'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика:Шляхи розвитку музичного авангарду.Повні уроки.'''
+
'''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Музика|Музика]]>>[[Музика 8 клас.Повні уроки|Музика 8 клас.Повні уроки]]>> Музика:Шляхи розвитку музичного авангарду.Повні уроки.''' <metakeywords>Музика, клас, урок, на тему, 8 клас, Шляхи розвитку музичного авангарду.</metakeywords>
-
=== Тема ===
+
'''Тип уроку'''
-
+
-
Шляхи розвитку музичного авангарду.
+
-
+
-
=== Тип уроку ===
+
Комбінований
Комбінований
-
=== Мета ===
+
'''Мета'''
-
*Дослідити явища музичної культури – стилі, що входять в авангард;
+
*Дослідити явища музичної [[Балансування етики та культури|культури]] – стилі, що входять в авангард;
*Дослідити напрямоки мистецтва, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;<br>
*Дослідити напрямоки мистецтва, як систему певних музичних та ідейно-художніх ознак;<br>
-
=== Задачі уроку ===
+
'''Задачі уроку'''
*Ознайомити студентів з історією музичної культури 20 століття.
*Ознайомити студентів з історією музичної культури 20 століття.
Строка 21:
Строка 17:
*Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
*Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
-
=== Хід уроку ===
+
'''Хід уроку'''
*Вступне слово вчителя.
*Вступне слово вчителя.
Строка 27:
Строка 23:
*Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
*Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
-
=== Учень повинен знати ===
+
'''Учень повинен знати'''
*Окремі художні явища у соціокультурному просторі;
*Окремі художні явища у соціокультурному просторі;
*Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
*Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
-
=== Учень повинен вміти ===
+
'''Учень повинен вміти'''
Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
'''Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)'''
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
-
=== Неокласицизм ===
+
'''Неокласицизм'''
У першій половині ХХ ст. з’являється неокласицизм, який протистояв модерністським пошукам, продовжував розвивати кращі традиції музичного мистецтва попередніх епох, намагався відійти від гострих проблем сучасності. Представники цього напряму виявляли інтерес до національного фольклору та творчості композиторів минулого (“Класична симфонія “ С.Прокоф’єва).
У першій половині ХХ ст. з’являється неокласицизм, який протистояв модерністським пошукам, продовжував розвивати кращі традиції музичного мистецтва попередніх епох, намагався відійти від гострих проблем сучасності. Представники цього напряму виявляли інтерес до національного фольклору та творчості композиторів минулого (“Класична симфонія “ С.Прокоф’єва).
-
Представником неокласицизму у Німеччині був композитор, диригент і музичний теоретик Пауль Хіндеміт (1895 – 1963), для якого естетичним зразком стала творчість Й.С.Баха (опери “Свята Сусанна”, “Художник Матісс”, “Гармонія світу”, балети “Демон”, “Чотири темпераменти”, симфонічна і камерна музика).
+
Представником неокласицизму у Німеччині був композитор, диригент і музичний теоретик Пауль Хіндеміт (1895 – 1963), для якого естетичним зразком стала творчість Й.С.Баха (опери “Свята Сусанна”, “Художник Матісс”, “Гармонія світу”, балети “Демон”, “Чотири темпераменти”, симфонічна і камерна Висновок ).
{{#ev:youtube|iTpAIEp6DUo}}
{{#ev:youtube|iTpAIEp6DUo}}
Строка 50:
Строка 46:
Російський композитор І.Стравінський також звертався до традицій інструментальної культури минулого, перш за все, творчості Й.С.Баха. Неокласицист І.Стравінський поєднував здобутки своїх попередників з найновішими досягненнями музичної виразності (балети “Пульчинела” на теми Перголезі, “Поцілунок феї” на теми П.Чайковського).
Російський композитор І.Стравінський також звертався до традицій інструментальної культури минулого, перш за все, творчості Й.С.Баха. Неокласицист І.Стравінський поєднував здобутки своїх попередників з найновішими досягненнями музичної виразності (балети “Пульчинела” на теми Перголезі, “Поцілунок феї” на теми П.Чайковського).
-
[[Image:І Стравінський.jpeg]]
+
[[Image:Стравінс.jpeg|240px]]<br>
І.Стравінський
І.Стравінський
Строка 64:
Строка 60:
Одним із напрямів модернізму стала так звана конкретна музика, яка замінила музичні звуки конкретними звуковими проявами життя – шумами, акустичними ефектами. При цьому сама музична композиція створювалася шляхом запису на плівку різних шумів, звуків природи, людського голосу, а потім все це монтувалося, використовуючи накладення, прискорення чи уповільнення плівки, прокручування її у зворотному порядку (П.Булез, О.Мессіан).
Одним із напрямів модернізму стала так звана конкретна музика, яка замінила музичні звуки конкретними звуковими проявами життя – шумами, акустичними ефектами. При цьому сама музична композиція створювалася шляхом запису на плівку різних шумів, звуків природи, людського голосу, а потім все це монтувалося, використовуючи накладення, прискорення чи уповільнення плівки, прокручування її у зворотному порядку (П.Булез, О.Мессіан).
-
[[Image:О Мессіан.jpeg]]
+
[[Image:О Мессіан.jpeg|480px]]
О.Мессіан
О.Мессіан
Строка 70:
Строка 66:
Представники цього напрямку вважали, що майбутнє саме за такою музикою, оскільки, на їхню думку, конкретна музика відкривала перед композиторами великі можливості звукової різноманітності.
Представники цього напрямку вважали, що майбутнє саме за такою музикою, оскільки, на їхню думку, конкретна музика відкривала перед композиторами великі можливості звукової різноманітності.
-
[[Image:К Штокхаузен2.jpeg]]
+
[[Image:К Штокхаузен2.jpeg|240px]]
+
+
Приклад написання музики
Конкретна музика використовувала електронну апаратуру, зокрема, синтезатори, а не традиційні музичні інструменти. Одним із напрямків розвитку музики другої половини ХХ ст. стала алеаторика (лат. аlea – гральна кісточка, випадковість), що відходить від логіки розвитку музичної композиції; покладається на випадок. Для алеаторики типовою є імпровізація виконавця (П.Булез, К.Штокгаузен).
Конкретна музика використовувала електронну апаратуру, зокрема, синтезатори, а не традиційні музичні інструменти. Одним із напрямків розвитку музики другої половини ХХ ст. стала алеаторика (лат. аlea – гральна кісточка, випадковість), що відходить від логіки розвитку музичної композиції; покладається на випадок. Для алеаторики типовою є імпровізація виконавця (П.Булез, К.Штокгаузен).
-
[[Image:К Штокхаузен1.jpeg]]
+
[[Image:К Штокхаузен1.jpeg|240px]]
К.Штокгаузен
К.Штокгаузен
-
[[Image:П Булез1.jpeg]]
+
[[Image:П Булез1.jpeg|240px]]
П.Булез
П.Булез
Строка 90:
Строка 88:
{{#ev:youtube|5_NWwUB6Dis&feature=related}}
{{#ev:youtube|5_NWwUB6Dis&feature=related}}
<div><br></div>
<div><br></div>
-
=== Поняття та терміни ===
+
'''Поняття та терміни'''
-
'''Дисонанс'''
+
Дисонанс
-
Французьке слово dissonance походить від латинського dissono - «нестрункозвучу». Цим музичним терміном називають таке поєднання двох абодекількох звуків, яке утворює напружене, гостре співзвуччя. До дисонує інтервалам відносяться секунди, септими, все збільшені тазменшені інтервали. Дисонує акордами є ті, до складу яких входить хоча бодин дисонуючий інтервал.
+
Французьке слово dissonance походить від латинського dissono - «нестрункозвучу». Цим музичним терміном називають таке поєднання двох абодекількох [[Ілюстрації до теми Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу). Перенос слів із буквосполученням йо|звуків]], яке утворює напружене, гостре співзвуччя. До дисонує інтервалам відносяться секунди, септими, все збільшені тазменшені інтервали. Дисонує акордами є ті, до складу яких входить хоча бодин дисонуючий інтервал.
-
'''Камерна музика'''
+
Камерна музика
За старих часів, коли не було концертних залів, філармоній, інструментальна музика і невеликі вокальні твори виконувались, в основному, в будинках любителів музики. Збиралися кілька друзів-музикантів, розставляли підставки для нот - пульти, виймали з чохлів та футлярів скрипки, альти, віолончелі, а іноді й флейти та гобої, хтось сідав за клавесин, і починався домашній концерт.Звучали сонати, тріо, квартети. Іноді хто-небудь співав під акомпанемент клавесина або інших інструментів. Серед слухачів зазвичай було лише кілька людей родичів і знайомих. Музикували таким чином і в скромних будиночках ремісників, і в аристократичних салонах.
За старих часів, коли не було концертних залів, філармоній, інструментальна музика і невеликі вокальні твори виконувались, в основному, в будинках любителів музики. Збиралися кілька друзів-музикантів, розставляли підставки для нот - пульти, виймали з чохлів та футлярів скрипки, альти, віолончелі, а іноді й флейти та гобої, хтось сідав за клавесин, і починався домашній концерт.Звучали сонати, тріо, квартети. Іноді хто-небудь співав під акомпанемент клавесина або інших інструментів. Серед слухачів зазвичай було лише кілька людей родичів і знайомих. Музикували таким чином і в скромних будиночках ремісників, і в аристократичних салонах.
Строка 102:
Строка 100:
Звідси-то й пішов вислів - камерна музика (camera по-італійськи - кімната), то є музика, призначена для виконання не у великому залі театру або в церкві, а в кімнаті, музика домашня.
Звідси-то й пішов вислів - камерна музика (camera по-італійськи - кімната), то є музика, призначена для виконання не у великому залі театру або в церкві, а в кімнаті, музика домашня.
-
=== Список використаної літератури ===
+
'''Список використаної літератури'''
-
*Урок на тему " Шляхи розвитку музичного авангарду"учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м.Луцька м. Луцька Волинська область
+
*Урок на тему " Шляхи розвитку музичного авангарду"учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область
*Урок на тему "Шляхи розвитку музичного авангарду" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
*Урок на тему "Шляхи розвитку музичного авангарду" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
-
*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
+
*Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни<br>
-
*Асафьев Б. Шопен в воспроизведении русских композиторов / Б. Асафьев // Как исполнять Шопена : учеб.-метод. пособие / сост. А. В. Зосимова. – М. : КЛАССИКА - ХХІ, 2005. – С. 187 – 201
+
*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
*Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.
*Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.
-
*Експресіонізм. Драматургія. Живопис. Графіка. Музика. Кіномистецтво. Сб. ст., М., 2005; Вальцель О., Імпресіонізм і експресіонізм пер.(переведення) з йому.(німецький), П., 2004;
+
*Експресіонізм. Драматургія. [[Ілюстрація2: Пейзажний живопис (кольорово-повітряна перспектива).|Живопис]]. Графіка. Музика. Кіномистецтво. Сб. ст., М., 2005; Вальцель О., Імпресіонізм і експресіонізм пер.(переведення) з йому.(німецький), П., 2004;
*Юнг К.Г. Дух в человеке, искусстве, литературе. – Минск: Харвест, 2003. – 190 с.
*Юнг К.Г. Дух в человеке, искусстве, литературе. – Минск: Харвест, 2003. – 190 с.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
+
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на [http://xvatit.com/forum/ '''Образовательном форуме'''], где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав [http://xvatit.com/club/blogs/ '''блог,'''] Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. [http://xvatit.com/school/guild/ '''Гильдия Лидеров Образования'''] открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
Підвищення загальноосвітнього і культурного рівня.
Хід уроку
Вступне слово вчителя.
Вивчення нового матеріалу. Бесіда. Розповідь. Читання матеріалу класом. Перегляд відео та прослузовування музичних творів.
Дискусія, робота по групам. Висновок по темі
Учень повинен знати
Окремі художні явища у соціокультурному просторі;
Досягнення видатних композиторів та їх місце в історії музики.
Учень повинен вміти
Вміти розбиратися в музичних стилях і в засобах музичної виразності.
Привітання вчителя, вступне слово, оголошення теми уроку (1-2 хв)
Короткий вступ. Пояснення цілі матеріалу, його значення в світовому надбанні.
Неокласицизм
У першій половині ХХ ст. з’являється неокласицизм, який протистояв модерністським пошукам, продовжував розвивати кращі традиції музичного мистецтва попередніх епох, намагався відійти від гострих проблем сучасності. Представники цього напряму виявляли інтерес до національного фольклору та творчості композиторів минулого (“Класична симфонія “ С.Прокоф’єва).
Представником неокласицизму у Німеччині був композитор, диригент і музичний теоретик Пауль Хіндеміт (1895 – 1963), для якого естетичним зразком стала творчість Й.С.Баха (опери “Свята Сусанна”, “Художник Матісс”, “Гармонія світу”, балети “Демон”, “Чотири темпераменти”, симфонічна і камерна Висновок ).
Російський композитор І.Стравінський також звертався до традицій інструментальної культури минулого, перш за все, творчості Й.С.Баха. Неокласицист І.Стравінський поєднував здобутки своїх попередників з найновішими досягненнями музичної виразності (балети “Пульчинела” на теми Перголезі, “Поцілунок феї” на теми П.Чайковського).
І.Стравінський
Античні сюжети (“Цар Едіп”, “Орфей”, “Персефона”) композитор використовує для втілення ідей ХХ ст.
У добу неокласицизму стає поширеним пряме цитування музичного матеріалу минулого. Неокласицизм сприяв створенню багатьох мистецьких шедеврів, викликав новий інтерес до музичної культури минулих століть. У другій половині ХХ ст. набуває поширення модернізм, що намагався відмежовуватися від естетичних норм і традицій класичного мистецтва. Композитори шукають нові засоби виразності, вважаючи, що нові ідеї можна висловити лише з допомогою нових засобів і експериментів.
Одним із напрямів модернізму стала так звана конкретна музика, яка замінила музичні звуки конкретними звуковими проявами життя – шумами, акустичними ефектами. При цьому сама музична композиція створювалася шляхом запису на плівку різних шумів, звуків природи, людського голосу, а потім все це монтувалося, використовуючи накладення, прискорення чи уповільнення плівки, прокручування її у зворотному порядку (П.Булез, О.Мессіан).
О.Мессіан
Представники цього напрямку вважали, що майбутнє саме за такою музикою, оскільки, на їхню думку, конкретна музика відкривала перед композиторами великі можливості звукової різноманітності.
Приклад написання музики
Конкретна музика використовувала електронну апаратуру, зокрема, синтезатори, а не традиційні музичні інструменти. Одним із напрямків розвитку музики другої половини ХХ ст. стала алеаторика (лат. аlea – гральна кісточка, випадковість), що відходить від логіки розвитку музичної композиції; покладається на випадок. Для алеаторики типовою є імпровізація виконавця (П.Булез, К.Штокгаузен).
К.Штокгаузен
П.Булез
Поняття та терміни
Дисонанс
Французьке слово dissonance походить від латинського dissono - «нестрункозвучу». Цим музичним терміном називають таке поєднання двох абодекількох звуків, яке утворює напружене, гостре співзвуччя. До дисонує інтервалам відносяться секунди, септими, все збільшені тазменшені інтервали. Дисонує акордами є ті, до складу яких входить хоча бодин дисонуючий інтервал.
Камерна музика
За старих часів, коли не було концертних залів, філармоній, інструментальна музика і невеликі вокальні твори виконувались, в основному, в будинках любителів музики. Збиралися кілька друзів-музикантів, розставляли підставки для нот - пульти, виймали з чохлів та футлярів скрипки, альти, віолончелі, а іноді й флейти та гобої, хтось сідав за клавесин, і починався домашній концерт.Звучали сонати, тріо, квартети. Іноді хто-небудь співав під акомпанемент клавесина або інших інструментів. Серед слухачів зазвичай було лише кілька людей родичів і знайомих. Музикували таким чином і в скромних будиночках ремісників, і в аристократичних салонах.
Звідси-то й пішов вислів - камерна музика (camera по-італійськи - кімната), то є музика, призначена для виконання не у великому залі театру або в церкві, а в кімнаті, музика домашня.
Список використаної літератури
Урок на тему " Шляхи розвитку музичного авангарду"учителя музичної школи № 1 Козубської В.М. з м. Луцька Волинська область
Урок на тему "Шляхи розвитку музичного авангарду" учителя музичної літератури та сольфеджіо музичної школи № 1 Парфенюк А.М. з м.Луцька Волинська область
Методичні вказівки по проведенню уроку учителя Ширкової Світлани Анатоліївни
Кривцун О. Эстетика : учебник для гуманит. вузов и факультетов / О. Кривцун. – М. : Аспект Пресс, 2003. – 447 с.
Холопова В.Н. Три стороны музыкального содержания / В.Н. Холопова // Музыкальное содержание: наука и педагогика : материалы Первой Рос. науч.-практ. конф. (4 – 5 декабря 2000 г., г. Москва). – М. – Уфа : РИЦ УГИИ, 2002. – С. 55 – 76.
Експресіонізм. Драматургія. Живопис. Графіка. Музика. Кіномистецтво. Сб. ст., М., 2005; Вальцель О., Імпресіонізм і експресіонізм пер.(переведення) з йому.(німецький), П., 2004;
Юнг К.Г. Дух в человеке, искусстве, литературе. – Минск: Харвест, 2003. – 190 с.
Поставить вопрос о современном образовании, выразить идею или решить назревшую проблему Вы можете на Образовательном форуме, где на международном уровне собирается образовательный совет свежей мысли и действия. Создав блог, Вы не только повысите свой статус, как компетентного преподавателя, а и сделаете весомый вклад в развитие школы будущего. Гильдия Лидеров Образования открывает двери для специалистов высшего ранга и приглашает к сотрудничеству в направлении создания лучших в мире школ.
