Версия 10:12, 20 октября 2010

Хеллоуін (Halloween) — одне з найдавныших свят в світі. У цьому святі переплелася кельтська традиція з вшановуванням злих духів і з поклонінням всім святим з християнської традиції. Історія свята Хеллоуін налічує понад тисячоліття, і починає відлік з кельтського фестивалю Самхейн, змінивашись римським Днем Помони і складаючи конкуренцію християнському Дню Всіх святих.    Століття тому землі сучасної Великобританії і північної Франції населяли кельтські племена.

Вони були язичниками і за верховного величали бога Сонця. Кельти ділили рік  на дві частини — зимовий період і літній. Протягом всієї зими бог Сонця знаходився в полоні в Самхейна, котрий був володарем мертвих і князем темряви.  Фестиваль Самхейна, який святкувавсяли 1 листопада, — це час, коли починалася зима.
В цей час всі нереалізовані надії і плани померлих знов поверталися на землю, а їх душі навідувалися на гостину до рідних осель. Душі померлих могли приміряти різні тіла, злі душі зазвичай вселялися в тварин, а найнебезпечніші — в котів. В цей день вся нечиста сила спускається на землю на свято.

Halloween11.jpeg

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада друїди (або ж духи живої природи) збиралися в дубових гаях на вершинах гір (кельтів вважали дуби священними деревами), запалювали вогонь і приносили злим духам жертви, щоб зодобрити їх. А вранці друїди дарили людям вугілля від своїх вогнищ, аби ті розпалювали вогнища своїх будинків. Вогонь друїдів зігрівав оселі протягом довгої зими і охороняв їх від нечистої сили.

Вночі дівчата ворожили. Вони кидали два каштани у вогнище друїдів. Якщо плоди згорали поруч — це означало, що дівчина житиме в злагоді з милим, якщо котилися врізнобіч, то розлучаться і підуть кожен своїм шляхом. Якщо дівчина хотіла побачити свого судженого, вона сідала перед дзеркалом опівночі з яблуком в руці.

На початку нашої ери римляни завоювали кельтську територію, разом прийшли і традиції та свята, притаманні римській культурі. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада вони святкували День Помони, котра була богинею та покровительницею рослин.  У 9 столітті, коли християнство поширилося на території Великобританії, ці древні традиції переплелися  із ще одним святом — католицьким Днем всіх святих (All Hallows Even), котрий пізніше стали називати Halloween.

Сьогодні від давнього язицького свята залишився  цікаві звичаї та обряди.У цю ніч люди одягаються в костюми нечистої сили і влаштовують карнавали. Невід'ємний символ Хеллоуїна — це  гарбузова голова зі свчкою всередині, котра символізує  водночас закінчення збору урожаю, втілення злих духів  і вогонь, що відлякує його. Ось такі крайнощі сконцентровані в одному гарбузі.

В цю ніч діти стукають у двері будинків із криками «Ану відчиняйте, або пошкодуєте!». Якщо ви не відчините  двері «маленьким чортеняткам» та не пригостите їх, вони можуть злісно пожартуватинад вами, наприклад, вимастити сажею ручку дверей або ще щось утнути неприємне.

Хеллоуін  — це спроба зрозуміти зв'язок між нашим і потойбічним світами. Хеллоуїн — це перехід, ворота з одного світу в іншій. Ці ворота, як і будь-які інші, парадоксальні. Знаходячись між двома світами, вони належать оному і той же час обом світам,  і жодному з них.
Легенда розповідає, що в цю ніч Самхейн відкриває ворота в минуле і майбутнє. Два світи стають доступними в цей час. В ці хвилини людина не обмежена часом і споможна усвідомити своє місце у вирі вічності.  Ці ворота добре охороняються відьмами і демонами.