|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | ''<u><metakeywords>я і україна, 4 клас, урок, на тему, Головна скарбниця давньоруської культури.</metakeywords>ГОЛОВНА СКАРБНИЦЯ ДАВНЬОРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ</u>''<br> <br> Свою столицю — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найкрасивіших міст світу. Три кам'яні брами вели до міста. Найкрасивіша з них називалась Золоті ворота, тому що позолочена мідь вкривала їх стулки. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо та позолота? І навіщо церкву поставлено на пагорбі?<br><br> Але князь Ярослав знав, що робив. Ворота — обличчя міста. Нехай усі — і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги також — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.<br>Київський Софійський [[Соборы,_устремлённые_к_небесам|собор]] дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з київським собором. Завдовжки (без виступів) він 37 м, завширшки — 55 м. У давнину храм мав п'ять нефів (повздовжніх коридорів), які на східному фасаді завершувалися п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами (апсидами), був оточений внутрішньою (двоповерховою) і зовнішньою (одноповерховою) галереями. Із західного боку височіли дві башти зі сходами, що вели на другий поверх. Вінчали собор тринадцять куполів, які поступово збільшувалися від малих по краях до найбільшого центрального. Куполи й дах були вкриті листовим свинцем.<br> <br> Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески килимом огортали стіни, склепіння і стовпи. Важко переоцінити художню вартість софіївських фресок і мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у цій первісній красі.<br> Фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїки. Базові реставрації завдали багатьом картинам шкоди.<br>Софійський собор став своєрідною школою, у якій стали вітчизняні архітектори та майстри-будівничі.<br><br> Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невичерпне джерело знань про далеке нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий.<br> <br> Які відомі тобі з книжок, подорожей чи телепередач набутки культури можна віднести до культурної спадщини українського народу? | + | ''<u><metakeywords>я і україна, 4 клас, урок, на тему, Головна скарбниця давньоруської культури.</metakeywords></u>'' |
| | | |
- | <br> Започаткуйте проект і збирайте різноманітну інформацію, завдяки якій ви зможете дізнатися багато нового та цікавого про один з таких культурних скарбів. | + | '''Головна скарбниця Давньоруської культури'''<br> <br>Свою столицю — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найкрасивіших міст світу. Три кам'яні брами вели до міста. Найкрасивіша з них називалась Золоті ворота, тому що позолочена мідь вкривала їх стулки. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо та позолота? І навіщо церкву поставлено на пагорбі?<br><br>Але князь Ярослав знав, що робив. Ворота — обличчя міста. Нехай усі — і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги також — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ.<br>Київський Софійський [[Соборы, устремлённые к небесам|собор]] дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з київським собором. Завдовжки (без виступів) він 37 м, завширшки — 55 м. У давнину храм мав п'ять нефів (повздовжніх коридорів), які на східному фасаді завершувалися п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами (апсидами), був оточений внутрішньою (двоповерховою) і зовнішньою (одноповерховою) галереями. Із західного боку височіли дві башти зі сходами, що вели на другий поверх. Вінчали собор тринадцять куполів, які поступово збільшувалися від малих по краях до найбільшого центрального. Куполи й дах були вкриті листовим свинцем.<br> <br>Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески килимом огортали стіни, склепіння і стовпи. Важко переоцінити художню вартість софіївських фресок і мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у цій первісній красі.<br>Фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїки. Базові реставрації завдали багатьом картинам шкоди.<br>Софійський собор став своєрідною школою, у якій стали вітчизняні архітектори та майстри-будівничі.<br><br>Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невичерпне джерело знань про далеке нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий.<br> <br>Які відомі тобі з книжок, подорожей чи телепередач набутки культури можна віднести до культурної спадщини українського народу? |
| + | |
| + | <br>Започаткуйте проект і збирайте різноманітну інформацію, завдяки якій ви зможете дізнатися багато нового та цікавого про один з таких культурних скарбів. |
| | | |
| <br> | | <br> |
| | | |
- | ''Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. [[Я_і_Україна_4_клас|Я і Україна 4 клас]]''<br> | + | ''Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. [[Я і Україна 4 клас|Я і Україна 4 клас]]''<br> |
| | | |
| ''Вислано читачами з інтернет-сайту'' | | ''Вислано читачами з інтернет-сайту'' |
Текущая версия на 18:35, 28 сентября 2012
Головна скарбниця Давньоруської культури Свою столицю — Київ — князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найкрасивіших міст світу. Три кам'яні брами вели до міста. Найкрасивіша з них називалась Золоті ворота, тому що позолочена мідь вкривала їх стулки. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо та позолота? І навіщо церкву поставлено на пагорбі?
Але князь Ярослав знав, що робив. Ворота — обличчя міста. Нехай усі — і чужоземці, і мандрівники, і друзі, та й вороги також — одразу бачать, який багатий, красивий і могутній Київ. Київський Софійський собор дає нам уявлення про велич і красу архітектури Київської Русі. В усій Європі жодна споруда XI ст. не могла зрівнятися з київським собором. Завдовжки (без виступів) він 37 м, завширшки — 55 м. У давнину храм мав п'ять нефів (повздовжніх коридорів), які на східному фасаді завершувалися п'ятьма вівтарними напівкруглими виступами (апсидами), був оточений внутрішньою (двоповерховою) і зовнішньою (одноповерховою) галереями. Із західного боку височіли дві башти зі сходами, що вели на другий поверх. Вінчали собор тринадцять куполів, які поступово збільшувалися від малих по краях до найбільшого центрального. Куполи й дах були вкриті листовим свинцем. Архітектурі органічно відповідає розпис будівлі, мав на меті звеличити державу. Мозаїки і фрески килимом огортали стіни, склепіння і стовпи. Важко переоцінити художню вартість софіївських фресок і мозаїк. Вони, безумовно, є пам'ятками мистецтва світового значення, що дійшли до нас у цій первісній красі. Фрески Софії збереглися менше, ніж мозаїки. Базові реставрації завдали багатьом картинам шкоди. Софійський собор став своєрідною школою, у якій стали вітчизняні архітектори та майстри-будівничі.
Київська Софія — справжня скарбниця давньоруської культури, невичерпне джерело знань про далеке нашого народу. Нині — це всесвітньо відомий. Які відомі тобі з книжок, подорожей чи телепередач набутки культури можна віднести до культурної спадщини українського народу?
Започаткуйте проект і збирайте різноманітну інформацію, завдяки якій ви зможете дізнатися багато нового та цікавого про один з таких культурних скарбів.
Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. Я і Україна 4 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|