Карл II пообіцяв не карати учасників революції, не відбирати захоплені в ході громадянських війн землі, забезпечити [[История прав и свобод человека в России|свободу]] віросповідання. Ледве отримавши корону, він порушив своє слово. Почалися розправи з діячами революції, переслідування пресвітеріанських священиків, повернення землі колишнім власникам. Однак правити країною по-старому було вже неможливо: у парламенті засідали представники буржуазії і нового дворянства, які контролювали дії короля. До того ж всередині парламенту склалися дві політичні партії — торі і віги. Торі підтримували королівську владу, відстоювали непорушність королівських прав і непохитність існуючого порядку. Віги захищали парламент, виступали за зміни в економіці, державному і церковному устрої. Торі виражали інтереси аристократії і крупних землевласників, а віги - нового дворянства, купецтва та фінансистів. Між ними постійно точилася гостра політична боротьба. |
| | | |
| <br>Ситуація погіршилася, коли після смерті Карла на престол зійшов його брат, католик Яків II (1685-1688). Він прагнув правити самовладно і не бажав слухати порад парламенту. Як і покійний брат. Яків II постійно отримував гроші від французького короля Людовіка XIV і навіть обіцяв йому відновити в Англії католицизм. Така поведінка короля переповнила чашу терпіння. Партії торі та вігів об'єдналися, щоб позбавити Якова II престолу. Натомість було вирішено запросити на трон чоловіка його старшої дочки Марії - статхаудера (правителя) Голландії протестанта Вільгельма II Оранського (1689-1702). | | <br>Ситуація погіршилася, коли після смерті Карла на престол зійшов його брат, католик Яків II (1685-1688). Він прагнув правити самовладно і не бажав слухати порад парламенту. Як і покійний брат. Яків II постійно отримував гроші від французького короля Людовіка XIV і навіть обіцяв йому відновити в Англії католицизм. Така поведінка короля переповнила чашу терпіння. Партії торі та вігів об'єдналися, щоб позбавити Якова II престолу. Натомість було вирішено запросити на трон чоловіка його старшої дочки Марії - статхаудера (правителя) Голландії протестанта Вільгельма II Оранського (1689-1702). |
| | | |
- | ''<br>«Славна революція» і утвердження конституційної монархії.'' На пропозицію депутатів Вільгельм відповів згодою. Він запевнив їх, що вирушає до Англії, маючи на меті захистити «протестантську релігію, власність і вільний парламент». Восени 1688 р. з 15-тисячним військом Вільгельм висадився на англійський берег і взяв курс на Лондон. Королівські загони перейшли на його бік. Покинутий усіма, Яків II із сім'єю втік до Франції. Вільгельм Оранський цьому не перешкоджав. Він вступив у Лондон і був проголошений королем Англії. Так відбувся безкровний державний переворот — а Славна революція». Свою назву вона отримала на противагу кривавій революції середини XVII ст. | + | ''<br>'''''«Славна революція» і утвердження конституційної монархії''' <br> |
| | | |
- | <br>«Славна революція» поклала край віковій боротьбі між королем і парламентом, покінчила з абсолютизмом і означала утвердження в Англії конституційної монархії. Відтепер головну роль відігравав парламент, наділений правом видавати закони. Монарху дозволялося лише « царювати, але не правити». Цей порядок закріпив «Білль (закон) про права», який заборонив королю видавати закони, збирати податки й скликати військо без згоди парламенту. У документі підкреслювалося, що народ має право скинути негідного короля і посадити на його місце іншого. Парламент здобув перемогу над королем.<br><br> | + | |
| + | |
| + | На пропозицію депутатів Вільгельм відповів згодою. Він запевнив їх, що вирушає до Англії, маючи на меті захистити «протестантську релігію, власність і вільний парламент». Восени 1688 р. з 15-тисячним військом Вільгельм висадився на англійський берег і взяв курс на Лондон. Королівські загони перейшли на його бік. Покинутий усіма, Яків II із сім'єю втік до Франції. Вільгельм Оранський цьому не перешкоджав. Він вступив у Лондон і був проголошений королем Англії. Так відбувся безкровний державний переворот — а Славна революція». Свою назву вона отримала на противагу кривавій революції середини XVII ст. |
| + | |
| + | <br>«Славна революція» поклала край віковій боротьбі між королем і парламентом, покінчила з абсолютизмом і означала [[Конспект уроку до теми «Утвердження самоцінності людського життя в баладі Ф.Шиллера “Рукавичка”»|утвердження]] в Англії конституційної монархії. Відтепер головну роль відігравав парламент, наділений правом видавати закони. Монарху дозволялося лише « царювати, але не правити». Цей порядок закріпив «Білль (закон) про права», який заборонив королю видавати закони, збирати податки й скликати військо без згоди парламенту. У документі підкреслювалося, що народ має право скинути негідного короля і посадити на його місце іншого. Парламент здобув перемогу над королем.<br><br> |
| | | |
| ---- | | ---- |
Строка 45: |
Строка 59: |
| <br>Беручи в ньому участь, Англія мала на меті знищити торгову й морську могутність Франції. Успішні бойові дії стали запорукою досягнення цієї мети. За умовами Утрехт-ського миру 1713 р. Англія отримала Гібралтар — ключ до панування в Середземному морі. Вона приєднала також французькі володіння в Америці — землі навколо Гудзонової затоки. Крім того, до Англії повністю перейшло право постачати негрів-рабі в в іспанські колонії в Америці, що стало джерелом величезних прибутків для буржуазії. | | <br>Беручи в ньому участь, Англія мала на меті знищити торгову й морську могутність Франції. Успішні бойові дії стали запорукою досягнення цієї мети. За умовами Утрехт-ського миру 1713 р. Англія отримала Гібралтар — ключ до панування в Середземному морі. Вона приєднала також французькі володіння в Америці — землі навколо Гудзонової затоки. Крім того, до Англії повністю перейшло право постачати негрів-рабі в в іспанські колонії в Америці, що стало джерелом величезних прибутків для буржуазії. |
| | | |
- | <br>Перемога над Францією забезпечила Англії панівне становище на морі. Це, у свою чергу, дозволило їй зробити перші кроки на шляху до створення Британської імперії. За правління королеви Анни відбулося об'єднання Англії із Шотландією та Ірландією. З 1707 р. нове державне утворення стали називати Об'єднане Королівство Велика Британія. | + | <br>Перемога над Францією забезпечила Англії панівне становище на морі. Це, у свою чергу, дозволило їй зробити перші кроки на шляху до створення Британської [[Загибель Візантійскої Імперії|імперії]]. За правління королеви Анни відбулося об'єднання Англії із Шотландією та Ірландією. З 1707 р. нове державне утворення стали називати Об'єднане Королівство Велика Британія. |
| | | |
| <br>Наступником Анни на англійському престолі став Георг І з німецької династії Ганнбверів - правнук Якова І. Він навіть не говорив англійською і мало цікавився державними справами. Поступово склався порядок, коли король мусив призначати міністрів з партії, яка переважала в парламенті. Такий уряд ніс відповідальність перед парламентом, а не перед королем. За Георга І Англією управляли міністри з партії вігів. Після приходу до влади Георга ІІІ, упродовж його майже 60-річного перебування на троні, правлячою партією залишалися торі. В Англії утвердилася парламентська, або конституційна, монархія. | | <br>Наступником Анни на англійському престолі став Георг І з німецької династії Ганнбверів - правнук Якова І. Він навіть не говорив англійською і мало цікавився державними справами. Поступово склався порядок, коли король мусив призначати міністрів з партії, яка переважала в парламенті. Такий уряд ніс відповідальність перед парламентом, а не перед королем. За Георга І Англією управляли міністри з партії вігів. Після приходу до влади Георга ІІІ, упродовж його майже 60-річного перебування на троні, правлячою партією залишалися торі. В Англії утвердилася парламентська, або конституційна, монархія. |
Строка 53: |
Строка 67: |
| <br>Він підготував ґрунт для промислового перевороту — винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. При цьому мануфактури поступалися місцем фабрикам, на яких праця була майже повністю механізована. Почався промисловий переворот у найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві. | | <br>Він підготував ґрунт для промислового перевороту — винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. При цьому мануфактури поступалися місцем фабрикам, на яких праця була майже повністю механізована. Почався промисловий переворот у найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві. |
| | | |
- | <br>Ще з XVII ст. серйозним конкурентом англійських тканин стали красиві й дешеві індійські ситці. Вони мали широкий попит на Британських островах, їх ввіз постійно зростав. Відповідно купівля англійських тканин падала, і місцеві текстильники втрачали заробітки. Уряд неодноразово намагався зупинити чи хоча б обмежити постачання індійських ситців, проте без особливого успіху. Тканини все одно потрапляли до Англії, але вже контрабандним шляхом. Через безвихідь англійські ткачі йшли часом на шокуючі кроки: прямо на вулицях вони рвали на жінках сукні, пошиті з яскравого індійського ситцю. 164 Згодом англійці зрозуміли, що витримати конкуренцію їм вдасться, лише збільшивши випуск власних тканин і зробивши їх дешевшими. Першим кроком на шляху до цієї мети став винахід ткача і механіка Джона Кея — рухливий човник. Він приводився у рух пружиною, рухався удвічі швидше і дозволив помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї дочки), за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало ного використав - пристосував до еДженні» водяне колесо. | + | <br>Ще з XVII ст. серйозним конкурентом англійських тканин стали красиві й дешеві індійські ситці. Вони мали широкий попит на Британських островах, їх ввіз постійно зростав. Відповідно купівля англійських тканин падала, і місцеві текстильники втрачали заробітки. Уряд неодноразово намагався зупинити чи хоча б обмежити постачання індійських ситців, проте без особливого успіху. Тканини все одно потрапляли до Англії, але вже контрабандним шляхом. Через безвихідь англійські ткачі йшли часом на шокуючі кроки: прямо на вулицях вони рвали на жінках сукні, пошиті з яскравого індійського ситцю. 164 Згодом англійці зрозуміли, що витримати конкуренцію їм вдасться, лише збільшивши випуск власних тканин і зробивши їх дешевшими. Першим кроком на шляху до цієї мети став винахід ткача і механіка Джона Кея — рухливий човник. Він приводився у рух пружиною, рухався удвічі швидше і дозволив помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї дочки), за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало ного [[34. Загальні способи добування солей, їх використання|використав]] - пристосував до еДженні» водяне колесо. |
| | | |
| <br>Більше того, в 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику. Через кілька років на ній вже працювали сотні машин і робітників. Невдовзі по всій Північній Англії, де безліч стрімких гірських річок забезпечували безперебійний рух водяних коліс, височіли 4-5-поверхові цегляні фабрики.<br>Розвиток і перші наслідки промислового перевороту. Винаходи слідували один за одним і здійснювалися не лише в текстильному виробництві. Важливі зміни відбувалися також в інших галузях промисловості. Колосальні наслідки для розвитку фабричного виробництва мала поява парового двигуна. На відміну від водяного, залежного виключно від енергії річок, паровий двигун можна було використовувати де завгодно. Створив його шотландець Джеймс Ватт. Він витратив 20 років на вдосконалення своєї парової машини, поки до 1784 р. не зробив її надійною у використанні. Застосування парового двигуна привело до широкого розповсюдження фабрик. | | <br>Більше того, в 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику. Через кілька років на ній вже працювали сотні машин і робітників. Невдовзі по всій Північній Англії, де безліч стрімких гірських річок забезпечували безперебійний рух водяних коліс, височіли 4-5-поверхові цегляні фабрики.<br>Розвиток і перші наслідки промислового перевороту. Винаходи слідували один за одним і здійснювалися не лише в текстильному виробництві. Важливі зміни відбувалися також в інших галузях промисловості. Колосальні наслідки для розвитку фабричного виробництва мала поява парового двигуна. На відміну від водяного, залежного виключно від енергії річок, паровий двигун можна було використовувати де завгодно. Створив його шотландець Джеймс Ватт. Він витратив 20 років на вдосконалення своєї парової машини, поки до 1784 р. не зробив її надійною у використанні. Застосування парового двигуна привело до широкого розповсюдження фабрик. |
Строка 59: |
Строка 73: |
| <br>Парова машина працювала на вугіллі і це дало поштовх посиленому розвитку вугільної промисловості. Металургія теж перейшла на використання кам'яного вугілля. Плавити залізо, як раніше, на деревному вугіллі ставало дедалі складніше, тому що великі лісові масиви було вже знищено. Нестача палива гальмувала розвиток металургії і змушувала Англію ввозити метал з-за кордону. Тепер ситуація цілком змінилася: Англія стала виробляти багато якісного металу і сама продавала його в інші країни. А головне - збільшення виплавки металу дозволило розширити випуск машин. Подальші технічні винаходи сприяли не тільки росту виробництва металів, а й дозволили зробити їх дешевшими. | | <br>Парова машина працювала на вугіллі і це дало поштовх посиленому розвитку вугільної промисловості. Металургія теж перейшла на використання кам'яного вугілля. Плавити залізо, як раніше, на деревному вугіллі ставало дедалі складніше, тому що великі лісові масиви було вже знищено. Нестача палива гальмувала розвиток металургії і змушувала Англію ввозити метал з-за кордону. Тепер ситуація цілком змінилася: Англія стала виробляти багато якісного металу і сама продавала його в інші країни. А головне - збільшення виплавки металу дозволило розширити випуск машин. Подальші технічні винаходи сприяли не тільки росту виробництва металів, а й дозволили зробити їх дешевшими. |
| | | |
- | <br>Промисловий переворот і зміни в галузі виробництва вимагали вдосконалення транспорту і шляхів сполучення. Англія довго потерпала від жахливих доріг: там, де закінчувалася вибоїна, починалась яма, а часті дощі взагалі перетворювали їх на непрохідні болота. Тим часом величезні маси вугілля, заліза, бавовни та іншої сировини треби було доставляти від копалень та портів на фабрики. Готова продукція також чекала відправки на далекі ринки. Перевезення належало зробити надійним і дешевим. 155 Розв'язати цю проблему взявся Джон Меткар - «Сліпий Джек». Шестирічним хлопчиком він захворів на віспу і втратив зір, але, ставши дорослим, навчився прекрасно орієнтуватись і знаходити найкращі напрями для прокладання шляхів. Саме Меткар першим зробив опуклу дорогу і проклав уздовж неї канави для стоку води. Такі дороги служили увесь рік.<br> | + | <br>Промисловий переворот і зміни в галузі виробництва вимагали вдосконалення транспорту і шляхів сполучення. Англія довго потерпала від жахливих доріг: там, де закінчувалася вибоїна, починалась яма, а часті дощі взагалі перетворювали їх на непрохідні болота. Тим часом величезні маси вугілля, заліза, бавовни та іншої сировини треби було доставляти від копалень та портів на фабрики. Готова продукція також чекала відправки на далекі ринки. Перевезення належало зробити надійним і дешевим. 155 Розв'язати цю [[69. Використання природних багатств, проблема їх вичерпності.|проблему]] взявся Джон Меткар - «Сліпий Джек». Шестирічним хлопчиком він захворів на віспу і втратив зір, але, ставши дорослим, навчився прекрасно орієнтуватись і знаходити найкращі напрями для прокладання шляхів. Саме Меткар першим зробив опуклу дорогу і проклав уздовж неї канави для стоку води. Такі дороги служили увесь рік.<br> |
| | | |
| Зовсім не всі вони могли довго витримувати постійне транспортування важких вантажів. До того ж перевезення суходолом коштувало досить дорого. Вихід знайшли в прокладанні каналів. Невдовзі їх мережа покрила всю країну. Канали дозволяли легко й дешево перевозити великі маси вугілля, металів та інших особливо громіздких товарів. | | Зовсім не всі вони могли довго витримувати постійне транспортування важких вантажів. До того ж перевезення суходолом коштувало досить дорого. Вихід знайшли в прокладанні каналів. Невдовзі їх мережа покрила всю країну. Канали дозволяли легко й дешево перевозити великі маси вугілля, металів та інших особливо громіздких товарів. |
Строка 71: |
Строка 85: |
| ---- | | ---- |
| | | |
- | <br>XVIII ст. Із протоколу засідань палати общин про скаргу чесальників вовни графства Девоншир<br>Чесальники вовни просять дозволу вказати палаті на те, що винайдення і застосування машини для розчісування вовни страшенно зменшує попит на працю, змушує їх серйозно і справедливо побоюватися того, що невдовзі вони самі разом зі своїми сім'ями перетворяться на безкорисний і важкий тягар для держави. Войи вважають, що одна лише машина за допомогою одного дорослого робітника і чотирьох чи п'яти дітей може зробити таку саму роботу, яку виконують ЗО чоловік звичайним ручним способом... Що машини, на які вони скаржаться, швидко множаться в усьому королівстві, згубні результати чого вже досить відчутні для них, оскільки багатьом з них уже бракує роботи та їжі. Вони з глибоким засмученням і страхом чекають на... повну вбогість та збідніння, коли 50 тисяч чесальників разом зі своїми нещасними сім'ями будуть змушені просити допомоги...<br> | + | <br>XVIII ст. Із протоколу засідань палати общин про скаргу чесальників вовни графства Девоншир<br>Чесальники вовни просять дозволу вказати палаті на те, що винайдення і застосування машини для розчісування вовни страшенно зменшує попит на [[Виробничі ресурси: земля, праця, капітал, здатність до підприємницької діяльності, інформація|працю]], змушує їх серйозно і справедливо побоюватися того, що невдовзі вони самі разом зі своїми сім'ями перетворяться на безкорисний і важкий тягар для держави. Войи вважають, що одна лише машина за допомогою одного дорослого робітника і чотирьох чи п'яти дітей може зробити таку саму роботу, яку виконують ЗО чоловік звичайним ручним способом... Що машини, на які вони скаржаться, швидко множаться в усьому королівстві, згубні результати чого вже досить відчутні для них, оскільки багатьом з них уже бракує роботи та їжі. Вони з глибоким засмученням і страхом чекають на... повну вбогість та збідніння, коли 50 тисяч чесальників разом зі своїми нещасними сім'ями будуть змушені просити допомоги...<br> |
| | | |
| ---- | | ---- |
Строка 77: |
Строка 91: |
| <br>Усе частіше невдоволення фабричних робітників випліскувалося в бунт проти машин. Вони вривалися на фабрики, ламали ненависні верстати, а інколи спалювали й самі фабричні будинки. Таких людей називали луддитами за іменем Неда Лудда — юнака, який начебто першим розбив в'язальні 166 верстати на панчішній фабриці. Підприємці зазнавали від руйнівних дій Ж великих збитків і вимагали від уряду захисту. Парламент прийняв закон про смертну кару за псування машин. Нерідко для розправ з луддитами використовували військові загони. | | <br>Усе частіше невдоволення фабричних робітників випліскувалося в бунт проти машин. Вони вривалися на фабрики, ламали ненависні верстати, а інколи спалювали й самі фабричні будинки. Таких людей називали луддитами за іменем Неда Лудда — юнака, який начебто першим розбив в'язальні 166 верстати на панчішній фабриці. Підприємці зазнавали від руйнівних дій Ж великих збитків і вимагали від уряду захисту. Парламент прийняв закон про смертну кару за псування машин. Нерідко для розправ з луддитами використовували військові загони. |
| | | |
- | <br>Відчайдушні дії луддитів не могли зупинити успішної ходи промислового перевороту. Його основні наслідки стануть цілком очевидними лише в XIX ст., але в XVIII ст. виявилося головне - перевага машинного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Промисловий переворот створив економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, став одним із найважливіших проявів кризи «старого порядку». Англійські винаходи швидко проникли в інші країни. На межі XVIII— XIX ст. виник постійний потяг до технічного оновлення - модернізації.<br><br>1. Які зміни відбувалися в англійському господарстві на межі XVI— XVII ст.?<br>2. Що приваблювало англійську буржуазію в пуританізмі й не влаштовувало в англіканській церкві?<br>3. Чому парламентське військо на початку громадянської війни діяло невдало, а потім стало перемагати?<br>4. Коли і з яких причин відбувся перелом у громадянській війні? З якою подією пов'язаний його початок?<br>5. Що дає підстави вважати протекторат Кромвеля воєнною диктатурою?<br>6. Чим відрізнялася реставрована монархія від дореволюційної?<br>7. Чи правильно називати державний переворот 1688 р. «Славною революцією»?<br>8. Якими були наслідки аграрного перевороту? Чому вважається, що він підготував Грунт для промислового перевороту? Чи можна обмежувати промисловий переворот лише технічними нововведеннями? | + | <br>Відчайдушні дії луддитів не могли зупинити успішної ходи промислового перевороту. Його основні наслідки стануть цілком очевидними лише в XIX ст., але в XVIII ст. виявилося головне - перевага машинного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Промисловий переворот створив економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, став одним із найважливіших проявів кризи «старого порядку». Англійські винаходи швидко проникли в інші країни. На межі XVIII— XIX ст. виник постійний потяг до технічного оновлення - модернізації.<br><br>''1. Які зміни відбувалися в англійському господарстві на межі XVI— XVII ст.?<br>2. Що приваблювало англійську буржуазію в пуританізмі й не влаштовувало в англіканській церкві?<br>3. Чому парламентське військо на початку громадянської війни діяло невдало, а потім стало перемагати?<br>4. Коли і з яких причин відбувся перелом у громадянській війні? З якою подією пов'язаний його початок?<br>5. Що дає підстави вважати протекторат Кромвеля воєнною диктатурою?<br>6. Чим відрізнялася реставрована монархія від дореволюційної?<br>7. Чи правильно називати державний переворот 1688 р. «Славною революцією»?<br>8. Якими були наслідки аграрного перевороту? Чому вважається, що він підготував Грунт для промислового перевороту? Чи можна обмежувати промисловий переворот лише технічними нововведеннями?'' |
| | | |
- | <br>ЗАВДАННЯ<br>1. Спробуйте оцінити діяльність Кромвеля як правителя Англії. Що в ній переважало - позитивні чи негативні моменти?<br>2. На основі уривка з „Білля про права" охарактеризуйте конституційну монархію. Чому її називають також "парламентською”?<br>3. Використовуючи матеріали підручника, складіть таблицю «Основні винаходи початкового періоду промислового перевороту». | + | '''<br>Завдання'''<br> |
| | | |
- | {| cellspacing="1" cellpadding="1" border="1" style="width: 689px; height: 77px;" | + | <br>1. Спробуйте оцінити діяльність Кромвеля як правителя Англії. Що в ній переважало - позитивні чи негативні моменти?<br>2. На основі уривка з „Білля про права" охарактеризуйте конституційну монархію. Чому її називають також "парламентською”?<br>3. Використовуючи матеріали підручника, складіть таблицю «Основні винаходи початкового періоду промислового перевороту». |
| + | |
| + | {| border="1" cellspacing="1" cellpadding="1" style="width: 689px; height: 77px;" |
| |- | | |- |
| | Винахід | | | Винахід |
Строка 93: |
Строка 109: |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | | | + | | <br> |
- | | | + | | <br> |
- | | | + | | <br> |
| |} | | |} |
| | | |
| <br>4. Спираючись на наведені в підручнику документи, охарактеризуйте умови праці (рабричних робітників. У чому вони бачили причини своїх бідувань? Чи дозволяють повідомлення документів припустити, що луддистський рух виник не випадково? Як видумаєте: могли дії луддитів перешкодити подальшому розвитку промислового перевороту?<br><br> | | <br>4. Спираючись на наведені в підручнику документи, охарактеризуйте умови праці (рабричних робітників. У чому вони бачили причини своїх бідувань? Чи дозволяють повідомлення документів припустити, що луддистський рух виник не випадково? Як видумаєте: могли дії луддитів перешкодити подальшому розвитку промислового перевороту?<br><br> |
| | | |
- | <br><sub>Вся всесвітня історія онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|конспекти]] всесвітньої історії, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай історію всесвітню безкоштовно</sub> | + | <br><sub>Вся всесвітня історія онлайн, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|конспекти]] всесвітньої історії, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай історію всесвітню безкоштовно</sub><br> |
- | | + | |
- | <br> | + | |
| | | |
| '''<u>Зміст уроку</u>''' | | '''<u>Зміст уроку</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] конспект уроку і опорний каркас |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9E._%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82_1668_%D1%80._%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83 презентація уроку] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] акселеративні методи та інтерактивні технології |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] закриті вправи (тільки для використання вчителями) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] оцінювання |
| | | |
| '''<u>Практика</u>''' | | '''<u>Практика</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] задачі та вправи,самоперевірка |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] практикуми, лабораторні, кейси |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] домашнє завдання |
| | | |
| '''<u>Ілюстрації</u>''' | | '''<u>Ілюстрації</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] реферати |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] фішки для допитливих |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] шпаргалки |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати |
| | | |
| '''<u>Доповнення</u>''' | | '''<u>Доповнення</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ) |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] підручники основні і допоміжні |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] тематичні свята, девізи |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] статті |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] національні особливості |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] словник термінів |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] інше |
| | | |
| '''<u>Тільки для вчителів</u>''' | | '''<u>Тільки для вчителів</u>''' |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки] |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] календарний план на рік |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] методичні рекомендації |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] програми |
- | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] | + | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px|1236084776 kr.jpg]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення] |
- | | + | |
- | | + | |
| | | |
| <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. | | <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам]. |
| | | |
| Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. | | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум]. |
Текущая версия на 08:37, 11 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>О. Кромвель. Переворот 1668 р. Початок промислового перевороту.
Лідером індепендентів стає Олівер Кромвель (1599-1658).
Кромвель народився в сім'ї небагатого землевласника й отримав суворе пуританське виховання. Він закінчив міську школу, вивчав право в Лондоні і там одружився з дочкою багатого купця. Повернувшись додому, Кромвель став зразковим господарем, поважною й відомою людиною. Його обрали спочатку до Короткого, а згодом - і до Довгого парламенту.
З початком громадянської війни Кромвель вступив до парламентського війська. Із своїх земляків він набрав загін кавалеристів. Але перша ж поразка показала, що цих незграбних людей, учорашніх селян, важко назвати справжніми солдатами. Кромвель розумів: для перемоги над королем потрібне зовсім інше військо — згуртоване й дієздатне. Він сформував загони з відважних і чесних пуритан, сам навчав їх військової справи, Кромвель особисто турбувався, щоб усі солдати були добре вдягнені, взуті та ситі; встановив залізну дисципліну. Він пішов на нечуваний для того часу крок — призначав на офіцерські посади ну дворян, а хоробрих і здібних простолюдинів.
Найжахливіше враження на королівське військо справляло те, що перед початком битви солдати Кромвеля голосно співали релігійних псалмів. Грізний хор з двох тисяч чоловічих голосів приводив противника у трепет. За простий, але надійний металевий обладунок солдатів Кромвеля прозвали «залізнобокими».
Кромвель створив армію нового зразка — боєздатну, організовану, натхненну ідеалами свободи й справедливості. Це було перше в історії Англії регулярне військо. Воно почало перемагати кавалерів. 14 червня 1645 р. солдати Кромвеля знищили основні сили королівського війська в битві біля Нейзбі. Перевдягнений слугою Карл утік на північ і там здався в полон шотландцям. До рук парламенту потрапило королівське листування — документи, де Карл заявляв про свою готовність прийняти іноземну допомогу. їх обнародування викликало в Лондоні вибух обурення: сам король виявився зрадником свого народу!
За велику суму шотландці видали Карла англійському парламенту. Військові дії тимчасово припинились. Перша громадянська війна закінчилась. Однак спокій не настав: конче загострилася політична боротьба між пресвітеріанами та індепендентами. В її перебігу виникла партія левелерів (урівнювачів).
Республіка і протекторат Кромвеля
Вождем левелерів став Джон Лілберн (1614-1657) - автор низки памфлетів (викривальних творів), у яких ішлося про надання всім людям рівних прав. Левелери вимагали скасування монархії і палати лордів, передачі верховної влади палаті общин і введення її відповідальності перед народом. Вони виступали також за широке виборче право, недоторканність приватної власності та вільне розпоряджання нею. Під тиском левелерів у 1647 р. почався третій — демократичний — етап революції.
Спроби парламенту домовитися з королем, а також рішення про розпуск армії викликали протести по всііі країні. Це змусило Кромвеля піти на розрив з пресвітеріанською більшістю парламенту і об'єднатися я військом. За його наказом загін кавалеристів захопив у полон короля, але Карлу вдалося втекти й укласти таємний союз із шотландцями. Невдовзі вони вторглися до Англії. Водночас країною прокотилася хвиля заколотів на підтримку короля. Навесні 1648 р. Кромвель із «залізнобокими» взявся до їх придушення. Почалася друга громадянська війна. Тривала вона недовго: прибічники короля вже не мали великого війська, тому повстали лише окремі загони. Наприкінці літа Кромвель остаточно розгромив і їх, і шотландців, а в грудні захопив Лондон.
Парламент знову почав переговори з королем. Виникла реальна загроза повернення Карла на трон. Кромвель діяв швидко й рішуче. Під його тиском з парламенту вигнали пресвітеріан, а потім провели суд над королем. Карла І звинуватили в державній зраді, розв'язуванні громадянської війни і кровопролитті. Уперше в історії суд виніс смертний вирок правлячому монарху. Його стратили при величезному скупченні людей на площі перед королівським палацом.
19 травня 1649 р. парламент оголосив Англію республікою. На той час палату лордів уже скасували, парламент складався лише з палати общин. Замість королівської влади діяла Державна рада, куди входили лідери індепендентів і вище військове командування. Рада мала підпорядковуватися палаті общин, проте насправді вони обидві повністю залежали від Кромвеля та його найближчого оточення.
Для зміцнення республіки Кромвель вирішив розправитися з тими, хто в громадянській війні підтримував Карла І. З нещадною жорстокістю він завоював Ірландію. За декілька місяців «залізнобокі» розорили й спустошили квітучу країну. Кращі землі переможених ірландців перейшли до англійців. Пограбування Ірландії перетворило революційне військо на загарбників, охоплених ненаситною жагою наживи. Далі Кромвель обрушив удар на Шотландію, яка оголосила сина Карла І королем Карлом II. Англійці повністю знищили шотландську армію, король втік на континент.
Кромвель тріумфатором повернувся до Лондона і силою розігнав парламент. 16 грудня 1653 р. він отримав довічну посаду лорда-протектора (захисника) Англії, Шотландії та Ірландії. До нього перейшли командування збройними силами і ведення зовнішньої політики. Без згоди протектора не дозволялося змінювати закони і вводити нові податки. По суті Кромвель встановив військову диктатуру. Третій етап революції завершився. На зміну республіці прийшов протекторат Кромвеля.
Майже десять років Кромвель управляв Англією, спираючись на армію. Він розділив територію країни на 11 округів і поставив на чолі кожного повновладних генералів. Під їхнім наглядом знаходилось навіть приватне життя населення. Англія перетворилася на похмуру мовчазну країну, де панувала атмосфера підозри, наклепів і доносів. Кромвель повністю захопив владу у свої руки і фактично правив Англією як некоронований монарх.
Лорд-протектор проводив успішну зовнішню й колоніальну політику. Він уклав вигідний мир з Голландією, підписав торговий договір зі Швецією, захопив острів Ямайку. Але розв'язати складні внутрішні проблеми Кромвель не зміг. Утримання армії і флоту поглинало величезні кошти. Торгівля і ремесла знаходились у плачевному стані. Безробіття і зубожіння народу досягли небувалих розмірів. Режим протекторату ставав непопулярним, в Англії наростало народне невдоволення.
Реставрація монархії
У 1658 р. Кромвель помер. Влада перейшла до його сина Річарда - людини слабкої і нерішучої. Він не справлявся з управлінням країною і був позбавлений влади. Терміново скликаний парламент прийняв рішення про поновлення монархії і призвав на трон сина страченого монарха - Карла II Стюарта (1660-1685). Новий король залишив Францію, де перебував в еміграції, і урочисто в'їхав до Лондона. Так відбулася реставрація - поновлення на престолі династії Стюартів.
Карл II пообіцяв не карати учасників революції, не відбирати захоплені в ході громадянських війн землі, забезпечити свободу віросповідання. Ледве отримавши корону, він порушив своє слово. Почалися розправи з діячами революції, переслідування пресвітеріанських священиків, повернення землі колишнім власникам. Однак правити країною по-старому було вже неможливо: у парламенті засідали представники буржуазії і нового дворянства, які контролювали дії короля. До того ж всередині парламенту склалися дві політичні партії — торі і віги. Торі підтримували королівську владу, відстоювали непорушність королівських прав і непохитність існуючого порядку. Віги захищали парламент, виступали за зміни в економіці, державному і церковному устрої. Торі виражали інтереси аристократії і крупних землевласників, а віги - нового дворянства, купецтва та фінансистів. Між ними постійно точилася гостра політична боротьба.
Ситуація погіршилася, коли після смерті Карла на престол зійшов його брат, католик Яків II (1685-1688). Він прагнув правити самовладно і не бажав слухати порад парламенту. Як і покійний брат. Яків II постійно отримував гроші від французького короля Людовіка XIV і навіть обіцяв йому відновити в Англії католицизм. Така поведінка короля переповнила чашу терпіння. Партії торі та вігів об'єдналися, щоб позбавити Якова II престолу. Натомість було вирішено запросити на трон чоловіка його старшої дочки Марії - статхаудера (правителя) Голландії протестанта Вільгельма II Оранського (1689-1702).
«Славна революція» і утвердження конституційної монархії
На пропозицію депутатів Вільгельм відповів згодою. Він запевнив їх, що вирушає до Англії, маючи на меті захистити «протестантську релігію, власність і вільний парламент». Восени 1688 р. з 15-тисячним військом Вільгельм висадився на англійський берег і взяв курс на Лондон. Королівські загони перейшли на його бік. Покинутий усіма, Яків II із сім'єю втік до Франції. Вільгельм Оранський цьому не перешкоджав. Він вступив у Лондон і був проголошений королем Англії. Так відбувся безкровний державний переворот — а Славна революція». Свою назву вона отримала на противагу кривавій революції середини XVII ст.
«Славна революція» поклала край віковій боротьбі між королем і парламентом, покінчила з абсолютизмом і означала утвердження в Англії конституційної монархії. Відтепер головну роль відігравав парламент, наділений правом видавати закони. Монарху дозволялося лише « царювати, але не правити». Цей порядок закріпив «Білль (закон) про права», який заборонив королю видавати закони, збирати податки й скликати військо без згоди парламенту. У документі підкреслювалося, що народ має право скинути негідного короля і посадити на його місце іншого. Парламент здобув перемогу над королем.
1689 р. Із «Білля про права» Духовні й світські лорди та общини... які зібралися сьогодні як повні та вільні представництва цього народу... заявляють для відновлення й підтвердження своїх древніх прав і вільностей таке: 1. Що намагання тільки королівським повелінням, без згоди парламенту, призупиняти закони чи виконання законів є незаконним. 4. Що стягування поборів на користь і в розпорядження корони... без згоди парламенту... незаконне. 6. Що набір і утримання постійного війська в межах королівства в мирний час інакше, ніж за згодою парламенту, суперечить законові... 8. Що вибори в члени парламенту мають бути вільними. 9. Що свобода слова, дебатів і всього того, що відбувається в парламенті, не може бути приводом для переслідування. 13. І що для припинення всіляких зловживань і для покращання, зміцнення та охорони законів, парламент необхідно скликати досить часто.
Змінився й порядок престолонаслідування. Син Якова II, затятий католик, який перебував в еміграції у Франції, був позбавлений права наслідувати англійську корону. Після смерті Вільгельма на трон зійшла молодша дочка Якова II - королева Анна (1702-1714), хвороблива, недалекого розуму жінка. Основною подією її правління стала участь Англії у війні за іспанську спадщину (1702-1713). Цей кривавий конфлікт спалахнув між європейськими державами після смерті бездітного іспанського короля Карла II за право володіти Іспанією та її колоніями.
Беручи в ньому участь, Англія мала на меті знищити торгову й морську могутність Франції. Успішні бойові дії стали запорукою досягнення цієї мети. За умовами Утрехт-ського миру 1713 р. Англія отримала Гібралтар — ключ до панування в Середземному морі. Вона приєднала також французькі володіння в Америці — землі навколо Гудзонової затоки. Крім того, до Англії повністю перейшло право постачати негрів-рабі в в іспанські колонії в Америці, що стало джерелом величезних прибутків для буржуазії.
Перемога над Францією забезпечила Англії панівне становище на морі. Це, у свою чергу, дозволило їй зробити перші кроки на шляху до створення Британської імперії. За правління королеви Анни відбулося об'єднання Англії із Шотландією та Ірландією. З 1707 р. нове державне утворення стали називати Об'єднане Королівство Велика Британія.
Наступником Анни на англійському престолі став Георг І з німецької династії Ганнбверів - правнук Якова І. Він навіть не говорив англійською і мало цікавився державними справами. Поступово склався порядок, коли король мусив призначати міністрів з партії, яка переважала в парламенті. Такий уряд ніс відповідальність перед парламентом, а не перед королем. За Георга І Англією управляли міністри з партії вігів. Після приходу до влади Георга ІІІ, упродовж його майже 60-річного перебування на троні, правлячою партією залишалися торі. В Англії утвердилася парламентська, або конституційна, монархія.
Початок промислового перевороту. Впродовж ХVІ-ХVIIІ ст. в Англії внаслідок обгороджувань практично зникли селяни-землевласники і майже вся земля опинилась у руках лендлордів. Вони віддавали її в довгострокову оренду фермерам і підприємцям. Ті використовували працю найманих робітників — учорашніх селян, позбавлених землі та згодних найматися на роботу за будь-яку платню. Так в Англії був здійснений аграрний переворот.
Він підготував ґрунт для промислового перевороту — винайдення й широкого впровадження у виробництво машин, здатних замінити ручну працю. При цьому мануфактури поступалися місцем фабрикам, на яких праця була майже повністю механізована. Почався промисловий переворот у найстарішій галузі англійської промисловості - текстильному виробництві.
Ще з XVII ст. серйозним конкурентом англійських тканин стали красиві й дешеві індійські ситці. Вони мали широкий попит на Британських островах, їх ввіз постійно зростав. Відповідно купівля англійських тканин падала, і місцеві текстильники втрачали заробітки. Уряд неодноразово намагався зупинити чи хоча б обмежити постачання індійських ситців, проте без особливого успіху. Тканини все одно потрапляли до Англії, але вже контрабандним шляхом. Через безвихідь англійські ткачі йшли часом на шокуючі кроки: прямо на вулицях вони рвали на жінках сукні, пошиті з яскравого індійського ситцю. 164 Згодом англійці зрозуміли, що витримати конкуренцію їм вдасться, лише збільшивши випуск власних тканин і зробивши їх дешевшими. Першим кроком на шляху до цієї мети став винахід ткача і механіка Джона Кея — рухливий човник. Він приводився у рух пружиною, рухався удвічі швидше і дозволив помітно прискорити виробництво. Тепер ткачам потрібно було більше пряжі, тобто виникла потреба у створенні потужнішої прядильної машини. У 1765 р. тесля і ткач Джеймс Харгрівс виготовив механічну прядку «Дженні» (майстер назвав її так на честь своєї дочки), за допомогою якої один робітник міг приводити в рух 18-20 веретен. Колишній перукар і спритний ділок Річард Аркрайт привласнив чужий винахід і вдало ного використав - пристосував до еДженні» водяне колесо.
Більше того, в 1771 р. енергійний Аркрайт побудував спеціальну будівлю для своїх машин - першу в Англії фабрику. Через кілька років на ній вже працювали сотні машин і робітників. Невдовзі по всій Північній Англії, де безліч стрімких гірських річок забезпечували безперебійний рух водяних коліс, височіли 4-5-поверхові цегляні фабрики. Розвиток і перші наслідки промислового перевороту. Винаходи слідували один за одним і здійснювалися не лише в текстильному виробництві. Важливі зміни відбувалися також в інших галузях промисловості. Колосальні наслідки для розвитку фабричного виробництва мала поява парового двигуна. На відміну від водяного, залежного виключно від енергії річок, паровий двигун можна було використовувати де завгодно. Створив його шотландець Джеймс Ватт. Він витратив 20 років на вдосконалення своєї парової машини, поки до 1784 р. не зробив її надійною у використанні. Застосування парового двигуна привело до широкого розповсюдження фабрик.
Парова машина працювала на вугіллі і це дало поштовх посиленому розвитку вугільної промисловості. Металургія теж перейшла на використання кам'яного вугілля. Плавити залізо, як раніше, на деревному вугіллі ставало дедалі складніше, тому що великі лісові масиви було вже знищено. Нестача палива гальмувала розвиток металургії і змушувала Англію ввозити метал з-за кордону. Тепер ситуація цілком змінилася: Англія стала виробляти багато якісного металу і сама продавала його в інші країни. А головне - збільшення виплавки металу дозволило розширити випуск машин. Подальші технічні винаходи сприяли не тільки росту виробництва металів, а й дозволили зробити їх дешевшими.
Промисловий переворот і зміни в галузі виробництва вимагали вдосконалення транспорту і шляхів сполучення. Англія довго потерпала від жахливих доріг: там, де закінчувалася вибоїна, починалась яма, а часті дощі взагалі перетворювали їх на непрохідні болота. Тим часом величезні маси вугілля, заліза, бавовни та іншої сировини треби було доставляти від копалень та портів на фабрики. Готова продукція також чекала відправки на далекі ринки. Перевезення належало зробити надійним і дешевим. 155 Розв'язати цю проблему взявся Джон Меткар - «Сліпий Джек». Шестирічним хлопчиком він захворів на віспу і втратив зір, але, ставши дорослим, навчився прекрасно орієнтуватись і знаходити найкращі напрями для прокладання шляхів. Саме Меткар першим зробив опуклу дорогу і проклав уздовж неї канави для стоку води. Такі дороги служили увесь рік.
Зовсім не всі вони могли довго витримувати постійне транспортування важких вантажів. До того ж перевезення суходолом коштувало досить дорого. Вихід знайшли в прокладанні каналів. Невдовзі їх мережа покрила всю країну. Канали дозволяли легко й дешево перевозити великі маси вугілля, металів та інших особливо громіздких товарів.
Широке застосування машин викликало зниження заробітної плати. Частина робітників взагалі втратила роботу. Умови праці були дуже важкими. Робочий день тривав 14-18 годин. Хазяї охоче використовували працю жінок і дітей, яким платили вдвічі чи тричі менше, ніж чоловікам. Урядові закони насаджували на фабриках сувору дисципліну, жорстоко карали за найменші порушення. Усе це викликало тривогу в робітничому середовищі.
XVIII ст. Із статті про умови праці на фабриці в місті Манчестері Бавовняні фабрики розміщені у великих будинках і влаштовані так, щоб у них можна було розмістити якомога більше людей. Аби не залишити невикористаного місця, фабрики будуються в кілька поверхів, переважно невисоких. Більшість приміщень заставлена машинами... Через специфічний характер промисловості в повітрі постійно літає бавовняний пил, який у з'єднанні з маслом... дає особливо неприємний запах... Число працюючих на фабриці залежить від Ті розмірів. На одній фабриці... працювало кілька сотень чоловік. Фабрики часто працюють день і ніч. Для цього використовується багато свічок, але майже нічого не робиться для вентиляції, через що постійно бракує свіжого повітря... Яких наслідків можна чекати від таких згубних умов?
XVIII ст. Із протоколу засідань палати общин про скаргу чесальників вовни графства Девоншир Чесальники вовни просять дозволу вказати палаті на те, що винайдення і застосування машини для розчісування вовни страшенно зменшує попит на працю, змушує їх серйозно і справедливо побоюватися того, що невдовзі вони самі разом зі своїми сім'ями перетворяться на безкорисний і важкий тягар для держави. Войи вважають, що одна лише машина за допомогою одного дорослого робітника і чотирьох чи п'яти дітей може зробити таку саму роботу, яку виконують ЗО чоловік звичайним ручним способом... Що машини, на які вони скаржаться, швидко множаться в усьому королівстві, згубні результати чого вже досить відчутні для них, оскільки багатьом з них уже бракує роботи та їжі. Вони з глибоким засмученням і страхом чекають на... повну вбогість та збідніння, коли 50 тисяч чесальників разом зі своїми нещасними сім'ями будуть змушені просити допомоги...
Усе частіше невдоволення фабричних робітників випліскувалося в бунт проти машин. Вони вривалися на фабрики, ламали ненависні верстати, а інколи спалювали й самі фабричні будинки. Таких людей називали луддитами за іменем Неда Лудда — юнака, який начебто першим розбив в'язальні 166 верстати на панчішній фабриці. Підприємці зазнавали від руйнівних дій Ж великих збитків і вимагали від уряду захисту. Парламент прийняв закон про смертну кару за псування машин. Нерідко для розправ з луддитами використовували військові загони.
Відчайдушні дії луддитів не могли зупинити успішної ходи промислового перевороту. Його основні наслідки стануть цілком очевидними лише в XIX ст., але в XVIII ст. виявилося головне - перевага машинного виробництва над мануфактурою, машинної праці над ручною. Промисловий переворот створив економічний фундамент для нового буржуазного суспільства, став одним із найважливіших проявів кризи «старого порядку». Англійські винаходи швидко проникли в інші країни. На межі XVIII— XIX ст. виник постійний потяг до технічного оновлення - модернізації.
1. Які зміни відбувалися в англійському господарстві на межі XVI— XVII ст.? 2. Що приваблювало англійську буржуазію в пуританізмі й не влаштовувало в англіканській церкві? 3. Чому парламентське військо на початку громадянської війни діяло невдало, а потім стало перемагати? 4. Коли і з яких причин відбувся перелом у громадянській війні? З якою подією пов'язаний його початок? 5. Що дає підстави вважати протекторат Кромвеля воєнною диктатурою? 6. Чим відрізнялася реставрована монархія від дореволюційної? 7. Чи правильно називати державний переворот 1688 р. «Славною революцією»? 8. Якими були наслідки аграрного перевороту? Чому вважається, що він підготував Грунт для промислового перевороту? Чи можна обмежувати промисловий переворот лише технічними нововведеннями?
Завдання
1. Спробуйте оцінити діяльність Кромвеля як правителя Англії. Що в ній переважало - позитивні чи негативні моменти? 2. На основі уривка з „Білля про права" охарактеризуйте конституційну монархію. Чому її називають також "парламентською”? 3. Використовуючи матеріали підручника, складіть таблицю «Основні винаходи початкового періоду промислового перевороту».
Винахід
| Рік
| Ім'я винахідника
| Значення винаходу
|
|
|
|
|
4. Спираючись на наведені в підручнику документи, охарактеризуйте умови праці (рабричних робітників. У чому вони бачили причини своїх бідувань? Чи дозволяють повідомлення документів припустити, що луддистський рух виник не випадково? Як видумаєте: могли дії луддитів перешкодити подальшому розвитку промислового перевороту?
Вся всесвітня історія онлайн, конспекти всесвітньої історії, календарно-тематичний план згідно шкільної програми, вивчай історію всесвітню безкоштовно
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|