|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | <metakeywords>українська мова, 6 клас, урок, на Тему, Орфографія</metakeywords>НАПИСАННЯ НЕ З ІМЕННИКАМИ<br> <br>Прочитайте. Виділені слова випишіть і розберіть за будовою.<br>1. Великий тілом, та немовля ділом. 2. Неук кує — коня псує. 3. Неробство — ковадло, на якому куються усі гріхи. 4. Нетямі руки не туди пришиті. 5. Довша п'ятниця за неділю. (Народна творчість). ♦ Чи вживаються виділені іменники без не?<br><br>Не з іменниками пишемо разом, якщо: « слова без не не вживаються: нежить, невід, ненависть,нероба;<br>• додаванням не до слова утворюється іменник із проти¬лежним лексичним значенням (отже, до нього можна дібрати синонім): щастя — нещастя (горе); воля — неволя (рабство).<br>Не з іменниками пишемо окремо, якщо:<br>• у реченні є протиставлення: не сум, а радість; не зло, а добро;<br>• не стосується іменника-присудка: Кров — не вода, а серце — не камінь. (Народна творчість).<br>Тільки разом пишемо іменники з префіксом недо-:<br>недовіра, недорід, недоліт, недооцінка.<br><br>До кожного іменника доберіть синонім без префікса не-. Слова запишіть парами. Позначте в словах орфограму «не з іменниками».<br><br>зразок. Незрадливість — вірність.<br> <br>Небилиця, неправда, незалежність, неспокій, недруг, нелад, незрячість, неприязнь, неповага.<br>Запишіть слова, виділіть у кожному префікс. Поясніть написання слів.<br>Недобір, недоплата, недокрів'я, недоук, недопалок. ♦ 3 двома іменниками складіть і запишіть речення.<br> | + | <metakeywords>українська мова, 6 клас, урок, на Тему, Орфографія</metakeywords>НАПИСАННЯ НЕ З ІМЕННИКАМИ<br> <br>Прочитайте. Виділені слова випишіть і розберіть за будовою.<br>1. Великий тілом, та немовля ділом. 2. Неук кує — коня псує. 3. Неробство — ковадло, на якому куються усі гріхи. 4. Нетямі руки не туди пришиті. 5. Довша п'ятниця за неділю. (Народна творчість). <br><br>Не з іменниками пишемо разом, якщо: « слова без не не вживаються: нежить, невід, ненависть,нероба;<br>• додаванням не до слова утворюється іменник із протилежним лексичним значенням (отже, до нього можна дібрати синонім): щастя — нещастя (горе); воля — неволя (рабство).<br>Не з іменниками пишемо окремо, якщо:<br>• у реченні є протиставлення: не сум, а радість; не зло, а добро;<br>• не стосується іменника-присудка: Кров — не вода, а серце — не камінь. (Народна творчість).<br>Тільки разом пишемо іменники з префіксом недо-:<br>недовіра, недорід, недоліт, недооцінка.<br><br>До кожного іменника доберіть синонім без префікса не-. Слова запишіть парами. Позначте в словах орфограму «не з іменниками».<br><br>зразок. Незрадливість — вірність.<br> <br>Небилиця, неправда, незалежність, неспокій, недруг, нелад, незрячість, неприязнь, неповага.<br>Запишіть слова, виділіть у кожному префікс. Поясніть написання слів.<br>Недобір, недоплата, недокрів'я, недоук, недопалок. ♦ 3 двома іменниками складіть і запишіть речення.<br> |
| | | |
- | Перепишіть, поясніть написання іменників з не. Позначте в словах орфограму «не з іменниками».<br>1. У нас нема зерна неправди за собою. (7і. Шевченко). 2. Ми на чуже не закидали невід. {Б. Олійник). 3. Хто гордує ближнім, той недоумок. (З Біблії). 4. Розриваються кайдани неволі й неслави. (М. Костомаров). 5. Я довгих літ бажаю другу, не лаю недругів за зло. (Я. Засенко). 6. Любов і мудрість будують храми, ненависть їх руйнує. (М. Мащенко). 7. За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду! (Л. Забаш-та). 8. Це не дрібниці, а наше життя. (Я. Загребельний).<br> | + | Перепишіть, поясніть написання іменників з не. Позначте в словах орфограму «не з іменниками».<br>1. У нас нема зерна неправди за собою. (7і. Шевченко). 2. Ми на чуже не закидали невід. {Б. Олійник). 3. Хто гордує ближнім, той недоумок. (З Біблії). 4. Розриваються кайдани неволі й неслави. (М. Костомаров). 5. Я довгих літ бажаю другу, не лаю недругів за зло. (Я. Засенко). 6. Любов і мудрість будують храми, ненависть їх руйнує. (М. Мащенко). 7. За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду! (Л. Забаш-та). 8. Це не дрібниці, а наше життя. (Я. Загребельний).<br> |
| | | |
- | Прочитайте прислів'я, на місці крапок уставляючи пропущені слова. При потребі скористайтеся довідкою. Поясніть написання іменників з не.<br>1. Не краса красить, а ... . 2. Не пером пишуть, а ... . 3. Шукай не ..., а волі. 4. Доводь не ... , а мудрими словами. 5. Вчи дитя не штурханцями, а ... . 6. Карай не ... , а слівцем. 7. Вчи лінивого не молотом, а ... <br> | + | Прочитайте прислів'я, на місці крапок уставляючи пропущені слова. При потребі скористайтеся довідкою. Поясніть написання іменників з не.<br>1. Не краса красить, а ... . 2. Не пером пишуть, а ... . 3. Шукай не ..., а волі. 4. Доводь не ... , а мудрими словами. 5. Вчи дитя не штурханцями, а ... . 6. Карай не ... , а слівцем. 7. Вчи лінивого не молотом, а ... <br> |
| | | |
- | Долі. Кулаками. Розум. Дубцем. Голодом. Умом. Слівцями.<br> | + | Долі. Кулаками. Розум. Дубцем. Голодом. Умом. Слівцями.<br> |
| | | |
- | Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання слів з не.<br>1. Треба вигравати не битви а долю. (77. Загребельний). 2. Я житиму не тілом а душею. (Я. Куліш). 3. Мені здається що колись давно людина мала крила а не руки. (Я. Перебийніс). 4. Собі я бажаю не сну а життя. (Леся Українка). 5. Моя душа — це ніжність а не криця. (Є. Гуцало). 6. Мудрі люди вчать не словом а душевною добротою. (Г. Тарасюк). 7. Це ще не дощ а вранішня роса. Це ще не пісня а лиш її початок. (Г. Костів-Гуска). 8. То не пісня була а правда. (Б. Лепкий).<br> | + | Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання слів з не.<br>1. Треба вигравати не битви а долю. (77. Загребельний). 2. Я житиму не тілом а душею. (Я. Куліш). 3. Мені здається що колись давно людина мала крила а не руки. (Я. Перебийніс). 4. Собі я бажаю не сну а життя. (Леся Українка). 5. Моя душа — це ніжність а не криця. (Є. Гуцало). 6. Мудрі люди вчать не словом а душевною добротою. (Г. Тарасюк). 7. Це ще не дощ а вранішня роса. Це ще не пісня а лиш її початок. (Г. Костів-Гуска). 8. То не пісня була а правда. (Б. Лепкий).<br> |
| | | |
- | Перепишіть прислів'я, знімаючи риски. Позначте в словах <br>1. Не було б щастя, так не/щастя помогло. 2. І золота клітка для пташки — не/воля. 3. На вовка не/слава, а овець їсть Сава. 4. Не/сокира теше, а чоловік. 5. Не/місце красить чоловіка, а чоловік місце. 6. Не/ясла до коней ходять, а коні до ясел. 7. Тоді це буде, як дві не/ділі разом зійдуться. 8. У не/роби завжди не/врожай. 9. Вір не/речам, а своїм очам. <br> <br>Поясніть значення фразеологізмів. Із двома-трьома складіть і запишіть речення.<br>1. Не хлібом єдиним живе людина. 2. Не життя, а казка. 3. Вскочив, як риба у невід. 4. По сім неділь на тиждень справляти. 5. Правдами й неправдами. 6. Потрапити в неласку. ♦ Поясніть написання іменників з не.<br> | + | Перепишіть прислів'я, знімаючи риски. Позначте в словах <br>1. Не було б щастя, так не/щастя помогло. 2. І золота клітка для пташки — не/воля. 3. На вовка не/слава, а овець їсть Сава. 4. Не/сокира теше, а чоловік. 5. Не/місце красить чоловіка, а чоловік місце. 6. Не/ясла до коней ходять, а коні до ясел. 7. Тоді це буде, як дві не/ділі разом зійдуться. 8. У не/роби завжди не/врожай. 9. Вір не/речам, а своїм очам. <br> <br>Поясніть значення фразеологізмів. Із двома-трьома складіть і запишіть речення.<br>1. Не хлібом єдиним живе людина. 2. Не життя, а казка. 3. Вскочив, як риба у невід. 4. По сім неділь на тиждень справляти. 5. Правдами й неправдами. 6. Потрапити в неласку. ♦ Поясніть написання іменників з не.<br> |
| | | |
- | Як ви розумієте слова поета М. Доленга «Мабуть, справді перемога — то не станція, а дорога»? До якого випадку з вашого життя можна було б застосувати ці слова?<br><br>ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ<br> Прочитайте. Визначте спосіб, яким утворено кожен із виділених іменників.<br>На галявині хлопці позлазили з коней, нарубали шаблями гілля. Незабаром запалало вогнище.<br>Хлопці й не почули, як до них підійшов старий чоловік. Він запросив мандрівників до своєї хатчини.<br>Над столом висів образ Богородиці. Лежанка, стіл, лава були зроблені з дощок.<br>Хазяїн поклав на стіл паляницю, вніс із погреба меду.<br>Старий розказував, як ходив на ворога, як побував у неволі, як утік. Подорожні розпитували про шлях на Запорожжя.<br>За А. Чайковеьким.<br>♦ Який із способів словотворення найчастіше використовують за творення іменників?<br><br>• Літери е,и,ів суфіксах<br>-ечк- (-єчк-), -ечок (-єчок), -ичк-, -ичок,<br>-инн(я), -інн(я), -енн(-єнн)(я), -ив(о), -ев(о)<br>Прочитайте. Виділені слова випишіть, визначте у цих словах суфікси. Передайте ці слова звукописом і вимовте їх відповідно до правил орфоепії. Які голосні звуки у суфіксах вимовляємо нечітко? Якими літерами позначаємо ці звуки на письмі?<br>1. Сяяло сонце, яке хотілося назвати сонечком. (В. Чежерис). 2. Рости, рости, житечко, на лану! (Олександр Олесь). 3. В'ється між полями стежечка крута. (А Малишко). 4. Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці. (П. Перебийніс). 5. Зів'ю я віночок із рутоньки, із м'ятоньки, з хрещатого барвіночку, із запашного василечку. (Народна творчість).<br> <br>Ненаголошені [и] та [е] в суфіксах -ичк-, -ичок, -ечк-(-єчк-) вимовляємо невиразно: [вули(е)чка], [рушни(е)но к], [с т р' і ч е(и)ч к а], [коп'ійе(и)чк а].<br>Суфікси -ичк-, -ичок вживаються в іменниках, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц-: племінничок (бо племінний), розумничка (бо розумниця).<br>В інших іменниках уживаються суфікси -ечк- (-єчк-), -ечок (-ечок): стрічечка, стежечка, Олечка, Марієчка, вершечок, мішечок, краєчок.<br> | + | Як ви розумієте слова поета М. Доленга «Мабуть, справді перемога — то не станція, а дорога»? До якого випадку з вашого життя можна було б застосувати ці слова?<br><br>ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ<br> Прочитайте. Визначте спосіб, яким утворено кожен із виділених іменників.<br>На галявині хлопці позлазили з коней, нарубали шаблями гілля. Незабаром запалало вогнище.<br>Хлопці й не почули, як до них підійшов старий чоловік. Він запросив мандрівників до своєї хатчини.<br>Над столом висів образ Богородиці. Лежанка, стіл, лава були зроблені з дощок.<br>Хазяїн поклав на стіл паляницю, вніс із погреба меду.<br>Старий розказував, як ходив на ворога, як побував у неволі, як утік. Подорожні розпитували про шлях на Запорожжя.<br>За А. Чайковеьким.<br>♦ Який із способів словотворення найчастіше використовують за творення іменників?<br><br>• Літери е,и,ів суфіксах<br>-ечк- (-єчк-), -ечок (-єчок), -ичк-, -ичок,<br>-инн(я), -інн(я), -енн(-єнн)(я), -ив(о), -ев(о)<br>Прочитайте. Виділені слова випишіть, визначте у цих словах суфікси. Передайте ці слова звукописом і вимовте їх відповідно до правил орфоепії. Які голосні звуки у суфіксах вимовляємо нечітко? Якими літерами позначаємо ці звуки на письмі?<br>1. Сяяло сонце, яке хотілося назвати сонечком. (В. Чежерис). 2. Рости, рости, житечко, на лану! (Олександр Олесь). 3. В'ється між полями стежечка крута. (А Малишко). 4. Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці. (П. Перебийніс). 5. Зів'ю я віночок із рутоньки, із м'ятоньки, з хрещатого барвіночку, із запашного василечку. (Народна творчість).<br> <br>Ненаголошені [и] та [е] в суфіксах -ичк-, -ичок, -ечк-(-єчк-) вимовляємо невиразно: [вули(е)чка], [рушни(е)но к], [с т р' і ч е(и)ч к а], [коп'ійе(и)чк а].<br>Суфікси -ичк-, -ичок вживаються в іменниках, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц-: племінничок (бо племінний), розумничка (бо розумниця).<br>В інших іменниках уживаються суфікси -ечк- (-єчк-), -ечок (-ечок): стрічечка, стежечка, Олечка, Марієчка, вершечок, мішечок, краєчок.<br> |
| | | |
- | Від поданих іменників утворіть іменники із суфіксами -ичк-, -ичок, -ечк- (-єчк-), -ечок (-ечок) із пестливо-здрібнілим відтінком значення. Слова запишіть парами, виділіть у них суфікси.<br><br>Рушник —рушничок.<br>Вареник, коржик, світлиця, суниця, кішка, стрічка, яйце, край, гаплик, гачок, віник, вулик, телиця, серпик, журавлик, усмішка, намисто, кутик, горщик.<br>♦ Розкрийте значення фразеологізмів: стати на рушничок; кинути рукавичку. Усно складіть із ними речення.<br> Прочитайте загадки, відгадайте їх. Поясніть написання виділених слів. Визначте в цих словах орфограми.<br>1. У синьому мішечку золотих ґудзичків багато. 2. За горами, за лісами золотий кружечок устає. 3. У маленькому горщечку смачна кашка. 4. Іде в поле — як дощечка, а із поля — як бочечка. 5. Діжеч¬ка на діжечці, а зверху китичка.<br>Суфікси -инн(я), -інн(я), -єни (-єнн)(я) пишуться з двома літерами н.<br>Суфікс -инн(я) вживається у збірних іменниках середнього роду: гарбузиння, картоплиння. Проте збірні іменники кормня, каміння, насіння пишуться з суфіксом -інн(я).<br>Суфікс -інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із голосним основи и або і: ходити — ходіння; горіти — горіння.<br>Суфікси -енн(я), -єнн(я) пишемо в іменниках, утворених від дієслів: звільнення ('від звільнити), озброєння ('від озброїти).<br> <br> Перепишіть, уписуючи пропущені літери. Обґрунтуйте вживання суфіксів.<br>1. З багов..ння, з болотного шумов..ння проросли і зацвіли красиві квіти. (О. Довгий). 2. Навіть квітка квітує для того, щоб зоставити після себе нас.ння, щоб знову відтворити свій квіт у майбутньому. (Олесь Гончар). 3. Кавуни часом плуталися в огуд..нні, але котилися. (Б. Грінченко). ♦ Виділене слово передайте звукописом.<br> | + | Від поданих іменників утворіть іменники із суфіксами -ичк-, -ичок, -ечк- (-єчк-), -ечок (-ечок) із пестливо-здрібнілим відтінком значення. Слова запишіть парами, виділіть у них суфікси.<br><br>Рушник —рушничок.<br>Вареник, коржик, світлиця, суниця, кішка, стрічка, яйце, край, гаплик, гачок, віник, вулик, телиця, серпик, журавлик, усмішка, намисто, кутик, горщик.<br>♦ Розкрийте значення фразеологізмів: стати на рушничок; кинути рукавичку. Усно складіть із ними речення.<br> Прочитайте загадки, відгадайте їх. Поясніть написання виділених слів. Визначте в цих словах орфограми.<br>1. У синьому мішечку золотих ґудзичків багато. 2. За горами, за лісами золотий кружечок устає. 3. У маленькому горщечку смачна кашка. 4. Іде в поле — як дощечка, а із поля — як бочечка. 5. Діжеч¬ка на діжечці, а зверху китичка.<br>Суфікси -инн(я), -інн(я), -єни (-єнн)(я) пишуться з двома літерами н.<br>Суфікс -инн(я) вживається у збірних іменниках середнього роду: гарбузиння, картоплиння. Проте збірні іменники кормня, каміння, насіння пишуться з суфіксом -інн(я).<br>Суфікс -інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із голосним основи и або і: ходити — ходіння; горіти — горіння.<br>Суфікси -енн(я), -єнн(я) пишемо в іменниках, утворених від дієслів: звільнення ('від звільнити), озброєння ('від озброїти).<br> <br> Перепишіть, уписуючи пропущені літери. Обґрунтуйте вживання суфіксів.<br>1. З багов..ння, з болотного шумов..ння проросли і зацвіли красиві квіти. (О. Довгий). 2. Навіть квітка квітує для того, щоб зоставити після себе нас.ння, щоб знову відтворити свій квіт у майбутньому. (Олесь Гончар). 3. Кавуни часом плуталися в огуд..нні, але котилися. (Б. Грінченко). ♦ Виділене слово передайте звукописом.<br> |
| | | |
- | Утворіть від поданих дієслів іменники, виділіть у них суфікси. Слова запишіть парами. В утворених іменниках позначте місце наголосу.<br>Розуміти, говорити, творити, торохтіти, голити, свербіти, тремтіти, солити, тяжіти, палити.<br> | + | Утворіть від поданих дієслів іменники, виділіть у них суфікси. Слова запишіть парами. В утворених іменниках позначте місце наголосу.<br>Розуміти, говорити, творити, торохтіти, голити, свербіти, тремтіти, солити, тяжіти, палити.<br> |
| | | |
- | Перепишіть прислів'я. У віддієслівних іменниках виділіть суфікси. Обґрунтуйте вживання суфіксів. Запишіть дієслова.<br>1. Уміння — головне спасіння. 2. З хотіння — хоч крихта, а з сидіння — саме скніння. 3. Де багато говоріння, там мало творіння. 4. На всяке хотіння май терпіння. 5. Життя без роботи — то коптіння неба.<br> | + | Перепишіть прислів'я. У віддієслівних іменниках виділіть суфікси. Обґрунтуйте вживання суфіксів. Запишіть дієслова.<br>1. Уміння — головне спасіння. 2. З хотіння — хоч крихта, а з сидіння — саме скніння. 3. Де багато говоріння, там мало творіння. 4. На всяке хотіння май терпіння. 5. Життя без роботи — то коптіння неба.<br> |
- | | + | |
- | Утворіть від дієслів іменники з суфіксами -енн(я), -єнн(я). Обговорити, запросити, звернутися, подвоїти, збільшити.<br>Суфікс -ив(о) вживається у збірних іменниках, що означають матеріал або продукт праці, речовину: вариво, добриво, меливо.<br>Іменник марево пишемо із суфіксом -ев(о).<br><br>Прочитайте. Поясніть написання виділених іменників.<br>1. Світанок пробивався крізь густе плетиво чорних хмар. (П. Загре-бєльний). 2. Паморозь розкішним мереживом покрила дерева. (М. Стельмах). 3. Я з автомата воду пив, я два морозива купив. (В. Марсюк).<br> <br>До поданих дієслів доберіть спільнокореневі збірні іменники, запишіть слова парами. В утворених іменниках виділіть суфікси.<br>Місити, пекти, прясти, плести, марити.<br> <br>Перепишіть, уставте пропущені літери. Позначте в словах вивчені орфограми.<br> <br>1. Хто пам'ята своє кор..ння, тому моє благословення. (О. Білаш).<br>2. В мар..ві даль волохата мальви й любисток хова^(Д. Луценко).<br>3. Поглядає циган ласо, смієт..ся, буркоче: «Закупив би все печ..во — к..шеня не хоче». (Л. Глібов). 4. У півника гор..чко, заболіло горл..чко. (А. Камінчук). 5. Жовті пал..чки цвіту тихо гойдались на волосинках уздовж колосків жита. (М. Коцюбинський)
| + | |
| | | |
| + | Утворіть від дієслів іменники з суфіксами -енн(я), -єнн(я). Обговорити, запросити, звернутися, подвоїти, збільшити.<br>Суфікс -ив(о) вживається у збірних іменниках, що означають матеріал або продукт праці, речовину: вариво, добриво, меливо.<br>Іменник марево пишемо із суфіксом -ев(о).<br><br>Прочитайте. Поясніть написання виділених іменників.<br>1. Світанок пробивався крізь густе плетиво чорних хмар. (П. Загре-бєльний). 2. Паморозь розкішним мереживом покрила дерева. (М. Стельмах). 3. Я з автомата воду пив, я два морозива купив. (В. Марсюк).<br> <br>До поданих дієслів доберіть спільнокореневі збірні іменники, запишіть слова парами. В утворених іменниках виділіть суфікси.<br>Місити, пекти, прясти, плести, марити.<br> <br>Перепишіть, уставте пропущені літери. Позначте в словах вивчені орфограми.<br> <br>1. Хто пам'ята своє кор..ння, тому моє благословення. (О. Білаш).<br>2. В мар..ві даль волохата мальви й любисток хова^(Д. Луценко).<br>3. Поглядає циган ласо, смієт..ся, буркоче: «Закупив би все печ..во — к..шеня не хоче». (Л. Глібов). 4. У півника гор..чко, заболіло горл..чко. (А. Камінчук). 5. Жовті пал..чки цвіту тихо гойдались на волосинках уздовж колосків жита. (М. Коцюбинський) |
| | | |
| + | <br> |
| | | |
| ''Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас<br>'' ''Надіслано читачами із інтернет-сайтів'' | | ''Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас<br>'' ''Надіслано читачами із інтернет-сайтів'' |
Версия 08:32, 4 сентября 2009
НАПИСАННЯ НЕ З ІМЕННИКАМИ Прочитайте. Виділені слова випишіть і розберіть за будовою. 1. Великий тілом, та немовля ділом. 2. Неук кує — коня псує. 3. Неробство — ковадло, на якому куються усі гріхи. 4. Нетямі руки не туди пришиті. 5. Довша п'ятниця за неділю. (Народна творчість).
Не з іменниками пишемо разом, якщо: « слова без не не вживаються: нежить, невід, ненависть,нероба; • додаванням не до слова утворюється іменник із протилежним лексичним значенням (отже, до нього можна дібрати синонім): щастя — нещастя (горе); воля — неволя (рабство). Не з іменниками пишемо окремо, якщо: • у реченні є протиставлення: не сум, а радість; не зло, а добро; • не стосується іменника-присудка: Кров — не вода, а серце — не камінь. (Народна творчість). Тільки разом пишемо іменники з префіксом недо-: недовіра, недорід, недоліт, недооцінка.
До кожного іменника доберіть синонім без префікса не-. Слова запишіть парами. Позначте в словах орфограму «не з іменниками».
зразок. Незрадливість — вірність. Небилиця, неправда, незалежність, неспокій, недруг, нелад, незрячість, неприязнь, неповага. Запишіть слова, виділіть у кожному префікс. Поясніть написання слів. Недобір, недоплата, недокрів'я, недоук, недопалок. ♦ 3 двома іменниками складіть і запишіть речення.
Перепишіть, поясніть написання іменників з не. Позначте в словах орфограму «не з іменниками». 1. У нас нема зерна неправди за собою. (7і. Шевченко). 2. Ми на чуже не закидали невід. {Б. Олійник). 3. Хто гордує ближнім, той недоумок. (З Біблії). 4. Розриваються кайдани неволі й неслави. (М. Костомаров). 5. Я довгих літ бажаю другу, не лаю недругів за зло. (Я. Засенко). 6. Любов і мудрість будують храми, ненависть їх руйнує. (М. Мащенко). 7. За хліб і сіль, що маєм від народу, віддаймо кров гарячу, а не воду! (Л. Забаш-та). 8. Це не дрібниці, а наше життя. (Я. Загребельний).
Прочитайте прислів'я, на місці крапок уставляючи пропущені слова. При потребі скористайтеся довідкою. Поясніть написання іменників з не. 1. Не краса красить, а ... . 2. Не пером пишуть, а ... . 3. Шукай не ..., а волі. 4. Доводь не ... , а мудрими словами. 5. Вчи дитя не штурханцями, а ... . 6. Карай не ... , а слівцем. 7. Вчи лінивого не молотом, а ...
Долі. Кулаками. Розум. Дубцем. Голодом. Умом. Слівцями.
Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання слів з не. 1. Треба вигравати не битви а долю. (77. Загребельний). 2. Я житиму не тілом а душею. (Я. Куліш). 3. Мені здається що колись давно людина мала крила а не руки. (Я. Перебийніс). 4. Собі я бажаю не сну а життя. (Леся Українка). 5. Моя душа — це ніжність а не криця. (Є. Гуцало). 6. Мудрі люди вчать не словом а душевною добротою. (Г. Тарасюк). 7. Це ще не дощ а вранішня роса. Це ще не пісня а лиш її початок. (Г. Костів-Гуска). 8. То не пісня була а правда. (Б. Лепкий).
Перепишіть прислів'я, знімаючи риски. Позначте в словах 1. Не було б щастя, так не/щастя помогло. 2. І золота клітка для пташки — не/воля. 3. На вовка не/слава, а овець їсть Сава. 4. Не/сокира теше, а чоловік. 5. Не/місце красить чоловіка, а чоловік місце. 6. Не/ясла до коней ходять, а коні до ясел. 7. Тоді це буде, як дві не/ділі разом зійдуться. 8. У не/роби завжди не/врожай. 9. Вір не/речам, а своїм очам. Поясніть значення фразеологізмів. Із двома-трьома складіть і запишіть речення. 1. Не хлібом єдиним живе людина. 2. Не життя, а казка. 3. Вскочив, як риба у невід. 4. По сім неділь на тиждень справляти. 5. Правдами й неправдами. 6. Потрапити в неласку. ♦ Поясніть написання іменників з не.
Як ви розумієте слова поета М. Доленга «Мабуть, справді перемога — то не станція, а дорога»? До якого випадку з вашого життя можна було б застосувати ці слова?
ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ІМЕННИКІВ Прочитайте. Визначте спосіб, яким утворено кожен із виділених іменників. На галявині хлопці позлазили з коней, нарубали шаблями гілля. Незабаром запалало вогнище. Хлопці й не почули, як до них підійшов старий чоловік. Він запросив мандрівників до своєї хатчини. Над столом висів образ Богородиці. Лежанка, стіл, лава були зроблені з дощок. Хазяїн поклав на стіл паляницю, вніс із погреба меду. Старий розказував, як ходив на ворога, як побував у неволі, як утік. Подорожні розпитували про шлях на Запорожжя. За А. Чайковеьким. ♦ Який із способів словотворення найчастіше використовують за творення іменників?
• Літери е,и,ів суфіксах -ечк- (-єчк-), -ечок (-єчок), -ичк-, -ичок, -инн(я), -інн(я), -енн(-єнн)(я), -ив(о), -ев(о) Прочитайте. Виділені слова випишіть, визначте у цих словах суфікси. Передайте ці слова звукописом і вимовте їх відповідно до правил орфоепії. Які голосні звуки у суфіксах вимовляємо нечітко? Якими літерами позначаємо ці звуки на письмі? 1. Сяяло сонце, яке хотілося назвати сонечком. (В. Чежерис). 2. Рости, рости, житечко, на лану! (Олександр Олесь). 3. В'ється між полями стежечка крута. (А Малишко). 4. Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці. (П. Перебийніс). 5. Зів'ю я віночок із рутоньки, із м'ятоньки, з хрещатого барвіночку, із запашного василечку. (Народна творчість). Ненаголошені [и] та [е] в суфіксах -ичк-, -ичок, -ечк-(-єчк-) вимовляємо невиразно: [вули(е)чка], [рушни(е)но к], [с т р' і ч е(и)ч к а], [коп'ійе(и)чк а]. Суфікси -ичк-, -ичок вживаються в іменниках, утворених від слів із суфіксами -ик, -иц-: племінничок (бо племінний), розумничка (бо розумниця). В інших іменниках уживаються суфікси -ечк- (-єчк-), -ечок (-ечок): стрічечка, стежечка, Олечка, Марієчка, вершечок, мішечок, краєчок.
Від поданих іменників утворіть іменники із суфіксами -ичк-, -ичок, -ечк- (-єчк-), -ечок (-ечок) із пестливо-здрібнілим відтінком значення. Слова запишіть парами, виділіть у них суфікси.
Рушник —рушничок. Вареник, коржик, світлиця, суниця, кішка, стрічка, яйце, край, гаплик, гачок, віник, вулик, телиця, серпик, журавлик, усмішка, намисто, кутик, горщик. ♦ Розкрийте значення фразеологізмів: стати на рушничок; кинути рукавичку. Усно складіть із ними речення. Прочитайте загадки, відгадайте їх. Поясніть написання виділених слів. Визначте в цих словах орфограми. 1. У синьому мішечку золотих ґудзичків багато. 2. За горами, за лісами золотий кружечок устає. 3. У маленькому горщечку смачна кашка. 4. Іде в поле — як дощечка, а із поля — як бочечка. 5. Діжеч¬ка на діжечці, а зверху китичка. Суфікси -инн(я), -інн(я), -єни (-єнн)(я) пишуться з двома літерами н. Суфікс -инн(я) вживається у збірних іменниках середнього роду: гарбузиння, картоплиння. Проте збірні іменники кормня, каміння, насіння пишуться з суфіксом -інн(я). Суфікс -інн(я) мають іменники середнього роду, що утворюються від дієслів із голосним основи и або і: ходити — ходіння; горіти — горіння. Суфікси -енн(я), -єнн(я) пишемо в іменниках, утворених від дієслів: звільнення ('від звільнити), озброєння ('від озброїти). Перепишіть, уписуючи пропущені літери. Обґрунтуйте вживання суфіксів. 1. З багов..ння, з болотного шумов..ння проросли і зацвіли красиві квіти. (О. Довгий). 2. Навіть квітка квітує для того, щоб зоставити після себе нас.ння, щоб знову відтворити свій квіт у майбутньому. (Олесь Гончар). 3. Кавуни часом плуталися в огуд..нні, але котилися. (Б. Грінченко). ♦ Виділене слово передайте звукописом.
Утворіть від поданих дієслів іменники, виділіть у них суфікси. Слова запишіть парами. В утворених іменниках позначте місце наголосу. Розуміти, говорити, творити, торохтіти, голити, свербіти, тремтіти, солити, тяжіти, палити.
Перепишіть прислів'я. У віддієслівних іменниках виділіть суфікси. Обґрунтуйте вживання суфіксів. Запишіть дієслова. 1. Уміння — головне спасіння. 2. З хотіння — хоч крихта, а з сидіння — саме скніння. 3. Де багато говоріння, там мало творіння. 4. На всяке хотіння май терпіння. 5. Життя без роботи — то коптіння неба.
Утворіть від дієслів іменники з суфіксами -енн(я), -єнн(я). Обговорити, запросити, звернутися, подвоїти, збільшити. Суфікс -ив(о) вживається у збірних іменниках, що означають матеріал або продукт праці, речовину: вариво, добриво, меливо. Іменник марево пишемо із суфіксом -ев(о).
Прочитайте. Поясніть написання виділених іменників. 1. Світанок пробивався крізь густе плетиво чорних хмар. (П. Загре-бєльний). 2. Паморозь розкішним мереживом покрила дерева. (М. Стельмах). 3. Я з автомата воду пив, я два морозива купив. (В. Марсюк). До поданих дієслів доберіть спільнокореневі збірні іменники, запишіть слова парами. В утворених іменниках виділіть суфікси. Місити, пекти, прясти, плести, марити. Перепишіть, уставте пропущені літери. Позначте в словах вивчені орфограми. 1. Хто пам'ята своє кор..ння, тому моє благословення. (О. Білаш). 2. В мар..ві даль волохата мальви й любисток хова^(Д. Луценко). 3. Поглядає циган ласо, смієт..ся, буркоче: «Закупив би все печ..во — к..шеня не хоче». (Л. Глібов). 4. У півника гор..чко, заболіло горл..чко. (А. Камінчук). 5. Жовті пал..чки цвіту тихо гойдались на волосинках уздовж колосків жита. (М. Коцюбинський)
Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас Надіслано читачами із інтернет-сайтів
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|