|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
| '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 8 клас|Всесвітня історія 8 клас]]>>Всесвітня історія: Освічений абсолютизм.Прусське королівство. Нова державна політика Фрідріха ІІ. Австрія за правління Марії Терезії. Реформи Йосипа ІІ.'''<metakeywords>Всесвітня історія, 8 клас, урок, на тему, Освічений абсолютизм, Прусське королівство, Нова державна політика Фрідріха ІІ, Австрія за правління Марії Терезії, Реформи Йосипа ІІ</metakeywords> | | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Історія всесвітня|Історія всесвітня]]>>[[Всесвітня історія 8 клас|Всесвітня історія 8 клас]]>>Всесвітня історія: Освічений абсолютизм.Прусське королівство. Нова державна політика Фрідріха ІІ. Австрія за правління Марії Терезії. Реформи Йосипа ІІ.'''<metakeywords>Всесвітня історія, 8 клас, урок, на тему, Освічений абсолютизм, Прусське королівство, Нова державна політика Фрідріха ІІ, Австрія за правління Марії Терезії, Реформи Йосипа ІІ</metakeywords> |
| + | |
| + | '''<u></u>''' |
| | | |
| '''<u></u>''' | | '''<u></u>''' |
| + | |
| + | '''<u></u>''' |
| | | |
| '''<u></u>''' | | '''<u></u>''' |
Версия 08:46, 11 сентября 2012
Гіпермаркет Знань>>Історія всесвітня>>Всесвітня історія 8 клас>>Всесвітня історія: Освічений абсолютизм.Прусське королівство. Нова державна політика Фрідріха ІІ. Австрія за правління Марії Терезії. Реформи Йосипа ІІ.
Освічений абсолютизм
«Союз філософів і государів»
У другій половині XVIII ст. абсолютизм з його необмеженою монархічною владою хилився в Європі до занепаду. Англійська революція показала, що королівську корону можна отримати вже не «милістю Божою», а милістю парламенту. Аби уникнути цього, государі Австрії, Пруссії, Росії та деяких інших країн почали проводити політику, спрямовану на зміцнення панування дворян в умовах становлення капіталізму.
На погляди цих монархів вплинули ідеї Просвітництва. Правителям подобалася думка про державу на чолі з освіченим государем, який радиться з філософами і перетворює суспільство на нових, розумних засадах. Вони пішли на здійснення поміркованих реформ, аби створити сприятливі умови для розвитку своїх країн і водночас укріпити власні позиції. Нова державна політика отримала назву освіченого абсолютизму.
У різних країнах політика освіченого абсолютизму мала багато спільного. Правлячі монархи активніше проводили політику меркантилізму, спрямовану на створення сприятливих умов для економічної діяльності торговців та підприємців своєї країни. Вони піклувалися про стан освіти, науки і мистецтва, робили перші спроби обмежити станові привілеї і полегшити становище селян.
Активнішу позицію (особливо в католицьких країнах) зайняли короновані реформатори щодо церкви, поступово підпорядковуючи її державі. Було скорочено число монастирів і проведено часткову секуляризацію церковних земель. Правителі виганяли єзуїтів і присвоювали величезні багатства їхнього ордену. Поступово в суспільстві утверджувалася віротерпимість. Вона стала основою релігійної політики освічених монархів. З судової практики викорінювався жахливий пережиток Середньовіччя -тортури, припинялося «полювання на відьом».
Разом з тим на ідею просвітителів про суспільний договір монархи дивились як на угоду, за якою народ повинен був повністю їм підпорядковуватись.
«Коронований філософ» Фрідріх II. Королівство Пруссія виникло на початку XVIII ст. після об'єднання курфюрства Бранденбург і прусських земель. Його перший король Фрідріх І Гогенцоллерн створив одне з найчисленні-ших і найкращих в Європі військ. Головними якостями прусського офіцера, як і прусського чиновника, стали вірність королю та беззаперечне виконання свого обов'язку. Ця традиція непохитно зберігалась і за правління Фрідріха II (1740-1786). Він був високоосвіченою людиною і листувався з Вольтером, який навіть приїздив погостювати до короля в Берлін. Найближче оточення називало Фрідріха II «філософом на троні» і створило легенду, начебто його головна турбота полягала в постійному піклуванні про свій народ.
Насправді ж прусський король прагнув насамперед укріпити становище дворян. Вони повністю переважали у війську і державному апараті, більшість з них були звільнені від податків. Селянам Фрідріх II заборонив скаржитися на утиски з боку панів і надав лише обмежені судові права. Разом з тим, пам'ятаючи, що саме селяни є основними платниками податків, король намагався полегшити їхнє становище. Він обмежив панщину і не дозволяв дворянам зганяти селян із землі.
Фрідріх II активно заохочував розвиток виробництва й торгівлі: сприяв створенню нових мануфактур і банків, прокладанню доріг і розвитку внутрішнього ринку, забудові міст. Він запровадив загальну початкову освіту й налагодив професійне навчання ремесел, торгівлі, державної служби та ведення сільського господарства. У Пруссії було введено свободу друку і віросповідання. Велику увагу король приділяв війську, через що здобув ще одне прозвання - «фельдфебель на троні». За нього чисельність прусської армії зросла до 150 тис. чоловік, а її утримання важким тягарем лягло на народ.
Із заповіту Фрідріха II Я жив філософом і хочу бути похованим, як такий, - без розкоші і помпезності,,. Я ніколи не був ані скупим, ані багатим; не мав великих сум - на державні прибутки я дивився, як на святиню, торкнутися якої не сміє жодна нечестива рука; ніколи громадські прибутки не потрапляли в моє особисте користування,. Моє управління не порушувало спокою моєї совісті, і я б не побоявся звітувати про нього публічно Мої останні бажання в момент смерті будуть спрямовані на користь держави. Нехай завжди нею управляють із справедливістю, мудрістю і твердістю! Нехай буде вона найщасливішою з держав через м'якість законів, найсправедливіше управління фінансами, доблесний захист солдатом, який прагне лише честі та воєнної слави. Нехай живе вона, процвітаючи до кінця віків!
Імператриця Марія Терезія. У 1740 р. у Відні помер імператор Священної Римської імперії та ерцгерцог Австрії Карл VI. Він не мав сина, і по європейських дворах полетіла фраза: «Габсбургів більше немає». Сусіди-монархи вже давно чекали зручного випадку, щоб поділити володіння австрійського правителя. Але в нього залишилася дочка - 23-річна Марія Терезія. Ще до її народження Карл VI. останній з чоловіків у роду Габсбургів, змінив закон про престолонаслідування. за яким його володіння, у разі відсутності сина, мали перейти в спадок до старшої дочки.
Проти передачі влади Марії Терезії виступив курфюрст Баварії. Він висунув абсолютно необгрунтовані претензії на австрійський престол, однак Франція та Іспанія підтримали йото домагання. Це стало сигналом для інших країн накинутися на Австрію, яка здавалась їм легкою здобиччю. У суперечку втрутилася також Пруссія - головний суперник Австрії за головування в Німеччині. Прусськнй король Фрідріх II без оголошення війни захопив багату австрійську провінцію Сілезію. Почалася війна за австрійську спадщину (1740-1748).
Ніхто й думки не припускав, що юна правителька відважиться на відсіч противникам. Проте Марія Терезія несподівано виявила стійкість, її енергія і рішучість викликали подив у всієї Європи. Від загибелі Австрію врятувала Угорщина. Зглянувшись на благання імператриці, угорці надали в її розпорядження десятки тисяч відбірних воїнів і необхідну суму грошей. За підсумками війни Марія Терезія домоглася визнання свого права на австрійський трон, однак Сілезія залишилася за Пруссією. Імператриця не змирилась із втратою найрозвиненішої області Австрії і заявила, що поверне її, «навіть якщо заради цього доведеться віддати останню спідницю!». Такі плани правителька мала на майбутнє. Тепер же, після закінчення війни, у Марії Терезії з'явилась можливість зайнятися реформами в дусі освіченого абсолютизму.
Їх результатом стало створення в Австрії нових, нестанових органів влади. У руки держави перейшло стягування податків, причому податкові пільги дворян і духовенства було скасовано. Імператриця провела перший в історії країни перепис населення і земельних володінь. Вона також полегшила становище кріпосного селянства, скоротивши панщину до трьох днів на тиждень. Держава отримала нове військо, сформоване з набраних на довічну службу рекрутів, Марія Терезія заборонила середньовічні тортури Й обмежила застосування смертної кари. Величезне прогресивне значення мала шкільна реформа, яка заклала фундамент народної освіти. Внаслідок її здійснення виникла струнка система освіти - від сільських шкіл до університетів.
Кропітка праця з проведення реформ не означала, що Марія Терезія примирилась і:і втратою Сілезії. Імператриці вдалося сколотити антипрусську коаліцію, куди увійшли Франція і Росія. Англія, прагнучи не допустити посилення Франції, уклала союз із Пруссією. Після виникнення цих двох ворожих угруповань вибухнула Семилітня війна (1756-1763) - третя загальноєвропейська. Вона почалась як війна за Сілезію. Фрідріх II напав на Австрію, але вже скоро дії перекинулися на територію Пруссії. її столицю ворог брав двічі: спочатку росіяни з австрійцями, потім угорські гусари. Від остаточного розгрому Фрідріха врятував раптовий вихід з війни Росії, що дозволило Пруссії зберегти за собою Сілезію.
Реформи Йосифа II
Австрійський імператор Йосиф II (1780-1790) слідом за своєю матір'ю, Марією Терезією (вони правили разом до смерті імператриці в 1780 р.), намагався обмежити привілеї знаті й духовенства. Він керувався принципом «одне право для всіх» і встановив рівність підданих перед законом незалежно від їхньої станової приналежності. Недворянам дозволялось обіймати будь-яку державну посаду, що відкривало широкі можливості перед здібними вихідцями з народу.
Важливе значення для багатонаціональної імперії Габсбургів мало оголошення віротерпимості. Припинилося переслідування протестантів і зневажання православної церкви, було знищено єврейське гето. Йосиф II розпустив релігійні ордени й монастирі, які не займалися "корисною діяльністю" - лікуванням хворих або навчанням дітей. Багатства монастирів він передав на потреби освіти. Імператор запровадив обов'язкову безкоштовну початкову освіту для народу.
Реформи Йосифа II були важливими, але часто не до кінця продуманими. Скасувавши кріпосне право, імператор звільнив селян від особистої залежності, але зберіг їхні повинності. Він прагнув створити в багатонаціональній Австрії зразок освіченого абсолютизму, але при цьому не брав до уваги інтереси окремих народів. Йосиф II хотів вдосконалити управління своєю державою і тому зробив німецьку єдиною державною мовою. «Мрійник на троні» сподівався, що це допоможе різним народам його держави перетворитися на єдину націю. Проте така політика наштовхнулася на протест населення «клаптикової імперії» і викликала рух, спрямований на розвиток національних культур.
XVIII ст. Із спогадів сучасника про імператора Йосифа II Його немає більше, государя, який робив честь усім людям, і людини, яка ще більше робила честь усім государям... Люди погано усвідомлюють, якої втрати вони зазнали... Лише через рік мандрівник скаже: «Який чудовий устрій шкіл, лікарень... освіти!». Мануфактурист: "Яке заохочення!-. Землероб: «Він сам працював». Єретик:”Він був нашим захисником”... Начальники всіх установ скажуть: «Він був нашим першим службовцем і водночас нашим керівником». Міністри: «Він убивав себе заради держави, першим підданим якої, за його словами, був сам...». Суспільство скаже: «Він був вірним, люб'язним; він приємно говорив; його бесіди були примітними; з ним можна було правдиво говорити про все».
Реформи освічених монархів позитивно впливали на становище в державі. Вони сприяли демократизації порядків І розвитку підприємництва. Проте нерідко нововведення носили тимчасовий характер і закінчувалися зі зміною правителя. Після смерті Йосифа II майже всі перетворення були скасовані його братом і наступником Леопольдом. Час абсолютних монархій в Європі минав. Врятувати їх за допомогою прогресивних поміркованих перетворень не вдалося. Реформи не змогли пристосувати старий державний устрій до потреб нової буржуазної епохи.
1. Що давало сучасникам підстави одночасно називати Фрідріха II «філософом на троні» і «фельдфебелем на троні»? 2. Чому з приходом до влади Марії Теремі Австрія перетворилася в очах правителів ряду європейських країн на легку здобич? Чи справді вийшло так? 3. З яких причин сучасники не прийняли реформЙосифа II?
Завдання
1. На підставі заповіту Фрідріха II спробуйте встановити, у чому він бачив своє покликання як государя. Чи можна застосувати до прусського короля слова, які колись сказав про себе інший монарх - Людовік XIV: «Держава - це я»? А якщо ні, то чому? Яку державу прусський король вважав зразковою? 2. Використовуючи уривок зі спогадів сучасника про Йосифа ІІ, з'ясуйте, що найбільше цінує автор джерела в реформах Йосифа II. Як сам імператор оцінював своє місце в державі і чим це, на вашу думку, пояснювалось? 3. Спираючись на матеріал підручника, складіть порівняльну таблицю «Реформи доби освіченого абсолютизму».
Конспекти, підручники всесвітньої історії онлайн, електронні видання безкоштовно. Всесвітня історія обучатись онлайн
Зміст уроку
конспект уроку і опорний каркас
презентація уроку
акселеративні методи та інтерактивні технології
закриті вправи (тільки для використання вчителями)
оцінювання
Практика
задачі та вправи,самоперевірка
практикуми, лабораторні, кейси
рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
домашнє завдання
Ілюстрації
ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
реферати
фішки для допитливих
шпаргалки
гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
Доповнення
зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
підручники основні і допоміжні
тематичні свята, девізи
статті
національні особливості
словник термінів
інше
Тільки для вчителів
ідеальні уроки
календарний план на рік
методичні рекомендації
програми
обговорення
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.
|