Версия 06:52, 23 октября 2009

Гіпермаркет Знань>>Історія України>>Історія України 7 клас>>Історія України: Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи.

РЕФОРМИ ПЕРШОЇ РУСЬКОЇ КНЯГИНІ
Після трагічної смерті Ігоря влада перейшла до рук його дружини Ольги (945-964), бо син покійного, Святослав, не досяг повноліття. Нова володарка держави виявилася надзвичайно вольовою, владолюбною, холоднокровною і цілеспрямованою особою. Обдарована гострим розумом, вона збагнула задум деревлянської знаті й вирішила ліквідувати місцеве княжіння. У 946 р. за наказом Ольги винищується знать, спалюється столиця, скасовується правління місцевої династії Мала, котрий загинув чи був страчений. Деревлянська земля підпорядковується безпосередньо великій княгині. Налякані її рішучістю й жорстокістю, володарі місцевих княжінь не сміли виявити непокори.

У 947 р. Ольга здійснила мудрий крок, реформувавши систему збору данини. Були встановлені норми податків і повинностей - устави, уроки, оброки, а також новий порядок їх стягнення. Представники княгині збирали їх в адміністративно-господарських осередках -погостах. Останні ставали опорними пунктами верховної влади на місцях, де її представники виконували також адміністративні й судові функції.

Велика княгиня вжила заходів і для поповнення скарбниці добуванням хутра, полюванням на певних територіях, де встановлювалися знаки князівської власності. Ними ж позначалися й бортні дерева, звідки для держави брали мед і віск, які разом із хутром становили важливий товар для торгівлі з іншими країнами.

Реформи Ольги відіграли важливу роль у підпорядкуванні племінних княжінь безпосередньо владі великих руських князів і включенні їх теренів до територіальних меж Руської держави. Вони також започаткували нові принципи збирання податків.

НЕВДАЛА СПРОБА ЗАПРОВАДИТИ ХРИСТИЯНСТВО
У справі зміцнення Руської держави велика кня гиня намагалася знайти опору в християнстві. Охрестилася Ольга в Константинополі, а в складі її посольства до Візантії у 946 р. уже перебував священник Григорій. Відомо, що, об'їжджаючи наступного року країну, вон. не тільки впроваджувала новий порядок збирання податків, а і встановлювала хрести на місцях культових відправ. За сприяння вели кої княгині на могилі Аскольда (його християнське ім'я Микола) було споруджено (або відновлено) церкву Св. Миколи.

Намагаючись поширити християнство на всю державу, Ольг, відправила посольство до германського імператора Оттона І клопота тися про відрядження до Русі єпископа й священиків. У відповід на прохання великої княгині в 961 р. до Києва відбула християнськ. місія єпископа Адальберта. Проте її діяльність через спротив язич ницького населення й прагнення єпископа тлумачити свій приїз, як прояв залежності Русі від імператора зазнала невдачі. Враховую чи силу опору християнству як серед знаті, так і простолюду, велик. княгиня не наважилася проголосити його державною релігією.

Ольга зробила чимало для поширення християнства, готуючі ґрунт для його утвердження як державної релігії. За словамі Нестора Літописця, вона «була передвісницею християнськії землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця переї світом».

ВІДНОСИНИ РУСІ ІЗ СУСІДАМИ
Князювання Ольги помітно вплинуло на характе; відносин Русі з іншими країнами, насамперед з Візантією. На відміну від попередників, вона намага лася розв'язувати непорозуміння, що виникали, не силою зброї, а шляхом переговорів, не прагнула загарбувати чужих земель. Насампере, велика княгиня прагнула підняти авторитет Русі на міжнароднії арені, поставити її врівень з наймогутнішими тогочасними держава ми. Вона особисто очолила велике (понад 100 чол.) посольство до Кон стантинополя. Під час переговорів з імператором Константином Багря нородним Ольга намагалася поновити чинність умов договору 944 р. наполягала на виплаті Русі данини й відновленні привілеїв руськиг купцям і дипломатам у Візантії. Можливо, Ольга прагнула встановиті також династичні зв'язки, одруживши Святослава з візантійської принцесою. Проте всі її наміри залишилися нездійсненими.

Намагаючись зміцнити позиції країни в Центральній Європі, Ольгі відправила посольство до Оттона, яке, крім клопотання про занрова дження християнства, мало домагатися встановлення відносин «миру й дружби» з Германією - могутньою європейською державою.

У роки правління великої княгині не відбувалося воєнних зіткнеш ні з Хозарією, ні з печенігами, конфліктні ситуації розв'язувались
У проведенні зовнішньої політики Ольга віддавала перевагу мир ним засобам урегулювання конфліктів.

У 964 р. княгиня відходить від державної діяльності й влада зосереджується у руках її сина Святослава (964-972). У його жилах струменіла гаряча кров відчайдушного воїна, для котрого найвищою цінністю була честь лицаря. Гордий, сміливий і чесний, він не вдавався до політичних інтриг, а, збираючись у похід проти ворогів, шляхетно попереджав: «Іду на ви». Літописець Нестор зумів точно передати характер його способу життя: «Возів же за собою він не возив, ні котла [не брав], ні м'яса [не] варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину [і] на вуглях спікши, [це] він їв. Навіть шатра він [не] мав, а пітник (кінська попона. - Авт.) слав і сідло [клав] у головах». Враховуючи вдачу великого князя, М. Грушевський назвав Святослава «чистим запорожцем на київськім столі.

Відразу ж після приходу до влади князь став на шлях завоювання нових земель. Уже в 964 р. він розпочав похід до Оки і Волги, захопив землі в'ятичів і завдав удару по Волзькій Булгарії. Зайнявши її столицю, продовжив наступ проти буртасів (мордви) і приєднав їхні землі до Русі. Після цього вторгнувся в Хозарію й дощенту знищив потужну фортецю на Дону - Саркел (Білу Вежу). Розгромивши хозарське військо, оволодів столицею каганату Ітілем (у гирлі Волги), яку також зруйнував. Повертаючись назад уздовж Каспійського моря і Кавказу, завдав поразки ясам (осетинам) і касогам (черкесам). Унаслідок цього походу руським купцям було забезпечено сприятливі умови для торгівлі на Сході та Півдні.

Однак Святослав не врахував появи серйозної загрози для існування держави з боку печенігів і дозволив Візантії втягнути себе у війну з Болгарією. Перший похід на Балкани відбувся у 968 р. Під час нього русичі розгромили болгар під Доростолом і зайняли 80 міст. Візантійський уряд спровокував напад печенігів на Русь. Навесні 969 р. кочівники взяли в облогу Київ, і лише мужність городян, очолюваних Ольгою, та підхід з Лівобережжя дружини врятували його від розгрому. Печеніги відступили.

Дізнавшись про напад на Київ, Святослав на чолі кінноти негайно прибув до. міста. Проте він не хотів залишатися у ньому, плануючи перенести столицю до Переяславця на Дунаї. Після смерті матері вирушив у другий похід на Балкани, де проти нього розпочали воєнні дії і візантійці. Зазнавши поразки, Святослав відступив до Доростала, де в квітні 971 р. його оточила армія візантійського імператора Іоанна Цимісхія. Упродовж кількох місяців русичі мужньо оборонялися. Урешті-решт було укладено угоду, що передбачала відмову великого князя від зазіхань на візантійські иолодіння на Дунаї і в Криму та зобов'язувала імператора забезпечити русичам вільне повернення додому. Проте Іоанн Цимісхій повідомив печенігів про повернення Святослава з великою здобиччю. їхній хан Куря перекрив шляхи до Києва і в березні 972 р. біля дніпровських порогів атакував великого князя. У бою більшість русинів разом із князем загинули. Літопис оповідає, що хан наказав зробити із черепа Святослава чашу з написом: « Чужих бажаючи, свою погубив».

Великий князь, зайнятий походами, приділяв менше уваги внутрішній політиці. За час його володарювання посилилися позиції язичництва, відбувалися погроми християнських храмів і громад. Водночас князь намагався зосередити всю повноту влади на місцях у руках єдиної династії. Так, улітку 969 р. він призначив на київський престол старшого сина Ярополка. у Деревллнську землю - Олега, у Новгородську - позашлюбного сина Володимира. Про зміцнення V, влади великого князя у віддалених від столиці землях промовляють знахідки печаток з іменем Святослава у Воїні, Новгороді, Пліснеську та Ізяславі.

Зовнішня політика Святослава мала завойовницький характер й ознаменувалася розширенням території Руської держави.

Упродовж 40-60-х років X ст. у внутрішньополітичному розвитку Русі відбувалися процеси підкорення племінних княжінь і зосередження влади в руках єдиної династії; у зовнішній політиці спостерігалося розширення теренів держави шляхом приєднання завойованих земель.

ЗАСВОЇМО ПОНЯТТЯ
ПОГОСТ - адміністративно-господарський осередок, де княжі люди виконували князівські розпорядження, чинили суд, збирали данину і податки.
РЕФОРМА - перетворення, зміни, нововведення, покликані сприяти розвитку соціально-політичних й економічних відносин.

ЗАПАМ'ЯТАЄМО ДАТИ
945—964 рр. - князювання Ольги. 946-947 рр. - реформи Ольги. 964-972 рр. - князювання Святослава.

ПЕРЕВІРИМО ЗНАННЯ
1. Чим були викликані реформи Ольги: а) прагненням збільшити податки; б) необхідністю врегулювання розмірів і порядку збору данини й створення опорних пунктів на місцях; в) намаганням зосередити всю повноту влади у своїх руках?
2. У чому полягала мета поїздки Ольги до Константинополя?
3. Хто зробив спробу ввести Русь у сферу міжнародних відносин у Центральній Європі?
4. Походи Святослава: а) спрямовувалися на завоювання чужих територій; б) врятували Русь від поневолення; в) створювали сприятливі умови для розвитку завойованих територій.
5. Коли і за яких обставин загинув Святослав: а) у 860р. був убитий ва- рягами; б) у 945 р. під час повстання деревлян: в) у 972 р. у бою з печенігами?
6. У чому суть реформ Ольги?
7. Що було спільним у зовнішній політиці Святослава й Карла Великого?
8. Назвіть відмінності зовнішньої політики Ольги й Святослава.
9. Що вам подобається, а що не подобається у постаті Святослава?
10. Оцініть дії Ольги проти повсталих деревлян.
11. Які заходи Ольги промовляють про Ті намір запровадити християнство? Чому вона відмовилася від цього?
12. Прочитайте додаткову літературу про битву Святослава при Дорос-толі. Доведіть, що князь був видатним полководцем.
13. Чому М. Грушевський назвав Святослава «чистим запорожцем на київськім столі»? Свою думку обґрунтуйте.

Нестор Літописець про княгиню Ольгу
Ся [Ольга] була передвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом. Вона бо сіяла, як місяць уночі... Вона бо першою увійшла в царство небеснеє із Русі, і її восхваляють руськії сини яко зачинательку, бо й по смерті молилась вона Богові за Русь.
                                Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 39.

Візантійський історик Лев Діакон (X ст.) про зовнішній вигляд Святослава
На вигляд він був такий: середнього зросту, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густим довгим волоссям на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висів локон волосся, що означає знатність роду; шия товста, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному усі висіла в нього золота серга, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них встановленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний.
                               Історія України в документах і матеріалах: У 3 т. - К., 1939. -Т. 1.-С. 63-64.

Промова Святослава до війська  під Доростолом улітку 971 р.
І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, - то сором нам. Тож не віечемо. а станемо кріпко . я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, - тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
                              Літопис Руський / За Іпатіївським списком переклав Леонід Махновець. - С. 41.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Використовуючи матеріал підручника та джерела, складіть історичний портрет княгині Ольги.
2. На основі опису зовнішнього вигляду князя Святослава намалюйте його портрет.
3. Який настрій руського війська показав художник у картині «Промова князя Святослава»?

Радимо прочитати:

Анонім кінця XVII ст. Житіє Ольги // Дерево пам'яті. Книга українського історичного оповідання: Від найдавніших часів до 1648 року. - Вип. 1. - С. 154-162.

Вовк Ю. И. Історія України в художньо-історичних образах а найдавніших часів до середини XVI ст. - С. 96-108.

Онільський Юліан. Іду на вас /./ Золотий лев. Повісті. - К., 1989. -С. 6-145.

Плачинда Сергій. Хлопець з обротькою // Дерево пам'яті. Книга українського історичного оповідання: Від найдавніших часів до 1648 року. -Вип. 1.-С. 163-167. Скляренко Семен. Святослав. - К., 1985.

Історія України 7 клас В.А.Смолій, В.А. Степанков

Вислано читачами інтернет-сайту

_{Плани уроків з історії України, реферати, домашнє завдання з історії Українизапитання та відповіді,електронні видання безкоштовно}

Зміст уроку
 конспект уроку і опорний каркас                      
 презентація уроку 
 акселеративні методи та інтерактивні технології
 закриті вправи (тільки для використання вчителями)
 оцінювання 

Практика
 задачі та вправи,самоперевірка 
 практикуми, лабораторні, кейси
 рівень складності задач: звичайний, високий, олімпійський
 домашнє завдання 

Ілюстрації
 ілюстрації: відеокліпи, аудіо, фотографії, графіки, таблиці, комікси, мультимедіа
 реферати
 фішки для допитливих
 шпаргалки
 гумор, притчі, приколи, приказки, кросворди, цитати

Доповнення
 зовнішнє незалежне тестування (ЗНТ)
 підручники основні і допоміжні 
 тематичні свята, девізи 
 статті 
 національні особливості
 словник термінів                          
 інше 

Тільки для вчителів
 ідеальні уроки 
 календарний план на рік 
 методичні рекомендації 
 програми
 обговорення

Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.

Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь - Образовательный форум.