|
|
| (2 промежуточные версии не показаны) |
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 6 клас|Зарубіжна література 6 клас]]'''
| |
| | | | |
| - | <br> <metakeywords>Зарубіжна література, 6 клас, 26 урок,на тему, 6 клас, Причини деградації Скруджа.</metakeywords><br>
| |
| - |
| |
| - | '''Причини деградації особистості Скруджа . Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя'''
| |
| - |
| |
| - | <br> ...Старий Марлі був мертвий, мов цвях в одвірку.
| |
| - |
| |
| - | Але ж чи знав про це Скрудж? Звісно, що знав. Кому ж іще було про це знати, як не йому? Скрудж був у Марлі єдиною його довіреною особою, єдиним його уповноваженим в усіх справах, єдиним виконавцем духівниці, його єдиним законним спадкоємцем, єдиним другом і єдиною людиною, котра провела його на цвинтар. І все ж таки ця сумна подія не надто пригнітила Скруджа, адже він навіть у день похорону друга залишився бездоганно діловою людиною, відзначивши це укладенням вельми вигідної оборудки.
| |
| - |
| |
| - | А що вже безсердечний він був скупердяга, отой Скрудж! Хто-хто, а вже він умів давити, вичавлювати соки, витягувати жили, заганяти в могилу, загрібати, хапати, захоплювати, вимагати... Що вмів, то вмів, старий гріховодник! Бо то ж був не чоловік, а кремінь. Атож, він був холодний і твердий, мов кремінь, і ще нікому жодного разу в житті не пощастило викресати з його серця бодай іскру жалю та співчуття. Зачаєний, затаєний, сам у собі й сам для себе — чистий тобі молюск! Холод, страхітливий мороз, що лютував у його душі, геть заморозив ізсередини його старечі риси, загострив йому гачкуватого носа, поморщив, поорав шкіру на щоках, скував його ходу, змусив очі почервоніти, а тонкі губи — посиніти, зробив крижаним його рипучий, скрипучий голос. Повсюди носив він при собі оту крижану атмосферу. Вже самою своєю присутністю він заморожував власну контору в літню спеку й не давав тій конторі відтанути бодай на півградуса навіть на Різдвяні святки.
| |
| - |
| |
| - | І от якось — і до того ж не котрогось там простого дня, а на сам — старий Скрудж гибів у своїй конторі над рахунковими книгами. Двері власного кабінету Скрудж тримав прочиненими, щоб мати змогу наглядати за своїм клерком, який далі за тими дверима сидів у похмурій комірчині, схожій чи то на тюремну камеру, чи то на монастирську келію, і переписував папери. Якщо біля самого Скруджа полум'я в каміні ледь дихало, то вогник біля клерка був незрівнянно менший, — здавалося, там тліє лиш одна-єдина вуглинка. Але підкинути вугілля до свого вогнища бідолаха не смів, бо хазяїн тримав ящика з вугіллям у своїй кімнаті, й коли б клерк насмілився зайти до нього з совком у руці, Скрудж, не вагаючись, заявив би йому: вважай, хлопче, що ти розлучився з роботою. Ось чому клерк закутувався якнайщільніше своїм білим вовняним шарфом і відчайдушно силкувався зігрітися біля свічки, але, мавши не надто палку уяву, постійно зазнавав і в цьому невдачі.
| |
| - |
| |
| - | — Вітаю вас, дядечку, з близьким Різдвом!..
| |
| - |
| |
| - | — Пхе! — буркнув Скрудж. — Які дурниці!
| |
| - |
| |
| - | Скруджів небіж так розігрівся від шпаркої ходи крізь мороз і туман, що весь аж пашів, мов пічка.
| |
| - |
| |
| - | — Ви на Різдво кажете «дурниці»? — вражено перепитав небіж. — Це ви, мабуть, жартуєте?
| |
| - |
| |
| - | — Аж ніяк не жартую, — запевнив Скрудж. — Повеселитись на святках? А ти яке маєш право веселитись? Ти ж майже злидар!
| |
| - |
| |
| - | — Та ви заспокойтесь, — весело умовляв дядечка небіж. — А яке ви маєте право бути похмурим і понурим? Та ви не гнівайтесь, дядечку! — попросив небіж.
| |
| - |
| |
| - | — А як же мені не гніватись, — відрізав дядечко, — якщо мені доводиться жити серед таких пришелепків, як ти, з твоїм «веселим Різдвом»? Бо що для таких, як ти, Різдво, як не нагода здихатися рахунків, не заплативши грішми? Що — як не нагода переконатися, що ти ще на рік постаршав і навіть постарів, але ні на годину не побагатшав? Та коли б моя воля, — обурено виголосив Скрудж, — то я всякого такого телепня, котрий галасує по вулицях, репетуючи: «Веселого Різдва!» — зварив би разом із його власним пудингом, а в могилу йому загнав кілка з гостролисту! Чи ж багато було тобі добра в житті від того Різдва?..
| |
| - |
| |
| - | <br> — Та досить вам гніватися, дядечку, ну ж бо! Приходьте краще завтра до нас на обід, побачите, як ми живем.
| |
| - |
| |
| - | Скрудж відказав, що прийде побачити його в... та й висловив, власне, до кінця, що хотів сказати. І додав, що хотів би на власні очі переконатися, що його небіж перший дійде свого сумного кінця.
| |
| - |
| |
| - | — Але ж чому? — вигукнув Скруджів небіж. — Чому?
| |
| - |
| |
| - | — А навіщо ти одружився? — присікався Скрудж.
| |
| - |
| |
| - | — Одружився, бо закохався.
| |
| - |
| |
| - | — Бо закохався! — пробурчав Скрудж, ніби хотів сказати, що кохання — то єдина у світі річ, ще дурніша за «веселе Різдво». — Ну, то ходи здоровий!
| |
| - |
| |
| - | - Та чого це ви, дядечку! Ви ж і раніше, до мого одруження, ніколи не тішили мене своїми відвідинами. Чому ви робите з мого одруження привід, щоб не прийти до нас на Різдво? Та я ж нічого від вас не прошу — нічого мені від вас не треба! Чом би нам із вами не бути друзями?
| |
| - |
| |
| - | — Ходи здоровий! — знову повторив Скрудж.
| |
| - |
| |
| - | — Я щиро шкодую, що ви такі несхитні. І все-таки я зробив цю спробу порозумітися з вами заради такого великого свята, і витримаю до кінця, не зраджу мого різдвяного настрою. Тож зичу вам веселого Різдва, дядечку!
| |
| - |
| |
| - | — Ходи здоровий! — знов на те йому Скрудж.
| |
| - |
| |
| - | Незважаючи на все це, його небіж, коли виходив із контори, не зронив жодного сердитого слова. Він тільки затримався біля вхідних дверей, щоб привітати, як велить звичай, зі святим Різдвом і клерка, а той, хоч і ковтав дрижаки, виявився багатшим за Скруджа на душевне тепло, бо щиро відповів на привітання.
| |
| - |
| |
| - | — Ще один такий недотепа знайшовся! — пробурчав Скрудж, підслухавши сердечну відповідь свого підлеглого. — Мій клерк, нікчема з платнею в п'ятнадцять шилінгів на тиждень, має дружину з дітьми на шиї, а й собі туди ж,розводиться про «веселе Різдво».
| |
| - |
| |
| - | Тим часом туман і пітьма за вікном іще погустішали, холод розлютувався ще дужче. І такий-то пронизливий, улазливий, кусючий — справжній тріскучий мороз. Та нарешті настав час зачиняти контору. Долаючи нехіть, Скрудж і зліз зі свого високого стільця, чим і подав знак своєму клеркові, що вже мов на голках сидів у своїй комірчині. В одну мить той і загасив свічку, й капелюха надяг.
| |
| - |
| |
| - | — А чи не хотів би ти прогуляти завтра весь день? — в'їдливо поцікавився Скрудж.
| |
| - |
| |
| - | — Якщо тільки це вас цілком влаштовує, пане.
| |
| - |
| |
| - | — Мене це аж ніяк не влаштовує, — заперечив Скрудж. — Бо так воно ж І нечесно. Але, якщо я за цей твій прогул не доплачу тобі півкрони, ти, звісно, матимеш себе за покривдженого?
| |
| - |
| |
| - | Клерк вимучив із себе ледь помітну посмішку.— Одначе, — провадив Скрудж, — ти й не подумаєш вважати покривдженим мене, якщо я оплачу тобі твій прогул як відпрацьований робочий день?
| |
| - |
| |
| - | Клерк зазначив, що це ж буває лиш один раз на рік.
| |
| - |
| |
| - | — Нікудишне виправдання, аби лиш кожного двадцять п'ятого грудня лізти рукою до кишені твого роботодавця! — обурився Скрудж, застібаючи пальто на всі ґудзики...
| |
| - |
| |
| - | ...Скрудж знову побачив самого себе. Але тепер він помітно постаршав — був у розквіті літ. Риси його обличчя ще не стали настільки гострі, суворі, як в останні роки, але клопоти й зажерливість уже наклали на це обличчя свій відбиток. В очах з'явився нетерплячий, жадібний блиск — уже було видно, яка хвороблива пристрасть закоренилася в його душі й що станеться з ним, коли вона виросте й чорна її тінь цілком його поглине. Він був не самодин. Поруч нього сиділа гарненька молода дівчина в жалобній сукні. ЇЇ очі були повні сліз, що блискотіли від світла, яке випромінював Дух Колишнього Різдва.
| |
| - |
| |
| - | — Ах, це так мало важить, — тихо мовила вона. — Ти тепер поклоняєшся іншому божеству — воно витіснило мене з твого серця. Що ж, якщо воно зможе підтримувати й втішати тебе в майбутньому, як хотіла б підтримувати й втішати я, тоді, звісно, я не повинна сумувати.
| |
| - |
| |
| - | — Що ж це за божество, яке витіснило тебе? — запитав молодий Скрудж.
| |
| - |
| |
| - | — Гроші.
| |
| - |
| |
| - | — Отака вона, безсторонність світу! — гірко сказав її коханий. — Ні з чим світ не розправляється так жорстоко, як з убогістю, і нічого не береться засуджувати так суворо, як зусилля людини доскочити багатства! Хіба це так погано, що я нарешті порозумнішав? Моє ставлення до тебе не змінилося.
| |
| - |
| |
| - | Вона похитала головою.
| |
| - |
| |
| - | — Хочеш сказати, що змінилося?
| |
| - |
| |
| - | — Заручилися ми тоді, коли обоє були вбогі й задовольнялися тим, що мали, сподіваючись, що з часом побільшимо наш достаток терплячою працею. Але від тоді ти дуже змінився. Я про це багато думала й вирішила повернути тобі волю.
| |
| - |
| |
| - | <br> — А яким же ще чином?
| |
| - |
| |
| - | — Усім твоїм новим, зміненим єством, зміненою душею, зміненим способом життя, зміненою основною метою. Моя любов утратила всяку вартість, будь-яку цінність у твоїх очах...
| |
| - |
| |
| - | <br> І вона пішла від нього — так вони розлучилися назавжди...
| |
| - |
| |
| - | ...— Я шануватиму Різдво у серці своїм, а пам'ять про нього берегтиму цілий рік. Я спокутую моє нечестиве Минуле праведним Теперішнім і Майбутнім. Духи всіх Трьох Часів житимуть у мені, спільно домагаючись загальної перемоги. Я ніколи не забуду їхніх уроків...
| |
| - |
| |
| - | ...Він так палав бажанням швидше здійснити свої добрі наміри, був такий схвильований, що голос виходив уривчастий, хрипкий і не слухався його...
| |
| - |
| |
| - | ...— Я відішлю індичку Бобові Крачиту! — промурмотів Скрудж, потираючи руки, а тоді аж зігнувся від сміху. — Ото він попосушить голову: хто ж надіслав індичку? А вона, либонь, удвічі більша за Малого Тима.
| |
| - |
| |
| - | Нарешті Скрудж, убравшись по-святковому, вибрався з дому. А скрізь по вулицях уже плавом плив люд — геть як тоді, коли Скруджа водив тут Дух Нинішнього Різдва. Він ішов, заклавши руки за спину, й осяйною усмішкою вітав кожного, хто тільки траплявся йому назустріч. І такий він мав невідпорно милий вигляд, що двоє чи троє перехожих, відповівши зичливою усмішкою, сказали йому:
| |
| - |
| |
| - | — Доброго ранку, пане! Веселого вам Різдва!
| |
| - |
| |
| - | <br> Скрудж побував на церковній відправі, а потім гуляв по вулицях. Він усе дивився на людей, що поспішали хто куди, і гладив дітям голови, й розмовляв із жебраками, і зазирав, що в кого вариться в кухні, й поглядав вище, на вікна віталень, і все, що він бачив, геть усе сповнювало йому серце радістю. Адже досі він і не здогадувався, що яка-небудь прогулянка — та й будь-що — може приносити стільки щастя. А вже смерком подався до небожевого дому...
| |
| - |
| |
| - | <br> Чи прийме Фред рідного свого дядечка! Та він на радощах мало руки дядечкові не відірвав. За п'ять хвилин Скрудж уже почувався тут, як у себе вдома. Такого щирого прийому він не мав зроду! Його своячка виглядала точнісінько такою, якою її показав Скруджеві Дух Нинішнього Різдва. І яка ж то була чудова вечірка! Яка чудова одностайність у всьому! Яке чудове щастя!..
| |
| - |
| |
| - | - Зичу тобі веселого Різдва, Бобе! — побажав Скрудж із непідробною щирістю й поплескав клерка по плечу. — Я збільшу тобі платню, а ще всіляко<br>
| |
| - |
| |
| - | підтримуватиму твою родину, щоб не так тяжко бідувала. Сьогодні ввечері, Бобе, ми поговоримо про ці справи за келихом різдвяного глінтвейну! А зараз, Бобе Крачите, перш ніж ти нашкрябаєш першу свою літеру, я наказую тобі збігати купити відерце вугілля та розпалити два добрячі вогнища!
| |
| - |
| |
| - | І Скрудж дотримав свого слова. Він зробив усе, що обіцяв, та й ще куди більше! А для Малого Тима, який не помер, нівроку йому, Скрудж став другим батьком. Він зробився таким добрим другом, таким добрим господарем і таким добрим чоловіком, що наше славне старе місто може ним тільки пишатися. Дехто посміювався, мовляв, і чого б то Скрудж так разюче враз перемінився? Але він не звертав уваги на дурносміхів: смійтесь собі на здоров'я! Бо ж він був досить розумний і знав, що так уже влаштований світ: завжди знайдуться люди, ладні осміяти всяке добре діло.
| |
| - |
| |
| - | ...і ширилася про нього добра слава, мовляв, от уже хто вміє гарно відзначати Різдвяні святки, так уміє!..
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | <br> <br>
| |
| - |
| |
| - | Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко. Зарубіжна література 6 клас.
| |
| - |
| |
| - | <sub>[[Зарубіжна література|Онлайн бібліотека]] з підручниками і книгами, [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|плани-конспекти]] уроків з зарубіжної літератури 6 класу, книги та підручники згідно каленадарного плануванння [[Зарубіжна література 6 клас|зарубіжної літератури 6 класу]]</sub>
| |
| - |
| |
| - | <br> <br>
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Зміст уроку</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B4%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%A1%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B0 конспект уроку і опорний каркас ]
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Практика</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Ілюстрації</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Доповнення</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
| |
| - |
| |
| - | <br> Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
| |
| - |
| |
| - | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь- [http://xvatit.com/forum/Образовательный форум].
| |
