|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | <u>'''УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.'''</u> | + | <u>'''УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.'''</u> |
| | | |
| <br>'''ВСТУП'''<br>Тема 1. Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. “Закулісний” розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. | | <br>'''ВСТУП'''<br>Тема 1. Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. “Закулісний” розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій. |
| | | |
- | <br>Тема 2. Явище “шістдесятництва”, нью-йоркська група, постшістдесятники, українська “химерна проза”. Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.<br><br>'''Розділ 1. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ'''<br>Тема 3. Нова хвиля відродження української літератури на початку 60-х років. “Шістдесятництво” як явище культурологічне і соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна творів. | + | <br>Тема 2. Явище “шістдесятництва”, нью-йоркська група, постшістдесятники, українська “химерна проза”. Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.<br><br>'''Розділ 1. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ'''<br>Тема 3. Нова хвиля відродження української літератури на початку 60-х років. “Шістдесятництво” як явище культурологічне і соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна творів. |
| | | |
- | <br>Тема 4. Василь Симоненко. “Задивляюсь у твої зіниці...”, “Є тисячі доріг...”, “Я...”, “Ікс плюс ігрек”, “Ну скажи, хіба не фантастично...”<br>Творча біографія митця (“витязь молодої української поезії”). Традиційність його громадянської та інтимної лірики. Патріотизм, декларативність, публіцистичність. Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність (“Я...”). Щирість, простота, безпосередність у вираженні інтимних почуттів. | + | <br>Тема 4. Василь Симоненко. “Задивляюсь у твої зіниці...”, “Є тисячі доріг...”, “Я...”, “Ікс плюс ігрек”, “Ну скажи, хіба не фантастично...”<br>Творча біографія митця (“витязь молодої української поезії”). Традиційність його громадянської та інтимної лірики. Патріотизм, декларативність, публіцистичність. Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність (“Я...”). Щирість, простота, безпосередність у вираженні інтимних почуттів. |
| | | |
| <br>Тема 5. Іван Драч. “Балада про соняшник”, “Балада про вузлики”, “Крила”. Невтомний шукач нового змісту і нової форми поезії. Переосмислення жанру балади. “Балада про соняшник” — поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця. Висока вартість нетлінних скарбів людської душі — щедрості, доброти, чесності, працелюбства (“Балада про вузлики”). Приземлений погляд Кирила на світ у “новорічній казці” “Крила”. Умовна, уявна ситуація, її роль у втіленні головної думки про людей душевно багатих, творчих і людей обмежених (безкрилих).<br><br>Тема 6. Микола Вінграновський. “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні...”, “Чорна райдуга”. Коротко про поета, прозаїка, кіномитця, учня О. Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь призму “інтимного самозосередження”. Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”. Вируюча пристрасть, несподiвана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії М. Вінграновського. Глибинне відчуття пракоренів, наскрізне почуття любові до світу, до жінки.<br><br>Тема 7. Дмитро Павличко. “Погляд у криницю”, “Це Ти створив мене таким...”, “Був день, коли ніхто не плаче...”, “Сріблиться дощ...”, “Два кольори”. Основні відомості про поета, перекладача. Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини (“Погляд у криницю”). Самоаналіз власної душі й долі в циклі “Покаянні псалми” (“Це ти створив мене таким”). Найтонші порухи інтимних переживань у ліриці збірки “Таємниця твого обличчя”. Пісенна лірика поета, її популярність (“Два кольори” та ін.). <br><br>Тема 8. Ірина Жиленко. “І світла алея”, “Зимовий мотив з візитом пічника”, “За золотими вікнами зірок”. Коротко про письменницю. Сповідальність, камерність, інтимна філософічність лірики поетеси. “Шістдесятництво” крізь призму сьогоднішнього часу і вічних понять честі, чесності, любові (“За золотими вікнами зірок”). Світ крізь призму жіночої душі.<br><br>Тема 9. Ліна Костенко. “Страшні слова, коли вони мовчать...”, “Українське альфреско”, “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”, “Маруся Чурай”. Доля письменниці. Огляд творчості. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм). “Страшні слова, коли вони мовчать” — ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. “Вічні” українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості (“Українське альфреско”). Інтимна лірика як спонука до роздуму про суть кохання. Її сповідальність. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивiдуальна свобода людини.<br><br><br>'''Розділ 2. УКРАЇНСЬКА НОВЕЛА, ОПОВІДАННЯ'''<br>Тема 10. Інтенсивний розвиток малої прози (твори В. Дрозда, Є. Гуцала, В. Шевчука, Г. Тютюнника, А. Дiмарова та ін.). | | <br>Тема 5. Іван Драч. “Балада про соняшник”, “Балада про вузлики”, “Крила”. Невтомний шукач нового змісту і нової форми поезії. Переосмислення жанру балади. “Балада про соняшник” — поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця. Висока вартість нетлінних скарбів людської душі — щедрості, доброти, чесності, працелюбства (“Балада про вузлики”). Приземлений погляд Кирила на світ у “новорічній казці” “Крила”. Умовна, уявна ситуація, її роль у втіленні головної думки про людей душевно багатих, творчих і людей обмежених (безкрилих).<br><br>Тема 6. Микола Вінграновський. “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні...”, “Чорна райдуга”. Коротко про поета, прозаїка, кіномитця, учня О. Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь призму “інтимного самозосередження”. Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”. Вируюча пристрасть, несподiвана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії М. Вінграновського. Глибинне відчуття пракоренів, наскрізне почуття любові до світу, до жінки.<br><br>Тема 7. Дмитро Павличко. “Погляд у криницю”, “Це Ти створив мене таким...”, “Був день, коли ніхто не плаче...”, “Сріблиться дощ...”, “Два кольори”. Основні відомості про поета, перекладача. Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини (“Погляд у криницю”). Самоаналіз власної душі й долі в циклі “Покаянні псалми” (“Це ти створив мене таким”). Найтонші порухи інтимних переживань у ліриці збірки “Таємниця твого обличчя”. Пісенна лірика поета, її популярність (“Два кольори” та ін.). <br><br>Тема 8. Ірина Жиленко. “І світла алея”, “Зимовий мотив з візитом пічника”, “За золотими вікнами зірок”. Коротко про письменницю. Сповідальність, камерність, інтимна філософічність лірики поетеси. “Шістдесятництво” крізь призму сьогоднішнього часу і вічних понять честі, чесності, любові (“За золотими вікнами зірок”). Світ крізь призму жіночої душі.<br><br>Тема 9. Ліна Костенко. “Страшні слова, коли вони мовчать...”, “Українське альфреско”, “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”, “Маруся Чурай”. Доля письменниці. Огляд творчості. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм). “Страшні слова, коли вони мовчать” — ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. “Вічні” українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості (“Українське альфреско”). Інтимна лірика як спонука до роздуму про суть кохання. Її сповідальність. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивiдуальна свобода людини.<br><br><br>'''Розділ 2. УКРАЇНСЬКА НОВЕЛА, ОПОВІДАННЯ'''<br>Тема 10. Інтенсивний розвиток малої прози (твори В. Дрозда, Є. Гуцала, В. Шевчука, Г. Тютюнника, А. Дiмарова та ін.). |
| | | |
- | <br>Тема 11. Олесь Гончар. “За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману “Тронка”). Коротко про життя і творчість митця. Загальна характеристика доробку О. Гончара-романтика і Гончара-романіста. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, фiлософія миті щастя людини (“За мить щастя”). Новела-засторога “Залізний острів”. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). <br><br>Тема 12. Григір Тютюнник. “Зав’язь”, “Три зозулі з поклоном”. Коротко про письменника і його доробок. “Зав’язь” — почуття першої любові в художній інтерпретації. Ніжність, цнотливість, незахищеність (образ зав’язі). “Вічна” тема “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (“Три зозулі з поклоном”). Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.<br><br><br>'''Розділ 3. ПОСТШІСТДЕСЯТНИЦТВО'''<br>Тема 13. Опозиційність до влади, соцреалізму, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості. Творчість поетів-естетів І. Калинця, “київської школи” (В. Голобородько, В. Кордун, М. Воробйов, М. Григорів та ін.). Осягнення життя, світу, людини через метафору. | + | <br>Тема 11. Олесь Гончар. “За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману “Тронка”). Коротко про життя і творчість митця. Загальна характеристика доробку О. Гончара-романтика і Гончара-романіста. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, фiлософія миті щастя людини (“За мить щастя”). Новела-засторога “Залізний острів”. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). <br><br>Тема 12. Григір Тютюнник. “Зав’язь”, “Три зозулі з поклоном”. Коротко про письменника і його доробок. “Зав’язь” — почуття першої любові в художній інтерпретації. Ніжність, цнотливість, незахищеність (образ зав’язі). “Вічна” тема “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (“Три зозулі з поклоном”). Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.<br><br><br>'''Розділ 3. ПОСТШІСТДЕСЯТНИЦТВО'''<br>Тема 13. Опозиційність до влади, соцреалізму, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості. Творчість поетів-естетів І. Калинця, “київської школи” (В. Голобородько, В. Кордун, М. Воробйов, М. Григорів та ін.). Осягнення життя, світу, людини через метафору. |
| | | |
- | <br>Тема 14. Василь Стус. “Посоловів од співу сад...”, “Мені зоря сіяла нині вранці...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...”, “Господи, гніву пречистого...”, “О земле втрачена, явися...” | + | <br>Тема 14. Василь Стус. “Посоловів од співу сад...”, “Мені зоря сіяла нині вранці...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...”, “Господи, гніву пречистого...”, “О земле втрачена, явися...” |
| | | |
| <br>Тема 15. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці.<br><br><br>'''Розділ 4. УКРАЇНСЬКА “ХИМЕРНА ПРОЗА”'''<br>Тема 16. Опозиція до методу соцреалізму. Загальна характеристика (твори О. Ільченка, В. Земляка, Є. Гуцала, Ю. Щербака, В. Дрозда, П. Загребельного, В. Міняйла та ін.): широке використання умовності, фольклору, міфу, демонології; активна авторська позиція; відсутність стилістичної та жанрової єдності (поєднання трагічного і комічного, високого і низького, патетики й пародіювання).<br><br>Тема 17. Василь Земляк. “Лебедина зграя”. Коротко про письменника. “Лебедина зграя” — новітній бурлеск, вияв опозиції до “вихолощеної естетики соцреалізму”. Традиційний зміст в оправі модерної форми. Український народ у всьому своєму багатоголоссі (образи-персонажі). Засоби гротеску, сміху, іронії. Поєднання реалізму, модерної умовності, фiлософічності. Образи-символи (лебедина зграя, гойдалка тощо). Використання фольклорної поетики. Особливість авторської оповіді, роль у ній ліричних відступів. Персоніфікований, алегоричний пейзаж. <br><br><br>'''Розділ 5. ТРАДИЦІЯ БАРОКО в ХХ ст.'''<br>Тема 18. Валерій Шевчук. “Дім на горі” (повість-преамбула). Життя і творчість митця. Особливості його світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Композиція роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула і збірка новел “Голос трави”). Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі, підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче начало і начало чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів.<br><br><br>'''Розділ 6. УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА'''<br>Тема 19. У лещатах радянської ідеології. Історичні твори З. Тулуб, П. Загребельного, Р. Іваничука, Ю. Мушкетика, І. Білика та ін. <br>П. Загребельний. “Диво” (скорочено). Коротко про письменника. Загальна характеристика його історичної прози. Історична основа й художній вимисел у романі “Диво”. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець). <br>ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення). | | <br>Тема 15. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці.<br><br><br>'''Розділ 4. УКРАЇНСЬКА “ХИМЕРНА ПРОЗА”'''<br>Тема 16. Опозиція до методу соцреалізму. Загальна характеристика (твори О. Ільченка, В. Земляка, Є. Гуцала, Ю. Щербака, В. Дрозда, П. Загребельного, В. Міняйла та ін.): широке використання умовності, фольклору, міфу, демонології; активна авторська позиція; відсутність стилістичної та жанрової єдності (поєднання трагічного і комічного, високого і низького, патетики й пародіювання).<br><br>Тема 17. Василь Земляк. “Лебедина зграя”. Коротко про письменника. “Лебедина зграя” — новітній бурлеск, вияв опозиції до “вихолощеної естетики соцреалізму”. Традиційний зміст в оправі модерної форми. Український народ у всьому своєму багатоголоссі (образи-персонажі). Засоби гротеску, сміху, іронії. Поєднання реалізму, модерної умовності, фiлософічності. Образи-символи (лебедина зграя, гойдалка тощо). Використання фольклорної поетики. Особливість авторської оповіді, роль у ній ліричних відступів. Персоніфікований, алегоричний пейзаж. <br><br><br>'''Розділ 5. ТРАДИЦІЯ БАРОКО в ХХ ст.'''<br>Тема 18. Валерій Шевчук. “Дім на горі” (повість-преамбула). Життя і творчість митця. Особливості його світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Композиція роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула і збірка новел “Голос трави”). Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі, підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче начало і начало чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів.<br><br><br>'''Розділ 6. УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА'''<br>Тема 19. У лещатах радянської ідеології. Історичні твори З. Тулуб, П. Загребельного, Р. Іваничука, Ю. Мушкетика, І. Білика та ін. <br>П. Загребельний. “Диво” (скорочено). Коротко про письменника. Загальна характеристика його історичної прози. Історична основа й художній вимисел у романі “Диво”. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець). <br>ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення). |
Строка 21: |
Строка 21: |
| <br><br>'''Розділ 8. СУЧАСНА “МОЛОДА” УКРАЇНСЬКА ЛIТЕРАТУРА'''<br>Тема 22. Історико-культурна картина літератури кінця ХХ — початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). З’ява нового літературного покоління. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад” та ін.). Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Лiтература елiтарна і масова. Сучасні часописи та альманахи.<br><br><br>'''Розділ 9. СУЧАСНА ПОЕЗІЯ'''<br>Тема 23. Поліфонічність ліричних голосів, присутність різних стильових тенденцій (Л. Талалай, П. Мовчан, Б. Нечерда, В. Герасим’юк, І. Іов, І. Малкович, В. Махно, О. Лишега, Н. Дзюбенко, А. Мойсієнко, І. Андрусяк та ін.). Постмодерністський калейдоскоп сучасного світу: гра зі словом, образом, “чужим” текстом тощо, стильовий і тематичний еклектизм, наскрізна іронічність. | | <br><br>'''Розділ 8. СУЧАСНА “МОЛОДА” УКРАЇНСЬКА ЛIТЕРАТУРА'''<br>Тема 22. Історико-культурна картина літератури кінця ХХ — початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). З’ява нового літературного покоління. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад” та ін.). Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Лiтература елiтарна і масова. Сучасні часописи та альманахи.<br><br><br>'''Розділ 9. СУЧАСНА ПОЕЗІЯ'''<br>Тема 23. Поліфонічність ліричних голосів, присутність різних стильових тенденцій (Л. Талалай, П. Мовчан, Б. Нечерда, В. Герасим’юк, І. Іов, І. Малкович, В. Махно, О. Лишега, Н. Дзюбенко, А. Мойсієнко, І. Андрусяк та ін.). Постмодерністський калейдоскоп сучасного світу: гра зі словом, образом, “чужим” текстом тощо, стильовий і тематичний еклектизм, наскрізна іронічність. |
| | | |
- | <br>Тема 24. Ігор Римарук. “Різдво”, “Зірка”, “Обнови”. Болісні роздуми про місце людини у складному сучасному світі, про важливість збереження вічних цінностей, себе в час апокаліпсису. | + | <br>Тема 24. Ігор Римарук. “Різдво”, “Зірка”, “Обнови”. Болісні роздуми про місце людини у складному сучасному світі, про важливість збереження вічних цінностей, себе в час апокаліпсису. |
| | | |
- | <br>Тема 25. Група Бу-Ба-Бу. Юрій Андрухович. “Пісня мандрівного спудея”, “Казкар”, “Астролог”, “Балада повернення” | + | <br>[[Тема_25._Група_Бу-Ба-Бу._Юрій_Андрухович._“Пісня_мандрівного_спудея”,_“Казкар”,_“Астролог”,_“Балада_повернення”|Тема 25. Група Бу-Ба-Бу. Юрій Андрухович. “Пісня мандрівного спудея”, “Казкар”, “Астролог”, “Балада повернення”]] |
| | | |
- | <br>Тема 26. Віктор Неборак. “Сад”, “Генезис літаючої голови”, “Гра” | + | <br>Тема 26. Віктор Неборак. “Сад”, “Генезис літаючої голови”, “Гра” |
| | | |
| <br>Тема 27. Олександр Ірванець. “До французького шансоньє”, “Тінь великого класика”. Епатажність, карнавальна рефлексія як своєрідний захист художньої свідомості від суспільних катаклізмів переходової доби. Підсвідоме відбиття цієї доби. | | <br>Тема 27. Олександр Ірванець. “До французького шансоньє”, “Тінь великого класика”. Епатажність, карнавальна рефлексія як своєрідний захист художньої свідомості від суспільних катаклізмів переходової доби. Підсвідоме відбиття цієї доби. |
| | | |
- | <br>Тема 28. Василь Слапчук. “Місто”, “Село”, “Тлумачення поезії”. “Багата уява, чутлива совість і висока духовність” поета. Поетичні медитації як вияв індивідуального модерного погляду на “вічний” (традиційний) світ. | + | <br>Тема 28. Василь Слапчук. “Місто”, “Село”, “Тлумачення поезії”. “Багата уява, чутлива совість і висока духовність” поета. Поетичні медитації як вияв індивідуального модерного погляду на “вічний” (традиційний) світ. |
| | | |
- | <br>Тема 29. Сергій Жадан. “Музика, очерет...”, “На цьому майдані...”, “Тут, певно, колись було море...” Образне осмислення стоїчних, духовно наповнених відчуттів сучасної людини на тлі вихолощеного буття. <br><br><br>'''Розділ 10. СУЧАСНА ПРОЗА'''<br>Тема 30. Її пошуковість, експериментаторство. Сучасний світ, людина у міфовізіях, відчуттях, рефлексіях, в ігровому полі авторської уяви, іронії, гротеску. Поєднання різних стильових тенденцій, конкретики сучасного життя з універсальністю часопростору (проза Ю. Андруховича, О. Ульяненка, В. Медведя, Є. Пашковського, Ю. Іздрика, В. Діброви, Є. Кононенко, С. Процюка, Ю. Гудзя та ін.) | + | <br>Тема 29. Сергій Жадан. “Музика, очерет...”, “На цьому майдані...”, “Тут, певно, колись було море...” Образне осмислення стоїчних, духовно наповнених відчуттів сучасної людини на тлі вихолощеного буття. <br><br><br>'''Розділ 10. СУЧАСНА ПРОЗА'''<br>Тема 30. Її пошуковість, експериментаторство. Сучасний світ, людина у міфовізіях, відчуттях, рефлексіях, в ігровому полі авторської уяви, іронії, гротеску. Поєднання різних стильових тенденцій, конкретики сучасного життя з універсальністю часопростору (проза Ю. Андруховича, О. Ульяненка, В. Медведя, Є. Пашковського, Ю. Іздрика, В. Діброви, Є. Кононенко, С. Процюка, Ю. Гудзя та ін.) |
| | | |
| <br>Тема 31. Галина Пагутяк. “Ранок без вечора”, “Потрапити в сад”, “Душа метелика”. Узагальнююча візія сучасного світу в новелах письменниці. Впевнений наголос на духовності, внутрішніх гуманних потенціях людини. Витончена, прихована гра уяви, фантазії зі звичними, буденними епізодами як модерністичне розгортання наскрізної метафори. Притчевість, філософічність новелістики письменниці. | | <br>Тема 31. Галина Пагутяк. “Ранок без вечора”, “Потрапити в сад”, “Душа метелика”. Узагальнююча візія сучасного світу в новелах письменниці. Впевнений наголос на духовності, внутрішніх гуманних потенціях людини. Витончена, прихована гра уяви, фантазії зі звичними, буденними епізодами як модерністичне розгортання наскрізної метафори. Притчевість, філософічність новелістики письменниці. |
| | | |
- | <br>Тема 32. Оксана Забужко. “Казка про калинову сопілку”. Вічні філософські категорії життя і смерті, добра і зла, любові й ненависті крізь призму оновленого міфу про двох сестер, втіленому в українській народній казці “Про вбиту сестру і калинову сопілку”. | + | <br>Тема 32. Оксана Забужко. “Казка про калинову сопілку”. Вічні філософські категорії життя і смерті, добра і зла, любові й ненависті крізь призму оновленого міфу про двох сестер, втіленому в українській народній казці “Про вбиту сестру і калинову сопілку”. |
| | | |
- | <br>Тема 33. Тарас Прохасько. “Від чуття при сутності” (фрагмент). Відчуття життя, буттєвої присутності як об’єкт художнього відтворення. Філософія часу, миті, вічності. Ідея самотності як блага існування особистості. | + | <br>Тема 33. Тарас Прохасько. “Від чуття при сутності” (фрагмент). Відчуття життя, буттєвої присутності як об’єкт художнього відтворення. Філософія часу, миті, вічності. Ідея самотності як блага існування особистості. |
| | | |
- | <br><br>'''Розділ 11. ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ'''<br>Тема 34. Ознайомлення з творами письменників-земляків (сучасників).<br> | + | <br><br>'''Розділ 11. ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ'''<br>Тема 34. Ознайомлення з творами письменників-земляків (сучасників).<br> |
| | | |
| <br> | | <br> |
Версия 13:04, 30 июля 2009
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ — ПОЧАТКУ ХХІ ст.
ВСТУП Тема 1. Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. “Закулісний” розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій.
Тема 2. Явище “шістдесятництва”, нью-йоркська група, постшістдесятники, українська “химерна проза”. Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.
Розділ 1. ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ Тема 3. Нова хвиля відродження української літератури на початку 60-х років. “Шістдесятництво” як явище культурологічне і соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна творів.
Тема 4. Василь Симоненко. “Задивляюсь у твої зіниці...”, “Є тисячі доріг...”, “Я...”, “Ікс плюс ігрек”, “Ну скажи, хіба не фантастично...” Творча біографія митця (“витязь молодої української поезії”). Традиційність його громадянської та інтимної лірики. Патріотизм, декларативність, публіцистичність. Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність (“Я...”). Щирість, простота, безпосередність у вираженні інтимних почуттів.
Тема 5. Іван Драч. “Балада про соняшник”, “Балада про вузлики”, “Крила”. Невтомний шукач нового змісту і нової форми поезії. Переосмислення жанру балади. “Балада про соняшник” — поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця. Висока вартість нетлінних скарбів людської душі — щедрості, доброти, чесності, працелюбства (“Балада про вузлики”). Приземлений погляд Кирила на світ у “новорічній казці” “Крила”. Умовна, уявна ситуація, її роль у втіленні головної думки про людей душевно багатих, творчих і людей обмежених (безкрилих).
Тема 6. Микола Вінграновський. “У синьому небі я висіяв ліс...”, “Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”, “Прилетіли коні — ударили в скроні...”, “Чорна райдуга”. Коротко про поета, прозаїка, кіномитця, учня О. Довженка. Вселюдські, національні мотиви крізь призму “інтимного самозосередження”. Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”. Вируюча пристрасть, несподiвана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії М. Вінграновського. Глибинне відчуття пракоренів, наскрізне почуття любові до світу, до жінки.
Тема 7. Дмитро Павличко. “Погляд у криницю”, “Це Ти створив мене таким...”, “Був день, коли ніхто не плаче...”, “Сріблиться дощ...”, “Два кольори”. Основні відомості про поета, перекладача. Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини (“Погляд у криницю”). Самоаналіз власної душі й долі в циклі “Покаянні псалми” (“Це ти створив мене таким”). Найтонші порухи інтимних переживань у ліриці збірки “Таємниця твого обличчя”. Пісенна лірика поета, її популярність (“Два кольори” та ін.).
Тема 8. Ірина Жиленко. “І світла алея”, “Зимовий мотив з візитом пічника”, “За золотими вікнами зірок”. Коротко про письменницю. Сповідальність, камерність, інтимна філософічність лірики поетеси. “Шістдесятництво” крізь призму сьогоднішнього часу і вічних понять честі, чесності, любові (“За золотими вікнами зірок”). Світ крізь призму жіночої душі.
Тема 9. Ліна Костенко. “Страшні слова, коли вони мовчать...”, “Українське альфреско”, “Хай буде легко. Дотиком пера...”, “Недумано, негадано...”, “Маруся Чурай”. Доля письменниці. Огляд творчості. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм). “Страшні слова, коли вони мовчать” — ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. “Вічні” українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості (“Українське альфреско”). Інтимна лірика як спонука до роздуму про суть кохання. Її сповідальність. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивiдуальна свобода людини.
Розділ 2. УКРАЇНСЬКА НОВЕЛА, ОПОВІДАННЯ Тема 10. Інтенсивний розвиток малої прози (твори В. Дрозда, Є. Гуцала, В. Шевчука, Г. Тютюнника, А. Дiмарова та ін.).
Тема 11. Олесь Гончар. “За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману “Тронка”). Коротко про життя і творчість митця. Загальна характеристика доробку О. Гончара-романтика і Гончара-романіста. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, фiлософія миті щастя людини (“За мить щастя”). Новела-засторога “Залізний острів”. Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів).
Тема 12. Григір Тютюнник. “Зав’язь”, “Три зозулі з поклоном”. Коротко про письменника і його доробок. “Зав’язь” — почуття першої любові в художній інтерпретації. Ніжність, цнотливість, незахищеність (образ зав’язі). “Вічна” тема “любовного трикутника” в новітній інтерпретації (“Три зозулі з поклоном”). Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.
Розділ 3. ПОСТШІСТДЕСЯТНИЦТВО Тема 13. Опозиційність до влади, соцреалізму, позаідеологічність, уникнення соціальної заангажованості. Творчість поетів-естетів І. Калинця, “київської школи” (В. Голобородько, В. Кордун, М. Воробйов, М. Григорів та ін.). Осягнення життя, світу, людини через метафору.
Тема 14. Василь Стус. “Посоловів од співу сад...”, “Мені зоря сіяла нині вранці...”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе...”, “Господи, гніву пречистого...”, “О земле втрачена, явися...”
Тема 15. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса — зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці.
Розділ 4. УКРАЇНСЬКА “ХИМЕРНА ПРОЗА” Тема 16. Опозиція до методу соцреалізму. Загальна характеристика (твори О. Ільченка, В. Земляка, Є. Гуцала, Ю. Щербака, В. Дрозда, П. Загребельного, В. Міняйла та ін.): широке використання умовності, фольклору, міфу, демонології; активна авторська позиція; відсутність стилістичної та жанрової єдності (поєднання трагічного і комічного, високого і низького, патетики й пародіювання).
Тема 17. Василь Земляк. “Лебедина зграя”. Коротко про письменника. “Лебедина зграя” — новітній бурлеск, вияв опозиції до “вихолощеної естетики соцреалізму”. Традиційний зміст в оправі модерної форми. Український народ у всьому своєму багатоголоссі (образи-персонажі). Засоби гротеску, сміху, іронії. Поєднання реалізму, модерної умовності, фiлософічності. Образи-символи (лебедина зграя, гойдалка тощо). Використання фольклорної поетики. Особливість авторської оповіді, роль у ній ліричних відступів. Персоніфікований, алегоричний пейзаж.
Розділ 5. ТРАДИЦІЯ БАРОКО в ХХ ст. Тема 18. Валерій Шевчук. “Дім на горі” (повість-преамбула). Життя і творчість митця. Особливості його світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою. Композиція роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула і збірка новел “Голос трави”). Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі, підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче начало і начало чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів.
Розділ 6. УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА Тема 19. У лещатах радянської ідеології. Історичні твори З. Тулуб, П. Загребельного, Р. Іваничука, Ю. Мушкетика, І. Білика та ін. П. Загребельний. “Диво” (скорочено). Коротко про письменника. Загальна характеристика його історичної прози. Історична основа й художній вимисел у романі “Диво”. Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець). ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення).
Розділ 7. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ Тема 20. Активізація українського творчого процесу за кордоном. Об’єднання письменників “Слово”. “Нью-йоркська група” (Б. Рубчак, Б. Бойчук, Ю. Тарнавський, Е. Андієвська, О. Зуєвський, П. Килина, Р. Бабовал) як своєрідний творчий рух нової генерації за “чисте” українське мистецтво, звільнене від будь-якої заангажованості, ідеологічного пафосу.
Тема 21. Василь Барка (Очерет). “Жовтий князь” (скорочено). “Труди і дні поета”. Елітарність і філософічність лірики В. Барки (зб. “Апостоли”, “Білий світ”, “Океан”). Історія написання роману “Жовтий князь”, його історична основа. Основні ідейно-тематичні лінії: реалістичне змалювання трагедії голодомору, психічний стан людини під час голоду, метафізичне (духовне) пояснення апокаліптичних процесів у тоталітарному суспільстві. Образи-символи на означення добра і зла. Українська людина в межовій ситуації випробування морально-етичних цінностей (батьки і діти, історична пам’ять, національна і людська гідність). Гуманістична ідея твору, всеперемагаючий оптимізм Барки (чаша, образ Андрійка).
Розділ 8. СУЧАСНА “МОЛОДА” УКРАЇНСЬКА ЛIТЕРАТУРА Тема 22. Історико-культурна картина літератури кінця ХХ — початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). З’ява нового літературного покоління. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад” та ін.). Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Лiтература елiтарна і масова. Сучасні часописи та альманахи.
Розділ 9. СУЧАСНА ПОЕЗІЯ Тема 23. Поліфонічність ліричних голосів, присутність різних стильових тенденцій (Л. Талалай, П. Мовчан, Б. Нечерда, В. Герасим’юк, І. Іов, І. Малкович, В. Махно, О. Лишега, Н. Дзюбенко, А. Мойсієнко, І. Андрусяк та ін.). Постмодерністський калейдоскоп сучасного світу: гра зі словом, образом, “чужим” текстом тощо, стильовий і тематичний еклектизм, наскрізна іронічність.
Тема 24. Ігор Римарук. “Різдво”, “Зірка”, “Обнови”. Болісні роздуми про місце людини у складному сучасному світі, про важливість збереження вічних цінностей, себе в час апокаліпсису.
Тема 25. Група Бу-Ба-Бу. Юрій Андрухович. “Пісня мандрівного спудея”, “Казкар”, “Астролог”, “Балада повернення”
Тема 26. Віктор Неборак. “Сад”, “Генезис літаючої голови”, “Гра”
Тема 27. Олександр Ірванець. “До французького шансоньє”, “Тінь великого класика”. Епатажність, карнавальна рефлексія як своєрідний захист художньої свідомості від суспільних катаклізмів переходової доби. Підсвідоме відбиття цієї доби.
Тема 28. Василь Слапчук. “Місто”, “Село”, “Тлумачення поезії”. “Багата уява, чутлива совість і висока духовність” поета. Поетичні медитації як вияв індивідуального модерного погляду на “вічний” (традиційний) світ.
Тема 29. Сергій Жадан. “Музика, очерет...”, “На цьому майдані...”, “Тут, певно, колись було море...” Образне осмислення стоїчних, духовно наповнених відчуттів сучасної людини на тлі вихолощеного буття.
Розділ 10. СУЧАСНА ПРОЗА Тема 30. Її пошуковість, експериментаторство. Сучасний світ, людина у міфовізіях, відчуттях, рефлексіях, в ігровому полі авторської уяви, іронії, гротеску. Поєднання різних стильових тенденцій, конкретики сучасного життя з універсальністю часопростору (проза Ю. Андруховича, О. Ульяненка, В. Медведя, Є. Пашковського, Ю. Іздрика, В. Діброви, Є. Кононенко, С. Процюка, Ю. Гудзя та ін.)
Тема 31. Галина Пагутяк. “Ранок без вечора”, “Потрапити в сад”, “Душа метелика”. Узагальнююча візія сучасного світу в новелах письменниці. Впевнений наголос на духовності, внутрішніх гуманних потенціях людини. Витончена, прихована гра уяви, фантазії зі звичними, буденними епізодами як модерністичне розгортання наскрізної метафори. Притчевість, філософічність новелістики письменниці.
Тема 32. Оксана Забужко. “Казка про калинову сопілку”. Вічні філософські категорії життя і смерті, добра і зла, любові й ненависті крізь призму оновленого міфу про двох сестер, втіленому в українській народній казці “Про вбиту сестру і калинову сопілку”.
Тема 33. Тарас Прохасько. “Від чуття при сутності” (фрагмент). Відчуття життя, буттєвої присутності як об’єкт художнього відтворення. Філософія часу, миті, вічності. Ідея самотності як блага існування особистості.
Розділ 11. ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ Тема 34. Ознайомлення з творами письменників-земляків (сучасників).
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|