Битва під Жовтими водами (29 квітня — 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Жовтими водами в ході національно-визвольної війни 1648 — 1654 років.<br><br>Би́тва під Ко́рсунем (15-16 (25-26) травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого під Корсунем в ході національно-визвольної війни 1648 — 1654 років.<br><br>Битва під Пилявцями (11-13(21-23) вересня 1648) — переможна битва української армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, проти польських військ під Пилявцями (тепер село Пилява Старосинявського району Хмельницької області).<br><br>Війна́&nbsp; — конфлікт між політичними утвореннями (держави, племена, політичні угрупування тощо), що відбувається у формі бойових дій між їх збройними силами. По формулюванню Клаузевіца, «війна є продовження політики іншими засобами».<br><br>Держава - суб'єкт політики, ядро політичної системи. Вона характеризується суверенітетом, уособлює в собі суверенітет національностей і народу.<br><br>Коза́к — вільна, незалежна людина, основні засоби існування якій надходять від військової справи (участь у війнах, охорона маєтків і торгівців).<br><br>Кріпосне́ пра́во, кріпацтво — за феодалізму система правових норм, що встановлювала залежність селянина від феодала і неповну власність останнього на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю і майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права розпоряджатися нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо).<br><br>Революція (від лат. revolutio - обертання, розвертання) — швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільше насильницьким способом .<br><br>Селя́ни — двозначне поняття яке з одного боку означає жителів сіл, а з іншого людей які зайняті в сільському господарстві. Насправді обидва ці значення тісно переплетені між собою, оскільки села це специфічний тип аграрних поселень жителі яких в більшості займаються сільським господарством. Таким чином селяни у вузькому значенні це люди зайняті безпосередньо роботою «на землі» які проживають в сільській місцевості, тобто як в селах так і в інших типи поселень — хуторах, висілки, селища міського типу. В широкому значенні цього слова селянами є також усі жителі сіл.<br><br>Шляхта (пол. Szlachta) — суспільний, привілейований, провідний соціальний стан, форма аристократії у Польщі, Литві та на українських і білоруських землях, що входили у 14 — 18 століттях до складу Великого Князівства Литовського чи Речі Посполитої<br><br>