|
|
|
| Строка 1: |
Строка 1: |
| - | '''[[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|Гіпермаркет Знань]]>>[[Зарубіжна література|Зарубіжна література]]>>[[Зарубіжна література 8 клас|Зарубіжна література 8 клас]]>>Зарубіжна література: Пýблій Овíдій Назóн “Метаморфози”, “Сумні елегії”''' <metakeywords>Зарубіжна література, клас, урок, на Тему, Піблій Овідій Назон, Метаморфози, Сумні елегії</metakeywords> <br>
| |
| | | | |
| - |
| |
| - | '''ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН<br>(43 р. до н. е. — 6л. 18 р. н. е.)'''
| |
| - |
| |
| - | <br>''Вінець Овідія довіку не зів'яне.<br> М. Зеров''<br><br>Якщо Вергілій і Горацій неначе втілили ідею співпраці поета і влади, то Овідій є символом їхнього конфлікту. Тоді, коли Август зміцнював підмурки Римської держави й відроджував римські чесноти — благочестивість, суворість, стриманість, — Овідій політикою не переймався зовсім. Улюбленець долі й багатої молоді, він оспівував кохання. Та ще й іронізував: мовляв, якщо Октавіан так наполягає, що Рим засновано Венериним сином Енеєм, то в цьому місті оспівувати кохання потрібно вже через «благочестиву» повагу до богині кохання Венерн. Та справжню славу Овідієві принесла поема «Метаморфози», де з великою художньою силою відтворені міфологічні сюжети: усесвітній потоп, чотири людські покоління та ін.
| |
| - |
| |
| - | Минали роки, Овідій вдало одружився і став належати до найвищих верств Риму. Здавалося б, він якраз вийшов із небезпечної зони, припинивши дратувати Августа незалежною поведінкою. Тим більше, що в «Метаморфозах» є елегантна присвята Октавіану. Та не так сталося як гадалося. Август наказав йому негайно покинути столицю і їхати в заслання аж на далеку окраїну Римської імперії, у Дакію (нині Румунія), до Том. Даремно ридала й непритомніла дружина під час його блискавичних проводів. Не допомогли ані численні клопотання друзів, ані постійні прохання самого поета, ані навіть смерть Октавіана. Згодом, уже в засланні, у своїх останніх віршах із промовистою назвою «Сумні елегії», він запитував: «Нащо на муки мені край цей відкрито сумний?» Але причина заслання не розгадана й досі. Та й узагалі ця історія — одна з найзагадкові-ших у царині світової літератури.
| |
| - |
| |
| - | А ось те, що Овідій — один із найвидатніших поетів світу, ні для кого не загадка. І глибоко символічно, що «золота доба» римської культури закінчилася смертю не Августа (14 p.), а Овідія (18 p.). Нині в туристичних довідниках можна прочитати, що Овідія поховано в румунській Констанці. Але щодо цього існує низка легенд. За однією з них, із його ім'ям пов'язана назва українського міста Овідіо-поль (Овідій + грец. поліс (місто) = місто Овідія). Мовляв, після просування Російської імперії на південь (XIX ст.) якийсь офіцер знайшов старовинний надгробок із написом «Овідій». Там заклали фортецю, а згодом виросло місто. Можливо, це вигадка, можливо — дійсність (у реальність Трої теж спочатку не вірили). Та головне не те, де Овідій похований, а існування численних легенд про місце його поховання. Подібно до цього сім еллінських міст сперечалися, у якому з них народився Гомер. В обох випадках така множинність версій свідчить про надзвичайну популярність, непроминущу славу поетів. Тож Овідій не помилився, написавши в кінці «Метаморфоз»: «Рег saecula omnia vivam» («Я буду жити у віках»).<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>'''МЕТАМОРФОЗИ'''<br>ЧОТИРИ ПОКОЛІННЯ ЛЮДЕЙ
| |
| - |
| |
| - | Перше поріддя було золоте; без бича і спонуки, <br>З власної волі воно Правоту шанувало і Чесність. <br>Кари і страху не знало. Погрозливе слово закону <br>Ще не читалось на мідній таблиці, і люд не страшився <br>Вирок почути судді, без суда і опіки безпечний. <br>Сосни з гірських верховин ще не сходили в діл на потоки, <br>Щоби легким кораблем незнані одвідати землі: <br>Жодні надмор'я чужі не манили щасливого люду. <br>Мури, глибокі рови не були ще для міст поясами; <br>Проста сурма і покручений ріг не співали до бою; <br>Меч і шолом не служили нікому. Без зброї, без війська, <br>Мирні народи жили в непорушнім і любім дозвіллі. <br>Щедра земля самохіть, ще не знаючи пут обов'язку, <br>Ралом не ткнута залізним, не зранена ще бороною, <br>Гойний приносила дар, поживу легку і корисну. <br>Люди збирали тоді дику вишню й суниці по горах, <br>Терен з занозистих віт, шовковиці ягоди стиглі, <br>Та жолуді, що ронило Юпітера древо розлоге. <br>Вічна стояла весна, і подувом ніжним Зефіри <br>Пестили цвіт луговий, що пишався і ріс, самосійний. <br>Втім і незораний лан половів — нахилявся хлібами. <br>І, не лежавши в пару, наливав своє стигле колосся. <br>Ріки текли молоком, струменіли скрізь нектаром ріки, <br>І темнолисті дуби золотими точились медами. <br>З того ж часу, як, заславши Сатурна у Тартар темничний, <br>Владу Юпітер посів, то вже срібна пора та настала, <br>Гірша від золота, але цінніша від темної міді. <br>Владар новий скоротив цілорічну Сатурнову Весну, <br>Літо додавши до неї, непевную Осінь і Зиму <br>І на чотири доби річний кругобіг поділивши. <br>Вперше тоді затремтіло повітря від суші та спеки, <br>І від холодних вітрів крижані позвисали бурульки. <br>Вперше тоді знадобились оселі; оселі знайшлися<br>В сховах печер, у кущах верболозу, поплетених ликом.<br>Вперше Церериним зерном засіяно ниву родючу<br>І під ярмом заревла-застогнала покірна худоба.<br>Третя доба — мідяна — за срібною хутко настала;<br>Люд войовничий, суворої вдачі, до зброї охочий,<br>Але ж іще не злочинний. Остання порода — залізна.<br>Тож як настала доба найгіршої тої породи,<br>Зразу ж з'явилася Кривда, минулися Чесність і Правда;<br>Хитрість, Брехня і Підступство посіли їх місце спустіле,<br>Зрада прийшла і Насильство, Жадоба на гроші і статки;<br>Виплив на море плавець, хоч на вітрі ще був безпорадний.<br>Сосни, що досі по горах шпилястих росли безтурботно,<br>Нині по хвилі незнаній помчали в світи кораблями.<br>Землю, що спільна була, як повітря, як сонячне сяйво,<br>Нині пройшов землемір, обніжки і межі поклавши.<br>Стали від неї тепер вимагати не тільки ужинків,<br>Але й скарбів, що від людського ока вона приховала.<br>В надра, в глибини підземні ідуть; від стігійської хвилі<br>Видобувають скарби, усякого лиха початок;<br>Вийшло Залізо на світ і Золото ще шкідливіше,<br>Вийшла на люди Війна, що живиться ними й лютує,<br>В хижих кривавих руках брязкучу стискаючи зброю.<br>Люд животіє з грабунку, на зятя не звіриться тесть вже,<br>Гість на господаря також — і братня любов потьмарилась;<br>Жінка грозить чоловікові, той ворогує на жінку;<br>Мачухи зводять дітей смертельно-блідим аконітом;<br>Син нетерплячий про батькову смерть дізнається в ворожки.<br>Никне Побожність і Віра, і діва небесна Астрея<br>Землю, сплямовану кров'ю, — остання з богів — покидає.
| |
| - |
| |
| - | ''Переклад М. Зерова''<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | <br>'''СУМНІ ЕЛЕГІЇ'''<br>ЗИМА НА ЧУЖИНІ
| |
| - |
| |
| - | Може, і досі ще хто пам'ятає вигнанця Назона, <br>В Місті зосталось іще, може, ім'я по мені, — <br>Знайте ж — під зорями, що не спускаються в море ніколи, <br>В дальній країні тепер я між чужинців живу: <br>Скрізь дикунів - савроматів, і бессів, і гетів племена — <br>Навіть не гідні мене їхні самі імена! <br>Поки ще тепле повітря — тим часом нам Істр оборона: <br>Хвилями плинними він запобігає війні. <br>Тільки ж надійде понура Зима і весь берег зашерхне, <br>І від морозу стає біла, мов мармур, земля, —<br>Тут і Борей, і сніги заважають нам жити під Арктом<sup>1</sup>,<br>Небо тремтяче, і те ніби тут гнобить людей.<br>Падає сніг і лежить, під дощем і під сонцем не тане,<br>Твердне; суворий Борей робить довічним його.<br>Отже, і перший іще не розтане, як випаде другий,<br>У багатьох він місцях часто дворічний лежить.<br>І в Аквілону бурхливого сила така, що високі<br>Башти з землею рівня, дахи з будівель зрива.<br>Шкури та теплі штани від холоду злого рятують,<br>З тіла усього саме тільки й відкрите лице.<br>Часто від руху дзвенить льодинками вкрите волосся,<br>І на морозі блищить, біла уся, борода.<br>Не розпадаються вийняті, посуду форму зберігши,<br>Вина, і вже не черпать треба, а їсти шматки.<br>Що вже казать, як струмки, переможені холодом, тверднуть,<br>Чи як на озері тут воду копають крихку?<br>Навіть і сам, за ріку папірусодайну<sup>2</sup> не вужчий,<br>Той, що в собі звідусіль стільки поєднує хвиль, —<br>Істр — навіть він, від жорстокого вітру ізверху застигши,<br>Потай у море несе води блакитні свої.<br>Там он, де судна пливли, нині ноги ступають; по хвилі,<br>Холодом скутій, тепер кінські копита дзвенять;<br>Нині мостами новими, що виросли над течією,<br>Тягнуть сарматські воли варварських безліч возів.<br>Віри мені не піймуть; таж нема за брехню нагороди,<br>Отже, здається мені, вірити свідкові слід:<br>Бачив я море безкрає, що теж від морозу застигло,<br>Води недвижні слизька вкрила й блискуча кора.<br>Але ж не досить і бачити: йшов я по хвилі затвердлій<br>І не змочила вода зовсім моєї ноги.<br>Якби тобі довелося, Леандре, пливти в цій протоці,<br>Певно б, вода не була винна у смерті твоїй.<br>Навіть дельфіни не можуть із хвиль до повітря піднятись,<br>Бо навісної зими їх не пускає покров.<br>Мабуть, коли, махнувши крилом, Борей зашумів би,<br>Хвиль би не збив і тоді на полоненій воді,<br>Не ворухнулись би судна, мов мармуром, стиснуті льодом,<br>І розтинати б весло скованих вод не могло.<br>Бачив я риб, що в льоду зависли, прив'язані міцно, —<br>Деякі з них навіть там ще зберігали життя.<br>Отже, як тільки надмірна Бореєва сила повіє<br>Чи над простором морським, чи над розливом ріки,<br>То через Істру рівнину, сухим Аквілоном закуту,<br>Варвар ураз наліта, ворог на бистрім коні —<br>Ворог на бистрім коні, стрілою крилатою грізний,<br>Дикий руйнуючи край, нищачи люд навкруги.<br>Хто утікає, лишаючи дім: на полях беззахисних<br>Необоронене скрізь ворог добро забира,<br>Сіл нужденне добро — і рипучі вози, і худобу,<br>Всі ті достатки, які має злидар-селянин;<br>Тих полонених женуть, скрутивши їм руки за спину;<br>Бачать востаннє вони рідні оселі й лани;<br>Падають інші, без жалю зубчастими стрілами вбиті:<br>Адже отруту страшну бистре залізо несе.<br>Те, що несила узяти з собою, — в дорозі лишають,<br>І безневинні хатки палить ворожий вогонь.<br>Мир настає, то й тоді страхіття війни всіх лякає,<br>І не веде борозни ратай, налігши на плуг;<br>Тут, коли ворога бачать або і не бачать — бояться;<br>Тож необроблена скрізь, дика, мов пустка, земля.<br>Ані солодкі в тіні не ховаються тут виногрона<br>І не шумує в діжках, піну здіймаючи, муст.<br>Яблук нема в цій країні. Не мав би Аконтій на чому<br>Слів написати своїй пані й підкинути їй.<br>Видно навколо поля без дерев і без зелені, голі.<br>Горе моє! Не заходь жоден щасливий сюди.<br>Адже так широко світ розіслався безмежно-великий,<br>Нащо ж на муки мені край цей відкрито сумний?
| |
| - |
| |
| - | ''Переклад Г. Конура''<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | <sup>1</sup> Аркт (грец. Арктос — ведмедиця) — сузір'я (Великої чи Малої) Ведмедиці, фігурально - північ, північні країни (пор. — Арктика)<br> <sup>2</sup> Папірусодайна ріка — тобто Ніл у Єгипті, уздовж якого росте папірус.<br>
| |
| - |
| |
| - | <br>1. Чому Овідій «класифікує» покоління людей, уживаючи назви різних металів? <br>2. Як змінювався клімат, спосіб життя та звички людей від золотої доби до залізної? <br>3. За якої доби Прометей обдарував людство? А за якої жили герої Гомера? <br>4. Чому Овідій вважав золото шкідливішим за залізо? <br>5. Як характеризує залізну добу те, що землю покинула Аст-рея? <br>6. Що в причорноморській зимі поета вражає найбільше? <br>7. Від чого поет страждає найбільше: від зимового холоду, нестачі звичних речей, набігів кочівників чи туги за рідним містом? <br>8. Чи можна віднести «Сумні елегії» до пейзажної лірики? Чому?<br>9. Напишіть твір «Дивних багато у світі див, най-дивніше із них — людина» (за мотивами античної літератури).
| |
| - |
| |
| - | <br>
| |
| - |
| |
| - | ----
| |
| - |
| |
| - | Ю.І.Ковбасенко, Л.В.Ковбасенко, Зарубіжна література, 8 клас<br>Вислано читачами інтернет-сайту.
| |
| - |
| |
| - | <br> <sub>Книги та підручники безкоштовно [[Гіпермаркет Знань - перший в світі!|скачати]], плани конспектів уроків з [[Зарубіжна література 8 клас|зарубіжної літератури 8 клас]], реферати та конспекти уроків із зарубіжної літератури 8 клас</sub>
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Зміст уроку</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] конспект уроку і опорний каркас
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] презентація уроку
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] акселеративні методи та інтерактивні технології
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] закриті вправи (тільки для використання вчителями)
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] оцінювання
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Практика</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] задачі та вправи,самоперевірка
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] практикуми, лабораторні, кейси
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] домашнє завдання
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Ілюстрації</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] реферати
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] фішки для допитливих
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] шпаргалки
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Доповнення</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] підручники основні і допоміжні
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] тематичні свята, девізи
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] статті
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] національні особливості
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] словник термінів
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] інше
| |
| - |
| |
| - | '''<u>Тільки для вчителів</u>'''
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/Idealny_urok.html ідеальні уроки]
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] календарний план на рік
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] методичні рекомендації
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] програми
| |
| - | [[Image:1236084776 kr.jpg|10x10px]] [http://xvatit.com/forum/ обговорення]
| |
| - |
| |
| - | <br>Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, [http://xvatit.com/index.php?do=feedback напишите нам].
| |
| - |
| |
| - | Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - [http://xvatit.com/forum/ Образовательный форум].
| |
Текущая версия на 11:58, 5 февраля 2010
|
