|
|
Строка 1: |
Строка 1: |
- | <metakeywords>украънська мова, 6 клас, урок, на Тему, Властивості займенників</metakeywords>ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. <br> <br>Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова?<br>Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила:<br>— Як це усмішка може зникнути? — дівча схмурило свої бровенята. — Коли щира усмішка, не награна... Коли в ній настрій чи ваше ставлення до когось... Та я певна, що люди майбутнього не зможуть без усмішки обійтись! — тон її не припускав заперечень.<br>— Дивись, яка вона категорична в питанні усмішки, — весело каже мій друг. — Але, очевидно, усмішка завжди-завжди буде. Хіба можна уявити, скажімо, Джоконду неусміхненою? Навіть не усмішка, а тільки натяк, зачаток усмішки, тихе зоріння її, але в тому зорінні-мерехтінні вся суть людини, безмір її внутрішнього світу... Усмішка — це ж, власне, частка душі, її вияв, її світло, і тому вона, треба думати, вічно буде, Ліда тут має рацію...<br>''За Олесем Гончаром.''<br> <br>ЗАЙМЕННИК — самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.<br> <br>Значення більшості займенників стає зрозумілим лише у конкретному реченні або тексті.<br>Наприклад: Його весна ніколи не зів'яне, його «Кобзар» нікому не спалить. (М. Рильський) — у цьому реченні йдеться про Тараса Шевченка.<br>Подібно до іменників, прикметників і числівників займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?<br>Деякі займенники, як іменники, змінюються за відмінками. Інші, як прикметники, — за родами, числами та відмінками.<br>У реченні займенники найчастіше виступають підметом, додатком або означенням. Давно я знаю все. (Олександр Олесь). Ти був іще малий котигорошок. (М. Рильський). Читаю знов твої листи. (В. Сосюра).<br> | + | <metakeywords>украънська мова, 6 клас, урок, на Тему, Властивості займенників</metakeywords>ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. <br> <br>Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова?<br>Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила:<br>— Як це усмішка може зникнути? — дівча схмурило свої бровенята. — Коли щира усмішка, не награна... Коли в ній настрій чи ваше ставлення до когось... Та я певна, що люди майбутнього не зможуть без усмішки обійтись! — тон її не припускав заперечень.<br>— Дивись, яка вона категорична в питанні усмішки, — весело каже мій друг. — Але, очевидно, усмішка завжди-завжди буде. Хіба можна уявити, скажімо, Джоконду неусміхненою? Навіть не усмішка, а тільки натяк, зачаток усмішки, тихе зоріння її, але в тому зорінні-мерехтінні вся суть людини, безмір її внутрішнього світу... Усмішка — це ж, власне, частка душі, її вияв, її світло, і тому вона, треба думати, вічно буде, Ліда тут має рацію...<br>''За Олесем Гончаром.''<br> <br>ЗАЙМЕННИК — самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.<br> <br>Значення більшості займенників стає зрозумілим лише у конкретному реченні або тексті.<br>Наприклад: Його весна ніколи не зів'яне, його «Кобзар» нікому не спалить. (М. Рильський) — у цьому реченні йдеться про Тараса Шевченка.<br>Подібно до іменників, прикметників і числівників займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?<br>Деякі займенники, як іменники, змінюються за відмінками. Інші, як прикметники, — за родами, числами та відмінками.<br>У реченні займенники найчастіше виступають підметом, додатком або означенням. Давно я знаю все. (Олександр Олесь). Ти був іще малий котигорошок. (М. Рильський). Читаю знов твої листи. (В. Сосюра).<br> |
| | | |
| ''Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас<br>'' ''Надіслано читачами із інтернет-сайтів'' | | ''Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас<br>'' ''Надіслано читачами із інтернет-сайтів'' |
Версия 12:30, 4 сентября 2009
ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова? Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила: — Як це усмішка може зникнути? — дівча схмурило свої бровенята. — Коли щира усмішка, не награна... Коли в ній настрій чи ваше ставлення до когось... Та я певна, що люди майбутнього не зможуть без усмішки обійтись! — тон її не припускав заперечень. — Дивись, яка вона категорична в питанні усмішки, — весело каже мій друг. — Але, очевидно, усмішка завжди-завжди буде. Хіба можна уявити, скажімо, Джоконду неусміхненою? Навіть не усмішка, а тільки натяк, зачаток усмішки, тихе зоріння її, але в тому зорінні-мерехтінні вся суть людини, безмір її внутрішнього світу... Усмішка — це ж, власне, частка душі, її вияв, її світло, і тому вона, треба думати, вічно буде, Ліда тут має рацію... За Олесем Гончаром. ЗАЙМЕННИК — самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Значення більшості займенників стає зрозумілим лише у конкретному реченні або тексті. Наприклад: Його весна ніколи не зів'яне, його «Кобзар» нікому не спалить. (М. Рильський) — у цьому реченні йдеться про Тараса Шевченка. Подібно до іменників, прикметників і числівників займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Деякі займенники, як іменники, змінюються за відмінками. Інші, як прикметники, — за родами, числами та відмінками. У реченні займенники найчастіше виступають підметом, додатком або означенням. Давно я знаю все. (Олександр Олесь). Ти був іще малий котигорошок. (М. Рильський). Читаю знов твої листи. (В. Сосюра).
Глазова О., Кузнецов Ю., Рідна мова, 6 клас Надіслано читачами із інтернет-сайтів
акселеративні методи на уроці національні особливості
виділити головне в уроці - опорний каркас нічого собі уроки
відеокліпи нова система освіти
вправи на пошук інформації підручники основні допоміжні
гумор, притчі, приколи, приказки, цитати презентація уроку
додаткові доповнення реферати
домашнє завдання речовки та вікторизми
задачі та вправи (рішення та відповіді) риторичні питання від учнів
закриті вправи (тільки для використання вчителями) рівень складності звичайний І
знайди інформацію сам рівень складності високий ІІ
ідеальні уроки рівень складності олімпійський III
ілюстрації, графіки, таблиці самоперевірка
інтерактивні технології система оцінювання
календарний план на рік скласти пазл з різних частин інформації
кейси та практикуми словник термінів
комікси статті
коментарі та обговорення тематичні свята
конспект уроку тести
методичні рекомендації шпаргалка
навчальні програми що ще не відомо, не відкрито вченими
|